<...>

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб з 01.01.2004 р. регулюється Законом України від 22.05.2003 р. N 889-IV (889-15) "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону N 889 (889-15) дохід платника податку - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

В той же час, згідно з частиною першою підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону N 889 (889-15) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються (не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.

Виключення, передбачені цим підпунктом, не поширюються на виплати заробітної плати; виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності; регресні виплати.

Враховуючи вищенаведене, якщо страхові виплати платникам податку з доходу фізичних осіб - застрахованим особам у разі настання страхового випадку здійснюються за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у порядку та розмірах, встановлених статтею 28 Закону України від 23.09.99 р. N 1105-XIV (1105-14) "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", з врахуванням вимог підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону N 889 (889-15) , то вони не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку (не підлягають відображенню в річній податковій декларації).

Водночас згідно з частиною першою статті 1195 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. N 435-IV (435-15) фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

При цьому підпунктом "а" 4.2.10 пункту 4.2 статті 4 Закону N 889 (889-15) встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, який оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статі 7 Закону N 889 (889-15) (в 2009 році - 15%), крім сум, що спрямовуються на відшкодування прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди.

Таким чином, тільки суми відшкодувань прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, які виплачуються потерпілому за рахунок коштів юридичної особи, з чиєї вини сталася втрата чи зменшення професійної або загальної працездатності вказаного платника, не вважаються об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб згідно з нормами підпункту "а" 4.2.10 пункту 4.2 статті 4 Закону N 889 (889-15) .

Визначення складу та сум прямих збитків належить до компетенції суду.