Затвердити Положення про Державний комітет України з питань державних секретів та технічного захисту інформації (додається).

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

від 5 листопада 1996 року N 1047/96

1. Державний комітет України з питань державних секретів та технічного захисту інформації (Держкомсекретів України) є центральним органом виконавчої влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці та технічного захисту інформації на всій території України, здійснює керівництво дорученою йому сферою, несе відповідальність за її стан та розвиток.

Держкомсекретів України у межах, визначених законами України, реалізує державну політику у сфері забезпечення охорони державної таємниці та технічного захисту інформації, координує режимно-секретну діяльність та функціонування інфраструктури системи технічного захисту інформації центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, дипломатичних представництв та інших об'єктів України за кордоном.

2. Держкомсекретів України у своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Держкомсекретів України в установленому порядку в межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права та укладених Україною міжнародних договорів.

3. Основними завданнями Держкомсекретів України є:

1) розроблення концептуальних основ державної політики охорони державної таємниці та технічного захисту інформації;

2) створення і вдосконалення системи охорони державної таємниці та технічного захисту інформації, розроблення правової та організаційної основи, а також інженерно-технічних заходів забезпечення її функціонування;

3) організаційне та методичне керівництво системою охорони державних секретів і технічного захисту інформації та забезпечення її функціонування;

4) здійснення контролю за режимом секретності та технічним захистом інформації з обмеженим доступом у центральних та місцевих органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності, дипломатичних представництвах та на інших об'єктах України за кордоном;

5) реєстрація відомостей, що становлять державну таємницю.

4. Держкомсекретів України відповідно до покладених на нього завдань:

1) розробляє пропозиції щодо основних напрямів державної політики у сфері забезпечення охорони державної таємниці та технічного захисту інформації з обмеженим доступом; реалізує державну стратегію розвитку системи охорони державної таємниці та технічного захисту інформації;

2) бере участь у розробленні проектів загальнодержавних програм у сфері охорони державної таємниці та статей Державного бюджету України (оборона, економіка, наука і техніка, зовнішні відносини, державна безпека і охорона правопорядку) у частині визначення видатків на режимно-секретну діяльність і технічний захист інформації, а також заходів, спрямованих на охорону державної таємниці та технічний захист інформації під час формування та реалізації завдань щодо поставок продукції для державних потреб;

3) вносить до відповідних державних органів пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку інфраструктури, правового, наукового, матеріально-технічного та фінансового забезпечення системи захисту державної таємниці та технічного захисту інформації;

4) розробляє цільові програми, опрацьовує заходи, спрямовані на забезпечення охорони державної таємниці та технічного захисту інформації, узгоджує проекти державних програм міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо запровадження вимог режиму секретності та технічного захисту інформації;

5) є державним замовником цільових науково-технічних програм, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з проблем охорони державної таємниці та технічного захисту інформації, координує їх виконання, формує проекти державних замовлень на виробництво, поставку засобів забезпечення охорони державної таємниці та технічного захисту інформації, комплектуючих вузлів та матеріалів;

6) організовує у межах своїх повноважень проведення експертних оцінок рівня науково-технічних рішень з технічного захисту інформації та охорони об'єктів, експертизи проектної, конструкторської та технологічної документації, баз і банків даних, що стосуються її захисту;

7) узгоджує завдання в частині охорони державної таємниці та технічного захисту інформації на проектування будівельних робіт для особливо важливих об'єктів, створення зразків озброєнь, військової та спеціальної техніки, пріоритетних технологій, автоматизованих систем управління, комп'ютерних мереж і систем, систем зв'язку, контролює їх виконання;

8) установлює порядок технічного захисту інформації під час створення обчислювальних мереж на державних підприємствах, в установах і організаціях, підключення їх до обчислювальних мереж загального користування та механізми взаємодії Комітету з недержавним сектором економіки в галузі технічного захисту інформації;

9) забезпечує контроль за відповідністю запроваджуваних на державних підприємствах, в установах, організаціях заходів щодо технічного захисту інформації установленим вимогам;

10) вносить пропозиції щодо визначення особливостей забезпечення охорони державної таємниці та інформації, що підлягає технічному захисту в умовах приватизації підприємств, діяльність яких пов'язана з державною таємницею;

11) визначає єдині вимоги щодо виготовлення, користування, забезпечення схоронності, передачі, транспортування, обліку та зберігання носіїв інформації, що становить державну таємницю, та порядок і умови охорони власником такої інформації або її матеріальних носіїв у разі обмеження в установленому порядку його прав на них;

12) здійснює на підставі рішень державних експертів з питань таємниць реєстрацію відомостей, що становлять державну таємницю, формує, затверджує та організовує публікацію Зводу відомостей, що становлять державну таємницю України, зміни та доповнення до нього; погоджує та реєструє розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю, створені на підставі та в межах цього Зводу;

13) доручає державним експертам з питань таємниць розглядати питання про віднесення інформації до державної таємниці або давати висновки про її розсекречування, проведення відповідної експертизи та надає їм методичну допомогу;

14) подає в установленому законом порядку Президентові України пропозиції щодо покладення на посадових осіб функцій державних експертів з питань таємниць;

15) у порядку, визначеному законодавством, видає дозволи (ліцензії) на здійснення діяльності, пов'язаної з державною таємницею, виробництво, реалізацію, застосування, обслуговування продукції, виконання робіт, надання послуг у сфері технічного захисту інформації, скасовує або тимчасово припиняє дію рішень про надання дозволів (ліцензій);

16) затверджує переліки продукції технічного захисту інформації, що підлягає обов'язковій сертифікації, та визначає методику її сертифікації, видає дозвіл на тимчасове використання продукції, яка не проходила сертифікацію, створює та забезпечує функціонування державної системи сертифікації засобів технічного захисту інформації;

17) здійснює моніторинг вітчизняних і зарубіжних ринків виробів та послуг у сфері технічного захисту інформації, розробляє рекомендації щодо їх використання;

18) погоджує в межах своїх повноважень розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних та іноземних організацій на території України;

19) затверджує форму реєстру підприємств, установ і організацій з особливим режимом діяльності та включає до нього ті з них, яким надані категорії режиму секретності;

20) погоджує порядок здійснення наглядових, контрольно-ревізійних та інших функцій щодо підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов'язана з державною таємницею та приймає рішення щодо обгрунтованості відмови ними в наданні державним органам інформації, що становить державну таємницю, або виконанні інших рішень цих органів у зв'язку зі здійсненням ними зазначених функцій;

21) контролює у межах, визначених законодавством, діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій усіх форм власності щодо забезпечення охорони державної таємниці та іншої інформації, що підлягає технічному захисту, під час виконання державних замовлень, контрактів і програм, установлення і справджування зовнішньоекономічних та інших міжнародних зв'язків, прийому іноземних делегацій, здійснює методичне керівництво діяльністю режимно-секретних органів і підрозділів технічного захисту інформації зазначених органів, підприємств, установ, організацій;

22) припиняє роботи у разі порушення першої категорії норм і вимог технічного захисту інформації, організовує в установленому порядку розслідування причин, які призвели до цих порушень; вносить до відповідних державних органів пропозиції про вжиття заходів до посадових осіб і громадян за порушення ними вимог законодавства з питань охорони державної таємниці та технічного захисту інформації;

23) призначає із залученням представників міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з керівниками) службові розслідування фактів розголошення державної таємниці, втрат документів або інших матеріальних носіїв інформації, що містять державну таємницю, витоку або видачі іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам державної таємниці та інших порушень режиму секретності та технічного захисту інформації;

24) формує та супроводжує у взаємодії з Міноборони України, Службою безпеки України та іншими органами виконавчої влади моделі технічних розвідок і загроз;

25) затверджує разом з Міністерством охорони здоров'я України перелік психічних захворювань, наявність яких у особи є підставою для відмови у наданні допуску до державної таємниці;

26) бере у межах своїх повноважень участь у підготовці міжнародних договорів України, контролює роботу із забезпечення охорони державної таємниці та технічного захисту інформації у процесі реалізації цих договорів, укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру;

27) забезпечує виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності Комітету;

28) надає консультаційну допомогу центральним і місцевим органам виконавчої влади, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності з питань віднесення відомостей до державної таємниці та їх розсекречування, організації режиму секретності та технічного захисту інформації, а громадянам, які мають або мали допуск до державної таємниці, - з питань обізнаності їх у державній таємниці;

29) визначає в порядку, передбаченому законодавством, обсяги статистичної звітності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій усіх форм власності у сфері охорони державної таємниці та технічного захисту інформації;

30) бере участь у формуванні державної системи підготовки кадрів із охорони державної таємниці та технічного захисту інформації, створює в установленому порядку навчальні та науково-дослідні інститути, центри, організовує курси з підготовки (перепідготовки) таких спеціалістів, разом з навчальними закладами визначає спеціальності та спеціалізації з підготовки на постійній основі відповідних фахівців;

31) в установленому порядку утворює, реорганізовує і ліквідовує підприємства, установи і організації, засновані на державній власності, що належать до сфери його управління;

32) здійснює у визначеному законодавством порядку видавничу діяльність;

33) виконує у межах повноважень, визначених законодавством, функції управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Комітету;

34) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до сфери його управління, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України;

35) організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їхньою реалізацією в межах і в порядку, установлених законодавством;

36) здійснює на основі та на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України інші функції.

5. Держкомсекретів України очолює Голова, якого за поданням Прем'єр-міністра України призначає Президент України.

Голова несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за виконання Комітетом покладених на нього завдань і здійснення ним своїх функцій.

Голова має заступників, які призначаються відповідно до законодавства. Голова Комітету розподіляє обов'язки між заступниками, визначає ступінь відповідальності керівників підрозділів центрального апарату Комітету.

Заступники Голови виконують за дорученням Голови окремі його функції та заміщують Голову в разі його відсутності або неможливості здійснення ним своїх повноважень.

6. Голова Держкомсекретів України:

1) здійснює керівництво Комітетом;

2) організовує роботу колегії Комітету і головує на її засіданнях;

3) є розпорядником бюджетних асигнувань на утримання і забезпечення діяльності Комітету;

4) затверджує штатний розпис центрального апарату Комітету;

5) затверджує положення про структурні підрозділи центрального апарату Комітету та місцевих управлінь і відділів;

6) здійснює в установленому порядку призначення на посаду та звільнення з посад керівників місцевих управлінь і відділів;

7) вносить в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законодавчих та інших актів з питань, що належать до компетенції Комітету;

8) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

7. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держкомсекретів України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Комітеті утворюється колегія у складі Голови (голова колегії), заступників Голови за посадою, а також інших керівних працівників Комітету.

Членів колегії затверджує та звільняє від виконання обов'язків Кабінет Міністрів України за поданням Голови Комітету.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Голови Держкомсекретів України.

8. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо головних напрямів реалізації державної політики у сфері охорони державної таємниці та технічного захисту інформації, обговорення найважливіших програм та інших питань у Держкомсекретів України може бути утворено науково-технічну раду та інші дорадчі і консультаційні органи.

Склад цих рад і положення про них затверджує Голова Комітету.

9. Держкомсекретів України у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, контролює їх виконання.

У випадках, передбачених законодавством, нормативно-правові акти Голови Комітету є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами.

Нормативно-правові акти Голови Комітету підлягають державній реєстрації в порядку, установленому законодавством.

Голова Комітету у разі потреби видає разом з керівниками інших центральних та місцевих органів виконавчої влади спільні акти.

10. Держкомсекретів України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, а також з відповідними органами інших держав.

11. Держкомсекретів України в установленому порядку утворює управління і відділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Управління і відділи не входять до складу відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

12. Держкомсекретів України відповідно до покладених на нього завдань і повноважень має право:

1) залучати спеціалістів центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з керівниками) для розгляду питань, що належать до його повноважень;

2) одержувати в установленому законодавством порядку від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій інформацію, документи і матеріали, а від Міністерства статистики України - статистичні дані для виконання покладених на Комітет завдань (безоплатно);

3) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його повноважень;

4) притягати до дисциплінарної відповідальності керівників місцевих управлінь і відділів Комітету;

5) скасовувати в межах своїх повноважень акти місцевих управлінь і відділів, що суперечать Конституції України, законодавству України та рішенням Комітету;

6) залучати на договірній основі фахівців для підготовки проектів актів законодавства та надання консультацій.

13. Працівники Держкомсекретів України мають право за попереднім повідомленням керівників входити до приміщень центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, яким було видано дозвіл (ліцензію), дипломатичних представництв та інших об'єктів України за кордоном для виконання своїх повноважень.

14. Граничну чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Держкомсекретів України затверджує Кабінет Міністрів України.

Структуру центрального апарату Комітету затверджує Віце-прем'єр-міністр України.

15. Держкомсекретів України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

16. Загальні засади діяльності, статус, умови оплати праці, матеріальне та соціально-побутове забезпечення працівників Комітету визначаються законодавством України.