На запити працівників робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків Міністерство праці та соціальної політики роз'яснює порядок застосування постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N 1266 (1266-2001-п) "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" і просить виконавчу дирекцію Фонду довести роз'яснення до відповідних спеціалістів її робочих органів.

1. Відповідно до Указу Президента України від 10 червня 1997 року N 503/97 (503/97) "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" установлено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права й обов'язки громадян, набувають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Оскільки права й обов'язки громадян визначені законами про загальнообов'язкове державне соціальне страхування і зазначена постанова встановлює лише новий порядок обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат, то вона набуває чинності з 26 вересня 2001 року - тобто з дати її прийняття Кабінетом Міністрів України.

2. При обчисленні середньої заробітної плати страховим випадком вважається нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (стаття 13 базового Закону (1105-14) ). Тому за розрахунковий період для обчислення страхових виплат приймається 6 повних календарних місяців роботи застрахованої особи (з 1 до 31-го числа місяця), що передують місяцю, у якому складено акт про нещасний випадок або акт розслідування професійного захворювання.

Якщо застрахована особа знаходилась у трудових відносинах із роботодавцем менше ніж 6 календарних місяців, за розрахунковий період приймаються повні календарні місяці роботи, коли застрахована особа знаходилась у трудових відносинах із роботодавцем перед настанням страхового випадку. Наприклад, працівника прийнято на роботу 15 червня, нещасний випадок трапився в листопаді. За розрахунковий період приймаються місяці роботи - з 1 липня до 31 жовтня.

Якщо застрахована особа працювала менше одного повного календарного місяця, за розрахунковий період приймаються фактично відпрацьовані робочі дні перед настанням страхового випадку. Наприклад, працівника прийнято на роботу 15 жовтня, нещасний випадок трапився 20 листопада. За розрахунковий період приймаються дні роботи - з 15 жовтня до 19 листопада.

3. Розрахунок страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснюється виходячи із середньоденної заробітної плати за відпрацьований час у розрахунковому періоді.

Згідно з пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N 1266 (1266-2001-п) (далі - Порядок), розрахунковим періодом вважається період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та за неї сплачувалися страхові внески.

Виходячи із цього при обчисленні середньої заробітної плати враховуються виплати, нараховані застрахованій особі за фактично відпрацьовані робочі дні. Виплати за час, протягом якого працівнику зберігався середній заробіток відповідно до чинного законодавства (розраховані відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (100-95-п) ), оплата простою, частина матеріальної допомоги (у розмірі прожиткового мінімуму), яка не обкладається прибутковим податком з громадян і з якої не справляються страхові внески, не включаються в розрахунок середньої заробітної плати.

4. Відповідно до пункту 7 Порядку (1266-2001-п) середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) , та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Тому якщо суми наданих трудових і соціальних пільг працівникам, установлених колективним договором підприємства, установи, організації, включаються до фонду оплати праці та обкладаються прибутковим податком з громадян і з них справляються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, то вони включаються до розрахунку середньої заробітної плати.

Усі виплати за відпрацьований час ураховуються в тому місяці, у якому вони були нараховані. Якщо працівнику виплачено премію або матеріальну допомогу в місяці, коли він не працював, то ці виплати все рівно враховуються в місяці їх нарахування в тій сумі, з якої сплачені страхові внески.

У випадках коли працівник частину місяця працював та частину місяця знаходився у відпустці і при цьому страхові внески були обмежені максимальною величиною (1600 грн.), у розрахунку середньої заробітної плати за відпрацьований робочий час ураховується заробітна плата, що відповідає величині заробітної плати, за яку сплачені страхові внески у пропорційних розмірах між двома видами нарахувань. Наприклад, в одному місяці була нарахована заробітна плата за відпрацьований час в розмірі 800 грн., оплата відпустки - 1200 грн., страхові внески - 1600 грн. Кількість відпрацьованих днів - 10, кількість робочих днів за балансом робочого часу - 21. Розрахунок: заробітна плата, з якої сплачені страхові внески, за один день згідно з балансом робочого часу - 76,19 грн. (1600 грн.: 21 день); заробітна плата за відпрацьований час, з якої сплачені страхові внески і яка включається до розрахунку середньої заробітної плати, - 761,90 грн. (76,19 грн. х 10 дн.).

Відповідно до чинного законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові внески роботодавцями нараховуються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян, найманими працівниками сплачуються від сум оплати праці, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян. Тому при нарахуванні страхових внесків та обчисленні середньої заробітної плати треба керуватися статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 (13-92) "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами та доповненнями) та інструкцією про прибутковий податок з громадян, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції та Міністерства фінансів України від 21.04.93 р. N 12 (z0064-93) (зі змінами та доповненнями).

5. Розрахунки страхових виплат виходячи із середньогодинної заробітної плати здійснюються у випадках, коли застрахованій особі встановлено підсумований облік робочого часу.

Відповідно до статті 61 КЗпП (322-08) застосовувати підсумований облік робочого часу допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства для тієї категорії працівників, які працюють на безперервно діючих підприємствах або в їх підрозділах. У разі якщо на підприємстві лише окремі підрозділи працюють за графіками підсумованого робочого часу, розрахунки страхових виплат виходячи із середньогодинної заробітної плати здійснюються лише для тих працівників, які працюють за підсумованим обліком робочого часу.

Якщо застрахована особа працювала з виробничої необхідності за різним графіком та режимом роботи, які встановлені в днях і годинах, обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат у такому випадку треба проводити виходячи із середньогодинної заробітної плати При цьому робочі дні переводяться в години виходячи з балансу робочого тижня, установленого колективним договором, і визначається загальна кількість відпрацьованих годин.

6. Якщо застрахована особа працювала за сумісництвом, сумарний розмір заробітної плати, з якої обчислюються виплати, по місяцях розрахункового періоду за основним місцем роботи та за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), оподатковуваного доходу (прибутку), з яких справляються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (1600 грн.).

Пунктом 25 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р. N 1094 (1094-2001-п) , передбачено, що нещасний випадок, що стався з працівником, який виконував роботи за сумісництвом, розслідується і береться на облік підприємством, на якому він працював за сумісництвом.

Виходячи із цього витрати на оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності повинне нести зазначене підприємство. із шостого дня тимчасової непрацездатності допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю призначається і виплачується страхувальником за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з урахуванням заробітної плати за основним місцем роботи та за сумісництвом.

При обчисленні середньої заробітної плати для надання допомоги за рахунок коштів Фонду враховується заробітна плата застрахованої особи за основним місцем роботи на підставі довідки про середню заробітну плату. При цьому за розрахунковий період приймається період роботи за основним місцем роботи, як це передбачено пунктом 3 Порядку (1266-2001-п) .

У довідці про середню заробітну плату за основним місцем роботи, яка видається роботодавцем за вимогою застрахованої особи або робочих органів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань для розрахунку страхових виплат, указуються фактично відпрацьовані робочі дні в розрахунковому періоді.

Наприклад, нещасний випадок трапився у жовтні:

Середньоденний заробіток за сумісництвом для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, - 8 грн. 91 коп. (1060 грн.: 119 дн.), Середньоденний заробіток для розрахунку страхових виплат - 67 грн. 56 коп. (8040 грн. : 119 дн.).

7. Пунктом 12 Порядку (1266-2001-п) передбачено, що правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків може затверджувати за погодженням з Мінпраці Положення про обчислення середньої заробітної плати (v0043583-01) . Таке Положення прийняте правлінням Фонду і воно визначає особливості обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Зокрема Положенням (v0043583-01) передбачено, що коли право на отримання щомісячної страхової виплати настає після 6 повних календарних місяців після місяця, у якому настав страховий випадок, провадиться коригування середньоденної (середньогодинної) заробітної плати на коефіцієнт коригування.

Коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення середньомісячної заробітної плати у галузях національної економіки в місяці, що передує місяцю, у якому настає право на отримання страхової виплати, на середньомісячну заробітну плату в галузях національної економіки в місяці, що передує місяцю, у якому стався страховий випадок.

Наприклад, нещасний випадок стався в грудні 2000 року. МСЕК установила відсоток втрати працездатності в жовтні 2001 року. З дати страхового випадку минуло 9 календарних місяців. У такому випадку потерпілий має право на коригування середньої заробітної плати, яка розраховується виходячи з нарахованих виплат у 2000 році.

Середня заробітна плата у галузях національної економіки в листопаді 2000 року - 257,58 грн.

Середня заробітна плата у галузях національної економіки у вересні 2001 року - 326,34 грн.

Середньоденна заробітна плата, розрахована відповідно до Порядку (1266-2001-п) , у даному випадку коригується на коефіцієнт 1,267 (326,34 грн. : 257,58 грн.).

8. Якщо на дату звернення за страховою виплатою особа, яка має у зв'язку з ушкодженням здоров'я право на отримання страхових виплат, уже не працює на виробництві, з яким пов'язана втрата працездатності, середня заробітна плата обчислюється виходячи із середньої заробітної плати відповідного працівника (на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати професійної працездатності потерпілому) за тією професію (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (у цеху, на дільниці, ділянці), де працювала зазначена особа до моменту ушкодження здоров'я.

За бажанням потерпілого в цьому ж випадку в разі відсутності відповідної професії на підприємстві, в установі, організації, з яким пов'язане ушкодження здоров'я, середня заробітна плата для обчислення страхових виплат може визначатися виходячи із середньої заробітної плати по підприємству, установі, організації в розрахунковому періоді.

При цьому розрахунки середньої заробітної плати провадяться відповідно до Порядку (1266-2001-п) виходячи із 6 календарних місяців.

Якщо за професією та розрядом на виробництві, що мав потерпілий на момент страхового випадку, працюють декілька працівників, за основу розрахунків приймається заробітна плата працівника за середнім її рівнем.

Якщо за основу розрахунків приймається середня заробітна плата на підприємстві, то за відпрацьований робочий час приймається його середня тривалість, яка розраховується виходячи з фактично відпрацьованих людино-днів (людино-годин) на підприємстві на одного працівника.

9. У разі коли на час звернення за страховою виплатою у потерпілого відсутня довідка про його заробітну плату у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, страхові виплати розраховуються виходячи з діючої відповідної місячної тарифної ставки (посадового окладу) аналогічної професії (посади) у галузі, до якої належало ліквідоване підприємство, установа, організація, але не менше від розміру мінімальної заробітної плати на день розрахунку страхових виплат.

При цьому довідка за запитом робочих органів виконавчої дирекції фонду видається місцевим органом з питань праці та соціального захисту населення, а в разі відсутності в цьому органі таких відомостей - центральним органом виконавчої влади, який координує діяльність галузі, до якої належали ліквідовані підприємство, установа чи організація.

10. Якщо на дату звернення за страховою виплатою потерпілому медико-соціальна експертна комісія встановила декілька ступенів втрати професійної працездатності по роботах на різних підприємствах, а після переогляду медико-соціальною експертною комісією за направленням робочих органів виконавчої дирекції Фонду йому встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності, то потерпілий має право вибору середнього заробітку, який він мав перед настанням будь-якої втрати професійної працездатності.

У даному випадку не треба перераховувати середню заробітну плату відповідно до діючого Порядку (1266-2001-п) . За основу приймається заробітна плата, яку вибере потерпілий, з урахуванням коефіцієнтів перерахунку відшкодування шкоди, що встановлювалися підприємством одночасно з підвищенням тарифних ставок (посадових окладів).

Рекомендуємо робочим органам виконавчої дирекції Фонду узагальнити практику застосування порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат і в разі необхідності направити пропозиції Міністерству праці та соціальної політики з метою нормативно-правового врегулювання окремих спірних питань.