Договір
між Україною та
Сполученими Штатами Америки
про взаємну правову допомогу у кримінальних справах
( Договір ратифіковано Законом
N 1438-III ( 1438-14 ) від 10.02.2000 )
Дата підписання: 22.07.1998
Дата ратифікації: 10.02.2000
Дата набуття чинності: 27.02.2001
Зміст
Стаття 1 Обсяг допомоги
Стаття 2 Центральні Органи
Стаття 3 Обмеження у наданні допомоги
Стаття 4 Форма і зміст запитів
Стаття 5 Виконання запитів
Стаття 6 Витрати
Стаття 7 Обмеження використання
Стаття 8 Показання чи докази у Запитуваній Державі
Стаття 9 Офіційна документація
Стаття 10 Показання чи докази поза межами Запитуваної Держави
Стаття 11 Передача осіб, які знаходяться під вартою
Стаття 12 Транзитне перевезення осіб, які знаходяться під
вартою
Стаття 13 Встановлення місця знаходження осіб чи предметів
або їх ідентифікація
Стаття 14 Вручення документів
Стаття 15 Розшук та вилучення
Стаття 16 Повернення предметів
Стаття 17 Допомога у проведенні заходів з конфіскації
Стаття 18 Співвідношення з іншими угодами
Стаття 19 Консультації
Стаття 20 Ратифікація, набуття чиннності та припинення дії
Додаток
Україна та Сполучені Штати Америки,
бажаючи поліпшити ефективність діяльності компетентних
органів обох держав, пов'язаних із розслідуванням, переслідуванням
та попередженням злочинності шляхом співробітництва і наданням
взаємної правової допомоги у кримінальних справах,
погодились на викладеному нижче:
Стаття 1
Обсяг допомоги
1. Відповідно до положень цього Договору Договірні Держави
надають взаємну допомогу у розслідуванні, переслідуванні та
попередженні злочинів, а також у судовому розгляді кримінальних
справ.
2. Допомога включає:
a) отримання показань або заяв осіб;
b) забезпечення документами, протоколами та іншими
предметами;
c) встановлення місця знаходження чи ідентифікація осіб або
предметів;
d) вручення документів;
e) передачу осіб, які знаходяться під вартою, для дачі
показань або для інших цілей;
f) здійснення розшуку і вилучення;
g) заходи, пов'язанні з арештом та конфіскацією майна,
реституцією і стягненням штрафів; та
h) будь-яку іншу форму допомоги, що не заборонена
законодавством Запитуваної Держави.
3. Допомога надається незалежно від того, чи є діяння, яке є
предметом розслідування, переслідування чи судового розгляду в
Запитуючій Державі, злочином згідно із законодавством Запитуваної
Держави.
4. Цей Договір призначений виключно для надання взаємної
правової допомоги між Договірними Державами. Положення цього
Договору не можуть бути використані жодною приватною особою як
підстава для одержання, приховування або вилучення будь-яких
доказів чи для перешкодження виконанню запиту.
Стаття 2
Центральні Органи
1. Кожна Договірна Держава має Центральний Орган, який робить
і отримує запити відповідно до цього Договору.
2. Центральним Органом України є Міністерство юстиції та
Генеральна Прокуратура. Центральним Органом Сполучених Штатів
Америки є Міністр Юстиції або особа, призначена Міністром Юстиції.
3. Кожен Центральний Орган звертається лише з розглянутими і
схваленими ним запитами. Центральний Орган Запитуючої Держави
намагатиметься не робити запитів, якщо, на його думку:
а) злочин, якого стосується запит, не спричинив серйозних
наслідків; або
b) обсяг допомоги, що запитується, не відповідає мірі
покарання, яка може бути застосована.
4. Центральні Органи безпосередньо зносяться один з одним з
метою досягнення цілей цього Договору.
Стаття 3
Обмеження у наданні допомоги
1. Центральний Орган Запитуваної Держави може відмовити у
наданні допомоги, якщо:
a) запит стосується військового злочину, який не є злочином
згідно із звичайним кримінальним правом;
b) запит стосується політичного злочину;
c) виконання запиту завдасть шкоди безпеці або подібним
істотним інтересам Запитуваної Держави; або
d) запит не відповідає вимогам цього Договору.
2. Перед відмовою у наданні допомоги згідно з цією статтею,
Центральний Орган Запитуваної Держави проводить консультації з
Центральним Органом Запитуючої Держави щодо вирішення питання про
надання допомоги за умов, які він вважає необхідними. Якщо
Запитуюча Держава приймає допомогу на таких умовах, вона
дотримується цих умов.
3. У разі коли Центральний Орган Запитуваної Держави
відмовляє у наданні допомоги, він повідомляє Центральний Орган
Запитуючої Держави про причини такої відмови.
Стаття 4
Форма і зміст запитів
1. Запит про допомогу має бути зроблений у письмовій формі,
крім невідкладних випадків, коли Центральний Орган Запитуваної
Держави може прийняти запит в іншій формі. Якщо запит, зроблений
не в письмовій формі, він підтверджується письмово протягом десяти
днів, якщо Центральний Орган Запитуваної Держави не погоджується
про інше. Запит робиться мовою Запитуваної Держави, якщо не
погоджено інше.
2. Запит включає:
a) назву органу, що провадить розслідування, переслідування
або судовий розгляд, у зв'язку з якими робиться запит;
b) викладення обставин справи і характеру розслідування,
переслідування чи судового розгляду та відповідних положень закону
стосовно кожного злочину;
c) опис доказів, інформації або іншої запитуваної допомоги;
та
d) зазначення мети, для якої докази, інформація або інша
допомога запитуються.
3. В міру необхідності та можливості запит також включає:
a) інформацію про особу та місцеперебування будь-якої особи,
від якої слід отримати докази;
b) інформацію про особу та місцеперебування особи, якій
вручається документ, її причетність до провадження та про спосіб,
у який має бути вручено документ;
c) інформацію про особу чи предмет, місцезнаходження яких має
бути встановлено, та їх ймовірне місце знаходження;
d) точний опис місця або особи, що їх необхідно обшукати, та
предмета, який необхідно вилучити;
e) опис способу отримання та протоколювання будь-яких
показань чи заяв;
f) опис показання чи заяви, щодо яких робиться запит, який
може включати перелік запитань, які вимагається поставити особі;
g) опис будь-якої окремої процедури, якої слід дотримуватись
у процесі виконання запиту, включаючи посвідчення, зазначені у
статтях 8, 9 та 15 цього Договору, шляхом заповнення відповідних
Форм, які додаються до цього Договору;
h) інформацію щодо витрат, пов'язаних з проїздом і
перебуванням особи, яка запрошена з'явитися поза межами
Запитуваної Держави; та
і) будь-яку іншу інформацію, до якої може бути привернуто
увагу Запитуваної Держави з метою сприяння виконанню нею запиту.
Стаття 5
Виконання запитів
1. Центральний Орган Запитуваної Держави негайно виконує
запит або, в разі доцільності, передає його органу, що має
відповідну юрисдикцію. Компетентні органи Запитуваної Держави
роблять все в межах своїх повноважень для виконання запиту.
Компетентні органи Запитуваної Держави мають повноваження видавати
повістки про явку до суду, ордери на обшук і арешт або інші
розпорядження, необхідні для виконання запиту.
2. Центральний Орган Запитуваної Держави представляє або
вживає заходів для представлення інтересів Запитуючої Держави у
процесі виконання запиту про допомогу в Запитуваній Державі.
3. Запити виконуються згідно із законодавством Запитуваної
Держави, за винятком випадків, передбачених цим Договором. Проте
зазначений у запиті спосіб виконання дотримується, якщо це не
заборонено законодавством Запитуваної Держави.
4. У разі коли Центральний Орган Запитуваної Держави
визначає, що виконання запиту може зашкодити кримінальному
розслідуванню, переслідуванню чи судовому розгляду, що проводиться
у цій Державі, він може відкласти виконання або, після
консультацій з Центральним Органом Запитуючої Держави, поставити
виконання запиту під певні необхідні умови. Якщо Запитуюча Держава
приймає допомогу на таких умовах, вона дотримується цих умов.
5. Запитувана Держава докладає всіх зусиль для забезпечення
конфіденційності запиту та його змісту, якщо про таку
конфіденційність просить Центральний Орган Запитуючої Держави. У
разі коли запит не може бути виконаний без порушення такої
конфіденційності, Центральний Орган Запитуваної Держави повідомляє
про це Центральний Орган Запитуючої Держави, яка визначає, чи
повинен, незважаючи на це, запит виконуватись.
6. Центральний Орган Запитуваної Держави дає відповіді на
обґрунтовані запити Центрального Органу Запитуючої Держави
стосовно ходу виконання запиту.
7. Центральний Орган Запитуваної Держави негайно повідомляє
Центральний Орган Запитуючої Держави про результати виконання
запиту. Якщо у виконанні запиту відмовлено або воно затримане чи
відкладене, Центральний Орган Запитуваної Держави повідомляє
Центральний Орган Запитуючої Держави про причини відмови, затримки
чи відкладення.
Стаття 6
Витрати
1. Запитувана Держава сплачує всі витрати, що стосуються
виконання запиту, за винятком:
а) виплат спеціалістам;
b) витрат на письмовий, усний переклад, протоколювання; та
с) витрат на проїзд і перебування осіб, які пересуваються на
території Запитуваної Держави в інтересах Запитуючої Держави, або
відповідно до статей 10 та 11 цього Договору.
2. Якщо в ході виконання запиту стало очевидним, що його
повне виконання призведе до витрат надзвичайного характеру,
Центральні Органи проводять консультації з метою визначення умов,
за яких виконання може бути продовжено.
Стаття 7
Обмеження використання
1. Центральний Орган Запитуваної Держави може вимагати від
Запитуючої Держави не використовувати без попередньої згоди
Центрального Органу Запитуваної Держави будь-які докази або
інформацію, одержані на підставі цього Договору у будь-якому
розслідуванні, переслідуванні чи судовому розгляді, які не
зазначені у запиті. В таких випадках Запитуюча Держава
дотримується цієї вимоги.
2. Центральний Орган Запитуваної Держави може вимагати, щоб
докази або інформація, одержані на підставі цього Договору,
зберігалися конфіденційно або використовувалися лише з дотриманням
умов, що зазначаються. Якщо Запитуюча Держава приймає докази чи
інформацію на таких умовах, вона докладає всіх зусиль для їх
дотримання.
3. Ніщо у цій статті не виключає використання або
оприлюднення доказів чи інформації у тій мірі, в якій це
встановлено Конституцією Запитуючої Держави у кримінальному
переслідуванні. Запитуюча Держава заздалегідь інформує Запитувану
Державу про можливе використання або оприлюднення.
4. Докази чи інформація, які були оприлюдненні у Запитуючій
Державі у порядку, передбаченому пунктами 1 чи 2 цієї статті,
можуть використовуватись надалі для будь-якої мети.
Стаття 8
Показання чи докази у Запитуваній Державі
1. Особу в Запитуваній Державі, від якої вимагаються
показання чи докази згідно з цим Договором, буде зобов'язано, якщо
необхідно, з'явитися і дати показання чи видати предмети,
включаючи документи та записи. Особа, яка усно чи письмово дає
неправдиві показання у процесі виконання запиту, підлягає
переслідуванню в Запитуваній Державі згідно з кримінальним
законодавством цієї Держави.
2. На запит Центральний Орган Запитуваної Держави заздалегідь
надає інформацію про дату та місце одержання показання чи доказу
згідно з цією статтею.
3. Запитувана Держава дозволяє присутність зазначених у
запиті осіб у процесі виконання запиту і дозволяє таким особам
ставити запитання особі, яка дає показання чи надає докази.
4. Якщо особа, згадана у пункті 1 робить заяву про наявність
у неї імунітету, привілею, або про недієздатність згідно із
законодавством Запитуючої Держави, показання чи доказ, незважаючи
на це, отримуються та ця заява письмовим повідомленням доводиться
до відома Центрального Органу Запитуючої Держави для вирішення її
компетентними органами цієї Держави.
5. Якщо це визначено в запиті, доказ, одержаний у Запитуваній
Державі згідно з цією статтею, або про який йдеться у показаннях,
отриманих на підставі цієї статті, посвідчується у відповідній
Формі, що додається до запиту. Ділова документація, достовірність
якої посвідчена у відповідній Формі, або у формі, яка засвідчує
відсутність чи неіснування такої документації, є допустимою в
Запитуючій Державі як доказ її змісту.
Стаття 9
Офіційна документація
1. Запитувана Держава забезпечує Запитуючу Державу копіями
загальнодоступних документів, включаючи документи або інформацію у
будь-якій формі, що знаходяться у розпорядженні державних відомств
та органів у Запитуваній Державі.
2. Запитувана Держава може надавати копії будь-яких записів,
включаючи документи або інформацію в будь-якій формі, які
знаходяться у розпорядженні державних відомств або органів у цій
Державі, але які не є загальнодоступними, в тому ж обсязі і на
таких же умовах, на яких ці копії могли б надаватись її власним
правоохоронним чи судовим органам. Запитувана Держава може на
власний розсуд повністю або частково відмовитися від виконання
запиту щодо документів, які не є загальнодоступними.
3. Якщо це зазначено в запиті, доказ, одержаний у Запитуваній
Державі згідно з цією статтею, посвідчується у відповідній Формі,
що додається до запиту. Офіційна документація, достовірність якої
посвідчена у відповідній Формі, або Формі, яка засвідчує
відсутність чи неіснування такої документації, є допустимою в
Запитуючій Державі як доказ її змісту.
Стаття 10
Показання чи докази
поза межами Запитуваної Держави
1. Коли Запитуюча Держава вимагає присутності особи у цій
Державі або в третій Державі, Запитувана Держава запрошує таку
особу з'явитися до відповідного органу у Запитуючій або в третій
Державі. Центральний Орган Запитуваної Держави негайно повідомляє
Центральний Орган Запитуючої Держави про відповідь такої особи.
2. Запитуюча Держава зазначає межі, в яких відшкодовуються
витрати такій особі. Особа, яка погоджується з'явитись, може
клопотати, щоб Запитуюча Держава надала грошовий аванс для
покриття таких витрат. Такий аванс може бути наданий посольством
або консульством Запитуючої Держави.
3. Центральний Орган Запитуючої Держави може на власний
розсуд визначити, щоб особі, яка присутня у Запитуючій Державі
згідно з цією статтею, не вручалися судові документи або така
особа не затримувалася чи не піддавалася будь-яким обмеженням
особистої свободи у зв'язку з будь-якими діяннями чи
обвинувальними вироками, які мали місце перед залишенням цією
особою Запитуваної Держави.
4. Гарантія недоторканності, передбачена цією статтею,
припиняється після того, як компетентний орган Запитуючої Держави
повідомив особу, яка з'являється згідно з цим Договором, про те,
що подальша присутність цієї особи не вимагається, і особа, будучи
вільною залишити цю Державу, не залишила її протягом семи днів
або, залишивши, добровільно повернулася.
Стаття 11
Передача осіб, які знаходяться під вартою
1. Особа, яка знаходиться під вартою в Запитуваній Державі,
чия присутність в Запитуючій Державі або в третій Державі
необхідна для цілей надання допомоги на підставі цього Договору,
передається з цією метою із Запитуваної Держави до Запитуючої
Держави або до третьої Держави, якщо така особа з цим погодилася
та якщо в цьому досягнуто згоди між Центральними Органами обох
Держав.
2. Особа, яка знаходиться під вартою в Запитуючій Державі,
чия присутність в Запитуваній Державі необхідна для цілей надання
допомоги на підставі цього Договору, може передаватись із
Запитуючої Держави до Запитуваної Держави, якщо така особа з цим
погодилась та якщо в цьому досягнуто згоди між Центральними
Органами обох Держав.
3. Для цілей цієї статті:
a) приймаюча Держава має повноваження і обов'язок утримувати
передану особу під вартою, якщо обидва Центральні Органи не
погодилися на інше;
b) приймаюча Держава повертає передану особу під варту
Держави, яка передала їй таку особу, як тільки обставини це
дозволять зробити або якщо інше буде погоджено між обома
Центральними Органами;
c) приймаюча Держава не вимагає від передаючої Держави
порушення процедури екстрадиції або будь-яких інших процедур для
повернення переданої особи; та
d) час перебування під вартою у приймаючій Державі
зараховується переданій особі до строку покарання, визначеного
вироком, винесеним у передаючій Державі, і не буде перевищувати
невідбутого строку покарання.
Стаття 12
Транзитне перевезення осіб, які знаходяться під вартою
1. Запитувана Держава може дозволити транзитне перевезення
через свою територію особи, яка тримається під вартою третьою
Державою і особиста явка якої вимагалася Запитуючою Державою для
дачі показань чи отримання доказів або надання іншої допомоги в
розслідуванні, переслідуванні або судовому розгляді кримінальної
справи.
2. Запитувана Держава має повноваження і обов'язок тримати
таку особу під вартою під час транзитного перевезення.
3. Кожна Договірна Держава може відмовити в транзитному
перевезенні своїх громадян.
Стаття 13
Встановлення місця знаходження осіб чи предметів
або їх ідентифікація
У разі коли Запитуюча Держава порушує питання про
встановлення місця знаходження осіб чи предметів або їх
ідентифікацію у Запитуваній Державі, остання докладає всіх зусиль
для встановлення місця знаходження або ідентифікації.
Стаття 14
Вручення документів
1. Запитувана Держава докладає всіх зусиль для вручення
будь-якого документа, який в цілому чи в частині стосується
будь-якого запиту про надання допомоги, зробленого Запитуючою
Державою згідно з положеннями цього Договору.
2. Запитуюча Держава передає будь-який запит стосовно
вручення документа, в якому вимагається явка особи до властей
Запитуючої Держави, у розумний строк перед такою запланованою
явкою.
3. Запитувана Держава повертає Запитуючій Державі
підтвердження про вручення документів у спосіб, визначений у
запиті.
Стаття 15
Розшук та вилучення
1. Запитувана Держава виконує запит про розшук, вилучення та
передачу будь-якого предмета до Запитуючої Держави, якщо запит
містить інформацію, що обґрунтовує такі дії згідно із
законодавством Запитуваної Держави.
2. У разі коли це визначено в запиті, кожна офіційна особа в
Запитуваній Державі, у якої знаходиться на зберіганні вилучений
предмет, підтверджує Формою, яка додається до запиту, ідентичність
предмета та тривалість зберігання, а також про будь-які зміни
стану предмета. Такі посвідчення є допустимими в Запитуючій
Державі як докази їх змісту.
3. Центральний Орган Запитуваної Держави може вимагати, щоб
Запитуюча Держава погодилася на дотримання умов, які необхідні для
захисту інтересів третьої Держави щодо предмета, який повинен
передаватися.
Стаття 16
Повернення предметів
Центральний Орган Запитуваної Держави може вимагати від
Центрального Органу Запитуючої Держави якнайшвидшого повернення
будь-яких предметів, наданих на виконання запиту згідно з цим
Договором, включаючи документацію.
Стаття 17
Допомога у проведенні заходів з конфіскації
1. У разі коли Центральному Органу однієї з Договірних Держав
стане відомо про доходи чи знаряддя злочинів, які знаходяться на
території іншої Держави і які можуть конфісковуватися або іншим
чином підлягати вилученню згідно із законодавством цієї Держави,
він може поінформувати про це Центральний Орган іншої Держави.
Якщо Держава, що отримує таку інформацію, має юрисдикцію у цьому
питанні, вона може передати таку інформацію своїм органам для
визначення, чи можуть бути вжиті у зв'язку з цим будь-які заходи.
Ці Органи приймають рішення на підставі законодавства своєї
країни. Центральний Орган Держави, яка отримала інформацію,
інформує Центральний Орган Держави, яка надала інформацію, про
вжиті заходи.
2. Договірні Держави допомагають одна одній в межах їх
чинного законодавства під час проведення заходів з конфіскації
доходів та знарядь злочинів, відшкодування потерпілим від злочину
та стягнення штрафів, накладених як покарання у кримінальних
справах. Це може включати дії з накладення арешту на доходи чи
знаряддя у процесі подальшого провадження у справі.
3. Договірна Держава, на збереженні якої знаходяться доходи
чи знаряддя злочинів, розпоряджається ними відповідно до її
законодавства. Кожна Договірна Держава може передавати все або
частину такого майна чи кошти від їх продажу одна одній в межах,
дозволених законодавством передаючої Сторони, та на умовах, які
вона вважає прийнятними.
Стаття 18
Співвідношення з іншими угодами
Допомога та процедури, визначені в цьому Договорі, не
перешкоджають кожній Договірній Державі у наданні допомоги одна
одній на підставі положень інших міжнародних угод або положень її
національного законодавства. Договірні Держави можуть також
надавати допомогу згідно з будь-якими двосторонніми
домовленостями, угодами чи практикою, які можуть застосовуватися.
Стаття 19
Консультації
У взаємно узгоджений час Центральні Органи Договірних Держав
проводять консультації з метою забезпечення найбільш ефективного
застосування цього Договору. Центральні Органи можуть також
погодитися на такі практичні заходи, які можуть бути необхідними
для сприяння виконанню цього Договору.
Стаття 20
Ратифікація, набуття чинності та припинення дії
1. Цей Договір підлягає ратифікації. Обмін документами про
ратифікацію буде здійснено в найкоротший термін.
2. Цей Договір набуває чинності з дня обміну документами про
ратифікацію.
3. Кожна з Договірних Держав може припинити дію цього
Договору шляхом письмового повідомлення іншої Договірної Держави.
Припинення дії набуває чинності через шість місяців від дати
такого повідомлення.
На посвідчення цього, відповідні повноважні представники
підписали цей Договір.
Вчинено у Києві цього 22 дня липня 1998 р., у двох
примірниках українською та англійською мовами, причому обидва
тексти є автентичними.
За Україну За Сполучені Штати Америки
(підпис) (підпис)
Додаток
до Договору між
Україною та Сполученими Штатами Америки
про взаємну правову допомогу у кримінальних справах
Форма А: Посвідчення ділової документації
Форма В: Посвідчення відсутності чи неіснування ділової
документації
Форма С: Посвідчення офіційної документації
Форма D: Посвідчення відсутності або неіснування офіційної
документації
Форма Е: Посвідчення стосовно вилучених предметів
Форма А
Посвідчення ділової документації
Я, _________________________, попереджений як свідок, що дача
(прізвище)
неправдивих показань тягне за собою кримінальну відповідальність,
засвідчую таке:
Я працюю в/причетний до ______ (назва установи, від якої
запитуються документи)______ на посаді ____ (службове становище чи
звання) ______ і з огляду на моє службове становище я
уповноважений і компетентний зробити це засвідчення.
Кожний із записів, що додається, є документом, який
знаходиться у розпорядженні вищезазначеної установи і який:
(А) був зроблений під час або невдовзі до чи після викладених
подій особою, обізнаною у цих подіях, або з інформації, переданої
нею;
(В) вівся в ході звичайної ділової діяльності;
(С) складався установою у звичайному порядку; та
(D) якщо не є оригіналом документа, то є його дублікатом.
____________________
(дата оформлення)
____________________
(місце оформлення)
____________________
(підпис)
Форма В
Посвідчення відсутності чи неіснування ділової документації
Я, _____ (прізвище) ________, попереджений як свідок, що дача
неправдивих показань тягне за собою кримінальну відповідальність,
засвідчую таке:
Я працюю в/причетний до _____________________________________
(назва установи, від якої запитуються документи)
на посаді ___________________________________________________
(службове становище чи звання)
і з огляду на моє службове становище я уповноважений і
компетентний зробити це засвідчення.
В результаті моєї служби чи причетності до вищеназваної
установи я ознайомлений з діловими записами, що ведуться нею.
Установа веде ділові записи, які:
(А) робляться під час або невдовзі до чи після викладених
подій особою, обізнаною у цих подіях або з інформації, переданої
нею;
(В) ведуться в ході звичайної ділової діяльності; та
(С) складаються установою у звичайному порядку.
Серед записів, що велися таким чином, є записи фізичних та
юридичних осіб, які мають рахунки чи іншим чином здійснюють ділову
діяльність з вищезгаданою установою. Я здійснив чи забезпечив
здійснення ретельного пошуку таких записів. Не було знайдено
жодного із записів, які відображають будь-яку ділову діяльність,
що здійснювалася між установою і такими фізичними та юридичними
особами: ________________________________________________________.
Якщо установа вела рахунок від імені чи брала участь у
трансакції з будь-якою з вищезгаданих фізичних або юридичних осіб,
то її ділові записи мали б відображати такий факт.
______________________
(дата оформлення)
______________________
(місце оформлення)
______________________
(підпис)
Форма C
Посвідчення офіційної документації
Я, ____________________________________, засвідчую:
(прізвище)
1. _______________(назва державного органу) ____________ є
державною установою або організацією ____________(назва країни)
________ і відповідно до законодавства уповноважена вести офіційну
документацію, яка містить дані, щодо яких законодавство
передбачає звітність, облік та зберігання;
2. Посада, яку я займаю в вищеназваному державному органі -
____________________(офіційне звання)____________________________;
3. Відповідно до моїх офіційних повноважень я забезпечив
виготовлення дійсних і точних копій записів, які велися цим
державним органом; та
4. Ці копії описуються нижче і додаються.
Опис документації:
__________________
(підпис)
(Офіційна печатка або штамп)
__________________
(дата)
Форма D
Посвідчення відсутності або неіснування
офіційної документації
Я, ____________________________________, засвідчую:
(прізвище)
1. ________________(назва державного органу)____________ є
державною установою або організацією _________________(назва
країни) _________ і відповідно до законодавства уповноважена вести
офіційну документацію, яка містить дані, щодо яких законодавство
передбачає звітність, облік чи зберігання;
2. Документація нижчеописаного виду містить дані, щодо яких
законодавство передбачає звітність, облік чи зберігання, і такі
дані постійно знаходяться на обліку і зберігаються вищеназваним
державним органом;
3. Посада, яку я займаю у вищеназваному державному органі, -
_______________________(офіційне звання)_________________________;
4. Відповідно до моїх офіційних повноважень я здійснив чи
забезпечив здійснення ретельного пошуку нижчеописаних документів
серед документації вищезазначеного державного органу; та
5. Жоден з таких документів не був знайдений.
Опис документації:
__________________
(підпис)
(Офіційна печатка або штамп)
__________________
(дата)
Форма Е
Посвідчення стосовно вилучених предметів
Я, ______________(прізвище)____________, попереджений як
свідок, що дача неправдивих показань тягне за собою кримінальну
відповідальність, засвідчую:
1. я працюю в ______________(назва країни)___________ і моє
службове становище або звання - ____________(службове становище
або звання) _______________;
2. я отримав на зберігання перелічені нижче предмети від
____________(прізвище особи)______________
____________(дата)________________________
____________(місце)_______________________; та
3. я передав зберігання перелічених нижче предметів
____________(прізвище особи)______________
____________(дата)________________________
____________(місце)_______________________ в такому ж стані,
в якому їх отримав (або, якщо це не так, то в стані, зазначеному
нижче).
Опис предметів:
Зміни стану під час знаходження на моєму зберіганні:
______________________
(дата оформлення)
______________________
(місце оформлення) (Офіційна печатка або штамп)
______________________
(підпис)