Угода

про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах

(укр/рос)
( Угоду ратифіковано Законом N 1301-XIV (1301-14) від 15.12.99, ВВР, 2000, N 1, ст.6 )
Дата підписання: 15.04.1994
Дата набуття чинності: 31.01.2000
Держави - учасниці цієї Угоди в особі Урядів, що іменуються далі Сторони,
підтверджуючи свою прихильність до цілей та принципів установчих документів про створення Співдружності Незалежних Держав,
бажаючи розвивати дружні відносини, в тому числі шляхом співробітництва в галузі митної справи,
прагнучи шляхом співробітництва митних служб сприяти розвиткові та прискоренню пасажирського і вантажного сполучення між Сторонами,
маючи на увазі, що митні правопорушення завдають збитків економічним інтересам Сторін,
переконані в тому, що дотримання митного законодавства і боротьба з митними правопорушеннями можуть більш успішно здійснюватися при співробітництві митних служб Сторін,
домовилися про таке:

Стаття 1 Визначення

Для цілей цієї Угоди застосовувані терміни означають:
митне законодавство - сукупність правових норм Сторін, що регулюють порядок ввезення, вивезення та транзиту товарів, ручної поклажі й багажу пасажирів, валютних та інших цінностей, міжнародних поштових відправлень, стягнення мита, зборів, інших платежів, надання пільг, встановлення заборон та обмежень, а також контролю за переміщенням товарів через митні кордони Сторін;
митні служби - центральні митні органи Сторін;
митне правопорушення - порушення або спроба порушення митного законодавства;
особа - фізична чи юридична особа;
наркотичні засоби - речовини, включені ООН до списків Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року (995_177) з наступними змінами та доповненнями;
психотропні речовини - речовини, включені ООН до списків Конвенції про психотропні речовини 1971 року (995_176) з наступними змінами.

Стаття 2 Сфера застосування Угоди

На підставі цієї Угоди митні служби в рамках своєї компетенції та з дотриманням законодавства Сторін співробітничатимуть з метою:
а) удосконалення пасажирського і вантажного сполучення між Сторонами;
б) забезпечення правильного стягнення мита, зборів та інших платежів, а також застосування митних пільг;
в) запобігання, припинення та розслідування митних правопорушень.

Стаття 3 Спрощення митних формальностей

1. Митні служби:
а) вживають за взаємною згодою належних заходів для спрощення митного оформлення;
б) визнають митні забезпечення одна одної (пломби, відбитки печаток, штампи), митні документи, а у разі потреби накладають власні митні забезпечення на товари, що переміщуються.
2. Товари і транспортні засоби, що прямують транзитом, звільняються від митного огляду, за винятком випадків, коли є підстави вважати, що їх ввезення, вивезення і транзит заборонені відповідно до законодавства Сторін, або має місце митне правопорушення.

Стаття 4 Надання свідчень

1. Митні служби надають одна одній на запит свідчення, які підтверджують, що товари, вивезені з території однієї Сторони, ввозяться на територію іншої Сторони на законних підставах. У свідченнях зазначаються вид та результати митних процедур, відповідно до яких оформлялися товари. Це стосується також тих випадків, коли товари реекспортуються з території іншої Сторони.
2. Митні служби надають одна одній на запит відомості про те, що надані підпорядкованими їм митними органами свідчення або інші документи є дійсними та містять усі необхідні дані.

Стаття 5 Боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин

1. Митні служби з метою активізації дій, спрямованих на запобігання, розслідування та припинення незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин без попереднього запиту і в можливо короткий строк повідомляють одна одній відомості:
а) про осіб, відносно яких відомо, що вони займаються незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин або підозрюються в цьому;
б) про транспортні засоби, включаючи контейнери та поштові відправлення, відносно яких відомо, що вони використовуються для незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин або викликають підозру в такому використанні.
2. Митні служби без попереднього запиту інформують одна одну про застосовувані способи незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, а також про нові методи контролю за ними.
3. Отримані будь-якою із Сторін відповідно до пунктів 1 та 2 цієї статті відомості, повідомлення і документи можуть передаватися її правоохоронним та іншим державним органам, що займаються боротьбою з наркоманією та незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин.
4. На основі законодавства Сторін і за взаємною згодою митні служби використовують у разі потреби метод контрольованих поставок наркотичних засобів і психотропних речовин з метою виявлення осіб, причетних до їх незаконного обігу.
Рішення про використання методу контрольованих поставок приймаються Сторонами окремо в кожному конкретному випадку і можуть у разі потреби враховувати фінансові домовленості Сторін.
5. Сторони можуть поширити сферу дії цієї Угоди і на речовини, що застосовуються для виробництва наркотичних засобів і психотропних речовин.

Стаття 6 Передача відомостей

1. Митні служби передають одна одній на запит, у тому числі шляхом пересилання повідомлень, протоколів та інших матеріалів або їх завірених копій, відомості, що є в їхньому розпорядженні:
а) про обставини, пов'язані із стягненням мита, зборів та інших платежів, а також застосуванням митних пільг;
б) про вчинені дії або такі, що мають бути вчинені, які суперечать митному законодавству Сторони, що подає запит.
2. Митні служби в можливо короткий строк повідомляють одна одній, в тому числі без попереднього запиту, відомості про можливі митні правопорушення, в боротьбі з якими є особлива заінтересованість Сторін. Це передусім стосується митних правопорушень при переміщенні:
а) товарів, що можуть становити загрозу навколишньому природному середовищу або здоров'ю населення;
б) зброї, боєприпасів, вибухових і отруйних речовин, вибухових пристроїв;
в) предметів, що мають значну історичну, художню, культурну або археологічну цінність;
г) товарів, які підлягають відповідно до законодавства Сторін обкладенню великим митом або податками;
д) товарів, що мають особливо важливе значення і включені до переліків, погоджених митними службами, які підпадають під нетарифні обмеження або підлягають обкладенню великим митом або податками.

Стаття 7 Передача документів

1. Митні служби обмінюються між собою протягом трьох місяців після набрання чинності цією Угодою копіями чинних законодавчих та інших нормативних актів з митних питань і надалі негайно інформуватимуть одна одну про всі зміни і доповнення митного законодавства.
2. Митна служба однієї Сторони на запит митної служби іншої Сторони передає копії рішень адміністративних органів з питань застосування митного законодавства.
3. У запитах про передачу документів відповідно до цієї статті на відміну від вимоги, передбаченої підпунктом "д" пункту 2 статті 11 цієї Угоди, суть справи може не описуватися.
4. Отримання документів підтверджується митною службою, яка подає запит, із зазначенням дати отримання.

Стаття 8 Обмін досвідом і надання допомоги

1. Митні служби обмінюються інформацією:
а) про досвід своєї діяльності і застосування технічних допоміжних засобів;
б) про нові засоби і способи вчинення митних правопорушень;
в) з інших митних питань, що становлять інтерес для всіх Сторін.
2. Митні служби надають одна одній допомогу в галузі митної справи, включаючи:
а) обмін співробітниками у випадках, що становлять взаємний інтерес, з метою ознайомлення з технічними засобами, які використовуються митними службами;
б) навчання і допомогу в удосконаленні спеціальних навичок співробітників;
в) обмін експертами з митних питань;
г) обмін професійними, науковими і технічними відомостями, що стосуються митних питань.

Стаття 9 Розслідування

1. На запит митної служби однієї Сторони митна служба іншої Сторони проводить перевірку або розслідування з питань, передбачених пунктами "б" і "в" статті 2 цієї Угоди. Результати перевірки або розслідування повідомляються митній службі, яка подає запит, відповідно до порядку, передбаченого пунктом 1 статті 6 цієї Угоди.
2. Перевірка або розслідування проводиться відповідно до законодавства, чинного на митній території Сторони, якій подається запит. Митна служба, якій подається запит, проводить перевірку чи розслідування, діючи від свого імені.
3. Митна служба, якій подається запит, може дозволити офіційним особам митної служби, яка подає запит, бути присутніми під час перевірки чи розслідування.

Стаття 10 Експерти і свідки

У разі коли судові або адміністративні органи однієї Сторони у зв'язку з митними правопорушеннями, що розглядаються, звертаються з відповідним запитом, митна служба іншої Сторони може уповноважити своїх співробітників виступити як свідки або експерти на таких судових чи адміністративних розглядах. Ці співробітники дають показання або висновки за фактами, встановленими ними під час виконання службових обов'язків. У запиті про участь у судовому або адміністративному розгляді має бути зазначено, щодо якої справи та в якому статусі повинен виступати співробітник митної служби, якій подається запит.

Стаття 11 Форма і зміст запиту

1. Запит, передбачений пунктом 1 статті 9 цієї Угоди, надсилається в письмовій формі. Необхідні для виконання запиту документи повинні додаватися в оригіналах, офіційно завірених копіях або фотокопіях.
2. Запит має містити такі дані:
а) митний орган, інтереси якого покладено в основу запиту;
б) вид процедури;
в) прізвища, адреси та інші дані про учасників процедури;
г) предмет та причина запиту;
д) короткий опис суті справи та його юридична кваліфікація.

Стаття 12 Виконання запиту

1. Митні служби сприяють одна одній у виконанні запитів відповідно до законодавства Сторін і в межах своєї компетенції.
2. У виконанні запиту відмовляється, якщо його виконання може завдати шкоди суверенітету, безпеці, суперечить законодавству або міжнародним зобов'язанням Сторони, якій подається запит.
3. Про відмову в сприянні виконанню запиту, а також про причини відмови негайно повідомляється в письмовій формі митній службі, яка подала запит.

Стаття 13 Документи

1. Передача на запит дійсних документів здійснюється в тих випадках, коли офіційно завірених копій або фотокопій цих документів недостатньо.
2. Дійсні документи повинні бути повернуті митній службі, якій подається запит, у можливо короткий строк.
3. Під час застосування положень цієї статті не повинні обмежуватися права і законні інтереси Сторони, якій подається запит, або держави, яка не є учасницею цієї Угоди.

Стаття 14 Використання отриманих відомостей

Митні служби можуть використовувати як докази отримані відповідно до цієї Угоди відомості та документи у своїх протоколах, повідомленнях та інших матеріалах, під час проведення перевірок або розслідувань, у судових чи адміністративних розглядах у зв'язку з митними правопорушеннями, що розглядаються. Оцінка цих відомостей та документів, а також можливість і порядок їх використання в судових чи адміністративних розглядах визначаються відповідно до законодавства Сторони, що подає запит.

Стаття 15 Відшкодування витрат

1. Митна служба, що подає запит, відшкодовує митній службі, якій подається запит, витрати, що були понесені у процесі виконання запиту відповідно до цієї Угоди для оплати праці експертів та перекладачів, які не працюють в митній службі, якій подається запит.
2. Відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням положень статті 8 цієї Угоди, може бути предметом окремих домовленостей між митними службами Сторін.

Стаття 16 Виконання Угоди

1. Передбачене цією Угодою співробітництво здійснюється безпосередньо між митними службами.
2. Митні служби видають у рамках своєї компетенції необхідні для виконання цієї Угоди нормативні акти.
3. З метою виконання цієї Угоди митні служби забезпечать взаємне представництво при цих службах, встановлять необхідні зв'язки між підпорядкованими їм митними органами, а також можуть здійснювати спільний митний контроль.

Стаття 17 Прикінцеві положення

1. Положення цієї Угоди не зачіпають зобов'язань, взятих Сторонами відповідно до інших міжнародних договорів.
2. Ця Угода набуває чинності з дня здачі на зберігання депозитарію третього повідомлення про виконання Сторонами, що її підписали, внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.
3. Ця Угода укладається на п'ять років і автоматично продовжуватиметься на наступні п'ятирічні періоди. Кожна Сторона може заявити про вихід з цієї Угоди, повідомивши про це в письмовій формі, не пізніше ніж за 6 місяців, депозитарія цієї Угоди, який розсилає таку заяву всім Сторонам.
4. Ця Угода відкрита для приєднання будь-якої держави за згодою Сторін.
Вчинено в місті Москві 15 квітня 1994 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, який надішле державам, що підписали цю Угоду, його завірену копію.
 За Уряд Азербайджанської           За Уряд Республіки Молдова
 Республіки                              (підпис)
      (підпис)
 За Уряд Республіки Вірменія        За Уряд Російської Федерації
      (підпис)                           (підпис)
 За Уряд Республіки Білорусь        За Уряд Республіки Таджикистан
      (підпис)                           (підпис)
 За Уряд Грузії                     За Уряд Туркменістану
      (підпис)                           (підпис)
 За Уряд Республіки Казахстан       За Уряд Республіки Узбекистан
      (підпис)                           (підпис)
 За Уряд Киргизької Республіки      За Уряд України
      (підпис)                           (підпис)

Соглашение

о сотрудничестве и взаимопомощи в таможенных делах

Государства - участники настоящего Соглашения в лице Правительств, именуемые в дальнейшем Стороны,
подтверждая свою приверженность целям и принципам учредительных документов о создании Содружества Независимых Государств,
желая развивать дружественные отношения, в том числе и посредством сотрудничества области таможенного дела,
стремясь путем сотрудничества таможенных служб способствовать развитию и ускорению пассажирского и грузового сообщения между Сторонами,
имея в виду, что таможенные правонарушения наносят ущерб экономическим интересам Сторон,
убежденные в том, что соблюдение таможенного законодательства и борьба с таможенными правонарушениями могут более успешно осуществляться при сотрудничестве таможенных служб Сторон,
согласились о нижеследующем:

Статья 1. Определения

Для целей настоящего Соглашения применяемые термины означают:
"таможенное законодательство" - совокупность правовых норм Сторон, регулирующих порядок ввоза, вывоза и транзита товаров, ручной клади и багажа пассажиров, валютных и других ценностей, международных почтовых отправлений, взимания таможенных пошлин, сборов и других платежей, предоставления льгот, установления запретов и ограничений, а также контроля за перемещением товаров через таможенные границы Сторон;
"таможенные службы" - центральные таможенные органы Сторон;
"таможенное правонарушение" - нарушение или попытка нарушения таможенного законодательства;
"лицо" - физическое или юридическое лицо;
"наркотические средства" - вещества, включенные ООН в списки Единой конвенции о наркотических средствах 1961 года (995_177) с последующими изменениями и дополнениями;
"психотропные вещества" - вещества, включенные ООН в списки Конвенции о психотропных веществах 1971 года (995_176) с последующими изменениями.

Статья 2. Сфера применения Соглашения

На основании настоящего Соглашения таможенные службы в рамках своей компетенции и с соблюдением законодательства Сторон будут сотрудничать в целях:
а) совершенствования пассажирского и грузового сообщения между Сторонами;
б) обеспечения правильного взимания таможенных пошлин, сборов и других платежей, а также применения таможенных льгот;
в) предотвращения, пресечения и расследования таможенных правонарушений.

Статья 3. Упрощение таможенных формальностей

1. Таможенные службы:
а) принимают по взаимному согласованию необходимые меры по упрощению таможенного оформления;
б) признают таможенные обеспечения друг друга (пломбы, оттиски печатей, штампы), таможенные документы друг друга, а при необходимости накладывают собственные таможенные обеспечения на перемещаемые товары.
2. Товары и транспортные средства, следующие транзитом, освобождаются от таможенного досмотра, за исключением случаев, когда есть основания полагать, что их ввоз, вывоз и транзит запрещены в соответствии с законодательством Сторон, либо имеет место таможенное правонарушение.

Статья 4. Представление свидетельств

1. Таможенные службы представляют друг другу по запросу свидетельства, подтверждающие, что товары, которые вывезены с территории одной Стороны, ввозятся на территорию другой Стороны на законных основаниях. В свидетельствах указываются вид и результаты таможенных процедур, в соответствии с которыми оформлялись товары. Это касается также тех случаев, когда товары реэкспортируются с территории другой Стороны.
2. Таможенные службы представляют друг другу по запросу сведения о том, что представленные подчиненными им таможенными органами свидетельства или другие документы являются подлинными и содержат все необходимые данные.

Статья 5. Борьба с незаконным оборотом наркотических средств и психотропных веществ

1. Таможенные службы с целью активизации действий по предупреждению, расследованию и пресечению незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ без предварительного запроса и в возможно короткий срок сообщают друг другу сведения:
а) о лицах, о которых известно, что они занимаются незаконным оборотом наркотических средств и психотропных веществ или подозреваются в этом;
б) о транспортных средствах, включая контейнеры, и почтовых отправлениях, о которых известно, что они используются для незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ или вызывают подозрение в таком использовании.
2. Таможенные службы без предварительного запроса информируют друг друга о применяемых способах незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ, а также о новых методах контроля за ними.
3. Полученные любой из Сторон в соответствии с пунктами 1 и 2 настоящей статьи сведения, сообщения и документы могут передаваться ее правоохранительным и другим государственным органам, занимающимся борьбой с наркоманией и незаконным оборотом наркотических средств и психотропных веществ.
4. На основе законодательства Сторон и по взаимному согласованию таможенные службы используют при необходимости метод контролируемых поставок наркотических средств и психотропных веществ с целью выявления лиц, причастных к их незаконному обороту.
Решения об использовании метода контролируемых поставок принимаются Сторонами отдельно в каждом конкретном случае и могут при необходимости учитывать финансовые договоренности Сторон.
5. Стороны могут распространить сферу действия настоящего Соглашения и на вещества, которые применяются для производства наркотических средств и психотропных веществ.

Статья 6. Передача сведений

1. Таможенные службы передают друг другу по запросу, в том числе путем пересылки сообщений, протоколов и иных материалов или их заверенных копий, находящиеся в их распоряжении сведения:
а) об обстоятельствах, связанных с взиманием таможенных пошлин, сборов и других платежей, а также применением таможенных льгот;
б) о совершенных или готовящихся действиях, которые противоречат таможенному законодательству запрашивающей Стороны.
2. Таможенные службы в возможно короткий срок сообщают друг другу, в том числе без предварительного запроса, сведения о возможных таможенных правонарушениях, в борьбе с которыми существует особая заинтересованность Сторон. Это, в первую очередь, касается таможенных правонарушений при перемещении:
а) товаров, которые могут представлять угрозу для окружающей природной среды или здоровья населения;
б) оружия, боеприпасов, взрывчатых и отравляющих веществ, взрывных устройств;
в) предметов, представляющих значительную историческую, художественную, культурную или археологическую ценность;
г) товаров, подлежащих в соответствии с законодательством Сторон обложению высокими таможенными пошлинами или налогами;
д) товаров, имеющих особо важное значение и включенных в перечни, согласованные между таможенными службами, которые подвергаются нетарифным ограничениям или подлежат обложению высокими таможенными пошлинами или налогами.

Статья 7. Передача документов

1. Таможенные службы обмениваются между собой в течение трех месяцев после вступления в силу настоящего Соглашения копиями действующих законодательных и иных нормативных актов по таможенным вопросам и в дальнейшем будут незамедлительно информировать друг друга обо всех изменениях и дополнениях таможенного законодательства.
2. Таможенная служба одной Стороны по запросу таможенной службы другой Стороны передает копии решений административных органов по вопросам применения таможенного законодательства.
3. В запросах о передаче документов в соответствии с настоящей статьей в отличие от требования, предусмотренного подпунктом "д" пункта 2 статьи 11 настоящего Соглашения, существо дела может не описываться.
4. Получение документов подтверждается запрашивающей таможенной службой с указанием даты получения.

Статья 8. Обмен опытом и оказание помощи

1. Таможенные службы обмениваются информацией:
а) об опыте своей деятельности и применения технических вспомогательных средств;
б) о новых средствах и способах совершения таможенных правонарушений;
в) по другим таможенным вопросам, представляющим интерес для всех Сторон.
2. Таможенные службы оказывают друг другу помощь в области таможенного дела, включая:
а) обмен сотрудниками в случаях, представляющих взаимный интерес, с целью ознакомления с техническими средствами, используемыми таможенными службами;
б) обучение и помощь в совершенствовании специальных навыков сотрудников;
в) обмен экспертами по таможенным вопросам;
г) обмен профессиональными, научными и техническими сведениями, касающимися таможенных вопросов.

Статья 9. Расследования

1. По запросу таможенной службы одной Стороны таможенная служба другой Стороны проводит проверку или расследование по вопросам, предусмотренным подпунктами "б" и "в" статьи 2 настоящего Соглашения. Результаты проверки или расследования сообщаются запрашивающей таможенной службе в соответствии с порядком, предусмотренным пунктом 1 статьи 6 настоящего Соглашения.
2. Проверка или расследование проводится в соответствии с законодательством, действующим на таможенной территории запрашиваемой Стороны. Запрашиваемая таможенная служба проводит проверку или расследование, действуя от своего имени.
3. Запрашиваемая таможенная служба может разрешить официальным лицам запрашивающей таможенной службы присутствовать при проверке или расследовании.

Статья 10. Эксперты и свидетели

В случае, если судебные или административные органы одной Стороны в связи с рассматриваемыми таможенными правонарушениями обращаются с соответствующим запросом, то таможенная служба другой Стороны может уполномочить своих сотрудников выступить в качестве свидетелей или экспертов в таких судебных или административных разбирательствах. Эти сотрудники дают показания или заключения по фактам, установленным ими во время исполнения служебных обязанностей. В запросе об участии в судебном или административном разбирательстве должно быть указано, по какому делу и в каком качестве должен выступать сотрудник запрашиваемой таможенной службы.

Статья 11. Форма и содержание запроса

1. Запрос, предусмотренный пунктом 1 статьи 9 настоящего Соглашения, направляется в письменной форме. Необходимые для выполнения запроса документы должны прилагаться в подлинниках, официально заверенных копиях или фотокопиях.
2. Запрос должен содержать следующие данные:
а) таможенный орган, интересы которого лежат в основе запроса;
б) вид процедуры;
в) фамилии, адреса и другие данные об участниках процедуры;
г) предмет и причина запроса;
д) краткое описание существа дела и его юридическая квалификация.

Статья 12. Выполнение запроса

1. Таможенные службы оказывают друг другу содействие в выполнении запросов в соответствии с законодательством Сторон и в пределах своей компетенции.
2. В выполнении запроса отказывается, если его выполнение может нанести ущерб суверенитету, безопасности, противоречит законодательству или международным обязательствам запрашиваемой Стороны.
3. Об отказе в содействии в выполнении запроса, а также о причинах отказа запрашивающая таможенная служба незамедлительно уведомляется в письменной форме.

Статья 13. Документы

1. Передача по запросу подлинных документов осуществляется в тех случаях, Когда официально заверенных копий или фотокопий этих документов недостаточно.
2. Подлинные документы должны быть возвращены запрашиваемой таможенной службе в возможно короткий срок.
3. При применении положений настоящей статьи не должны ущемляться права и законные интересы запрашиваемой Стороны или государства, не являющегося участником настоящего Соглашения.

Статья 14. Использование полученных сведений

Таможенные службы могут использовать как доказательства полученные в соответствии с настоящим Соглашением сведения и документы в своих протоколах, сообщениях и иных материалах, при проведении проверок или расследований, в судебных или административных разбирательствах в связи с рассматриваемыми таможенными правонарушениями. Оценка этих сведений и документов, а также возможность и порядок их использования в судебных или административных разбирательствах определяются в соответствии с законодательством запрашивающей Стороны.

Статья 15. Возмещение расходов

1. Запрашивающая таможенная служба возмещает запрашиваемой таможенной службе расходы, которые были произведены при выполнении запроса в соответствии с настоящим Соглашением по оплате труда экспертов и переводчиков, не работающих в запрашиваемой таможенной службе.
2. Возмещение расходов, связанных с исполнением положений статьи 8 настоящего Соглашения, может быть предметом отдельных договоренностей между таможенными службами Сторон.

Статья 16. Исполнение Соглашения .

1. Предусмотренное настоящим Соглашением сотрудничество осуществляется непосредственно между таможенными службами.
2. Таможенные службы издают в рамках своей компетенции необходимые для исполнения настоящего Соглашения нормативные акты.
3. В целях исполнения настоящего Соглашения таможенные службы обеспечат взаимное представительство при этих службах, установят необходимые связи между подчиненными им таможенными органами, а также могут осуществлять совместный таможенный контроль.

Статья 17. Заключительные положения

1. Положения настоящего Соглашения не затрагивают обязательств, принятых Сторонами в соответствии с другими международными договорами.
2. Настоящее Соглашение вступает в силу со дня сдачи на хранение депозитарию третьего уведомления о выполнении подписавшими его Сторонами внутригосударственных процедур, необходимых для его вступления в силу.
3. Настоящее Соглашение заключается на пять лет и будет автоматически продлеваться на следующие пятилетние периоды. Каждая Сторона может заявить о выходе из настоящего Соглашения, уведомив об этом в письменной форме, не менее чем за 6 месяцев, депозитария настоящего Соглашения, который рассылает такое заявление всем Сторонам.
4. Настоящее Соглашение открыто для присоединения любого государства при согласии Сторон.
Совершено в городе Москве 15 апреля 1994 года в одном подлинном экземпляре на русском языке. Подлинный экземпляр хранится в Архиве Правительства Республики Беларусь, которое направит государствам, подписавшим настоящее Соглашение, его заверенную копию.