Про невідкладні заходи щодо фінансового забезпечення вугільної промисловості України у 1999 році

Аналіз роботи вугільної промисловості України за останні роки засвідчує, що через недооцінку пріоритетності цієї галузі та недостатність фінансової підтримки, передбаченої державним бюджетом, поглиблюються негативні процеси, які ставлять під загрозу функціонування галузі. Збільшується кількість шахт з низькими техніко-економічними показниками, зростає собівартість вуглевидобутку, не відтворюються основні фонди, практично зупинені роботи на пускових об'єктах, не вводяться нові горизонти та очисні вибої. Не знаходять оптимального розв'язання проблеми заміни зношеного та застарілого гірничошахтного обладнання для очисних вибоїв, приходять в занепад об'єкти соціальної сфери і житлово-комунального господарства вугільних підприємств.

Поряд з існуючими недоліками, частково залежними від керівництва галуззю, однією з головних проблем є незабезпеченість у необхідних обсягах державної підтримки галузі і, перш за все, недостатність фінансування її реструктуризації та розвитку, а також криза неплатежів. Постійно зростає кредиторська заборгованість і за станом на 1 січня 1999 року вона становить 9108 млн.грн., що перевищує дебіторську на 5106 млн. гривень. Найбільшу частину в складі кредиторської заборгованості становить заборгованість по заробітній платі, яка перевищує 2,4 млрд. грн., по регресних позовах - 220 млн.грн., по одноразовій допомозі по втраті професійної працездатності шахтарям - 225 млн. гривень.

Критична ситуація продовжує загострюватися через незадовільне виконання Кабінетом Міністрів України Закону України "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості вугледобувних, вуглепереробних та шахтовуглебудівних підприємств Міністерства вугільної промисловості України та гірничодобувних підприємств з підземного видобутку сировини Міністерства промислової політики України" (268-14) , постанов Верховної Ради України від 22 травня 1998 року (14-14) , 4 червня 1998 року (18-14) , 29 червня 1998 року (29-14) та 24 грудня 1998 року (355-14) щодо фінансового забезпечення та подолання критичного стану у вугільній промисловості, постанов Кабінету Міністрів України від 19 червня 1997 року N 594 (594-97-п) та 27 листопада 1998 року N 1875 (1875-98-п) .

Незадовільно виконується програма закриття неперспективних та збиткових шахт і розрізів через недостатнє фінансування робіт та недоліки в роботі Міністерства вугільної промисловості України щодо пом'якшення соціальних наслідків при закритті вугільних підприємств, що породжує додаткові труднощі, викликає соціальну напругу в колективах шахт, шахтарських містах і селищах та погіршує екологічне становище у вугільних регіонах.

Міністерство вугільної промисловості України незадовільно здійснює організацію робіт по структурній перебудові галузі та організації виробничо-фінансової діяльності підприємств. За даними Генеральної прокуратури України, у ряді державних холдингових компаній та виробничих об'єднань виявлено факти нецільового використання бюджетних коштів. Є факти укладення договорів на виконання робіт з фіктивними комерційними структурами. Внаслідок цього завдається значних збитків інтересам держави. Проте Міністерством вугільної промисловості України, правоохоронними органами не вживаються відповідні заходи до посадових осіб у зв'язку з правопорушеннями.

Кошти, передбачені у Законі України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" (378-14) на фінансування галузі, є недостатніми. Це призводить до негативних наслідків, зростання соціальної напруги в шахтарських колективах, не дозволяє стабілізувати роботу галузі, про що свідчать підсумки роботи перших двох місяців поточного року.

Розглянувши ситуацію у вугільній промисловості України, яка склалася у січні-лютому 1999 року, Верховна Рада України постановляє:

1. Визнати, що обсяги фінансування вугільної промисловості, передбачені Законом України "Про Державний бюджет України на 1999 рік", не дають можливості забезпечити стабілізацію роботи галузі, викликають посилення негативних процесів у шахтарських колективах.

2. Кабінету Міністрів України до 31 березня 1999 року внести узгоджені в установленому порядку пропозиції щодо збільшення на 1,5 млрд. грн. видатків Державного бюджету України на державну підтримку вугледобувних підприємств та джерел їх покриття.

3. Вказати Кабінету Міністрів України:

на непослідовну роботу по здійсненню належного контролю щодо виконання законів України, постанов Верховної Ради України та власних рішень, що стосуються вугільної промисловості України;

на незадовільну роботу Міністерства вугільної промисловості України щодо всестороннього обгрунтування закриття шахт з урахуванням соціальних і екологічних наслідків та незадовільний контроль за цільовим використанням бюджетних коштів.

4. Генеральній прокуратурі України, Рахунковій палаті здійснити у першому півріччі 1999 року перевірку використання бюджетних коштів на всіх підприємствах Міністерства вугільної промисловості України. Вжити відповідних заходів до посадових осіб, винних у зловживаннях та нецільовому витрачанні бюджетних коштів. Про результати перевірки поінформувати Верховну Раду України до 1 липня 1999 року.

5. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.