КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
|
від 15 лютого 2002 р. N 174
Київ
|
Про затвердження Програми розвитку Державної служби медицини катастроф на 2002-2005 роки
З метою своєчасного та ефективного надання безоплатної медичної допомоги населенню України під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Програму розвитку Державної служби медицини катастроф на 2002-2005 роки (далі - Програма), що додається.
2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити у двомісячний термін проекти регіональних програм розвитку Державної служби медицини катастроф на 2002-2005 роки і подати їх на затвердження до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад.
3. Міністерству фінансів, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції щороку під час формування проектів Державного бюджету та Державної програми економічного і соціального розвитку України передбачати цільові кошти на реалізацію заходів Програми виходячи з реальних можливостей бюджету.
4. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям щороку під час розроблення проектів відповідних бюджетів передбачати кошти для реалізації заходів Програми.
Міністерству охорони здоров'я та іншим центральним органам виконавчої влади вжити заходів для залучення до фінансування Програми додаткових коштів з інших джерел, не заборонених законодавством.
5. Координацію робіт, пов'язану з виконанням Програми, покласти на Міністерство охорони здоров'я.
|
Прем'єр-міністр України
|
А.КІНАХ
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 лютого 2002 р. N 174
ПРОГРАМА
розвитку Державної служби медицини катастроф на 2002-2005 роки
Загальна частина
Ця Програма спрямована на реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій.
Фізико-географічне положення України, наявність великої кількості небезпечних об'єктів, штучних водоймищ, атомних електростанцій, широко розгалуженої мережі продуктопроводів, децентралізація управління та фінансування створюють передумови для виникнення надзвичайних ситуацій.
За період 1997-2001 років в Україні зареєстровано 3470 надзвичайних ситуацій, з них природного характеру - 1100 та техногенного характеру - 2370, внаслідок яких постраждало 15,7 тис. осіб. У результаті нещасних випадків в останні роки в нашій державі щорічно гине майже 60 тис. чоловік, а близько 2 мільйонів чоловік отримують травми. Під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, коли необхідно надати медичну допомогу одночасно великій кількості постраждалих, виникають проблеми, пов'язані з нестачею медичних працівників, підготовлених для надання екстреної допомоги постраждалим, медикаментів, медичного і санітарно-господарського обладнання, спеціальних транспортних засобів, придатних для медичної евакуації, медичних закладів, готових прийняти постраждалих і надати їм необхідну допомогу. Виникає потреба залучення значних додаткових медичних сил і засобів з районів, розташованих поза зоною надзвичайної ситуації. Для розв'язання проблем своєчасного та ефективного надання екстреної медичної допомоги і забезпечення життєдіяльності людей у надзвичайних ситуаціях в Україні у 1997 році було створено Державну службу медицини катастроф (далі - Служба). За минулі 4 роки діяльності Служби було розбудовано її структуру. Медичні формування Служби брали участь у ліквідації наслідків практично всіх надзвичайних ситуацій державного та регіонального рівня.
Необхідність подальшого удосконалення Служби, а також виконання завдань відповідно до Положення про Державну службу медицини катастроф, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. N 827 (
827-2001-п)
, зумовило розроблення цієї Програми.
Мета та основні завдання Програми
Головною метою Програми є удосконалення діяльності Служби та забезпечення її готовності до своєчасного і ефективного надання безоплатної медичної допомоги населенню України під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Основними завданнями Програми є:
розширення наукових досліджень з питань медицини катастроф;
удосконалення структури Служби, завершення утворення та оснащення територіальних центрів екстреної медичної допомоги відповідно до вимог Положення про Державну службу медицини катастроф;
розроблення проектів нормативно-правових актів з питань діяльності Служби з врахуванням вимог європейських і світових стандартів;
забезпечення матеріально-технічного оснащення Служби відповідно до нормативних вимог, впровадження автоматизованих систем управління та комп'ютерної техніки у діяльність Служби, створення резервів медикаментів та виробів медичного призначення для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
забезпечення проведення на території та об'єктах робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;
забезпечення підготовки кадрів;
розширення міжнародного співробітництва.
Фінансове забезпечення Програми
Фінансування Програми здійснюватиметься відповідно до законодавства за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Очікувані результати виконання Програми
Виконання Програми дасть змогу продовжити розбудову Служби, забезпечити її готовність до роботи за умов надзвичайних ситуацій, підвищити рівень оснащеності формувань і закладів Служби, що гарантуватиме населенню України медичне забезпечення під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а також своєчасну безоплатну медичну допомогу постраждалим.
У рамках Програми передбачається здійснити такі заходи:
1. Розробити та подати на розгляд Кабінетові Міністрів України проекти нормативно-правових актів з питань медицини катастроф.
МОЗ.
2002-2005 роки.
2. Обладнати лабораторії центрів специфічної індикації бактеріологічних об'єктів Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського, інституту мікробіології та імунобіології імені І.І. Мечникова Академії медичних наук, Львівського науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни, Українського протичумного інституту імені І.І. Мечникова МОЗ, Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ та 33 головні санітарно-епідеміологічні станції мережі спостереження і лабораторного контролю за засобами специфічної індикації збудників інфекційних захворювань.
МОЗ, Академія медичних наук.
2002-2005 роки.
3. Забезпечити стабільне функціонування центрального та територіальних вузлів функціональної підсистеми МОЗ у межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.
МОЗ, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська
міськдержадміністрації.
2002-2005 роки.
4. Завершити утворення територіальних центрів екстреної медичної допомоги та забезпечити їх функціонування.
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська
міськдержадміністрації.
2002 рік.
5. Утворити навчально-тренувальні відділи (центри) підготовки з надання медичної допомоги під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська
міськдержадміністрації.
2002-2003 роки.
6. Забезпечити необхідним автотранспортом, медичними засобами і обладнанням спеціалізовану протиепідемічну бригаду Українського протичумного науково-дослідного інституту імені І.І. Мечникова МОЗ.
МОЗ.
2002-2005 роки.
7. Утворити та забезпечити матеріально-технічне оснащення спеціалізованої радіологічної бригади Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук.
Академія медичних наук.
2002-2005 роки.
8. Утворити та забезпечити матеріально-технічне оснащення спеціалізованої токсикологічної бригади Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ.
МОЗ.
2002-2005 роки.
9. Забезпечити матеріально-технічне оснащення медичних формувань та закладів Служби.
МОЗ, МНС, Міноборони, Мінтранс, МВС,
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська
міськдержадміністрації.
2002-2005 роки.
10. Утворити реєстр медичних формувань та закладів Служби.
МОЗ, МНС, Міноборони, Мінтранс, МВС,
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська
міськдержадміністрації.
2002-2005 роки.
11. Забезпечити централізований облік створення, накопичення та використання у разі надзвичайних ситуацій резервів лікарських засобів та виробів медичного призначення центрального та територіального рівнів Служби.
МОЗ, МНС.
2002-2005 роки.
12. Утворити в Українському науково-практичному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф мобільний комплекс для виконання робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
МОЗ.
2002-2005 роки.
13. Проводити науково-дослідні роботи з проблем медицини катастроф та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
МОЗ, Академія медичних наук.
2002-2005 роки.
14. Проводити щороку навчання працівників Служби.
МНС, МОЗ, Міноборони, Мінтранс, МВС,
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська
міськдержадміністрації.
2002-2005 роки.
15. Забезпечити підготовку і видання наукової та навчально-методичної літератури, інформаційних збірників і бюлетенів з проблем медицини катастроф та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
МОЗ, МНС, Міноборони, МВС, Мінтранс,
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська
міськдержадміністрації.
2002-2005 роки.
16. Поглиблювати партнерські відносини з міжнародними організаціями з питань запобігання надзвичайним ситуаціям.
МОЗ, МНС.
2002-2005 роки.