Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

31 березня 2003 р.

за N 247/7568

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 977 (977-2002-п) "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" та з метою уточнення положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон НАКАЗУЮ:

Внести зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59 (z0218-98) і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 31.03.98 за N 218/2658 (із змінами та доповненнями), що додаються.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства фінансів

України

04.03.2003  N 179

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

31 березня 2003 р.

за N 247/7568

1. До розділу "Загальні положення"

1.1. Доповнити розділ після абзацу третього новими абзацами четвертим та п'ятим такого змісту:

"Підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження.

Підтверджуючими документами є розрахункові документи відповідно до Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

У зв'язку з цим абзаци четвертий - дванадцятий вважати відповідно абзацами шостим - чотирнадцятим.

1.2. Доповнити розділ після абзацу одинадцятого новим абзацом дванадцятим такого змісту:

"Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин".

У зв'язку з цим абзаци дванадцятий-чотирнадцятий вважати відповідно абзацами тринадцятим - п'ятнадцятим.

1.3. Абзац п'ятнадцятий розділу викласти у такій редакції:

"Власник (або уповноважена ним особа) відповідно до підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, направленим у відрядження підприємствами усіх форм власності, не може бути нижчим ніж норми добових витрат, установлених працівникам, які направляються у відрядження підприємствами, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, залежно від країни відрядження. Указані в цьому абзаці обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) власника (або уповноваженої ним особи)".

2. До розділу II "Порядок відрядження за кордон"

2.1. Пункт 1.2 викласти у такій редакції:

"1.2. Підприємства, що направляють працівників у відрядження за кордон, зобов'язані забезпечити їх коштами в національній валюті країни, куди відряджаються працівники, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами та з урахуванням положень підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Працівникам, яких направляють у відрядження підприємства (крім державних службовців, а також інших осіб, яких направляють у відрядження підприємства, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), добові виплачують в іноземній валюті у сумі, що в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день видачі коштів із каси уповноваженого банку, не перевищує визначених граничних норм добових витрат.

Якщо при видачі авансу загальна сума в іноземній валюті має дробову частину, то можливе застосування арифметичного правила округлення до повної одиниці".

2.2. У пункті 1.7:

у підпункті "а" слова "виїзду" і "приїзду" замінити словами "вибуття" і "прибуття";

у підпункті "б" після слів "жилого приміщення" додати слова "проїзних документів";

у підпункті "в" слово "виїзду" замінити словом "вибуття" та доповнити цей підпункт абзацом такого змісту: "При цьому за дні перетину кордону України (в обох напрямах) відповідно до вказаних відміток добові витрати відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон";

у підпункті "г":

у абзаці першому слова "транзитну зупинку" замінити словами "пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні)";

доповнити підпункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту:

"При цьому добові витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон".

Відтак абзац другий вважати абзацом третім, у якому слово "зупинки" замінити словами "пересадки (зупинки)".

2.3. Пункт 1.9 викласти у новій редакції:

"1.9. Працівнику підприємства, направленому на роботу в зарубіжні країни терміном, що перевищує 60 календарних днів, який отримує в період перебування за кордоном заробітну плату в іноземній валюті, у разі відрядження у межах країни перебування та до інших країн добові витрати відшкодовуються в іноземній валюті у сумі, що в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком на день складання кошторису витрат на відрядження, не перевищує граничних норм добових витрат.

При цьому працівнику підприємства, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, у разі потреби в авансуванні коштами в національній валюті країни відрядження, перерахунок граничної норми, встановленої у доларах США, у валюту країни відрядження здійснюється за крос-курсом, розрахованим за встановленим іноземним банком валютним (обмінним) курсом національної валюти країни перебування до валюти країни відрядження та долара США на день здійснення розрахунку витрат на відрядження.

У разі вибуття у відрядження до України з країни, з якою встановлено повний прикордонний митний контроль, за час проїзду по території іноземних країн витрати на відрядження відшкодовуються у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень за кордон, а за дні перетину кордону України (відповідно до відміток контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті) та дні перебування в Україні - у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень у межах України.

При вибутті у відрядження до України з країни, з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, якщо працівник у дорозі має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території іноземної країни, то за час проїзду територією іноземних країн витрати на відрядження відшкодовуються у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень за кордон. При цьому день останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території іноземної країни при прямуванні у відрядження до України і день першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території іноземної країни при поверненні з України та дні перебування в Україні - відшкодовуються у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень у межах України. У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, за нормами, встановленими для службових відряджень у межах України.

Вибуття у відрядження із зарубіжної країни до України і повернення того самого дня до цієї країни вважається одним днем відрядження".

2.4. Пункт 1.10 викласти у такій редакції:

"1.10. З дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні (у разі захворювання, відсутності транспортних квитків, відміни авіарейсів, ремонту транспортного засобу або з інших причин, не залежних від працівника) за наявності підтвердних документів в оригіналі. При цьому загальний термін відрядження не може перевищувати 60 календарних днів.

Рішення про продовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке необхідно оформити відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

За час затримки у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на наймання житлового приміщення та інші витрати".

2.5. Останнє речення абзацу четвертого пункту 1.15 викласти у такій редакції:

"У разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, до звіту також додаються завірені відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта з прізвищем відрядженого працівника, відмітками про перетин кордону і візою країни відрядження (у разі відрядження до країн, з якими встановлено візовий режим)".

2.6. У першому абзаці пункту 1.17 слова "або якщо з поважних причин не отримано кошти на відрядження" вилучити.

2.7. Пункт 1.20 вилучити.

2.8. У пункті 2.1 замість цифр "1.20" записати цифри "1.19".

2.9. Підпункт 2.1.1 пункту 2.1 викласти у такій редакції:

"2.1.1. Норми добових витрат, граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення у доларах США та порядок їх перерахунку у валюту країни відрядження або в іншу іноземну валюту визначено згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663 (663-99-п) "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (із змінами та доповненнями)".

2.10. У підпункті 2.1.2 пункту 2.1:

підпункт "в" після абзацу першого доповнити новими абзацами такого змісту:

"У разі відрядження до двох або більше країн - учасниць Шенгенської угоди, перетин кордонів яких здійснюється без відміток у закордонному паспорті, або до країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний митний контроль, починаючи з другої країни - добові витрати відшкодовуються за нормами країни відрядження з дня прибуття до даної країни згідно з датою, визначеною у транспортних квитках або рахунках за проживання в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні).

У разі відсутності транспортних квитків та рахунків за проживання в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) добові витрати відшкодовуються за нормами країни відрядження згідно з відміткою сторони, яка приймає, у посвідченні про відрядження".

У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом четвертим;

у підпункті "г" після слів "житлового приміщення" додати слова "проїзних документів".

2.11. Доповнити пункт 2.1.5 абзацом такого змісту:

"Суму надбавки до норм добових в іноземній валюті, що підлягає виплаті окремим категоріям працівників, розраховують відповідно до розмірів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 977 (977-2002-п) "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663", і норм добових витрат, що підлягають відшкодуванню залежно від країни відрядження та кількості разів харчування на добу (визначених у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663 (663-99-п) "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (із змінами та доповненнями))".