Державним податковим

адміністраціям в областях,

Автономній Республіці Крим,

містах Києві та Севастополі

1. Що таке акцизний збір та відповідно до яких законодавчих актів здійснюється оподаткування акцизним збором?

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

На сьогодні оподаткування підакцизних товарів акцизним збором здійснюється на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 18-92 (18-92) "Про акцизний збір" та Закону України від 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР (329/95-ВР) "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", якими визначено основні положення оподаткуванням акцизним збором, а також законів про ставки акцизного збору: "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" від 07.05.96 N 178/96-ВР (178/96-ВР) , "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" від 06.02.96 N 30/96-ВР (30/96-ВР) , "Про ставки акцизного збору на транспортні засоби" від 24.05.96 N 216/96-ВР (216/96-ВР) та "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)" від 11.07.96 N 313/96-ВР (313/96-ВР) .

Зазначеними законодавчими актами визначено порядок обчислення і сплати акцизного збору, коло платників, ставки акцизного збору, терміни сплати та пільги в оподаткуванні.

Крім того, необхідно керуватись Законом України від 19.12.95 N 481/95-ВР (481/95-ВР) "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", який містить норми порядку оподаткування акцизним збором.

Закони та інші законодавчі акти стосовно оподаткуванням акцизним збором є відправною точкою, але ще недостатньою умовою організації нарахування податку. Вони встановлюють головні принципи і об'єкт оподаткування, платників податку, ставки, пільги, порядок і форми розрахунків тільки у загальному вигляді, тоді як для чіткої організації адміністрування податку потрібні документи, що детально визначають справляння акцизного збору. Згідно з законами, роль таких документів щодо правового регламентування акцизного збору відіграють нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та ДПА України.

2. Хто може бути платниками акцизного збору?

Відповідно до зазначених законодавчих актів до платників акцизного збору відносяться суб'єкти підприємницької діяльності - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику.

Крім того, платниками є будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, а також фізичні особи які ввозять (пересилають) або отримують підакцизні предмети на митній території України в обсягах, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання), визначені митним законодавством;

Також платниками є нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що виробляють спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби, підлягають обов'язковій реєстрації в державній податковій інспекції за місцезнаходженням цих суб'єктів як платники акцизного збору шляхом подання копії ліцензії в п'ятиденний строк після її отримання.

3. Що відноситься до об'єктів оподаткування акцизним збором?

Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) об'єктами оподаткування акцизним збором є:

обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), шляхом їх продажу, обміну, безплатної передачі або з частковою оплатою, а також обсяги відвантаження підакцизних товарів при виготовленні на давальницьких умовах;

обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів), а також для своїх працівників;

вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати чи з частковою оплатою їх вартості.

4. Які операції не є об'єктами оподаткування акцизним збором?

Відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) та статті 3 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) не підлягають оподаткуванню акцизним збором:

обороти з реалізації підакцизних товарів (продукції) що (передані) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів;

підакцизні товари (продукція), що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією (za140-07, 910а-2007-п) ;

підакцизні товари (продукція) що були набуті інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції, у разі вивезення за межі митної території України;

підакцизні товари (продукція) що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем;

обороти з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів МНС), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

вартість та обсяги ввезених і конфіскованих на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щодо яких не визначено власника, а також тих, що перейшли до держави за правом спадкоємства;

вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом;

вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, експортованих за межі митної території України за іноземну валюту, за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства;

вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що ввозяться (пересилаються) фізичними особами на територію України в межах норм, визначених законодавством України для безмитного ввезення цих видів товарів;

вартість та обсяги зразків алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезених на територію України з метою показу чи демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру. При цьому зразки призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків тощо, пропускаються через митний кордон за рішенням митного органу в достатній кількості з урахуванням мети переміщення;

вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які призначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, при відвантаженні їх безпосередньо українськими виробниками цієї продукції. Підставою для звільнення від сплати акцизного збору продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена вантажна митна декларація (za140-07, 910а-2007-п) , яка оформляється при відвантаженні цієї продукції від такого виробника.

5. Які товари відносяться до підакцизних товарів та встановлені ставки акцизного збору?

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.96 N 365/96-ВР (365/96-ВР) "Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір", перелік підакцизних товарів визначається і обмежується переліком товарів (продукції), на які встановлюються ставки акцизного збору законами України.

Для оподаткування акцизним збором законами України встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) - гривнях та євро (специфічні) та у процентах до обороту реалізації товару (продукції) - (адвалорні).

Специфічні ставки застосовуються для спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пива і встановлені в національній грошовій одиниці - гривнях, а також для нафтопродуктів і транспортних засобів та кузовів до них, які встановлені в іноземній грошовій одиниці - євро.

Адвалорні ставки у процентах до обороту реалізації товару (продукції) встановлено тільки для тютюнових виробів від вартості товару, обчисленої за максимальними роздрібними цінами (без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору).

Одночасно за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) і у процентах до обороту реалізації товару (продукції) оподаткуються лише тютюнові вироби.

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Законом України від 07.05.96 N 178/96-ВР (178/96-ВР) "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованої продукції на алкогольні напої та спирт етиловий.

Основні види алкогольних напоїв та спирту, що оподатковуються акцизним збором, це:

2204 - вина виноградні натуральні, вина натуральні з доданням спирту та міцні (кріплені), виноматеріали виноградні, вина ігристі та вина газовані;

2205 - вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів;

2206 - інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, в іншому місці не зазначені (з доданням спирту);

2206 - сидр, перрі (без додання спирту);

2207 - спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації;

2208 - Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт.

Ставки акцизного збору на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, одержані шляхом перегонки, спиртні напої будь-якої концентрації встановлено в гривнях, переважно на товарну позицію відповідно до кодування товарів за УКТ ЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) , але є випадки, коли ставки встановлено на окремі підкатегорії, наприклад, на коньяк (код за УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00).

При цьому, по товару, де ставку встановлено на товарну позицію, до переліку алкогольних напоїв відноситься продукція за всіма категоріями та підкатегоріями цієї позиції згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) у відповідно до Митного тарифу України (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) .

На алкогольні напої що відносяться до виноробної продукції ставки акцизного збору встановлено переважно в гривнях за 1 л продукції. Для виноробної продукції за кодом 2206 з доданням спирту, для спирту та лікеро-горілчаних напоїв ставки встановлено в гривнях за 1 л 100-відсоткового спирту.

Зазначеним Законом (178/96-ВР) також встановлено нульову ставку акцизного збору на спирт етиловий у разі його використання для виготовлення виноматеріалів, продукції органічного синтезу та лікарських засобів, а також передбачено відпуск спирту виробникам за умови видачі податкових векселів (податкових розписок). Відповідний порядок випуску, обігу та погашення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23. 08.2005 N 796 (796-2005-п) . Також, статтею 2 цього Закону встановлено нульову ставку акцизного збору на біоетанол - спирт етиловий зневоднений, який використовується підприємствами для виготовлення бензинів моторних сумішевих з добавками на основі біоетанолу. Відпуск біоетанолу виробникам зазначеної продукції здійснюється за умови видачі податкових векселів (податкових розписок), за порядком, встановленим Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих" від 23.02.2006 N 3502-IV (3502-15) (пп. 1 п. 1 розділу I).

Статтею 7 Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (178/96-ВР) встановлено тимчасові ставки акцизного збору на спирт та алкогольні напої та визначено проміжки часу, коли такі ставки будуть діяти. При цьому, статтю 7 буде виключено з 1 липня 2009 року відповідно до Закону України від 31.03.2009 N 1202-VI (1202-17) "Про внесення змін до деяких законів з акцизного збору".

Також, статтею 8-2 Закону (178/96-ВР) передбачено, що щорічно, починаючи з 2010 року, ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої підлягають індексації на індекс споживчих цін за минулі 12 календарних місяців (за період з червня року, в якому проводиться індексація, до червня попереднього року). Кабінет Міністрів України не пізніше 1 серпня публікує в офіційних друкованих виданнях ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої, визначені з урахуванням індексу споживчих цін. За наслідками індексації ставки акцизного збору підлягають округленню до двох знаків після коми. Проіндексовані ставки акцизного збору набирають чинності з 1 січня кожного наступного року, починаючи з 1 січня 2011 року.

Законом України від 06.02.96 N 30/96-ВР (30/96-ВР) "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" встановлено ставки акцизного збору на тютюнові вироби на товарну позицію або на окрему підкатегорію відповідно до кодування товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) (УКТ ЗЕД).

Основні види алкогольних напоїв та спирту, що оподатковуються акцизним збором, це:

2401 - тютюнова сировина, тютюнові відходи;

2402 10 00 00 - сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарили (тонкі сигари), з вмістом тютюну;

2402 20 90 10 - сигарети без фільтра, цигарки;

2402 20 90 20 - сигарети з фільтром;

2403 (крім 2403 99 10 00, 2403 10) - тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн "гомогенізований" або "відновлений"; тютюнові екстракти та есенції;

2403 10 - тютюн для паління, з вмістом або без вмісту замінників у будь-якій пропорції;

2403 99 10 00 - жувальний і нюхальний тютюн.

Тютюнові вироби, на які встановлено ставки акцизного збору, віднесено до підакцизних. До підакцизних товарів відноситься і тютюнова сировина за кодом 2401, на яку встановлено нульову ставку акцизного збору.

На тютюнові вироби встановлено ставки акцизного збору двох видів у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) та у процентах до обороту реалізації товару (продукції), за якими оподаткування акцизним збором здійснюється одночасно.

Крім того, при визначенні податкового зобов'язання на сигарети без фільтру та з фільтром встановлено мінімальне податкове зобов'язання на 1000 сигарет, яке повинне бути не менше встановлених сум у гривнях. Розмір такого обмеження, як і ставки у твердих сумах, підлягає щорічній індексації у відповідності до індексу споживчих цін.

1 травня 2009 р. набрав чинності Закон України від 31.03.2009 N 1201-VI (1201-17) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань акцизного збору", яким викладено в новій редакції Закон України від "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" (30/96-ВР) та внесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) щодо зміни порядку оподаткування за ставками у відсотках до обороту з реалізації.

Цим Законом (1201-17) з 1 травня 2009 року запроваджуються ставки акцизного збору на тютюнові вироби на рівні ставок, які було встановлено раніше на 2011 рік. Мінімальне обмеження податкового зобов'язання на 1000 шт. сигарет встановлено на рівні 50 грн. на сигарети без фільтру та 100 грн. - на сигарети з фільтром.

З метою запобігання незаконного виготовлення не облікованої та фальсифікованої продукції, цим Законом (1201-17) встановлюється ставка акцизного збору на тютюн та замінники тютюну за кодом УКТ ЗЕД 2403 (2371а-14) в розмірі 25 грн. за 1 кг, яка до цього була нульовою.

Крім того, зазначеним Законом (1201-17) вносяться зміни до статті 4 Декрету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) , якими змінюється порядок обчислення акцизного збору за ставками у процентах від обороту. Відтепер акцизний збір за ставками у процентах буде обчислюватися виходячи з обороту за максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість, але з урахуванням акцизного збору, що практично збільшує базу оподаткування.

Законом України від 11.07.96 р. N 313/96-ВР (313/96-ВР) "Про ставки акцизного збору на деякі товари (продукцію)" встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці товару (продукції) на пиво та нафтопродукти відповідно до кодування продукції за УКТ ЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) : на пиво - за товарною позицією 2203 00, на нафтопродукти - по окремих підкатегоріях товарної позиції за УКТ ЗЕД 2710, а також на високооктанові кисневмісні домішки до бензинів - за товарною позицією 3811 19 00 00.

Нафтопродукти оподатковуються за ставками в євро за 1000 кг продукції. Основні групи нафтопродуктів, що оподатковуються акцизним збором, це:

легкі дистиляти, до яких відносяться бензини спеціальні, бензини моторні авіаційні, інші спеціальні бензини, тощо;

середні дистиляти, до яких відносяться бензини для специфічних процесів переробки та для хімічних перетворень у процесах, гас, бензини моторні всіх видів для двигунів внутрішнього згоряння, в т.ч. і сумішеві з вмістом високооктанової кисневмісної добавки;

важкі дистиляти (дизельне пальне), розмір ставок акцизного збору на які встановлено диференційовано.

Ставки на дизельне паливо встановлено в залежності від вмісту сірки в їх складі: чим більший її вміст в дизельному паливі, тим вища ставка акцизного збору.

31 березня 2009 року прийнято Закон України N 1202-VI (1201-17) "Про внесення змін до деяких Законів України з питань акцизного збору", яким підвищено ставки акцизного збору на важкі дистиляти в середньому в 1,5 рази. Нові ставки акцизного збору на дизельне пальне наберуть чинності з 1 листопада 2009 року.

На пиво із солоду (солодове) встановлено ставку акцизного збору в гривнях за 1 л продукції.

Законом України від 24.05.96 N 216/96-ВР (216/96-ВР) "Про ставки акцизного збору на транспортні засоби та кузови до них" встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці товару (продукції) на транспортні засоби відповідно до кодування продукції за УКТ ЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) .

Основні групи нафтопродуктів, що оподатковуються акцизним збором, це:

8703 - автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажо-пасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі;

8711 - мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них;

8716 10 99 00 - причепи та напівпричепи для тимчасового проживання у кемпінгах типу причепних будиночків масою понад 3500 кг, крім тих, що складаються;

8707 - кузови (включаючи кабіни) для моторних транспортних засобів товарних позицій 8701 - 8705:

Ставки акцизного збору на транспортні засоби встановлено на окремі підкатегорії або позиції товарів за УКТ ЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) в євро за 1 куб. см, в залежності від об'єму двигуна. Розміри ставок на нові автомобілі встановлено значно нижчі, ніж ставки на автомобілі, що використовувалися; більш того, розмір ставки на автомобілі, що використовувалися, збільшується в залежності від терміну перебування їх у використанні.

6. Який порядок визначення бази оподаткування при обчисленні акцизного збору?

Відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) та статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) встановлено норми щодо порядку визначення бази оподаткування акцизним збором в залежності від встановлених ставок акцизного збору.

Базою оподаткування за ставками акцизного збору у процентах до обороту реалізації товару (продукції) є вартість товарів, обчислена з обсягів реалізованої (імпортованої) продукції за максимальними роздрібними цінами (без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору). Порядок декларування максимальних роздрібних цін встановлено статтею 6 зазначеного Декрету (18-92) .

Для товарів, що імпортуються на митну територію України, обчислена вартість товарів повинна бути не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору.

Базою оподаткування у разі обчислення акцизного збору за ставками акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) з вироблених на митній території України, імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України підакцизних товарів є їх кількісна величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

Базою оподаткування у разі обчислення акцизного збору одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) є база, визначена окремо в залежності від виду ставок акцизного збору у вищезазначеному порядку.

7. Які особливості визначення бази оподаткування для тютюнових виробів?

Законом України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" (30/96-ВР) для оподаткування тютюнових виробів встановлено ставки акцизного збору у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) одночасно.

Базою оподаткування для обчислення акцизного збору з тютюнових виробів за цими ставками є база, визначена окремо за ставкою у процентах до обороту з продажу та за ставкою у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Для визначення оподаткованого обороту за ставками у процентах використовуються максимальні роздрібні ціни, встановлені виробниками або імпортерами на товари, які виробляються або імпортуються на митну територію України. База оподаткування для тютюнових виробів визначається виходячи з обсягів реалізації окремо по кожному виду товару (продукції), на який встановлюється максимальна роздрібна ціна.

Порядок встановлення виробником або імпортером максимальних роздрібних цін та їх декларування визначено статтею 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) . Форму декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари та Порядок її складання, затверджено спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 21.11.2003 N 551/786 (z1108-03) .

При обчисленні за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) з вироблених на митній території України, імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України підакцизних товарів базою оподаткування є кількість тютюнових виробів в одиницях виміру (ваги в кілограмах або кількості в штуках).

8. Чим відрізняється визначення бази оподаткування для дизельного палива від інших нафтопродуктів?

Оскільки, ставки акцизного збору на нафтопродукти встановлено в твердих сумах з одиниці товару (продукції) в євро за 1000 кг продукції, базою оподаткування з вироблених на митній території України, імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України підакцизних товарів є їх обсяги, визначені в одиницях виміру ваги, тобто в кілограмах.

Для дизельного пального розмір ставок акцизного збору встановлено диференційовано в залежності від вмісту сірки, тому визначення бази оподаткування при реалізації дизельного пального має деякі особливості.

Відповідно до Правил проведення обліку, зберігання та реалізації дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2007 р. N 545 (545-2007-п) , обсяги реалізованого дизельного палива зазначаються у довідці про обсяги дизельного палива, ставки та суми нарахованого акцизного збору за формою, наведеною в додатку до Правил (545-2007-п) .

У довідці (545-2007-п) окремо щодо кожної партії реалізованого дизельного палива зазначаються обсяги реалізації та показник вмісту масової частки сірки, а також зазначається ставка акцизного збору в євро, установлена законодавством залежно від вказаної масової частки сірки в цій продукції. На основі цих показників визначається база оподаткування дизельного палива окремо по кожному виду продукції з різним вмістом масової частки сірки.

9. Яким чином визначається база оподаткування акцизним збором алкогольних напоїв у разі наднормативних втрат під час виробництва продукції зі спирту етилового?

У разі наявності наднормативних втрат під час виробництва продукції зі спирту етилового, базою оподаткування акцизним збором є обсяги такої продукції, яку можна було б виробити з втраченого спирту.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) норми втрат і виходу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

За понаднормативні втрати, не виправдані згідно з чинним законодавством, а також за незабезпечення виходу продукції суб'єкти підприємницької діяльності сплачують акцизний збір у розмірі, визначеному відповідно до порядку оподаткування, визначеного законом.

10. Коли виникає податкове зобов'язання у платника акцизного збору?

Порядок оподаткування акцизним збором регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 18-92 (18-92) "Про акцизний збір" та Законом України від 15.09.95 N 329/95-ВР (329/95-ВР) "Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби".

Відповідно до зазначених законодавчих актів визначено платників акцизного збору, дату виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) та об'єктів оподаткування, а також встановлюються умови, при яких акцизний збір не справляється з підакцизних товарів.

Перелік підакцизних товарів, розміри та види ставок акцизного збору визначено чотирма законами України про встановлені ставки акцизного збору: на спирт та алкогольні напої; тютюнові вироби; пиво та нафтопродукти; на транспортні засоби та кузови до них.

Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Тобто, датою виникнення податкових зобов'язань з акцизного збору є будь-яке відвантаження (передача) підакцизних товарів (продукції) від підприємства - виробника або зарахування коштів на його рахунок та не залежить від укладених договорів та умов, за якими здійснюються така передача, безпосередньо споживачу чи через комісіонера.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі імпорту (ввезення, одержання пересланих) підакцизних товарів на митну територію України є дата виникнення зобов'язання щодо сплати ввізного мита з цього товару згідно з законодавством України (якщо товар не підлягає обкладенню ввізним митом - дата, коли таке зобов'язання мало б виникнути, якщо б цей товар підлягав обкладенню ввізним митом).

У разі реалізації виробниками та/або ввезення імпортерами алкогольних напоїв та тютюнових виробів на територію України, податкове зобов'язання виникає під час придбання марок акцизного збору для маркування цих товарів.

11. В якому порядку обчислюється та сплачується сума акцизного збору з реалізованих (переданих) товарів на митній території України?

Відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) акцизний збір обчислюється:

за ставками у процентах до обороту з продажу з товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору.

Обчислення акцизного збору, якщо ставка акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) встановлена у гривнях, здійснюється, виходячи з фактичних обсягів реалізації в фізичних одиницях виміру та розміру встановленої ставки.

Якщо ставка встановлена в євро, нарахування акцизного бору здійснюється, виходячи з фактичних обсягів реалізації в фізичних одиницях виміру, ставки акцизного збору та курсу гривні до євро за станом на перший день відповідного кварталу.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті з вироблених на митній території України товарів, визначаються платником податку самостійно виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

При визначенні суми акцизного збору з товарів, на які ставку акцизного збору встановлено у відсотках до обороту з реалізації, спочатку визначається оподаткований оборот за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору, окремо за кожним видом товару (продукції), на який встановлено максимальну роздрібну ціну. Після визначення оборотів з реалізації обчислюється сума акцизного збору за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну, виходячи з ставки акцизного збору у відсотках та визначеного обороту.

Для товарів, на які законами України встановлено ставки акцизного збору одночасно у відсотках до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), акцизний збір обчислюється одночасно за обома ставками окремо по кожному виду товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну.

Після визначення сум акцизного збору за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну, визначається сума податкового зобов'язання шляхом додавання сум акцизного збору, обчислених по кожному виду товару за кожною максимальною роздрібною ціною окремо.

На сьогодні одночасно за ставками у відсотках до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) оподатковуються лише тютюнові вироби.

Законом України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" (30/96-ВР) встановлено мінімальне податкове зобов'язання на 1000 сигарет у гривнях окремо для сигарет з фільтром та без фільтру. При визначенні суми акцизного збору на сигарети податкове зобов'язання повинне бути не менше встановлених сум у гривнях. Розмір такого обмеження підлягає щорічній індексації на індекс споживчих цін, визначеного в установленому порядку.

З метою унеможливлення заниження вартості продукції при обрахуванні акцизного збору у відсотках статтею 6 Декрету КМУ "Про акцизний збір" (18-92) передбачено встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін. Форму декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари та Порядок її складання, затверджено спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 21 листопада 2003 року N 551/786 (z1108-03) .

12. Які особливості оподаткування підакцизних товарів, виготовлених з використанням давальницької сировини?

Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) та статті 4 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) власник готової продукції, виготовленої на давальницьких умовах, на яку встановлено ставки акцизного збору, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі.

Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

При вивезенні підакцизних товарів, виготовлених з давальницької сировини нерезидентами, за межі митної території України акцизний збір не сплачується. Порядок ввезення, вивезення зазначеної продукції та звільнення від оподаткування визначено Законом України від 15.09.95 N 327/95-ВР (327/95-ВР) "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".

При цьому, виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв на давальницьких умовах забороняється, крім виробництва спирту етилового, коньячного і плодового з давальницької сировини нерезидентами за умови повного вивезення готової продукції за межі митної території України (Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) ).

Також, переробка спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, виноматеріалів на давальницьких умовах на алкогольні напої та їх взаємний натуральний обмін забороняються.

Виробництво тютюнових виробів з давальницької сировини в Україні та вивезення за межі митної території України давальницької сировини для виробництва тютюнових виробів забороняються.

Дозволяється переробка на давальницьких умовах винограду, плодів, ягід на виноматеріали відповідно до Порядку переробки винограду, плодів та ягід на виноматеріали на давальницьких умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.97 N 1236 (1236-97-п) .

Переробка винограду, плодів та ягід на виноматеріали на давальницьких умовах здійснюється суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії), оформленого з додержанням встановлених вимог. Переробники можуть приймати давальницьку сировину для переробки на виноматеріали від замовників лише за умови подання замовниками копій посвідчень про реєстрацію їх у державній податковій адміністрації (інспекції) як платників акцизного збору.

Відповідно до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (327/95-ВР) (ст. 3, 4) готова продукція, що вироблена із давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником у порядку та на умовах, передбачених статтею 2 цього Закону (327/95-ВР) , може реалізуватися на митній території України лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке оформляє ввізну вантажну митну декларацію (za140-07, 910а-2007-п) на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію України) і сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито сплачується за пільговими ставками Єдиного митного тарифу України.

13. Яким чином обчислюється сума акцизного збору з товарів, які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України?

Відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) акцизний збір обчислюється за ставками у процентах до обороту з продажу з товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору).

Обчислення акцизного збору, якщо ставка акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) встановлена у гривнях, здійснюється, виходячи з фактичних обсягів реалізації в фізичних одиницях виміру та розміру встановленої ставки. Акцизний збір, обчислений в євро, з товарів (продукції), що імпортуються в Україну, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації (za140-07, 910а-2007-п) .

Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов'язковому порядку їх декларують і сплачують акцизний збір при ввезенні на митну територію України (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі імпорту (ввезення, одержання пересланих) підакцизних товарів на митну територію України є дата виникнення зобов'язання щодо сплати ввізного мита з цього товару згідно з законодавством України (якщо товар не підлягає обкладенню ввізним митом - дата, коли таке зобов'язання мало б виникнути, якщо б цей товар підлягав обкладенню ввізним митом).

Сплата акцизного збору суб'єктами підприємницької діяльності, громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України, здійснюється одночасно із сплатою інших митних платежів, тобто, до або під час подання митної декларації (za140-07, 910а-2007-п) (проведення митних процедур).

Ця норма із сплати акцизного збору не поширюється на алкогольні напої та тютюнові вироби, сплата акцизного збору за якими здійснюється безпосередньо до Державного бюджету України при придбанні акцизних марок у їх продавця.

14. Які умови оподаткування акцизним збором підакцизних товарів у разі тимчасового їх ввезення (пересилання) на митну територію України підакцизних товарів?

Відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92) акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем.

У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога надання банківської гарантії чи інша вимога, така вимога застосовується і для цілей акцизного збору. Акцизний збір справляється органами митної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них виникає зобов'язання із сплати податку на додану вартість.

Не є об'єктом оподаткування вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом.

Також, не підлягають оподаткуванню вартість та обсяги зразків алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезених на територію України з метою показу чи демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру. При цьому зразки алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезені в Україну і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків тощо, пропускаються через митний кордон за рішенням митного органу в достатній кількості з урахуванням мети переміщення;

15. Чи оподатковуються акцизним збором підакцизні товари, які передаються в магазини безмитної торгівлі?

Згідно з чинним законодавством безмитні магазини - це підприємства роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю.

Магазини безмитної торгівлі здійснюють торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів вітчизняного (на умовах експорту) та іноземного походження, крім товарів, які заборонені відповідно до законодавства до ввезення, вивезення та транзиту через територію України. Власник магазину безмитної торгівлі зобов'язаний дотримуватися положень Кодексу (92-15) та інших законодавчих актів України які регулюють умови діяльності магазинів безмитної торгівлі.

Вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які призначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, не оподатковуються акцизним збором у разі відвантаження їх безпосередньо українськими виробниками цієї продукції. Зазначена продукція не маркується марками акцизного збору. Підставою для звільнення від сплати акцизного збору продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена вантажна митна декларація (za140-07, 910а-2007-п) , яка оформляється при відвантаженні цієї продукції від такого виробника.

При цьому, обов'язковою умовою є те, що ці алкогольні напої та тютюнові вироби повинні поставлятися для реалізації магазинами безмитної торгівлі безпосередньо виробниками цієї продукції за прямими договорами, укладеними між цими виробниками і власниками магазинів безмитної торгівлі. Митне оформлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі здійснюється у момент відвантаження такої продукції від виробника.

16. Які особливості обчислення акцизного збору з підакцизних товарів, виготовлених з використанням підакцизної сировини?

Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) не підлягають оподаткуванню акцизним збором обороти з реалізації (передачі) підакцизної продукції, яка є сировиною для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів, які оподатковуються акцизним збором при подальшій переробці.

Також, згідно до статті 3 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) не підлягають оподаткуванню акцизним збором вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва алкогольних напоїв та тютюнових виробів виробниками цієї продукції.

Виготовлення підакцизних товарів зі спирту етилового має свої особливості. При отриманні спирту етилового, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), за умови видачі векселя (податкової розписки) відповідно до частини двадцятої статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) , у виробника алкогольних напоїв виникає податкове зобов'язання з відстроченням його сплати, яке повинне бути сплачено у 90-денний термін від дня видачі векселя.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (178/96-ВР) при використанні спирту етилового для виготовлення виноматеріалів, акцизний збір не сплачується, а податкові векселі, що видані підприємствами первинного виноробства, вважаються погашеними у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового на виготовлення виноматеріалів і сусла.

Суб'єкти підприємницької діяльності при отриманні підакцизних товарів (крім спирту етилового), які є сировиною для виробництва інших підакцизних товарів і відповідно до законодавства не підлягають оподаткуванню акцизним збором, повинні надати власнику підакцизної сировини копію довідки за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001 N 111 (z0295-01) , завірену в установленому порядку. У довідці зазначається реквізити ліцензії на право вироблення із зазначеної сировини підакцизної продукції. Така довідка надається суб'єкту підприємницької діяльності органом державної податкової служби за місцем реєстрації та діє протягом звітного періоду.

17. Чи можливо відшкодування з бюджету надмірно сплаченого акцизного збору та який порядок його повернення?

Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) надміру сплачені суми податкового зобов'язання підлягає поверненню з бюджету. Подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється у встановлені граничні строки.

Заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Повернення надмірно або помилково сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється відповідно до спільного наказу ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 N 58/78/22 (z0247-05) "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам".

Облік повернення помилково або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється відповідно до розділу 7 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 N 276 (z0843-05) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123).

Отже, у разі подання платниками уточнених розрахунків та заяв про повернення на розрахункові рахунки підприємства надмірно сплачених сум акцизного збору, повернення таких сум здійснюється відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів.

18. Які особливості повернення акцизного збору виробникам лікеро-горілчаної продукції?

Оподаткування акцизним збором лікеро-горілчаної продукції має свої особливості, які пов'язані із видачею податкового векселя до отримання спирту та сплатою акцизного збору при придбанні марок акцизного збору, внаслідок чого існують особливості повернення з бюджету надмірно сплачених сум акцизного збору з цієї продукції.

Відповідно до частини 20 статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) податковий вексель, що видається виробниками лікеро-горілчаної продукції до отримання спирту, погашається в повному обсязі у 90- денний строк шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, розрахованої за ставками акцизного збору на готову продукцію.

Відповідно до частини 3 статті 7 цього Закону (329/95-ВР) , продаж марок акцизного збору проводиться в обсягах, розрахованих на суму сплаченого акцизного збору.

Тобто, виробник лікеро-горілчаної продукції може придбати марки акцизного збору лише на суму сплаченого акцизного збору в розрахунку на готову продукцію, на виробництво якої отримано спирт та видано податковий вексель. Тому, погашення податкового векселя здійснюється на суму акцизного збору, сплаченого при придбанні марок.

Також, вексель погашається на суму акцизного збору, розраховану з фактичних втрат спирту етилового при транспортуванні та зберіганні та процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених в установленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку.

У разі зменшення податкового зобов'язання на суму понесених втрат, виникає ситуація, коли суми сплаченого акцизного збору більші за суми нарахованого податкового зобов'язання та вважається надмірно сплаченими. Разом з тим, якщо на всю суму сплаченого акцизного збору було розраховано та видано марки акцизного збору, така сума не може вважатися надмірно сплаченою.

Зважаючи на це, дія наказу ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 N 58/78/22 (z0247-05) не розповсюджується на повернення сум акцизного збору, що були сплачені на підставі пункту 20 статті 7 зазначеного Закону (329/95-ВР) , крім сум акцизного збору, які підлягають поверненню відповідно до пункту 29 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 N 567 (567-2003-п) , за невикористані пошкоджені марки акцизного збору.

Таким чином, надмірно сплачені суми акцизного збору з лікеро-горілчаної продукції, можуть бути відшкодовані за умови повернення виробником кількості непошкоджених та невикористаних марок їх продавцеві, які придбані на цю суму після подання останніми відповідного висновку.

19. Які умови та порядок відшкодування податку з підакцизних товарів, які експортуються?

Акцизний збір не нараховується при реалізації підприємствами-виробниками підакцизних товарів на експорт за умови документального підтвердження здійснення експортної операції, а саме:

довідкою установи банку про надходження коштів у іноземній валюті на розрахунковий рахунок платника (для алкогольних напоїв та тютюнових виробів);

оригіналом п'ятого аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3) (za140-07, 910а-2007-п) , що є її складовою частиною, виданого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту підакцизної продукції. До п'ятого аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації також прирівняно аркуш 3/8 ("примірник для декларанта").

На цьому примірнику митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Такий напис вчиняється митним органом лише після одержання від митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення підакцизної продукції, офіційного повідомлення про фактичне вивезення цієї продукції за межі митної території України у повному обсязі.

20. Які умови щодо застосування податкового векселя, авальованого банком як гарантії сплати акцизного збору до бюджету?

Протягом 1998 - 2005 років було запроваджено механізм, направлений на забезпечення своєчасного та в повному обсязі надходження акцизного збору у разі отримання суб'єктом господарювання спирту етилового для виробництва підакцизної продукції за умови видачі податкового векселя (податкової розписки), авальованого банком.

До отримання спирту для виробництва підакцизної продукції (за винятком виноматеріалів) виробник надає органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком на суму акцизного збору, розраховану за ставками для готової продукції, який повинен бути погашений в строк до 90 календарних днів. Погашення податкового векселя здійснюється за рахунок поступової сплати акцизного збору, зокрема, під час придбання марок акцизного збору.

У випадку отримання спирту для виробництва виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла передбачена аналогічна норма, але термін, на який видається вексель, дорівнює 180 дням та вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для їх виготовлення, що пов'язано з нульовою ставкою акцизу на спирт, що використовується для їх виготовлення.

Крім того, статтею 3 Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (178/96-ВР) передбачено отримання спирту етилового за нульовою ставкою акцизного збору виробниками органічного синтезу та виробниками лікарських засобів (в т. ч. компонентів крові і виготовлених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) за умови видачі податкового векселя (податкової розписки) на термін 90 днів, який також вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового на їх виготовлення.

У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю.

21. Які порядок сплати акцизного збору з підакцизних товарів, реалізованих на митній території України?

Підпунктом 19.4.15 пункту 19.4 статті 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) статтю 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) доповнено частиною третьою такого змісту:

"Акцизний збір сплачується до бюджету в строки, визначені відповідним законом. Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з норм відповідного закону з питань оподаткування окремим видом акцизного збору".

Підприємства - виробники алкогольних напоїв сплачують акцизний збір на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації, крім випадків, передбачених абзацом першим частини двадцятої статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) (за умови видачі податкового векселя (податкової розписки).

На третій робочий день після здійснення обороту з реалізації акцизний збір сплачується у разі реалізації підакцизної продукції, виготовленої зі спирту етилового, придбаного без сплати акцизного збору, реалізації алкогольних напоїв, виготовлених без використання спирту етилового.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий неденатурований для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), що підлягає маркуванню марками акцизного збору, за податковим векселем (податковою розпискою), виданим відповідно до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 N 498 (498-2005-п) , сплачують акцизний збір при придбанні марок акцизного збору протягом не більше 90 календарних днів від дня видачі векселя.

Підприємства, які здійснюють виробництво вин виноградних, вин марочних та зброджених плодових і ягідних напоїв без додання спирту, сплачують акцизний збір на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації такої виноробної продукції.

Підприємства, які здійснюють виробництво вин виноградних з доданням спирту та міцних, зброджених плодових і ягідних напоїв з доданням спирту, напоїв змішаних, які містять алкоголь, та сумішей алкогольних напоїв з безалкогольними, сплачують акцизний збір при придбанні марок акцизного збору на суму, розраховану із ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виготовленні яких використовується спирт етиловий.

Підприємства - виробники тютюнових виробів сплачують акцизний збір щомісячно до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, які задекларовані їх виробниками і діяли в цьому самому періоді.

Власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі.

Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

Власники (замовники) виноматеріалів, виготовлених у межах України з використанням давальницької сировини, сплачують акцизний збір не пізніше дня одержання готової продукції.

Суб'єкт підприємницької діяльності при отриманні підакцизних товарів (крім спирту етилового), які є сировиною для виробництва інших підакцизних товарів і відповідно до законодавства не підлягають оподаткуванню акцизним збором, повинен надати власнику підакцизної сировини копію довідки за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (z0295-01) , завірену в установленому порядку. Така довідка містить дані про наявність у отримувача ліцензії на виробництво товарів із зазначеної сировини і надається суб'єкту підприємницької діяльності органом державної податкової служби за місцем реєстрації та діє протягом звітного періоду.

Платники акцизного збору зобов'язані самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданому ними Розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання Розрахунку акцизного збору (z0295-01) .

22. Який порядок сплати акцизного збору у разі імпортування (ввезення, пересилання) підакцизних товарів на митну територію України?

Акцизний збір з імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України підакцизних товарів сплачується до бюджету платниками до/або на день митного оформлення цих товарів.

Суми акцизного податку, що підлягають сплаті з товарів, які імпортуються (ввозяться, одержуються переслані) на митну територію України, визначаються платниками податку самостійно виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподатковування та ставок акцизного збору. Обчислені суми сплачуються у валюті України за офіційним валютним (обмінним) курсом, що діє на день подання митної декларації (748-97-п) .

Сплата акцизного збору суб'єктами підприємницької діяльності, громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України, здійснюється одночасно із сплатою інших митних платежів, тобто, до або під час подання митної декларації (748-97-п) (проведення митних процедур).

Ця норма із сплати акцизного збору не поширюється на алкогольні напої та тютюнові вироби, сплата акцизного збору за якими здійснюється безпосередньо до Державного бюджету України при придбанні акцизних марок у їх продавця.

Строки одержання марок акцизного збору для кожного контракту визначаються покупцями марок (імпортерами) за погодженням з продавцем марок залежно від обсягів товарів, що імпортуються. Придбані марки акцизного збору передаються імпортерами іноземним виробникам для маркування імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів у процесі їх виробництва.

У разі ввезення імпортером на територію України за контрактом алкогольних напоїв та тютюнових виробів кількома партіями у контракті на поставку робиться відмітка про кількість виданих марок акцизного збору і зазначається дата їх видачі. Продаж марок акцизного збору для ввезення наступних товарних партій виробів проводиться після подання продавцю марок копії ввізної вантажної митної декларації (za140-07, 910а-2007-п) на ввезення попередньої партії товарів.

Акцизний збір із суми перевищення вартості імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів над вартістю, врахованою під час обчислення акцизного збору на момент одержання марок, імпортер визначає і сплачує до Державного бюджету України до або під час митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Після сплати до Державного бюджету України повної суми акцизного збору з імпортованих товарів продавець марок робить відмітку на кожному примірнику заявки-розрахунку на одержання марок акцизного збору.

Умовою для митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів є наявність на пляшці (упаковці), пачці (упаковці) марок акцизного збору встановленого зразка, а також подання органам митного контролю примірника заявки-розрахунку на одержання марок з відміткою продавця марок про повну сплату сум акцизного збору і засвідченої імпортером копії декларації про встановлені ним чинні максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби.

23. Який порядок складання та подання розрахунку акцизного збору?

Порядок складання та подання податкової декларації встановлено статтею 4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є визначальним при складанні та поданні розрахунку акцизного збору платниками з обов'язковим врахуванням особливостей, встановлених законами з оподаткування акцизним збором.

Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (далі - Розрахунок) та не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 1 та 3 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19 березня 2001 р. N 111 (z0295-01) (далі - Положення). Порядок складання платниками Розрахунку наведено в додатку 2 та 4 до Положення.

Прийняття Розрахунку (z0295-01) без попередньої перевірки зазначених у ньому показників здійснюється через канцелярію органу державної податкової служби. Відмова службової (посадової) особи прийняти Розрахунок з будь-яких причин забороняється. Платники до закінчення граничного терміну подання Розрахунку можуть надіслати такий Розрахунок поштою з описом вкладеного граничний десятиденний термін, установлений для поштових відправлень.

Незалежно від термінів подання Розрахунку (z0295-01) платник акцизного збору зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такому Розрахунку, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Суб'єкти підприємницької діяльності, що отримують спирт етиловий неденатурований, призначений для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), за податковим векселем (податковою розпискою), виданим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 N 498 (498-2005-п) , або за умови сплати акцизного збору грошима без видачі податкового векселя, повинні щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подати до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок (z0295-01) за формою згідно з додатком 3. Порядок складання платниками Розрахунку (z0295-01) наведено в додатку 4.

Розрахунок акцизного збору (z0295-01) повинен бути заповнено з дотриманням всіх вимог порядку заповнення декларації, без підчисток, помарок, виправлень. Виправлення помилок проводиться з дотриманням вимог чинного законодавства. Дані, наведені в Розрахунку (z0295-01) , повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку. Достовірність даних підтверджується підписами керівника підприємства і головного бухгалтера та засвідчується печаткою.

Розрахунок акцизного збору, отриманий органом податкової служби від платника податків, може бути не визнаний органом податкової служби, якщо в ньому не зазначено обов'язкових реквізитів, його не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо орган податкової служби звертається до платника акцизного збору з письмовою пропозицією надати новий Розрахунок акцизного збору (z0295-01) з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попереднього), то такий платник податків має право надати новий розрахунок акцизного збору разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Платник податку, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: надіслати уточнюючий Розрахунок (z0295-01) і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого Розрахунку (z0295-01) . Якщо після подачі Розрахунку за звітний період платник акцизного збору подає новий Розрахунок з виправленими показниками (уточнюючий Розрахунок) до закінчення граничного строку подання Розрахунку за такий самий звітний період, то штраф не застосовується.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

До уточнюючого Розрахунку (z0295-01) додається довідка про суми акцизного збору, які збільшують або зменшують податкове зобов'язання звітного періоду внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. Форма довідки визначена в додатку 6 до цього Положення (z0295-01) . До кожного уточнюючого Розрахунку подається окрема довідка. Якщо за результатами подання уточнюючого Розрахунку виникає потреба повернення надміру сплаченого акцизного збору, то таке повернення проводиться відповідно до чинного законодавства.

Оригінал Розрахунку (z0295-01) подається платником акцизного збору до органу державної податкової служби за місцем реєстрації. Подання ксерокопії не припускається.

Платники акцизного збору мають право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного терміну подання розрахунку надіслати Розрахунок (z0295-01) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення податковому органу з вини працівників поштового зв'язку платники акцизного збору звільняються від відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такого Розрахунку (z0295-01) .

Платники акцизного збору протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язані надіслати поштою або надати особисто (за вибором) податковому органу другий примірник Розрахунку (z0295-01) .

Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платники акцизного збору зобов'язані сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно зазначену ними в такому розрахунку, протягом термінів, визначених пунктом 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Розрахунок подається платником акцизного збору незалежно від того, виникло у звітному періоді у платника податкове зобов'язання, чи ні. Якщо останній день терміну подання Розрахунку (z0295-01) припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем вважається наступний за вихідним або святковим робочий день. Терміни подання Розрахунку, а відповідно і терміни сплати акцизного збору, які припадають на вихідний (неробочий) або святковий день, переносяться на перший робочий день після вихідного або святкового дня.

Розрахунок (z0295-01) за добровільним рішенням платника акцизного збору може бути надано органу державної податкової служби в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платник акцизного збору, що не подає Розрахунок (z0295-01) у терміни, зазначені у пункті 4.1 цього Положення (z0295-01) , сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

24. Який порядок зарахування суми акцизного збору з реалізованих підакцизних товарів, вироблених на митній території України?

Порядок визначення суми податкових зобов'язань та їх зарахування встановлено статтею 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Податкове зобов'язання з акцизного збору, самостійно визначене платником, вважається узгодженим від дня подання Розрахунку акцизного збору (z0295-01) до органу державної податкової служби за місцем реєстрації і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку та сплачується в установленому порядку.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону (2181-14) , вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком окремих випадків.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання, він має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд такого рішення. Процедура адміністративного оскарження здійснюється контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, в межах його компетенції.

Платник акцизного збору зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданому ним Розрахунку (z0295-01) , протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку сплати. Якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

25. Які особливості зарахування акцизного збору в разі імпортування (ввезення, пересилання) підакцизних товарів на митну територію України?

Акцизний збір, обчислений з товарів, що імпортуються (ввозяться, одержуються переслані) на митну територію України, сплачується одночасно із сплатою інших митних платежів, тобто, до або під час подання митної декларації (748-97-п) (проведення митних процедур), у валюті України за офіційним валютним (обмінним) курсом, що діє на день подання митної декларації.

Ця норма не поширюється на алкогольні напої та тютюнові вироби, при ввезенні яких сплата акцизного збору здійснюється безпосередньо до Державного бюджету України при придбанні марок акцизного збору у їх продавця.

Акцизний збір із суми перевищення вартості імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів на день ввезення на митну територію України над вартістю, врахованою під час обчислення акцизного збору на момент одержання марок, імпортер визначає і сплачує до або під час митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Після сплати до Державного бюджету України повної суми акцизного збору з імпортованих товарів та пред'явлення відповідних підтверджуючих документів, на кожному примірнику заявки-розрахунку на одержання марок акцизного збору продавець марок робить відмітку про таку сплату.

26. Як здійснюється контроль за сплатою акцизного збору?

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (835-17) (додаток 8) контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного збору з і підакцизних товарів, імпортованих на територію України, здійснюється органами Державної митної служби України, а з підакцизних товарів вироблених на території України - органами державної податкової служби України відповідно до Закону України "Про державну податкову службу України" (509-12) .

Контроль за сплатою акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється за допомогою марок акцизного збору. Їх наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність виробництва, ввезення та реалізації на території України цих виробів. Крім того, на марках акцизного збору на алкогольні напої зазначається сума сплаченого акцизного збору з одиниці продукції, на яку наклеєна акцизна марка.

Органи державної податкової служби України на місцях організовують роботу щодо виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання і продажу, контролюють своєчасність подання платниками розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням акцизного збору, ведуть облік та складають звіти про надходження акцизного збору до відповідного бюджету, здійснюють реєстрацію платників акцизного збору, що отримали відповідну ліцензію, в т. ч. імпортерів та видають їм посвідчення імпортерів за встановленою формою на право ввезення в Україну алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

27. Яку відповідальність несуть платники акцизного збору у разі не подання розрахунку, затримки або не сплати суми акцизного збору?

Платник акцизного збору зобов'язаний самостійно сплатити суму узгодженого податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку сплати.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня в порядку, встановленому статтею 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III (2181-14) .

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, встановлені статтею 17 зазначеного Закону (2181-14) , у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник збору сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 пункту 17 зазначеного Закону (2181-14) , чи ні.

Платник збору, що не подає розрахунок акцизного збору у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

28. Які особливості порядку оподаткування акцизним збором спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів?

Законом України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) визначено особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Цим Законом (329/95-ВР) також запроваджено механізм, направлений на забезпечення своєчасного та в повному обсязі надходження акцизного збору у разі отримання спирту для виробництва підакцизної продукції, шляхом видачі суб'єктом господарювання до отримання спирту податкового векселя (податкової розписки), авальованого банком.

Частиною двадцятою статті 7 зазначеного Закону (329/95-ВР) передбачено, що до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), суб'єкт підприємницької діяльності - платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки) сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

Сума акцизного збору, зазначена у податковому векселі, обчислюється за ставками акцизного збору на готову продукцію виходячи із обсягів 100-відсоткового спирту, який міститься у цій продукції незалежно від компонентів, з використанням яких вона виготовляється, та загальних обсягів отриманого спирту.

При отриманні спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника державної податкової служби на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного збору виходячи із фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже наданого податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), із зазначенням остаточної суми акцизного збору, яка підлягає сплаті.

Порядок отримання суб'єктами підприємницької діяльності спирту етилового на виробництво підакцизної продукції, обігу і погашення авальованих податкових векселів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 N 498 (498-2005-п) "Питання випуску, обігу та погашення податкових векселів (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого".

Податкові векселі, видані підприємствами-виробниками лікерогорілчаної продукції і вина, погашаються шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, розрахованої за ставками акцизного збору на готову продукцію. Також, зазначено постановою передбачено можливість зменшення зобов'язань з акцизного збору на суму невипраного браку спирту, який виникає в процесі виробництва лікеро-горілчаної продукції.

У разі якщо податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю.

29. Яким чином оподатковується спирт етиловий, що отримується за умови видачі податкового векселя для виробництва виноматеріалів та лікарських засобів?

Відповідно до статті 3 Закону України від 07.05.96 N 178/96-ВР (178/96-ВР) "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" на спирт етиловий, що використовується для виготовлення виноматеріалів, продукції органічного синтезу та лікарських засобів встановлено нульову ставку акцизного збору. Контроль за цільовим використанням спирту на виготовлення зазначеної продукції передбачено з використанням податкового векселя (податкової розписки), авальованого банком.

Порядок отримання суб'єктами підприємницької діяльності спирту етилового на виробництво зазначеної продукції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 року N 796 (796-2005-п) "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового, який використовується для виготовлення окремих видів продукції".

Підприємствами первинного виноробства до отримання спирту для виробництва виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла термін, видається вексель на термін 180 днів, для інших видів продукції вексель видається на термін 90 днів. Вексель вважаються погашеними у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виготовлення продукції.

У разі неотримання підприємствами первинного виноробства всього обсягу спирту, на який було розраховано суму акцизного збору та видано податковий вексель, з метою погашення податкового векселя підприємство разом з довідкою векселедавця про цільове використання спирту етилового надає письмове пояснення щодо причин неотримання розрахованого обсягу спирту. На підставі даного пояснення та наданих підтверджуючих документів складається акт (довідка) документальної невиїзної перевірки, який підписується посадовою особою органу державної податкової служби та посадовими особами суб'єкта господарювання (керівником, головним бухгалтером), який є основою для погашення векселя.

Акт (довідка) складається відповідно до вимог, встановлених Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 10.08.2005 N 327 (z0925-05) та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 925/11205 (далі - Порядок N 327).

Форми довідок про підтвердження цільового використання спирту етилового та порядок їх заповнення затверджено наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форм довідок щодо цільового використання спирту етилового та журналу обліку погашення податкових векселів" від 20.10.2005 N 462 (z1326-05) .

З 10 січня 2009 року на спирт етиловий, що використовується для виготовлення лікарських засобів (в т. ч. компонентів крові і виготовлених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) встановлено ставку у розмірі 0 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.

При цьому, відвантаження спирту виробникам лікарських засобів за нульовою ставкою буде здійснюватись за умови видачі податкового векселя, авальованого банком, за порядком та в межах квот, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 242 (242-2009-п) .

Перелік лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий, також затверджено зазначеною постановою. Контроль за цільовим використанням спирту за нульовою ставкою для виробництва лікарських засобів передбачено за допомогою податкових постів.

Законом України від 26.12.2008 р. N 835-VI (835-17) "Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачено фінансування бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (v0604201-01) 2301480 "Компенсація виробникам додаткових витрат, пов'язаних з підвищенням з 1 січня 2004 р. ставки акцизного збору на спирт етиловий, що використовується для виготовлення лікарських засобів" в сумі 75,2 млн. грн. Порядок використання зазначених коштів у 2009 році передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 N 243 (243-2009-п) .

30. Яким чином оподатковуються акцизним збором алкогольні напої та тютюнові вироби у разі імпортування за умови сплати податку при придбанні марок акцизного збору?

Статтею 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) визначено особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Сума акцизного збору визначається платниками (імпортерами) самостійно виходячи з вартості імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, діючих ставок ввізного мита і митних зборів та встановлених ставок акцизного збору і сплачується до Державного бюджету України.

Умовою для митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів є наявність на пляшці (упаковці), пачці (упаковці) марок акцизного збору встановленого зразка, а також подання органам митного контролю примірника заявки-розрахунку на одержання марок з відміткою продавця марок про повну сплату сум акцизного збору і засвідченої імпортером копії декларації про встановлені ним чинні максимальні роздрібні ціни на алкогольні напої або тютюнові вироби.

Суб'єкти підприємницької діяльності, включаючи громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і які уклали контракт з іноземними виробниками на поставку в Україну алкогольних напоїв та тютюнових виробів, повинні зареєструватись у продавця марок акцизного збору як імпортери з одержанням посвідчення відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 N 567 (567-2003-п) .

Для одержання марок імпортер подає продавцю марок акцизного збору заявку-розрахунок у трьох примірниках за встановленою продавцем марок формою, платіжні документи, що підтверджують внесення плати за марки та сплату акцизного збору. Один примірник заявки-розрахунку залишається у продавця марок, другий - з відміткою продавця марок про сплату акцизного збору повертається імпортеру для передачі митним органам під час оформлення вантажної митної декларації (za140-07, 910а-2007-п) , третій - з відміткою продавця марок залишається в покупця (імпортера).

Строки одержання марок акцизного збору для кожного контракту визначаються покупцями марок (імпортерами) за погодженням з продавцем марок залежно від обсягів товарів, що імпортуються.

Придбані марки акцизного збору передаються імпортерами іноземним виробникам для маркування імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів у процесі їх виробництва. Імпортери мають право ввозити на територію України імпортні алкогольні напої та тютюнові вироби лише через митниці, попередньо обумовлені з продавцем марок під час придбання марок акцизного збору, які відповідно відносяться до спеціальних пунктів пропуску на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Акцизний збір із суми перевищення вартості імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів над вартістю, врахованою під час обчислення акцизного збору на момент одержання марок, імпортер визначає і сплачує до Державного бюджету України до або під час митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів. При цьому ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, що ввозяться на митну територію України, зазначені у вантажній митній декларації (za140-07, 910а-2007-п) , не можуть бути нижчими індикативних цін.

Після сплати до Державного бюджету України повної суми акцизного збору з імпортованих товарів продавець марок робить відмітку на кожному примірнику заявки-розрахунку на одержання марок акцизного збору.

У разі порушення порядку маркування імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, встановленого Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. N 567 (567-2003-п) , або неповної сплати акцизного збору товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України не дозволяється.

31. Як здійснюється оподаткування тютюнових виробів за змішаними ставками акцизного збору з використанням максимальних роздрібних цін?

Відповідно до статті 4, 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) та Закону України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" (30/96-ВР) оподаткування акцизним збором тютюнових виробів здійснюється одночасно за ставками у відсотках до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Сума акцизного збору з тютюнових виробів обчислюється окремо за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну.

Після визначення сум акцизного збору за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну, визначається сума податкового зобов'язання, обчислена одночасно за ставками у відсотках до обороту з реалізації та за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) шляхом додавання сум акцизного збору, обчислених по кожному виду товару за кожною максимальною роздрібною ціною окремо.

При обчисленні податкового зобов'язання на сигарети застосовується мінімальне обмеження податкового зобов'язання у твердих сумах, розмір якого встановлене зазначеним Законом (30/96-ВР) .

З метою унеможливлення заниження бази оподаткування при обрахуванні акцизного збору у відсотках статтею 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) передбачено встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін. Форму декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари та Порядок її складання, затверджено спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 21.11.2003 N 551/786 (z1108-03) .

Порядок декларування максимальних роздрібних цін визначено в частинах 15 - 25 статті 6 Декрету (18-92) , якими зокрема передбачено, що декларація про встановлені імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (z1108-03) подається відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, яка повинна містити відомості про встановлені максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари, що імпортуються ним в Україну, а також про дату, з якої вони запроваджуються. Така декларація повинна бути подана імпортером підакцизних товарів відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України не пізніше, ніж за п'ять календарних днів до моменту запровадження встановлених у декларації максимальних роздрібних цін.

У разі необхідності зміни будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (z1108-03) , поданій їх імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, імпортер повинен подати до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України нову декларацію, але не частіше одного разу протягом календарного місяця.

При цьому згідно частини чотирнадцятої статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) акцизний збір із суми перевищення вартості імпортованих тютюнових виробів над вартістю, врахованою під час обчислення акцизного збору на момент одержання марок, імпортер визначає і сплачує до Державного бюджету України до або під час митного оформлення імпортованих тютюнових виробів.

Оскільки, остаточна сума платежів акцизного збору, яка має бути сплачена до бюджету України при імпорті тютюнових виробів, визначається на момент митного оформлення товарів виходячи із максимальних роздрібних цін встановлених у декларації, або їх митної вартості, вільний обіг цієї продукції на митній території України здійснюється у разі повної сплати акцизного збору.

Державний контроль за дотриманням максимальних роздрібних цін на митній території України передбачено, з одного боку, нанесенням максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення, з іншого боку, встановленням відповідальності у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених імпортерами таких тютюнових виробів. Розмір штрафної санкції та умови застосування визначено частиною першою статті 11 та частиною другою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) .

32. Як за допомогою марок акцизного збору здійснюється контроль за сплатою акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів?

Законом України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) передбачено маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів марками акцизного збору - спеціальними знаками, якими маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводять маркування кожної пляшки (упаковки) алкогольних напоїв та кожної пачки (упаковки) тютюнових виробів у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів (567-2003-п) .

Маркування алкогольних напоїв здійснюється марками акцизного збору, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5% об'ємних одиниць. Кожна марка акцизного збору на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного збору за одиницю маркованої продукції. Порядок запровадження марок акцизного збору нового зразка встановлюється Кабінетом Міністрів України. Маркування тютюнових виробів здійснюється марками акцизного збору, які повинні мати окремий номер.

Не підлягають маркуванню марками акцизного збору алкогольні напої та тютюнові вироби, які поставляються для реалізації магазинами безмитної торгівлі безпосередньо українськими виробниками цієї продукції за прямими договорами, укладеними між українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому митне оформлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється у момент відвантаження такої продукції від виробника.

Наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є обов'язковою умовою для ввезення на митну територію України цієї продукції для реалізації їх споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Продаж марок акцизного збору українським виробникам алкогольних напоїв проводиться на підставі довідок про сплату суми акцизного збору, яка розрахована за ставками на готову продукцію, заявки-розрахунку кількості марок акцизного збору, що може отримати суб'єкт підприємницької діяльності відповідно до сплаченої суми акцизного збору. Форми довідок та заявки-розрахунку затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Продаж марок акцизного збору українським виробникам алкогольних напоїв, для виробництва яких не використовується спирт етиловий неденатурований, а також тютюнових виробів проводиться виходячи з планових щомісячних обсягів реалізації такої продукції відповідно до заявки-розрахунку на необхідну кількість марок.

Марки акцизного збору, не використані для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум акцизного збору відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. N 567 (567-2003-п) . Плата за марки акцизного збору поверненню не підлягає.

Продаж (передача) придбаних марок акцизного збору одним покупцем марок іншому забороняється, крім випадків, передбачених частиною одинадцятою статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) .

Контроль за наявністю марок на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та на пачці (упаковці) тютюнових виробів під час їх реалізації здійснюють державні податкові інспекції, контрольно-ревізійна служба та органи внутрішніх справ, а під час ввезення цих товарів на митну територію України - митні органи.

У разі виявлення фактів порушення порядку ввезення, зберігання, транспортування, реалізації або торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності марок акцизного збору зазначені контролюючі органи складають і передають державним податковим органам протокол та опис товарів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, для прийняття відповідної постанови.

Частиною другою статті 17 Закону України від 19.12.95 N 481/95-ВР (481/95-ВР) "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Враховуючи викладене, ДПА України зобов'язує ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі:

- переглянути свої раніше надані роз'яснення з даного питання та привести їх у відповідність з цим роз'ясненням;

- забезпечити використання цього роз'яснення при проведенні перевірок;

- довести зазначений лист до державних податкових інспекцій та платників збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства для використання в роботі.

Вважати такими, що втратили чинність, раніше надані листи-роз'яснення:

- від 01.02.2006 N 1792/7/21-0117 (v1792225-06) (про дату виникнення податкових зобов'язань з акцизного збору);

- від 12.10.2005 N 20362/7/21-1217 (v2036225-05) (про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору);

- від 04.05.2005 р. N 8616/7/21-5117 (v8616225-05) (про реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів до магазинів безмитної торгівлі та оподаткування їх акцизним збором);

- від 07.06.2006 N 10793/7/21-0217 (v1079225-06) (про обчислення акцизного збору з лікеро-горілчаних виробів);

- від 29.04.2002 р. N 7198/7/21-0217 (v7198225-02) (про строки сплати акцизного збору у разі коли граничні терміни подання розрахунку акцизного збору припадають на вихідні або святкові дні);

- від 24.01.2005 N 1328/7/21-5117 (v0626225-05) (про ввезення і реалізації виноматеріалів і оброблених коньяків та оподаткування їх акцизним збором);

- від 13.07.2006 N 13231/7/21-0115 (v0115225-06) (про погашення підприємствами первинного виноробства податкового векселя);

- від 03.04.2007 N 6623/7/212-0217 (про особливості повернення акцизного збору виробникам лікеро-горілчаної продукції);

- від 22.08.2007 N 16708/17/21-0217 (про оподаткування виноматеріалів акцизним збором);

- від 12.11.2007 N 23007/7/21-0117 (про обліку пільг, наданих чинним законодавством, підприємствам виробникам підакцизної продукції);

- від 14.01.2008 N 383/7/21-0217 (про здійснення експортних операцій та розрахунок неоподатковуваних оборотів підприємствами-виробниками лікеро-горілчаної продукції);

- від 03.03.2008 N 4163/7/21-0217 (щодо уточненого розрахунку акцизного збору);

- від 02.04.2008 N 6640/7/21-0217 (щодо оподаткування акцизним збором високооктанових кисневмісних добавок);

- від 29.04.2008 N 8888/7/21-0217 (про складання розрахунку акцизного збору та звіту 2-РС);

- від 06.05.2008 N 9023/7/21-0217 (про експортні операції алкогольної продукції);

- від 08.09.2008 N 18163/7/21-0217 (v8163225-08) (щодо зменшення сум акцизного збору за податковим векселем на суму акцизного збору з невиправного браку);

- від 17.10.2008 N 21321/7/21-0117 (v2132225-08) (щодо повернення додаткових витрат виробникам лікарських засобів).