З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про приватизацію майна державних підприємств
Цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації підприємств загальнодержавної, республіканської (Республіки Крим) та комунальної власності з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття приватизації
Приватизація майна державних підприємств України (надалі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.
Стаття 2. Принципи приватизації
Приватизація здійснюється на основі таких принципів:
законності;
надання пільг на придбання державного майна членами трудових колективів підприємств, що приватизуються;
забезпечення соціальної захищеності та рівності прав громадян України у процесі приватизації;
пріоритетного надання громадянам України прав на придбання державного майна;
безоплатної передачі частки державного майна кожному громадянинові України;
приватизації державного майна на платній основі з застосуванням приватизаційних паперів;
додержання антимонопольного законодавства;
повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про всі дії щодо приватизації;
пріоритетного права трудових колективів на вибір форми власності і придбання майна своїх підприємств.
Стаття 3. Законодавство України про приватизацію
1. Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, указів Президента України, інших актів законодавства, що регулюють здійснення приватизації.
2. Дія цього Закону не поширюється на:
приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються;
зміну організаційно-правових форм власності колгоспів, підприємств споживчої кооперації.
3. Приватизація часток (акцій, паїв), що перебувають у державній власності, у майні спільних підприємств з іноземними інвестиціями проводиться відповідно до цивільного законодавства та статутних документів спільних підприємств.
Стаття 4. Державна програма приватизації
1. Державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації і затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України щорічно не пізніш як за місяць до початку наступного бюджетного року.
2. Державна програма приватизації складається із завдання на перший бюджетний рік і прогнозу на два наступних роки.
3. В Державній програмі приватизації визначаються:
завдання щодо приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності;
рекомендовані форми приватизації для різних груп об'єктів;
порядок випуску та обігу приватизаційних паперів, розмір їх загальної емісії та емісії на одного одержувача, квоти їх обов'язкового застосування для приватизації конкретних об'єктів;
заходи щодо залучення до приватизації іноземних інвесторів;
розрахунок затрат на здійснення програми приватизації та порядок їх відшкодування;
прогноз надходження коштів від приватизації та напрями їх використання;
вимоги до республіканської (Республіки Крим) і місцевих програм приватизації.
4. Перелік об'єктів загальнодержавної власності, що підлягають приватизації згідно з Державною програмою приватизації, щорічно затверджується Верховною Радою України.
4. Приватизація державного майна, що перебуває у власності Республіки Крим і адміністративно-територіальних одиниць, здійснюється на основі відповідних республіканської (Республіки Крим) і місцевих програм приватизації, затверджуваних Верховною Радою Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів, а також на основі нормативних актів, що приймаються ними на виконання програм приватизації.
5. Верховна Рада України щорічно заслуховує і затверджує звіт Кабінету Міністрів України про виконання Державної програми приватизації.
Стаття 5. Об'єкти приватизації
1. До об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать:
майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами;
незавершене будівництво;
частки (паї, акції), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.
2. Приватизації не підлягають:
майно органів державної влади і управління, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, правоохоронних і митних органів;
золотий та валютний фонди і запаси, державні матеріальні резерви, емісійна та резервна системи;
майнові комплекси підприємств, що забезпечують діяльність по виготовленню цінних паперів і грошових знаків;
засоби урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку;
об'єкти державної метрологічної служби;
національні культурні та історичні цінності України, надра, водні ресурси та інші об'єкти права виключної власності народу України;
об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом. Об'єкти освіти, які належать підприємствам та відомствам, можуть приватизуватися за умови збереження освітянського призначення;
майнові комплекси підприємств, що забезпечують діяльність по виготовленню і реалізації наркотичних засобів, зброї, вибухових та радіоактивних речовин;
атомні електростанції;
інші об'єкти державної власності, необхідні для виконання державою своїх функцій.
3. Перелік об'єктів (груп об'єктів), що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
4. Будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з об'єктами приватизації, що в них розташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Республіки Крим чи місцевої Ради народних депутатів. При наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням у довгострокову оренду.
Стаття 6. Суб'єкти приватизації
Суб'єктами приватизації є:
державні органи приватизації;
покупці;
продавці;
представники і посередники.
Стаття 7. Державні органи приватизації
1. Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць.
2. Фонд державного майна України та його регіональні відділення і представництва на місцях діють на підставі цього Закону та Положення про Фонд державного майна України, що затверджується Верховною Радою України.
У своїй діяльності Фонд державного майна України підпорядкований і підзвітний Верховній Раді України.
Голова Фонду державного майна України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.
Фонд державного майна України у процесі приватизації здійснює такі основні повноваження:
змінює організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у господарські товариства чи виступає орендодавцем майна, що перебуває у загальнодержавній власності;
продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності, у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва;
створює комісії по приватизації;
затверджує плани приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності;
укладає угоди щодо розробки планів приватизації та оцінки вартості майна об'єктів приватизації;
видає ліцензії посередникам;
розробляє і подає Кабінету Міністрів України проекти державних програм приватизації, організує та контролює їх виконання;
здійснює зв'язок з місцевими органами приватизації.
3. Посадові особи Фонду державного майна України несуть персональну відповідальність за дії щодо майна, яке приватизується.
4. Фонд державного майна України та регіональні відділення не мають права втручатися у діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством України і установчими документами.
5. Фонд державного майна України попередньо погоджує з Кабінетом Міністрів України звіт про діяльність, подає його на розгляд і затвердження Верховній Раді України.
6. Органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць здійснюють такі функції:
розробляють проекти республіканської (Республіки Крим) і місцевих програм приватизації;
здійснюють методичне керівництво щодо реалізації цих проектів, організують та контролюють їх виконання;
створюють комісії по приватизації республіканського та комунального державного майна, затверджують плани його приватизації;
здійснюють повноваження власника майна, що приватизується. Положення про органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць затверджуються Верховною Радою Республіки Крим і відповідними Радами народних депутатів адміністративно-територіальних одиниць.
Стаття 8. Покупці
1. Покупцями об'єктів приватизації можуть бути:
громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства;
юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті;
юридичні особи інших держав.
2. Для спільної участі у приватизації громадяни можуть засновувати господарське товариство або товариство покупців шляхом укладання угоди про сумісну діяльність.
Створення товариств покупців членами трудового колективу підприємств, що приватизуються, здійснюється на підставі рішення загальних зборів за умови участі в них більше 50 відсотків працівників підприємства.
До складу товариства покупців, створеного працівниками підприємства, можуть включатися також його колишні працівники, які вийшли на пенсію, звільнені у зв'язку з скороченням штатів, за станом здоров'я, та особи, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи.
Угода про сумісну діяльність, а також протокол загальних зборів про створення товариства покупців підлягають реєстрації у відповідному органі приватизації.
Товариство покупців має повноваження на:
подання заяви на приватизацію;
одержання кредитів;
участь в аукціоні, конкурсі, викупі підприємства;
укладання договору купівлі-продажу;
прийняття майна у власність;
підготовку установчих документів і вирішення інших організаційних питань щодо створення на основі придбаного майна господарського товариства чи іншого виду підприємства;
участь як позивача або відповідача в суді чи арбітражному суді.
У межах своїх повноважень товариство покупців користується правами юридичної особи.
3. Не можуть бути покупцями:
юридичні особи щодо об'єктів, перелік яких визначається державною, республіканською (Республіки Крим) та місцевими програмами приватизації;
юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;
органи державної влади і управління;
працівники Фонду державного майна України та його регіональних відділень, а також місцевих органів приватизації (крім випадків використання ними приватизаційних паперів).
4. Покупці - юридичні особи зобов'язані подати до Фонду державного майна України та місцевих органів приватизації документ про розподіл статутного фонду серед учасників. Відповідальність за достовірність поданого документа покладається на покупця відповідно до законодавства.
5. Державною програмою приватизації стосовно конкретних об'єктів (груп об'єктів) можуть бути встановлені інші обмеження або особливості участі покупців у приватизації, включаючи галузеві та сумарні квоти придбання юридичними особами державного майна (акцій, паїв).
Стаття 9. Довірчі товариства, інвестиційні фонди, холдинги
1. Для обслуговування обігу приватизаційних майнових сертифікатів (вид приватизаційних паперів), створення первинного ринку приватизаційних паперів та подальшого його обслуговування, зниження ризику покупців при розміщенні вкладів в об'єкти приватизації створюються комерційні довірчі товариства, інвестиційні фонди, холдинги, інші фінансові посередники.
Звернення покупців до послуг посередницьких організацій при придбанні державного майна не є обов'язковим.
2. Порядок створення і діяльності довірчих товариств, інвестиційних фондів, холдингів визначається законодавчими актами України.
Стаття 10. Контрольні комісії з питань приватизації
1. З метою забезпечення контролю за здійсненням Державної програми приватизації та додержанням законодавства України про приватизацію створюється з числа депутатів Контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації.
2. Положення про Комісію та її склад затверджуються Верховною Радою України за поданням Президії Верховної Ради України.
3. З метою забезпечення контролю за здійсненням республіканської (Республіки Крим) та місцевих програм приватизації та додержанням законодавства України про приватизацію Верховна Рада Республіки Крим та місцеві Ради народних депутатів можуть створювати відповідні контрольні комісії з питань приватизації.
Положення про комісії та їх склад затверджуються Верховною Радою Республіки Крим та відповідними місцевими Радами народних депутатів.
Розділ II
ПОРЯДОК І СПОСОБИ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Стаття 11. Порядок приватизації
Порядок приватизації державного майна передбачає:
подання заяви про приватизацію майна державного підприємства або окремих його часток;
розгляд заяви і прийняття рішення про приватизацію об'єкта;
опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта і створення відповідної комісії по приватизації;
затвердження плану приватизації майна державного підприємства і його реалізацію.
Стаття 12. Подання заяви і прийняття рішення про приватизацію
1. Ініціатива щодо приватизації може виходити від Фонду державного майна України, його регіональних відділень, представництв, місцевих органів приватизації, членів трудового колективу, а також покупців, визнаних такими статтею 8 цього Закону.
Заяви про приватизацію подаються до Фонду державного майна України, його органів або відповідних республіканських (Республіки Крим) чи місцевих органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у письмовій формі.
2. Заяви, що надходять до регіональних відділень і представництв Фонду державного майна України, а також до органів приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць, розглядаються протягом одного місяця.
На підставі розгляду заяв Фонд державного майна України чи відповідний державний орган по приватизації приймає рішення про приватизацію об'єкта і повідомляє про це заявника та трудовий колектив підприємства, що приватизується.
В разі відмови у приватизації відповідний орган приватизації повідомляє заявників про мотиви відмови.
3. Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли:
особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем відповідно до статті 8 цього Закону;
законодавством встановлено обмеження на приватизацію цього підприємства;
майно у встановленому порядку включено до переліку об'єктів (групи об'єктів), що не підлягають приватизації.
4. З моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства щодо нього припиняється чинність частин третьої, п'ятої, шостої статті 10, частин першої, третьої статті 12, частини другої статті 24, частини третьої статті 25 Закону Української РСР "Про підприємства в Українській РСР" (
887-12)
в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безплатно, списання майна, в частині придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу Фонду державного майна України чи відповідного місцевого органу приватизації.
Стаття 13. Комісія по приватизації об'єкта
1. Державний орган по приватизації протягом місяця з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта затверджує склад комісії по приватизації об'єкта і встановлює строк подання плану приватизації. Цей строк не повинен перевищувати двох місяців з дня затвердження складу комісії.
2. До складу комісії входять на паритетних засадах представники товариства покупців, інші особи (або їх представники), які подали заяву про приватизацію, представники державного органу приватизації та органу державного управління, місцевих Рад народних депутатів, фінансових органів.
За рішенням комісії до її роботи можуть залучатися експерти, консультанти та інші спеціалісти, які користуються на її засіданнях правом дорадчого голосу.
3. Діяльність комісії регулюється Положенням, яке затверджується Фондом державного майна України.
Стаття 14. План приватизації
1. Комісія по приватизації складає план приватизації об'єкта, в якому враховуються пропозиції:
трудового колективу підприємства або іншого об'єкта, майно якого приватизується;
покупців;
місцевих Рад народних депутатів за місцезнаходженням об'єкта приватизації;
державних органів приватизації.
2. План приватизації повинен передбачати:
строки і організаційні форми приватизації, початкову ціну об'єкта приватизації (розмір статутного фонду господарського товариства), врахування кредиторської і дебіторської заборгованості, рекомендовані форми платежу, квоти обов'язкового застосування приватизаційних майнових сертифікатів.
За рішенням комісії до плану приватизації може бути включено проект реорганізації об'єкта приватизації, який передбачає створення на основі його структурних підрозділів юридичних осіб. Для підприємств, що займають монопольне становище, у плані приватизації визначаються умови і обмеження щодо їх діяльності відповідно до законодавства.
3. Якщо трудовий колектив підприємства, майно якого приватизується, не погоджується з проектом плану приватизації, розробленим комісією, він може підготувати альтернативний варіант плану.
4. Проект плану, розроблений комісією, та альтернативний проект плану трудового колективу подаються на розгляд регіональних відділень Фонду державного майна України або місцевих органів приватизації, які протягом 10 днів зобов'язані розглянути подані проекти, затвердити план приватизації і довести його до заінтересованих осіб.
5. Рішення про затвердження плану може бути оскаржено у 10-денний строк у Фонд державного майна України, Верховну Раду Республіки Крим та місцеві Ради народних депутатів.
Стаття 15. Способи приватизації
1. Приватизація державного майна здійснюється шляхом:
продажу об'єктів приватизації та незавершеного будівництва на аукціоні, за конкурсом, в тому числі з виключним застосуванням майнових сертифікатів, вільно конвертованої валюти;
продажу часток (акцій, паїв) у майні підприємств на аукціоні, за конкурсом, на фондовій біржі та іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців;
викупу майна державного підприємства, зданого в оренду;
викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації;
викупу об'єктів малої приватизації товариствами покупців, створеними працівниками цих об'єктів.
Державною програмою приватизації можуть бути встановлені інші способи приватизації державного майна.
2. Приватизація майна державних невеликих підприємств (об'єктів малої приватизації) здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (
2171-12)
.
Стаття 16. Продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом
Продаж об'єктів приватизації та незавершеного будівництва на аукціоні, за конкурсом, в тому числі з виключним застосуванням приватизаційних майнових сертифікатів, вільно конвертованої валюти, здійснюється у порядку, встановленому розділом IV Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Стаття 17. Викуп державного майна, зданого в оренду
1. Викуп державного майна, договір оренди якого укладено з правом його викупу, провадиться відповідно до Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" (
2269-12)
.
Оцінка державного майна, зданого в оренду, здійснюється на умовах, передбачених статтею 20 цього Закону.
2. Орендна плата та інші платежі державі або місцевим Радам народних депутатів не можуть вважатися платою за придбання майна державного підприємства.
Стаття 18. Продаж окремих часток (акцій, паїв), що належать державі в майні господарських товариств
1. Продаж часток (акцій, паїв), що належать державі в майні господарських товариств, здійснюється шляхом перетворення державних підприємств у акціонерні товариства.
2. При перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство його засновником виступає відповідний орган приватизації, який діє в межах повноважень, передбачених для засновників акціонерного товариства законодавством.
До державних органів приватизації, як засновників такого акціонерного товариства, не застосовуються обмеження, передбачені частиною першою статті 30 Закону України "Про господарські товариства" (
1576-12)
.
3. Працівники підприємства, майно якого приватизується, мають переважне право одержати при акціонуванні таку кількість акцій, вартість яких вони спроможні оплатити відповідно до частини першої статті 25 цього Закону.
4. Засновник акціонерного товариства встановлює відповідно до плану приватизації обсяг і строки продажу акцій (з урахуванням придбання акцій членами трудового колективу підприємства відповідно до частини третьої цієї статті), а також порядок внесення платежів.
При перетворенні державних підприємств в акціонерні товариства відповідно до цього Закону можуть випускатися тільки прості акції.
5. Продаж акцій засновником акціонерного товариства провадиться виключно на конкурсній основі.
Порядок і умови проведення конкурсного продажу встановлюються Фондом державного майна України.
6. Створене акціонерне товариство є правонаступником приватизованого підприємства.
Стаття 19. Інформація про приватизацію
1. Інформацію про приватизацію складають відомості щодо:
переліків об'єктів, по яких прийнято рішення про приватизацію, умови їх продажу;
терміну, протягом якого приймаються до розгляду плани приватизації та заяви на право продажу об'єктів приватизації;
рішення про затвердження планів приватизації та укладення угод з юридичними особами або спеціалістами на розробку планів приватизації та продажу об'єкта приватизації, а також про підстави, на основі яких були прийняті ці рішення;
результатів виконання планів приватизації, які підлягають опублікуванню у спеціальних бюлетенях Фонду державного майна України, його регіональних відділень та відповідних місцевих органів приватизації. Ці бюлетені розповсюджуються за передплатою і в роздрібній торгівлі.
2. Інформація про строки та умови проведення аукціону, конкурсу, випуску акцій у вільний продаж повинна бути опублікована не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу, випуску акцій у вільний продаж.
3. Типовий, обов'язковий для публікації в бюлетені перелік відомостей для різних видів підприємств, порядок їх подання, форма публікації визначаються Фондом державного майна України.
Розділ III
ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Стаття 20. Визначення початкової ціни майна, що приватизується
Визначення початкової ціни об'єкта приватизації або розміру статутного фонду господарського товариства, що створюється на основі державного підприємства, здійснюється виходячи з оцінки у відновній вартості основних фондів за вирахуванням їх зносу, фактичної вартості оборотних фондів та врахування дебіторської та кредиторської заборгованості відповідно до методики, що затверджується Кабінетом Міністрів України. У випадках, передбачених Державною та місцевими програмами приватизації, початкову ціну майна державного підприємства може бути змінено з урахуванням потенційної прибутковості.
При зміні загального порядку обчислення відновної вартості об'єктів приватизації обов'язковій індексації підлягають номінальна вартість приватизаційних майнових сертифікатів та розмір їх загальної емісії.
Стаття 21. Джерела коштів для придбання державного майна, що приватизується
1. Державне майно може бути придбано за рахунок власних і позичених коштів покупців, які мають право брати участь у приватизації відповідно до цього Закону, а також за рахунок приватизаційних паперів, випущених в обіг відповідно до Закону України "Про приватизаційні папери" (
2173-12)
. Кредити комерційних банків не можуть бути платіжними засобами при приватизації, якщо вони надаються за рахунок кредитних ресурсів, одержаних від Національного банку України, та бюджету. При придбанні об'єкта приватизації на суму, що перевищує п'ятдесят мінімальних розмірів заробітної плати, громадянин повинен подати декларацію про доходи.
2. Кошти, що перебувають у власності трудового колективу, можуть бути використані для придбання об'єктів приватизації лише тоді, коли вони передаються в особисту власність членів цього колективу відповідно до статті 38 Закону Української РСР "Про власність" (
697-12)
.
3. Покупці-нерезиденти набувають державне майно у процесі приватизації з оплатою його вартості у вільно конвертованій валюті. Перерахунок вартості об'єктів, що приватизуються, у вільно конвертовану валюту здійснюється за валютним (обмінним) курсом, що встановлюється Національним банком України. При цьому вартість об'єкта, що приватизується, відповідно збільшується на коефіцієнт, який встановлюється Фондом державного майна України. Вказаний коефіцієнт є загальним для всіх об'єктів приватизації і не може встановлюватися індивідуально для окремих об'єктів приватизації.
4. Використання громадянами України та особами без громадянства іноземної (в тому числі вільно конвертованої валюти) для приватизації державного майна також здійснюється за ринковим курсом з відповідним збільшенням вартості об'єкта, що приватизується, на коефіцієнт, який встановлюється Фондом державного майна України.
5. Покупці, які мають право брати участь у приватизації відповідно до цього Закону, вправі використовувати для придбання об'єктів приватизації гроші лише шляхом їх безготівкового перерахування з відкритих ними в банках України іменних рахунків у межах коштів, що перебувають на цих рахунках.
Стаття 22. Порядок визначення розмірів емісії приватизаційних майнових сертифікатів та їх номінальної вартості
1. Приватизаційні майнові сертифікати випускаються на суму вартості державного майна, що підлягає безоплатній передачі у процесі приватизації майна державних підприємств громадянам України. Первісний розмір частки безоплатно розподілюваного майна не може бути менше 40 відсотків вартості майна, що підлягає приватизації.
Обсяги емісії приватизаційних майнових сертифікатів та їх номінальна вартість встановлюються Державною програмою приватизації.
Номінальна вартість приватизаційних майнових сертифікатів визначається шляхом ділення загальної суми емісії цих приватизаційних паперів на число громадян України. Приватизаційні майнові сертифікати розподіляються між громадянами, які мають право на їх одержання, порівну.
Приватизаційні майнові сертифікати мають купонну форму і можуть використовуватись частинами для розрахунків при придбанні об'єктів приватизації.
Стаття 23. Використання коштів, одержаних від приватизації
1. Кошти, одержані від продажу державного майна, зараховуються до позабюджетного Державного фонду приватизації, позабюджетних фондів приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць.
2. Кошти зазначених фондів спрямовуються на погашення внутрішнього державного боргу України, а також на відшкодування витрат, пов'язаних з приватизацією, кредитування технічного переозброєння приватизованих підприємств, розвиток підприємництва та створення нових робочих місць у межах, що визначаються Державною програмою приватизації.
3. Кошти у вільно конвертованій валюті використовуються для кредитування технічного оновлення та реконструкції приватизованих підприємств, поповнення валютного резерву Національного банку України, Валютного фонду України, включаючи відповідні фонди місцевих Рад народних депутатів.
4. Забороняється використання коштів, одержаних від приватизації, на покриття дефіциту державного та місцевих бюджетів.
Розділ IV
СОЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Стаття 24. Безоплатна передача державного майна
1. Кожному громадянину України надається право на безоплатне придбання державного майна на суму одержаного приватизаційного майнового сертифікату.
2. Товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно з статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна.
Ці пільги поширюються на викуп державного майна орендними підприємствами.
Стаття 25. Пільги працівникам на придбання акцій підприємств, що приватизуються
1. Працівникам підприємства, майно якого приватизується, надається право на:
першочергове придбання акцій за їх номінальною вартістю на суму і за рахунок виданого працівнику приватизаційного майнового сертифікату;
першочергове придбання за рахунок власних коштів акцій за їх номінальною вартістю на половину суми виданого працівнику приватизаційного майнового сертифікату.
2. Акції, придбані працівниками підприємства на пільгових умовах, не підлягають продажу та відчуженню в іншій формі до введення власної національної валюти.
3. Пільги, передбачені цією статтею, поширюються також на колишніх працівників підприємств, які вийшли на пенсію, звільнені у зв'язку із скороченням штатів і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, осіб, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, та інвалідів, звільнених у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням.
4. Господарське товариство, товариство покупців, створені працівниками підприємства, майно якого приватизується, згідно з статтею 8 цього Закону, користується пріоритетним правом на придбання майна підприємства перед іншими учасниками конкурсу за рівних запропонованих умов купівлі, а також правом на розстрочку платежу на строк не більше трьох років з початковим внеском не менше 30 відсотків ціни, за яку придбано майно підприємства на аукціоні, за конкурсом.
Стаття 26. Соціальні гарантії працівникам приватизованого підприємства
1. Трудові відносини на приватизованих підприємствах регулюються законодавством України про працю.
2. Порядок укладання колективного договору між новим власником чи уповноваженим ним органом і трудовим колективом, працевлаштування вивільнених працівників регулюються законодавством України про працю і зайнятість та Законом Української РСР "Про підприємства в Українській РСР" (
887-12)
.
Розділ V
ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Стаття 27. Оформлення угод приватизації
1. При приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.
2. До договору купівлі-продажу можуть включатися передбачені планом приватизації зобов'язання щодо:
збереження досягнутих на момент угоди номенклатури та обсягу виробництва зазначених видів продукції (послуг);
відшкодування боргів державного підприємства;
утримання об'єктів соціально-побутового призначення;
виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища;
інші зобов'язання покупця і продавця.
Термін дії зазначених зобов'язань не повинен перевищувати двох років.
Не допускається включення до договору умов, не передбачених планом приватизації та умовами аукціону, конкурсу без згоди покупця і продавця.
3. Власники приватизованих об'єктів мають пріоритетне право на довгострокову оренду займаних ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої Ради народних депутатів.
Місцевий орган влади зобов'язаний у місячний строк з моменту реєстрації приватизованого об'єкту переоформити договір оренди на користування землею.
4. Договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню, а також реєстрації виконкомами Рад народних депутатів протягом одного місяця з дня його укладення.
Порядок переходу права власності на приватизовані об'єкти визначається відповідно до законодавства.
Стаття 28. Правонаступництво власників
1. Особи, які придбали державні підприємства як цілісні майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав і зобов'язань відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
2. Зазначені об'єкти не підлягають відчуженню шляхом купівлі-продажу, обміну, даруванню до введення власної національної валюти.
Розділ VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРИВАТИЗАЦІЮ. РОЗГЛЯД СПОРІВ
Стаття 29. Відповідальність за порушення законодавства про приватизацію
1. За порушення законодавства про приватизацію до винних осіб застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова відповідальність відповідно до законодавства України.
2. Посадові особи державних органів приватизації, інших органів державної влади та управління при наявності в їх діях ознак злочину, пов'язаного з порушенням законодавства про приватизацію, підлягають притягненню до кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому Кримінальним кодексом Української РСР (2001-05, 2002-05)
.
3. Посадові особи державних органів приватизації, інших органів державної влади та управління несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за:
безпідставну відмову у прийнятті заяви про приватизацію; порушення строків розгляду заяви про приватизацію; порушення умов і порядку проведення конкурсу, аукціону, продажу часток (акцій, паїв) - від чотирьох до восьми встановлених на день вчинення порушення розмірів мінімальної заробітної плати;
необгрунтовану відмову від продажу підприємства (майна, акцій); безпідставну відмову у видачі приватизаційних паперів громадянам України - від п'яти до десяти встановлених на день вчинення порушення розмірів мінімальної заробітної плати.
Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в порядку, передбаченому Кодексом Української РСР про адміністративні правопорушення.
4. Покупці, що відмовились від сплати за об'єкт приватизації, придбаний на аукціоні, за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладення відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі 20 відсотків від ціни купленого об'єкта.
Результати аукціону, конкурсу підлягають у таких випадках анулюванню.
5. Збитки, заподіяні порушенням законодавства України про приватизацію, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.
Стаття 30. Спори, що виникають у процесі приватизації
Спори, що виникають у процесі приватизації, вирішуються судом або арбітражним судом у встановленому порядку відповідно до їх компетенції.
Президент України
|
Л.КРАВЧУК
|
м. Київ, 4 березня 1992 року
N 2163-XII
|