ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
 
Л И С Т
 
N 2-532/3253 від 13.06.2002
 
 
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист щодо вимог місцевої державної податкової інспекції повторно сплатити суми податкових зобов'язань, які не були перераховані до бюджету з вини банку "Україна" та повідомляє таке.
 
Відповідно до статті 5 Закону України від 07.12.2000 р. N 2121-III (2121-14) "Про банки і банківську діяльність" органи державної влади не можуть втручатися у відносини між суб'єктами підприємницької діяльності та банком "Україна", який не виконав доручень клієнтів банку щодо перерахування платежів до бюджету.
 
Відповідно до підпункту 16.5 статті 16 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
 
Підпункт 16.5.2 пункту 16.5 вищезгаданого Закону України визначає, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
 
Слід зазначити, що згідно із Законом України від 05.04.2001 р. N 2346-III (2346-14) "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа та фіксування дати прийняття платіжного доручення банком до виконання. Відповідальність за порушення строків переказу після цього несе банк. Отже, суб'єкт підприємницької діяльності, надавши банку платіжне доручення, виконав свої податкові зобов'язання перед бюджетом в повному обсязі.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.01.2002 р. N 29 (v0029225-02) затверджено Податкове роз'яснення положень підпункту 16.5.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) у випадку несплати платежу в бюджет (державний цільовий фонд) з вини банку у випадку ліквідації такого банку. Згідно з цим роз'ясненням, платник податків за нормами підпункту 16.5.1 зазначеного Закону не звільняється від обов'язку повторно сплатити суму узгодженого податкового зобов'язання у випадках, коли така сума не сплачена до бюджету, у тому числі з вини банку.
 
Разом з тим відповідно до абзацу "г" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта.
 
Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які в установлені законодавством України строки подали в банк платіжні документи для своєчасного та повного внесення податку, не повинні нести відповідальність за несвоєчасне перерахування таких платежів до бюджету.
 
Перший заступник Голови В.Загородній
 
"Бізнес-Бухгалтерія: право-податки-консультації",
N 43/1-2, 21.10.2002