Відсутність коштів у підприємства не є виправданням щодо невиплати заробітної плати та компенсації за порушення строків сплати. Податкові органи при перевірках повинні повідомляти органи Міністерства праці та соціальної політики про порушення строків виплати заробітної плати.

Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України в межах своєї компетенції повідомляє.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам.

За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Аналогічно регламентує строки виплати заробітної плати і ст. 115 Кодексу законів про працю України (322-08) .

Конкретні дні і строки виплати заробітної плати повинні визначатися в колективному договорі чи наказом по підприємству вказанням на числа, які, як правило, є однаковими для всіх місяців. Затримка виплати заробітної плати на один і більше днів, визначених у колективному договорі чи наказі, уже є, згідно зі ст. 241-1 КЗпП України (322-08) , порушенням строків виплати заробітної плати.

Згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 р. N 2050-III (2050-14) та Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1427 (1427-97-п) (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 р. N 692 (692-99-п) ), підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання провадиться компенсація втрати частини заробітної плати своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Порушення строків виплати заробітної плати взаємопов'язані з порушенням строків перерахування до державного бюджету податкових платежів, тому органи Державної податкової адміністрації України можуть повідомляти органи Міністерства праці та соціальної політики України щодо виявлених порушень строків виплати заробітної плати.

Частиною 2 ст. 133 Кримінального кодексу України (2001-05) визначено, що кошти, призначені для виплати заробітної плати, мають цільове призначення (виплата заробітної плати), і використання цих коштів для інших потреб заборонено законом.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. N 13 (v0013700-99) "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" визначено, що відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.