Про внесення змін до статті 31 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо зменшення впливу світової економічної кризи на діяльність електронних засобів масової інформації в Україні

Верховна Рада України постановляє:

I. Статтю 31 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12) (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 18, ст. 155) викласти у такій редакції:

"Стаття 31. Плата за видачу, продовження, переоформлення ліцензій і за видачу дубліката ліцензій на мовлення та ліцензій провайдера програмної послуги

1. За видачу і продовження строку дії ліцензій на мовлення та ліцензій провайдера програмної послуги сплачується ліцензійний збір.

Розмір ліцензійного збору для аналогового ефірного мовлення визначається за формулою:

P = (k х T х S х Q) - D - V - N, де:

Р - розмір ліцензійного збору за видачу ліцензії;

k - ваговий коефіцієнт, який враховує рентабельність мовлення:

k = 0,00006 для аналогового ефірного телебачення;

k = 0,00002 для радіомовлення;

T - добовий обсяг мовлення у період з 6.00 до 23.00 (годин);

S - неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у гривнях);

Q - кількість населення, що проживає на території розповсюдження програм, за даними останнього перепису населення України.

     D = (k х T х S х Q) х (T / T), де:

                             d

D - розмір знижки за поширення дитячих передач;

     T - середньодобовий обсяг поширення дитячих передач.

      d

     V = (k х T х S х Q) х (T /T) x 0,5, де:

                             v

V - розмір знижки за поширення власних передач;

     T - середньодобовий обсяг поширення власних передач.

      v

     N = (k х T х S х Q) х ((T - T )/ T) x 0,25, де:

                              n    v

N - розмір знижки за поширення національних передач;

     T - середньодобовий обсяг поширення національних передач.

      n

Розмір ліцензійного збору для провайдера програмної послуги визначається за формулою:

Р = (Q/с х (B - Bu*) х S х k) / Qp, де:

Q - кількість населення, що проживає на території розповсюдження програм;

с - середня кількість осіб у сім'ї, що встановлюється Держкомстатом;

B - кількість програм, що ретранслюються провайдером програмної послуги;

Bu - кількість вітчизняних програм, що ретранслюються провайдером програмної послуги;

S - неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у гривнях);

k - ваговий коефіцієнт провайдерів, що пропонують програмну послугу для:

від 15 млн і більше домогосподарств = 10;

від 10 млн до 15 млн домогосподарств = 5;

від 7,5 млн до 10 млн домогосподарств = 1;

від 5 млн до 7,5 млн домогосподарств = 0,5;

від 2,5 млн до 5 млн домогосподарств = 0,1;

від 1 млн до 2,5 млн домогосподарств = 0,01;

від 750 тис. до 1 млн домогосподарств = 0,0075;

від 500 тис. до 750 тис. домогосподарств = 0,005;

від 250 тис. до 500 тис. домогосподарств = 0,003;

від 100 тис. до 250 тис. домогосподарств = 0,002;

від 50 тис. до 100 тис. домогосподарств = 0,001;

менше 50 тис. домогосподарств = 0,00075.

Qp - кількість провайдерів програмної послуги, які здійснюють діяльність на тій же території, в межах адміністративно-територіальних одиниць.

* - у разі коли кількість програм, що ретранслюються провайдером програмної послуги (В), рівна кількості вітчизняних програм, що ретранслюються провайдером (Вu), то для розрахунку ліцензійного збору застосовується число 1.

Якщо на момент видачі ліцензії провайдера програмної послуги ліцензіат зобов'язується безкоштовно забезпечити соціально незахищені верстви населення перетворювачами цифрового сигналу, розмір ліцензійного збору зменшується на суму відповідних витрат, але не більше 50 відсотків розрахованого до сплати ліцензійного збору, про що ліцензіат протягом 180 днів надає офіційні підтвердження до Національної ради. У разі якщо ліцензіат протягом встановленого терміну не виконав свої соціальні зобов'язання, Національна рада здійснює перерахунок розміру ліцензійного збору, який обов'язковий до сплати. У разі його несплати Національна рада анулює ліцензію провайдера програмної послуги.

2. Ліцензійний збір перераховується до Державного бюджету України. Порядок сплати ліцензійного збору визначається Національною радою відповідно до вимог цього Закону. Ліцензійний збір сплачується заявником протягом місяця з дня прийняття Національною радою рішення про видачу ліцензії.

3. За переоформлення ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги або видачу дубліката ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги справляється плата в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2010 року.

2. Частину четверту статті 18 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (538/97-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 16, ст. 265) виключити.