ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 3461/6/15-1116 від 20.06.2000
м.Київ
vd20000620 vn3461/6/15-1116
Щодо відображення курсових різниць в податковому
обліку
Державна податкова адміністрація України < ... > повідомляє.
1. Особливістю порядку відображення в податковому обліку
підприємств гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в
економічному експерименті, що проводиться з 1 липня 1999 року до
1 січня 2002 року, сум додатної або від'ємної різниці між
результатом перерахунку заборгованості, вираженої в іноземній
валюті, що перебувала на обліку платника податку і перераховується
в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного
банку України та балансовою вартістю іноземної валюти, є те, що з
метою оподаткування заборгованість в іноземній валюті таких
підприємств перераховується у гривні в тому звітному періоді, в
якому вона була погашена (підпункт 7.3.6 статті 7 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств") ( 334/94-ВР ) (далі -
Закон).
Таким чином, у вищевказаних платників податку до моменту
погашення заборгованості в іноземній валюті додатна або від'ємна
курсова різниця, що виникає за результатом перерахунку цієї
заборгованості, не включається до валових доходів або валових
витрат.
Приклад
Підприємство 4 березня відвантажило товари нерезиденту на
суму 10000 DM на умовах повного розрахунку (погашення
заборгованості) через 90 днів після оприбуткування ним товарів.
Офіційний валютний (обмінний) курс Національного банку України на
цю дату склав 272,7868 грн. за 100 DM.
На останній робочий день (на кінець) звітного періоду (31
березня) така заборгованість з метою оподаткування у гривні не
перераховується.
Дебітор-нерезидент розрахувався з підприємством 22 травня. На
цю дату і здійснюється перерахунок заборгованості в іноземній
валюті. Офіційний валютний (обмінний) курс Національного банку
України на цю дату склав 245,5902 грн. за 100 DM.
На дату погашення заборгованості здійснюється перерахунок
заборгованості в іноземній валюті.
Результат перерахунку заборгованості в іноземній валюті в
гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку
України, що діяв на дату погашення склав:
2,455902 х 10000 = 24559,02 (грн.).
Балансова вартість заборгованості в іноземній валюті складає:
2,727868 х 10000 = 27278,68 (грн.).
Курсова різниця = 24559,02 - 27278,68 = - 2719,66 (грн.).
Наведені у прикладі операції з розрахунками в іноземній
валюті призвели до виникнення у підприємства
гірничо-металургійного комплексу від'ємної курсової різниці за
дебіторською заборгованістю в іноземній валюті в сумі 2719,66
грн., яка включається ним до валових витрат з відображенням у
рядку 29.10 додатка З Декларації про прибуток підприємства.
2. Пунктом 7.3 статті 7 Закону ( 334/94-ВР ) встановлено
порядок оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті.
Відповідно до п.1.19 ст.1 Закону ( 334/94-ВР ) бартер
(товарний обмін) - це господарська операція, яка передбачає
проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій
формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та
погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не
передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для
компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). Визначення
доходів і витрат від здійснення товарообмінних операцій
здійснюється у порядку, встановленому п.7.1 ст.7 Закону.
Таким чином, при бартерних розрахунках операцій із
розрахунками в іноземній валюті не відбувається і тому п.7.3 ст.7
Закону ( 334/94-ВР ) в такому випадку не застосовується. Тобто
курсові різниці, що виникають в зв'язку з перерахунком
заборгованості, вираженої в іноземній валюті, по зобов'язаннях за
бартерними контрактами, в податковому обліку суб'єктів
зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюють товарообмінні
(бартерні) операції без грошових розрахунків, не відображаються.
Наприклад, підприємство за бартерним контрактом відвантажило
нерезиденту партію товарів А в кількості 50 шт. вартістю 200 грн.
за одиницю, на умовах відвантаження нерезидентом товару Б в
кількості 10 шт. у місячний термін після оприбуткування ним
одержаних від підприємства товарів А.
Офіційний валютний (обмінний) курс Національного банку
України на дату відвантаження склав 250 грн. за 100 DM.
У підприємства виникає дебіторська заборгованість перед
нерезидентом в сумі 4000 DM.
Через два тижні після відвантаження підприємством товарів А
від нерезидента надходить в повному обсязі партія товарів Б
вартістю, що дорівнює вартості партії товарів А, тобто 4000 DM.
Офіційний валютний (обмінний) курс Національного банку
України на дату оприбуткування підприємством товарів "Б",
відвантажених йому нерезидентом, склав 260 грн. за 100 DM.
Підприємство помилково збільшило балансову вартість запасів
на 10400 грн., розрахувавши її з урахуванням офіційного валютного
(обмінного) курсу Національного банку України, що діяв на дату
оприбуткування товару Б (для спрощення прикладу прийнято, що інших
витрат, крім попередньої компенсації в товарній формі вартості
придбаних у нерезидента товарів згідно з бартерним договором
(контрактом), у підприємства не було, а також те, що договірні
ціни бартерної операції відповідають звичайним).
Валові доходи підприємства від продажу товарів А та валові
витрати від придбання товарів Б повинні співпадати і складають в
даному випадку 10000 грн., а балансова вартість придбаних
підприємством запасів (товарів Б) повинна дорівнювати балансовій
вартості переданих в обмін товарів А, тобто 10000 грн., а не 10400
грн., як помилково розраховано за прикладом підприємством.
Так само і при сплаті коштами вартості товарів, що
придбаваються на умовах попередньої (авансової) оплати їх
вартості, валові витрати на придбання товарів визначаються в сумі,
що перерахована постачальнику як авансова сплата за товари. При
цьому в податковому обліку балансова вартість запасів покупця
збільшується на авансом сплачену суму у зв'язку з придбанням
товарів. Тобто збільшення валових витрат і збільшення балансової
вартості запасів відбувається в одному звітному (податковому)
періоді і за однаковою сумою.
3. Третій абзац підпункту 3.2.4 Порядку складання декларації
про прибуток підприємства застосовується у разі коли
заборгованість, основна сума якої (без процентів та комісійних
винагород) виражена в іноземній валюті, продається (погашається)
протягом звітного періоду та за умови, що заборгованість виникла у
зв'язку з відвантаженням товарів іншій особі. Вартість такої
заборгованості визначається шляхом перерахунку її суми в гривні за
офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України,
що діяв на дату такого продажу (погашення) (підпункт 7.3.3 статті
7 Закону ( 334/94-ВР ).
Заступник Голови Г.Оперенко
"Податки та бухгалтерський облік", N 432000