Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про Державний комітет України у справах національностей та релігій, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2005 р. N 770 (770-2005-п) "Про затвердження Положення про Державний департамент у справах релігій" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 34, ст. 2047).

3. Державному комітетові у справах національностей та релігій подати у місячний строк пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність із цією постановою.

4. Ця постанова набирає чинності з 1 березня 2007 року.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 14 лютого 2007 р. N 201

1. Державний комітет України у справах національностей та релігій (Держкомнацрелігій) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України.

2. Держкомнацрелігій у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції (254к/96-ВР) та законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

3. Основними завданнями Держкомнацрелігій є:

участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин, забезпечення захисту прав національних меншин України, депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну (далі - особи, які повернулися), а також у сфері релігії, відносин із церквою і релігійними організаціями;

управління у зазначеній сфері, міжгалузева координація та функціональне регулювання з питань, що належать до його компетенції;

координація роботи з підготовки і здійснення органами виконавчої влади заходів щодо забезпечення захисту прав національних меншин, осіб, які повернулися;

участь у забезпеченні розвитку зв'язків із закордонними українцями та їх громадськими організаціями, у тому числі національно-культурними автономіями, товариствами, земляцтвами, координація заходів, здійснюваних у цій сфері, що належать до його компетенції;

узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розроблення пропозицій щодо вдосконалення цього законодавства та їх внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;

забезпечення виконання законодавства з питань, що належать до його компетенції;

створення умов для вільного розвитку мов корінних народів і національних меншин України;

сприяння задоволенню національно-культурних, освітніх потреб, розвитку етнічної самобутності корінних народів та національних меншин України;

організація прийому, облаштування та адаптації осіб, які повернулися;

сприяння зміцненню взаєморозуміння релігійних організацій різних віросповідань, вирішенню відповідно до законодавства спірних питань, що виникають у відносинах між такими організаціями;

сприяння у вирішенні питань, пов'язаних з поверненням релігійним організаціям культових будівель, споруд та іншого майна.

4. Держкомнацрелігій відповідно до покладених на нього завдань:

1) готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин, етномовної політики, забезпечення захисту прав національних меншин України, осіб, які повернулися, а також у сфері релігії, відносин із церквою і релігійними організаціями;

2) бере участь у розробленні проектів Державного бюджету та Державної програми економічного і соціального розвитку України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, інших державних програм та забезпечує їх виконання у межах своїх повноважень;

3) вивчає та аналізує проблеми осіб, які повернулися, тенденції етнонаціонального та культурного розвитку національних меншин України, етномовних та релігійних процесів у державі, розробляє поточні та довгострокові прогнози із зазначених питань;

4) забезпечує взаємодію органів виконавчої влади під час здійснення ними заходів щодо забезпечення захисту прав національних меншин України, осіб, які повернулися;

5) сприяє реалізації в установленому порядку прав осіб, що належать до національних меншин України, осіб, які повернулися;

7) вживає заходів з реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (994_014) в частині забезпечення задоволення етномовних потреб національних меншин України;

8) сприяє:

діяльності громадських організацій національних меншин в Україні;

проведенню благодійних акцій та заходів, спрямованих на розвиток етнічної самобутності національних меншин України, осіб, які повернулися;

9) залучає в установленому порядку кошти міжнародних та неурядових організацій, установ іноземних держав для проведення благодійних акцій та виконання програм, спрямованих на забезпечення захисту прав національних меншин України, осіб, які повернулися;

10) надає організаційно-методичну та консультаційну допомогу органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у вирішенні питань, що належать до його компетенції;

11) вживає заходів щодо запобігання проявам розпалювання міжетнічної, расової та міжконфесійної ворожнечі;

12) подає в установленому порядку пропозиції щодо приведення законодавства України у відповідність із міжнародними нормами і стандартами з питань, що належать до його повноважень;

13) координує діяльність органів виконавчої влади з питань формування і регулювання відносин між державою, церквою та релігійними організаціями;

14) проводить відповідно до законодавства реєстрацію статутів (положень) релігійних центрів, управлінь, монастирів, релігійних братств, місіонерських товариств (місій) та духовних (релігійних) навчальних закладів;

15) забезпечує проведення релігієзнавчої експертизи статутів релігійних організацій за участю їх представників, представників наукових установ, учених-релігієзнавців та фахівців інших галузей;

16) веде облік (реєстр) релігійних організацій, що діють в Україні, та культових будівель, споруд та іншого майна, які належать релігійним організаціям та/або використовуються ними, а також колишніх культових будівель, споруд та іншого майна, які використовуються не за призначенням;

17) сприяє:

вирішенню питань, пов'язаних з передачею у користування та повернення у власність релігійних організацій культових будівель, споруд та іншого майна;

установленню релігійними організаціями України ділових контактів з міжнародними релігійними центрами та іноземними релігійними організаціями;

організації паломництва віруючих в Україну та за її межі;

досягненню на прохання релігійних організацій домовленостей між ними та органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;

18) забезпечує роз'яснення, в тому числі за допомогою засобів масової інформації, змісту державної політики у сфері міжнаціональних відносин, етномовної політики, захисту прав національних меншин України, осіб, які повернулися, а також у сфері релігії, церкви, релігійних організацій, застосування відповідного законодавства;

19) співпрацює в установленому порядку з державними установами, громадськими організаціями іноземних держав, а також міжнародними організаціями;

20) організовує проведення наукових досліджень з питань міжнаціональних відносин, забезпечення захисту прав національних меншин України, осіб, які повернулися, реалізації права на свободу світогляду і віросповідання, діяльності церкви і релігійних організацій;

21) взаємодіє з вітчизняними та іноземними науково-дослідними установами і навчальними закладами з метою обміну досвідом роботи щодо проведення наукових досліджень з формування і реалізації державної політики з питань міжнаціональних відносин, етномовної політики, забезпечення захисту прав національних меншин України, осіб, які повернулися, а також релігії, церкви і релігійних організацій;

22) бере участь у розробленні проектів міжнародних договорів України з питань, що належать до його компетенції, забезпечує виконання визначених міжнародними договорами зобов'язань України;

23) подає в установленому порядку пропозиції щодо зупинення дії або скасування актів центральних органів виконавчої влади, місцевих держадміністрацій, рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування, посадовими особами підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що суперечать законодавству про міжнаціональні відносини, забезпечення захисту прав національних меншин України, осіб, які повернулися, свободу совісті та релігійні організації;

24) організовує і бере участь у проведенні конгресів, форумів, конференцій, семінарів, нарад, інших заходів, здійснює інформаційну та видавничу діяльність з питань, що належать до його компетенції;

25) розглядає в установленому порядку звернення фізичних і юридичних осіб з питань, що належать до його компетенції;

26) організовує в установленому порядку професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників свого центрального апарату, відповідних органів Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

27) здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, та контроль за ефективністю використання таких об'єктів;

28) розподіляє відповідно до законодавства кошти і матеріальні ресурси та контролює їх використання; затверджує відповідно до законодавства кошториси витрат на проведення заходів, необхідних для реалізації своїх завдань, плани капітального будівництва об'єктів; виконує в установленому порядку функції замовника під час закупівлі товарів (робіт, послуг) для державних потреб;

29) реалізує у межах своїх повноважень державну політику у сфері охорони державної таємниці, конфіденційної інформації, що є власністю держави;

30) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

31) виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань.

5. Держкомнацрелігій має право:

представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України;

залучати в установленому порядку спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій для розгляду питань, що належать до його компетенції;

утворювати в разі потреби за погодженням з іншими заінтересованими органами виконавчої влади комісії, експертні та консультаційні ради, робочі групи;

отримувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

звертатися у випадках, передбачених законодавством, до суду із заявами про припинення діяльності релігійних організацій;

скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.

6. Держкомнацрелігій здійснює свої повноваження безпосередньо та через відповідні органи Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Комітет під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також з відповідними органами іноземних держав.

7. Держкомнацрелігій у межах своїх повноважень, на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

У випадках, передбачених законодавством, рішення Комітету, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Комітет у разі потреби може видавати разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні нормативні акти.

Нормативно-правові акти Комітету підлягають реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

8. Держкомнацрелігій очолює Голова, якого призначає на посаду і звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Голова має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади в установленому порядку Кабінетом Міністрів України.

Розподіл обов'язків між своїми заступниками здійснює Голова.

9. Голова Держкомнацрелігій:

1) здійснює керівництво Комітетом, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Комітет завдань, визначає ступінь відповідальності своїх заступників, керівників структурних підрозділів;

2) подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є Комітет;

3) погоджує проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції Комітету;

4) представляє Комітет у відносинах з іншими органами, установами, організаціями в Україні та за її межами;

5) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Комітет;

6) приймає рішення про утворення, реорганізацію і ліквідацію за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України територіальних органів Держкомнацрелігій, а також підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Комітету;

7) призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Комітету;

8) порушує в установленому порядку питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності своїх заступників;

9) розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння працівникам Комітету відповідних рангів державних службовців, їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;

10) веде особистий прийом громадян з питань, що належать до компетенції Комітету;

11) підписує накази Комітету;

12) здійснює відповідно до законодавства інші повноваження.

10. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держкомнацрелігій, обговорення найважливіших напрямів його діяльності може утворюватися колегія у складі Голови (голова колегії), заступників Голови, інших керівних працівників.

У разі потреби до складу колегії Держкомнацрелігій можуть входити в установленому порядку інші особи.

Персональний склад колегії затверджує Голова.

Організаційною формою роботи колегії є засідання. Періодичність проведення засідань колегії визначається Головою.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Держкомнацрелігій.

11. Для здійснення релігієзнавчої експертизи у Держкомнацрелігій утворюється експертна рада за участю представників наукових установ, учених-релігієзнавців та фахівців з інших галузей.

Склад експертної ради та положення про неї затверджує Голова.

У Держкомнацрелігій можуть утворюватися наукова (науково-консультаційна) рада, інші дорадчі та консультаційні органи. Склад таких органів і положення про них затверджує Голова.

12. Граничну чисельність працівників Держкомнацрелігій затверджує Кабінет Міністрів України.

Структуру центрального апарату Комітету затверджує Голова за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України.

Штатний розпис і кошторис Комітету затверджує Голова за погодженням з Мінфіном.

Положення про структурні підрозділи центрального апарату Комітету затверджує Голова.

13. Держкомнацрелігій є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.