Угода
між Урядом України і Урядом Французької Республіки про взаємну
адміністративну допомогу з метою запобігання митним порушенням, їх
розслідування та припинення
Дата підписання: 09.07.1997
Дата набрання чинності для України: 01.05.1998
|
|
Уряд України та Уряд Французької Республіки (далі -
Сторони),
враховуючи, що порушення митного законодавства
завдають збитків економічним, податковим, соціальним, культурним
інтересам та інтересам у сфері торгівлі;
враховуючи необхідність правильного застосування
контролю, обмежень, заборон, а також чіткого порядку стягнення мита та
податків при вивезенні чи ввезенні товарів;
переконані в тому, що боротьба з порушеннями митного
законодавства буде більш ефективною при тісному співробітництві їх
митних адміністрацій;
враховуючи Конвенцію Організації Об'єднаних Націй про
боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних
речовин (
995_096) від 20 грудня 1988 року та додаток до неї;
беручи до уваги Рекомендацію Ради митного
співробітництва про адміністративну взаємодопомогу від 5 грудня 1953
року;
домовились про таке:
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди використовуються такі терміни:
1) "митне законодавство" - сукупність законодавчих та
розпорядчих положень щодо ввезення, вивезення та транзиту товарів та
інших предметів, виконання яких спеціально покладено на митну
адміністрацію чи таких, що вона прийняла на підставі повноважень, які
були їй надані законом;
2) "митна адміністрація":
в Україні - Державна митна служба України,
у Французькій Республіці - Генеральна Дирекція Митниць
і Непрямих Податків;
3) "митне порушення" - будь-яке порушення чи спроба
порушення митного законодавства;
4) "особа" - будь-яка фізична чи юридична особа;
5) "наркотичні засоби та психотропні речовини" -
наркотичні засоби та психотропні речовини, визначені Конвенцією
Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу
наркотичних засобів та психотропних речовин (
995_096) від 20 грудня
1988 року та додатком до неї.
Стаття 2
1. Митні адміністрації Сторін подають одна одній
безпосередню допомогу згідно з положеннями цієї Угоди з метою
запобігання порушенням відповідних митних законодавств, розслідування
та припинення цих порушень.
2. Допомога, передбачена попереднім пунктом, не
включає стягнення мита, податків, зборів, штрафів та інших платежів
однією Стороною на користь іншої Сторони.
3. На запит митної адміністрації однієї Сторони митна
адміністрація іншої Сторони передає заінтересованим особам, які
постійно перебувають на території запитуваної Сторони, всі
повідомлення, рішення, розпорядження та інші документи, що походять із
Сторони, яка запитує та стосуються застосування митного законодавства
цієї Сторони.
4. Допомога, яка подається в рамках цієї Угоди,
здійснюється відповідно до митного законодавства запитуваної Сторони і
в рамках компетенції її митної адміністрації.
Стаття 3
Митні адміністрації обох Сторін повідомляють одна
одній:
1. За власною ініціативою та без затримки всю
інформацію, що є в їх розпорядженні, стосовно:
a) окремих виявлених чи запланованих дій, які
кваліфікуються чи можуть кваліфікуватись як порушення, з точки зору їх
митного законодавства;
b) нових засобів та методів контрабанди, особливо тих,
які використовуються для перевезення наркотичних засобів та
психотропних речовин;
c) категорій товарів, про які відомо, що вони є
об'єктами незаконного обігу;
d) осіб, про яких відомо, що вони порушують чи можуть
порушити митне законодавство іншої Сторони;
e) морських суден, літаків чи інших транспортних
засобів, відносно яких є підстави підозрювати, що вони можуть бути
використані з метою порушення митного законодавства іншої Сторони;
f) нових технічних засобів та заходів які виявились
ефективними в боротьбі з порушеннями митного законодавства.
2. На письмовий запит і в найкоротші строки будь-які
дані:
a) отримані з митних документів, що стосуються обігу
між Сторонами товарів, які є чи можуть стати об'єктами незаконного
перевезення, з точки зору митного законодавства Сторони, яка запитує.
Зазначені документи можуть надаватися у формі копій, які мають бути
засвідченими у встановленому порядку;
та
b) які можуть використовуватися для розкриття порушень
митного законодавства Сторони, яка запитує.
Ці запити мають містити таку інформацію:
- назву запитуючої установи,
- заходи, про які йдеться в запиті,
- предмет та підставу запиту,
- назву та адресу осіб, яких стосується запит (якщо
йдеться про фізичних осіб, - їх паспортні дані);
- стислий виклад відповідних фактів, а також положення
права, що мають відношення до них.
Стаття 4
На прохання митної адміністрації однієї зі Сторін,
митна адміністрація іншої Сторони здійснює відповідно до своєї
адміністративної практики спеціальний нагляд за:
1) переміщенням по своїй території, особливо під час
в'їзду та виїзду, осіб, підозрюваних Стороною, яка запитує, у
здійсненні діяльності, яка суперечить митному законодавству, або
відомих як такі, що причетні до цієї діяльності;
2) підозрілим переміщенням товарів, зазначених
Стороною, яка запитує, як такі, що є предметом вивезення з її території
чи ввезення на неї з порушенням її митного законодавства;
3) місцями зберігання особливо великої кількості
товарів, відносно яких Сторона, яка запитує, має підстави вважати, що
вони призначені для незаконного ввезення на її територію;
4) автомобілями, суднами, літаками та іншими
транспортними засобами, відносно яких Сторона, яка запитує, має
підставу вважати, що вони можуть бути використані для вчинення порушень
митного законодавства на її території;
5) діями, пов'язаними з незаконним перевезенням
наркотичних засобів та психотропних речовин.
Стаття 5
1. У рамках національного законодавства кожної зі
Сторін митні адміністрації цих Сторін співпрацюють у разі потреби в
рамках міжнародних контрольованих поставок наркотичних засобів та
психотропних речовин, щоб виявити осіб, причетних до порушень митного
законодавства.
2. Застосування процедури контрольованих поставок є
предметом вирішення в кожному окремому випадку.
3. Контрольовані поставки можуть здійснюватись
недоторканними чи також після вилучення або часткової заміни
незаконного товару.
Стаття 6
1. Митні адміністрації кожної зі Сторін не зобов'язані
надавати допомогу, передбачену цією Угодою, якщо це може заподіяти
шкоди громадському порядку чи іншим суттєвим інтересам їх держав або
потягти за собою порушення промислової, комерційної чи професійної
таємниці.
2. Якщо митна адміністрація Сторони, яка запитує,
просить допомоги, яку вона сама не могла б подати, якби до неї був
звернений такий запит, вона повинна зазначити цей факт у своєму запиті.
У такому разі рішення стосовно відповіді на запит залишається за митною
адміністрацією Сторони, до якої звернено запит.
3. Будь-яка відмова у поданні допомоги повинна бути
мотивована.
Стаття 7
1. З метою сприяння розслідуванню та припиненню митних
порушень на території відповідних держав, кожна митна адміністрація на
запит іншої адміністрації у рамках своєї компетенції здійснює
розслідування, опитує підозрюваних осіб і заслуховує свідків. Про
результати такого розслідування повідомляється митній адміністрації
Сторони, яка запитує.
2. Митна адміністрація запитуваної Сторони може
дозволити посадовим особам митної адміністрації Сторони, яка запитує,
бути присутніми при такому розслідуванні.
Стаття 8
1. Митні адміністрації Сторін приймають рішення щодо
встановлення прямих робочих контактів між підлеглими їм посадовими
особами, які уповноважені на запобігання митним порушенням, їх
розслідування та припинення, з метою обміну інформацією.
2. Митні адміністрації Сторін обмінюються списками
посадових осіб, спеціально призначених з цією метою.
Стаття 9
1. Інформація, одержана відповідно до цієї Угоди,
використовується виключно для цілей, передбачених цією Угодою, і може
бути використана для інших цілей лише за згодою митної адміністрації,
що її надала.
2. Щодо конфіденційності, довідки, повідомлення та
документи, надані митній адміністрації однієї Сторони митною
адміністрацією іншої Сторони згідно з цією Угодою, користуються
захистом, що надається подібній інформації національного походження
відповідно до законодавства Сторони, яка запитує.
Стаття 10
1. Митні адміністрації Сторін можуть використовувати
як докази відомості та документи, отримані згідно з цією Угодою, у
протоколах, повідомленнях та свідченнях, а також у процесі судового
провадження.
2. Доказова сила таких відомостей та документів
визначається національним законодавством Сторони, яка запитує.
Стаття 11
1. На запит будь-якого судового чи адміністративного
органу однієї зі Сторін стосовно митних порушень митна адміністрація
іншої Сторони може уповноважити своїх посадових осіб виступити в якості
свідків або експертів у вищезгаданому судовому чи адміністративному
органі.
2. У запиті про виступ у суді чи адміністративному
органі повинно бути конкретно визначено, в якій справі та в якій якості
уповноважена посадова особа буде опитуваною.
3. Ці особи в межах повноважень, визначених їх
адміністрацією, дають свідчення або повідомляють власні висновки в
рамках своїх службових обов'язків.
Стаття 12
Кожна зі Сторін відмовляється від пред'явлення
будь-яких претензій щодо відшкодування іншою Стороною витрат,
пов'язаних з виконанням цієї Угоди, за винятком витрат, пов'язаних з
виконанням статті 11 цієї Угоди.
Стаття 13
Ця Угода діє на митній території кожної зі Сторін
відповідно до чинного законодавства кожної з них.
Стаття 14
1. Механізм виконання цієї Угоди визначається спільно
митними адміністраціями Сторін.
2. Змішана комісія, створена з представників митних
адміністрацій обох Сторін, зобов'язана вивчати питання, пов'язані із
застосуванням цієї Угоди. Змішана комісія збирається в разі потреби
поперемінно на території кожної з держав.
3. Спірні питання, які виникають всередині змішаної
комісії та залишаються невирішеними, регулюються дипломатичним шляхом.
Стаття 15
1. Кожна зі Сторін повідомляє іншій про виконання
внутрішніх процедур, необхідних для набуття цією Угодою чинності, що
настає в перший день другого місяця наступного після дати отримання
останнього повідомлення.
2. Ця Угода укладається на невизначений строк, кожна
зі Сторін може в будь-який час припинити її дію, повідомивши про це
дипломатичними каналами в письмовій формі іншу Сторону. Угода втрачає
чинність через шість місяців після дати цього повідомлення.
Укладено в Києві 9 липня 1997 р. у двох примірниках
українською та французькою мовами, причому обидва тексти є автентичними.
За Уряд України За Уряд
Французької Республіки
(підпис) (підпис)