Начальникам регіональних

митниць, митниць

Результати вивчення справ про порушення митних правил у зв'язку зі скаргами громадян чи поданнями наглядових прокурорів свідчать про наявність випадків невірного застосування норм Митного кодексу України (92-15) (далі - МКУ) у випадках, коли митними органами встановлюються факти невірного визначення коду товару за УКТЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) під час його декларування.

Не зважаючи на те, що питання щодо кваліфікації таких фактів як порушень митних правил стали підставою для направлення на адреси митних органів листів Держмитслужби від 29.06.04 N 10-20/016-ЕП (v_016342-04) і від 26.08.04 N 25/4-14-37/10526-ЕП (v0526342-04) , станом на сьогоднішній день почастішали випадки ігнорування рекомендацій і роз'яснень, викладених у вказаних листах, зокрема в частині, що стосується застосування ст. 355 МКУ (92-15) .

Часто митницями не враховується, що сам по собі факт зазначення у ВМД (za140-07, 910а-2007-п) невірного коду товару за УКТЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) і корегування розміру нарахованих митних платежів не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил.

Висновок про виявлення факту порушення митних правил, що відповідно до ст. 360 МКУ (92-15) є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є вина суб'єкта.

Такі дані можуть бути отримані тільки за результатами всебічного аналізу обставин митного оформлення і ретельної перевірки дій під час цього процесу як з боку декларанта, так і з боку працівників митного органу, що беруть у ньому участь.

Зокрема, у разі, коли після неодноразових митних оформлень товару із встановленим певним кодом за УКТЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) , під час чергового митного оформлення того ж самого товару, виноситься рішення про визначення іншого коду, питання про наявність вини в діях декларанта може розглядатись тільки в залежності від висновків службового розслідування щодо вини посадових осіб митного органу у невірній класифікації товару, допущеній у попередніх або новій ситуаціях.

Обставинами, які свідчать про наявність чи відсутність вини правопорушника, є, крім іншого, ступінь складності і однозначності класифікації товару.

Митницями залишається поза увагою те, що в окремих випадках обґрунтованість висновку про вину особи у вчиненні правопорушення може бути забезпечена лише у разі отримання додаткової інформації від підрозділу, що приймав рішення про визначення коду товару за УКТЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) . Саме фахівець, уповноважений вирішувати питання класифікації товару, може надати інформацію, що з урахуванням положень ст.ст. 10 і 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) дозволить встановити, чи мала особа, яка здійснювала декларування, умисел вчинити порушення, чи могла вона, передбачити наслідки своїх дій.

У жодному випадку, коли підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої ст. 355 МКУ (92-15) , ставав недобір митних платежів у сумі, що не складає і 10% розміру мінімального штрафу, встановленого санкцією статті, митницями не аналізувалось питання наявності в особи мотивів і мети вчинення порушення.

У той же час, відсутність вказаних ознак суб'єктивної сторони правопорушення суттєво впливає на рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Окремо зазначаємо, що відділи номенклатури та класифікації товарів (відділи контролю митної вартості та номенклатури) та підрозділи митного оформлення зобов'язані надавати інформацію про зміну коду товару до служб по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правилу у тих випадках, коли такі зміни призвели до:

- збільшення ставки ввізного мита;

- застосування до товару додаткових заходів нетарифного регулювання.

З огляду на викладене попереджаю про відповідальність за порушення вимог чинного законодавства при вирішенні питань щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень митних правил, та неврахування роз'яснень та рекомендацій, викладених у листах Держмитслужби від 29.06.04 N 10-20/016-ЕП (v_016342-04) і від 26.08.04 N 25/4-14-37/10526-ЕП (v0526342-04) , а також у даному листі.