Протокол
про внесення змін до Європейської конвенції про транскордонне телебачення (укр/рос)
Офіційний переклад
Держави - члени Ради Європи та інші Сторони Європейської конвенції про транскордонне телебачення (
994_444)
, яку було відкрито для підписання в Страсбурзі (далі - Конвенція) 5 травня 1989 р.,
Вітаючи те, що збільшення кількості членів Ради Європи починаючи з 1989 р. зумовило розроблення та впровадження на загальноєвропейському рівні правової системи, передбаченої цією Конвенцією (
994_444)
;
Ураховуючи значні техніко-економічні обставини в галузі телемовлення, а також появу нових комунікаційних послуг в Європі після прийняття Конвенції (
994_444)
в 1989 р.;
Відзначаючи, що ці обставини потребують перегляду положень Конвенції (
994_444)
;
Беручи до уваги у зв'язку з цим прийняття Європейським Співтовариством Директиви Європейського Парламенту й Ради Європи від 19 червня 1997 р. 97/36ЕС про внесення змін до Директиви Ради Європи 89/552/ЕЕС (
994_446)
про узгодження певних положень, установлених законом, постановою чи адміністративною акцією в Державах-членах стосовно здійснення телевізійного мовлення:
Ураховуючи нагальну потребу внести зміни до певних положень Конвенції (
994_444)
для забезпечення узгодженого підходу до транскордонного телебачення в цьому документі й Директиві, як наголошено в Декларації про засоби масової інформації в демократичному суспільстві, прийнятій міністрами, які взяли участь у IV Європейській конференції міністрів, присвяченій питанням політики в галузі засобів масової інформації (Прага, 7-8 грудня 1994 р.), й у політичній Декларації V Європейської конференції міністрів (Салоніки, 11-12 грудня 1997 р.);
Бажаючи розвинути принципи, втілені в рекомендаціях Ради Європи, прийнятих нею у своїй системі після прийняття Конвенції, щодо розробки спільно з тими, хто формує громадську думку, та засобами масової інформації методів боротьби з залежністю від паління тютюну, зловживання алкоголем та наркотиків, щодо здійснення права на стислий показ значних подій у випадках, коли виключні права на їх показ по телебаченню були придбані в контексті транскордонного телебачення, та щодо показу насильства в електронних засобах масової інформації,
Домовилися про таке:
Стаття 1
Слово "jurisdiction" у пункті 1 статті 8 й у пункті 2а статті 16 тексту французькою мовою замінюється словом "competence".
Стаття 2
Слово "advertisements" у пунктах 3 І 4 статті 15 тексту англійською мовою замінюється словом "advertising".
Стаття 3
Визначення терміна "Телемовник" у пункті "c" статті 2 формулюється так:
"c) "Телемовник" означає фізичну чи юридичну особу, яка несе редакційну відповідальність за складання телевізійних програм, призначених для прийняття широкими колами телеглядачів, і яка передає їх сама, чи для якої їх цілком і без змін передає третя особа".
Стаття 4
Визначення терміна "рекламне оголошення" у пункті "f" статті 2 формулюється так:
"f) "реклама" означає будь-яке публічне оголошення, яке передається за плату чи будь-яку подібну винагороду або для цілей самореклами і яке призначене для сприяння продажу, придбанню чи оренді товару або послуги, для поширення якоїсь справи чи ідеї, або для досягнення якогось іншого результату, бажаного для рекламодавця чи для самого телемовника".
Стаття 5
До статті 2 додається новий пункт "g" у такій редакції:
"g) "Телепродаж" означає безпосередні пропонування, що передаються телеглядачам по телебаченню для постачання за плату товарів чи послуг, у тому числі й нерухомого майна, прав та зобов'язань".
Стаття 6
Пункт "g" статті 2 перенумерується як пункт "h" статті 2.
Стаття 7
Стаття 5 замінюється таким текстом:
"Стаття 5. Обов'язки Сторін, що здійснюють трансляцію
1. Кожна Сторона, що здійснює трансляцію, забезпечує відповідність положенням цієї Конвенції всіх програм, які передаються телемовником, що підпадає під її юрисдикцію.
2. Для цілей цієї Конвенції телемовником, який підпадає під юрисдикцію Сторони, є:
- телемовник, який вважається розташованим на території Сторони згідно з пунктом 3;
- телемовник, до якого застосовується пункт 4.
3. Для цілей цієї Конвенції телемовник вважається розташованим на території Сторони (далі - Сторона, що здійснює трансляцію) у таких випадках:
a) коли головне правління телемовника розташоване на території цієї Сторони і рішення щодо складання програм мовлення приймаються на території цієї Сторони;
b) якщо головне правління телемовника розташоване на території однієї Сторони, але рішення щодо складання програм телепередач приймаються на території іншої Сторони, то вважається, що телемовник розташований на території тієї Сторони, на території якої працює значна частина його працівників, зайнятих у телемовленні; якщо ж значна чисельність його працівників, зайнятих у телемовленні, працює на території кожної зі Сторін, то вважається, що телемовник розташований на території тієї Сторони, на території якої знаходиться його головне правління; якщо значна частина його співробітників не працює на території жодної зі Сторін, то вважається, що телемовник розташований на території тієї зі Сторін, на території якої він вперше почав здійснювати телемовлення згідно з системою законодавства цієї Сторони, за умови, що він підтримує стабільний і результативний зв'язок з економікою цієї Сторони;
c) якщо головне правління телемовника розташоване на території однієї зі Сторін, але рішення щодо складання програм телепередач приймаються на території Держави, яка не є Стороною цієї Конвенції, чи навпаки, то вважається, що він розташований на території відповідної Сторони, якщо значна частина його працівників, зайнятих у телемовленні, працює на території цієї Сторони;
d) якщо в разі застосування критеріїв пункту 3 статті 2 Директиви Європейського Парламенту й Ради Європи від 19 червня 1997 р. 97/36ЕС про внесення змін до Директиви Ради Європи 89/552/ЕЕС (
994_446)
про узгодження певних положень, установлених законом, постановою або адміністративною акцією в Державах-членах стосовно здійснення телевізійного мовлення, вважається, що телемовник розташований на території однієї з Держав - членів Європейського Співтовариства, то також вважається, що для цілей цієї Конвенції цей телемовник розташований на території цієї Держави.
4. Телемовник, до якого не застосовуються положення пункту 3, вважається таким, що підпадає під юрисдикцію Сторони, так званої Сторони, що здійснює трансляцію, у таких випадках:
a) коли він використовує частоту, надану цією Стороною;
b) коли він, хоча й не використовує частоту, надану цією Стороною, насправді використовує супутникові потужності, що належать цій Стороні;
c) коли він, хоча й не використовує ні частоти, наданої цією Стороною, ні супутникових потужностей, що належать цій Стороні, насправді використовує наземну станцію-передавач супутникового зв'язку, що знаходиться на території Сторони.
5. Якщо Сторону, що здійснює трансляцію, не можна визначити згідно з пунктом 4, то Постійний Комітет, щоб визначити цю Сторону, розглядає це питання відповідно до абзацу "a" пункту 1 статті 21 цієї Конвенції.
6. Ця Конвенція не застосовується до телепередач, що призначені для прийняття виключно в Державах, які не є Сторонами цієї Конвенції і які не приймаються прямо чи опосередковано телеглядачами на території однієї або кількох Сторін".
Стаття 8
Стаття 8 має таку редакцію:
"Стаття 8. Право на відповідь
1. Кожна Сторона, що здійснює трансляцію, забезпечує фізичній чи юридичній особі, незалежно від громадянства та місця проживання, можливість здійснювати право на відповідь або можливість застосування інших порівняних правових чи адміністративних засобів захисту права стосовно програм, які транслює телемовник, що підпадає під її юрисдикцію у значенні статті 5. Зокрема вона забезпечує такий вибір часу й такі інші заходи щодо здійснення права на відповідь, за яких це право можна було б здійснювати результативно. Результативне здійснення цього права або застосування інших порівняних правових чи адміністративних засобів захисту права забезпечується як вибором часу, так і процедурами.
2. Для цього в самій програмі через рівні проміжки часу за допомогою відповідних засобів вказується назва служби, яка випустила програму, чи телемовника, який відповідає за цю службу".
Стаття 9
Стаття 9 замінюється таким текстом:
"Стаття 9. Доступ телеглядачів до інформації
Кожна Сторона вивчає питання, а якщо необхідно, вживає правових заходів, таких як введення права на скорочений показ подій, які становлять великий інтерес для телеглядачів, щоб право телеглядачів на інформацію не було порушене через використання телемовником, який підпадає під її юрисдикцію, виключних прав на трансляцію чи ретрансляцію такої події у тому значенні, якого надано цьому в статті 3".
Стаття 10
Додається нова стаття 9bis у такій редакції:
"Стаття 9bis. Доступ телеглядачів до значних подій
1. Кожна Сторона зберігає право вжити заходів для того, щоб телемовник, який підпадає під її юрисдикцію, не здійснював виключної ретрансляції подій, які вона вважає значними для суспільства, позбавляючи значну частину телеглядачів на території цієї Сторони можливості слідкувати за такими подіями в прямому ефірі чи в записі по телеканалах, до яких є вільний доступ. Якщо вій це робить, то відповідна Сторона може вдатися до складення переліку тих позначених подій, які вона вважає значними для суспільства.
2. Сторони, дотримуючись юридичних гарантій, що надані Конвенцією про захист прав людини й основних свобод (
995_004)
, а також у відповідних випадках національною конституцією, забезпечують відсутність здійснення телемовником, який підпадає під їхню юрисдикцію, виключних прав, які він придбав після дати набуття чинності Протоколом про внесення змін до Європейської конвенції про транскордонне телебачення, у такий спосіб, при якому значна частина телеглядачів іншої Сторони позбавлена можливості слідкувати за подіями, позначеними цією іншою Стороною, у прямому ефірі, цілком або частково, або в разі необхідності чи зумовленості об'єктивними причинами, що пов'язані з суспільними інтересами, у запису, цілком або частково, по телеканалах, до яких є вільний доступ, як визначено цією іншою Стороною згідно з пунктом 1, дотримуючись таких вимог:
a) Сторона, вживаючи заходів, зазначених у пункті 1, складає перелік національних і ненаціональних подій, які вона вважає значними для суспільства;
b) Сторона робить це у чіткий та прозорий спосіб, своєчасно, ефективно використовуючи час;
c) Сторона визначає, чи повинні ці події передаватися цілком або частково в прямому ефірі або в разі необхідності чи потреби з об'єктивних причин, що пов'язані з суспільними інтересами, - цілком або частково в запису;
d) Заходи, яких вживає Сторона, що складає перелік, повинні бути домірними і якомога докладніше описаними, щоб дати змогу іншим Сторонам вжити заходів, зазначених у цьому пункті;
e) Сторона, що складає список, повідомляє про перелік і відповідні заходи Постійному Комітетові в строки, установлені Постійним Комітетом;
f) Заходи, яких вживає Сторона, що складає перелік, обмежуються керівними принципами Постійного Комітету, зазначеними в пункті 3, і схвалюються Постійним Комітетом.
Заходи, що ґрунтуються на положеннях цього пункту, застосовуються тільки до подій, уключених Постійним Комітетом до щорічного переліку, зазначеного в пункті 3, а також до виключних прав, придбаних після набуття чинності цим Протоколом про внесення змін.
З. Раз на рік Постійний Комітет:
a) публікує зведений перелік визначених подій і відповідних заходів, про які повідомляють йому Сторони згідно з пунктом 2e;
b) визначає керівні принципи, які приймаються більшістю в три чверті голосів його членів, на додаток до вимог, перерахованих у пунктах 2a-2e, щоб уникнути розходжень у застосуванні цієї статті й відповідних положень Європейського Співтовариства.
Стаття 11
Пункт 1 статті 10 має таку редакцію:
"1. Кожна Сторона, що здійснює трансляцію, забезпечує, у разі доцільності й із вжиттям відповідних заходів, виділення телемовником, який підпадає під її юрисдикцію, більшої частини свого трансляційного часу європейським творам, за винятком часу, відведеного для новин, спортивних подій, телевізійних ігор, реклами, послуг телетексту й телепродажу. Це співвідношення з урахуванням зобов'язань телемовника перед своїми телеглядачами щодо інформаційних, освітніх, культурних та розважальних програм досягається поступово, на підставі відповідних критеріїв".
Стаття 12
Пункт 4 статті 10 має таку редакцію:
"4. Сторони забезпечують відсутність трансляції телемовником, який підпадає під їхню юрисдикцію, кінематографічних творів у строки, не погоджені з власниками прав".
Стаття 13
Додається нова стаття 10bis у такій редакції:
"Стаття 10bis. Плюралізм засобів масової інформації
У дусі співробітництва й взаємодопомоги, який лежить в основі цієї Конвенції, Сторони докладають зусиль, щоб програми, які транслюються або ретранслюються телемовником або іншими юридичними чи фізичними особами, що підпадають під їхню юрисдикцію, у значенні статті 3, не загрожували плюралізму засобів масової Інформації".
Стаття 14
Назва розділу III має таку редакцію:
"Реклама й телепродаж"
Стаття 15
Стаття 11 має таку редакцію:
"1. Реклама й телепродаж мають бути чесними і добросовісними.
2. Реклама й телепродаж не повинні бути такими, що вводять в оману, і не повинні завдавати шкоди інтересам споживачів.
3. Реклама й телепродаж, які призначені для дітей або в яких беруть участь діти, повинні уникати всього, що може зашкодити їхнім інтересам, і повинні враховувати їхню особливу вразливість.
4. Телепродаж не повинен спонукати неповнолітніх до укладання договорів про продаж чи оренду товарів і послуг.
5. Рекламодавець не повинен чинити редакційного тиску на зміст програм".
Стаття 16
Стаття 12 має таку редакцію:
"Стаття 12. Тривалість
1. Загалом короткі проміжки часу, відведені для транслювання сюжетів телепродажу, рекламних сюжетів й інших форм реклами, за винятком вікон телепродажу в значенні пункту 3, не повинні перевищувати 20% часу щоденних передач. Час, відведений для транслювання рекламних сюжетів, не повинен перевищувати 15% часу щоденних передач.
2. Загалом короткі проміжки часу, відведені для транслювання рекламних сюжетів і сюжетів телепродажу, не повинні перевищувати 20% у межах установленої години.
3. Безперервна мінімальна тривалість вікон, які призначені для програм телепродажу й передаються в межах програм, не призначених виключно для телепродажу, становить 15 хвилин. Максимальна кількість вікон на день становить вісім. Загальна їхня тривалість не повинна перевищувати 3 години на день. Вони повинні чітко позначатися за допомогою оптичних й акустичних засобів.
4. Для цілей цієї статті до реклами не належать:
- оголошення, які робить телемовник у зв'язку з його програмами та додатковими товарами, що зумовлюються цими програмами;
- оголошення, які робляться в інтересах суспільства, а також заклики до благодійництва, які передаються безкоштовно".
Стаття 17
Стаття 13 має таку редакцію:
"Стаття 13. Форма та подача
1. Реклама й телепродаж повинні чітко вирізнятись як такі й розпізнаватись серед інших елементів програм за допомогою оптичних та/або акустичних засобів. У принципі короткі рекламні сюжети й сюжети телепродажу повинні транслюватися блоками.
2. Реклама й телепродаж не повинні застосовувати прийоми, що впливають на підсвідомість.
3. Приховані реклама й телепродаж не дозволяються, зокрема презентація товарів чи послуг у програмах, коли вона слугує рекламним цілям.
4. У рекламі й телепродажі не повинні використовуватися ні зображення, ні голоси осіб, які регулярно подають новини та хронікально-документальні програми".
Стаття 18
Стаття 14 замінюється таким текстом:
"Стаття 14. Розміщення реклами й телепродажу
1. Реклама й телепродаж розміщуються у перервах між програмами. За умови дотримання вимог, викладених в пунктах 2-5 цієї статті, рекламні сюжети й сюжети телепродажу можуть розміщуватись і під час програм, але так, щоб не порушувались цілісність і цінність передач і не завдавалась шкода власникам авторських прав.
2. У передачах, які складаються з окремих частин, або в спортивних програмах й аналогічно побудованих показах новин та вистав, які мають перерви, рекламні сюжети й сюжети телепродажу розміщуються лише між частинами або в перервах.
3. Трансляція аудіовізуальних творів, наприклад повнометражних кінофільмів і телефільмів (за винятком окремих серій, серіалів, розважальних програм та документальних фільмів), якщо їхня запланована тривалість перевищує 45 хвилин, може перериватися один раз на кожний повний 45-хвилинний період. Подальше переривання дозволяється, якщо їхня запланована тривалість перевищує принаймні на 20 хвилин два чи більше повні 45-хвилинні періоди.
4. Коли програми, крім тих, що підпадають під пункт 2, перериваються рекламними сюжетами або сюжетами телепродажу, тоді між кожними двома послідовними рекламними сюжетами або сюжетами телепродажу повинен минути принаймні 20-хвилинний період.
5. Реклама й телепродаж не повинні переривати будь-яку трансляцію релігійної служби. Програми телевізійних новин, хронікально-документальні програми, документальні фільми, релігійні програми та програми для дітей, коли їхня запланована тривалість не перевищує 30 хвилин, рекламою чи телепродажем не перериваються. Якщо їхня запланована тривалість становить 30 хвилин і більше, то застосовуються положення попередніх пунктів".
Стаття 19
Назва статті 15 й пункти 1-2a цієї статті мають таку редакцію:
"Стаття 15. Реклама й телепродаж певних товарів
1. Реклама й телепродаж тютюнових виробів не дозволяються.
2. Реклама й телепродаж алкогольних напоїв усіх різновидів здійснюються з дотриманням таких правил:
а) вони не повинні бути особливим чином призначені для неповнолітніх, і жодна особа, яка пов'язана з уживанням спиртних напоїв у рекламі або в телепродажі, не повинна здаватися неповнолітньою;".
Стаття 20
Пункти "b"-"e" пункту 2 статті 15 тексту французькою мовою формулюються так:
"b) ils ne doivent pas associer la consommation de l'alcool a des performances physiques ou a la conduite automobile;
c) ils ne doivent pas suggerer que les boissons alcoolisees sont dotees de proprietes therapeutiques ou qu'elles ont un effet stimulant, sedatif, ou qu'elles peuvent resoudre des problemes personnels;
d) ils ne doivent pas encourager la consommation immoderee de boissons alcoolisees ou donner une image negative de l'abstinence ou de la sobriete;
e) ils ne doivent pas souligner indument la teneur en alcool des boissons".
Стаття 21
До статті 15 додається новий пункт 5 у такій редакції:
"5) Телепродаж ліків та послуг із лікування не дозволяється".
Стаття 22
Стаття 16 має таку редакцію:
"Стаття 16. Реклама й телепродаж, спеціально призначені виключно для однієї Сторони
1. Щоб уникнути спотворень конкуренції та створення небезпеки для системи телебачення однієї Сторони, реклама й телепродаж, які спеціально призначені й передаються з певною частотою для телеаудиторій виключно однієї Сторони, яка не є Стороною, що здійснює трансляцію, не повинні обходити встановлені цією конкретною Стороною правила телереклами й телепродажу.
2. Положення попереднього пункту не застосовуються в таких випадках:
a) коли відповідні правила створюють нерівні умови для реклами й телепродажу, які транслюються телемовником, що підпадає під юрисдикцію цієї Сторони, та реклами й телепродажу, що транслюються телемовником чи будь-якою іншою фізичною або юридичною особою, які підпадають під юрисдикцію іншої Сторони; або
b) коли ці Сторони уклали дво- чи багатосторонні угоди в цій галузі".
Стаття 23
Пункт 1 статті 18 має таку редакцію:
"1. Спонсорами програм не можуть бути фізичні чи юридичні особи, основним видом діяльності яких є виробництво чи продаж товарів або надання послуг, реклама й телепродаж яких заборонені на підставі статті 15".
Стаття 24
До статті 18 додається новий пункт 2 у такій редакції:
"2. Компанії, діяльність яких, inter alia, включає виробництво або продаж ліків і надання послуг із лікування можуть сприяти програмам шляхом рекламування назви, торговельної марки, репутації чи діяльності відповідної компанії, за винятком будь-якого посилання на ліки чи конкретні послуги з лікування, які можна отримати лише за рецептом на території Сторони, що здійснює трансляцію".
Стаття 25
Пункт 2 статті 18 перенумерується як пункт 3.
Стаття 26
Додається новий розділ IVbis у такій редакції:
"Розділ IVbis. Програми, що призначені виключно для самореклами або телепродажу
Стаття 18bis. Програми, що призначені виключно для самореклами
1. Положення цієї Конвенції mutatis mutandis застосовуються до програм, призначених виключно для самореклами.
2. У ці програми дозволяється вставляти рекламу в інших формах у межах, установлених пунктами 1 і 2 статті 12.
Стаття 18ter. Програми, що призначені виключно для телепродажу
1. Положення цієї Конвенції mutatis mutandis застосовуються до програм, призначених виключно для телепродажу.
2. У цих програмах дозволяється розміщувати рекламу в межах, установлених пунктом 1 статті 12; пункт 2 статті 12 не застосовується".
Стаття 27
Останнє речення пункту 4 статті 20 вилучається, а пункт 7 статті 20 має таку редакцію:
"7. За умови дотримання положень пункту 3b статті 9bis й пункту 3 статті 23 рішення Постійного Комітету приймаються більшістю в три чверті присутніх членів".
Стаття 28
Стаття 21 доповнюється таким чином:
"f) згідно з пунктом 2c статті 24bis висловлювати думки щодо зловживання правами.
2. Крім того, Постійний Комітет:
a) визначає керівні принципи, зазначені в пункті Зb статті 9bis, щоб уникнути розходжень у застосуванні положень цієї Конвенції щодо доступу телеглядачів до подій, які мають важливе значення для суспільства, і відповідних положень Європейського Співтовариства;
b) висловлює думку щодо заходів, вжитих Сторонами, які згідно з пунктом 2 статті 9bis склали перелік національних і ненаціональних подій, які вони вважають значними для суспільства;
c) раз на рік публікує зведений перелік визначених подій і відповідних заходів, про які повідомляють йому Сторони згідно з пунктом 2e статті 9bis".
Стаття 29
До статті 23 додаються два нові пункти 5 і 6 у такій редакції:
"5. Однак Комітет Міністрів може, порадившись із Постійним Комітетом, прийняти рішення про те, що певна зміна набуває чинності після закінчення дворічного терміну, відлік якого починається з дати, коли її було відкрито для схвалення, якщо якась зі Сторін не висловила Генеральному Секретареві Ради Європи заперечення щодо набуття нею чинності. 3а наявності такого заперечення зміна набуває чинності в перший день місяця після дати, коли Сторона Конвенції, яка повідомила про заперечення, здасть Генеральному Секретареві Ради Європи на зберігання свій документ про схвалення.
6. Якщо зміна була схвалена Комітетом Міністрів, але ще не набула чинності відповідно до пунктів 4 або 5, то Держава або Європейське Співтовариство не можуть дати згоду на обов'язковість для них цієї Конвенції, не прийнявши одночасно цієї зміни".
Стаття 30
Додається нова стаття 24bis у такий редакції:
"Стаття 24bis. Звинувачення в зловживаннях правами, що надані цією Конвенцією
1. Якщо передача програми телемовника цілком або здебільшого спрямована на територію іншої Сторони, яка не є Стороною, під юрисдикцію якої підпадає телемовник ("Сторона, що приймає телепрограму"), і якщо телемовник був створений для того, щоб обходити закони, які стосуються галузей, охоплених цією Конвенцією, і які застосовувалися б до нього, якби він підпадав під юрисдикцію цією іншої сторони, то це є зловживанням правами.
2. Якщо якась Сторона висуває таке звинувачення в зловживанні, то застосовується така процедура:
a) відповідні Сторони намагаються досягти дружнього врегулюванні;
b) якщо такого врегулювання не досягнуто впродовж трьох місяців, то Сторона, що приймає телепрограму, передає це питання Постійному Комітету для розгляду;
c) заслухавши заінтересовані Сторони, Постійний Комітет, у шестимісячний термін від дати, коли питання було передане йому для розгляду, висловлює думку, чи справді мало місце зловживання правами, і повідомляє її відповідним Сторонам.
3. Якщо Постійний Комітет дійшов висновку що, зловживання правами справді мало місце, то Сторона, під юрисдикцію якої телемовник, як вважається, підпадає, вживає відповідних заходів для усунення зловживання правами, і повідомляє про них Постійному Комітету.
4. Якщо Сторона, під юрисдикцію якої телемовник, як вважається, підпадає, упродовж шести місяців не вжила заходів, зазначених у пункті 3, то відповідні Сторони вдаються до арбітражного провадження, установленого в пункті 2 статті 26 та в додатку до Конвенції.
5. Сторона, що приймає телепрограму, не повинна вживати будь-яких заходів проти відповідної програми доти, доки не закінчиться арбітражне провадження.
6. Будь-які запропоновані або вжиті згідно з цією статтею заходи, повинні відповідати статті 10 Конвенції про захист прав людини й основних свобод (
995_004)
".
Стаття 31
Стаття 28 має таку редакцію:
"Стаття 28. Зв'язок між Конвенцією та внутрішньодержавним правом Сторін
Жодне з положень цієї Конвенції не заважає Сторонам застосовувати суворіші й детальніші правила порівняно з тими, які передбачені в цій Конвенції, до програм, що транслює телемовник, який підпадає, як вважається, під їхню юрисдикцію в значенні статті 5".
Стаття 32
Пункт 1 статті 32 має таку редакцію:
"1. Під час підписання або подання свого документа про ратифікацію, прийняття, схвалення чи приєднання кожна Держава може заявити, що вона залишає за собою право обмежувати ретрансляцію на своїй території (лише настільки, наскільки вона не відповідає національному законодавству) програм, що містять рекламу спиртних напоїв, зроблену відповідно до правил, передбачених у пункті 2 статті 15 цієї Конвенції.
Жодних інших застережень робити не можна".
Стаття 33
У пункті 2 статті 20, пункті 2 статті 23, пункті 1 статті 27, пунктах 1 і 4 статті 29, статті 34 та в заключному формулюванні слова "Європейське Економічне Співтовариство" замінюються словами "Європейське Співтовариство".
Стаття 34
Цей Протокол є відкритим для прийняття Сторонами Конвенції. Жодних застережень робити не можна.
Стаття 35
1. Цей Протокол набуває чинності першого дня місяця після дати, коли остання зі Сторін Конвенції (
994_444)
передасть Генеральному Секретареві Ради Європи на зберігання свій документ про прийняття.
2. Однак цей Протокол набуває чинності після закінчення дворічного терміну після дати, коли він став відкритим для схвалення, якщо тільки якась зі Сторін Конвенції (
994_444)
не повідомить Генерального Секретаря Ради Європи про заперечення щодо набуття Протоколом чинності. Право на заперечення залишається за Державами або Європейським Співтовариством, якщо до закінчення тримісячного терміну після відкриття цього Протоколу для схвалення вони висловили згоду бути зобов'язаними Конвенцією.
3. У разі повідомлення про таке заперечення Протокол набуває чинності в перший день місяця після дати, коли Сторона Конвенції (
994_444)
, яка повідомила про заперечення, здасть на зберігання Генеральному Секретареві Ради Європи свій документ про прийняття.
4. Будь-яка Сторона Конвенції (
994_444)
може будь-коли заявити, що цей Протокол вона застосовуватиме тимчасово.
Стаття 36
Генеральний Секретар Ради Європи повідомляє Державам - членам Ради Європи, іншим Сторонам Конвенції (
994_444)
та Європейському Співтовариству:
a) про здачу на зберігання будь-якого документа про прийняття;
b) про будь-яку заяву щодо тимчасового застосування цього Протоколу, зроблену відповідно до пункту 4 статті 35;
c) про будь-яку дату набуття чинності цим Протоколом відповідно до пунктів 1-3 статті 35;
d) про будь-який інший акт, повідомлення чи інформацію, які стосуються цього Протоколу.
Вчинено в Страсбурзі 9 вересня 1998 р. англійською і французькою мовами, і відкрито для прийняття 1 жовтня 1998 р. Обидва тексти є однаково автентичними, в одному примірнику, який зберігається в архіві Ради Європи.
Генеральний Секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії цього Протоколу кожній Державі - члену Ради Європи, іншим Сторонам цієї Конвенції (
994_444)
, а також Європейському Співтовариству.
Протокол
поправок к Европейской конвенции по трансграничному телевидению
Государства-члены Совета Европы и другие участники Европейской Конвенции по трансграничному телевидению (
994_444)
, открытой для подписания в Страсбурге 5-го мая 1989 года (здесь и далее именуемой "Конвенция");
Приветствуя тот факт, что начиная с 1989 года увеличение числа членов Совета Европы привело к развитию и введению в действие на панъевропейском уровне юридических рамок, предусмотренных в Конвенции (
994_444)
;
Признавая основные технологические и экономические изменения в области телевизионного вещания, а также появление новых коммуникационных услуг в Европе с момента подписания Конвенции (
994_444)
в 1989 году;
Отмечая, что эти изменения требуют пересмотра положений Конвенции (
994_444)
;
Учитывая в этой связи, принятие Европейским Сообществом Директивы 97/36/ЕС Европейского Парламента и Совета от 19 июня 1997 года, вносящей поправки в Директиву Совета 89/552/ЕЕС по координации определенных положений, установленных правовыми, нормативными или административными актами в государствах-членах Сообщества относительно деятельности, связанной с телевизионным вещанием (
994_446)
;
Принимая во внимание острую необходимость изменения определенных положений Конвенции (
994_444)
, с тем, чтобы выработать согласованный подход к трансграничному телевидению настоящего акта и Директивы, на что обращается внимание в Декларации о средствах массовой информации в демократическом обществе, подписанной министрами государств, принимавших участие в 4-й Европейской конференции министров по делам средств массовой информации (Прага, 7-8 декабря 1994 года) и в политической Декларации 5-й Европейской конференции министров (Салоники, 11-12 декабря 1997 года);
Выражая желание развивать принципы, воплощенные в Рекомендациях Совета Европы, направленных на создание стратегии борьбы с курением, потреблением алкоголя и наркозависимостью в сотрудничестве с выразителями мнений и средствами массовой информации, на обеспечение права на информирование об основных событиях, исключительные права на телевизионное освещение которых приобретены в трансграничном контексте, а также по передаче сцен насилия в электронных средствах массовой информации, принятых в рамках Совета Европы после принятия Конвенции (
994_444)
;
Договорились о нижеследующем:
Статья 1
Слово " jurisdiction" в статье 8 часть 1 и в статье 16 часть 2(а) во французском тексте должно быть заменено словом "competence".
Статья 2
Слово "advertisements" в статье 15, части 3 и 4 в английском тексте должно быть заменено словом "advertising".
Статья 3
Определение понятия "телевещатель" в статье 2, часть (c), должно быть изложено в следующей редакции:
"(c) "Телевещатель" означает физическое или юридическое лицо, которое составляет телевизионные программы для приема их населением и транслирует их, либо обеспечивает их трансляцию в полной и неизменной форме третьим лицом;"
Статья 4
Определение понятия "реклама" в Статье 2 часть (f) должно быть изложено в следующей редакции:
"(f) "Реклама" означает публичное объявление с целью содействия продаже, покупке или аренде товаров или услуг, развитию общественного дела или идеи, либо достижению иного результата, необходимого рекламодателю или самому вещателю, телевизионное время для передачи которого было предоставлено за вознаграждение, либо аналогичное встречное удовлетворение, либо использовалось для продвижения собственных товаров или услуг;"
Статья 5
Новая редакция части (g) должна быть включена в Статью 2.
"g" "Телеторговля" означает публичное предложение с целью возмездной поставки товаров или услуг, в том числе недвижимого имущества, передачи прав и обязанностей;"
Статья 6
Статья 2, часть (g) должна быть перенумерована в Статью 2, часть (h).
Статья 7
Следующий текст должен заменить Статью 5:
"Статья 5. Обязанности транслирующих Участников
1. Каждый транслирующий Участник гарантирует, что все программы, транслируемые телевещателем, подпадающим под юрисдикцию данного Участника, соответствуют положениям настоящей Конвенции.
2. В целях настоящей Конвенции под телевещателем, подпадающим под юрисдикцию Участника, понимается:
- телевещатель, основанный на территории транслирующего Участника, согласно части 3 настоящей Статьи;
- телевещатель, деятельность которого регулирует часть 4 настоящей Статьи.
3. В целях настоящей Конвенции телевещатель считается основанным на территории транслирующего Участника (в дальнейшем - Участника) в следующих случаях:
a) головной офис телевещателя находится на территории данного Участника и решения по составлению программ трансляции принимаются на территории этого же Участника;
b) если головной офис телевещателя находится на территории одного Участника, а решения по составлению программ трансляции принимаются на территории другого Участника, то телевещатель считается основанным на территории того Участника, в котором действует преобладающая часть работников, связанных с трансляцией телепрограмм данного телевещателя; если преобладающая часть работников, связанных с трансляцией телепрограмм данного телевещателя, действует в равной степени на территории обоих Участников, то телевещатель считается основанным в том Участнике, на территории которого находится его головной офис; если преобладающая часть работников, связанных с трансляцией телепрограмм данного телевещателя не действует ни в одном из данных Участников, то телевещатель считается основанным в том Участнике, где была раньше произведена трансляция в соответствии с нормативными актами данного Участника, презюмируя продолжение устойчивой и эффективной связи с экономикой данного Участника;
c) если головной офис телевещателя находится на территории Участника, но решения по составлению программ вещания принимаются не в государстве-Участнике Конвенции (
994_444)
, или наоборот, то телевещатель считается основанным на территории данного Участника, при условии, что преобладающая часть работников, связанных с трансляцией телепрограмм данного вещателя, действует на территории этого Участника.
d) если при применении критериев части 3 Статьи 2 Директивы 97/36/ЕС от 19 июня 1997 г. Европейского Парламента и Совета (изменяющей Директиву Совета 89/552/ЕСС), связанных с координацией определенных положений, установленных в законе, регулятивных или административных мер по отношению к телевещанию в государствах-Участниках, телевещатель был признан основанным на территории государства Европейского Сообщества, то такой телевещатель признается основанным на территории данного Участника в значении настоящей Конвенции.
4. Телевещатель, к которому не могут применяться положения части 3, подпадает под юрисдикцию Участника, так называемого передающего Участника в следующих случаях:
a) если он использует частоту, предоставленную Участником;
b) если он даже не используя частоту, предоставленную Участником, использует спутниковые средства, принадлежащие Участнику;
c) если он даже не использует ни частоту, предоставленную Участником, ни спутниковые средства, принадлежащие Участнику, но использует спутниковый ап-линк, предоставленный Участником.
5. Если транслирующий Участник не может быть определен согласно части 4 настоящей Статьи, то Постоянный Комитет должен определить его статус согласно пункту (a) части 1 Статьи 21 настоящей Конвенции.
6. Положения настоящей Конвенции не распространяются на телепрограммы, предназначенные для исключительного приема в государствах, не являющихся сторонами настоящей Конвенции, а также на телепрограммы, которые не принимаются населением в одном или нескольких Участниках."
Статья 8
Статья 8 должна быть изложена в следующей редакции:
"Статья 8. Право на ответ
1. Каждый транслирующий Участник обеспечивает возможность любому физическому или юридическому лицу, независимо от его гражданства или места проживания, осуществить право на ответ или на поиск других соответствующих правовых или административных средств защиты в отношении программ, транслируемых или ретранслируемых вещателем или с помощью технических средств, находящихся под его юрисдикцией по смыслу Статьи 5. В частности, он обеспечивает сроки и другие мероприятия для эффективного осуществления права на ответ. Эффективное осуществление этого права, либо иных соответствующих правовых или административных средств защиты, обеспечивается как в отношении сроков, так и его возможностей.
2. В этих целях в ходе трансляции программы необходимо указывать через определенные перерывы с помощью соответствующих средств наименование самой программы, либо ведущего передачу телевещателя."
Статья 9
Нижеприведенный текст должен заменить статью 9:
"Статья 9. Доступ населения к информации
Каждый Участник должен при необходимости предпринимать правовые меры (такие как предоставление права краткого освещения событий), к которым предъявляется повышенный общественный интерес, в целях недопущения нарушения права населения на информацию телевещателями, подпадающими под юрисдикцию данных Участников и обладающих исключительными правами на трансляцию и ретрансляцию данного события, согласно положениям Статьи 3."
Статья 10
Новая статья 9a должна быть включена в следующей редакции:
"Статья 9a. Доступ населения к событиям наибольшей значимости
1. Каждый Участник обладает правом предпринимать необходимые меры для гарантирования того, чтобы телевещатель, находящийся в пределах его юрисдикции, не транслировал на эксклюзивной основе события, признанные в данном Участнике в качестве событий наибольшей общественной значимости, таким образом, что значительная часть населения данного Участника была бы лишена возможности следить за их развитием в прямом эфире, либо в записи по бесплатным телеканалам. Если он использует это право, заинтересованный Участник может составить список событий, которые по его мнению представляют наибольшую общественную значимость.
2. Участники должны обеспечить при помощи соответствующих средств, учитывая при этом принципы Европейской Конвенции о защите прав и свобод человека (
995_004)
, а также конституций (там, где они существуют), недопущение того, что телевещатель, находящийся в пределах их юрисдикции, будет использовать свои эксклюзивные права, приобретенные после вступления в силу Протокола о принятии поправок в Европейскую Конвенцию о трансграничном телевидении (
994_090)
, таким образом, что значительная часть населения другого Участника лишится возможности просмотра будущих событий, определенных этим другим Участником для транслирования в режиме прямого эфира целиком или частично, либо определенных им по объективным причинам к представляющим общественный интерес, но предназначенным для показа в записи, полностью или частично, по бесплатному телевидению, как это указано в части 1 настоящей Статьи. Для этих целей существуют следующие требования:
a) Участник, принимающий меры согласно части 1 настоящей Статьи, должен составить список имеющих либо не имеющих национальный характер событий, представляющих особый общественный интерес;
b) Список должен быть составлен гласно, в разумные сроки и не допускать различных толкований;
c) Участник должен определить, следует ли демонстрировать эти программы в прямом эфире, целиком или частично, либо определить, в зависимости от объективных причин, необходимость полной или частичной трансляции данных событий в записи с целью удовлетворения общественного интереса;
d) Меры, принимаемые Участником при составлении указанного списка, должны носить пропорциональный и подробный характер, с тем чтобы предоставить возможность другим Участникам принять меры, указанные в этой части настоящей Статьи;
e) Участник, составляющий список таких событий, должен предоставить его Постоянному Комитету вместе с извещением о принимаемых мерах в сроки, установленные Постоянным Комитетом;
f) Меры, предпринимаемые составляющим список Участником, должны соответствовать указаниям Постоянного Комитета, упомянутым в части 3 настоящей Статьи, и Постоянный Комитет должен дать позитивное заключение относительно этих мер.
Меры, урегулированные данной частью, должны применяться в отношении лишь тех событий, которые публикуются Постоянным Комитетом в ежегодном перечне, упомянутом в части 3 настоящей Статьи, и лишь в отношении исключительных прав, приобретенных после вступления в действие Протокола о поправках к настоящей Конвенции (
994_090)
.
3. Раз в год Постоянный Комитет должен:
a) публиковать объединенный перечень включенных в список событий и соответствующих мер, предложенных Участниками в соответствии с пунктом (e) части 2 настоящей Статьи;
b) разрабатывать принимаемые большинством в две трети его членов указания в дополнение к тем правилам, которые упомянуты в пунктах от (a) до (e) части 2 настоящей Статьи, в целях избежания несоответствия между выполнением положений настоящей Статьи и соответствующих правил ЕС."
Статья 11
Часть 1 Статьи 10 должна быть изложена в следующей редакции:
"1. Каждый транслирующий Участник обеспечивает соответствующими средствами, где это возможно, предоставление телевещателями европейским программам большей части телевизионного времени, исключая время, отводимое новостям, спортивным событиям, играм, рекламе, передаче телетекста и телеторговле. Такая доля времени обеспечивается прогрессивно на основе соответствующих критериев с учетом информационных, образовательных, культурных и развлекательных обязанностей телевещателя перед зрителями."
Статья 12
Часть 4 Статьи 10 должна быть изложена в следующей редакции:
"4. Участники должны гарантировать, что телевещатели, находящиеся в пределах их юрисдикции, будут транслировать кинопроизведения только в сроки, оговоренные с правообладателями."
Статья 13
Новая Статья 10a должна быть включена в следующей редакции:
" Статья 10a. Плюрализм средств массовой информации
Участники на основе сотрудничества и взаимопомощи, лежащей в основе настоящей Конвенции, должны всеми возможными средствами исключать возможность нарушения плюрализма средств массовой информации в отношении программных услуг, транслируемых или ретранслируемых телевещателем или иным физическим или юридическим лицом, подпадающим под юрисдикцию данного Участника согласно Статье 3."
Статья 14
Заголовок Главы III должен быть следующим:
"Реклама и телеторговля"
Статья 15
Статья 11 должна быть изложена в следующей редакции:
"Статья 11. Общие нормы
1. Все рекламные и телеторговые объявления должны быть добросовестными и честными.
2. Реклама и телеторговля не должны вводить в заблуждение и не должны наносить ущерба интересам потребителей.
3. Адресованная детям или использующая детей реклама и телеторговля не должны причинять вред их интересам и должны учитывать их особую восприимчивость.
4. Телеторговля не должна призывать несовершеннолетних совершать сделки по покупке либо аренде товаров и услуг.
5. Рекламодатель не вправе редактировать содержание программ или влиять на него."
Статья 16
Статья 12 должна быть изложена в следующей редакции:
"Статья 12. Длительность рекламы и телеторговли
1. Доля всех видов телеторговли и рекламы, за исключением телеторговых вставок, урегулированных частью 3 настоящей Статьи, не должны превышать 20% времени ежедневных передач. Объем рекламы не должен превышать 15% времени ежедневных передач.
2. Доля рекламы и телеторговли в течение одного часа передач не должны превышать 20%.
3. Вставки, отведенные для телеторговых объявлений, на каналах, не являющихся исключительно телеторговыми, должны непрерывно длиться в течение как минимум 15 минут. Максимальное количество таких вставок в течение одного дня не должно превышать восьми. Они должны быть распознаваемы в качестве таковых с помощью зрения или слуха.
4. В целях настоящей Статьи, рекламой не являются:
- объявления самого телевещателя о собственных программах и их производных;
- объявления, сделанные в общественных интересах и благотворительными организациями, передаваемые безвозмездно."
Статья 17
Статья 13 должна быть изложена в следующей редакции:
"Статья 13. Форма и презентация рекламы и телеторговли
1. Реклама и телеторговля должны быть четко различимы и выделяться из ряда других видов программ с помощью зрения или слуха. В принципе, они должны транслироваться блоками.
2. Не допускается реклама и телеторговля, воздействующие на подсознание человека.
3. Не допускается скрытая реклама и телеторговля, в частности, презентации товаров или услуг в программах, если это делается в рекламных целях.
4. В рекламе и телеторговле нельзя представлять визуальный образ или голос лиц, регулярно ведущих программы новостей и текущих событий."
Статья 18
Нижеприведенный текст должен заменить Статью 14:
"Статья 14. Размещение рекламы и телеторговли
1. Реклама и телеторговля помещаются в перерыве между программами. При выполнении условий, указанных в частях 2-5 настоящей Статьи, рекламу и телеторговлю можно также помещать в ходе передачи программ таким образом, чтобы не наносить ущерба целостности и значимости программ и правам их владельцев.
2. В программах, состоящих из анонимных частей, или в спортивных программах и в аналогично построенных показах событий и постановках, реклама и телеторговля помещаются только в промежутках между частями и в перерывах.
3. Трансляция аудиовизуальных произведений, таких как художественные кинофильмы и телефильмы (за исключением серий, сериалов, легких развлекательных программ и документальных фильмов), при условии их продолжительности свыше сорока пяти минут, может прерываться один раз после каждого периода в сорок пять минут. Допускается дальнейшее прерывание, если их продолжительность превышает не менее чем на 20 минут два или более полных сорокопятиминутных периода.
4. В случае прерывания для рекламы или телеторговли программ, не подпадающих под действие части 2, между каждой последовательной рекламной паузой должен пройти период не менее чем в 20 минут.
5. Рекламу и телеторговлю нельзя включать в любые передачи религиозных служб. Программы новостей и текущих событий, документальные фильмы, религиозные и детские программы продолжительностью менее чем тридцать минут не должны прерываться для рекламы или телеторговли. Если их длительность составляет тридцать или более минут, то на них распространяются положения предыдущих пунктов."
Статья 19
Заголовок Статьи 15 и части с 1 по 2(a) данной Статьи должны иметь следующую редакцию:
"Статья 15. Реклама определенных товаров и телеторговля ими
1. Не допускается реклама и телеторговля табачными изделиями.
2. Реклама и телеторговля алкогольными напитками всех типов должна соответствовать следующим правилам:
a) она не должна адресоваться непосредственно несовершеннолетним, и лица, участвующие в рекламе или телеторговле алкогольными напитками, не должны выглядеть несовершеннолетними;"
Статья 20
Во французском тексте Статья 15, часть 2, подразделы с (b) по (e), должны быть изложены в следующей редакции:
"(b) ils ne doivent pas associer la consommation de l'alcool a des performances physiques ou a la conduite automobile;
(c) ils ne doivent pas suggurer que les boissons alcoolisues sont dotues de propriutus thurapeutiques ou qu'elles ont un effet stimulant, sudatif, ou qu'elles peuvent rusoudre des problumes personnels;
(d) ils ne doivent pas encourager la consommation immodurue de boissons alcoolisues ou donner une image nugative de l'abstinence ou de la sobriutu;
(e) ils ne doivent pas souligner indument la teneur en alcool des boissons."
Статья 21
Новая часть 5 в нижеприведенной редакции, должна быть вставлена в Статью 15:
"5. Не допускается телеторговля по отношению к лекарствам и способам лечения."
Статья 22
Статья 16 должна быть изложена в следующей редакции:
"Статья 16. Реклама и телеторговля, направленные специально на одного Участника
1. Для того, чтобы не допустить нарушения конкуренции и угрозы телевизионной системы Участника, реклама и телеторговля, специально и с определенной частотой адресованные зрительской аудитории одного Участника, не являющегося транслирующим Участником, должны соответствовать правилам телевизионной рекламы и телеторговли этого Участника.
2. Положения предыдущего пункта не применяются в случае, если:
a) такие правила проводят дискриминацию между рекламой и телеторговлей, транслируемыми непосредственно организациями, находящимися под юрисдикцией этого Участника, или с помощью технических средств, находящихся под аналогично юрисдикцией, с одной стороны, и рекламой и телеторговлей, транслируемыми организациями, находящимися под юрисдикцией этого Участника, или с помощью технических средств, находящихся под аналогично юрисдикцией, - с другой; либо если
b) данные Участники заключили двусторонние или многосторонние соглашения в этой области."
Статья 23
Часть 1 Статьи 18 должна быть изложена в следующей редакции:
"1. Спонсорами программ не могут быть физические или юридические лица, главным предметом деятельности которых является изготовление или продажа товаров, либо предоставление услуг, реклама которых запрещена на основании Статьи 15."
Статья 24
Новая часть 2 в нижеприведенной редакции, должна быть включена в Статью 18:
"2. Компании, чью основную деятельность среди прочего составляет производство или продажа лекарств и предоставление медицинских услуг, могут являться спонсорами, содействуя продвижению своего наименования либо образа, за исключением любой ссылки на лекарства или конкретные медицинские услуги, предоставляемые в транслирующем Участнике только по предписанию врача."
Статья 25
Часть 2 Статьи 18 должна быть перенумерована в часть 3.
Статья 26
Новая Глава IVa должна быть изложена в следующей редакции:
"Глава IVa
Программы, предназначенные исключительно для саморекламы или телеторговли
Статья 18a. Программы, предназначенные исключительно для саморекламы
1. Положения данной Конвенции должны применяться с необходимыми поправками к программам, предназначенным исключительно для саморекламы.
2. Остальные формы рекламы в рамках таких программ устанавливаются согласно положениям частей 1 и 2 Статьи 12.
Статья 18b. Программы, предназначенные исключительно для телеторговли
1. Положения данной Конвенции должны применяться с необходимыми поправками к программам, предназначенным исключительно для телеторговли.
2. Остальные формы рекламы в рамках таких программ устанавливаются согласно положениям части 1 Статьи 12. Часть 2 Статьи 12 не применяется."
Статья 27
Последнее предложение части 4 Статьи 20 должно быть удалено, а часть 7 Статьи 20 должна быть изложена в следующей редакции:
"7. С учетом положений пункта (b) части 3 Статьи 9a и части 3 Статьи 23 решения Постоянного Комитета принимаются большинством в три четверти голосов присутствующих членов Комитета."
Статья 28
Статья 21 должна быть дополнена следующим содержанием:
"f) высказывать мнение относительно злоупотребления правами, согласно положениям пункта (c) части 2 Статьи 24a.
2. Помимо этого, Постоянный Комитет должен:
a) составлять указания согласно пункту (b) части 3 Статьи 9a во избежание разногласий между исполнением положений настоящей Конвенции в отношении доступа населения к событиям наибольшей общественной значимости и соответствующих положений Европейского Сообщества;
b) представлять мнение по поводу мер, предпринимаемых Участниками, составившими список событий, представляющих наибольшее общественное значение в соответствии с частью 2 Статьи 9a;
c) публиковать раз в год объединенный перечень таких событий и мер их обеспечения, установленных Участниками в соответствии с частью 2 Статьи 9a."
Статья 29
Новые части 5 и 6 в нижеприведенной редакции должны быть включены в Статью 23:
"5. Однако, Комитет Министров может, после консультации с Постоянным Комитетом, решить, что поправки должны вступить в силу по истечении 2 лет со дня их открытия к принятию, если Участник не сообщил генеральному секретарю Совета Европы о своих возражениях относительно их вступления в силу. Если такое сообщение подтверждается, поправки вступают в силу в первый день месяца после получения формального согласия Участника на их принятие.
6. Если поправка была одобрена Комитетом Министров, но еще не вступила в силу в соответствии с частями 4 и 5 настоящей Статьи, государство или ЕС не могут выражать свое согласие быть связанными рамками Конвенции, не подтверждая в то же время поправку."
Статья 30
Новая Статья 24a должна быть включена в следующей редакции:
"Статья 24a. Заявления о злоупотреблении правами, урегулированными настоящей Конвенцией
1. Если программа телевещателя полностью или главным образом создана на территории Участника, юрисдикция которого не распространяется на телевещателя ("принимающий Участник"), а телевещатель нарушает нормы настоящей Конвенции, причем данное нарушение подпадает под юрисдикцию данного Участника, то в данном случае имеется факт злоупотребления правом.
2. В случаях, если данное злоупотребление предполагается Участником, то применяется следующая процедура:
a) затронутые Участники должны попытаться прийти ко взаимному соглашению по урегулированию;
b) если они не смогут его достичь в течение трех месяцев, передающий Участник должен направить материалы спора Постоянному Комитету;
c) рассмотрев точки зрения затронутых Участников, Постоянный Комитет должен в течение шести месяцев по получении материалов спора высказать мнение по поводу факта злоупотребления правом и сообщить об этом затронутым Участникам.
3. Если Постоянный Комитет решил, что злоупотребление правом имело место, то Участник, под чью юрисдикцию подпадает телевещатель, должен принять все меры по прекращению данного злоупотребления и по выполнении проинформировать об этом Постоянный Комитет.
4. Если Участнику, под чью юрисдикцию телевещатель презюмируется подпадающим, не удалось провести в жизнь меры, указанные в части 3 настоящей Статьи в течение шести месяцев, то заинтересованные Участники могут начать арбитражный процесс согласно части 2 Статьи 26 и положениям Приложения.
5. Принимающий Участник не должен предпринимать никаких мер против такого телевещателя до окончания арбитражного разбирательства.
6. Любые меры, предложенные либо предпринимаемые согласно положениям настоящей Статьи, должны соответствовать Статье 10 Конвенции о защите прав и свобод человека (
995_004)
."
Статья 31
Статья 28 должна быть изложена в следующей редакции:
"Статья 28. Соотношение между Конвенцией и внутренним законодательством Участников
Настоящая Конвенция никоим образом не препятствует Участникам применять более строгие или более детализованные правила, чем предусмотренные в настоящей Конвенции для регулирования программ, которые транслируются непосредственно организациями, находящимися под юрисдикцией Участника Конвенции, или с использованием технических средств, находящихся под аналогичной юрисдикцией по смыслу Статьи 5."
Статья 32
Часть 1 статьи 32 должна быть изложена в следующей редакции:
"1. Во время подписания или депонирования своей ратификационной грамоты или документа о принятии, утверждении или присоединении любое Государство может заявить, что оно оговаривает за собой право в соответствии с правилами, предусмотренными в части 2 Статьи 15 настоящей Конвенции, ограничивать на своей территории ретрансляцию программ, содержащих рекламу алкогольных напитков, но только в той мере, в какой она не соответствует его внутреннему законодательству.
Иные оговорки не допускаются."
Статья 33
В Статье 20 часть 2, Статье 23 часть 2, Статье 27 часть 1, Статье 29 части 1 и 4, Статье 34 и в заключительных положениях, слова "Европейское экономическое сообщество" должны быть заменены словами "Европейское Сообщество".
Статья 34
Данный протокол должен быть открыт для подписания Участниками Конвенции (
994_444)
.
Оговорки не допускаются.
Статья 35
1. Этот Протокол должен вступить в силу в первый день месяца следующего за датой, когда последний из Участников Конвенции (
994_444)
передаст на хранение свой документ о принятии генеральному секретарю Совета Европы.
2. Тем не менее, данный Протокол должен вступить в силу по истечении 2-х лет, после даты открытия для принятия за исключением случая, когда один из Участников Конвенции (
994_444)
уведомил генерального секретаря Совета Европы о своем возражении против его вступления в силу. Право вносить возражение должно быть сохранено за теми государствами или Европейским Сообществом, которые выразили свое согласие подчиняться Конвенции, но до того момента, когда истекут три месяца, начиная с дня открытия данного Протокола для принятия.
3. В случае, если о таком возражении будет заявлено, Протокол должен вступить в силу в первый день месяца следующего за датой, когда Участник Конвенции (
994_444)
, заявивший о своем возражении, передал свой документ о его принятии генеральному секретарю Совета Европы.
4. Участник Конвенции (
994_444)
может в любое время заявить, что он будет применять Протокол на временном основании.
Статья 36
Генеральный секретарь Совета Европы должен известить государства-участники Совета Европы, других Участников Конвенции (
994_444)
и Европейское Сообщество о следующем:
a) передаче документа о принятии;
b) любом заявлении о временном применении данного Протокола в соответствии со Статьей 35, часть 4;
c) дате вступления в силу данного Протокола в соответствии со Статьей 35, части с 1 по 3;
d) любом другом акте, уведомлении или сообщении, относящемся к данному Протоколу.
Совершено в Страсбурге 9-го сентября 1998 года на английском и французском языках и открыто для принятия 1-го октября 1998 года. Оба текста совершенно идентичны и одним документов должны быть переданы в архив Совета Европы. Генеральный секретарь Совета Европы должен передать заверенные копии каждому государству-участнику Совета Европы, другим Участникам Конвенции (
994_444)
и Европейскому Сообществу.
Переведено Центром "Право и средства массовой информации" по просьбе Совета Европы.