ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Н А К А З
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 червня 2004 р.
за N 720/9319
Про затвердження Плану реагування на радіаційні аварії
На виконання пункту 35 Плану комплексних заходів, спрямованих на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання та оперативного реагування на них, на період до 2005 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 122 (
122-2001-п)
, НАКАЗУЄМО:
1. Затвердити План реагування на радіаційні аварії (далі - План), що додається.
2. Відділу моніторингу і кризового реагування Державного комітету ядерного регулювання України (Ананенко О.М.) забезпечити подання цього наказу в п'ятиденний термін на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Департаменту цивільного захисту (генерал-майор Зозуля С.Л.) і Державній інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки (генерал-майор Євдін О.М.) Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з Відділом моніторингу і кризового реагування Державного комітету ядерного регулювання України (Ананенко О.М.) до 1 вересня 2004 року надати методичну допомогу функціональним підсистемам Єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру (далі - Система) щодо приведення планів реагування на надзвичайні ситуації цих підсистем у відповідність до вимог Плану.
4. Департаменту цивільного захисту (генерал-майор Зозуля С.Л.), Департаменту сил (генерал-лейтенант Марченко Г.Б.) і Державній інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки (генерал-майор Євдін О.М.) Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:
4.1) до 1 травня 2005 року розробити та затвердити вимоги до планів реагування на радіаційні аварії територіальних підсистем місцевого та регіонального рівнів Системи;
4.2) до 1 грудня 2005 року розробити та затвердити Зразковий план реагування на радіаційні аварії територіальних підсистем Системи, вся територія або частина території яких належить до зони спостереження АЕС України;
4.3) забезпечити контроль за розробленням відповідних планів реагування на радіаційні аварії територіальних підсистем Системи усіх рівнів з врахуванням вимог підпунктів 4.1 і 4.2 цього наказу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями з введенням цих планів у дію до 1 грудня 2006 року.
5. Відділу моніторингу і кризового реагування Державного комітету ядерного регулювання України (Ананенко О.М.) разом з Департаментом цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (генерал-майор Зозуля С.Л.) забезпечувати перегляд Плану кожні 5 років.
6. Департаменту економіки і фінансового забезпечення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (Соколенко Т.М.) під час підготовки бюджетних пропозицій до Державного бюджету України на 2005 рік передбачити кошти для розробки Типового плану реагування на радіаційні аварії територіальних підсистем Системи, вся територія або частина території яких належить до зони спостереження АЕС України.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету ядерного регулювання України - Головного державного інспектора з ядерної безпеки України Дем'яненка А.І., першого заступника Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - керівника апарату Романова В.М.
|
Голова Державного
комітету ядерного
регулювання України
Міністр України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи
|
В.В.Грищенко
Г.В.Рева
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Державного комітету ядерного
регулювання України та
Міністерства України
з питань надзвичайних
ситуацій та у справах
захисту населення від
наслідків Чорнобильської
катастрофи
17.05.2004 N 87/211
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 червня 2004 р.
за N 720/9319
ПЛАН
РЕАГУВАННЯ НА РАДІАЦІЙНІ АВАРІЇ
I. Загальна частина
1.1. План реагування на радіаційні аварії (далі - План) призначений для забезпечення узгодженого оперативного реагування органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій (далі - єдина система цивільного захисту) у разі загрози або виникнення радіаційної аварії (далі - РА).
1.2. План розроблено з урахуванням вимог Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (
39/95-ВР)
, "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" (
1809-14)
, "Про правові засади цивільного захисту" (
1859-15)
, "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" (
15/98-ВР)
, Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 N 1567 (
1567-2001-п)
, в частині, що стосується РА, а також рекомендацій Міжнародного агентства з атомної енергії.
1.3. План розроблено з метою:
правового врегулювання дій функціональних та територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту з урахуванням специфіки аварійного планування та реагування на РА;
гармонізації нормативно-правової бази у сфері аварійного реагування, що діє в Україні, з чинною нормативно-правовою базою країн Європейського Союзу.
II. Терміни та визначення
У цьому Плані наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
аварійний план - план дій у випадку аварії на будь-якому об'єкті, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями;
єдина державна система цивільного захисту населення і територій - сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту;
зона спостереження - територія, на якій можливий радіаційний вплив ядерної установки та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на населення, що проживає в цій зоні;
контрзахід - будь-яка дія, яка призводить до зменшення існуючих індивідуальних та (або) колективних доз опромінення або імовірності опромінення внаслідок аварії чи ситуації хронічного опромінення та (або) зменшення збитку для здоров'я, завданого самим фактом наявності аварії чи хронічного опромінення;
надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат;
невідкладні контрзаходи - контрзаходи, реалізація яких спрямована на відвернення порогових детермінованих ефектів;
орган управління єдиної системи цивільного захисту - орган виконавчої влади або його структурний підрозділ, призначений для безпосереднього керівництва діяльністю щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в межах його компетенції;
підсистеми (функціональні та територіальні) єдиної системи цивільного захисту - сукупність підпорядкованих спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади функціональних та територіальних органів управління, на які покладаються визначені законом завдання у конкретних сферах цивільного захисту;
радіаційна аварія - подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки;
реагування на РА - скоординовані дії органів та підпорядкованих їм сил цивільного захисту, які входять до складу функціональних та територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, щодо ліквідації РА та мінімізації її наслідків;
рівень втручання - очікувана розрахункова величина дози опромінення людини, яка зумовлює необхідність обов'язкового вжиття заходів щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання;
рівень дії - величина, похідна від рівнів втручання, яка виражається у термінах таких показників радіаційної обстановки, які можуть бути виміряні: потужність поглинутої дози в повітрі на відкритій місцевості, об'ємна активність радіонуклідів в повітрі, питома активність радіонуклідів в продуктах харчування, щільність випадінь радіонуклідів на грунт та інші;
санітарно-захисна зона - територія навколо радіаційно-ядерного об'єкта, де рівень опромінення людей в умовах нормальної експлуатації може перевищити квоту ліміту дози для категорії В. У санітарно-захисній зоні забороняється проживання населення, встановлюються обмеження на виробничу діяльність, що не має відношення до радіаційно-ядерного об'єкта, та проводиться радіаційний контроль;
сили та засоби цивільного захисту - особовий склад і працівники органів та підрозділів цивільного захисту, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи;
термінові контрзаходи - контрзаходи, проведення яких має за мету відвернення таких рівнів доз гострого та (або) хронічного опромінення населення, які створюють загрозу виникнення гострих клінічних радіаційних проявів.
III. Аварійне планування
3.1. З метою своєчасного реагування на РА та вжиття дієвих заходів для захисту населення і територій крім цього Плану розробляються такі плани реагування на РА:
аварійні плани об'єктів, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями;
плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту місцевого рівня;
плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту регіонального рівня;
плани реагування функціональних підсистем єдиної системи цивільного захисту.
3.2. Об'єкти, що можуть опинитися у зонах радіаційного забруднення, у своїх планах реагування на надзвичайні ситуації окремим розділом передбачають відповідні заходи з питань реагування на РА.
3.3. Відповідальність за розробку, затвердження і здійснення заходів, передбачених аварійними планами об'єктів, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями, несуть керівники підприємств, які експлуатують ці об'єкти.
3.4. Керівники підприємств, що здійснюють перевезення радіоактивних матеріалів, відповідають за розробку, затвердження і здійснення планів дій з ліквідації наслідків аварій, що можуть статися під час перевезення радіоактивних матеріалів, згідно з Положенням щодо планування заходів та дій на випадок аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів, затвердженим наказом Держатомрегулювання України від 07.04.2005 N 38 (
z0431-05)
, зареєстрованим у Мін'юсті 22.04.2005 за N 431/10711.
3.5. Розробка та затвердження планів реагування територіальних і функціональних підсистем єдиної системи цивільного захисту здійснюється відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року N 1198 (
1198-98-п)
"Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" та від 16 листопада 2001 року N 1567 (
1567-2001-п)
"Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня", а також відповідно до Типового положення про функціональну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затвердженого наказом МНС України від 21.12.98 N 387 (
z0092-99)
, зареєстрованого в Мін'юсті 11.02.99 за N 92/3385.
3.6. Аварійне планування на випадок РА ведеться відповідно до наступних категорій радіаційної небезпеки:
I - об'єкти (такі, як атомні електричні станції), для яких небезпечні події на проммайданчику, включаючи події з дуже низькою імовірністю виникнення, можуть призвести до тяжких детермінованих медичних ефектів за межами майданчика;
II - об'єкти (такі, як деякі типи дослідницьких реакторів або підприємства з виробництва закритих джерел іонізуючого випромінювання тощо), для яких небезпечні події на проммайданчику можуть призвести до підвищення доз опромінення населення за межами майданчика, що виправдовує здійснення термінових контрзаходів;
III - об'єкти (такі, як промислові випромінювальні установки, підприємства, що зберігають відпрацьоване ядерне паливо, або підприємства, що здійснюють збір та захоронення відходів низької активності тощо), для яких небезпечні події на проммайданчику можуть призвести до підвищення доз опромінення або виникнення забруднення, що виправдовує термінові захисні дії на проммайданчику;
IV - діяльність, яка може призвести до виникнення РА, що виправдовує застосування термінових контрзаходів у непередбаченому місці. Ця діяльність включає перевезення та інші види санкціонованої діяльності, пов'язані з мобільними об'єктами (такими, як промислові радіографічні джерела іонізуючого випромінювання, супутники на ядерному енергопостачанні або радіотермічні генератори), а також несанкціоновану діяльність (таку, як дії з незаконно отриманими джерелами іонізуючого випромінювання). Категорія небезпеки IV репрезентує мінімальний рівень небезпеки, що застосовується для всієї території країні;
V - діяльність, яка в нормальних умовах не пов'язана з застосуванням джерел іонізуючого випромінювання, але для якої існує значна імовірність радіоактивного забруднення сільськогосподарських продуктів до рівнів, що вимагають негайну заборону вживання продуктів у результаті події на об'єктах категорій радіаційної небезпеки I або II, включаючи такі об'єкти в інших країнах.
3.7. В аварійних планах, що розробляються на об'єктах, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями, має бути визначено категорію радіаційної небезпеки об'єкта. Категорія радіаційної небезпеки визначається на основі аналізу радіаційної безпеки об'єкта з урахуванням примірного розподілу об'єктів та видів діяльності за категоріями радіаційної небезпеки (додаток).
3.8. Аварійні плани об'єктів категорії радіаційної небезпеки I розробляються на основі Типового аварійного плану АЕС України, відповідальність за підготовку та узгодження якого із заінтересованими міністерствами покладається на Мінпаливенерго.
3.9. Вимоги до планів реагування на РА територіальних підсистем місцевого та регіонального рівнів єдиної системи цивільного захисту, крім зазначених далі у п. 3.12, розробляються МНС із залученням МОЗ і Мінприроди відповідно до категорії радіаційної небезпеки об'єктів та видів діяльності, які в разі РА можуть впливати на територію підсистем.
3.10. Плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, вся територія або частина території яких належить до зони спостереження об'єктів категорії радіаційної небезпеки I-II (але не менше ніж тридцятикілометрова зона для АЕС потужністю до 4 ГВт, п'ятидесятикілометрова зона для АЕС потужністю більше 4 ГВт), розробляються як окремі документи.
Плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, на території яких розташовані об'єкти категорії радіаційної небезпеки III або здійснюється діяльність категорії радіаційної небезпеки IV-V, можуть входити окремими розділами до планів реагування на надзвичайні ситуації, найбільш імовірні для території, що розробляються на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року N 1567 (
1567-2001-п)
"Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня".
3.11. Плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, вся територія або частина території яких належить до зони спостереження об'єктів категорії радіаційної небезпеки I-II, розробляються на основі вихідної інформації, яка надається підприємствами, що експлуатують об'єкти категорії радіаційної небезпеки I-II, та погоджуються керівництвом цих підприємств.
3.12. Плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, вся територія або частина території яких належить до зони спостереження об'єктів категорії радіаційної небезпеки I, розробляються на основі Зразкового плану реагування на РА територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, затвердженого наказом МНС та узгодженого з Мінпаливенерго, МОЗ і Мінприроди.
3.13. Плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, вся територія або частина території яких належать до зони спостереження об'єктів категорії радіаційної небезпеки I або II, повинні бути взаємопогоджені. Відповідальність за погодження планів несе керівник органу управління територіальної підсистеми, на території якої розміщений об'єкт категорії радіаційної небезпеки I або II.
3.14. У планах реагування функціональних та територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту повинно бути встановлено:
порядок інформаційного обміну з іншими учасниками реагування на РА;
рекомендації щодо форми та змісту прес-релізів, які готуються для інформування населення та засобів масової інформації, залежно від ситуації, що склалася або прогнозується на різних етапах розвитку РА.
IV. Класифікація радіаційних аварій
4.1. Для потреб аварійного планування та оповіщення з урахуванням рекомендацій Міжнародного агентства з атомної енергії РА та інші небезпечні події розподіляються на такі класи:
аварія комунальна - РА на об'єктах категорії радіаційної небезпеки I або II, наслідки якої не обмежуються приміщеннями об'єкта і його проммайданчиком, а поширюються на прилягаючі території, де проживає населення; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо мінімізації наслідків аварії та забезпечення захисту персоналу і населення;
аварія на майданчику - РА на об'єктах категорії радіаційної небезпеки I або II, пов'язана зі значним зниженням рівня захисту персоналу та осіб, які перебувають навколо об'єкта; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо мінімізації наслідків аварії, захисту персоналу та підготовки заходів щодо захисту населення і територій за межами проммайданчика, якщо це стане необхідним;
аварія промислова - РА на об'єктах категорії радіаційної небезпеки I, II або III, наслідки якої за прогнозом не можуть поширитися за межі територій виробничих приміщень і проммайданчика об'єкта, а аварійного опромінювання може зазнавати лише персонал; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо зниження наслідків аварії та захисту персоналу;
аварійна готовність - небезпечна подія на об'єктах категорії радіаційної небезпеки I, II або III, пов'язана зі значним або невизначеним зниженням рівня захисту персоналу або населення; при оголошенні цього класу небезпечної події необхідно негайно вжити заходів щодо оцінки та мінімізації наслідків небезпечної події, підвищити рівень готовності на проммайданчику та рівень готовності організацій, відповідальних за реагування за межами проммайданчика;
втрата контролю над джерелом - небезпечна подія, пов'язана з втратою, крадіжкою небезпечних джерел або втратою контролю над небезпечними джерелами, включаючи загрозу тероризму, падіння або неконтрольоване повернення на землю супутника, транспортні аварії під час перевезення радіоактивних речовин, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.
Наведена класифікація РА не замінює існуючі класифікації небезпечних подій, призначені для ведення статистики, спілкування з громадськістю, звітності або інших цілей.
4.2. Аварійні плани об'єктів, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями, та інструкції персоналу повинні визначати порядок класифікації РА та порядок дій залежно від класу РА, який оголошено.
4.3. Первинне аварійне повідомлення, яке надається до функціональних та територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту персоналом об'єкта, що належить до категорій радіаційної небезпеки I, II або III, повинно містити визначення небезпечної події за класифікацією РА.
4.4. Плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту повинні містити порядок класифікації надзвичайної ситуації згідно з Державним класифікатором надзвичайних ситуацій (
v0552565-01)
на основі класу РА та іншої інформації, що надходить з аварійного об'єкта.
V. Розподіл обов'язків щодо реагування на РА
5.1. Підприємства, які експлуатують об'єкти категорії радіаційної небезпеки I-III, повинні здійснювати:
взаємодію з функціональними та територіальними підсистемами єдиної системи цивільного захисту щодо реагування на РА, включаючи аварійне оповіщення з наступним інформуванням місцевих органів виконавчої влади, регулюючих органів, територіальних органів МНС, органів управління відповідних функціональних підсистем єдиної системи цивільного захисту;
оцінку, прогноз розвитку РА і змін радіаційної ситуації та надання рекомендацій місцевим органам виконавчої влади щодо захисту населення;
захист персоналу об'єкта, а також осіб, які перебувають на території проммайданчика та санітарно-захисної зони об'єкта;
реалізацію додаткових заходів щодо фізичного захисту об'єкта;
проведення комплексу організаційних та технічних заходів з ліквідації аварії та її наслідків;
створення резервів медичного майна і лікарських засобів для захисту персоналу об'єктів категорії радіаційної небезпеки I та осіб, які перебувають у санітарно-захисній зоні, організацію і координацію робіт з надання термінової медичної допомоги постраждалому персоналу.
5.2. Повноваження місцевих органів виконавчої влади щодо реагування на РА визначаються відповідно до Законів України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" (
15/98-ВР)
та "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" (
1809-14)
.
5.3. Центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить аварійний об'єкт, відповідає за:
введення в дію плану аварійного реагування функціональної підсистеми єдиної системи цивільного захисту;
організацію взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади щодо залучення додаткових сил і засобів;
надання допомоги аварійному об'єкту за рахунок мобілізації галузевих ресурсів;
надання інформаційно-аналітичної підтримки МНС та Урядовій комісії з ліквідації надзвичайної ситуації;
у разі потреби - подання у встановленому порядку запиту щодо допомоги аварійному об'єкту з державних резервів.
5.4. У разі виникнення РА нижченаведені центральні органи виконавчої влади здійснюють такі функції:
МНС:
організацію оповіщення населення про загрозу і виникнення РА, контроль за функціонуванням територіальних і локальних систем оповіщення;
використання аварійно(пошуково)-рятувальних спеціалізованих формувань для реагування на РА;
координацію та контроль за здійсненням заходів щодо захисту населення і територій при виникненні РА;
виконання обов'язків компетентного національного органу, уповноваженого надсилати та одержувати прохання про допомогу і приймати пропозиції про допомогу згідно з Конвенцією про допомогу в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації (
995_027)
;
забезпечення керівних органів єдиної системи цивільного захисту гідрометеорологічною інформацією та даними про забруднення довкілля за результатами спостережень, що здійснює Державна гідрометеорологічна служба.
Мінпаливенерго:
створення системи заходів щодо забезпечення готовності до ліквідації РА на об'єктах категорії радіаційної небезпеки I, включаючи розробку відповідних нормативних актів;
координацію дій з ліквідації РА на об'єктах категорії радіаційної небезпеки I та мінімізації її наслідків;
надання інформаційно-аналітичної підтримки групі екстреної допомоги АЕС, яка створюється експлуатуючою організацією, відповідно до компетенції.
МОЗ:
організацію і координацію робіт з надання термінової медичної допомоги постраждалому населенню в зонах РА, координацію робіт з евакуації постраждалого населення і хворих із цих зон;
оцінку і прогноз дозових навантажень населення та надання рекомендацій щодо їх мінімізації, організацію оперативного контролю радіоактивного забруднення у зонах РА;
збирання, узагальнення, аналіз і надання органам єдиної системи цивільного захисту відомостей про постраждалих і хворих осіб у зонах РА;
створення резервів медичного майна і лікарських засобів та забезпечення термінового постачання їх для локалізації наслідків РА.
Мінприроди:
методичне забезпечення управління та контроль за екологічно обгрунтованим проведенням робіт з ліквідації наслідків РА;
організацію і проведення спостереження, оцінки і прогнозу стану атмосфери, водних об'єктів і сільськогосподарських культур, радіоактивного забруднення довкілля України;
забезпечення керівних органів єдиної системи цивільного захисту гідрометеорологічною інформацією та даними про забруднення довкілля;
оперативний контроль за радіоактивним забрудненням у випадку РА згідно з установленим регламентом у місцях проведення постійних спостережень.
Держатомрегулювання:
міжнародний інформаційний обмін згідно з Конвенцією про оперативне оповіщення про ядерну аварію (
995_026)
та у рамках відповідних двосторонніх договорів з іншими країнами;
оперативне повідомлення через засоби масової інформації про РА на території України, а також за її межами у разі можливості транскордонного перенесення радіоактивних речовин.
Функції інших центральних органів виконавчої влади, які залучаються до реагування у разі РА, визначаються Положенням про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року N 1198 (
1198-98-п)
.
VI. Аварійне реагування на РА
6.1. При оголошенні об'єктом категорії радіаційної небезпеки I або II комунальної аварії негайно вводяться в дію аварійний план об'єкта, плани реагування місцевих та регіональних територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, територія яких належить до зони спостереження об'єкта, плани реагування відповідних функціональних підсистем та цей План.
6.2. При оголошенні об'єктом категорії радіаційної небезпеки I або II аварії на майданчику негайно вводиться в дію аварійний план об'єкта, плани реагування місцевих та регіональних територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, територія яких належить до зони спостереження об'єкта, та плани реагування функціональних підсистем центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить аварійний об'єкт.
6.3. Цей План вводиться у дію таким шляхом:
здійснюється оповіщення МНС в порядку, передбаченому Планом реагування на надзвичайні ситуації державного рівня, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року N 1567 (
1567-2001-п)
;
керівництвом МНС приймається рішення про розгортання Кризового центру МНС та формування міжвідомчого оперативного штабу;
міжвідомчий оперативний штаб починає свою роботу у Кризовому центрі МНС, аналізує ситуацію та визначає дії щодо подальшого аварійного реагування на державному рівні.
6.4. При утворенні Кабінетом Міністрів України спеціальної Урядової комісії з ліквідації надзвичайної ситуації для загальної координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади міжвідомчий оперативний штаб виконує функції її робочого органу.
6.5. Координацію дій функціональних та територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту щодо інформування засобів масової інформації та населення здійснюють уповноважені особи, які призначаються розпорядженням координуючого органу єдиної системи цивільного захисту (комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповідного рівня).
6.6. У разі комунальної аварії на АЕС крім Кризового центру МНС в обов'язковому порядку активізуються кризовий центр НАЕК "Енергоатом", Інформаційно-кризовий центр Держатомрегулювання та відповідні кризові структури Мінпаливенерго.
6.7. Функціональні підсистеми центральних органів виконавчої влади, що залучаються до реагування у разі виникнення РА державного рівня, створюються в Україні згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року N 1198 (
1198-98-п)
"Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру".
Функціональні підсистеми МНС:
"Оповіщення населення про надзвичайні ситуації";
"Захист населення і територій при виникненні надзвичайних ситуацій";
"Життєзабезпечення постраждалого населення";
"Проведення аварійно(пошуково)-рятувальних та інших невідкладних робіт";
"Сили і засоби реагування на надзвичайні ситуації";
"Розроблення планів дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій щодо забезпечення безпеки населення, захисту довкілля та мінімізації негативних наслідків цих ситуацій".
Функціональна підсистема Держатомрегулювання:
"Безпека об'єктів ядерної енергетики".
Функціональна підсистема Мінпаливенерго:
"Атомна енергетика та паливно-енергетичний комплекс".
Функціональні підсистеми МОЗ:
"Медицина катастроф";
"Нагляд за санітарно-епідемічною обстановкою";
"Створення резервів медичного майна і лікарських засобів".
Функціональні підсистеми Мінприроди:
"Державна система екологічного моніторингу навколишнього середовища";
"Спостереження і контроль за природними гідрометеорологічними явищами та забрудненням довкілля";
"Прогнозування гідрометеорологічних умов і явищ";
"Спостереження і контроль за рівнем забруднення підземних вод, включаючи радіоактивне".
VII. Забезпечення фінансування заходів, передбачених Планом
Фінансування визначених Планом заходів здійснюється згідно з чинним законодавством.
VIII. Протиаварійні навчання
8.1. Для підтримки необхідного рівня аварійної готовності на всіх рівнях єдиної системи цивільного захисту провадяться планові протиаварійні навчання з метою перевірки узгодженості аварійних планів підприємств з планами реагування інших функціональних та територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту та відпрацювання дій персоналу під час аварії.
8.2. Періодичність протиаварійних навчань повинна визначатися у аварійних планах об'єктів, планах реагування територіальних та функціональних підсистем єдиної системи цивільного захисту.
8.3. Територіальні підсистеми, вся територія або частина території яких належить до зони спостереження об'єктів категорії небезпеки I-II або на території яких розташовані об'єкти категорії небезпеки III, як правило, провадять навчання шляхом участі своїх сил та засобів у планових навчаннях об'єктів відповідної категорії небезпеки.
8.4. На державному рівні єдиної системи цивільного захисту протиаварійні навчання провадяться не рідше одного разу на 5 років. Підготовку та проведення навчань здійснює МНС із залученням Мінпаливенерго, МОЗ, Мінприроди, Держатомрегулювання та інших центральних органів виконавчої влади залежно від програми протиаварійного навчання.
8.5. За результатами оцінки протиаварійних навчань здійснюється коригування відповідних планів реагування та інструкцій персоналу.
|
Начальник Відділу моніторингу
і кризового реагування
Держатомрегулювання
|
О.М.Ананенко
|
Додаток
до п. 3.7 Плану реагування
на радіаційні аварії
ПРИМІРНИЙ РОЗПОДІЛ
об'єктів та видів діяльності за категоріями радіаційної небезпеки
|
Вид
діяльності
|
Короткий опис небезпеки
|
Типова
категорія
радіаційної
небезпеки
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Використання в різних сферах діяльності
|
|
Радіо-
фармацевтичне
виробництво
|
За межами майданчика: відсутній
ризик детермінованих ефектів.
Невеликий ризик викиду, який може
спричинити опромінення біля об'єкта
у дозах, що перевищують рівні
втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів.
Найбільший ризик у випадку пожеж на
виробництвах великої потужності та
складах. Небезпека залежить від
загальної кількості та летучості
речовин. Незначний ризик аварій, які
пов'язані з вибухами, ураганами,
витіками, розсипанням речовин
|
Категорія не
встановлю-
ється,
II або III
|
|
На майданчику: можливість серйозних
детермінованих ефектів невелика.
Можливе опромінення в дозах, що
перевищують межі для професійного
опромінення
|
|
Лікарні
|
За межами майданчика: відсутній
ризик викидів, які можуть спричинити
опромінення в дозах, що перевищують
рівні втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів, за
винятком випадків втрати або
крадіжки небезпечних джерел
|
III
|
|
На майданчику: можливість серйозних
детермінованих ефектів для персоналу
та пацієнтів при неправильному
використанні або зберіганні закритих
джерел (установки для брахитерапії,
опромінення тощо). Крім того,
радіоактивні препарати та
діагностичні ліки можуть також
представляти небезпеку за
відсутності належного контролю та
при неправильному їх використанні
|
|
Виробництво
закритих
джерел
|
За межами майданчика: відсутній
ризик детермінованих ефектів.
Невеликий ризик викиду, який може
спричинити опромінення біля об'єкта
у дозах, що перевищують рівні
втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів.
Найбільший ризик у випадку пожеж на
виробництвах великої потужності та
складах. Небезпека залежить від
загальної кількості та летучості
речовин. Незначний ризик аварій, які
пов'язані з вибухами, ураганами,
витіками, розсипанням речовин
|
II або III
|
|
На майданчику: серйозні
детерміновані ефекти можливі в
процесі виробництва в результаті
порушення захисних бар'єрів, що може
призвести до інгаляційного
потрапляння або потрапляння при
прийманні їжі
|
|
Дослідницькі
лабораторії
|
За межами майданчика: відсутній
ризик викиду, що може спричинити
опромінення в дозах, що перевищують
рівні втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів,
виключаючи випадки зберігання та
використання в одному місці
радіоактивних речовин великої
активності
|
Категорія не
встановлю-
ється,
II або III
|
|
На майданчику: існує ризик серйозних
детермінованих ефектів у результаті
зовнішнього та внутрішнього
опромінення, що залежить від
конкретних умов
|
|
Збір та
захоронення
відходів
низької
активності
|
За межами майданчика: відсутній
ризик опромінення в дозах, що
перевищують рівні втручання для
термінових і невідкладних
контрзаходів при захороненні малих
активностей
|
Категорія не
встановлю-
ється
|
|
На майданчику: відсутній ризик
перевищення рівнів втручання для
термінових і невідкладних
контрзаходів. Пожежа на сховищах з
відходами може призвести до викиду,
що перевищує експлуатаційні рівні
|
|
Збір та
захоронення
відходів
середньої
активності
|
За межами майданчика: відсутній
ризик детермінованих ефектів.
Невеликий ризик викиду, який може
спричинити опромінення біля об'єкта
у дозах, що перевищують рівні
втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів.
Найбільший ризик у випадку пожеж.
Незначний ризик аварій, які
пов'язані з вибухами, ураганами,
витіками, розсипанням речовин
|
II або III
|
|
На майданчику: можливість серйозних
детермінованих ефектів невелика.
Можливе опромінення в дозах, що
перевищують межі для професійного
опромінення
|
|
Збіднений
уран
|
За межами майданчика: відсутній
ризик перевищення рівнів втручання
для термінових і невідкладних
контрзаходів. Існує ризик
смертельних випадків при викиді
гексафториду урану через хімічну
токсичність плавикової кислоти.
Ступінь імовірності залежить від
загальної кількості гексафториду
урану. Найбільший ризик виникає у
разі пошкодження нагрітих ємностей
великого об'єму
|
Категорія не
встановлю-
ється
|
|
На майданчику: відсутній ризик
перевищення рівнів втручання для
термінових і невідкладних
контрзаходів
|
|
Джерела
|
|
Випромінювачі
для
стерилізації,
промислові
радіографи,
установки для
телетерапії
|
За межами майданчика: при належному
контролі відсутня можливість
перевищення рівнів втручання для
термінових і невідкладних
контрзаходів, при втраті контролю
(втрата джерела або крадіжка) існує
можливість миттєвого фатального
опромінення за відсутності захисту
або серйозного пошкодження тілесних
тканин при утриманні в руках
|
III або IV
(для
пересувних
установок)
|
|
На майданчику: локалізовані дози,
достатні для миттєвого фатального
опромінення за відсутності захисту
|
|
Установки для
брахотерапії,
прилади для
каротажу
свердловин,
рівнеміри,
товщиноміри
|
За межами майданчика: при втраті
контролю (втрата джерела або
крадіжка) існує можливість
фатального опромінення за
відсутності захисту або серйозного
пошкодження тілесних тканин при
утриманні в руках
|
IV (для
пересувних
установок)
|
|
На майданчику: можливість фатального
опромінення за відсутності захисту
|
|
Вологоміри,
нейтралізато-
ри статичної
електрики,
тритієві
світові
знаки,
плутонієві
датчики
|
За межами майданчика: немає ризику
перевищення рівнів втручання для
термінових і невідкладних
контрзаходів
|
Категорія не
встановлю-
ється
|
|
На майданчику: немає ризику
перевищення рівнів втручання для
термінових і невідкладних
контрзаходів
|
|
Ядерний цикл
|
|
Видобуток та
переробка
урану
|
За межами майданчика: відсутній
ризик викидів, що може спричинити
опромінення в дозах, що перевищують
рівні втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів. При
зруйнуванні ставків з відходами
можливе забруднення території та
води, що вимагає втручання
|
Категорія не
встановлю-
ється
Категорія не
встановлю-
ється
|
|
На майданчику: відсутній ризик
перевищення рівнів втручання для
термінових і невідкладних
контрзаходів
|
|
Заводи з
переробки
гексафториду
урану
|
За межами майданчика: можливість
смертельних випадків при викиді
гексафториду урану через хімічну
токсичність плавикової кислоти.
Ступінь імовірності залежить від
загальної кількості гексафториду
урану. Найбільший ризик виникає у
випадку пошкодження нагрітих
ємностей великого об'єму
|
Категорія не
встановлю-
ється
|
|
На майданчику: те саме, що й
за межами майданчика
|
|
Сухе
зберігання
відпрацьова-
ного ядерного
палива
|
За межами майданчика: відсутній
ризик перевищення рівнів втручання
для термінових і невідкладних
контрзаходів
|
III
|
|
На майданчику: відсутній ризик
інгаляційних доз, що перевищують
рівні втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів. У разі
втрати захисту дози зовнішнього
опромінення можуть перевищити рівні
втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів
|
|
Реактори (АЕС, судові, дослідницькі)
|
|
Встановлена
потужність
перевищує 100
МВт (тепл.)
|
За межами майданчика: при аваріях із
серйозними пошкодженнями активної
зони існує імовірність розвитку
серйозних детермінованих ефектів,
включаючи смертельні випадки.
Опромінення в дозах, що перевищують
рівні втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів, можливо
на відстані 5 км від станції.
Радіоактивні випадіння можуть
призвести до опромінення в дозах, що
перевищують рівні втручання для
прийняття рішення про тимчасове
відселення та рівні дії для
прийняття рішення про вилучення,
заміну і обмеження вживання
радіоактивно забруднених продуктів
харчування, на великих відстанях від
станції. При аваріях без пошкодження
активної зони існує мала імовірність
опромінення в дозах, що перевищують
рівні втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів
|
I або II
|
|
На майданчику: при аваріях з
пошкодженням активної зони існує
імовірність виникнення доз, що
призводять до розвитку серйозних
детермінованих ефектів та
смертельних випадків
|
|
Встановлена
потужність
від
2 МВт (тепл.)
до 100 МВт
(тепл.)
|
За межами майданчика: при порушенні
охолодження активної зони
(розплавлення активної зони) можуть
сформуватися дози опромінення від
інгаляційного потрапляння
короткоживучих ізотопів йоду, що
перевищують рівні втручання для
термінових і невідкладних
контрзаходів
|
II або III
|
|
На майданчику: при порушенні
охолодження активної зони існує
імовірність доз опромінення від
інгаляції, що перевищують рівні
втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів. У разі
порушення захисту можливе зовнішнє
опромінення у дозах, що перевищують
рівні втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів або
призводять до серйозних
детермінованих ефектів
|
|
Встановлена
потужність
менше
2 МВт (тепл.)
|
За межами майданчика: відсутній
ризик перевищення рівнів втручання
для термінових і невідкладних
контрзаходів
|
III
|
|
На майданчику: при порушенні
охолодження активної зони існує
імовірність доз опромінення від
інгаляції, що перевищують рівні
втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів. У разі
порушення захисту можливе зовнішнє
опромінення в дозах, що перевищують
рівні втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів або
призводять до серйозних
детермінованих ефектів
|
|
Транспортування
|
|
Звільнені
упаковки:
ООН 2910,
ООН 2911,
ООН 2909,
ООН 2908
|
Такі вантажі містять обмежену
кількість радіоактивних матеріалів.
Не виникає ризику радіаційних
наслідків, що потребують спеціальних
захисних дій. Забруднення грунтів,
що виникає через надзвичайну
ситуацію, може вимагати проведення
дезактивації
|
Категорія не
встановлю-
ється
|
|
Промислові
упаковки:
ООН 2912,
ООН 3321,
ООН 3322,
ООН 2913
|
Такі вантажі містять тільки
визначені матеріали "низької питомої
активності" або визначені
"поверхнево забруднені об'єкти".
Рівні втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів можуть
бути перевищені поблизу від
пошкодженої упаковки, оскільки
промислові упаковки розробляються
без врахування можливості
пошкодження під час аварії.
Забруднення грунтів, що виникає
через надзвичайну ситуацію, може
вимагати проведення дезактивації
|
Категорія не
встановлю-
ється
|
|
Упаковки
типу A:
ООН 2915,
ООН 3332
|
Допустима для упаковок типу А
активність обмежує радіаційну
небезпеку. Можливе виникнення доз,
що перевищують рівні втручання для
термінових і невідкладних
контрзаходів, у безпосередній
близькості від упаковки. Забруднення
грунтів, що виникає через
надзвичайну ситуацію, може вимагати
проведення дезактивації
|
Категорія не
встановлю-
ється або IV
|
|
Упаковки
типу B
[B(U) і
B(M)]:
ООН 2916,
ООН 2917
|
Упаковки типу В звичайно містять
велику кількість радіоактивного
матеріалу. Упаковки типу В
розроблено з урахуванням потреби
протистояти всім імовірним
транспортним аваріям на землі та
морі. Радіоактивний вміст упаковки
типу В, що перевозиться повітряним
транспортом, обмежується. Вважається
можливим виникнення доз, що
перевищують рівні втручання для
термінових і невідкладних
контрзаходів, для аварій повітряного
транспорту, і неможливим для аварій
наземного транспорту. Проте під час
надзвичайної ситуації це повинно
бути підтверджено моніторингом
|
Категорія не
встановлю-
ється або IV
|
|
Упаковка
типу C:
ООН 3323
|
Упаковки типу С звичайно містять
велику кількість радіоактивного
матеріалу. Упаковки типу С
розроблено з урахуванням потреби
протистояти усім імовірним
транспортним аваріям на землі, морі
та у повітрі. Вважається неможливим
виникнення доз, що перевищують рівні
втручання для термінових і
невідкладних контрзаходів. Проте під
час надзвичайної ситуації це повинно
бути підтверджено моніторингом
|
Категорія не
встановлю-
ється або IV
|
|
Спеціальні
умови:
ООН 2919
|
Транспортування вантажу неподільного
або подільно-звільненого
радіоактивного матеріалу в
спеціальних умовах вимагає
повідомлення компетентних органів
усіх країн, через територію яких
здійснюється перевезення, за сім
днів до його початку. У разі аварії
можливе перевищення рівнів втручання
для термінових і невідкладних
контрзаходів. Забруднення грунтів,
що виникає через аварію, може
вимагати проведення дезактивації
|
Категорія не
встановлю-
ється або IV
|
|
Упаковки, що
містять
подільні
матеріали:
ООН 2977,
ООН 3324,
ООН 3325,
ООН 3326,
ООН 3327,
ООН 3328,
ООН 3329,
ООН 3330,
ООН 3331
|
Упаковки промислові, типу A, типу B
і типу C можуть містити подільні
матеріали. Упаковки з подільними
матеріалами розробляються з
обмеженням вмісту таким чином, щоб
забезпечувати його підкритичність
при перевезенні як в нормальних
умовах, так і при виникненні аварій.
Тому сумарний ризик є таким самим,
як для відповідних упаковок
промислових, типу A, типу B і типу
C. Аварія під час перевезення
повітряним транспортом упаковок типу
IF, типу AF, типу B(U)F або типу
B(M)F, що містять тільки подільний
гексафторид урану, може призвести до
викиду гексафториду урану, що
асоціюється з хімічною небезпекою.
Але при транспортуванні упаковок, що
містять тільки гексафторид урану, не
виникає ризику ніяких радіаційних
наслідків, що потребують спеціальних
захисних дій. Забруднення грунтів,
що виникає через аварію, може
вимагати проведення дезактивації
|
Категорія не
встановлю-
ється або IV
|
|
Упаковка, що
містить
гексафторид
урану
ООН 2978
|
Аварія під час перевезення
повітряним транспортом упаковок, що
містять неподільний або
подільно-звільнений гексафторид
урану, може призвести до викиду
гексафториду урану, що асоціюється з
хімічною небезпекою. Не виникає
ризику ніяких радіаційних наслідків,
що потребують спеціальних захисних
дій. Забруднення грунтів, що виникає
через аварію, може вимагати
проведення дезактивації
|
Категорія не
встановлю-
ється
|