Юридический Харьков плюс - затвердження (постанова від 04.02.2009 N 64 /64-2009-п/) від 04.02.2009 N 470

беручи до уваги очевидну необхідність співробітництва з метою ефективного запобігання та припинення розвитку міжнародної організованої злочинності, незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів,

визнаючи важливість посилення співробітництва в галузі боротьби з тероризмом,

прагнучи визначити та вдосконалити рівень співробітництва між правоохоронними органами України та правоохоронними органами Республіки Мальта,

поважаючи права і свободи населення держав Сторін, дотримуючись міжнародних зобов'язань та національного законодавства держав Сторін,

базуючись на принципах справедливості та верховенства права,

домовились про наступне:

Стаття 1

Мета Угоди

Метою Угоди є зміцнення двостороннього співробітництва між правоохоронними органами держав Сторін з метою попередження, виявлення, розслідування і розкриття злочинів, зокрема шляхом обміну оперативною інформацією відповідно до національного законодавства держав Сторін та підтримання постійних контактів між компетентними органами на всіх відповідних рівнях.

Стаття 2

Напрями співробітництва

1. Співробітництво між компетентними органами держав Сторін у сфері боротьби зі злочинністю, особливо з її організованими формами, здійснюється за такими напрямками:

a) боротьба зі злочинами проти життя, здоров'я, свободи, гідності особи та власності;

b) боротьба з тероризмом і міжнародною злочинністю;

c) боротьба з торгівлею людьми та незаконною міграцією;

d) боротьба з розповсюдженням порнографічної продукції у всесвітній електронній мережі Інтернет;

e) боротьба з незаконними діями, пов'язаними з працевлаштуванням громадян за кордоном;

f) боротьба з незаконними діями, пов'язаними зі зброєю, боєприпасами, вибуховими, отруйними речовинами і радіоактивними матеріалами;

g) боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин;

h) боротьба зі злочинами у сфері економіки, у тому числі у сфері оподаткування, легалізації (відмивання) доходів отриманих від злочинної діяльності, підроблення грошей, документів та цінних паперів;

i) боротьба з контрабандою товарів та/або інших предметів;

j) боротьба зі злочинами, об'єктом яких є культурні та історичні цінності;

k) боротьба зі злочинами у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку;

l) боротьба зі злочинами проти власності, зокрема з незаконним трафіком дорогоцінного каміння і пов'язаними з цим незаконними операціями.

2. Згідно з цією Угодою компетентним органам держав Сторін не дозволяється співробітничати в політичній, військовій та фінансовій сферах, крім протидії злочинам, визначеним у пункті 1 цієї статті.

Стаття 3

Застосування правових норм

Згідно з цією Угодою співробітництво відбувається відповідно до національного законодавства держав Сторін з дотриманням норм міжнародного права.

Стаття 4

Форми співробітництва

Відповідно до цієї Угоди співробітництво між компетентними органами поширюється на такі сфери:

a) обмін інформацією;

b) узгодження дій;

c) формування спільних експертних груп;

d) стажування та навчання працівників правоохоронних органів, діяльність яких пов'язана зі сферою застосування даної Угоди;

Стаття 5

Обмін інформацією

Згідно з положеннями цієї Угоди Сторони, за своєю ініціативою або згідно запиту від іншої Сторони, відповідно до їхнього національного законодавства, організовують взаємний обмін інформацією стосовно:

a) злочинів та осіб, що їх вчинили, осіб, причетних до вчинення злочину, умов та наслідків учинення злочину;

b) об'єктів злочину, засобів і знарядь вчинення злочину та їх зразків;

c) планування злочинних дій, особливо терористичних актів, спрямованих проти інтересів держав Сторін;

d) запланованих спеціальних дій та операцій, які здійснюються в інтересах держав Сторін;

e) законів та інших нормативно-правових актів та науково-технічної інформації з питань діяльності компетентних органів держав Сторін, результатів наукових досліджень, розробок і програм з актуальних проблем, що становлять взаємний інтерес держав Сторін;

f) відомостей, зібраних компетентними органами, зокрема щодо нових видів злочинів;

g) методик проведення та результатів наукових досліджень у сфері боротьби зі злочинністю;

h) проведення заходів наукового характеру.

i) осіб, які причетні або припускається, що причетні до організованої злочинності, а також які належать або припускається, що належать до кримінальних організацій;

j) осіб, які причетні або припускається, що причетні до транспортування, яке здійснюється при незаконному обігу наркотиків, психотропних речовин та прекурсорів;

k) найбільш доцільних засобів зв'язку для сприяння швидкому обміну інформацією стосовно організованої злочинності;

l) можливих контактів між кримінальними об'єднаннями або організованими угрупованнями двох договірних Сторін;

m) аналізу розвитку таких кримінальних контактів;

n) оперативних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки аеропортів, морських портів, а також на забезпечення безпеки осіб та тих, хто є об'єктом будь-яких кримінальних дій.

Стаття 6

Координація

1. Компетентні органи держав Сторін застосовують заходи, необхідні для забезпечення на їх території узгоджених дій за напрямками:

a) пошуку осіб і предметів, включаючи реалізацію заходів, спрямованих на виявлення та стягнення доходів, одержаних злочинним шляхом;

b) реалізації спеціальних оперативно-розвідувальних методик, таких, як контрольовані поставки, спостереження і таємні операції;

c) захисту свідків, потерпілих та інших осіб з метою відвернення загрози життю або іншої серйозної загрози, яка пов'язана з кримінальним переслідуванням;

d) планування і реалізації спільних програм щодо запобігання злочинності.

e) проведення спільних наукових досліджень у сфері боротьби зі злочинністю.

2. Компетентні органи спільно вирішують питання стосовно фінансової компенсації витрат, які будуть виникати в ході виконання цієї Угоди.

Стаття 7

Спільні органи

Компетентні органи держав Сторін у разі потреби створюють змішані аналітичні команди, експертні групи, у яких працівники компетентних органів держав Сторін в якості експертів надають активну допомогу у формі консультацій.

Стаття 8

Тренінги та навчання

1. Сторони надають одна одній підтримку під час проведення тренінгів та навчань шляхом:

a) участі в тренувальних курсах з вивчення офіційних мов держав Сторін або англійської мови;

b) проведення спільних семінарів, тренувальних курсів;

c) навчання спеціалістів;

d) обміну експертами, методами навчання та досвідом проведення наукових досліджень;

e) стажування фахівців та випуск наукової, навчально-методичної літератури за основними напрямками діяльності з метою їх упровадження в навчальний процес;

f) участі експертів у проведенні занять.

2. Сторони забезпечують проведення на своїй території виставок новітніх розробок і досягнень у галузі технічних та інших засобів, що використовуються в боротьбі зі злочинністю.

3. Крім того, Сторони сприяють поширенню досвіду і вмінь, набутих у сфері боротьби зі злочинністю, в інших формах.

Стаття 9

Процедури та витрати

1. Запит про інформацію, узгодження дій або іншу підтримку робиться в письмовій формі і повинен відображати мотиви, підстави та обґрунтування такого запиту. У разі потреби запити пересилаються факсом або електронною поштою, тільки у випадках, коли в змісті запиту не відображено секретних даних.

2. Компетентні органи держав Сторін можуть інформувати один одного про незвичайні справи без запиту відповідної інформації у випадку, якщо ці справи можуть бути важливими в боротьбі проти існуючої загрози чинному правопорядку або в боротьбі проти і для попередження злочину.

3. Компетентні органи відповідно до національного законодавства надають один одному пряму підтримку за умови, якщо запит про допомогу не належить до юрисдикції судових органів. Якщо компетентний орган, на адресу якого надійшов запит, не в змозі відповісти на нього, він передає запит іншому компетентному органу, що володіє запитуваною інформацією.

4. Компетентні органи запитуваної Сторони відповідають на запит, визначений у пункті 1 цієї статті, у якомога стислі строки. Кожна зі Сторін може відхилити повністю або частково запит про допомогу, якщо вважає, що:

- його виконання може загрожувати суверенітету, безпеці або іншим важливим інтересам держави;

- запит суперечить національному законодавству або порушує зобов'язання, які Сторона взяла на себе за міжнародними договорами. Для того, щоб задовольнити запит, Сторони можуть обговорити умови, якими кожна зі Сторін обмежиться.

5. Запитувана Сторона повинна протягом 30 діб у письмовій формі поінформувати іншу Сторону про результати виконання запиту або навести аргументи на користь повної або часткової відмови в його задоволенні. Сторона, яка запитує, компенсує витрати, пов'язані з виконанням своїх запитів, якщо це не стосується випадків, зазначених у пункті 2 статті 6 цієї Угоди.

Стаття 10

Захист даних

З метою захисту персональних даних, які взаємно передаються в межах співробітництва між Сторонами, як зазначено в рамках цієї Угоди, та згідно з національним законодавством і міжнародними зобов'язаннями своїх держав Сторони дотримуються таких умов:

a) дані про осіб, які не підлягають розголошенню та особисті дані можуть передаватися лише в разі крайньої потреби разом з іншими даними, що відносяться до компетенції компетентних органів держав Сторін;

b) Сторона, яка отримала відомості, може ними користуватися з метою та за умов, визначених Стороною, яка їх надала;

c) зазначені відомості можуть використовуватися в інших цілях лише за письмовою згодою та згідно з умовами національного законодавства Сторони, яка їх надала;

d) Сторона, яка отримала відомості, на прохання Сторони, що їх надала, подає інформацію про застосування отриманих відомостей і результатів, яких досягнуто за їхньою допомогою;

e) відомості можуть використовуватись лише компетентними органами або іншими органами, призначеними державами Сторін для боротьби зі злочинністю. Список компетентних органів держави однієї із Сторін надається іншій Стороні. Передача відомостей до інших органів здійснюється лише за попередньою згодою Сторони, що передала відомості;

f) Сторона, яка передає відомості, гарантує їх достовірність, а також з'ясовує, чи потрібна така передача і чи відповідає вона запланованим потребам. При цьому необхідно дотримуватись норм національного законодавства обох держав, які можуть обмежувати надання даних. Якщо пізніше виявиться, що передані відомості недостовірні або несанкціоновані, отримуюча Сторона повинна бути поінформована про це негайно і виправити помилку, а у випадку, якщо відомості не могли бути передані, знищити їх;

g) Будь-якій особі, особисті дані якої передаються, на її запит, направлений компетентним органам влади Сторін, надається інформація про такі передані дані та їх цільове використання. Інформація, що надається особі, повинна відповідати національному законодавству Сторони при поданні запиту. Цей запит виконується лише після попередньої письмової згоди іншої Сторони.

h) під час передачі відомостей Сторона, яка їх передає, може повідомити іншу Сторону про кінцевий термін їх знищення згідно з національним законодавством своєї держави. Незалежно від цього терміну відомості мають бути знищені, якщо вони вже не потрібні. Сторона, яка надала відомості, має бути поінформована про їх знищення та причини цього. У разі закінчення строку дії Угоди всі одержані відомості знищуються Сторонами негайно;

i) Сторони повинні вести облік відомостей, які були передані, прийняті та знищені. Зокрема, йдеться про записи, що відображають мету передачі відомостей, хто саме залучався до цього процесу, причини знищення відомостей;

j) відповідно до свого національного законодавства Сторона не може зняти з себе відповідальність у зв'язку з передачею неправильних або несанкціонованих відомостей. Якщо отримуюча Сторона змушена сплатити компенсацію за шкоду, завдану переданими неправильними або несанкціонованими відомостями, Сторона, яка їх передала, повинна сплатити отримуючій Стороні повну суму компенсації;

k) Сторони зобов'язані забезпечити ефективний захист переданих відомостей від несанкціонованого доступу, необґрунтованих змін або розголошення.

Стаття 11

Компетентні органи

1. З метою виконання даної Угоди до компетентних органів України належать:

- Міністерство внутрішніх справ;

- Служба безпеки;

- Адміністрація Державної прикордонної служби;

- Державна митна служба;

- Державна податкова адміністрація;

До компетентних органів Республіки Мальта належать:

- Міністерство юстиції та внутрішніх справ;

- Служба безпеки Мальти;

- Поліцейські підрозділи Мальти;

- Служба митного контролю;

- Департамент податкових зборів;

- Офіс генерального прокурора;

- Підрозділ з питань здійснення фінансової розвідки;

- Збройні сили Мальти.

Компетентний орган однієї зі Сторін повинен безпосередньо і ефективно співпрацювати з відповідним компетентним органом іншої Сторони в межах їх компетенції.

2. Компетентні органи протягом 30 днів з дати набрання чинності цією Угодою обміняються інформацією щодо контактних осіб, які будуть організовувати співробітництво в рамках виконання цієї Угоди.

3. Компетентні органи повинні відразу повідомити один одного про будь-які зміни у відомостях, переданих відповідно до умов пунктів 1 і 2 цієї статті.

Стаття 12

Мова співробітництва

Якщо компетентні органи не домовляться про інше, співробітництво між Сторонами в рамках цієї Угоди має здійснюватися англійською мовою.

Стаття 13

Зустріч експертів

Спільні групи у складі офіційних представників компетентних органів держав Сторін мають періодично зустрічатись для підведення підсумків за результатами співробітництва, здійснених за даною Угодою, оцінки їх якості, обговорення нових стратегій, визначення, чи потрібне ще дане співробітництво, а також для розроблення напрямків його подальшого розвитку. Періодичність цих зустрічей буде визначатися Сторонами, виходячи з необхідності їх проведення.

Стаття 14

Додаткові угоди

З метою здійснення і розвитку співробітництва за умовами зазначеної Угоди компетентні органи держав Сторін можуть укладати інші додаткові угоди на базі і в рамках цієї Угоди.

Стаття 15

Вплив на інші міжнародні договори

Ця Угода не зачіпає зобов'язань, що випливають з інших міжнародних договорів, учасниками яких є будь-яка із держав Сторін.

Стаття 16

Набрання чинності Угодою та строки її дії

1. Ця Угода набуває чинності на шістдесятий день з моменту направлення останньої з Дипломатичних нот, якими Сторони інформують одна одну про виконання своїх внутрішніх законодавчих вимог щодо набуття Угодою чинності.

2. Ця Угода укладається на невизначений строк і залишається чинною до першого дня шостого місяця з моменту, коли одна з Сторін повідомить іншу Сторону шляхом надання письмого повідомлення про свій намір припинити її дію.

Стаття 17

Вирішення спорів

Будь-які спори щодо тлумачення та/або застосування положень цієї Угоди вирішуватимуться шляхом проведення консультацій та переговорів між Сторонами.

Стаття 18

Прикінцеві положення

За взаємною письмовою згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни та доповнення, які оформлюються окремими протоколами, що складають її невід'ємну частину.

Учинено в м. Києві 9 липня 2008 року у двох примірниках - українською та англійською мовами кожний, при цьому всі тексти є автентичними.

У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди переважну силу матиме текст англійською мовою.

Угода

між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Мальта про співробітництво у сфері правоохоронної діяльності