Юридический Харьков плюс - втрата чинності (постанова від 17.03.2009 N 140 /z0291-09/) від 13.04.2009 N z0291-03 c577b8dd9155e96f73ee0d1ead54d820-2

Відповідно до статті 41 Закону України "Про Національний банк України" (679-14) та з метою вдосконалення нормативно-правових актів Національного банку України відповідно до вимог міжнародних та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо відображення інформації про відстрочені податкові зобов'язання та податкові активи Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів, що додається.

2. Департаменту бухгалтерського обліку (Ричаківська В.І.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома структурних підрозділів Національного банку України, банків для керівництва та використання в роботі.

3. Банкам протягом двох місяців привести бухгалтерський облік у відповідність до вимог вищезазначеної Інструкції після набрання чинності цією постановою.

4. Визнати такою, що втратила чинність, Інструкцію про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів, затверджену постановою Правління Національного банку України від 03.06.2002 N 203 (z0509-02) та зареєстровану в Міністерстві юстиції України від 17.06.2002 за N 509/6797.

5. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покладається на територіальні управління Національного банку України.

ІНСТРУКЦІЯ

про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає порядок формування та відображення в бухгалтерському обліку інформації про витрати банку з податку на прибуток з урахуванням відстрочених податкових зобов'язань та відстрочених податкових активів.

Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) і ґрунтується на основних вимогах міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток" (z0047-01) .

1.2. Вимоги Інструкції поширюються на бухгалтерський облік поточного податку на прибуток, відстрочених податкових активів і зобов'язань та на порядок складання фінансової звітності.

1.3. У разі застосування цієї Інструкції слід керуватися вимогами законодавства України з питань оподаткування.

1.4. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

відстрочене податкове зобов'язання (далі - ВПЗ) - сума податку на прибуток, який підлягає сплаті в наступних періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню;

відстрочений податковий актив (далі - ВПА) - сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах в результаті:

- тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню;

- перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

- перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими неможливо скористатися у звітному періоді;

відстрочений податок на прибуток - сума податку на прибуток, що визнана ВПЗ і ВПА;

витрати (дохід) з податку на прибуток - загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, яка обчислюється з податкового прибутку (збитку) і складається з поточного податку на прибуток з урахуванням ВПЗ та ВПА;

обліковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у звіті про фінансові результати за звітний період;

податкова база активу і зобов'язання - оцінка активу та зобов'язання, яка використовується з метою оподаткування цього активу і зобов'язання під час визначення податку на прибуток;

податковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку), визначена згідно з податковим законодавством об'єктом оподаткування за звітний період;

постійна різниця - різниця між податковим прибутком (збитком) і обліковим прибутком (збитком) за певний період, що виникає в поточному звітному періоді та не анулюється в наступних звітних періодах;

поточний податок на прибуток - сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства;

тимчасова різниця - це різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними бухгалтерського обліку та базою їх оподаткування;

тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню, - тимчасова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах;

тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню, - тимчасова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

2. Поточні та відстрочені податкові активи та зобов'язання

2.1. Поточний податок на прибуток визнається зобов'язанням у сумі, що підлягає сплаті, та розрахований за звітний період відповідно до податкового законодавства.

Перевищення сплаченої суми податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті, визначається дебіторською заборгованістю за податком на прибуток.

2.2. ВПЗ збільшує суму податку, що підлягає сплаті в наступні періоди.

Для визначення розміру ВПЗ порівнюється балансова вартість активу або зобов'язання за даними бухгалтерського обліку з їх податковою базою.

ВПЗ виникає, якщо:

балансова вартість активу за даними бухгалтерського обліку більша, ніж податкова база активу;

балансова вартість зобов'язання за даними бухгалтерського обліку менша, ніж податкова база зобов'язання.

2.3. ВПА визнається у разі виникнення тимчасових різниць, які підлягають вирахуванню, якщо очікується в майбутньому отримання податкового прибутку, за рахунок якого можна реалізувати оподатковувані тимчасові різниці та застосувати невикористані податкові збитки і пільги, з якими пов'язані ці тимчасові різниці.

Для визначення розміру ВПА порівнюється балансова вартість активу або зобов'язання за даними бухгалтерського обліку з їх податковою базою.

Сума ВПА на дату балансу зменшується за умови недостатності податкового прибутку для списання цього активу. У разі очікування податкового прибутку, достатнього для списання ВПА, сума його попереднього зменшення, але не більша, ніж сума очікуваного податкового прибутку, відображається способом сторно.

ВПА виникає, якщо:

балансова вартість активу за даними бухгалтерського обліку менша, ніж податкова база активу;

балансова вартість зобов'язання за даними бухгалтерського обліку більша, ніж податкова база зобов'язання;

податкові збитки перенесено на наступні звітні періоди;

податкові пільги не використані.

2.4. Визнання відстрочених податків, пов'язаних з переоцінкою балансової вартості активу до його справедливої вартості, залежить від впливу переоцінки на тимчасову різницю між балансовою вартістю активу та його податковою базою.

Приклад визнання ВПА та ВПЗ за наслідками переоцінки активів наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.

2.5. ВПА та ВПЗ розраховуються за ставками оподаткування, що діятимуть протягом періоду, у якому здійснюватимуться реалізація або використання активу та погашення зобов'язання.

Приклад коригування раніше визнаної тимчасової різниці, що підлягає оподаткуванню у зв'язку зі зміною ставки оподаткування, наведено в додатку 2 до цієї Інструкції.

3. Різниці між податковим та обліковим прибутками

3.1. Податковий облік забезпечує визначення сум податкового прибутку та здійснюється з додержанням вимог податкового законодавства України. Бухгалтерський облік відображає фінансовий стан, результати діяльності банку незалежно від правил та вимог податкового законодавства з додержанням вимог міжнародних стандартів та національних стандартів бухгалтерського обліку.

Різна облікова політика оподаткування та бухгалтерського обліку (визнання та оцінка активів, зобов'язань, доходів та витрат) приводить до виникнення різниць між обліковим та податковим прибутками.

Різниці між бухгалтерським та податковим обліком приводять до виникнення відмінностей між податковим і обліковим прибутками та зумовлюють потреби відображення наслідків різниць у бухгалтерському обліку та звітності як поточного, так і наступного періодів.

Різниці між обліковим прибутком (збитком) та податковим прибутком (збитком) можуть бути постійними та тимчасовими.

Приклади постійних і тимчасових різниць наведено в додатку 3 до цієї Інструкції.

3.2. Постійні різниці між податковим та обліковим прибутками зумовлені тим, що окремі витрати і доходи включаються до розрахунку облікового прибутку (збитку), але не враховуються у разі визначення податкового прибутку (збитку) або визнаються з метою оподаткування, але не визнаються у фінансових звітах.

3.3. Тимчасові різниці між податковим та обліковим прибутками - це різниці в часі, які виникають унаслідок того, що період, у якому окремі доходи або витрати включаються до складу податкового прибутку, не збігається з періодом, у якому ці статті включені для обчислення облікового прибутку.

Для розрахунку впливу тимчасових різниць на податок на прибуток потрібно:

визначити всі тимчасові різниці на дату складання балансу;

здійснити їх поділ на тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, та тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню;

обрахувати всі ВПЗ, визначивши податковий ефект сукупних тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, застосовуючи ставку податку;

обрахувати всі ВПА, застосовуючи ставку податку до тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню.

3.4. Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, виникають, якщо балансова вартість активу за даними бухгалтерського обліку більша, ніж його податкова база або якщо балансова вартість зобов'язання менша, ніж його податкова база, тобто витрати тимчасово менші, ніж валові витрати, а доходи тимчасово більші, ніж валові доходи.

Ці тимчасові різниці приводять до виникнення у поточному періоді ВПЗ щодо сплати податку на прибуток у наступних періодах, за винятком:

гудвілу, вартість якого не підлягає амортизації згідно з вимогами податкового законодавства;

первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий і податковий прибутки.

3.5. Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню з оподаткування в майбутніх періодах у податковому обліку, виникають, якщо балансова вартість зобов'язання за даними бухгалтерського обліку більша, ніж його податкова база або якщо балансова вартість активу менша, ніж його податкова база, тобто доходи тимчасово менші, ніж валові доходи, а витрати тимчасово більші, ніж валові витрати.

Ці різниці приводять у поточному періоді до визнання ВПА.

4. Відображення поточних та відстрочених податкових активів та зобов'язань у бухгалтерському обліку

4.1. Відображення поточних та відстрочених податкових зобов'язань та активів у бухгалтерському обліку здійснюється згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України (va493500-97) , затвердженим постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 N 388 (v0493500-97) (із змінами), із застосуванням таких рахунків:

1200 А "Кореспондентський рахунок у Національному банку України";

3520 А "Дебіторська заборгованість за податком на прибуток";

3521 А "Відстрочений податковий актив";

3620 П "Кредиторська заборгованість за податком на прибуток";

3621 П "Відстрочені податкові зобов'язання";

4400 А "Основні засоби";

4409 КА "Знос основних засобів";

5100 П "Результати переоцінки основних засобів";

7900 АП "Податок на прибуток".

4.2. Перерахування суми податку на прибуток відповідно до чинного законодавства відображається такими бухгалтерськими проводками:

Дебет - 3520, 3620;

Кредит - 1200.

Визнання витрат з податку на прибуток відображається такою бухгалтерською проводкою:

Кредит - 3620.

Згортання поточних активів та зобов'язань за наслідками сплати податку за квартал (рік) відображається такою бухгалтерською проводкою:

Кредит - 3520.

4.3. Якщо банк визнає ВПЗ, то виконується така бухгалтерська проводка:

Кредит - 3621.

Визнання поточного податку на прибуток за звітний період (квартал, рік) з урахуванням раніше визнаного ВПЗ відображається такими бухгалтерськими проводками:

Кредит - 3620;

Кредит - 3620.

Приклад відображення в бухгалтерському обліку ВПЗ наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.

4.4. Якщо банк визнає ВПА, то виконується така бухгалтерська проводка:

Кредит - 3620.

У разі визнання витрат з податку на прибуток за звітний період (квартал, рік) з урахуванням раніше визнаних ВПА здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Кредит - 3620;

Кредит - 3521;

Кредит - 3620.

Приклад відображення в бухгалтерському обліку ВПА наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.

4.5. Якщо на дату складання річної або проміжної фінансової звітності потрібно зробити відповідні коригування суми витрат з податку на прибуток з податкового прибутку з урахуванням раніше визнаних ВПА та ВПЗ, то здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) у разі збільшення (зменшення) ВПЗ:

Кредит - 7900;

б) у разі збільшення (зменшення) ВПА:

Кредит - 3521;

в) якщо були визнані ВПЗ, а потрібно відобразити ВПА:

Кредит - 7900;

г) якщо були визнані ВПА, а потрібно відобразити ВПЗ:

Кредит - 3521;

Кредит - 3621.

У цьому разі слід брати до уваги раніше визнані витрати зі сплати поточного податку на прибуток.

5. Відображення поточного та відстроченого податків на прибуток у фінансовій звітності

5.1. Поточний податок і відстрочений податок на прибуток мають обліковуватися і відображатися у фінансовій звітності окремо.

5.2. Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток визнаються витратами або доходом у звіті про фінансові результати, крім податку на прибуток, що нарахований в результаті:

дооцінки активів до справедливої вартості, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються збільшенням власного капіталу;

об'єднання підприємств шляхом придбання.

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток визнаються змінами власного капіталу, якщо податки виникають за операціями, що відображені на рахунках власного капіталу.

5.3. Дебіторська заборгованість та зобов'язання за поточним податком на прибуток відображаються в балансі окремо за відповідними статтями "Інші активи" та "Інші зобов'язання".

Дебіторська заборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток згортаються, якщо погашення зобов'язання здійснюється як залік цієї дебіторської заборгованості.

У консолідованому балансі дебіторська заборгованість і зобов'язання з поточного податку на прибуток відображаються розгорнуто.

5.4. ВПА та ВПЗ відображаються в балансі окремо за відповідними статтями "Інші активи" та "Інші зобов'язання".

ВПА і ВПЗ згортаються, якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим самим податковим органом. Згортання ВПА і ВПЗ полягає у визначенні різниці між сумою визнаних ВПА і сумою визнаних ВПЗ і відображенні у балансі відповідно ВПА або ВПЗ.

У консолідованому балансі ВПА і ВПЗ відображаються розгорнуто.

5.5. У проміжній фінансовій звітності ВПА і ВПЗ можуть наводитися у балансі в сумі зазначених активів і зобов'язань, що визначені на 31 грудня попереднього року без їх обчислення на дату проміжної фінансової звітності. У цьому разі у звіті про фінансові результати наводиться лише сума поточного податку на прибуток, а на дату річного балансу в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності здійснюється відповідне коригування (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток виходячи з податкового прибутку (збитку) за звітний рік, ВПА і ВПЗ на кінець звітного року.

Якщо ВПА і ВПЗ обчислюються та визнаються на дату складання проміжної фінансової звітності, то потрібно здійснювати відповідні коригування (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток виходячи з податкового прибутку (збитку), ВПА і ВПЗ на кінець звітного періоду.

ПРИКЛАД

визнання ВПА та ВПЗ за наслідками переоцінки активів

1. Припустимо, що первісна вартість основних засобів на початок року за даними бухгалтерського обліку становить 700 000 грн., а сума накопиченої амортизації 200 000 грн.

Згідно з податковим законодавством сума накопиченої амортизації становить 300 000 грн. Надалі здійснювалися операції з дооцінки та уцінки основних засобів, а також їх вибуття. Ставка оподаткування - 30 %.

2. Визнання відстрочених податків за результатами переоцінки основних засобів здійснюється одночасно із змінами власного капіталу та відповідно до нижчезазначеної таблиці.

Отже, поточний податок на прибуток (рахунок 3620) у сумі 150 000 грн. був сформований за рахунок витрат (рахунок 7900) у сумі 75 000 грн. за рахунок власного капіталу (рахунок 5100) у сумі 75 000 грн.

ПРИКЛАД

коригування раніше визнаної тимчасової різниці, що підлягає оподаткуванню у зв'язку зі зміною ставки оподаткування

У грудні 2002 року були прийняті зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , згідно з яким ставка податку на прибуток змінена з 30 % на 25 %. Закон набирає чинності з 01.01.2004.

Припустимо, що на початок 2003 року банківська установа мала одну тимчасову різницю, що підлягає оподаткуванню, у сумі 850 000 грн., яка є перевищенням суми балансової вартості активу за даними бухгалтерського обліку над його податковою базою.

Наслідком цього було визнане ВПЗ у сумі 255 000 грн. (850 000 х 30%), що підлягає погашенню протягом 2003 - 2006 років.

У зв'язку зі зміною ставки оподаткування та враховуючи суму раніше визнаного ВПЗ, слід здійснити відповідні коригування, тобто такі розрахунки:

Отже, слід скоригувати суму ВПЗ на 31 875 грн. (255000 - 223125), що відображається такою бухгалтерською проводкою:

Кредит - 7900 - 31 875 грн.

ПРИКЛАДИ

можливих постійних та тимчасових різниць

1. Постійні різниці:

нараховані дивіденди;

визнаний дохід від здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи;

балансова вартість активу або зобов'язання після первісного визнання відрізняється від їх первісної бази оподаткування;

балансова вартість невиробничих фондів.

2. Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню:

доходи майбутніх періодів;

різниця між залишковою вартістю виробничих основних засобів за даними податкового обліку та їх залишковою вартістю у фінансовому обліку;

нараховані процентні витрати;

нараховані проценти за угодами, за якими термін виплати у бухгалтерському обліку не настав і не відображено в податковому обліку;

визнання та нарахування доходів, що здійснюються за позабалансовими рахунками, якщо такі доходи визнаються в податковому обліку.

3. Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню:

аванси, сплачені за господарською діяльністю, та інші види попередньої оплати (виданих авансів);

витрати майбутніх періодів;

наперед сплачені проценти за отриманими кредитами, залученими депозитами, операціями, які будуть визнані у бухгалтерському обліку як витрати у наступних звітних періодах;

різниця між залишковою вартістю основних фондів у бухгалтерському обліку та їх залишковою вартістю за даними податкового обліку;

нараховані процентні доходи.

Приклад постійних та тимчасових різниць, що приводять до збільшення податкового прибутку порівняно з обліковим прибутком та впливу їх на відображення у бухгалтерському обліку витрат з податку на прибуток

За підсумками 2002 року у фінансовій звітності банківської установи відображено:

Під час обчислення податкового прибутку за 2002 рік у складі валового доходу банківської установи враховуються:

У складі валових витрат враховуються:

Витрати з податку на прибуток, що сплачений протягом року до бюджету, становлять 59 000 грн.

1. Визначаємо суму податку на прибуток:

сума податкового прибутку - 255 000 грн.

сума облікового прибутку - 200 000 грн. (900 000 - 700 000);

сума поточного податку на прибуток, що визначена згідно з податковим законодавством - 76 500 грн. (255 000 х 30 %).

2. Різниця між податковим прибутком і обліковим прибутком в сумі 55 000 грн. (255 000 - 200 000) утворилася за рахунок:

постійних різниць, у тому числі:

тимчасових різниць, у тому числі:

3. Оскільки постійні різниці привели до перевищення податкового прибутку над обліковим прибутком, то їх вплив ураховується під час визначення витрат з поточного податку на прибуток.

4. Виходячи із суми тимчасових різниць, що вираховуються (20000 + 7000), визначаємо ВПА в сумі 8100 грн., а з суми тимчасових різниць, що оподатковуються (12000), визначаємо ВПЗ у сумі 3600 грн.

5. Оскільки протягом року були здійснені витрати з податку на прибуток у сумі 59 000 грн., то за підсумками звітного періоду слід визнати витрати з податку на прибуток з облікового прибутку з урахуванням ВПА та ВПЗ:

Дебет - 3521 - 8 100;

Дебет - 7900 - 13 000;

Кредит - 3621 - 3 600;

Кредит - 3620 - 17 500.

6. Згортання ВПА та ВПЗ, якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим самим податковим органом:

Кредит - 3521 - 3 600.

ПРИКЛАД

відображення в бухгалтерському обліку ВПА та ВПЗ

Банк у 2000 році за бухгалтерським обліком отримав прибуток до оподаткування в сумі 500 000 грн.

На початку року відстрочених податків не було, а наприкінці року тимчасові різниці становили:

Ставка податку на прибуток становить 30 %.

1. Визначаємо суму витрат з податків на прибуток за 2000 рік:

Для відображення витрат з податку на прибуток за 2000 рік слід зробити такі бухгалтерські проводки:

Дебет - 7900 - 165 000 грн.;

Дебет - 3521 - 3 000 грн.;

Кредит - 3621 - 12 000 грн.;

Кредит - 3620 - 156 000 грн.

Кредит - 3620 - 156 000 грн.;

Кредит - 3621 - 12 000 грн.;

Кредит - 7900 - 3 000 грн.

Якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим самим податковим органом, то ВПА та ВПЗ можуть бути згорнуті. У цьому разі здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Кредит - 3521 - 3 000 грн.;

Дебет - 7900 - 165 000 грн.;

Кредит - 3621 - 9 000 грн.;

Кредит - 3620 - 156 000 грн.

2. Припустимо, що в 2001 році банк за даними бухгалтерського обліку отримав прибуток до оподаткування в сумі 800 000 грн., а сукупні тимчасові різниці на кінець року становили:

3. Суми відстрочених податків розраховуються таким чином:

4. Отже, для визначення витрат з податку на прибуток у сумі 220 500 грн. (735 000 х 30 %) слід здійснити відповідні коригування з урахуванням ВПА та ВПЗ.

Виходячи з цього, слід зробити такі бухгалтерські проводки:

Дебет - 7900 - 216 000 грн.;

Дебет - 3521 - 3 000 грн.;

Дебет - 3621 - 1 500 грн.;

Кредит - 3620 - 220 500 грн.

Кредит - 3620 - 220 500 грн.;

Кредит - 7900 - 1 500 грн.;

Кредит - 7900 - 3 000 грн.

Якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим самим податковим органом, то ВПА та ВПЗ можуть бути згорнуті. У цьому разі здійснюється така бухгалтерська проводка:

N з/ п	Зміст опе- рації	Кореспонденція рахунків		Сума	Ре- зуль- тат пере- оцін- ки (са- льдо) рах. 5100	Оцінка активу за даними бух. обліку	Подат- кова база активу	Тимча- сова різниця	ВПЗ сальдо	ВПА сальдо
N з/ п	Зміст опе- рації	Дебет	Кредит	Сума	Ре- зуль- тат пере- оцін- ки (са- льдо) рах. 5100	Оцінка активу за даними бух. обліку	Подат- кова база активу	Тимча- сова різниця	ВПЗ сальдо	ВПА сальдо
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Визнання ВПЗ	7900	3621	30,0		500,0	400,0	100,0	30,0
2	Дооцінка активів до 800,0 Визнання ВПЗ	4400 5100 5100	5100 4409 3621	420,0 120,0 90,0	300,0 210,0	800,0	400,0	400,0	120,0
3	Уцінка активів до 650,0 Визнання ВПЗ	5100 4409 3621	4400 5100 5100	210,0 60,0 45,0	60,0 105,0	650,0	400,0	250,0	75,0
4	Уцінка активів до 450,0 Коригу- вання ВПЗ	5100 7499 4409 3621 3621	4400 4400 5100 5100 7900	220,0 50,0 70,0 45,0 15,0		450,0	400,0	50,0	15,0
5	Дооцінка активів до 750,0 Визнання ВПЗ	4400 4400 5100 5100 7900	6499 5100 4409 3621 3621	50,0 380,0 130,0 75,0 15,0	250,0 175,0	750,0	400,0	350,0	105,0
6	Реаліза- ція активів за 900,0 Зменшен- ня до- датково- го капі- талу	4409 1200 1200 5100	4400 4400 6490 5030	320,0 750,0 150,0 175,0
7	Валовий дохід від реалі- зації активів 500,0 (900,0- 400,0) Визна- чення поточ- ного податку на при- буток в сумі 150,0 за рахунок ВПЗ за рахунок витрат	3621 7900	3620 3620	105,0 45,0

Сума тимчасової різниці, що підлягає оподаткуванню	2003	2004	2005	2006	Разом
Сума тимчасової різниці, що підлягає оподаткуванню	212 500	212 500	212 500	212 500	850 000
Ставка податку (%)	30 %	25 %	25 %	25 %
ВПЗ	63 750	53 125	53 125	53 125	223 125

	Відстрочене податкове зобов'язання	Відстрочений податковий актив	Відстрочений податок на прибуток
Сальдо на 31.12.2001
35 000 х 30 %	10 500	-	-
20 000 х 30 %	-	6 000	-
Сальдо на 31.12.2000	12 000	3 000	-
Сума коригування	- 1 500	3 000	- 4 500