(Витяг)

До Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва звертаються підприємці з питання коригування податкового кредиту у разі переходу суб'єкта підприємницької діяльності на сплату єдиного податку за ставкою 10 відсотків чи придбання спеціального торгового патенту за придбаними основними фондами та нематеріальними активами, які підлягають амортизації, та ТМЦ за умови, що такі недоамортизовані основні фонди, нематеріальні активи та ТМЦ не реалізовані на дату переходу на єдиний податок (спеціальний торговий патент).

У своєму листі від 16.11.2000 р. N 15251/7/16-1210 (v5251225-00) (п.7) Державна податкова адміністрація України дійшла висновку: податковий кредит коригувати потрібно в обов'язковому порядку, причому в момент такого переходу. Причому такі висновки грунтуються на пп.7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР (168/97-ВР) "Про податок на додану вартість", інакше кажучи, операції платника єдиного податку за ставкою 10 відсотків прирівнюються до неоподатковуваних операцій.

На думку Держкомпідприємництва України, у посиланні ДПА на пп.7.4.3. ст.7 Закону (168/97-ВР) (що передбачає розподіл сум ПДВ між податковим кредитом і валовими витратами) йдеться про неоподатковувані операції, пряме визначення яких у цьому Законі відсутнє. Слід зазначити, що цей пункт Закону є логічним продовженням пп.7.4.2 ст.7 цього Закону, в якому розглядається ситуація податкового обліку ПДВ, що сплачується (нараховується) платником податків у зв'язку із здійсненням операцій, звільнених від ПДВ (ст.5 Закону), а також операцій, що не є об'єктом оподаткування (п.3.2 ст.3). Звідси випливає, що неоподатковувані операції включають в себе операції, які не є об'єктом оподаткування, які звільнені від ПДВ.

Ніякої згадки про осіб, які не є платниками ПДВ, у пп.7.4.3 так само, як і в пп.7.4.2 Закону (168/97-ВР) , немає. Тому вважаємо некоректним прирівнювати операції неплатників ПДВ до звільнених від оподаткування операцій або операцій, що не є об'єктом оподаткування.

Додатковим аргументом на користь такого висновку є і специфічний характер 10-відсоткового єдиного податку, який включає в себе ПДВ, тобто певною мірою замінює його, що принципово відрізняє ситуацію, коли суб'єкт підприємницької діяльності, що не є платником ПДВ, ніяких інших податків замість ПДВ не сплачує.

Отже, враховуючи викладене вище, вважаємо, що питання коригування податкового кредиту має бути вирішене відповідно до чинного законодавства України. Просимо повернутися до розгляду зазначеного питання та надати відповідні роз'яснення.