Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження"

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Цивільному процесуальному кодексі України (1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06) :

1) доповнити Кодекс главою 31-Г такого змісту:

Стаття 248-20. Право на звернення із скаргою до суду

Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їх права чи свободи.

Стаття 248-21. Подання скарги

Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Скарга подається до суду за місцезнаходженням відповідного відділу державної виконавчої служби або до іншого суду згідно з вимогами закону.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше ніж наступного дня після прийняття її судом.

Стаття 248-22. Строки для звернення зі скаргою

Скаргу може бути подано до суду:

у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;

у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Стаття 248-23. Розгляд скарги

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується.

Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.

Стаття 248-24. Рішення суду по скарзі

За результатами розгляду скарги суд постановляє рішення.

У разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє рішення про відмову в задоволенні скарги.

При задоволенні скарги суд може допустити негайне виконання рішення.

Рішення суду у справі може бути оскаржено.

Стаття 248-25. Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги

Витрати, пов'язані з розглядом скарги, включаючи й витрати для надання юридичної допомоги, а також витрати, пов'язані з поїздками, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено рішення про задоволення скарги заявника.

Стаття 248-26. Виконання рішення суду

Рішення суду за скаргою надсилається не пізніше десяти днів після набрання ним законної сили до відповідного відділу державної виконавчої служби для виконання, а також заявнику.

Про виконання рішення відповідний орган державної виконавчої служби повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання рішення суду";

2) назву розділу V та главу 44 викласти у такій редакції:

Стаття 348. Звернення судового рішення до виконання

За кожним рішенням, яке набрало законної сили або допущено до негайного виконання, за заявою особи, на користь якої постановлено рішення, видається один виконавчий лист. Коли на підставі постановленого рішення належить передати майно, що є в кількох місцях, або коли рішення постановлено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним листом.

Стаття 349. Виконання рішень судів

Виконання рішень судів здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Стаття 350. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання

Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

На ухвалу суду з питання поновлення строку може бути подано скаргу, внесено окреме подання.

Стаття 351. Відстрочка або розстрочка виконання, зміна способу і порядку виконання рішення

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити спосіб і порядок виконання рішення.

На ухвалу суду про відстрочку або розстрочку виконання, зміну способу і порядку виконання рішення може бути подано скаргу, внесено окреме подання.

Стаття 352. Мирова угода і відмова від примусового виконання рішення

Мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення на затвердження.

Суд має право перевірити і не затвердити мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.

За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до правил статті 179 цього Кодексу.

Стаття 353. Видача дубліката виконавчого листа

Замість втраченого оригіналу виконавчого листа суд, який постановив рішення, може видати дублікат. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.

На ухвалу суду з питання видачі дубліката може бути подано скаргу, внесено окреме подання.

Стаття 354. Вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу

Питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу вирішується судом за поданням державного виконавця.

Суд у десятиденний строк розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін та за обов'язковою участю представників органів опіки та піклування. Проте неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу.

На ухвалу суду про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу може бути подано скаргу, внесено окреме подання.

Стаття 355. Вирішення питання про оголошення розшуку боржника або дитини

Розшук оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (знаходження) боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (знаходження) стягувача.

Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.

Суд розглядає подання державного виконавця у десятиденний строк.

На ухвалу суду з питання оголошення розшуку боржника або дитини може бути подано скаргу, внесено окреме подання";

3) пункт 4 частини другої статті 63 виключити;

4) у частині першій статті 82 цифри і слово "358, 386 і 407" виключити;

5) частину п'яту статті 97 виключити;

6) у статті 215:

у частині першій слова "органу виконання судового рішення, вправі роз'яснити" замінити словами "державного виконавця, роз'яснює", а слова і цифри "(стаття 359 цього Кодексу)" виключити;

частину другу після слів "розглядається судом" доповнити словами "у десятиденний строк";

7) статтю 218 доповнити пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1) стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, передбачених пунктами 1 і 2 статті 217 цього Кодексу";

8) пункт 1 статті 219 та статтю 248-10 виключити;

9) статтю 236 доповнити пунктом 3-3 такого змісту:

"3-3) по скаргах на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби";

10) у пункті 1 частини першої статті 323 цифри "357, 360, 366, 370, 372, 373, 378, 379, 417" замінити цифрами "350, 351, 353, 354, 355";

11) глави 45, 46, 47, 48, 49 виключити.

2. В Арбітражному процесуальному кодексі України (1798-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56; 1997 р., N 25, ст. 171; 1999 р., N 42-43, ст. 378):

1) доповнити Кодекс статтею 115-1 такого змісту:

"Стаття 115-1. Порядок виконання рішень, ухвал, постанов

Рішення, ухвали, постанови арбітражного суду виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) ;

2) у частині першій статті 89 слова "Суддя має право за заявою сторони роз'яснити" замінити словами "Суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює", а слово "виправити" замінити словом "виправляє";

3) у статті 116:

у назві слово "надіслання" замінити словом "пред'явлення";

у частині другій слова "судовими виконавцями" замінити словами "державними виконавцями";

4) у статті 117:

частину першу доповнити пунктом 3 у такій редакції:

"3) найменування стягувача і боржника, їх адреси, номери рахунків у банках";

частину третю виключити;

5) статті 118, 119 виключити;

6) в абзаці другому частини третьої статті 120 слова "судового виконавця" замінити словами "державного виконавця";

7) у статті 121:

частину першу викласти в такій редакції:

"При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою арбітражний суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання";

у частині третій слова "судовому виконавцю" замінити словами "державному виконавцю";

8) у частині другій статті 122 слова "судовим виконавцем" замінити словами "державним виконавцем".

3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) доповнити Кодекс статтею 188-13 такого змісту:

"Стаття 188-13. Невиконання законних вимог державного виконавця

Невиконання законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, втрата або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця -

тягне за собою накладення штрафу від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

2) статті 301, 308, 312, 313 викласти у такій редакції:

"Стаття 301. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом";

"Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом";

"Стаття 312. Виконання постанови про оплатне вилучення предмета

Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, здається державним виконавцем для реалізації в порядку, встановленому законом.

Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета, відповідно до статті 28 цього Кодексу передаються колишньому власникові з відрахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

Стаття 313. Органи, що виконують постанови про конфіскацію предмета, грошей

Постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом";

3) статтю 221 після цифр "188-1" доповнити цифрами "188-13;

4) пункт 3-2 частини першої статті 255 викласти у такій редакції:

"3-2) державні виконавці (статті 51-1, 188-13)";

5) частину першу статті 294 після цифр "188-1" доповнити цифрами "188-13";

6) статтю 305 після слів "який виніс постанову" доповнити словами "та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом";

7) у статті 311 слова "органом (посадовою особою), який виніс постанову" замінити словами "державним виконавцем";

8) у частині першій статті 329 слова "законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та цивільним процесуальним законодавством" замінити словами "цим Кодексом та іншими законами України";

9) у статті 330 слова "передбаченому цивільним процесуальним законодавством" виключити.

4. У Митному кодексі України (1970-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 16, ст. 203; 1994 р., N 20, ст. 116):

1) статтю 149 викласти у такій редакції:

"Стаття 149. Виконання постанови суду (судді) про конфіскацію

Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в порядку, встановленому законом.

Предмети, вилучені митним органом України, щодо яких винесена постанова судді про конфіскацію, передаються державному виконавцеві.

У разі коли неможливо конфіскувати предмети, що є безпосереднім об'єктом порушення митних правил, а також предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для прихованого переміщення цих предметів через митний кордон, з осіб, які вчинили порушення митних правил, стягується вартість зазначених предметів у порядку, встановленому законодавством України.

Витрати митного органу України, пов'язані із зберіганням предметів, щодо яких прийнято постанову про конфіскацію, повинні бути відшкодовані особою, яка вчинила порушення митних правил у порядку, встановленому законом України";

2) у статті 96 слова і цифри "зазначені у статтях 94 та 149 цього Кодексу, а також предмети контрабанди та предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для вчинення контрабанди" замінити словами і цифрами "зазначені у статті 94 цього Кодексу";

3) у статті 99 слова "митним органом або судом чи", "з адміністративного і виконавчого провадження" та слова "для цільового використання на розбудову державного кордону України у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України" виключити;

4) назву глави 3 розділу VIII після слів "МИТНОГО ОРГАНУ УКРАЇНИ" доповнити словами "АБО СУДУ";

5) у статті 147:

частини першу та другу після слів "адміністративного стягнення" доповнити словами "у вигляді штрафу";

у частині другій слова та цифри "у випадках, передбачених статтями 148, 149 цього Кодексу, - через судового виконавця" замінити словами і цифрами "у випадку, передбаченому статтею 148 цього Кодексу, - через державного виконавця";

доповнити статтю після частини другої новою частиною такого змісту:

"Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил надсилається до виконання через державного виконавця районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби".

У зв'язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п'ятою;

у частині п'ятій слова "передбаченого частиною третьою" замінити словами "передбаченого частиною четвертою";

6) у статті 148:

назву статті після слів "митного органу України" доповнити словами "або суду";

частину першу після слів "надіслання їй постанови" доповнити словами "митного органу України або судді";

частину третю викласти у такій редакції:

"У разі коли штраф не буде сплачено в установлені цією статтею строки, постанова митного органу України та суду (судді) надсилається для примусового виконання районному, міському (міста обласного значення), районному у місті відділу державної виконавчої служби";

частину четверту після слів "Постанова митного органу України" доповнити словами "або судді" і після слів "повертається до митного органу України" доповнити словами "або до суду".

5. У Кодексі про шлюб та сім'ю України (2006-07) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1969 р., додаток до N 26, ст. 204; 1987 р., N 8, ст. 149; 1991 р., N 9, ст. 89; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 36, ст. 528; 1996 р., N 7, ст. 26):

1) у частині п'ятій статті 65 слова та цифри "статтею 417 Цивільного процесуального кодексу України" замінити словами "Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) ;

2) частину першу статті 82 доповнити словами "а з осіб, які працюють за контрактом в іноземних державах, - не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на кожну дитину";

3) у статті 93:

частину другу після слова "відповідача" доповнити словами "або якщо відповідач працював за контрактом в іноземній державі";

частину третю доповнити словами "а для осіб, які працювали за контрактом в іноземній державі, - виходячи з розміру ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час проведення розрахунків";

у частині четвертій слова "судовим виконавцем" замінити словами "державним виконавцем".

6. У Кодексі законів про працю України (322-08) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375; 1987 р., N 8, ст. 149; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 22, ст. 302; 1995 р., N 28, ст. 204):

1) частину третю статті 128 доповнити реченням такого змісту: "У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків";

2) у статті 230:

перше речення частини другої викласти у такій редакції:

"У посвідченні вказуються найменування органу, який виніс рішення щодо трудового спору, дати прийняття і видачі та номер рішення, прізвище, ім'я, по батькові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номери його рахунків у банках, рішення по суті спору, строк пред'явлення посвідчення до виконання";

у частині четвертій слова "до районного (міського) суду, судовий виконавець" замінити словами "до районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби, державний виконавець";

частину п'яту виключити.

8. У Законі України "Про заставу" (2654-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст. 642; 1994 р., N 27, ст. 223; 1995 р., N 1, ст. 3; 1996 р., N 2, ст. 3; 1998 р., N 2, ст. 3, N 42, ст. 259):

1) у частині сьомій статті 20 слова "судовим виконавцем" замінити словами "державним виконавцем", а останнє речення виключити;

2) частину першу статті 21 після слова "провадиться" доповнити словами "спеціалізованими організаціями";

3) у частині другій статті 25 слова і цифри "а у разі, коли покупцем є фізична особа або юридична особа, у майні якої частка державної власності не перевищує 25 відсотків, - до відповідного позабюджетного фонду приватизації" виключити.

9. У Законі України "Про нотаріат" (3425-12) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383; 1998 р., 35, ст. 241; 2000 р., N 32, ст. 257):

1) статті 89 і 91 викласти у такій редакції:

"Стаття 89. Зміст виконавчого напису

У виконавчому написі повинні зазначатися:

дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та адреса стягувача;

найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, за яким виконавчий напис зареєстровано.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса";

"Стаття 91. Строк пред'явлення виконавчого напису

Виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є громадянин, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років, а з усіх інших вимог - протягом одного року з моменту вчинення виконавчого напису, якщо законом не встановлено інших строків.

Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) ;

2) у статті 90 слова "цивільним процесуальним законодавством України для виконання судових рішень" замінити словами "Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

10. Статтю 6 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78; 1998 р., N 2, ст. 4, N 11-12, ст. 50; 1999 р., N 4, ст. 35; 2000 р., N 19, ст. 143, N 27, ст. 213, N 38, ст. 318) після пункту 29 доповнити новим пунктом такого змісту:

"30) обов'язкове державне страхування державних виконавців".

У зв'язку з цим пункти 30, 31, 32 вважати відповідно пунктами 31, 32, 33.

12. Статтю 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 (7-93) "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113, N 26, ст. 281, N 49, ст. 459; 1994 р., N 28, ст. 241, N 29, ст. 257, N 33, ст. 300; 1995 р., N 13, ст. 85, N 14, ст. 90; 1996 р., N 9, ст. 43, N 41, ст. 192, N 52, ст. 306; 1997 р., N 6, ст. 46, N 9, ст. 70, N 18, ст. 131; 2000 р., N 19, ст. 143, N 29, ст. 232) доповнити пунктом 43 такого змісту:

"43) відділи державної виконавчої служби - за позовами, з якими вони звертаються до суду та арбітражного суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, а також з проведення аукціонів".

13. Частину третю статті 26 Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 17, ст. 121) доповнити реченням такого змісту: "У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків".

14. Пункт 2 статті 29 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 24, ст. 272; Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 11, ст. 83; 1995 р., N 14, ст. 90, ст. 93; 2000 р., N 35, ст. 282) після слів "аудиторським організаціям" доповнити словами "і державним виконавцям".

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.