Департаментом політики державного соціального страхування Мінпраці розглянуто Ваше звернення, направлене на адресу народного депутата України <...>, щодо надання роз'яснень із застосування Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (1266-2001-п) .

Частиною першою статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) (далі - Закон) зазначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 7 та 9 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 1266 (1266-2001-п) (з урахуванням змін, унесених постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 N 193 (193-2006-п) , середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої в межах максимальної величини заробітної плати за видами виплат, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) , підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб та з яких сплачено страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 21 Порядку (1266-2001-п) , якщо застрахована особа працює за сумісництвом, допомога по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах здійснюються за місцем роботи за сумісництвом на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, засвідченої підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Під час обчислення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності (вагітності ти пологах) за місцем роботи за сумісництвом необхідно виходити з того, що сумарний розмір заробітної плати, з якої обчислюється ця допомога, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. При цьому за розрахунковий період береться період за основним місцем роботи.

Якщо сумісництво оформлено на одному підприємстві, то не потрібно робити окремі розрахунки для оплати лікарняного листка за різними місцями роботи. Розрахунок середньоденної заробітної плати здійснюється, виходячи із загальної нарахованої заробітної плати в розрахунковому періоді та кількості відпрацьованих у ньому робочих днів за основним місцем роботи.

Якщо застрахована особа захворіла під час знаходження за основним місцем роботи у відпустці без збереження заробітної плати, при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності включаються суми оплати праці, з яких сплачено страхові внески, за основним місцем роботи та за сумісництвом за фактично відпрацьовані робочі дні в розрахунковому періоді (6 календарних місяців, які передують місяцю настання страхового випадку) за основним місцем роботи.

Оскільки відповідно до пункту 6 частини 1 статті 36 Закону (2240-14) допомога по тимчасовій непрацездатності за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати не надасться, листок непрацездатності за основним місцем роботи оплаті не підлягає. За місцем роботи за сумісництвом оплаті підлягають робочі дні за графіком роботи, пропущені працівником у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.