Відповідно до статті 31 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (279-17) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Схвалити Декларацію цілей та завдань бюджету на 2011 рік (Бюджетну декларацію), що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити під час складання проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" врахування Декларації, схваленої цією постановою.

СХВАЛЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 19 квітня 2010 р. N 315

1. Декларація цілей та завдань бюджету на 2011 рік (Бюджетна декларація) розроблена з метою формування бюджетної політики на 2011 рік, яка буде спрямована на створення умов для рішучого подолання наслідків фінансово-економічної кризи, проведення ефективної податково-бюджетної політики, переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки, підвищення рівня зайнятості населення, збільшення розміру заробітної плати, сприяння ціновій та валютно-курсовій стабільності.

Проект Державного бюджету України на 2011 рік повинен формуватися на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави з урахуванням зміни податкової бази шляхом ліквідації адміністративних перешкод розвитку бізнесу та з одночасним залученням ресурсів і відповідати таким цілям:

створення сприятливих умов для розвитку виробництва, стимулювання сталої економічної і соціальної розбудови держави;

реалізація виваженої боргової політики;

надання послуг для задоволення суспільних потреб виходячи з принципу забезпечення їх надання з урахуванням реальних державних ресурсів;

поступове підвищення соціальних стандартів;

проведення реформування міжбюджетних відносин з метою забезпечення стабільного соціально-економічного розвитку регіонів;

концентрація ресурсів бюджету на виконанні пріоритетних державних цільових програм, спрямованих на створення "точок зростання";

створення умов для реалізації державної політики у сфері зовнішніх відносин.

2. Для досягнення зазначених цілей необхідно виконати такі завдання:

стосовно граничного розміру дефіциту (профіциту) державного бюджету у відсотках до прогнозованого річного обсягу валового внутрішнього продукту

1) утримання граничного розміру дефіциту бюджету на рівні не більш як 4,5 відсотка прогнозованого річного обсягу валового внутрішнього продукту, що відповідає прогнозованому обсягу видатків розвитку, коштів, необхідних для капіталізації банків, виконання гарантійних зобов'язань;

2) залучення кредитів міжнародних фінансових установ для реалізації проектів економічного та соціального розвитку України у межах, визначених дефіцитом бюджету розвитку;

стосовно частки прогнозованого річного обсягу валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через зведений бюджет

3) збереження частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні, що не перевищує прогнозований на 2010 рік та не більше ніж 30,5 відсотка, з урахуванням можливого внесення змін до актів податкового законодавства та зміни обсягів спеціального фонду бюджету;

стосовно граничного обсягу державного боргу та державних гарантій

4) утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні (не більш як 40 відсотків валового внутрішнього продукту) шляхом здійснення державних запозичень з метою забезпечення економічної та фінансової стабільності;

5) вжиття заходів для здійснення активних операцій, пов'язаних з управлінням державним боргом та ліквідністю єдиного казначейського рахунка, у межах граничного обсягу державного боргу на кінець року;

6) надання гарантій Кабінетом Міністрів України в обсязі не більш як 3 відсотки валового внутрішнього продукту для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, спрямованих, зокрема, на розвиток експортного потенціалу національної економіки;

стосовно питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках державного бюджету і коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів

7) посилення стимулюючої складової частини міжбюджетного регулювання шляхом забезпечення взаємозв'язку між коефіцієнтом вирівнювання "альфа" та середнім індексом виконання розрахункових показників місцевих бюджетів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, за останні три бюджетні періоди із забезпеченням стабільного обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на цю мету;

стосовно питомої ваги капітальних вкладень у видатках державного бюджету та пріоритетів їх використання

8) встановлення питомої ваги видатків розвитку та надання кредитів орієнтовно на рівні 13-14 відсотків усього обсягу видатків та надання кредитів з державного бюджету з урахуванням можливих змін у структурі видатків та внесення змін до законодавства;

9) пріоритетне спрямування капітальних вкладень на фінансування об'єктів, які забезпечують приріст/підтримання потужностей у 2011-2012 роках або вводяться в експлуатацію у 2011 році;

10) активізація роботи з відшукання додаткових джерел фінансового забезпечення розвитку дорожнього господарства шляхом залучення коштів інвесторів, зокрема на умовах державно-приватного партнерства, в тому числі концесій;

11) впровадження державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві, що сприятиме залученню фінансових ресурсів на модернізацію та розвиток житлово-комунального господарства в умовах зменшення обсягів бюджетної підтримки галузі, залучення інвестицій і співпраця з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями;

12) створення умов для ефективного функціонування підприємств житлово-комунальної галузі шляхом залучення приватних інвестицій та гарантування інтересів територіальних громад і збереження комунального майна, поширення передачі в оренду та концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності;

13) створення умов для розвитку будівельної галузі, у тому числі житлового будівництва;

14) спрямування коштів, отриманих від приватизації державного майна, як джерела фінансування видатків розвитку для реалізації інвестиційних проектів;

15) концентрація державної підтримки на здешевлення залучених для реалізації інноваційно-інвестиційних проектів у сільському господарстві кредитних ресурсів, які забезпечуватимуть досягнення світових стандартів продуктивності виробництва та якості сільськогосподарської продукції;

16) використання переваг України як Сторони Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (995_801) (реалізація проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій);

17) активізація роботи з відшукання додаткових джерел фінансового забезпечення освоєння стратегічних родовищ корисних копалин шляхом залучення коштів стратегічних інвесторів на умовах державно-приватного партнерства, зокрема угод про розподіл продукції;

18) державна підтримка інвестиційних проектів, спрямованих на здійснення природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів загальнодержавного та регіонального значення, шляхом запровадження механізмів співфінансування, здешевлення видатків на обслуговування інвестицій, компенсації відсоткових ставок;

19) впровадження енергоефективних та енергозберігаючих технологій, а також технологій з використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

стосовно взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами у 2011 році

20) підвищення фінансової спроможності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування шляхом закріплення за ними додаткових дохідних джерел;

21) підвищення рівня заінтересованості органів місцевого самоврядування у збільшенні обсягу надходжень до місцевих бюджетів;

22) збільшення інвестиційної складової частини місцевих бюджетів, зокрема шляхом збільшення кількості джерел надходжень до бюджету розвитку;

23) удосконалення системи надання та використання субвенцій на реалізацію цільових інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку;

24) зменшення диспропорції в ресурсній базі місцевих бюджетів та сприяння створенню умов для її збільшення;

25) удосконалення механізму розрахунку видатків, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, зокрема шляхом наукової обґрунтованості розрахунків нормативів бюджетної забезпеченості та коригувальних коефіцієнтів до них, а також застосування з цією метою галузевих стандартів надання суспільних послуг;

26) систематизація видаткових повноважень місцевих бюджетів;

27) використання фінансових важелів подолання диспропорцій соціально-економічного розвитку територій;

28) розмежування повноважень між державним та місцевими бюджетами на засадах збалансування загальнодержавних і регіональних інтересів;

29) розроблення програм розвитку регіонів на середньострокову перспективу на основі науково обґрунтованих пріоритетів регіонального розвитку та з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування;

30) удосконалення методології середньострокового бюджетного планування шляхом запровадження середньострокових бюджетних обмежень; посилення зв'язку річного і середньострокового бюджетного планування;

31) узгодження бюджетних програм місцевих бюджетів з планами на середньострокову перспективу в рамках середньострокових бюджетних обмежень;

стосовно змін до законодавства, прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави у 2011 році

32) розроблення та внесення змін до законодавства з таких питань:

удосконалення бюджетного законодавства в частині забезпечення розвитку середньострокового бюджетного планування та програмно-цільового методу бюджетування, застосування сучасних форм і методів управління бюджетними коштами, державним та місцевим боргом, зміцнення фінансової основи місцевих бюджетів, удосконалення системи державного внутрішнього контролю та посилення відповідальності учасників бюджетного процесу;

проведення податкової реформи для приведення податкової системи у відповідність з пріоритетами державної політики у сфері соціально-економічного розвитку, сприяння сталому економічному зростанню та активізації економічної діяльності шляхом посилення стимулюючої функції податкової системи.

Використання податкових важелів для проведення виваженої інвестиційно-інноваційної та збалансованої фіскальної політики сприятиме:

підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу;

легалізації тіньового сектору;

активізації інвестиційних процесів в економіці;

досягненню простоти та зрозумілості податкових норм для суб'єктів господарювання;

скороченню витрат платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на нарахування і сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) та держави - на їх адміністрування;

адаптації податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Основними напрямами податкової реформи повинні стати:

удосконалення інституційного середовища оподаткування, сприятливого для реалізації принципу рівності всіх платників податків і зборів (обов'язкових платежів) перед законом, їх відповідального ставлення до виконання своїх податкових зобов'язань;

установлення чітких правил регулювання взаємних зобов'язань держави і платників податків і зборів (обов'язкових платежів), дієвого контролю за їх дотриманням;

поетапне зниження податкового навантаження на платників податків і зборів (обов'язкових платежів);

наближення системи податкового обліку до системи бухгалтерського обліку;

здійснення заходів щодо легалізації доходів та майна, одержаних з порушенням податкового законодавства;

проведення реформування системи податків і зборів (обов'язкових платежів) шляхом прийняття Податкового кодексу України, в якому передбачити:

- перехід до визначення податку на прибуток підприємств із застосуванням методу зіставлення доходів та витрат платників податку з урахуванням світового досвіду;

- поступове зниження ставки податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість;

- перехід до застосування загальної системи оподаткування у сфері страхової діяльності;

- удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість та зменшення кількості ухилень від його сплати;

- подання в обов'язковому порядку податкової звітності в електронному вигляді;

- забезпечення поетапного підвищення ставок акцизного збору з метою адаптації податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

- встановлення ставок акцизного збору на компоненти бензинів на рівні ставок на бензини;

- запровадження додаткового оподаткування доходів громадян з високим рівнем доходів, зокрема шляхом введення податку на розкіш;

- підвищення ефективності справляння податку з доходів фізичних осіб шляхом визначення у податковому розрахунку суми зобов'язання податкового агента щодо сплати нарахованого податку з доходів найманих працівників;

- удосконалення системи оподаткування доходів самозайнятих осіб (суб'єктів підприємницької діяльності та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність);

- запровадження єдиного платежу - плати за користування надрами для видобування корисних копалин замість двох діючих платежів (платежі за користування надрами для видобування корисних копалин та збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок коштів державного бюджету);

- перегляд базових нормативів усіх платежів за спеціальне використання природних ресурсів та проведення їх щорічної індексації;

- скасування малоефективних загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів);

- визначення плати за торговий патент у відсотках до мінімальної заробітної плати з одночасним запровадженням для пунктів продажу нафтопродуктів, скрапленого та стиснутого природного газу плати за торговий патент на кожний пістолет паливно-роздавальних колонок;

- запровадження податкових канікул для сімейного бізнесу;

- врегулювання на законодавчому рівні питання щодо легалізації доходів та майна, з яких не сплачено податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів, з метою залучення в економіку коштів тіньового сектору, забезпечення створення передумов повернення в Україну коштів та майна резидентів, поліпшення інвестиційного клімату, розвитку підприємництва та зміцнення взаємної довіри між державою та платниками податків і зборів (обов'язкових платежів);

33) забезпечення адаптації законодавства України з питань митного оподаткування до законодавства Європейського Союзу, зокрема недопущення надання тарифних пільг та преференцій за галузевим (суб'єктним) принципом. Приведення митного законодавства у відповідність з Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур;

34) інтенсифікація процесу стягнення податкової заборгованості;

35) удосконалення методів контролю за правильністю визначення митної вартості товарів;

36) збільшення надходжень митних платежів до державного бюджету;

37) недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

38) визначення механізму відрахування частини чистого прибутку (доходу) унітарних державних підприємств та їх об'єднань, що сплачується до державного бюджету;

39) здійснення заходів щодо впровадження єдиного соціального внеску;

40) збалансування фінансових планів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її підприємств і компаній без залучення бюджетних коштів, державних цінних паперів, надання розстрочень і відстрочень у сплаті податкових зобов'язань та затвердження на цій основі бездефіцитного фінансового плану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в установлений законодавством строк;

41) прийняття Державної програми приватизації, яка визначатиме умови передприватизаційної підготовки, строки, умови та механізм приватизації;

42) удосконалення формули розрахунку ліцензійного збору за видачу, продовження строку дії і переоформлення ліцензій на мовлення та ліцензій провайдера програмної послуги і визначення розмірів ліцензійного збору за видачу ліцензій на супутникове, кабельне, проводове та багатоканальне мовлення шляхом внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12) ;

43) приведення механізму надання державної підтримки вітчизняним товаровиробникам у відповідність з вимогами СОТ і законодавством Європейського Союзу;

44) створення стабільної законодавчої бази для надання спеціальних дозволів на користування надрами (продаж на відкритих спеціальних аукціонах або проведення інвестиційних конкурсів з використання родовищ стратегічного значення);

45) удосконалення законодавства у сфері державних закупівель з метою забезпечення ефективного і прозорого використання державних коштів та наближення законодавства у сфері державних закупівель до вимог СОТ і законодавства Європейського Союзу;

46) зниження дефіциту Пенсійного фонду України і забезпечення його збалансованості шляхом скорочення обсягу пільг із сплати страхових внесків, оптимізації максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, та розміру пенсій, поетапного переходу до єдиних правил призначення пенсій;

47) удосконалення системи виплати стипендій з урахуванням особливих досягнень у навчанні;

48) оптимізація співвідношення між обсягом бюджетного фінансування фундаментальних досліджень, прикладних досліджень і науково-технічних розроблень з урахуванням оцінки їх результативності за напрямами науки та розпорядниками бюджетних коштів;

49) внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я (2801-12) з метою визначення на законодавчому рівні понять "медична допомога" та "медична послуга" для формування переліку гарантованих державою безоплатних медичних послуг і послуг, які повинні надаватися на платній основі, та стандартів медичної допомоги;

50) завершення роботи з оптимізації переліку платних послуг, які можуть надаватися науковими установами, закладами освіти, культури і мистецтва, фізичної культури і спорту, охорони здоров'я, соціального захисту населення;

51) опрацювання формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів на соціальне забезпечення (щодо функціонування центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів та центрів професійної реабілітації інвалідів) з метою запровадження фінансового нормативу бюджетного забезпечення для обслуговування осіб з обмеженими фізичними можливостями у зазначених центрах з розрахунку на одного інваліда;

52) поступова передача навчальних закладів до сфери управління МОН;

53) затвердження типових штатних нормативів для вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації для професійно-технічних та інших типів навчальних закладів;

54) початок роботи з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів I ступеня, в яких кількість учнів менш як 10, загальноосвітніх навчальних закладів I-II ступеня, в яких кількість учнів менш як 40, загальноосвітніх навчальних закладів I-III ступеня, в яких кількість учнів менш як 100, та організація підвезення учнів до навчальних закладів;

55) перехід до фінансування науково-технічних розроблень переважно за результатами проведення відкритих конкурсів інноваційних проектів, спрямованих на виробництво конкурентоспроможних товарів;

56) затвердження порядку формування та виконання державного замовлення на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи із застосуванням проведення відкритого конкурсу;

57) забезпечення реалізації прав та інтересів держави і виконавців на інтелектуальну власність, створену в процесі виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за рахунок коштів державного бюджету;

58) запровадження механізму комерціалізації результатів проведення науково-технічних робіт і реалізації проектів, правового врегулювання відносин замовника, виробника науково-технічної продукції та її користувача під час укладення договорів на трансфер технологій;

59) проведення науково-технологічної атестації державних наукових і науково-дослідних установ та організацій з метою комплексної оцінки їх інтелектуального потенціалу і перспектив його реалізації;

60) визначення умов колективного використання високотехнологічного обладнання під час проведення науково-дослідних робіт;

61) забезпечення функціонування закладів, що мають статус національного та академічного, шляхом прийняття відповідного нормативно-правового акта щодо встановлення правових засад та чіткої процедури надання державному закладу статусу національного та академічного; визначення критеріїв, яким повинен відповідати заклад, що претендує на статус національного та академічного; встановлення кількості закладів (не більш як три) у кожній групі, порядку моніторингу досягнень закладу, відповідності наданому статусу та умов його позбавлення; залишення без змін організаційно-правових форм закладів, яким надано статус національного та академічного, взаємовідносин з органами, до сфери управління яких вони належать, а також фінансового і матеріально-технічного забезпечення, що існували до цього. До прийняття зазначеного нормативно-правового акта слід встановити мораторій на розгляд питань про надання закладам статусу національного та академічного;

62) здійснення подальшої оптимізації мережі закладів (установ) культури і мистецтва;

63) перегляд та оптимізація заходів і програм у сфері культури і мистецтва, для здійснення і виконання яких надається державна підтримка;

64) розроблення та затвердження штатних нормативів і типових штатів закладів культури і мистецтва;

65) передача закладів культури і мистецтва до сфери управління МКТ;

66) визначення кількості закладів, підприємств, організацій та установ культури, необхідних для задоволення на належному рівні потреб населення;

67) затвердження для національних театрів і концертних організацій переліку посад керівників структурних підрозділів, професіоналів, фахівців, робітників, які виконують та забезпечують виконання творчих функцій;

68) опрацювання питання щодо формули розподілу міжбюджетних трансфертів на культуру і мистецтво (стосовно шкіл естетичного виховання) з метою запровадження фінансового нормативу бюджетного забезпечення для шкіл естетичного виховання з розрахунку на одного учня;

69) удосконалення показників державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних і робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб;

70) забезпечення передачі в оренду та концесію державного та комунального майна виключно на конкурсних засадах та за ринковими ставками, крім громадських організацій інвалідів і їх підприємств;

71) спрощення процедури набрання чинності угодами, укладеними з міжнародними організаціями, про залучення коштів для реалізації проектів економічного і соціального розвитку України;

72) врегулювання питання щодо розміру плати за видачу ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності;

73) модернізація системи бухгалтерського обліку в державному секторі та казначействі на основі міжнародних стандартів;

74) створення інституційної основи для забезпечення державної підтримки у сфері кредитування та страхування експорту вітчизняних товарів і послуг, насамперед високотехнологічних;

75) планування капітальних вкладень, зокрема щодо обов'язкового проведення оцінки та відбору інвестиційних проектів, що фінансуватимуться за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення прозорішого та ефективнішого планування і використання капітальних вкладень;

76) відбір інвестиційних проектів, для реалізації яких залучаються кредити під державні гарантії, та надання державних гарантій;

стосовно переліку головних розпорядників коштів державного бюджету

77) визначення головними розпорядниками бюджетних коштів установ, уповноважених забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів, які визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , та інших бюджетних установ, уповноважених Кабінетом Міністрів України реалізувати державну політику у відповідній сфері;

78) упорядкування та оптимізація кількості бюджетних програм, зокрема шляхом концентрації видатків, закріплених головними розпорядниками бюджетних коштів, які є провідними у відповідній галузі;

79) розроблення головними розпорядниками бюджетних коштів середньострокового прогнозу видатків за бюджетними програмами на основі визначених пріоритетних завдань своєї діяльності та результативних показників, яких необхідно досягти у середньостроковому періоді;

стосовно захищених статей видатків бюджету

80) скорочення переліку захищених статей видатків з передбаченням визначення захищених статей видатків переважно соціального характеру на:

оплату праці працівників бюджетних установ;

нарахування на заробітну плату;

придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів;

забезпечення продуктами харчування;

оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

поточні трансферти населенню;

поточні трансферти місцевим бюджетам;

81) визначення захищеними видатками на 2011 рік видатків на обслуговування державного боргу, реформування та розвиток Збройних Сил, розвідувальну діяльність, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил, утилізацію звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого зберігання та використання, будівництво (придбання) житла для військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, підготовку кадрів вищими навчальними закладами I-IV рівня акредитації, фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки, заходи, пов'язані з підготовкою і проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

стосовно обґрунтування необхідності поділу бюджету на загальний та спеціальний фонди

82) перегляд та оптимізація переліку джерел наповнення та відповідних напрямів використання коштів спеціального фонду з метою зменшення його частки у державному бюджеті (крім власних надходжень бюджетних установ);

83) включення до спеціального фонду надходжень, визначених законами України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України;

84) проведення інвентаризації бюджетних установ із значним обсягом спеціального фонду та внесення пропозицій щодо зміни їх статусу;

стосовно встановлення розміру мінімальної заробітної плати та рівня забезпечення прожиткового мінімуму

85) забезпечення системного підвищення мінімальної заробітної плати, посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки (1298-2002-п) , прожиткового мінімуму та рівня забезпечення прожиткового мінімуму;

86) надання соціальної допомоги, включаючи надання пільг, залежно від матеріального становища сім'ї, а також підготовка пропозицій щодо поступової монетизації пільг на проїзд у транспорті;

87) надання пільг та компенсації за професійною ознакою відповідним категоріям громадян з урахуванням їх матеріального становища та фінансування їх за рахунок коштів підприємств і установ;

88) збільшення допомоги при народженні дитини.