У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Положення про Міністерство
охорони здоров'я України
1. Затвердити Положення про Міністерство охорони здоров'я
України (додається).
2. Визнати такими, що втратили чинність:
Указ Президента України від 30 квітня 1998 року N 395
( 395/98 ) "Про Положення про Державний комітет України з медичної
та мікробіологічної промисловості";
Указ Президента України від 17 серпня 1998 року N 884
( 884/98 ) "Про Положення про Міністерство охорони здоров'я
України";
Указ Президента України від 29 березня 1999 року N 301
( 301/99 ) "Про Положення про Національне агентство з контролю за
якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів та
виробів медичного призначення".
3. Кабінету Міністрів України привести в місячний строк свої
рішення у відповідність із цим Указом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 24 липня 2000 року
N 918/2000
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 24 липня 2000 року N 918/2000
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство охорони здоров'я України
1. Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України) є
центральним органом виконавчої влади, діяльність якого
спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МОЗ України є головним (провідним) органом у системі
центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації
державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарного та
епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва,
контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів
медичного призначення.
2. МОЗ України у своїй діяльності керується Конституцією
( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України,
Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
У межах своїх повноважень МОЗ України організовує виконання
актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх
реалізацією.
МОЗ України узагальнює практику застосування законодавства з
питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з
удосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх
на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.
3. Основними завданнями МОЗ України є:
забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони
здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччя населення,
створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських
засобів і виробів медичного призначення;
розроблення, координація та контроль за виконанням державних
програм розвитку охорони здоров'я, зокрема профілактики
захворювань, надання медичної допомоги, розвитку медичної та
мікробіологічної промисловості;
організація надання державними та комунальними закладами
охорони здоров'я безоплатної медичної допомоги населенню;
організація надання медичної допомоги в невідкладних та
екстремальних ситуаціях, здійснення в межах своєї компетенції
заходів, пов'язаних з подоланням наслідків Чорнобильської
катастрофи;
розроблення заходів щодо профілактики та зниження
захворюваності, інвалідності та смертності населення;
організація разом з Національною академією наук України,
Академією медичних наук України наукових досліджень з пріоритетних
напрямів розвитку медичної науки.
4. МОЗ України відповідно до покладених на нього завдань:
1) забезпечує в межах своєї компетенції додержання закладами
охорони здоров'я, установами і закладами державної
санітарно-епідеміологічної служби Міністерства, іншими
підприємствами, установами та організаціями права громадян на
охорону здоров'я;
2) бере участь у розробленні проектів Державної програми
економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету
України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
3) готує пропозиції стосовно визначення пріоритетних напрямів
розвитку охорони здоров'я, розробляє та організовує реалізацію
державних комплексних та цільових програм охорони здоров'я;
4) бере участь у формуванні та реалізації інвестиційної
політики в сфері охорони здоров'я;
5) здійснює міжвідомчу координацію щодо боротьби із
захворюванням на СНІД;
6) здійснює відповідно до законодавства України функції з
управління об'єктами державної власності, що належать до сфери
його управління;
7) бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної
політики в сфері охорони здоров'я;
8) організовує та здійснює відповідно до законодавства
державну акредитацію закладів охорони здоров'я;
9) здійснює координацію діяльності закладів охорони здоров'я,
органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної
служби, науково-дослідних установ незалежно від їх підпорядкування
і форми власності щодо питань діагностики, лікування і
профілактики захворювань, формування здорового способу життя;
10) здійснює заходи щодо розвитку підприємництва у сфері
охорони здоров'я;
11) здійснює контроль і нагляд за додержанням санітарного
законодавства, державних стандартів, критеріїв та вимог,
спрямованих на забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення;
12) забезпечує відповідно до законодавства проведення
державної санітарно-гігієнічної експертизи;
13) вивчає, аналізує і прогнозує показники стану здоров'я
населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини;
бере участь у розробці заходів, спрямованих на недопущення
шкідливого впливу факторів довкілля на здоров'я людини;
14) бере участь у визначенні заходів та проведенні разом з
центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування роботи із запобігання хворобам, а також
зниження захворюваності, інвалідності та смертності населення;
15) готує пропозиції щодо забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення, запобігання занесенню та
поширенню на території України особливо небезпечних (у тому числі
карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб;
16) здійснює контроль за усуненням причин і умов виникнення
та поширення інфекційних хвороб, масових неінфекційних
захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей;
17) бере участь у розробленні державних соціальних нормативів
у сфері охорони здоров'я, затверджує відповідні норми та нормативи
у цій сфері;
18) затверджує відповідно до законодавства державні санітарні
норми, правила, гігієнічні нормативи; встановлює в межах своєї
компетенції державні стандарти якості лікарських засобів,
імунобіологічних препаратів, питної води, медичної техніки та
виробів медичного призначення; бере участь у розробці та введенні
в дію екологічних нормативів та норм радіаційної безпеки;
19) погоджує в установленому законодавством порядку всі
державні стандарти, технічні умови, промислові зразки, іншу
нормативно-технічну документацію об'єктів, які можуть мати
шкідливий вплив на здоров'я населення;
20) затверджує переліки важких робіт, робіт із шкідливими і
небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування
праці жінок та неповнолітніх, а також підіймання і переміщення
ними важких речей;
21) бере участь у підготовці пропозицій до списків N 1 і N 2
виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право
на пенсію за віком на пільгових умовах;
22) забезпечує проведення медико-соціальної експертизи втрати
працездатності та надання реабілітаційної допомоги населенню;
23) здійснює організаційно-методичне керівництво та
координацію роботи державної служби медицини катастроф;
24) у межах своєї компетенції регулює діяльність, пов'язану з
трансплантацією органів та інших анатомічних матеріалів людині;
25) організовує разом з відповідними центральними і місцевими
органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування
систематичне медичне обстеження (диспансеризацію) і визначення
рівня доз опромінення осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи;
26) розробляє відповідно до законодавства рекомендації щодо
встановлення для громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, додаткових норм раціонального
харчування у спеціалізованих лікувальних, лікувально-санаторних і
курортних закладах, встановлює медичні та фізіологічні норми
харчування для зазначеної категорії осіб;
27) бере участь разом з відповідними центральними і місцевими
органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у
здійсненні державного регулювання радіаційної безпеки, у складанні
експертних висновків щодо визначення категорій зон радіоактивного
забруднення територій;
28) організовує науково-методичне забезпечення
судово-медичної та судово-психіатричної експертної діяльності
закладів охорони здоров'я;
29) забезпечує здійснення відповідно до законодавства
державної реєстрації та контролю за виробництвом, належним режимом
зберігання і реалізації, якістю лікарських засобів,
імунобіологічних препаратів, медичної техніки та виробів медичного
призначення, підтримує обов'язковий їх асортимент, в тому числі
необхідний запас на випадок стихійного лиха, катастроф,
епідемічних захворювань;
30) організовує забезпечення населення лікарськими засобами,
інформує працівників закладів охорони здоров'я і населення про
лікарські засоби та імунобіологічні препарати, дозволені до
застосування; забезпечує додержання встановленого порядку надання
пільг щодо відпуску громадянам безоплатно або на пільгових умовах
медикаментів та імунобіологічних препаратів;
31) забезпечує в межах своєї компетенції розвиток медичної
науки, впровадження в практику охорони здоров'я результатів
наукових досліджень;
32) реалізовує державну політику зайнятості працівників у
сферах охорони здоров'я, санітарно-епідеміологічного благополуччя
населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації
лікарських засобів і виробів медичного призначення;
33) визначає вимоги до професійної підготовки, перепідготовки
та підвищення кваліфікації медичних і фармацевтичних працівників,
затверджує номенклатуру медичних та фармацевтичних спеціальностей
і посад;
34) встановлює єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які
займаються медичною та фармацевтичною діяльністю в Україні;
35) забезпечує відповідно до законодавства виконання завдань
мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
36) забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної
політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у
центральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах
та організаціях, що належать до сфери його управління;
37) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього
завдань.
5. МОЗ України має право:
представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у
міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних
договорів України;
одержувати в установленому законодавством порядку від
центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, а також від підприємств, установ та
організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для
виконання покладених на Міністерство завдань;
залучати спеціалістів центральних та місцевих органів
виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за
погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань, що належать
до його компетенції;
скликати в установленому порядку наради з питань, що належать
до його компетенції.
6. МОЗ України під час виконання покладених на нього завдань
взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої
влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними
органами інших держав.
7. МОЗ України в межах своїх повноважень на основі та на
виконання актів законодавства видає накази, організовує і
контролює їх виконання.
МОЗ України в разі потреби видає разом з іншими центральними
та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
Нормативно-правові акти МОЗ України підлягають реєстрації в
установленому законодавством порядку.
Рішення МОЗ України, прийняті в межах його повноважень, є
обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності і
громадянами.
8. МОЗ України очолює Міністр, якого призначає на посаду та
звільняє з посади Президент України в установленому законодавством
порядку.
Міністр має заступників, які призначаються на посаду та
звільняються з посади відповідно до законодавства. Міністр
розподіляє обов'язки між заступниками, визначає ступінь
відповідальності заступників Міністра та керівників структурних
підрозділів МОЗ України.
9. Міністр охорони здоров'я України керує Міністерством,
здійснює управління у сферах охорони здоров'я, санітарного та
епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва,
контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів
медичного призначення, спрямовує і координує діяльність інших
органів виконавчої влади з питань, віднесених до його відання,
особисто відповідає за розроблення і впровадження Програми
діяльності Кабінету Міністрів України з відповідних питань,
реалізацію державної політики у визначеній сфері. Міністр несе
персональну відповідальність перед Президентом України та
Кабінетом Міністрів України за стан справ у сфері охорони
здоров'я.
10. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції МОЗ України, обговорення найважливіших напрямів його
діяльності та питань розвитку галузі у Міністерстві утворюється
колегія у складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра
за посадою, а також керівних працівників структурних підрозділів
МОЗ України.
До складу колегії можуть входити керівники інших центральних
органів виконавчої влади, а також закладів охорони здоров'я,
установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби,
інших підприємств, установ та організацій, що належать до сфери
управління МОЗ України.
Члени колегії затверджуються та увільняються від обов'язків
Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра.
Рішення колегії проводяться в життя наказами МОЗ України.
11. У складі МОЗ України Кабінетом Міністрів України можуть
бути утворені урядові органи державного управління (департаменти,
служби, інспекції).
12. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо
головних напрямів розвитку медичної науки, обговорення
найважливіших програм з питань охорони здоров'я в Міністерстві
можуть утворюватися вчена медична рада, інші консультативні та
дорадчі органи.
Склад цих органів і положення про них затверджує Міністр.
13. МОЗ України здійснює свої повноваження безпосередньо, а
також через управління охорони здоров'я місцевих державних
адміністрацій.
14. Гранична чисельність працівників центрального апарату МОЗ
України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структуру центрального апарату МОЗ України та Положення про
його структурні підрозділи затверджує Міністр.
Штатний розпис, кошторис видатків центрального апарату МОЗ
України затверджує Міністр за погодженням з Міністерством фінансів
України.
15. МОЗ України є юридичною особою, має самостійний баланс,
печатку із зображенням Державного Герба України і своїм
найменуванням.
Глава Адміністрації
Президента України В.ЛИТВИН