Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів

Цей Закон визначає загальні правові засади майнової відповідальності за недотримання встановлених умовами договору підряду (контракту) строків завершення виконання робіт на будівництві об'єктів та здійснення розрахунків за них і спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне використання коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій.

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

замовник - юридична особа будь-якої форми власності, яка видає замовлення на будівництво, укладає договір підряду (контракт) про виконання робіт на будівництві об'єктів (далі - договір підряду (контракт), контролює хід його виконання, приймає та оплачує виконані роботи;

підрядчик - юридична особа будь-якої форми власності, яка укладає договір підряду (контракт) на будівництво (проектування) об'єктів, відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором підряду (контрактом) роботи та передає їх замовникові;

інвестор - юридична особа, яка приймає рішення про інвестування капітальних вкладень в об'єкти будівництва, забезпечує їх фінансування, якщо вона не є замовником;

обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події (землетрус, ураган, шторм, повінь; війна та воєнні події, зруйнування внаслідок дії вибухових приладів, що знаходяться у землі; радіаційне, хімічне зараження, інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події), які не можуть бути передбачені сторонами під час укладення договору підряду (контракту) та в разі виникнення яких неможливо вжити відповідних заходів.

Положення цього Закону поширюються на правовідносини, що виникають між підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, які є замовниками, підрядчиками та інвесторами у процесі будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів, споруд та технічного переоснащення підприємств, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій за договором підряду (контрактом), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад, що забезпечують фінансування капітальних вкладень із залученням зазначених коштів.

1. Майнова відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту), а також за дії, що спричинили ці порушення, регулюється цим Законом, цивільним законодавством та іншими законами.

2. Майнова відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) застосовується до підрядчиків і замовників, що допустили невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов, визначених у статтях 4 і 5 цього Закону та іншими законами.

3. Сторони договору підряду (контракту) (далі - сторони) зобов'язані стягувати в установленому порядку неустойку (пеню) та вимагати відшкодування збитків за порушення договірних зобов'язань, передбачених цим Законом та договором підряду (контракту).

У разі недотримання цього зобов'язання сума неустойки (пені), що не була стягнена в установленому порядку з винної сторони за порушення умов договору підряду (контракту), стягується за рішенням арбітражного суду до державного бюджету як із сторони, яка не заявила ці вимоги, так і з сторони, що не виконала договірних зобов'язань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Контроль за дотриманням сторонами договірних зобов'язань та вимог, передбачених цим Законом, покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, архітектури та житлової політики, а також відповідні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, які йому підзвітні та підконтрольні. Порядок контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за договором підряду (контрактом) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі недотримання умов договору підряду (контракту), відповідальність за порушення яких передбачена цим Законом та договором підряду (контрактом), підрядчик або замовник зобов'язані повідомити про це спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, архітектури та житлової політики, а також відповідні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, які йому підзвітні та підконтрольні.

4. Сторона звільняється від майнової відповідальності, якщо вона доведе, що порушення договірних зобов'язань відбулося не з її вини (обставини непереборної сили, дії другої сторони тощо).

5. Сторони мають право передбачити у договорі підряду (контракті) способи забезпечення виконання договірних зобов'язань у формі гарантії, поруки, застави майна (включаючи об'єкти незавершеного будівництва) відповідно до законодавства України.

6. Інвестори, в тому числі міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи рад, які забезпечують фінансування будівництва об'єктів, передбачених щорічними державними та регіональними програмами економічного та соціального розвитку, несуть відповідальність за дії, що спричинили порушення умов договору підряду (контракту) внаслідок нецільового, несвоєчасного або неповного виділення та перерахування коштів на будівництво таких об'єктів, та відшкодовують замовнику фактично сплачені ним підрядчику суму неустойки (пені) за порушення строків платежів за виконані роботи, передбачених умовами договору підряду (контракту), та збитки у частині, не покритій неустойкою (пенею), в установленому законодавством порядку.

1. У разі порушення з вини підрядчика строків завершення виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів), передбачених договором підряду (контрактом), підрядчик сплачує замовнику за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від договірної ціни робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 раза.

Якщо в цей період облікова ставка Національного банку України змінювалася, розмір неустойки (пені) обчислюється пропорційно цим змінам.

2. У разі порушення строків завершення виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів) не з вини підрядчика замовник на підставі обгрунтувань підрядчика, поданих відповідно до умов договору, переглядає ці строки, про що укладається додаткова угода.

Справи у спорах між замовником і підрядчиком щодо сплати неустойки (пені) за порушення строків завершення виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів) та перегляду цих строків розглядаються арбітражним судом.

1. У разі порушення з вини замовника передбачених договором підряду (контрактом) строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи (послуги) замовник сплачує підрядчикові за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 раза.

Якщо в цей період облікова ставка Національного банку України змінювалася, розмір неустойки (пені) обчислюється пропорційно цим змінам.

2. Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом 30 календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядчик має право припинити виконання робіт, але не раніш як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на 90 календарних днів підрядчик має право розірвати договір підряду (контракт) відповідно до умов договору (контракту) і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням договору підряду (контракту) в частині, не покритій неустойкою (пенею).

1. Сума сплаченої неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням підрядчиками та замовниками - суб'єктами підприємницької діяльності умов договору підряду (контракту), відносяться на результати їх фінансово-господарської діяльності.

Якщо замовник порушив умови договору підряду (контракту) внаслідок несвоєчасного надходження бюджетних коштів, сплата неустойки (пені) та відшкодування збитків здійснюються за рахунок коштів на фінансування будівництва, передбачених відповідними бюджетами.

Кошти, одержані внаслідок застосування майнової відповідальності за порушення підрядчиками та замовниками - суб'єктами підприємницької діяльності умов договору підряду (контракту), відносяться на результати їх фінансово-господарської діяльності.

2. Неустойка (пеня) та відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання або неналежного виконання договору підряду (контракту) підрядчикові замовником - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад, дирекціями об'єктів, що будуються, сплачуються за рахунок коштів на фінансування будівництва, передбачених відповідними бюджетами.

Кошти, одержані замовником - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад, дирекціями об'єктів, що будуються, від підрядчика внаслідок застосування до нього майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту), перераховуються до бюджету, за рахунок коштів якого здійснюється фінансування будівництва об'єктів.

3. Сума стягненої неустойки (пені), визначеної в абзаці другому частини третьої статті 3, відноситься на результати фінансово-господарської діяльності відповідних підприємств, установ, організацій або покривається за рахунок коштів на утримання апарату замовника, передбачених кошторисом на будівництво.

4. Відшкодування замовникові додаткових витрат на будівництво, зумовлених сплатою ним підрядчику неустойки (пені) за недотримання строків платежів за виконані роботи внаслідок порушення плану фінансування, здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад за рахунок коштів відповідних бюджетів. Порядок відшкодування цих витрат визначається Кабінетом Міністрів України.

5. У випадках, передбачених частиною шостою статті 3 цього Закону, додаткові витрати, пов'язані з застосуванням майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту), зумовлені діями органів виконавчої влади та виконавчими органами рад, відшкодовуються за рахунок зменшення коштів на фінансування діяльності цих органів.

6. Порядок відшкодування витрат, пов'язаних із припиненням будівництва у зв'язку з прийняттям рішення про припинення фінансування будівництва за рахунок коштів Державного бюджету України, визначається Кабінетом Міністрів України щорічно після затвердження Закону України про Державний бюджет України.

7. Якщо фінансування будівництва об'єктів здійснюється на пайових засадах, додаткові витрати на будівництво, зумовлені сплатою замовниками неустойки (пені) внаслідок нецільового, несвоєчасного або неповного виділення та перерахування коштів, відшкодовуються всіма інвесторами, які порушили свої зобов'язання щодо перерахування коштів. Порядок відшкодування додаткових витрат установлюється договорами (угодами) між замовником та інвесторами щодо пайового фінансування будівництва об'єкта.

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2001 року.

2. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2001 року:

підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.