МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 177 від 31.10.2000 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
21 листопада 2000 р.
за N 842/5063
Про затвердження Вимог до структури та змісту звіту з
аналізу безпеки зняття з експлуатації атомних
електростанцій і дослідницьких ядерних реакторів
Відповідно до Закону України "Про дозвільну діяльність у
сфері використання ядерної енергії" ( 1370-14 ) та з метою
вдосконалення нормативної бази України щодо регулювання безпеки
зняття з експлуатації атомних електростанцій і дослідницьких
реакторів Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Вимоги до структури та змісту звіту з аналізу
безпеки зняття з експлуатації атомних електростанцій і
дослідницьких ядерних реакторів, що додаються.
2. Начальнику Управління регулювання безпеки поводження з
радіоактивними відходами Департаменту ядерного регулювання Бикову
В.О. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до
Міністерства юстиції України.
3. Директору Державного науково-технічного центру ядерної та
радіаційної безпеки Васильченку В.М. у п'ятиденний термін після
державної реєстрації наказу забезпечити тиражування цього
нормативного акта.
4. Начальнику Управління регулювання безпеки поводження з
радіоактивними відходами Департаменту ядерного регулювання Бикову
В.О. у десятиденний термін після державної реєстрації наказу
забезпечити розсилку цього нормативного акта відповідно до реєстру
розсилки.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра - начальника Департаменту ядерного регулювання
Смишляєва О.Є.
Міністр І.О.Заєць
Затверджено
Наказ Міністерства екології
та природних ресурсів
України
31 жовтня 2000 р. N 177
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 листопада 2000 р.
за N 842/5063
Вимоги до структури та змісту звіту з
аналізу безпеки зняття з експлуатації
атомних електростанцій і дослідницьких
ядерних реакторів
1. Загальні положення
1.1. Документ "Вимоги до структури та змісту звіту з аналізу
безпеки зняття з експлуатації атомних електростанцій і
дослідницьких ядерних реакторів" розроблено відповідно до Закону
України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної
енергії" ( 1370-14 ), нормативного акта "Загальні положення
забезпечення безпеки при знятті з експлуатації атомних
електростанцій і дослідницьких ядерних реакторів", затвердженого
наказом Мінекобезпеки України від 09.01.98 N 2 ( z0047-98 ) та
зареєстрованого в Мін'юсті України 23.01.98 за N 47/2487.
1.2. Цей документ установлює вимоги до структури та змісту
звіту з аналізу безпеки (далі - ЗАБ), який подається експлуатуючою
організацією до органу державного регулювання ядерної та
радіаційної безпеки України у складі пакета документів для
отримання ліцензії на здійснення діяльності зі зняття з
експлуатації блоків атомних електростанцій або дослідницьких
ядерних реакторів (далі - установок), які не зазнали запроектних
аварій, а також для одержання окремих письмових дозволів на
здійснення визначених умовами ліцензії видів робіт чи операцій.
1.3. Метою ЗАБ є обгрунтування того, що під час зняття з
експлуатації установки буде забезпечено рівень радіаційної безпеки
персоналу, населення та довкілля, не нижчий, ніж передбачено
нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.
1.4. Відповідно до вимог "Загальних положень забезпечення
безпеки при знятті з експлуатації атомних електростанцій і
дослідницьких ядерних реакторів" ( z0047-98 ), ЗАБ складається для
різних етапів зняття з експлуатації установки.
Інформація та результати аналізу, що наводяться в ЗАБ,
послідовно уточнюються під час зняття з експлуатації установки з
урахуванням змін, що сталися на установці. ЗАБ переглядається
щонайменше раз у десять років.
1.5. У ЗАБ наводяться такі відомості про виконаний аналіз
безпеки:
- вихідні дані та передумови, що прийняті для аналізу;
- використані методики, моделі, розрахункові програми;
- результати аналізу.
На основі результатів аналізу безпеки в ЗАБ наводяться
відомості про визначені заходи для забезпечення радіаційного
захисту з обгрунтуванням їх необхідності і достатності. До ЗАБ
додаються плани, схеми, креслення, діаграми та ін., що ілюструють
наведені відомості.
2. Структура звіту з аналізу безпеки
Звіт з аналізу безпеки складається з таких розділів:
2.1. Загальні відомості.
2.2. Майданчик установки та навколишня зона.
2.3. Установка та її стан.
2.3.1. Опис установки та її технічного стану.
2.3.2. Межі та умови нормальної експлуатації систем і
елементів установки, які залишаються в експлуатації.
2.3.3. Радіаційний стан.
2.3.4. Радіоактивні матеріали.
2.3.5. Пожежонебезпечні та вибухонебезпечні матеріали.
2.4. Діяльність щодо зняття з експлуатації.
2.4.1. Опис запланованих робіт.
2.4.2. Межі і умови нормальної експлуатації обладнання, яке
використовується для зняття установки з експлуатації та
попередньої обробки радіоактивних відходів.
2.5. Забезпечення радіаційного захисту при знятті з
експлуатації.
2.5.1. Радіаційний захист персоналу.
2.5.2. Радіаційний захист населення та довкілля.
2.5.3. Аналіз потенційних аварій.
2.6. Висновки.
3. Вимоги до змісту розділів звіту з аналізу безпеки
3.1. Загальні відомості
У цьому розділі надаються відомості про:
- загальну характеристику установки;
- цілі та задачі діяльності щодо зняття з експлуатації, яка
буде реалізована на установці;
- методи, які були використані під час здійснення аналізу
безпеки;
- перелік нормативно-правових актів, нормативно-технічних
документів, які були використані під час здійснення аналізу
безпеки.
При цьому наводяться відомості про наявність Програми зняття
з експлуатації, Програми радіаційного захисту, Програми поводження
з радіоактивними відходами та звіту про проведену роботу на етапі
припинення експлуатації установки або попередніх етапах зняття з
експлуатації, розроблених відповідно до Загальних положень
забезпечення безпеки при знятті з експлуатації атомних
електростанцій і дослідницьких ядерних реакторів ( z0047-98 ).
3.2. Майданчик установки та навколишня зона
У цьому розділі наводяться відомості про майданчик установки
та навколишню зону. До відомостей про майданчик установки та
навколишню зону відносяться:
- природні характеристики (кліматичні, метеорологічні,
гідрологічні, гідрогеологічні, геоморфологічні, геологічні,
сейсмічні);
- географічні і демографічні характеристики;
- характеристика впливу на установку, що розглядається,
об'єктів атомної електростанції, що експлуатуються або знімаються
з експлуатації;
- техногенні характеристики (можливість впливу промислових та
транспортних підприємств, у тому числі хімічних та нафтопереробних
заводів, складів, шахт, кар'єрів, транспортних шляхів та споруд,
нафто- та газопроводів, підземних газосховищ, гідротехнічних
споруд, військових об'єктів тощо).
3.3. Установка та її стан
У цьому розділі надаються відомості про зміни стану установки
під час зняття з експлуатації.
3.3.1. У підрозділі "Опис установки та її технічного стану"
наводиться опис установки загалом, а також відомості про її
системи та елементи: про призначення, склад, основні параметри,
технічний стан, в тому числі про їх деградацію, відповідність
проектним значенням параметрів і характеристик систем і елементів,
що залишаються в роботі.
Подаються відомості про забезпечення пожежної безпеки.
3.3.2. У підрозділі "Межі та умови нормальної експлуатації
систем і елементів установки, які залишаються в роботі" наводяться
відомості про межі та умови нормальної експлуатації систем і
елементів установки, які залишаються в роботі на запланованому
етапі зняття з експлуатації.
3.3.3. У підрозділі "Радіаційний стан" наводяться відомості
про радіаційний стан майданчика установки, будівель, споруд,
приміщень та основного обладнання установки.
Слід надати інформацію про потужність експозиційної дози,
забруднення поверхонь (те, що знімається та не знімається) альфа-
і бета-випромінюючими радіонуклідами, концентрації радіонуклідів у
повітрі, викидах і скидах радіоактивних речовин у навколишнє
середовище.
3.3.4. У підрозділі "Радіоактивні матеріали" наводяться
відомості про радіоактивні матеріали, що знаходяться в установці
та на її майданчику.
Надається інформація про місцезнаходження цих матеріалів, їх
кількість, геометричні характеристики, агрегатний стан, основні
фізико-хімічні властивості, радіонуклідний склад, активність
радіонуклідів, розподіл радіонуклідів за об'ємом матеріалу.
Визначається, які матеріали є радіоактивними відходами (далі -
РАВ), а які підлягають подальшому використанню.
3.3.5. У підрозділі "Пожежонебезпечні та вибухонебезпечні
матеріали" наводяться відомості про пожежонебезпечні і
вибухонебезпечні матеріали, що знаходяться на установці та її
майданчику.
Надається інформація про місцезнаходження цих матеріалів, їх
кількість, геометричні характеристики, агрегатний стан, основні
фізико-хімічні властивості, а також визначається, що підлягає
утилізації, а що - подальшому використанню.
3.4. Діяльність щодо зняття з експлуатації.
3.4.1. У підрозділі "Опис запланованих робіт" наводяться
відомості про діяльність щодо зняття з експлуатації:
- зведений графік виконання робіт на установці;
- оцінки кількості і характеристики РАВ, які будуть
утворюватись при виконанні на установці робіт, а також перелік
заходів щодо попередньої обробки РАВ.
Для кожної роботи із зняття з експлуатації, включаючи заходи
щодо попередньої обробки РАВ, наводяться відомості як про саму
роботу, так і про умови її виконання, в тому числі про:
- чисельність персоналу, що планується залучити до роботи;
- очікувану колективну дозу.
Наводяться плани, схеми, креслення, діаграми та інша графічна
інформація, що ілюструє відомості про будівлі, споруди,
приміщення, системи й елементи, що використовуються.
3.4.2. У підрозділі "Межі і умови нормальної експлуатації
обладнання, що використовується для зняття установки з
експлуатації та попередньої обробки радіоактивних відходів"
надаються відомості про межі та умови нормальної експлуатації
обладнання, що використовується для зняття установки з
експлуатації, включаючи обладнання для попередньої обробки РАВ.
Необхідно показати, що експлуатація цього обладнання, при
дотриманні меж та умов його нормального функціонування, не
призводить до виникнення вихідних подій, які можуть призвести до
аварій.
3.5. Забезпечення радіаційного захисту при знятті з
експлуатації
3.5.1. У підрозділі "Радіаційний захист персоналу" надаються
відомості про забезпечення радіаційного захисту персоналу в умовах
нормальної експлуатації систем і елементів установки, а також
обладнання, яке використовується для виконання робіт.
Демонструється відповідність заходів щодо забезпечення радіаційної
безпеки персоналу нормам, положенням та вимогам чинних
нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів з
безпеки.
3.5.1.1. Аналіз радіаційного впливу на персонал виконується
для всіх робіт, що наведені в підрозділі "Діяльність щодо зняття з
експлуатації".
Відомості про виконаний аналіз надаються відповідно до вимог
п. 1.5 цього документа.
3.5.1.2. На основі результатів вищезгаданого аналізу
надаються відомості про вибрані заходи для забезпечення
радіаційного захисту персоналу, в тому числі:
- про організаційні заходи;
- про підготовку персоналу;
- про зонування установки;
- про вентиляційні та інші системи та обладнання;
- про засоби індивідуального захисту та технічні заходи, що
спрямовані на забезпечення радіаційної безпеки;
- про організацію радіаційно-дозиметричного контролю;
- про оцінку доз опромінення персоналу.
Заходи із забезпечення радіаційного захисту персоналу
встановлюються з метою:
- виключення імовірного радіаційного впливу на персонал, що
перевищує встановлені радіаційно-гігієнічні регламенти;
- контролю радіаційного впливу на персонал.
3.5.1.3. Надається обгрунтування того, що передбачені заходи
є необхідними і достатніми для забезпечення радіаційного захисту
персоналу. Зокрема, наводяться оцінки очікуваних індивідуальних і
колективних доз опромінення персоналу при виконанні ним окремих
видів робіт і всього комплексу робіт та показується, з
використанням принципу оптимізації радіаційного захисту, що вони є
меншими від лімітів доз та знижені до розумно досяжного низького
рівня.
3.5.2. У підрозділі "Радіаційний захист населення та
довкілля" надаються відомості про забезпечення радіаційного
захисту населення та довкілля при нормальній експлуатації систем
та елементів установки і обладнання, які використовуються для
зняття її з експлуатації, включаючи попередню обробку РАВ.
Демонструється відповідність заходів щодо забезпечення радіаційної
безпеки населення нормам, положенням та вимогам чинних
нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів з
радіаційної безпеки.
3.5.2.1. Виконується аналіз радіаційного впливу на населення
і довкілля при знятті з експлуатації. Відомості про виконаний
аналіз надаються відповідно до вимог п. 1.5 цього документа.
3.5.2.2. На основі результатів вищезгаданого аналізу
надаються відомості про вибрані заходи для забезпечення
радіаційного захисту населення і довкілля, в тому числі:
- про організаційні заходи;
- про технічні засоби;
- про радіаційний моніторинг навколишнього середовища тощо;
- про заходи, що направлені на зменшення встановлених рівнів
викидів та скидів радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
Заходи із забезпечення радіаційного захисту населення та
довкілля встановлюються з метою:
- виключення імовірного радіаційного впливу на населення та
довкілля, що перевищує встановлені радіаційно-гігієнічні
регламенти;
- контролю радіаційного стану навколишнього середовища.
3.5.2.3. Надається обгрунтування того, що передбачені заходи
є необхідними та достатніми для забезпечення радіаційного захисту
населення і довкілля та встановлені відповідно до принципів
оптимізації радіаційного захисту. Зокрема, наводяться оцінки
очікуваних викидів і скидів радіоактивних речовин у навколишнє
природне середовище та доз опромінення населення.
3.5.3. У підрозділі "Аналіз потенційних аварій" надаються
відомості про потенційні аварії на етапі зняття з експлуатації і
передбачені заходи для запобігання аваріям і послаблення їх
наслідків.
3.5.3.1. Аналіз радіаційних наслідків потенційних аварій
виконується відповідно до орієнтовного переліку потенційних аварій
(додаток 1) та запланованих робіт зі зняття з експлуатації.
Відомості про виконаний аналіз надаються відповідно до вимог п.
1.5 цього документа.
Урахуються два основних чинники, що зумовлюють радіаційний
ризик, пов'язаний з аваріями, при знятті з експлуатації:
- потенційна можливість аварій, пов'язаних з виконанням робіт
щодо зняття з експлуатації (помилки персоналу, відмови обладнання,
що використовується при роботах, тощо);
- можливість відмов у системах і елементах установки
внаслідок їх старіння та вичерпання ресурсу.
3.5.3.2. Для етапів зняття з експлуатації, таких, як
остаточне закриття, консервація і демонтаж аналіз радіаційного
ризику, зумовленого зовнішніми впливами, може не здійснюватися,
якщо він був виконаний раніше (для експлуатації установки або
зняття з експлуатації на етапі витримки). Частина цього звіту, що
містить дані відомості, додається до ЗАБ.
У разі використання у ЗАБ результатів виконаного раніше
аналізу радіаційного ризику подається обгрунтування, що цей аналіз
достатній для цілей даного ЗАБ.
Для етапу витримки аналіз вищезгаданого ризику виконується
знову.
3.5.3.3. Надаються відомості про визначені шляхом аналізу
потенційних аварій заходи:
а) запобігання аваріям:
- про організаційні заходи;
- про використання перевіреної інженерно-технічної практики;
- про розгляд можливих відмов та їхніх наслідків;
- про нагляд і випробування з метою виявлення деградацій і
відмов, що зароджуються;
- про використання в системах, елементах і обладнанні
зворотних зв'язків, що запобігають розвитку відхилень від
нормальної експлуатації під час аварії;
- про створення умов, що полегшують прийняття персоналом
правильних рішень;
б) послаблення наслідків аварій:
- про організаційні заходи;
- про технічні засоби радіаційного захисту персоналу і
населення у випадку аварії;
- про радіаційно-дозиметричний контроль та моніторинг у
випадку аварії;
- про заходи щодо запобігання розвитку аварії і відновлення
контролю над радіонуклідами в тій частині установки, де сталася
аварія;
- про заходи щодо запобігання або обмеження розповсюдження
радіоактивних речовин.
Доводиться, що визначені заходи забезпечують досягнення мети
щодо:
- запобігання аварії;
- контролю радіаційного стану за умов нормальної експлуатації
та під час аварії;
- обмеження та послаблення наслідків аварії.
3.5.3.4. Надається обгрунтування того, що передбачені заходи
для запобігання аваріям та послаблення їхніх наслідків необхідні і
достатні для забезпечення радіаційного захисту.
3.5.3.5. Наводяться оцінки радіаційних наслідків потенційних
аварій для персоналу, населення та довкілля.
3.5.3.6. Для потенційних аварій з максимально можливими
радіаційними наслідками виконується аналіз:
- вихідних подій;
- сценаріїв розвитку аварій;
- наслідків аварій для персоналу, населення і довкілля.
3.6. Висновки
У Висновках в стислому вигляді надаються основні результати
виконаного аналізу безпеки діяльності при знятті з експлуатації, а
також зроблені на основі даного аналізу висновки про забезпечення
радіаційного захисту персоналу, населення і довкілля.
4. Вимоги до об'єму ЗАБ на різних етапах
зняття з експлуатації установки
4.1. У ЗАБ, що складається на різних етапах зняття з
експлуатації установки, включається така інформація, яка дозволяє
обгрунтувати безпеку діяльності під час зняття з експлуатації
установки на відповідному етапі (остаточне закриття, консервація,
витримка і демонтаж).
4.2. У ЗАБ, що складається до початку здійснення діяльності
щодо зняття з експлуатації та надається експлуатуючою організацією
в складі документів для отримання ліцензії на зняття з
експлуатації установки, надається загальна характеристика
установки, яка знімається з експлуатації, опис діяльності щодо
зняття з експлуатації, інформація про системи та елементи
установки, що залишаються в роботі, відповідно до вимог розділів
3.3.1 та 3.3.2 цього нормативного акта. За результатами
комплексного інженерно-радіаційного обстеження надаються відомості
про радіоактивно забруднені будівлі, споруди, приміщення, системи
та елементи установки. У тому разі, коли відомості про майданчик
установки та навколишню зону вже викладені у звіті з аналізу
безпеки експлуатації установки, в цьому розділі можуть бути надані
відповідні посилання.
4.3. У ЗАБ, що складається для етапу консервації установки і
надається в складі документів для отримання дозволу на здійснення
діяльності на цьому етапі, основна увага має бути приділена
викладенню інформації відповідно до вимог розділів 3.3, 3.4, 3.5
цього нормативного акта. При розгляді характеристик майданчика
установки допускається посилання на попередній ЗАБ.
4.4. ЗАБ, що подається для обгрунтування довгострокової
безпеки для етапу витримки установки і отримання дозволу на
здійснення діяльності на цьому етапі, складається на основі
попередніх ЗАБ, і основна увага має бути приділена викладенню
інформації відповідно до вимог розділів 3.3.1, 3.3.2, 3.5 цього
нормативного акта. При розгляді характеристик майданчика установки
допускається посилання на попередній ЗАБ.
4.5. У ЗАБ, який складається з метою обгрунтування безпеки
установки для етапу демонтажу установки та надається в складі
документів для отримання дозволу на здійснення демонтажу, основна
увага має бути приділена викладенню інформації відповідно до вимог
розділів 3.3.3, 3.3.4, 3.4, 3.5 з обов'язковим описом змін, які
сталися протягом етапу витримки в технічному та радіаційному стані
установки. При розгляді характеристик майданчика установки
допускається посилання на попередній ЗАБ.
Начальник Управління регулювання
безпеки поводження з радіоактивними
відходами Департаменту ядерного
регулювання В.О.Биков
Додаток 1
до пункту 3.5. 3.1 Вимог до
структури та змісту звіту з
аналізу безпеки зняття з
експлуатації атомних
електростанцій і
дослідницьких ядерних
реакторів
Орієнтовний перелік потенційних аварій
1. Опромінення персоналу іонізуючим випромінюванням.
2. Розповсюдження радіоактивних речовин за межі, установлені
для нормального функціонування систем, елементів і обладнання.
3. Аварії, що ініціюються внутрішніми впливами:
- пожежею, вибухом;
- затопленням;
- падінням вантажу;
- руйнуванням посудин під тиском;
- втратою електропостачання;
- виходом з ладу вентиляції;
- хімічно активними речовинами;
- руйнуванням конструкцій внаслідок корозії, вичерпання
ресурсу.
4. Аварії, що ініціюються зовнішніми впливами:
- землетрусом;
- повінню;
- підтопленням;
- екстремальними кліматичними явищами (ураган, смерч,
блискавка, злива, сніг, коливання температури та ін.);
- втратою електропостачання;
- падінням літальних апаратів;
- аваріями на об'єктах техногенної діяльності (блоках АЕС,
заводах, нафто- і газопроводах, сховищах, аеродромах, транспортних
шляхах та ін.);
- транспортними засобами.