Затвердити Положення про Раду з питань збереження національної культурної спадщини (додається).

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

від 27 жовтня 1997 року N 1198/97

1. Рада з питань збереження національної культурної спадщини (далі - Рада) є консультативно-дорадчим органом, утвореним при Президентові України з метою збереження, активізації пошуку та виявлення цінностей, що становлять національну культурну спадщину України.

2. У своїй діяльності Рада керується Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

3. Основними завданнями Ради є:

сприяння забезпеченню реалізації державної політики щодо збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність;

розроблення пропозицій щодо повернення в Україну культурних цінностей, що знаходяться за її межами;

сприяння у реалізації заходів, пов'язаних з виконанням зобов'язань України за міжнародними договорами з питань захисту культурних цінностей, запобігання незаконному вивезенню та сприяння поверненню їх державам, яким вони належать;

сприяння діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення банку даних про пам'ятки культури, зокрема Державного реєстру національного культурного надбання та автоматизованих інформаційних систем Музейного фонду України і Національного архівного фонду;

сприяння створенню банку даних про пам'ятки історії і культури, які потребують реставрації, та розробленню поетапного плану реставраційних робіт у масштабах держави, організації невідкладної роботи з реставрації, а також консервації творів мистецтва, відновлення яких найближчим часом є неможливим з об'єктивних причин;

сприяння впровадженню заходів щодо вдосконалення системи охорони об'єктів, де зберігаються культурні цінності;

залучення широких верств населення України, української діаспори до участі у відродженні та збереженні культурних цінностей України;

сприяння розвитку та зміцненню матеріальної бази існуючих музеїв, поповненню їх новими експонатами, створенню нових музеїв, збереженню приватних архівів і колекцій;

розроблення пропозицій щодо залучення до обміну українських раритетів, які знаходяться в музеях і приватних зібраннях за кордоном;

сприяння придбанню творів та об'єктів національної культури, що знаходяться як в Україні, так і за її межами, для передачі їх до фондів, музеїв, церков;

ознайомлення широких верств населення з культурними цінностями, повернутими чи відродженими завдяки роботі Ради, шляхом участі в організації виставок, використання засобів масової інформації, видання відповідної друкованої продукції.

4. Рада має право:

створювати в разі потреби під керівництвом членів Ради тимчасові робочі групи, залучати до участі в них представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, наукових установ та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками);

отримувати у встановленому порядку від органів виконавчої влади, установ та організацій інформацію з питань, що належать до її компетенції;

співпрацювати з колекціонерами щодо організації виставок їхніх колекцій з метою ознайомлення широкого загалу та проведення наукових досліджень;

брати участь у конференціях, в тому числі міжнародних, з питань збереження, вивчення і використання культурних цінностей.

5. Раду очолює голова, який призначається Президентом України.

Персональний склад Ради затверджує Президент України за поданням голови Ради.

6. Основною формою роботи Ради є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал.

Для вирішення поточних завдань при Раді створюється експертна комісія у складі вчених, фахівців, державних, громадських і церковних діячів, підприємців, журналістів, яка діє на підставі положення, затвердженого головою Ради.

7. Рішення Ради вважаються прийнятими, якщо за них подано більше половини голосів її членів, присутніх на засіданні Ради.

Рішення Ради оформляються протоколом і в разі потреби можуть бути подані Президентові України у вигляді рекомендацій.

Рішення Ради, прийняті у межах її компетенції, мають рекомендаційний характер і є обов'язковими для розгляду органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.