Угода

між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грецької Республіки про співробітництво в митних справах

( Угоду затверджено Постановою КМ N 995 (995-2001-п) від 09.08.2001 )
Дата підписання:
Дата затвердження Україною: 09.08.2001
Дата набрання чинності для України: 09.08.2001
06.11.2000
Кабінет Міністрів України і Уряд Грецької Республіки, далі Сторони,
вважаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди економічним, комерційним, фінансовим, соціальним і культурним інтересам їхніх країн;
враховуючи важливість забезпечення правильності застосування та стягнення мита, податків і будь-яких інших нарахувань на імпорт чи експорт товарів, також як і належного виконання положень щодо заборон, обмежень і контролю;
враховуючи необхідність міжнародного співробітництва щодо імплементації Митних нормативних документів;
будучи глибоко схвильованими тенденцією зростання випадків переміщення незаконних партій наркотичних засобів та психотропних речовин та беручи до уваги той факт, що такі дії є небезпечними для здоров'я громадян і суспільства;
будучи переконаними, що зусилля у запобіганні порушенням митного законодавства і незаконному переміщенню наркотичних засобів та психотропних речовин можуть виявитися більш ефективними завдяки співробітництву між їхніми Митними органами;
беручи до уваги також міжнародні документи, щодо двосторонньої взаємодопомоги і, зокрема Рекомендації Ради митного співробітництва про взаємну допомогу від 5 грудня 1953 року
домовилися про таке:

Глава I

Загальні положення

Стаття 1

Визначення

Для цілей цієї Угоди:
1. "Митний орган" - в Україні - Державна митна служба України, і в Грецькій Республіці - Генеральний директорат з питань митниці та акцизу Міністерства Фінансів.
2. "Митне законодавство" - чинні положення, що застосовуються на територіях Сторін і встановлені законами або правилами щодо порядку ввезення, вивезення та транзиту товарів і валютних цінностей, які регламентують стягнення мита, податків та інших обов'язкових платежів, або засоби застосування заборон, обмежень і контролю.
3. "Запитуюча Сторона" - митний орган, який звертається із запитом про допомогу з митних питань.
4. "Запитувана Сторона" - митний орган, який отримує запит про допомогу з митних питань.
5. "Порушення" - будь-яке порушення або будь-яка спроба порушення митного законодавства.
6. "Наркотичні засоби" будь-які субстанції, натуральні або синтетичні, занесені у Переліки I. і II. Єдиної Конвенції про наркотичні речовини від 1961 року (995_177) (з усіма важливими доповненнями).
7. "Психотропні речовини" будь-які субстанції, натуральні або синтетичні, або будь-які природні матеріали, занесені у Переліки I. II. III і IV Конвенції про психотропні речовини від 1971 року (995_176) (з усіма важливими доповненнями).
8. "Контрольована поставка" метод, за яким допускається вивезення, транзит чи ввезення на території Сторін незаконних партій наркотичних засобів чи психотропних речовин з відома та під наглядом компетентних органів Сторін з метою виявлення осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних засобів чи психотропних речовин.

Стаття 2

Сфера застосування Угоди

1. Сторони, згідно з положеннями цієї Угоди, надають одна одній взаємну допомогу:
a) з метою забезпечення належного дотримання митного законодавства;
b) з метою запобігання, розслідування та припинення порушень проти митного законодавства;
c) в обміні документацією відносно застосування митного законодавства;
d) з метою запобігання і розслідування випадків незаконного переміщення наркотичних засобів та психотропних речовин.
2. Допомога, в рамках цієї Угоди, буде надаватися відповідно до законодавства, що застосовується запитуваною Стороною і в межах її компетенції і можливостей.

Глава II

Взаємна допомога

Стаття 3

Сфера застосування

Сторони надаватимуть взаємну допомогу, в межах своєї компетенції та відповідно до положень цієї Угоди, з метою попередження, розслідування та припинення митних порушень.

Стаття 4

Шляхи співробітництва

1. Взаємна допомога надається шляхом безпосереднього співробітництва між службовими особами, визначеними Головами відповідних Митних органів Сторін.
2. У випадку, якщо запитуваний Митний орган не може його виконати, він повинен повідомити про це запитуючий Митний орган передати запит до компетентного органу.
3. Обмін кореспонденцією згідно з цією Угодою, повинен відбуватися офіційними мовами Сторін з перекладом на англійську або французьку мови.

Стаття 5

Форма і зміст запитів про допомогу

1. Запити про допомогу згідно з цією Угодою будуть надсилатися в письмовій формі. Документи, необхідні для виконання, повинні супроводжувати запит. У випадках, що не терплять зволікання, можуть бути прийняті усні запити, але вони невідкладно підтверджуються в письмовій формі.
2. Запити про допомогу повинні включати таку інформацію:
a) назву запитуючої Сторони;
b) назву запитуваної Сторони;
c) предмет та причини запиту;
d) імена, прізвища та адреси фізичних осіб і юридичних осіб, які є метою розслідування, якщо такі відомі;
e) зміст запиту з описом суті справи та обставин, які підлягають з'ясуванню, а також опис фактичних обставин скоєного митного порушення та його юридична кваліфікація за законодавством держави запитуючого Митного органу.
3. Якщо запит не відповідає формальним вимогам, його корекція або доповнення може вимагатися.

Стаття 6

Допомога за запитом

1. На запит Митні органи Сторін інформують один одного, чи товари, вивезені з території однієї Сторони, були законно ввезені на територію іншої Сторони. На запит, ця інформація повинна містити митні процедури, які використовувалися під час оформлення товарів.
2. Митний орган однієї Сторони буде надавати, на запит Митного органу іншої Сторони і в межах своїх можливостей, інформацію щодо:
a) засобів транспорту, які підозрюються в тому, що їх використовують в порушеннях митного законодавства на території запитуючої Сторони;
b) товарів, які, як вважає запитуюча Сторона, є об'єктом нелегальних видів діяльності;
c) осіб, про яких відомо, або які підозрюються запитуючою Стороною, як такі, що чинять порушення митного законодавства;
d) місця, де зберігаються товари, і які підозрюються, в тому, що в них чиняться протизаконні види діяльності.
3. Митний орган однієї Сторони буде надавати, на запит Митного органу іншої Сторони усю наявну інформацію відносно видів діяльності, які можуть закінчитися порушеннями митного законодавства на території запитуючої Сторони.
4. Митні органи Сторін надаватимуть на запит необхідні дані, які мають відношення до транспортування і перевезення товарів, як наприклад: адміністративні, транспортні, комерційні документи або будь-яку іншу інформацію відносно вартості і призначення цих товарів.
5. На запит однієї Сторони, інша Сторона повинна, у відповідності до законодавства і правил чинних на її території, сповіщати або організовувати так, щоб компетентні органи сповіщали про дії або рішення застосовані запитуючою Стороною, що мають відношення до будь-якого суб'єкта, в межах дії цієї Угоди, особам, що проживають на її території.
6. На запит Митний орган однієї або іншої Сторони в межах своєї компетенції і можливостей здійснює спеціальний нагляд протягом конкретного періоду часу за переміщенням товарів, згаданих в статті 8, включаючи переміщення осіб і засобів транспорту, що в них залучені.

Стаття 7

Виконання запитів

1. Митний орган, до якого надіслано запит має вжити необхідних заходів з метою його виконання. Надана інформація може також бути передана електронними засобами зв'язку.
2. Запити про допомогу, надіслані за цією статтею, повинні бути виконані відповідно до законодавства і правил запитуваної Сторони. У випадку, якщо виконання запиту є неможливим, запитувана Сторона інформує запитуючу Сторону про це.
3. Митний орган однієї Сторони може, після надходження запиту Митного органу іншої Сторони, проводити усі необхідні розслідування, включаючи огляд осіб, які підозрюються у скоєнні митних порушень.
4. Митний орган однієї Сторони може, після надходження запиту Митного органу іншої Сторони, проводити верифікацію, контроль, та розслідування для того, щоб знайти факти, які мають відношення до сфери застосування цієї Угоди, і які віднесено до компетенції запитуваного Митного органу.
5. Запит однієї із Сторін щодо здійснення тієї чи іншої процедури може бути виконаний тільки згідно із чинним законодавством Сторони, якій надіслано такий запит і відповідно до пункту 2 цієї статті.
6. У випадках, коли запитуюча Сторона надсилає запит про допомогу, який вона сама не змогла б виконати, рішення щодо виконання такого запиту залишається за запитуваною Стороною.

Стаття 8

Добровільна допомога

1. Митні органи обох Сторін надають взаємну допомогу, без попереднього запиту, якщо вони вважають, що це є необхідним для правильного застосування митного законодавства, і коли вони отримують інформацію щодо:
a) протизаконних операцій;
b) нових засобів або методів, які використовуються в проведенні таких операцій;
c) предметів або товарів, про які відомо, що вони є об'єктом порушень митного законодавства;
d) осіб, про яких відомо, що вони чинять порушення митного законодавства;
e) засобів транспорту, які підозрюються в тому, що їх використовують в порушеннях митного законодавства.
2. Вищезазначена добровільна допомога буде надаватися обома Сторонами особливо у випадках, які могли б завдати реальний збиток для економіки, охорони здоров'я, громадської безпеки або будь-якого іншого життєвого інтересу іншої Сторони, як наприклад, незаконна торгівля зброєю, вибухівкою і патронами, ядерними матеріалами, наркотичними засобами та психотропними речовинами, археологічними скарбами, творами мистецтва або іншими культурними скарбами.

Стаття 9

Розслідування

1. На запит Митного органу однієї Сторони, Митний орган іншої Сторони може почати офіційне розслідування щодо дій, які суперечать чи вважаються такими, що суперечать митному законодавству запитуючої Сторони.
2. Таке розслідування проводиться згідно з чинним законодавством запитуваної Сторони. Запитувана Сторона у процесі розслідування діє так, як вона діяла б для забезпечення своїх власних потреб та інтересів.
3. Запитувана Сторона може дозволити посадовим особам запитуючої Сторони бути присутніми при такому розслідуванні. Такі посадові особи повинні мати письмові повноваження надані їм Митним органом.

Стаття 10

Експерти і свідки

1. На запит судових чи адміністративних установ однієї Сторони, у разі порушення митного законодавства, Митний орган іншої Сторони може уповноважити своїх посадових осіб виступити експертами чи свідками у цих судах чи установах.
2. Такі посадові особи дають свідчення щодо фактів порушень, виявлених ними під час виконання своїх службових обов'язків.
3. Запит щодо надання повноважень експертам і свідкам повинен чітко визначати суть справи і компетенцію посадових осіб, які виступають експертами чи свідками.
4. Запит щодо надання повноважень експертам та свідкам повинен здійснюватися згідно з чинним законодавством Сторін та відповідно до положень міжнародних договорів і конвенцій учасниками яких є Сторони.

Стаття 11

Використання інформації і конфіденційність

1. Інформація, документи та інші відомості, одержані відповідно до положень цієї Угоди, не повинні використовуватися для інших цілей, ніж це зазначено в цій Угоді, без письмової згоди Митного органу, що їх надав.
2. На запити, інформацію, доповіді експертів та інші відомості передані у будь-якій формі відповідно до положень цієї Угоди, поширюється такий же захист, який передбачено для інформації та документів такого виду законодавством, що діє на території Сторони, яка цю інформацію отримала. На запит Сторони, що надає інформацію, відомості, документи та інша інформація будуть вважатися Стороною, що отримує її, конфіденційною.
3. Митні органи Сторін можуть відповідно до цілей цієї Угоди і в її межах та згідно з положеннями міжнародних договорів і конвенцій учасниками яких є Сторони використовувати як докази інформацію та документи, отримані згідно з цією Угодою, у протоколах, повідомленнях, свідченнях та у розслідуваннях і наданих судам звинуваченнях.
4. Доказова сила такої інформації та документів, а також їх використання в судах визначається національним законодавством держави відповідної Сторони.

Стаття 12

Передача/повідомлення

На прохання запитуючої Сторони запитувана Сторона передає/сповіщає згідно із законодавством, що діє на території запитуваної Сторони, заінтересованим фізичним або юридичним особам, які постійно проживають або засновані на її території, всі документи і рішення, що надходять від запитуваної Сторони у межах цієї Угоди.

Стаття 13

Винятки із зобов'язань про взаємну допомогу

1. Якщо Митний орган однієї Сторони вважає, що реалізація запиту про допомогу може заподіяти шкоду суверенітетові, громадському порядку, безпеці чи іншим суттєвим інтересам запитуваної Сторони або потягти за собою розголошення державної або іншої захищеної законом таємниці, у такій допомозі може бути відмовлено в цілому або частково, або може бути виконана за додержання деяких умов.
2. Якщо запит про допомогу не може бути реалізований, запитуюча Сторона невідкладно про це повідомляється з посиланням на причини відмови.

Стаття 14

Витрати на допомогу

Сторони взаємно відмовляються від всіх вимог для компенсації витрат, які зазнаються у виконанні цієї Угоди, за винятком витрат на експертів, очевидців, письмових та усних перекладачів.

Глава III

Співробітництво з митних питань

Стаття 15

Сфера співробітництва

1. Митні органи двох Сторін розвивають співробітництво у митній справі до якомога найвищого ступеню. Сторони намагаються співробітничати особливо в таких напрямках:
a) створення і підтримка каналів зв'язку між їхніми Митними органами, в сферах, що становлять спільний інтерес;
b) будь-які інші адміністративні питання, які мають відношення до цієї Угоди, які час від часу вимагають їхньої спільної дії.
2. В межах цієї Угоди, співробітництво Митних органів повинне включати всі питання, пов'язані із застосуванням Митного законодавства.

Стаття 16

Співробітництво щодо митних процедур

Сторони обмінюються інформацією і досвідом відносно заходів для удосконалення митних технологій і процедур також як і комп'ютерних систем для досягнення цієї мети відповідно до положень цієї Угоди.

Стаття 17

Співробітництво у навчанні

1. Сторони забезпечують всі види сприяння один одному в галузі професійної підготовки службовців їхніх Митних органів.
2. Для цього кожна Сторона в межах своїх можливостей приймає до своїх професійних тренувальних програм, семінарів або до митних установ службовців Митних органів іншої Сторони з метою удосконалення професійного рівня, шляхом навчання та проходження практики.
3. Сторони обмінюються інформацією і досвідом відносно нових методів і засобів щодо запобігання, розслідування і припинення порушень митного законодавства, і також щодо незаконної торгівлі наркотичними засобами та психотропними речовинами, і взаємно забезпечують будь-який інший вид технічного сприяння через обмін професійними, науковими і технічними знаннями, що мають відношення до митних правил і процедур.

Глава IV

Спеціальні форми співробітництва

Стаття 18

Нагляд за особами, товарами і транспортними засобами

Митний орган однієї Сторони у межах своєї компетенції та можливостей, на запит Митного органу іншої Сторони здійснює нагляд за:
a) в'їздом і виїздом осіб, про яких відомо, що вони порушують або підозрюються у порушенні митного законодавства, що діє на території іншої Сторони;
b) переміщенням товарів чи валютних цінностей на територію чи з території держави однієї Сторони, про яке митним органом іншої Сторони повідомлено, що воно здійснюється з порушенням законодавства чи викликає підозру щодо цього;
c) будь-якими транспортними засобами, про які відомо, що вони використовуються або підозрюються у використанні для вчинення порушення митного законодавства, що діє на території іншої Сторони.

Стаття 19

Контрольована поставка

1. Митні органи обох сторін можуть застосовувати метод контрольованої поставки.
2. Рішення про застосування контрольованої поставки приймається Сторонами у кожному конкретному випадку і за умови його відповідності вимогам національного законодавства Сторін.

Стаття 20

Дії проти переміщення незаконних партій наркотичних засобів і психотропних речовин

1. Митні органи обох Сторін будуть надавати один одному допомогу у припиненні та розслідуванні незаконного переміщення наркотичних засобів та психотропних речовин, надаючи інформацію щодо:
a) методів припинення переміщення незаконних партій наркотичних засобів та психотропних речовин;
b) принципів митного контролю наркотичних засобів та психотропних речовин, нових методів та способів їх виявлення;
c) досвіду щодо використання технічних засобів та тренованих собак при виявленні наркотиків;
d) публікацій, наукових та професійних видань щодо боротьби з незаконним переміщенням наркотичних засобів та психотропних речовин;
e) нових типів наркотичних засобів та психотропних речовин, місць виробництва, шляхів використання, доріг використовуваних контрабандистами та методів перевезення; змін у цінах на наркотичні засоби та психотропні речовини у різних країнах та регіонах;
f) ідентифікації та лабораторних аналізів наркотичних засобів та психотропних речовин.
2. Митні органи обох Сторін, за своєю власною ініціативою або на запит будуть надавати один одному інформацію щодо:
a) фізичних та юридичних осіб, про яких відомо або які підозрюються в участі в переміщенні незаконних партій наркотичних засобів та психотропних речовин;
b) нових каналів та засобів, що використовуються для переміщення наркотичних засобів та психотропних речовин;
c) товарів чи поштових відправлень про які відомо або відносно, яких є підозра, що вони використовуються для переміщення наркотичних засобів та психотропних речовин;
d) транспортні засоби, про які відомо або які підозрюються як такі, що використовуються для переміщення незаконних партій наркотичних засобів та психотропних речовин.

Глава V

Заключні положення

Стаття 21

Виконання Угоди

1. Виконання цієї Угоди буде покладено на та буде забезпечуватись Митними органами обох держав.
2. Митні органи Сторін можуть організовувати безпосередній зв'язок між своїми підрозділами, що забезпечують розслідування митних порушень.
3. Спірні питання, що виникатимуть під час застосування положень цієї Угоди, будуть вирішуватися шляхом переговорів і узгоджень між Митними органами обох Сторін.

Стаття 22

Набуття чинності і закінчення терміну дії

1. Ця Угода набуває чинності на 30-ий день після останнього письмового повідомлення по дипломатичних каналах про виконання Сторонами передбачених національним законодавством внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття Угодою чинності.
2. Ця Угода діє протягом п'яти років. Дія цієї Угоди буде автоматично продовжуватися на наступні п'ять років, якщо жодна із Сторін не повідомить у письмовій формі про свій намір припинити її дію, і ця Угода зберігатиме чинність протягом шести місяців після дня отримання такого письмового повідомлення.
Вчинено в м. Києві 6 листопада 2000 року в двох примірниках грецькою, українською та англійською мовами, причому усі тексти є автентичними. У разі розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди, перевага надається тексту англійською мовою.
 За Кабінет Міністрів                          За Уряд
 України                                       Грецької Республіки
 "НПО Поверхность"