Начальникам регіональних

митниць, митниць

Відповідно до вимог наказу Держмитслужби України від 14.01.2009 N 19 (z0112-09) щодо обміну інформацією, визначальною для класифікації та ідентифікації товарів, надаємо для використання в роботі розроблені спеціалістами Управління "Методичні рекомендації криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів" (Додаток 1).

Додаток 1

Ці методичні рекомендації призначені для забезпечення єдиного та послідовного підходу щодо лабораторних досліджень холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів з метою їх ідентифікації як холодної зброї або предметів господарсько-побутового призначення. Методичні рекомендації встановлюють порядок досліджень зазначених товарів, визначають методи та послідовність досліджень згідно з нормативними документами. Вони розроблені для використання у роботі підрозділами митних органів та експертними підрозділами Держмитслужби України.

Зміст даного документу базується на підходах та визначеннях методики криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів, затвердженої рішенням розширеного засідання секції НКМР міністерства Юстиції України з проблем трасології та судової балістики із залученням членів Координаційної ради з питань судової експертизи. Протокол від 10.04.2009 року N 22.

1.1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

1.1.1. Холодна зброя - предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового завдання шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя у момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких заснована на використанні м'язової сили людини.

1.1.2. Вид холодної зброї - холодна зброя різних типів, згрупована за визначеним комплексом класифікаційних ознак.

1.1.3. Тип холодної зброї - група зразків холодної зброї, які характеризуються однаковим комплексом конструктивних ознак.

1.1.4. Зразок холодної зброї - конкретна конструкція холодної зброї будь-якого типу.

1.1.5. Аналог зразка холодної зброї - предмет чи пристрій, який має комплекс конструктивних ознак, що подібний комплексу відповідних ознак конкретної конструкції холодної зброї.

1.1.6. Застосування холодної зброї - вживання зброї згідно її основного призначення.

1.1.7. Використання холодної зброї - вживання зброї не за основним її призначенням.

1.1.8. Призначеність - конструктивно забезпечена обумовленість застосування предмету для здійснення заздалегідь визначених дій.

1.1.9. Придатність - сукупність технічних та ергономічних властивостей предмету, необхідних та достатніх для забезпечення його використання за призначенням.

1.1.10. Технічне забезпечення - сукупність технічних характеристик предмета, необхідних та достатніх для забезпечення його використання за призначенням.

1.1.11. Технічні характеристики - геометричні, розмірні та міцнісні параметри, що вимірюються за допомогою технічних засобів.

1.1.12. Випробування - комплекс експериментів, що проводяться з метою визначення певної сукупності властивостей предмету.

1.1.12.1. Випробування статичні - визначення певної сукупності властивостей предмету шляхом прикладання до нього статичного навантаження.

1.1.12.2. Випробування динамічні - визначення певної сукупності властивостей предмету шляхом прикладання до нього динамічного навантаження.

1.1.13. Уражуючі властивості зброї - сукупність властивостей зброї, що забезпечує його використання за призначенням і визначається за результатами випробувань.

1.1.14. Безпечність застосування зброї - комплекс конструктивних особливостей зброї, призначений для запобігання одержанню травм особою, яка застосовує цю зброю у характерний для неї спосіб.

1.1.15. Дефекти - вади, що наявні у конкретного екземпляра (виробничі, або експлуатаційні), або у конкретного зразка (конструкційні, або виробничі) зброї.

1.1.15.1. Дефекти конструкційні - вади, помилково закладені в конструкцію зброї фабричного виготовлення на стадії її проектування.

1.1.15.2. Дефекти виробничі - вади, що виникли на стадії виробництва зброї внаслідок недоліків процесу виготовлення.

1.1.15.3. Дефекти експлуатаційні - вади, що виникли в процесі застосування чи використання зброї.

1.1.16. Маркування - нанесені на тло предмету позначення: серійний номер; відомості про виробника (фірма та країна) та матеріали, застосовані при виготовленні.

1.1.17. Дистанція пострілу (метання) - відстань від мішені до вістря зброї (метального елементу) в момент початку вільного руху.

1.1.18. Ушкодження - порушення цілісності поверхневих або внутрішніх тканин тіла людини чи тварини.

1.1.18.1 Рублені ушкодження - ушкодження, спричинені шляхом нанесення ударів гострим лезом предмета.

1.1.18.2. Різані ушкодження - ушкодження, спричинені шляхом поступального руху леза предмета з одночасним натисканням.

1.1.18.3. Колоті ушкодження - ушкодження, спричинені шляхом нанесення ударів вістрям відносно довгого і тонкого предмета.

1.1.19. Заводський (промисловий) спосіб виготовлення - холодна зброя, виготовлена підприємствами й фірмами-виробниками в умовах технічно оснащеного промислового виробництва з дотриманням вимог відповідних державних чи фірмових стандартів і визначених технічних умов.

1.1.20. Кустарний спосіб виготовлення - холодна зброя, виготовлена майстрами-зброярами в умовах офіційної підприємницької чи іншої діяльності в кустарних майстернях, за своїми характеристиками близька до промислової зброї, але за ступенем якості та (або) одноманітності зовнішнього оформлення, конструкції та розмірів не відповідає стандартам промислового виробництва.

1.1.21. Саморобний спосіб виготовлення - холодна зброя, виготовлена та зібрана саморобним способом з деталей і частин цілком саморобного виготовлення чи з використанням окремих деталей і частин зброї та (або) виробів іншого призначення промислового чи кустарного виробництва.

1.2. ВИДИ ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ.

1.2.1.1. Контактна холодна зброя - холодна зброя, що під час застосування утримується у руці.

1.2.1.2. Метальна холодна зброя - предмети та пристрої, які призначені для ураження цілі на відстані.

1.2.2.1. Клинкова холодна зброя - предмети та пристрої, уражуючим елементом яких є клинок.

Розрізнюється зброя з коротким (до 40 см), середнім (від 40 до 52 см) та довгим (більше 52 см) клинком.

1.2.2.2. Ударно-дробильна холодна зброя - предмети та пристрої, уражуючим елементом яких є ударна частина (частини), що призначена для розтрощення м'яких тканин та роздроблення кісток і являє собою зосереджену масу.

1.2.2.3. Ратищна холодна зброя - холодна зброя, бойову частину якої міцно і нерухомо закріплено на ратищі.

Розрізнюється зброя з коротким (до 120 см), середнім (від 120 до 250 см) та довгим (більше 250 см) ратищем.

1.2.3.1. Холодна зброя рублячої дії - холодна зброя, бойова частина якої призначена для нанесення рублених ушкоджень.

1.2.3.2. Холодна зброя ріжучої дії - холодна зброя, бойова частина якої призначена для нанесення різаних ушкоджень.

1.2.3.3. Холодна зброя колючої дії - холодна зброя, бойова частина якої призначена для нанесення колотих ушкоджень.

1.2.3.4. Холодна зброя колюче-ріжучої дії - холодна зброя, бойова частина якої призначена для нанесення колото-різаних ушкоджень.

1.2.3.5. Холодна зброя рубляче-ріжучої дії - холодна зброя, бойова частина якої призначена для нанесення рубляче-різаних ушкоджень.

1.2.4.1. Військова холодна зброя - холодна зброя, що призначена і придатна для смертельного ураження людини та знаходиться (чи знаходилась) на озброєнні військових та воєнізованих формувань.

1.2.4.2. Бойова холодна зброя - холодна зброя, що призначена для смертельного ураження людини.

1.2.4.3. Кримінальна холодна зброя - виготовлена саморобним способом предмети та пристрої, які призначені для завдання тяжких тілесних чи смертельних ушкоджень людині і не мають аналогів серед бойової та мисливської зброї.

1.2.4.2. Мисливська холодна зброя - холодна зброя, призначена для ураження звіра під час промислового або спортивного (в тому числі підводного) полювання.

1.2.4.3. Спортивна холодна зброя - холодна зброя, що призначена виключно для проведення спортивних змагань та тренувань, параметри і характеристики якої зафіксовані в Правилах змагань.

1.2.5.1. Парадна холодна зброя - військова холодна зброя, що призначена для надання урочистості військовим ритуалам.

1.2.5.2. Нагородна холодна зброя - холодна зброя, що призначена для персонального нагородження певної особи державою.

1.2.5.3. Штатна холодна зброя - холодна зброя легітимних воєнізованих організацій згідно їх штатному розкладу.

1.2.5.4. Табельна холодна зброя - частина штатної холодної зброї, що зазначена в табелі належності для особового складу.

1.2.5.5. Призова холодна зброя - холодна зброя, що призначена для вручення за перемогу у спортивних змаганнях.

1.2.5.6. Комбінована холодна зброя - холодна зброя, уражаючий елемент (елементи) якої дозволяють використовувати її способами, характерними для різних типів холодної зброї.

1.2.5.7. Довільна холодна зброя - холодна зброя, що сполучає в собі конструктивні деталі різних зразків одного типу холодної зброї.

1.2.5.8. Замаскована холодна зброя - холодна зброя, бойова частина якої прихована, така зброя має загальний вигляд предмету, який не є холодною зброєю.

1.2.5.9. Антикварна холодна зброя - холодна зброя, виготовлена більш ніж 50 років тому.

1.2.5.10. Історична холодна зброя - зразок холодної зброї, виготовлений більш ніж 100 років тому.

1.2.5.11. Меморіальна холодна зброя - холодна зброя, що пов'язана з відомими історичними особами або подіями.

1.2.5.12. Колекційна холодна зброя - холодна зброя, що є або була елементом зареєстрованої колекції.

1.2.5.13. Національна холодна зброя - холодна зброя, форма, параметри та декоративне оздоблення якої були встановлені протягом довготривалого часу у відповідності з умовами життя визначеного етносу.

1.2.5.14. Художня холодна зброя - холодна зброя, яку виготовлено із застосуванням прийомів, техніки та матеріалів, що надають виробу художньо-естетичної цінності.

2.1. Визначення належності до холодної зброї.

Належність до холодної зброї визначається за наявністю у предмета (пристрою), який знаходиться на випробуванні, сукупності таких загальних криміналістичних ознак:

- призначеності для ураження цілі;

- придатності для неодноразового ураження цілі.

Всі інші предмети (пристрої), у яких повністю або частково відсутня хоча б одна з цих загальних ознак, до холодної зброї не відносяться.

2.2. Призначеність предмета (пристрою) для ураження цілі визначається за наявністю сукупності конструктивних ознак, які дозволяють віднести його до певного різновиду холодної зброї.

До такої сукупності конструктивних ознак входять:

- наявність елементів певного виду, форм та розмірів;

- спосіб з'єднання елементів.

Призначеність предмета (пристрою), який досліджується, для ураження цілі визначається в результаті встановлення збігу притаманній йому сукупності конструктивних ознак із сукупністю конструктивних ознак відомого різновиду холодної зброї при порівнянні з відомими аналогами певних різновидів холодної зброї, у якості яких виступають натурні зразки з криміналістичних та інших колекцій, описи та зображення різноманітних зразків холодної зброї в офіційній довідковій та спеціальній літературі, комп'ютерних базах даних та з урахуванням даних фірм-виробників.

Сукупності необхідних конструктивних елементів для окремих видів та типів холодної зброї, а також декотрих типів виробів господарсько-побутового призначення, надані у "Додатках".

2.3. Придатність випробуваного предмета (пристрою) для ураження цілі визначається за наявністю технічної забезпеченості як окремих елементів, так і конструкції в цілому, а також за достатністю його уражуючих властивостей.

2.3.1. Наявність технічної забезпеченості конструкції в цілому і окремих елементів предмета (пристрою) визначається в результаті встановлення:

- відповідності розмірних, ергономічних, міцносних (як відносно елементів об'єкту, так і відносно їх з'єднань) та інших технічних характеристик досліджуваного предмета (пристрою) як в цілому, так і його складових, - стандартам (ДСТУ та ін.), технічним умовам (ТУ), а при відсутності нормативно-технічних документів - параметрам відомих аналогів даного різновиду холодної зброї;

- безпечності та зручності його використання при застосуванні у спосіб, характерний для найближчого аналогу холодної зброї (перевіряються експериментально);

- можливості неодноразового використання (перевіряється експериментально).

Для клинкової зброї, в зв'язку з цим, встановлюється спосіб кріплення клинка, зручність утримання зброї у руці, безпечність нанесення визначених по силі та напрямку ударів.

Для арбалетів та луків: можливість ведення прицільної стрільби; відповідність міцносних характеристик як конструкції в цілому, так і окремих деталей предмета (пристрою) вимогам Державних стандартів, ТУ, діючих в Україні, а також міцносним характеристикам аналогів даного різновиду зброї.

Перевірка міцності конструкції предмета (пристрою) в цілому провадиться за вимогами, які передбачені цими Методичними рекомендаціями (див. п.4) згідно з існуючою нормативно-технічною документацією.

Отримані результати оцінюються за ступенем їх впливу на міцність конструкції зброї та можливість багаторазового застосування, а також безпечність її застосування та зниження уражуючих властивостей.

Примітка. В результаті аналізу технічних умов на виготовлення різноманітних зразків холодної зброї та криміналістичної практики, цими Методичними рекомендаціями встановлені мінімальні розміри та інші припустимі технічні характеристики холодної зброї, а також найбільші припустимі розміри та аналогічні характеристики для декотрих типів виробів господарсько-побутового призначення, які конструктивно схожі на таку зброю. Ці дані наведені у вигляді додатків до Методичних рекомендацій.

До прийняття Державних стандартів України на холодну (в т.ч. метальну) зброю порівняння технічних характеристик конкретних зразків проводиться з діючими в Україні стандартами і технічними умовами, а також техніко-криміналістичними характеристиками на окремі види та типи такої зброї і конструктивно схожими на них виробами, які вміщені в якості додатків до даних Методичних рекомендацій.

2.4. Достатність уражуючих властивостей предметів (пристроїв), які досліджуються, визначається в результаті встановлення можливості неодноразового ураження цілі при використанні предмету (пристрою) визначеним для конкретного типу холодної зброї способом.

Можливість нанесення таких ушкоджень перевіряється експериментально згідно зі встановленими цими Методичними рекомендаціями критеріями.

2.5. За результатами проведених випробувань предмета (пристрою) встановлюється наявність сукупності криміналістичних ознак та робиться висновок щодо його належності до певного різновиду холодної зброї, а в разі відсутності необхідної сукупності характерних для такої зброї ознак (хоча б по одній з визначальних ознак встановлено невідповідність вимогам до холодної зброї) - до певної групи виробів господарсько-побутового призначення.

Під час аналізу виявлених криміналістичних ознак треба брати до уваги те, що визначальною для визнання конкретного предмету (пристрою) холодною зброєю є сукупність ознак:

- основне цільове призначення;

- конструктивні особливості уражуючого елементу (наприклад, для клинка - форма, розміри, загострення леза, форма та розташування вістря відносно поздовжньої осі);

- конструктивні особливості руків'я (зручність утримання, наявність, форма та розміри утику або обмежувача);

- конструктивні особливості з'єднання руків'я з уражуючим елементом;

- міцність та пружність конструкції в цілому;

- можливість ураження цілі.

3.1. Цими методичними рекомендаціями встановлюються такі загальні техніко-криміналістичні вимоги до холодної зброї.

3.2. Клинкова холодна зброя, комбінована холодна зброя з клинком (клинками):

3.2.1. мінімальна довжина клинку - не менше, як 90 мм. Довжина клинків визначається вимірюванням відстані від вістря до обмежувача або утику руків'я по прямій хорді (при отгибі обмежувача або утику в бік клинка довжина їх не враховується).

3.2.2. мінімальна товщина клинку - не менше, як 2,6 мм. Вимірювання товщини клинка провадиться у найтовщому його місці.

3.2.3. Кут загострення леза у бойової зброї, ножів для виживання - не більше 40 град.; у ножів для тяжких робіт (різновид ножів мисливських загального призначення) - не більше 50 град. Решта клинкової зброї - не більше 30 град. Кут загострення вістря клинка (кут сходження кромки леза та лінії обуха (скоса обуха) - не більше як 70 град.; визначається величиною кута між умовними лініями, які проходять від вістря через точки, які знаходяться на відстані 10 мм на кромці леза і лінії обуха (скоса обуха).

3.2.4. Виступання обмежувача або утика хоча б з однієї сторони над держаком руків'я - не менше 5 мм.

3.2.5. Висота утику з однієї чи з двох сторін (сумарне) над держаком руків'я - не менше 5 мм.

3.2.6. Глибина підпальцевої виїмки, якщо вона на держаку одна - не менше 5 мм.

3.2.7. Глибина підпальцевих виїмок, якщо їх на держаку декілька - не менше 4 мм хоча б однієї.

3.2.8. Перебільшення у бочкоподібного чи клиноподібного держака максимального діаметра над діаметром в задній частині - не менше 8 мм.

3.2.9. Товщина виступаючої над держаком п'яти клинка, що слугує утиком, - не менше 5 мм, якщо п'ята не має в перерізі клиноподібної форми.

3.3. Неклинкова (ударно-дробильна) холодна зброя.

3.3.1. Проста ударно-дробильна зброя (монолітні предмети - кастети, дубинки та ін.) повинні бути виготовлені з матеріалів, які забезпечують неодноразове застосування без пошкодження (руйнування) предметів.

3.3.2. Складена ударно-дробильна зброя (предмети та знаряддя, які складаються із різних за функціональними властивостями частин - кистені, нунчаку та ін.) повинні бути виготовлені з матеріалів, які забезпечують неодноразове застосування без пошкодження (руйнування) предметів.

З'єднання (мотузка, шнур, трос, ланцюг та ін.) складеної ударно-дробильної зброї повинні витримувати мінімальне навантаження на розрив - 10 кг.

3.4. Метальна зброя.

3.4.1. Проста метальна зброя:

- з клинковим уражуючим елементом (елементами) - вимоги до клинків згідно до п.п. 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4, 3.2.5;

3.4.2. Механічна метальна зброя (в т.ч. луки та арбалети):

- зусилля натягу тятиви - більш, як 20 кг;

4.1. Підготовка до досліджень складається з таких етапів:

- відбір об'єктів, що підлягають дослідженню (при наявності партії однакових виробів);

- вивчення нормативно-технічної документації (при наявності);

- підготовка приладів контролю та необхідних для їх роботи матеріалів.

4.2. Усі випробування об'єктів проводяться при нормальних кліматичних умовах з дотриманням вимог чинного законодавства щодо забезпечення безпеки праці, охорони навколишнього середовища.

4.3. Перед випробуваннями об'єкти (предмети та/або пристрої), матеріали та вимірювальні прилади витримуються щонайменше протягом двох годин в нормальних кліматичних умовах.

4.4. Завдання досліджень.

Встановлення фактичних характеристик наданого на випробування предмета (пристрою) та їх порівняння з критеріями призначеності та придатності для ураження цілі.

4.5. Показник, що оцінюється.

Наявність сукупності криміналістичних ознак, на основі якої встановлюється належність випробуваного предмета (пристрою) до конкретного різновиду холодної зброї.

Відсутність сукупності необхідних визначальних ознак холодної зброї дозволяє віднести зразок до визначеної групи виробів господарсько-побутового призначення, які конструктивно схожі з такою зброєю.

4.6. Порядок проведення дослідження.

4.6.1. Огляд предмета (пристрою) та ознайомлення з супроводжувальною документацією.

На цьому етапі:

- проводиться огляд предметів (приладів) з метою визначення його загального стану;

- визначення правильності оформлення матеріалів, що надані на дослідження.

4.6.2. Визначення технічної забезпеченості для ураження цілі.

4.6.2.1. Визначення характерної сукупності конструктивних елементів.

На цьому етапі проводиться:

- фіксація зовнішнього вигляду предмету (пристрою);

- встановлення форми уражуючих та інших елементів (в т.ч. гостроти заточки леза та кута загострення вістря);

- вимірювання його загальних розмірів та розмірів елементів;

- встановлення способу з'єднання елементів;

- визначення способу дії уражуючих елементів;

- встановлення виду матеріалів, з яких виготовлено предмет (якщо він монолітний) або елементи предмету (пристрою), в т.ч. елементи кріплення складових частин.

4.6.2.2. Порівняння з аналогами, встановлення належності предмета (пристрою) до певного класу, виду та типу.

Перевірка відповідності розмірних та інших конструктивних особливостей предмета (пристрою) техніко-криміналістичним характеристикам, вміщеним у якості додатків до даної Методики, а при відсутності їх - визначальним техніко-криміналістичним характеристикам відомих найближчих аналогів конкретного різновиду холодної зброї.

На цьому етапі випробувань провадяться:

- порівняння форми, розмірів та конструкції предмету (пристрою) з формами, розмірами та конструкцією відомих зразків холодної зброї та предметів господарсько-побутового призначення;

- порівняння основних технічних характеристик предмету (пристрою) з основними техніко-криміналістичними характеристиками відомих зразків холодної зброї та предметів господарсько-побутового призначення;

- визначення безпечності використання предмету (пристрою);

- визначення можливості ураження цілі.

При повному збігу або несуттєвих розбіжностях порівнювальних ознак досліджуваного предмету (пристрою) і ознак найближчого аналогу холодної зброї робиться висновок про наявність у досліджуваного предмета технічної забезпеченості для ураження цілі.

При суттєвих (таких, що перешкоджають ураженню цілі типовим для найближчого аналогу холодної зброї способом) розбіжностях, робиться висновок про відсутність у досліджуваного предмета технічної забезпеченості для ураження цілі.

Якщо предмет (пристрій) не має технічної забезпеченості для ураження цілі, він визнається таким, що не відноситься до холодної зброї (з зазначенням його групової належності до конкретного виду предметів господарського-побутового або іншого призначення) і подальші випробування не проводяться.

Примітка: Якщо предмет має всі ознаки військової (бойової) зброї (повністю відповідає визначенню, наданому в даних Методичних рекомендаціях), промислового виготовлення і не має дефектів то подальше дослідження не провадиться, а предмет визнається холодною зброєю.

4.7. Визначення достатності уражуючих властивостей предметів (пристроїв) провадиться шляхом експериментальної перевірки міцнісних властивостей їх конструкції в цілому при статичних та/або динамічних випробуваннях.

4.7.1. Статичні випробування короткоклинкових предметів (пристроїв).

Міцність та пружність конструкції клинка визначається за схемою: ніж затискається за руків'я у місці кріплення клинка. До вістря прикладається зусилля 5 кг в напрямку, перпендикулярному площині клинка в обидві сторони. Клинок не повинен вигинатися більше 5% своєї довжини. Після випробування не повинно бути залишкової деформації більш ніж 1% від довжини клинка. Випробування проводяться не менш трьох разів відносно кожного предмету (пристрою) (див. схему 1).

Міцність конструкції вузла з'єднання клинка з руків'ям визначається за схемою: ніж затискається за клинок в 10 мм від місця з'єднання з руків'ям. До верхнього краю руків'я прикладається зусилля 5 кг в напрямку, перпендикулярному площині клинка в обидві сторони. Після випробування не повинно бути: залишкової деформації, виникнення люфтів, руйнування деталей та механізмів ножа. Випробування проводяться не менш трьох разів відносно кожного предмету (пристрою) (див. схему 2).

Міцність конструкції вузла фіксатора в ножах складаних та загальної конструкції ножів нескладаних визначається за схемою: ніж встановлюється на опори біля кінців клинка та руків'я. До місця з'єднання клинка з руків'ям прикладається зусилля 15 кг в напрямку, перпендикулярному вісі клинка вздовж його площини, в обидві сторони. Після випробування не повинно бути: залишкової деформації, виникнення люфтів, руйнування деталей та механізмів ножа, порушення надійності фіксації. Випробування провадяться не менш трьох разів відносно кожного предмету (пристрою) (див. схему 3).

Якщо при проведенні всіх зазначених випробувань перераховані вище стосовно кожного виду випробувань пошкодження (дефекти) не виникли, предмет (пристрій) вважається таким, що має достатню для ураження цілі міцність.

Якщо при проведенні одного із зазначених виду випробувань виникає хоча б один дефект (пошкодження, руйнування), предмет (пристрій) вважається таким, що не має достатньої для ураження цілі міцності.

Примітка: статичні випробування за вимогами цього пункту повинні проводитись відносно всіх короткоклинкових предметів (пристроїв) окрім, короткоклинкової метальної холодної зброї, та довгоклинкової холодної зброї.

4.7.2. Динамічні випробування клинкових предметів (пристроїв).

Динамічні випробування провадяться для встановлення можливості неодноразового ураження цілі при застосування досліджуваного предмету (пристрою) типовим для найближчого аналога (аналогів) холодної зброї способом (способами). Клинкові предмети (пристрої) в залежності від характеру вістря та заточки леза випробовуються шляхом нанесення колючих, рублячих ударів та/або проведення експериментальних зрізів.

4.7.2.1. В якості мішені для нанесення колючих та рублячих ударів використовується суха соснова дошка товщиною до 50 мм.

При цьому необхідно виконати умови:

- кількість ударів - до 50, але не менше 10;

- сила ударів - максимальна;

- кутовий діапазон напрямків ударів - від 30 град. до 90 град.;

- орієнтація площини клинка відносно волокон деревини - поперечна.

Примітка. Колючі удари наносяться по пласкому боку дошки, рублячі удари наносяться по ребру дошки.

Якщо при проведенні не менш як десяти експериментів не виникло будь-яких ушкоджень предмету (пристрою), а глибина проникнення клинка в матеріал мішені не менше як 10 мм, предмет (пристрій) визнається таким, що має достатні міцнісні властивості для ураження цілі.

Якщо при нанесенні до 10 ударів виникають суттєві деформації та руйнування предмету (пристрою), які роблять неможливим подальше нанесення колючих ударів у зв'язку з можливістю ушкодження експериментатора, експеримент припиняється і досліджуваний об'єкт визнається таким, що не відповідає вимогам технічної забезпеченості.

Якщо при нанесенні до 10 ударів виникають незначні деформації та руйнування окремих фрагментів елементів об'єкту, які не виключають подальше нанесення колючих ударів, додатково наноситься щонайменше 20 експериментальних ударів.

Якщо при нанесенні серії додаткових ударів виникають суттєві деформації та руйнування предмету (пристрою), які роблять неможливим подальше нанесення колючих ударів у зв'язку з повним або частковим (відокремлення елементів) руйнуванням об'єкту та/або можливістю ушкодження експериментатора, експеримент припиняється і досліджуваний об'єкт визнається таким, що не відповідає вимогам технічної забезпеченості.

Якщо при нанесенні серії додаткових ударів зазначені деформації та руйнування предмету (пристрою) не виникають, досліджуваний об'єкт визнається таким, що відповідає вимогам технічної забезпеченості.

4.7.2.2. Наявність та ступінь заточки клинків провадиться шляхом огляду та експериментів.

Якщо при огляді встановлено, що на лезі клинка є заводська (фабрична) заточка, кут якої складає 31 град. і більше, об'єкт вважається не призначеним для нанесення різаних ушкоджень і випробування не проводяться.

Якщо кут заточки складає 30 град. і менше, провадяться експериментальні зрізи (не менше п'яти) стрижня товщиною 10-12 мм з березової (або подібною за щільністю) деревини, при цьому зріз має бути рівним, без задирів, на лезі клинка не повинно бути вигинів, викрошувань, притуплень.

Якщо експериментальні зрізи та леза клинків після цих експериментів відповідають зазначеним вимогам, об'єкт вважається таким, що має достатні міцнісні властивості для ураження цілі шляхом нанесення різаних ушкоджень.

При неможливості зробити рівний зріз та/або виникненні на зрізові задирів, робиться висновок про непридатність об'єкту у наданому стані для нанесення різаних ушкоджень. В цьому разі має бути дана оцінка можливості та складності приведення об'єкту у стан, придатний для нанесення таких ушкоджень. Якщо можливо та нескладно привести об'єкт у стан, придатний для нанесення різаних ушкоджень, зазначені недоліки експериментальних зрізів не можуть вважатися достатньою підставою для висновку про непризначеність предмету (пристрою) для нанесення різаних ушкоджень.

При виникненні у процесі експериментів (по п'ятий включно) хоча б одного з вищезазначених дефектів леза - робиться висновок про відсутність у випробуваного об'єкту достатньої міцності для нанесення різаних ушкоджень.

4.7.3. Динамічні випробування метальних предметів (пристроїв).

Динамічні випробування проводяться для встановлення можливості неодноразового ураження цілі при застосуванні досліджуваного предмету (пристрою) типовим для найближчого аналога (аналогів) холодної зброї способом (способами). Метальні предмети (пристрої) випробовуються шляхом експериментального кидання (пострілів) у мішень.

Загальні умови випробувань метальних предметів (пристроїв):

- мішень - суха соснова деревина не менш як 50 мм завтовшки;

- кількість кидків (пострілів) - до 50 разів, але не менше 10.

4.7.3.1. Динамічні випробування простих метальних предметів проводяться шляхом кидання в мішень у спосіб, характерний для найближчого аналогу холодної зброї при таких додаткових умовах:

- дистанція - 3-5 метрів.

Простий метальний предмет визнається таким, що має достатні уражуючі властивості, якщо при проведенні не менш як десяти експериментів не виникло будь-яких ушкоджень предмету (пристрою), а глибина проникнення бойової частини в матеріал мішені сягає не менш як 10 мм.

Якщо при контактах з мішенню простого метального предмету виникли пошкодження уражуючого елементу (вигини, притуплення, викришування) та/або пошкодження (руйнування), внаслідок яких порушується необхідна для ураження цілі балансування предмету, досліджуваний предмет визнається таким, що не має достатніх уражуючих властивостей.

Якщо при здійсненні до 10 кидків виникають незначні деформації та руйнування окремих фрагментів елементів об'єкту, які не виключають подальше нанесення ударів, додатково провадиться щонайменше 20 експериментів.

Якщо при нанесенні серії додаткових ударів виникають суттєві деформації та руйнування предмету (пристрою), які роблять неможливим подальше нанесення ударів у зв'язку з повним або частковим (відокремлення елементів) руйнуванням об'єкту та/або можливістю ушкодження експериментатора, експеримент припиняється і досліджуваний об'єкт визнається таким, що не відповідає вимогам технічної забезпеченості.

Якщо при нанесенні серії додаткових ударів зазначені деформації та руйнування предмету (пристрою) не виникають, досліджуваний об'єкт визнається таким, що відповідає вимогам технічної забезпеченості.

4.7.3.2. Динамічні випробування механічних метальних предметів (пристроїв) проводяться шляхом метання снаряду (пострілів) у мішень у спосіб, характерний для найближчого аналогу холодної зброї при таких додаткових умовах:

- дистанція - не менше як 5 метрів і не більше 100 метрів;

- зусилля натягу тятиви для арбалетів та луків не менше як 20 кг;

- стріли для арбалетів та луків - з наконечником конічної форми та кутом загострення менше 30 град.

Механічний метальний предмет (пристрій) визнається таким, що має достатні уражуючі властивості, якщо:

а) при проведенні не менш як десяти експериментів не виникло будь-яких ушкоджень предмету (пристрою);

б) глибина проникнення стрілоподібного уражуючого елемента в матеріал мішені сягає не менше як:

- при дистанції 5 метрів - глибина не менше 20 мм;

- при дистанції 10 метрів - глибина не менше 15 мм;

- при дистанції 20 метрів - глибина не менше 10 мм;

в) питома кінетична енергія (Еп) кулеподібного уражуючого елемента сягає не менше як 0,5 Дж/кв.мм.

                                2

                             4mV

                       Eп = -------

                                  2

                            2(пі)D

де: Еп- питома кінетична енергія, Дж/кв.мм;

m - маса кулеподібного вражаючого елемента, кг;

V - середня швидкість польоту вражаючого елемента, м/с;

(пі) - постійна величина = 3,14;

D - діаметр кулеподібного вражаючого елемента, мм.

4.7.4. Динамічні випробування предметів ударно-дробильної дії.

Динамічні випробування провадяться для встановлення можливості неодноразового ураження цілі при застосування досліджуваного предмету (пристрою) типовим для найближчого аналога (аналогів) холодної зброї способом (способами).

В разі наявності ударної частини, що являє собою концентровану масу вагою до 0,1 кг, подальше дослідження не провадиться, а предмет визнається не холодною зброєю.

В якості мішені для нанесення ударів використовується суха соснова дошка товщиною до 50 мм.

При цьому необхідно виконати умови:

- кількість ударів - до 50, але не менше 10;

- сила ударів - максимальна;

- кутовий діапазон напрямків ударів - від 30 град. до 90 град.

Якщо при проведенні не менш як десяти експериментів не виникло будь-яких ушкоджень предмету (пристрою), предмет (пристрій) визнається таким, що має достатні міцнісні властивості для ураження цілі.

Якщо при нанесенні до 10 ударів виникають суттєві деформації та руйнування предмету (пристрою), які роблять неможливим подальше нанесення ударів у зв'язку з можливістю ушкодження експериментатора, експеримент припиняється і досліджуваний об'єкт визнається таким, що не відповідає вимогам технічної забезпеченості.

Якщо при нанесенні до 10 ударів виникають незначні деформації та руйнування окремих фрагментів елементів об'єкту, які не виключають подальше нанесення ударів, додатково наноситься щонайменше 20 експериментальних ударів.

Якщо при нанесенні серії додаткових ударів виникають суттєві деформації та руйнування предмету (пристрою), які роблять неможливим подальше нанесення ударів у зв'язку з повним або частковим (відокремлення елементів) руйнуванням об'єкту та/або можливістю ушкодження експериментатора, експеримент припиняється і досліджуваний об'єкт визнається таким, що не відповідає вимогам технічної забезпеченості.

Якщо при нанесенні серії додаткових (більше 10) ударів зазначені деформації та руйнування предмету (пристрою) не виникають, досліджуваний об'єкт визнається таким, що відповідає вимогам технічної забезпеченості.

4.8. Оцінка результатів випробувань і формулювання висновку.

На цьому етапі провадиться:

- підсумовування результатів випробувань кожного виду;

- порівняння отриманих при випробуваннях характеристик та параметрів досліджуваних об'єктів з встановленими цими Методичними рекомендаціями вимогами;

- формулювання висновку (висновків) про групову належність досліджуваного предмету (пристрою).

5.1. Оцінка зовнішнього вигляду предметів (пристроїв) проводиться візуально як неозброєним оком, так і за допомогою мікроскопів типу МБС та його аналогів.

5.2. Встановлення належності предмета (пристрою) до певного класу, виду та типу предметів (пристроїв) проводиться шляхом їх порівняння із наявними зразками або зображеннями зразків з їх описом.

5.3. Визначення основних розмірних параметрів предметів (пристроїв), глибини експериментальних пошкоджень проводиться гостованим вимірювальним інструментом (наприклад, металевою вимірювальною лінійкою ГОСТ 427-75, штангенциркулем типу ШЦ-1 ГОСТ 166-89, та ін.), які забезпечують потрібну точність вимірювання лінійних розмірів.

5.4. Визначення зусилля натягу тятиви луку чи арбалету, а також зусилля під час випробування ножів на міцність провадиться за допомогою динамометрів загального призначення, які перевірені у відповідності до ГОСТ 13782-68.

5.5. Вимірювання величини деформації клинків під час випробування ножів на міцність проводиться за допомогою індикаторів типу ІЧ 25 кл. I ГОСТ 577-68 з ціною поділки 0,01 мм або штангенциркулем типу ШЦ-1 ГОСТ 166-89.

5.6. Визначення твердості уражаючих елементів (клинків та ін.) проводиться за методом Роквелла у відповідності до ГОСТ 9013-59.

5.7. В якості мішеней використовуються:

для нанесення ударів

- суха соснова дошка товщиною 30 - 50 мм;

- спеціальна мішень, яка по своїй щільності близька до щільності м'яких тканин людини (при необхідності).

для проведення зрізів

- стрижень товщиною 10-12 мм з березової (або подібною за щільністю) деревини.

5.8. Фотофіксація здійснюється за правилами масштабної зйомки за допомогою фотоапаратів на чорно-білих і кольорових фотоматеріалах або цифрових фотоапаратів, відео чи телекамер, сканерів з наступною обробкою одержаних зображень за допомогою комп'ютера та розпечаткою на принтерах (крім матричних).

При комп'ютерній обробці зображень допускається змінювання:

- яскравості і густини як зображення самого об'єкту (об'єктів), так і фону;

- кольору фону;

- різкості зображення об'єкту (об'єктів) - тільки у напрямку підвищення.

При комп'ютерній обробці зображень забороняється:

- змінювати колір (кольори) досліджуваного об'єкту (об'єктів);

- використання будь-яких комп'ютерних засобів для корегування зображення об'єкту (об'єктів) в цілому або його окремих деталей чи рельєфних елементів поверхонь (в т.ч. номерів, рельєфних малюнків руків'я і т.ін.).

5.9. Під час проведення випробувань можуть застосовуватись також і інші прилади та пристосування як стандартні, так і спеціально розроблені для технічного забезпечення проведення криміналістичних досліджень.

Виходячи з вищевикладеного, даний порядок досліджень холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів надає можливість за результатами проведених досліджень однозначно зробити висновок щодо віднесення об'єктів дослідження до холодної зброї або предметів господарсько-побутового призначення.

1. Тихонов Е.Н. Криминалистическая экспертиза холодного оружия. - Барнаул. 1987.

2. Устинов А.И. Холодное оружие и бытовые ножи. - М.: 1978.

3. Самончик А.Н. Криминалистическое исследование холодного оружия. Под ред. В.Н.Рощина. - М.: 1959.

4. Попенко В.Н. Холодное оружие востока и запада. - М.: 1994.