Кабінет Міністрів України постановляє:

Схвалити Прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2010-2012 роки, що додається.

СХВАЛЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 13 вересня 2008 р. N 828

Цей Прогноз визначає основні напрями змін у податково-бюджетній політиці в середньостроковій перспективі, що здійснюються для досягнення довгострокових стратегічних цілей.

Прогноз базується на положеннях і завданнях, визначених у Посланні Президента України Віктора Ющенка до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України від 16 травня 2008 р. (n0013100-08) , постановах Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2007 р. N 1216 (1216-2007-п) "Про схвалення Прогнозу показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2009-2011 роки" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 78, ст. 2898), від 16 січня 2008 р. N 14 (14-2008-п) "Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків" та від 5 березня 2008 р. N 160 (160-2008-п) "Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2009 рік (Бюджетної декларації)" (Офіційний вісник України, 2008 р., N 19, ст. 543).

У межах стратегічної мети - побудови конкурентоспроможної соціально орієнтованої ринкової економіки та подальшої інтеграції у європейське співтовариство основними цілями бюджетної політики на довгострокову перспективу залишаються:

підтримання високих темпів економічного зростання;

проведення ефективної соціальної політики, спрямованої на забезпечення створення гідних умов життя громадян;

справедливість, дієвість та ефективність роботи органів влади;

подальша інтеграція у світові глобальні процеси та підвищення міжнародного авторитету України.

Виходячи із зазначених стратегічних цілей, завданнями податково-бюджетної політики на середньострокову перспективу визначено:

забезпечення макроекономічної стабільності, збалансованості та стійкості бюджетної системи;

зниження податкового тиску на економіку та забезпечення його рівномірності, формування на цій основі сприятливого інвестиційного клімату як основи для стійкого економічного зростання;

підвищення ефективності системи соціального забезпечення та соціального захисту громадян, що сприятиме подоланню бідності та підвищенню добробуту громадян;

проведення структурних реформ в економіці та бюджетній сфері;

забезпечення динамічного розвитку регіонів та підвищення їх самодостатності.

Метою комплексного реформування податкової системи України визначено запровадження нових податкових правил і процедур, а також зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів, що відображатиметься у новій редакції Податкового кодексу України та Бюджетного кодексу України. Передбачається, що розроблення проектів Державного бюджету України за новими податковими правилами розпочнеться з 2010 року.

З метою забезпечення макроекономічної стабільності, збалансованості та стійкості бюджетної системи в країні на середньострокову перспективу встановлюються такі граничні бюджетні параметри:

утримання дефіциту бюджету на економічно безпечному рівні - не більш як 2 відсотки валового внутрішнього продукту (далі - ВВП) з можливістю додаткового збільшення запозичень в обсязі до 1 відсотка ВВП на фінансування видатків, пов'язаних з підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

утримання обсягу державного боргу стосовно ВВП на рівні не вищому ніж у попередньому році;

поступове зниження частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет України порівняно з рівнем 2008 року.

Проведення виваженої бюджетної політики дасть змогу запобігти виникненню прихованого бюджетного дефіциту у формі існування бюджетної заборгованості із заробітної плати, соціальних виплат чи будь-яких інших бюджетних зобов'язань, простроченої заборгованості з відшкодування податку на додану вартість чи у будь-якій іншій формі.

Триватиме реформування бюджетної системи. З метою підвищення добробуту населення та якості життя проводитимуться реформи в соціальній сфері. До кінця 2009 року розмір мінімальної заробітної плати досягне рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Система надання соціальних пільг і допомог будуватиметься на принципах адресності, цілеспрямованості і захищеності найбільш вразливих верств суспільства. Проводитиметься активна політика щодо стимулювання і підвищення народжуваності, пільгового кредитування будівництва та придбання житла для молодих сімей, гарантування перших робочих місць молодим спеціалістам, підготовленим за державним замовленням.

Важливим кроком до проведення якісних реформ в економічній, духовній, культурній сфері, галузі охорони здоров'я, рекреаційному комплексі та туризмі стане підготовка України до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Проводитиметься ефективна політика у сфері приватизації державного майна відповідно до стратегії приватизації і стратегії розвитку економіки України та її окремих галузей. Приватизація в Україні відбуватиметься на засадах прозорості та конкурентності.

Водночас державна політика буде базуватися на збереженні у державній власності стратегічно важливих підприємств державного сектору, підвищенні ефективності управління державним майном.

У 2010-2012 роках триватиме робота з удосконалення програмно-цільового методу бюджетування шляхом розвитку його нормативно-правової та методологічної бази в частині оптимізації бюджетних програм відповідно до стратегічних завдань урядової політики та довгострокових планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів, удосконалення системи результативних показників виконання бюджетних програм, створення системи оцінки ефективності і результативності використання бюджетних коштів у рамках бюджетних програм.

З метою забезпечення динамічного розвитку регіонів та підвищення їх самодостатності будуть реалізовуватися положення Концепції реформування місцевих бюджетів, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. N 308 (308-2007-р) (Офіційний вісник України, 2007 р., N 38, ст. 1526), що сприятиме наближенню рівня розвитку інфраструктури регіонів до європейських стандартів, зменшенню рівня міжрегіональних диспропорцій, збільшенню обсягу прямих іноземних інвестицій у розвиток регіонів та створенню нових робочих місць.

У цілому реформи в економіці, соціальній сфері та інших галузях спрямовуватимуться на побудову конкурентного ринкового середовища на інноваційній основі, забезпечення енергетичної безпеки країни, створення сприятливого інвестиційного клімату, продовження і активізацію роботи стратегічно важливих підприємств державного сектору та галузей, у результаті чого зростатиме економічний потенціал держави та підвищиться добробут її громадян.

Протягом 2010-2012 років прогнозується стабілізація цінової ситуації та збереження високих темпів економічного зростання, що буде забезпечено збалансованим розвитком усіх сфер та секторів економіки. В умовах поступового зростання цін на імпортний природний газ до світового рівня очікується подальше впровадження нових енергозберігаючих технологій, скорочення фізичних обсягів споживання енергоресурсів. Обсяги вітчизняного виробництва зростатимуть як в секторах, орієнтованих на задоволення внутрішнього попиту, так і на зовнішньому ринку в результаті його розширення. Підтриманню високих темпів економічного зростання з боку пропозиції сприятимуть технічне оновлення аграрного сектору, розбудова об'єктів інфраструктури, поліпшення інвестиційного клімату, подальше впровадження інноваційної моделі розвитку, проведення структурних реформ.

Державна політика спрямовуватиметься на створення сприятливих умов для розвитку науки, заохочення до провадження інноваційної діяльності, сприяння технологічній модернізації та забезпеченню конкурентоспроможності промислового та аграрного комплексу, формування потужного національного капіталу, впровадження європейських стандартів регулювання економічних відносин. Ці заходи сприятимуть подальшій побудові інноваційної моделі національної економіки.

Поліпшення інвестиційного клімату та стимулювання інвестиційної діяльності, підтримка експортної діяльності та просування вітчизняних товаровиробників на зовнішній ринок, розвиток фінансового ринку, а також інтеграція у світовий економічний простір сприятимуть формуванню потужного національного капіталу.

У рамках підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в 2010-2012 роках передбачається активна реалізація інвестиційних проектів, які насамперед будуть спрямовані на модернізацію та розбудову об'єктів інфраструктури. Передбачається реалізація проектів з питань розширення транспортної інфраструктури, підвищення безпеки руху, зростання обсягів перевезень, що сприятиме становленню України як транзитної держави. Це також забезпечить зростання обсягів прямих іноземних інвестицій в економіку України щороку в середньому на 12,5 млрд. доларів США.

Підвищаться темпи зростання валової доданої вартості в будівництві. Зростанню попиту на виконання будівельних робіт сприятиме, з одного боку, подальше зростання обсягів житлового будівництва завдяки підвищенню доходів населення та схильності його до заощадження в умовах поступового уповільнення інфляційних процесів, а з іншого, - активізація будівництва об'єктів транспортної інфраструктури, закладів торгівлі, готелів та спортивних споруд, зокрема у зв'язку з підготовкою до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Продовження роботи з проведення структурних реформ у ключових сферах, істотне вдосконалення та наближення до європейських стандартів ринкових інститутів, функціонування нової системи податкових взаємовідносин бізнесу і влади забезпечать підвищення ефективності внутрішніх факторів економічного зростання, що сприятиме поліпшенню умов для розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва, будівельної та транспортної сфери, створенню високооплачуваних робочих місць та підвищенню доходів населення. У результаті цього реальний ВВП на середньострокову перспективу збільшуватиметься щороку на 6,5 відсотка в середньому.

Пріоритетом в економічній політиці в середньостроковій перспективі буде також забезпечення енергетичної безпеки країни, розбудова конкурентоспроможного агропромислового комплексу, реформування житлово-комунального господарства, формування конкурентного середовища в зазначеній сфері та підвищення якості послуг.

Зниженню енергоємності виробництва сприятиме проведення ефективної державної політики, спрямованої на оптимізацію споживання енергоресурсів та зменшення залежності національної економіки від їх імпорту. Це відбуватиметься на фоні збільшення обсягів видобутку (виробництва) власних паливно-енергетичних ресурсів, диверсифікації джерел постачання енергоресурсів, забезпечення надійності і якості енергопостачання, розширення експортних можливостей та інтеграції об'єднаної енергетичної системи України до відповідної європейської зони.

У середньостроковій перспективі динаміка споживчих цін визначатиметься проведенням виваженої грошово-кредитної та податково-бюджетної політики, збалансованістю попиту і пропонування на внутрішньому ринку, що сприятиме поступовому зниженню рівня інфляції з 9,2 відсотка у 2010 році до 7 відсотків у 2012 році. На динаміку формування цін у промисловості впливатиме перехід до цінової політики, за правилами якої функціонують внутрішні промислові ринки ЄС (у рамках формування зони вільної торгівлі з ЄС), а також ефективне функціонування внутрішнього енергетичного ринку та коливання світових цін на енергоносії. За таких умов процес підвищення цін виробників у промисловості уповільниться з 12 відсотків у 2010 році до 9 відсотків у 2012 році.

Прогнозується також збереження мінімальної заробітної плати на рівні не нижчому за прожитковий мінімум, зростання реальної заробітної плати темпами, що відповідатимуть реальним можливостям економіки - підвищенню продуктивності праці. Посилення соціальної підтримки з боку держави, реформування системи пільг окремим категоріям населення сприятиме підвищенню рівня добробуту найменш захищених верств населення.

Водночас з метою наближення якості життя громадян до європейських стандартів передбачається подальший розвиток системи соціального та пенсійного страхування, вдосконалення недержавного пенсійного забезпечення, відновлення тенденції до зростання зайнятості населення та відповідно зниження рівня безробіття. Підвищенню якості людського капіталу та продуктивності праці також сприятимуть здійснення заходів, спрямованих на поліпшення якості освітніх та медичних послуг, популяризацію здорового способу життя, розвиток фізичної культури та спорту, поліпшення екологічного стану територій.

Уряд і надалі стимулюватиме становлення середнього класу як основи стабільності суспільства. Зростання доходів населення дасть змогу підтримувати високий платоспроможний попит і позитивно вплине на рівень життя населення та економічне зростання в цілому.

В умовах поглиблення торговельно-економічних відносин між Україною і ЄС, зокрема в результаті створення зони вільної торгівлі, у 2012 році очікується зниження від'ємного сальдо товарів і послуг. Темпи зростання експорту товарів і послуг в середньому становитимуть 19,4 відсотка, що перевищить темпи зростання імпорту товарів і послуг (17,8 відсотка) за цей же період.

Водночас ризиками макроекономічних показників, урахованих у прогнозі показників зведеного бюджету України на 2010-2012 роки, є можливі зміни в зовнішньоекономічній кон'юнктурі, більш стрімке зростання цін на газ та відповідно зростання собівартості виробленої продукції та тарифів на житлово-комунальні послуги, а також суттєве погіршення зовнішньоторговельного балансу, зростання інфляції понад цільові показники.

Розвиток економіки за песимістичним прогнозом призведе до значних ризиків під час виконання бюджету в середньостроковій перспективі. З метою мінімізації таких ризиків та забезпечення збереження у найближчому майбутньому високих темпів розвитку економіки шляхом надання можливості вітчизняним товаровиробникам з мінімальними втратами пристосуватись до нових умов розвитку Урядом вживатимуться заходи щодо створення стимулів для розширення внутрішнього попиту, насамперед інвестиційного, активізації процесів просування вітчизняних товарів на зовнішній ринок, стимулювання розвитку нових високотехнологічних виробництв.

Прогноз доходів зведеного бюджету України розроблено з урахуванням основних напрямів проведення податкової реформи відповідно до проекту Стратегії реформування податкової системи України, розробленого Мінфіном, відповідних положень Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків" (n0001120-08) , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 р. N 14 (14-2008-п) , та основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2010-2012 роки.

Під час розроблення прогнозу доходів зведеного бюджету України також враховано позитивні тенденції у податковому законодавстві, які мали місце за останні роки. Так, Урядом зроблені окремі кроки щодо зменшення податкового тиску, зокрема, у 2007 році знижено норматив відрахувань частини прибутку (доходу) господарських організацій з 50 до 15 відсотків для державних підприємств та у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, для господарських товариств з державною часткою; зменшено ставки збору з купівлі-продажу валюти (1,5 відсотка у 2005 році, 1,3 - у 2006, 1 - у 2007, 0,5 - у 2008 році та зниження до 0,2 відсотка у 2009 році з подальшою відміною цього збору).

Законом України від 10 квітня 2008 р. N 250-VI (250-17) ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (981_049) , у зв'язку з чим відповідно до взятих зобов'язань припинено дію окремих законодавчих актів, зокрема стосовно митних зборів. Крім того, набрали чинності положення окремих законів, спрямованих на встановлення рівних умов торгівлі з членами СОТ, зокрема щодо зменшення ставок ввізного та вивізного мита, розмір яких буде поступово зменшуватись протягом наступних кількох років.

Реалізація середньострокових цілей відбуватиметься, зокрема, через проведення податкової реформи. На даний час Мінфіном розроблено проект Стратегії реформування податкової системи України, у якому передбачено здійснення невідкладних заходів, спрямованих на подолання основних недоліків діючої податкової системи та розширення бази оподаткування шляхом прийняття Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування.

Пріоритетними завданнями податкової політики на середньострокову перспективу, спрямованими на забезпечення економічного зростання та виконання зобов'язань держави перед населенням, є:

поступове зменшення частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет України;

зближення податкового та бухгалтерського обліку;

запровадження єдиної системи збирання та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

реформування системи податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходять до місцевих бюджетів;

зменшення диспропорцій в ресурсній базі місцевих бюджетів та створення додаткових умов для її збільшення;

створення рівних, прозорих умов оподаткування з метою забезпечення однакових умов конкуренції для суб'єктів господарювання;

удосконалення системи адміністрування податків і зборів (обов'язкових платежів) з метою підвищення рівня платіжної дисципліни платників податків та істотного зменшення обсягу податкового боргу, сум переплати, неузгоджених податкових зобов'язань;

продовження боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, підтримка ставок ввізного мита на рівні, що відповідає вимогам СОТ та одночасно створює умови для розвитку вітчизняного виробництва;

комплексне реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва;

спрощення ліцензування, дозвільної системи та сертифікації продукції з метою зняття зайвих перешкод у діяльності суб'єктів господарювання;

підвищення ефективності використання коштів спеціального фонду бюджету та поступове зменшення частки спеціального фонду державного бюджету.

У проекті Стратегії реформування податкової системи України передбачається поетапне скорочення податку на прибуток підприємств. Реалізація цього положення здійснюватиметься на основі зазначеної Стратегії шляхом відповідних змін податкового законодавства (розміри скорочення ставки податку, строків їх запровадження тощо), у тому числі шляхом розроблення та прийняття Податкового кодексу України.

У зв'язку з тим, що проект Стратегії реформування податкової системи України станом на вересень 2008 р. перебуває на стадії розроблення та затвердження, прогноз обсягу надходжень до бюджету у 2010-2012 роках розроблено відповідно до базової ставки податку, яка становить 25 відсотків, та з урахуванням положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) . Ураховуючи чинні норми податкового законодавства в частині сплати податку на прибуток підприємств та прогнозні макроекономічні показники на 2010-2012 роки, частка податку на прибуток підприємств зберігатиметься в межах 4,67-4,77 відсотка ВВП.

Прогноз надходження сум податку на додану вартість розроблено відповідно до базової ставки, яка становить 20 відсотків, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) . З урахуванням зазначеного і прогнозних макроекономічних показників на 2010-2012 роки частка податку на додану вартість у ВВП очікується в межах 9,95-10,15 відсотка.

Прогноз надходження сум податку з доходів фізичних осіб розраховано відповідно до базової ставки (15 відсотків), з урахуванням підвищення доходів населення завдяки встановленню мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму, а також поступового зменшення частки тіньового сектору економіки, завдяки чому частка податку з доходів фізичних осіб у ВВП протягом 2010-2012 років поступово зростатиме.

У зв'язку із набуттям Україною членства у СОТ прогнозом показників доходів бюджету враховано внесення відповідних змін до податкового законодавства щодо поступового зниження розміру ставок ввізного та вивізного мита і припинення справляння митних зборів, що зумовить відповідне скорочення надходжень до бюджету.

Питання запровадження єдиної системи збирання та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розглядатиметься в контексті загальної пенсійної реформи за умови забезпечення бездефіцитності Пенсійного фонду України. При цьому власні доходи цільових соціальних фондів пропонується збільшити шляхом розширення бази нарахування страхових внесків, зокрема їх запровадження на всі види заробітної плати та грошового забезпечення з одночасним реформуванням системи оплати праці та легалізацією заробітної плати в усіх галузях.

У середньостроковій перспективі не планується зменшення розміру внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, але їх розмір може бути визначений у бік зменшення виходячи з реальних можливостей бюджету на відповідний рік.

Відбуватиметься поступове наближення ставок акцизного збору до стандартів ЄС (насамперед на тютюнові вироби, спирт та алкогольні напої), а також посилюватиметься контроль за виробництвом, переміщенням та реалізацією підакцизних товарів.

Передбачається удосконалення системи справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища (екологічний податок) у напрямі забезпечення регулюючої та стимулюючої функції податку і встановлення відповідності його величини витратам на усунення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, що повинне відбуватися з урахуванням рівня розвитку техніки і технологій. Також передбачається вдосконалення системи рентних платежів за використання природних ресурсів, видобуток корисних копалин, використання джерел енергії та перехід до формування двоскладової структури рентної плати (абсолютна та диференційована складова).

Під час розрахунку прогнозних обсягів надходжень до зведеного бюджету України на 2010-2012 роки не враховувалися надходження податкової заборгованості з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та рентної плати за транзитне транспортування природного газу, які є джерелом формування спеціального фонду та у 2007-2008 роках визначені в обсязі 2,64 млрд. гривень і 4,99 млрд. гривень відповідно.

Удосконалення методології складання та виконання бюджету, посилення його прозорості повинне сприяти поступовому скороченню частки спеціального фонду державного бюджету.

За останні роки обсяги власних надходжень бюджетних установ зберігаються на рівні 3 відсотків ВВП, проте у середньостроковій перспективі очікується їх незначне скорочення.

У середньостроковій перспективі прогнозується тенденція до зростання надходжень від плати за землю завдяки скасуванню пільг для різних категорій її платників (крім пільг, що надаються соціально незахищеним верствам населення та бюджетним установам), а також підвищенню заінтересованості місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в адмініструванні цих надходжень.

Пріоритетом у реформуванні податкової системи також визначено систему податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходитимуть до місцевих бюджетів, що сприятиме зниженню диспропорцій у ресурсній базі місцевих бюджетів та створить додаткові умови для їх фінансової самодостатності. У проекті Стратегії реформування податкової системи України пропонується визначити доцільність скасування малоефективних для бюджету в частині забезпечення надходжень, але досить обтяжливих у адмініструванні податків і зборів (обов'язкових платежів).

Водночас у зазначеному проекті пропонується змінити статус (вид) окремих податків і зборів, зокрема включення до складу місцевих податків і зборів податку на нерухоме майно та плати за землю, які зараз класифікуються як загальнодержавні.

Утримання бюджетного дефіциту на економічно безпечному рівні (не більш як 2 відсотки ВВП з можливістю додаткового збільшення запозичень в обсязі до 1 відсотка ВВП на фінансування видатків, пов'язаних із підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу) є невід'ємною умовою підтримки макроекономічної стабільності у середньостроковій перспективі.

Скорочення частки доходів бюджету у відсотках до ВВП, а також значна потреба в ресурсах для проведення реформ в усіх сферах, розвиток інфраструктури та підвищення якості адміністративних і соціальних послуг сприяють створенню умов для складення бюджету на дефіцитній основі. Прогнозується, що рівень дефіциту державного бюджету у відсотках до ВВП обмежуватиметься 2 відсотками у 2010 році та поступово скорочуватиметься до 1,5 відсотка у 2012 році.

Внаслідок того, що у 2006-2008 роках відбулися приватизаційні процеси не в повному обсязі, очікується, що основні надходження від приватизації державного майна надійдуть до бюджету у період з 2009 по 2011 рік. При цьому приватизація державного майна здійснюватиметься на умовах прозорості для вітчизняних та іноземних інвесторів і формування ціни на об'єкти приватизації на відповідних конкурентних засадах.

Пріоритетними завданнями фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок боргових джерел на 2010-2012 роки, виконання яких забезпечить дотримання макроекономічної стабільності, визначено:

посилення координації здійснення державних запозичень з бюджетною та грошово-кредитною політикою, зокрема в частині розвитку ринку облігацій внутрішньої державної позики та сприяння здешевленню вартості залучених ресурсів;

утримання обсягу державного боргу стосовно ВВП на економічно безпечному рівні;

своєчасне та у повному обсязі виконання зобов'язань за державним боргом;

оптимізація структури боргу за валютою та строком погашення, зокрема збільшення частки боргу в національній валюті;

розвиток внутрішнього фінансового ринку шляхом перетворення державних цінних паперів в універсальний та надійний інструмент управління ліквідністю фінансових установ, зокрема, випуск облігацій внутрішньої державної позики на постійній основі, забезпечення постійного двостороннього котирування облігацій внутрішньої державної позики, випуску їх для некомерційних інвесторів;

розвиток внутрішнього фінансового ринку шляхом здійснення заходів щодо збільшення попиту на облігації зовнішньої державної позики, у тому числі за рахунок спрощення їх придбання резидентами, зокрема недержавними пенсійними фондами, страховиками, які займаються страхуванням життя;

удосконалення системи управління ліквідністю єдиного казначейського рахунку;

здійснення в процесі управління державним боргом операцій з дострокового погашення та інших активних операцій з управління державним боргом.

У результаті проведення зазначеної політики очікується утримання обсягу державного боргу стосовно ВВП на економічно безпечному рівні - не вище 20 відсотків.

У середньостроковій перспективі бюджетна політика спрямовуватиметься на забезпечення стабільності, збалансованості та стійкості бюджетної системи. Ефективний розподіл бюджетних ресурсів за програмно-цільовим методом сприятиме досягненню встановлених цілей соціально-економічного розвитку в умовах зниження податкового тиску та досягнення реальної збалансованості бюджету.

Бюджетна політика як і раніше буде зорієнтована на підвищення рівня життя і добробуту населення шляхом збільшення розмірів мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, надання інших соціальних гарантій та пільг. Оптимізується структура надання пільг шляхом подальшого переходу до системи адресної грошової допомоги та її удосконалення. Особлива увага приділятиметься посиленню соціального захисту та захищеності малозабезпечених верств населення.

З метою стимулювання народжуваності та поліпшення демографічної ситуації в країні обсяги державної підтримки молодих сімей при народженні дитини залишатимуться на високому рівні, забезпечуючи при цьому гідні умови для проживання.

Здійснюватиметься подальше реформування пенсійної системи, зокрема запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Також передбачатиметься проведення важливих реформ у галузі охорони здоров'я та освіти, зокрема створення умов для переходу до загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування та продовження адаптації навчальних процесів до світових (широке запровадження норм Болонського процесу).

Економічна політика спрямовуватиметься на забезпечення стабільного розвитку національної економіки шляхом створення сприятливих умов для залучення значних обсягів приватних іноземних інвестицій та оновлення і переорієнтації виробничих циклів підприємств на основі сучасних інноваційних розробок, що дасть змогу підвищити конкурентоспроможність вітчизняних товарів на світовому ринку.

Бюджетні кошти у середньостроковому періоді спрямовуватимуться на реалізацію конкретних цілей і завдань, зокрема, на забезпечення диверсифікації джерел енергопостачання, проведення заходів з енергозбереження, впровадження у виробництво новітніх розробок науки і техніки, розвиток вугільної галузі, дотування сільськогосподарських товаровиробників відповідно до вимог СОТ.

Водночас у рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу здійснюватиметься комплекс заходів, пов'язаних із реконструкцією та будівництвом нових стадіонів, спортивних баз, готелів, автомобільних доріг, аеропортів тощо.

За період з 2010 по 2012 рік передбачається здійснити комплексне реформування системи управління державними фінансами, одним із завдань якого визначено впровадження стратегічного планування і удосконалення середньострокового макроекономічного та бюджетного прогнозування.

З метою посилення відповідальності розпорядників бюджетних коштів за недосягнення встановлених цілей, упорядкування і підвищення результативності та ефективності державних видатків передбачається впровадження стратегічного планування в практику роботи головних розпорядників бюджетних коштів та складання ними планів своєї діяльності на поточний і наступні три бюджетних періоди, орієнтовані на результат, відповідно до прогнозних обсягів видатків і надання кредитів, доведених Мінфіном.

Крім того, передбачається провести реформу місцевих бюджетів, основними завданнями якої є створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів, забезпечення їх сталого розвитку, високої продуктивності виробництва та зайнятості, зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів, удосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин, запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу, посилення інвестиційної складової місцевих бюджетів, забезпечення прозорості процесу їх формування та виконання.

З метою забезпечення послідовності реалізації податково-бюджетна політика на відповідний рік проводитиметься за стратегічними напрямами на середньостроковий період, які можуть уточнюватися з урахуванням фактичного досягнення встановлених цілей за попередній період та змін економічної ситуації чи інших зовнішніх факторів.

Прогнозні показники видатків зведеного бюджету України на 2010-2012 роки розроблено на основі відповідних показників дохідної частини, фінансування та кредитування бюджету. Обсяг видатків на наступні роки може уточнюватися у разі зміни макроекономічної ситуації та пріоритетів державної політики, фактичних результатів виконання бюджетних програм та стану досягнення головними розпорядниками бюджетних коштів установлених цілей.

При розробленні прогнозних показників видаткової частини зведеного бюджету України на середньостроковий період враховано:

1) реальне зростання видатків на оплату праці працівників бюджетних установ у 2010 році у розмірі 10 відсотків, що дасть можливість отримувати мінімальну заробітну плату на рівні не нижчому від рівня прожиткового мінімуму. На період з 2011 по 2012 рік реальне зростання відповідних видатків передбачається на рівні близько 5 відсотків щороку;

2) подальше зростання цін на енергоносії та їх поступове наближення до світових, що призводить до зростання номінальних видатків бюджетних установ на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у 2010 році на рівні близько 30 відсотків, а у 2011-2012 роках у середньому на рівні близько 28 відсотків щороку. При цьому очікується скорочення обсягів споживання енергоносіїв завдяки проведенню енергозберігаючих заходів;

3) щорічне зростання капітальних видатків у середньому в межах близько 23 відсотків у номінальному значенні з урахуванням заходів з підготовки України до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу відповідно до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 р. N 357 (357-2010-п) (Офіційний вісник України, 2010 р., N 39, ст. 1297).

Конкретні показники зміни обсягу видатків за цими статтями на відповідний рік уточнюватимуться залежно від реальних можливостей бюджету на відповідний рік, фактичного рівня тарифів на житлово-комунальні послуги та енергоносії, прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, а також уточнення етапності та змісту реформ у бюджетній сфері.

Основними завданнями у цьому напрямі є підвищення ефективності системи соціального захисту з метою забезпечення добробуту та створення гідних умов життєдіяльності для різних верств населення.

У 2008 році бюджетна політика спрямовувалася на збільшення розмірів надання соціальних послуг, підвищення їх якості. Зокрема, запровадження III етапу Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. N 1298 (1298-2002-п) (Офіційний вісник України, 2002 р., N 36, ст.1699), значно збільшується коефіцієнт трудового стажу при обчисленні розміру трудових пенсій, підвищуються розміри допомоги при народженні дитини залежно від кількості дітей у родині та інші важливі соціальні гарантії для населення.

Суттєві зрушення у справі поліпшення матеріального стану громадян досягнуто завдяки удосконаленню роботи з повернення знецінених грошових заощаджень.

До кінця 2009 року мінімальна заробітна плата буде встановлена на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розміри основних соціальних гарантій, які визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, зростатимуть протягом 2009 року відповідно до збільшення прожиткового мінімуму для всіх соціальних та демографічних груп населення.

Триватиме реформування системи соціального захисту та соціального забезпечення, яка базуватиметься на принципах соціальної справедливості, рівності доступу широких верств населення до отримання соціальних послуг, на зваженому та справедливому підході до визначення розмірів допомоги для кожного окремо взятого громадянина. Ефективності надання соціальної допомоги передбачається досягти за рахунок посилення цільової спрямованості соціальних програм, запровадження прогресивної технології обслуговування малозабезпечених громадян - надання всіх видів державної допомоги за однією заявою, формування єдиної бази даних і реєстру отримувачів усіх видів соціальної допомоги та пільг. Такий підхід сприятиме високоякісному і комплексному обслуговуванню громадян та уніфікації підходу до визначення права на призначення всіх видів соціальної допомоги.

Водночас передбачається забезпечення компенсацій витрат населення на оплату житлово-комунальних послуг у разі підвищення тарифів; забезпечення бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду України при проведенні пенсійної реформи, зокрема її переходу на другий етап - накопичувальну систему пенсійного страхування.

Значної економії бюджетних коштів очікується досягти за рахунок зміни критеріїв надання соціальної допомоги шляхом посилення захищеності малозабезпечених верств населення, в результаті чого очікується зменшення у ВВП питомої ваги видатків за статтею "Соціальний захист та соціальне забезпечення" при одночасному підвищенні рівня соціальної захищеності населення.

Пріоритетами державної політики у сфері соціального захисту та соціального забезпечення на період з 2010 по 2012 рік є:

забезпечення принципу справедливості у соціальному захисті та соціальному забезпеченні населення;

запровадження диференційованих надбавок до мінімальної заробітної плати для визначення ставок працівника I тарифного розряду за видами економічної діяльності (за винятком бюджетних установ);

перехід від системи соціального захисту, що ґрунтується на наданні пільг, до політики підвищення рівня доходів та надання державної допомоги соціально вразливим верствам населення залежно від їх матеріального стану;

створення дієвої та повноцінної системи соціальних стандартів і нормативів для забезпечення соціальних прав та державних соціальних гарантій громадянам;

удосконалення механізмів, які стимулюватимуть надавачів соціальних послуг до постійного підвищення їх якості та відповідатимуть потребам різних груп населення, насамперед людей, що опинилися у складних життєвих обставинах;

удосконалення системи надання пільг за професійною ознакою;

недопущення перехресного субсидування споживачів послуг та галузей, утримання тарифів на електроенергію і цін на природний газ, тарифів на житлово-комунальні послуги для всіх категорій споживачів на економічно обґрунтованому рівні з одночасним удосконаленням системи адресної підтримки населення;

стимулювання зайнятості та створення нових робочих місць з метою підвищення рівня життя населення;

підвищення ролі страхових принципів у солідарній системі пенсійного забезпечення;

вдосконалення та уніфікація порядку обчислення розмірів пенсій різним категоріям громадян;

запровадження пенсійних накопичувальних рахунків, на які перераховуватиметься частина пенсійних внесків працівника;

реформування сфери надання соціальних послуг, впровадження інноваційних моделей надання соціальних послуг;

удосконалення механізму виконання державних програм і заходів з метою забезпечення ефективного розв'язання проблем інвалідів, дітей, молоді, жінок та сім'ї;

удосконалення механізмів молодіжного житлового кредитування.

Основними завданнями галузі є забезпечення надання високоякісної та доступної кваліфікованої медичної допомоги кожному громадянинові, запровадження нових ефективних механізмів фінансування та управління у галузі охорони здоров'я, запобігання захворюванням та створення сприятливих для здоров'я умов життєдіяльності людини.

Основною метою є створення нової моделі системи медичного обслуговування населення, яка забезпечуватиме рівний та справедливий доступ усіх членів суспільства до необхідних медичних послуг, високу якість, економічність, ефективність та результативність цих послуг і яка в підсумку сприятиме поліпшенню стану громадського здоров'я, підвищенню рівня задоволення населення країни станом і якістю діяльності системи охорони здоров'я та усуненню структурних диспропорцій у процесі розвитку галузі.

У 2009 році в рамках подальшого розвитку та реформування галузі охорони здоров'я передбачається створити умови для переходу до загальнообов'язкового державного медичного страхування; сприяти удосконаленню організації надання медичної допомоги населенню, насамперед на селі, дооснащенню сільських амбулаторно-поліклінічних закладів та фельдшерсько-акушерських пунктів медичними виробами, забезпеченню санітарним автотранспортом сільських закладів охорони здоров'я для надання невідкладної медичної допомоги; створити умови для розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної (сімейної) медицини; удосконалити систему санітарної та епідемічної безпеки, профілактики інфекційних захворювань, насамперед соціально небезпечних - ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу - шляхом здійснення інформаційно-просвітницьких заходів з питань профілактики таких захворювань; підвищити якість діагностики та ефективність лікування хворих на серцево-судинні та онкологічні захворювання, особливо дітей.

З метою подальшого підвищення доступності та удосконалення якості медичної допомоги населенню на період до 2012 року передбачено реалізацію таких стратегічних завдань розвитку галузі охорони здоров'я:

розроблення правових засад реалізації державних гарантій безоплатної медичної допомоги відповідно до обсягів фінансових можливостей галузі; підвищення ефективності використання ресурсів охорони здоров'я та створення економічних передумов для функціонування системи державного регулювання і контролю у сфері медичного страхування;

перехід до загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;

удосконалення системи профілактичного медичного огляду на засадах цільової диспансеризації населення;

сприяння створенню умов для розширення приватної медичної практики;

здійснення поступового переходу до фінансування галузі охорони здоров'я з урахуванням кількості та якості наданих населенню медичних послуг;

створення реального ринку медичних послуг та відносин на конкурентних засадах між закладами охорони здоров'я різних форм власності;

запровадження дієвих механізмів акредитації та ліцензування медичної діяльності;

підвищення якості та доступності медичної допомоги населенню, запровадження новітніх технологій охорони здоров'я, передусім, матерів та дітей, репродуктивного здоров'я; забезпечення виконання державних програм, спрямованих на поліпшення показників здоров'я нації, стабілізацію ситуації, що склалася із серцево-судинними, онкологічними та інфекційними захворюваннями, захворюваннями на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію/СНІД; створення Національного центру серця, Всеукраїнського центру охорони здоров'я матері і дитини, інших центрів високоспеціалізованої медичної допомоги;

пріоритетний розвиток сфери надання первинної, швидкої та невідкладної медичної допомоги;

створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги;

розроблення та впровадження клінічних протоколів, стандартів, згідно з якими здійснюється діагностика та лікування на основі доказової медицини;

підвищення конкурентоспроможності вітчизняної медичної та фармацевтичної продукції, організація дієвого контролю за її виробництвом, імпортом, реалізацією та рекламою;

популяризація здорового способу життя, підготовка правового підґрунтя створення системи стимулів та умов поширення здорового способу життя; формування суспільної думки про шкідливість тютюнопаління, зловживання алкогольними напоями, наркотиками, вжиття заходів для протидії таким негативним явищам; заборона рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробів в аудіовізуальних засобах масової інформації, а також засобами зовнішньої реклами;

підвищення соціального статусу працівників охорони здоров'я.

Діяльність у галузі освіти спрямована на всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення потреб України кваліфікованими фахівцями.

На сьогоднішній день триває робота у напрямі забезпечення рівного доступу до високоякісної загальної середньої освіти дітей, які проживають у сільській місцевості, шляхом виконання Програми "Шкільний автобус", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 105 (105-2007-п, 31-2003-п) (Офіційний вісник України, 2003 р., N 3, ст. 80); комплектації навчальних закладів комп'ютерною технікою та підключення їх до Інтернету; забезпечення функціонування національної системи зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, участь у порівняльних дослідженнях якості освіти; розроблення нових стандартів вищої освіти на засадах адаптації української вищої школи до європейських стандартів (Болонський процес) із збереженням кращих здобутків національної освіти.

Триватиме реформування системи освіти в напрямі адаптації навчальних процесів до світового рівня.

Основними напрямами державної політики в галузі освіти у середньостроковій перспективі є:

здійснення переходу від утримання вищих навчальних закладів на систему оплати державного замовлення для підготовки спеціалістів на договірних та конкурсних засадах з одночасним наданням таким закладам більшої економічної самостійності;

удосконалення механізму ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів усіх типів;

впровадження системи державного замовлення освітніх послуг на основі аналізу, прогнозу та моделювання потреб економіки;

сприяння підготовці робочої сили, професійний склад і кваліфікаційний рівень якої відповідатиме потребам економіки та ринку праці;

забезпечення доступу до високоякісної вищої освіти та адаптації випускників вищих навчальних закладів до умов ринку праці шляхом співпраці вищих навчальних закладів різного рівня акредитації, наукових установ та підприємств, виконання освітніх програм та впровадження інформаційних технологій навчання відповідно до вимог Болонської декларації (994_525) ;

удосконалення механізму направлення випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, на роботу в регіони для працевлаштування у сільській місцевості, в яких існує дефіцит відповідних спеціалістів;

удосконалення системи прогнозування та задоволення потреб суспільства в педагогічних і науково-педагогічних працівниках та започаткування практики укладення тристоронніх договорів "студент - вищий навчальний заклад - роботодавець" для осіб, які навчаються за державним замовленням за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю;

підтримка реалізації громадянами України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном, права на здобуття освіти, зокрема шляхом використання технологій дистанційного навчання;

забезпечення розвитку національної системи зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти на основі критеріїв, прийнятих у державах - членах ЄС, та забезпечення участі загальноосвітніх навчальних закладів у міжнародних заходах щодо оцінювання якості освіти;

оптимізація мережі вищих навчальних закладів, їх підпорядкованості та передача навчальних закладів із сфери управління відповідних центральних органів виконавчої влади до сфери управління МОН;

фінансування професійно-технічних навчальних закладів з місцевих бюджетів;

створення належних умов для здобуття високоякісної освіти дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, та дітьми, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, соціальної адаптації;

створення нового покоління вітчизняних, у тому числі електронних, підручників, навчальних посібників та засобів навчання з урахуванням сучасного рівня розвитку високих технологій, створення умов для використання у школах Інтернету, здійснення подальшої інформатизації професійно-технічних і загальноосвітніх навчальних закладів I-III ступеня.

Відтворення духовних цінностей, захист і примноження культурних здобутків, всебічне фізичне виховання є основними завданнями в розбудові українського суспільства, становлення здорової нації, яка займатиме гідне місце у світовому просторі.

У 2009 році передбачається продовжувати започатковані протягом останніх років тенденції щодо виконання ряду програм збереження і поповнення бібліотечного, музейного та архівних фондів, збереження і відтворення історико-культурної спадщини; підтримки національної кінематографії та розвитку театрального і виконавського мистецтва; забезпечення розвитку культурних зв'язків з українцями, які проживають за межами України; популяризації спорту та стимулювання до ведення здорового способу життя.

У 2010-2012 роках планується:

сформувати цілісний національний мовно-культурний простір шляхом утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя з одночасним вільним розвитком російської та інших мов національних меншин;

удосконалити механізм надання фінансової підтримки театрам, художнім колективам, концертним та цирковим закладам, громадським організаціям фізкультурно-спортивного спрямування;

створити єдиний реєстр пам'яток культури України, а також реєстр найвизначніших культурних цінностей, що перебувають за кордоном, та вжити заходів для їх повернення в Україну;

створити Державний реєстр національного культурного надбання та Державний реєстр нерухомих пам'яток України;

підготувати регіональні інвестиційні програми збереження і використання архітектурно-містобудівної спадщини як аспекту туристично-рекреаційної привабливості регіонів із значним історико-культурним потенціалом;

виконати реставраційно-ремонтні роботи у національних і державних історико-культурних та історико-архітектурних заповідниках;

надати підтримку статутній діяльності національних творчих спілок, творчої молоді;

надати державну підтримку розвитку туристично-курортної сфери та створення конкурентоспроможного вітчизняного туристичного продукту;

створити сприятливі умови для розвитку книговидавничої галузі, сприяти підвищенню рівня забезпечення населення друкованою продукцією та популяризації вітчизняної книговидавничої продукції;

забезпечити подальший розвиток національного телерадіоінформаційного простору та сприяти розвитку суспільного телебачення і радіомовлення;

розширити присутність України в європейському та світовому інформаційному просторі;

удосконалити мережу фізкультурно-спортивних закладів та провести роботу з підвищення ефективності їх діяльності;

забезпечити розвиток олімпійського, паралімпійського та дефлімпійського спорту, вжити заходів із забезпечення підготовки українських спортсменів до участі в олімпійських, паралімпійських, дефлімпійських всесвітніх студентських іграх, чемпіонатах світу, Європи та інших офіційних міжнародних змаганнях;

зміцнити матеріально-технічну базу вітчизняного спорту;

створити умови для залучення широких верств населення до масового спорту як важливої складової здорового способу життя, зміцнення здоров'я нації та розвитку спорту вищих досягнень;

оптимізувати систему державного управління інформаційною сферою та приводити її у відповідність з європейськими стандартами.

Пріоритетним напрямом державної політики у сфері оборони і правопорядку є продовження реформування з метою підвищення рівня обороноздатності держави та відновлення у суспільстві поваги до захисника Вітчизни, забезпечення правового порядку в країні та вирішення ряду питань, пов'язаних із забезпеченням гідного соціального захисту працівників правоохоронних органів та військовослужбовців.

На сьогодні триває реформування Збройних Сил з метою поліпшення матеріально-технічного стану війська, завершення розробок пріоритетних зразків озброєння та військової техніки, їх закупівлі і модернізації; формування практичних навичок військовослужбовців та боєздатності армії; оптимізації чисельності військовослужбовців.

Основними завданнями у сфері оборони і правопорядку на середньостроковий період є:

забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків;

активізація здійснення заходів щодо утилізації звичайних видів боєприпасів та рідинних компонентів ракетного палива, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил;

подальше звільнення Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів від надлишкового та застарілого озброєння, військової техніки, майна, фондів з одночасним забезпеченням надходження до державного бюджету коштів від реалізації надлишкового військового майна;

удосконалення механізму забезпечення житлом військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу;

удосконалення організаційної та інституціональної структури правоохоронної системи;

підвищення рівня облаштування державного кордону, створення сприятливих умов для розвитку транскордонного співробітництва та використання транзитного потенціалу України;

удосконалення загальнодержавної системи боротьби з тероризмом, підвищення ефективності заходів щодо виявлення і усунення причин та умов, які сприяють вчиненню терористичних актів та інших злочинів, здійснюваних з терористичною метою.

Розвиток галузі спрямовуватиметься на забезпечення досягнення оптимального балансу шкідливих для навколишнього природного середовища наслідків розвитку суспільства і потенційних можливостей природних ресурсів до самовідтворення.

При цьому проведення державної політики спрямоване на забезпечення захисту навколишнього природного середовища, його відтворення та розвиток рекреаційного комплексу, зокрема запобігання можливим екологічним небезпекам і катастрофам.

У 2009 році передбачається подальше удосконалення економічного механізму регулювання раціонального використання природно-ресурсного потенціалу держави та здійснення заходів щодо збереження і оздоровлення навколишнього природного середовища; реформування системи платежів за природні ресурси та справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища; забезпечення дотримання принципу "забруднювач та користувач платять повну ціну" із забезпеченням прозорості та високої ефективності використання коштів для здійснення природоохоронних заходів.

У середньостроковій перспективі у сфері екології планується проводити політику, спрямовану на:

ефективне впровадження механізму, передбаченого Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (995_801) ;

удосконалення системи управління відходами, безпечне захоронення радіоактивних відходів, утилізацію небезпечних промислових відходів підприємств, визнаних банкрутами, та хімічних засобів захисту рослин;

стабілізацію і поліпшення екологічного стану, особливо у великих містах і промислових центрах;

забезпечення стабільного відновлення лісів, збільшення їх площі, збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, охорони рослинного і тваринного світу та лісових екосистем;

створення нових та розширення меж існуючих заповідників і національних парків з метою збереження природних комплексів для майбутніх поколінь;

удосконалення механізму функціонування єдиної системи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та реагування на них;

забезпечення концентрації коштів державного бюджету, включаючи Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, на виконанні пріоритетних державних цільових програм, а капітальних видатків - на реалізації пріоритетних інвестиційних проектів, які сприятимуть розв'язанню екологічних проблем, зокрема в регіонах з високим рівнем техногенно-економічного навантаження;

удосконалення системи здійснення контролю за дотриманням екологічних нормативів та посилення відповідальності за їх порушення;

забезпечення розроблення та впровадження новітніх екологічно безпечних технологій виробництва.

Пріоритетом державної політики стане розбудова національної інноваційної системи як основи розвитку національної економіки, її подальша інтеграція у світовий простір та збільшення обсягу залучених інвестицій у розвиток і переоснащення вітчизняних підприємств з використанням сучасних розробок науки і техніки, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності товарів на світових ринках. При цьому акценти бюджетної політики будуть зосереджені на інноваційно-інвестиційній складовій розвитку національної економіки.

Інноваційно-інвестиційний шлях розвитку національної економіки протягом останніх років набув особливо важливого значення у зв'язку з нестабільними цінами на енергоносії, підвищенням конкуренції на світових товарних ринках, посиленням боротьби за утримання частки світового ринку. Тож, особлива увага приділятиметься розробці власних родовищ нафти і газу, диверсифікації постачання енергоносіїв, підтримці проектів впровадження енергозберігаючих технологій та виробництва альтернативних видів палива, у тому числі встановлення обладнання з використанням місцевих видів енергоресурсів.

Основними завданнями побудови якісної інноваційно-інвестиційної моделі розвитку національної економіки на 2010-2012 роки є:

формування пріоритетів науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки;

сприяння розвитку підприємництва у сфері інновацій та трансферу технологій;

створення і розвиток інноваційної інфраструктури;

розроблення механізму залучення інвестицій у сферу інноваційної діяльності;

законодавче врегулювання проблемних питань діяльності технологічних парків, що виникають під час практичного застосування спеціального режиму інноваційної діяльності;

удосконалення та адаптація нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності до принципів та норм законодавства ЄС;

удосконалення механізму державного програмно-цільового фінансування інноваційних та інвестиційних проектів;

інтеграція освіти і науки, створення на базі провідних університетів наукових освітньо-інноваційних комплексів дослідницького спрямування.

На сьогодні розвиток вітчизняної науки та науково-технічної діяльності потребує докорінних змін у підходах до фінансування, якості отримуваних результатів та стимулюванні наукової діяльності (насамперед матеріального забезпечення для праці). З огляду на зазначене удосконалюватиметься система надання державної підтримки наукової та науково-технічної діяльності, що також сприятиме розробленню вітчизняних високих технологій та розвитку науково-технічного потенціалу країни в цілому.

Протягом останніх років обсяги державного фінансування розвитку науки та науково-технічної діяльності постійно зростають, що дає змогу суттєво розширити спектр наукових досліджень і розробок у різних сферах національної економіки, проводити відповідні випробовування та забезпечувати їх подальше практичне застосування.

Пріоритетними напрямами розвитку науки та науково-технічного потенціалу на середньострокову перспективу є:

орієнтація наукових і науково-технічних досліджень, створення інноваційних продуктів і доведення їх до стадії впровадження;

удосконалення координації та надання науковим установам і вищим навчальним закладам всебічної підтримки у проведенні фундаментальних досліджень, прикладних науково-технічних розробок, спрямованих на забезпечення технологічного розвитку національної економіки;

надання підтримки розвитку вітчизняних високих технологій шляхом реалізації пілотних проектів створення та функціонування сукупності науково-дослідних лабораторій, освітньої бази та виробничих потужностей для забезпечення завершеного циклу "ідея - дослідження - розробка - трансфер технологій";

створення системи надання грантової підтримки для талановитої молоді на проведення наукових досліджень;

концентрацію ресурсів для реалізації пріоритетів наукового, науково-технічного та інноваційного розвитку;

створення умов для провадження наукової та науково-технічної діяльності у приватному секторі економіки;

запровадження нового механізму планування та фінансування наукової і науково-технічної сфери, удосконалення структури видатків та бюджетних програм з метою забезпечення ефективного використання бюджетних коштів та реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;

поступовий перехід від прямого бюджетного фінансування прикладних досліджень і розробок до застосування системи державного стимулювання залучення інвестицій в їх впровадження і використання результатів у виробничій сфері;

стимулювання розвитку вітчизняних технопарків та інших суб'єктів інноваційної інфраструктури, створених на базі провідних наукових установ та університетів;

створення та розвиток національної науково-дослідної та освітньої мережі, що забезпечує взаємодію науково-освітніх закладів України і Європи, корпоративних комп'ютерних мереж для наукових та освітніх цілей з поступовим формуванням єдиного віртуального науково-освітнього простору, сприяння розширенню наукових зв'язків, забезпечення доступу до світових електронних бібліотек та інтеграції у світовий науково-освітній простір.

В умовах інтеграції України у світовий простір стабільний розвиток національної економіки має важливе значення. Реалізація бюджетної політики сприятиме збереженню стабільного економічного розвитку, забезпеченню економічної безпеки держави, стимулюванню енергозбереження, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, застосуванню економічних стимулів ринкової економіки. Бюджетні кошти використовуватимуться відповідно до визначених пріоритетів розвитку економіки із застосуванням програмно-цільового методу, що забезпечить ефективність і прозорість використання зазначених коштів.

За останні кілька років обсяги фінансування вугільної галузі, паливно-енергетичного комплексу, агропромислового комплексу, транспорту значно збільшилися, що сприяло їх розвитку та підвищенню конкурентоспроможності країни.

Вступ України у 2008 році до СОТ дав можливість розширити ринки збуту вітчизняних товарів, а також змінити принципи прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які відповідають вимогам СОТ.

У подальшому триватиме робота з приведення у відповідність з європейськими вимогами системи субсидування та кредитування відповідних секторів економіки. Працюватиме реформування вугільної галузі, зокрема шляхом роздержавлення підприємств та залучення приватних інвестицій.

У середньостроковій перспективі основними пріоритетами економічної діяльності визначено:

розвиток літакобудування та ракетно-космічної галузі;

розвиток паливно-енергетичного комплексу з метою забезпечення енергетичної безпеки держави;

поліпшення фінансового стану підприємств вугільної галузі;

приведення системи субсидування і підтримки підприємств вугільної галузі у відповідність з нормами СОТ та ЄС;

розвиток мінерально-сировинної бази, зокрема збільшення обсягів геологорозвідувальних робіт з пошуку вуглеводнів;

створення сприятливих умов для забезпечення розвитку підприємництва шляхом удосконалення процедури започаткування власної справи, скорочення видів підприємницької діяльності, що потребує одержання дозволів чи ліцензій, реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності;

запровадження нових підходів до проведення політики капітальних вкладень та якісно нових форм спільного інвестування, зокрема корпоративних та пайових інвестиційних фондів;

оптимізація всіх видів надання державної підтримки агропромислового комплексу, приведення системи субсидування і надання підтримки сільськогосподарських товаровиробників у відповідність з нормами СОТ та ЄС;

надання державної підтримки у здійсненні заходів з енергозбереження;

удосконалення транспортної інфраструктури шляхом забезпечення пріоритетного розвитку міжнародних транспортних коридорів та мережі доріг.

Надання державної підтримки планується здійснювати переважно у формі пільгового кредитування та застосування механізму часткового відшкодування вартості користування кредитними ресурсами, що видаються банками. Пряме субсидування галузей та секторів економіки поступово скорочуватиметься. Виділення коштів з державного бюджету на підтримку пріоритетних галузей економіки здійснюватиметься переважно на поворотній основі і залежно від результатів діяльності відповідних суб'єктів господарювання з метою застосування економічних стимулів ринкової економіки. Така політика буде реалізовуватися шляхом розроблення і виконання державних цільових програм та інвентаризації раніше затверджених програм з метою відбору для подальшого виконання найбільш пріоритетних.

У результаті підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки рівень видатків бюджету на провадження економічної діяльності зменшуватиметься як частка в структурі ВВП.

Реформування житлово-комунального господарства є основним завданням, оскільки на даний час стан галузі потребує докорінних змін у підходах до фінансування і якості надання послуг.

Основною метою реформування житлово-комунального господарства є задоволення потреб людей у своєчасному наданні їм високоякісних послуг. Це досягатиметься шляхом формування ринку послуг з управління та утримання багатоквартирних будинків; залучення інвестицій для проведення реконструкції, капітального ремонту, модернізації і розвитку будинків та систем водо-, теплопостачання та водовідведення; забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства; посилення контролю за якістю послуг.

У 2008-2009 роках у сфері житлово-комунального господарства проводиться робота із створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг; ліквідації монополії житлово-експлуатаційних контор, забезпечення частки приватних підприємств на ринку послуг не менш як 25 відсотків, запровадження інституту управителів будинків; зниження рівня аварійності та підвищення рівня безперебійного забезпечення населення житлово-комунальними послугами, особливо в осінньо-зимовий період.

У середньостроковому періоді пріоритетними напрямами державної політики у сфері житлово-комунального господарства є:

створення умов для проведення комплексної модернізації та технічного переоснащення підприємств житлово-комунального господарства з метою зменшення ресурсоспоживання і дотримання екологічних норм;

удосконалення системи управління житловим фондом (створення служб єдиного замовника, керуючих житловим фондом організацій, створення інституту управителів, органів самоорганізації населення, стимулювання залучення суб'єктів підприємницької діяльності та малих підприємств до сфери надання житлово-комунальних послуг);

запровадження нової моделі функціонування ринку послуг централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення на засадах конкуренції, змішаної власності та державного регулювання, зокрема шляхом приватизації підприємств з виробництва теплової енергії, що перебувають у комунальній власності, або передачі в управління, оренду, концесію цілісних майнових комплексів тепло-, водопостачання та водовідведення;

удосконалення механізму реалізації інноваційних, інвестиційних та пілотних проектів, що запроваджуються в житлово-комунальному господарстві;

проведення інвентаризації, енергоаудиту та енергопаспортизації основних фондів житлово-комунального господарства;

формування нормативно-правової бази, залучення інвестицій у галузь для підвищення ефективності та надійності функціонування житлово-комунального комплексу, забезпечення його сталого розвитку;

технічне переоснащення та проведення капітального ремонту теплових, водопровідних та каналізаційних мереж;

зменшення регіональних диспропорцій щодо якості та рівня надання населенню житлово-комунальних послуг;

надання населенню високоякісних житлово-комунальних послуг відповідно до вимог національних стандартів, гармонізованих з міжнародними;

розроблення механізму здешевлення вартості кредитування під час виконання житлових програм;

запровадження та дотримання державних соціальних стандартів (норм та нормативів) при наданні житлово-комунальних послуг населенню.

Отримання Україною разом із Польщею права проводити у 2012 році фінальну частину чемпіонату Європи з футболу відкрило широкі перспективи для здійснення суттєвих перетворень в країні, згуртувало націю та дало Україні унікальний шанс сформувати позитивний імідж європейської держави, що має високорозвинуту культуру і багаті національні традиції, розвинену інфраструктуру і здатна надати послуги високої якості.

На вирішення порушених питань спрямована Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 р. N 357 (357-2010-п) (Офіційний вісник України, 2010 р., N 39, ст. 1297).

Згідно з цією програмою передбачається на період до 2012 року здійснення за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел комплексу заходів щодо:

будівництва шести нових стадіонів у містах, в яких очікується проведення матчів чемпіонату, реконструкції та переобладнання діючих стадіонів і тренувальних баз;

поліпшення транспортної інфраструктури (будівництва, реконструкції та проведення ремонту аеропортів, автомобільних доріг загального користування і залізничного транспорту);

реконструкції, будівництва та переоснащення готелів у містах, в яких очікується проведення матчів чемпіонату;

облаштування державного кордону та митних переходів;

створення оптимальних умов для роботи представників засобів масової інформації з використанням найсучасніших інформаційно-телекомунікаційних технологій;

забезпечення надання медичних послуг належної якості та їх максимальної доступності;

створення належної туристичної інфраструктури та проведення робіт з реставрації та ремонту будівель театрів і музеїв, національних заповідників, парків культури і відпочинку.

Проведення у середньостроковій перспективі виваженої і послідовної податково-бюджетної політики дасть можливість забезпечити макроекономічну стабільність, збалансованість та стійкість бюджетної системи, що досягатиметься шляхом зниження податкового навантаження на економіку, проведення системних реформ у соціально-економічній сфері, ефективної політики управління державним боргом, утримання бюджетного дефіциту в економічно безпечних межах, підвищення якості надання соціальних послуг та посилення соціального захисту громадян. Усе це сприятиме стабільному соціально-економічному розвитку держави та підвищенню рівня життя і добробуту громадян України.