ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ
ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
N 1-221/3499 від 01.06.2001
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист і повідомляє.
Відповідно до частини другої ст. 1 Закону України від 07.02.91 р. N 698-XII (
698-12)
"Про підприємництво" створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, а також володіння корпоративними правами не є підприємницькою діяльністю, крім випадків, передбачених законодавством.
Частина третя статті 2 Закону України від 07.02.91 р. N 698-XII (
698-12)
"Про підприємництво" визначає, що не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємства.
Згідно з пунктом "б" статті 5 Закону України від 05.10.95 р. N
356/95-ВР (
356/95-ВР)
"Про боротьбу з корупцією" державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики).
Стаття 8 Закону України від 05.10.95 р. N
356/95-ВР (
356/95-ВР)
"Про боротьбу з корупцією" встановлює відповідальність за порушення спеціальних обмежень, встановлених для осіб, уповноважених на виконання функцій держави. У статті 8 зазначено, що порушення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, будь-якого із зазначених у статті 5 цього Закону обмежень, якщо воно не містить складу злочину, тягне за собою адміністративне стягнення у вигляді штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року порушення будь-якого із зазначених у статті 5 цього Закону (
356/95-ВР)
обмежень тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій держави.
Голова О.Кужель
"Бизнес - Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации", N 31/2,
2 серпня 2001 р.