Юридический Харьков плюс - втрата чинності (наказ від 21.12.2009 N 1322 /z0230-10/) від 01.08.2010 N z0440-97 f02b6ff71d57acec260a19be5d4e1f97-2

З метою виконання Закону України "Про пожежну безпеку" (3745-12) , забезпечення належного рівня пожежної безпеки на об'єктах та у рухомому складі залізничного транспорту НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті з додатками (додаються) та ввести їх у дію з 1 січня 1998 року.

2. Першому заступнику Міністра транспорту - генеральному директору Укрзалізниці А.В.Слободяну:

2.1. Зареєструвати у встановленому порядку зазначені Правила в Міністерстві юстиції України.

2.2. Довести ці Правила до відома залізниць, підприємств, організацій та установ залізничного транспорту.

2.3. Разом з начальниками залізниць організувати вивчення цих Правил працівниками залізничного транспорту та провести позаплановий протипожежний інструктаж.

3. Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті, затверджені Міністерством шляхів сполучення СРСР від 27.12.1978 р. вважати такими, що не застосовуються на території України.

4. Наказ Міністерства транспорту України від 27.04.97 N 146 "Про затвердження Правил пожежної безпеки на залізничному транспорті" вважати таким, що не набрав чинності.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника міністра транспорту - генерального директора Укрзалізниці А.В.Слободяна.

Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті

1. Загальні вимоги пожежної безпеки до об'єктів та рухомого складу

1.1. Загальні положення

1.1.1. Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті (надалі - Правила) розроблено відповідно до вимог Закону України "Про пожежну безпеку" (3745-12) та Правил пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.95 N 400 (z0219-95) і зареєстровані Міністерством юстиції України 14.07.95 за N 219/755. Правила визначають основні вимоги пожежної безпеки на об'єктах (будівлях, спорудах, технологічних лініях тощо) і в рухомому складі залізничного транспорту і є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями й об'єднаннями Укрзалізниці, а також іншими підприємствами, установами, організаціями та громадянами, котрі користуються послугами залізничного транспорту.

Вимоги пожежної безпеки для відомчих житлових будинків, адміністративних і громадських будівель та інших об'єктів, які належать Укрзалізниці, що не ввійшли до цих Правил, визначаються Правилами пожежної безпеки в Україні.

1.1.2. Для забезпечення пожежної безпеки на об'єктах Укрзалізниці слід керуватися стандартами, будівельними нормами, правилами влаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами з цього питання.

1.1.3. Контроль за виконанням Правил здійснюється згідно з чинним законодавством.

1.1.4. Посадові особи та громадяни, котрі є винуватцями порушення цих Правил, несуть адміністративну, кримінальну або іншу відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.2. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

1.2.1. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій і об'єднань (далі - підприємств) Укрзалізниці покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

1.2.2. Власники підприємств або уповноважені ними органи, а також орендарі зобов'язані:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

- відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, чинні в межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням;

- забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання приписів і постанов органів державного пожежного нагляду (ДПН) та відомчої воєнізованої охорони (ВВО);

- організовувати для інженерно-технічних працівників (ІТП), службовців і робітників спеціальне навчання, інструктування та перевірку знань з питань пожежної безпеки згідно з додатком N 1 до цих Правил;

- у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами ДПН та ВВО;

- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- організувати на об'єкті добровільну пожежну дружину (ДПД) або добровільну пожежну команду (ДПК), пожежно-технічну комісію (ПТК) і забезпечити їх роботу відповідно до чинних положень, забезпечити об'єкт засобами пожежогасіння згідно з встановленими нормами;

- створювати у разі необхідності відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони і необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

- подавати на вимогу пожежної охорони відомості і документи про стан пожежної безпеки об'єктів;

- вчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання з цією метою виробничої автоматики;

- проводити службове розслідування випадків пожеж.

1.2.3. Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, рухомого складу, технологічного та інженерного устаткування, а також за стан і експлуатацію технічних систем протипожежного захисту.

Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання і експлуатації засобів протипожежного захисту повинні бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).

1.2.4. На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, а саме мають бути визначені:

- місце застосування відкритого вогню, використання побутових нагрівальних приладів;

- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (також і зварювальних);

- правила проїзду і стоянки транспортних засобів;

- місце зберігання та кількість сировини, напівфабрикатів і готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях та на території;

- порядок прибирання пилу та відходів виробництва, зберігання промасленого спецодягу і ганчір'я, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

- порядок відключення електрообладнання;

- порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

- порядок проходження посадовими особами навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням осіб, відповідальних за їх проведення;

- порядок організації експлуатації та обслуговування наявних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопостачання, насосних станцій, установок пожежогасіння, сигналізації, димовидалення, вогнегасників тощо);

- порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів, оглядів електроустановок, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

- дії працівників у разі виникнення пожежі;

- порядок збирання членів ДПД і відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у святкові та вихідні дні.

Працівники підприємства повинні бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах, під час проходження пожежно-технічного мінімуму. Витяги з правил (наказів, інструкцій) з основними вимогами і положеннями необхідно вивішувати на видних місцях.

1.2.5. Керівники підрозділів та посадові особи, відповідальні за пожежну безпеку в рухомому складі або окремих приміщеннях (ізольованих робочих місцях), зобов'язані:

- забезпечити дотримання встановленого протипожежного режиму, правил пожежної безпеки та інструкцій щодо заходів пожежної безпеки;

- не допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціальне навчання, інструктаж або перевірку знань з питань пожежної безпеки;

- проводити періодичні огляди території, будівель, виробничих і службових приміщень з метою контролю за утриманням шляхів евакуації, протипожежних перепон, розривів, під'їздів і доріг, засобів пожежогасіння (гідрантів, внутрішніх пожежних кранів, вогнегасників) і вживати термінових заходів для усунення виявлених порушень та недоліків;

- забезпечити утримання у технічно справному стані установок пожежогасіння, пожежної сигналізації, зв'язку;

- стежити за справністю приладів опалення, вентиляції, електроустановок, технологічного і виробничого обладнання і вживати заходів до усунення виявлених несправностей;

- знати пожежну небезпеку технологічних процесів, технологічного і виробничого устаткування, категорії приміщень виробничого та складського призначення з вибухопожежної і пожежної небезпеки, а також вимоги пожежної безпеки до зберігання, застосування і транспортування вибухонебезпечних та пожежонебезпечних речовин і матеріалів;

- стежити за своєчасним прибиранням приміщень і робочих місць;

- у випадку виникнення пожежі негайно повідомити про це в пожежну охорону, сповістити керівників об'єкта і приступити до її ліквідації, діючи у відповідності з вимогами розділу 8 цих Правил, а також інструкцій щодо забезпечення пожежної безпеки в рухомому складі залізничного транспорту.

1.2.6. Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки локомотивів, моторвагонного рухомого складу і рефрижераторних секцій (поїздів), що знаходяться в експлуатації, несуть:

- машиністи - за прийняті ними локомотиви, дизель- або електропоїзди;

- начальники (механіки) - за прийняті ними рефрижераторні секції (поїзди);

- начальники депо - за локомотиви, моторвагонний рухомий склад та рефрижераторні секції (поїзди), що приписані до депо.

Вони повинні виконувати вимоги п.1.2.5 цих Правил, а також чинних інструкцій щодо забезпечення пожежної безпеки на локомотивах, моторвагонному рухомому складі та рефрижераторних секціях (поїздах).

1.2.7. Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки у пасажирських поїздах несуть:

- начальники (механіки) - за прийняті ними поїзди;

- провідники, роздавачі багажу, експедитори поштових вагонів, директори вагонів-ресторанів, завідуючі купе-буфетами, старші механіки-дизелісти вагонів-дизель-електростанцій - за прийняті ними вагони;

- особи, допущені до обслуговування вагонів з відеосалонами;

- начальники вагонних депо (дільниць, дирекцій) - за рухомий склад, приписаний до депо (дільниці, дирекції), і той, що знаходиться в ремонті, незалежно від місця приписки.

Зазначені особи повинні виконувати вимоги п.1.2.5 цих Правил, а також чинних інструкцій щодо забезпечення пожежної безпеки у вагонах пасажирських поїздів.

1.2.8. Відповідальність і обов'язки осіб щодо забезпечення пожежної безпеки при перевезенні вантажів регламентуються Статутом залізниць та Правилами перевезення вантажів.

1.2.9. На підприємствах Укрзалізниці, де працюють 50 і більше осіб, за рішенням трудового колективу створюється пожежно-технічна комісія (ПТК). Її роботу необхідно організовувати згідно з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію, що затверджується МВС України.

1.2.10. З метою залучення працівників до заходів щодо запобігання пожеж, організації їх гасіння, на підприємствах Укрзалізниці створюються добровільні пожежні дружини (команди), діяльність яких повинна здійснюватися згідно з Положенням про добровільні пожежні дружини (команди), що затверджується МВС України.

1.2.11. На кожному підприємстві повинна бути розроблена інструкція про заходи пожежної безпеки згідно з додатком N 1 до Правил пожежної безпеки в Україні.

1.2.12. На кожному підприємстві повинен бути встановлений порядок (система) сповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників. У приміщеннях на помітному місці, поблизу телефонів, слід влаштовувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони та адреси даного об'єкта.

1.2.13. У будівлях і спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у випадку одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, повинні бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

1.2.14. Працівники підприємств залізничного транспорту зобов'язані:

- чітко знати і виконувати встановлені правила пожежної безпеки, не допускати дій, що можуть призвести до пожежі;

- суворо виконувати вимоги технологічних регламентів (інструкцій) щодо забезпечення пожежної безпеки в технологічних процесах і при експлуатації рухомого складу;

- не допускати використання несправних інструментів, приладів, устаткування, дотримуватися правил безпеки під час їх експлуатації, а також виконувати вказівки керівників та осіб, відповідальних за пожежну безпеку;

- проводити прибирання робочих місць та відключати електрообладнання після закінчення роботи;

- вміти застосовувати наявні засоби пожежогасіння;

- у разі виникнення пожежі або виявлення її ознак негайно повідомити пожежну охорону, а в рухомому складі під час руху - начальника (механіка, бригадира) поїзда або машиніста локомотива та вжити заходів щодо ліквідації пожежі й евакуації пасажирів, діючи у відповідності з вимогами розділу 8 цих Правил, а також чинних інструкцій щодо забезпечення пожежної безпеки в рухомому складі.

1.3. Утримання території, будівель, споруд і приміщень

1.3.1. Утримання території

1.3.1.1. Територія підприємств повинна постійно утримуватися в чистоті і систематично очищатися від відходів виробництва, сміття, опалого листя, сухої трави, тополиного пуху тощо. Промаслені обтиральні матеріали та інші пожежонебезпечні виробничі відходи повинні зберігатися на спеціально відведених ділянках у металевих ящиках, які закриваються. Відходи виробництва, які не підлягають утилізації, необхідно регулярно прибирати і вивозити з території підприємства.

1.3.1.2. Шляхи, проїзди і проходи до будівель, споруд і джерел протипожежного водопостачання, а також підступи до пожежного інвентаря, обладнання і засобів пожежогасіння повинні бути завжди вільними.

На односмугових проїздах треба влаштовувати роз'їзні майданчики, а тупикові проїзди повинні закінчуватися розворотними майданчиками для забезпечення розвертання пожежних автомобілів. Ці майданчики мають відповідати вимогам ДБН 360-92.

Протипожежні розриви між будівлями не дозволяється використовувати для розміщення матеріалів, устаткування, тари, для стоянки будь-яких видів транспорту, будівництва і розміщення тимчасових будівель і споруд.

Горючі відходи в контейнерах, а також тара з-під лакофарбувальних матеріалів повинні зберігатися на спеціальних майданчиках, розміщених на відстані не менше 20 м від будівель і споруд. Тара з-під горючих рідин повинна бути щільно закритою.

1.3.1.3. Усі шляхи та проїзди на території об'єкта повинні утримуватися у справному стані, вчасно ремонтуватися, а в зимовий період очищатися від снігу.

1.3.1.4. Про закриття окремих ділянок шляхів або проїздів з метою їх ремонту (або з інших причин) необхідно негайно повідомити підрозділи пожежної охорони.

На період виконання ремонту шляхів на території об'єкта повинні бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються.

1.3.1.5. У парках станцій і депо слід робити спеціальні переїзди через канави, кювети та залізничні колії для проїзду пожежних автомобілів. Ширина переїзду повинна бути не менше 6 м. Для проміжних станцій і невеликих об'єктів залізниці ширина шляхового покриття для проїзду пожежних автомобілів допускається не менше 3,5 м.

Переїзди і переходи через залізничні колії повинні бути постійно вільними для проїзду пожежних автомобілів, мати суцільне покриття на рівні верху голівок рейок, а в нічний час - освітлюватися.

Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах забороняється.

Проїзди і переїзди повинні бути позначені написами: "Пожежний проїзд! Не загороджувати".

1.3.1.6. Стічні канави, лотки і кабельні траншеї на територіях об'єктів і станцій повинні очищатися від горючого сміття, пролитих горючих рідин і закриватися плитами з негорючих матеріалів.

На об'єктах, де зберігаються і застосовуються горючі рідини, мережа промислової каналізації повинна бути забезпечена справними гідравлічними затворами.

1.3.1.7. На території об'єктів залізничного транспорту забороняється розведення вогнищ, випалювання сухої трави і спалення сміття в місцях, використання яких для цих цілей не узгоджено з пожежною охороною.

1.3.1.8. Місця, де дозволено застосування відкритого вогню для спалювання сміття, адміністрація повинна обладнати урнами з негорючих матеріалів і розмістити їх не ближче 15 м до будівель та споруд.

1.3.1.9. Брами в'їздів на територію об'єкта, що відчиняються за допомогою електроприводів, повинні мати пристрої для відчинення їх вручну.

1.3.1.10. Територія об'єктів у темний час доби повинна бути освітлена для забезпечення швидкого виявлення пожежних драбин, протипожежного інвентаря, джерел водопостачання, входів до будівель і споруд.

1.3.1.11. Кіоски, палатки та інші тимчасові споруди повинні розташовуватися на відстані не менше 10 метрів від інших об'єктів, крім випадків, коли відповідно до будівельних норм необхідно мати більший протипожежний розрив або коли їх можна розмістити поблизу зовнішньої стіни без отворів, яка відповідає вимогам, що пред'являються до протипожежної стіни.

1.3.1.12. Стоянка транспортних засобів у наскрізних проїздах будівель на відстані менше 10 метрів від в'їзних брам на територію об'єкта, менше 5 метрів від пожежних гідрантів, забірних пристроїв водопостачальної мережі, пожежного устаткування та інвентаря, на розворотних майданчиках тупикових проїздів забороняється. В зазначених місцях повинні влаштовуватися (вивішуватися) відповідні знаки заборони.

1.3.2. Утримання будівель, споруд і приміщень

1.3.2.1. Всі будівлі, споруди та приміщення повинні постійно бути в чистоті і своєчасно очищатися від відходів виробництва та горючого сміття. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями.

1.3.2.2. У разі перепланування приміщень, зміни їх функціонального призначення, застосування нового технологічного устаткування необхідно дотримуватися протипожежних вимог чинних нормативних документів будівельного і технологічного проектування.

Не дозволяється зниження проектних меж вогнестійкості конструкцій і погіршення умов евакуації людей.

Приступати до реконструкції, перепланування приміщень, технологічного устаткування або впровадження нової технології дозволяється тільки при наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу (перевірку) на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки (з позитивним результатом) в органах державного пожежного нагляду.

1.3.2.3. Протипожежні системи, устаткування й обладнання будівель, споруд та приміщень (протидимний захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні перепони і т.д.) повинні постійно утримуватись в робочому стані.

1.3.2.4. Отвори у протипожежних стінах, перегородках і перекриттях повинні захищатися протипожежними перепонами (протипожежними дверима, клапанами, люками, водяними завісами і т.д.).

1.3.2.5. У разі перетинання протипожежних перепон комунікаційними лініями щілини між конструкціями і комунікаційними лініями повинні бути замуровані негорючими матеріалами, які забезпечують вогнестійкість і димонепроникність тією ж мірою, що й основна конструкція.

1.3.2.6. Зовнішні пожежні драбини, огорожі дахів, устаткування захисту від блискавок на дахах будівель повинні утримуватися у справному стані і бути пофарбованими.

1.3.2.7. У виробничих, адміністративних, складських і допоміжних приміщеннях на помітних місцях повинні бути вивішені: інструкція з пожежної безпеки, табель бойової обслуги ДПД, план евакуації працюючих і матеріальних цінностей.

1.3.2.8. Біля входу до виробничих і складських приміщень та всередині цих приміщень повинні бути вивішені знаки безпеки згідно з вимогами чинних стандартів, а також таблички із зазначенням категорії приміщень з вибухопожежної і пожежної небезпеки згідно з вимогами нормативних документів та їх класу за ПУЕ.

1.3.2.9. Системи протипожежного захисту будівель підвищеної поверховості повинні бути постійно в дієздатному стані.

Устаткування, що забезпечує щільне зачинення дверей сходових кліток, коридорів, тамбурів, вестибюлів і холів (доводчики, ущільнювачі), повинно постійно бути справним.

1.3.2.10. Для всіх приміщень виробничих і складських будівель повинні бути встановлені гранично припустимі норми одночасного використання і зберігання вибухо- та пожежонебезпечних речовин і матеріалів.

1.3.2.11. Після закінчення зміни забороняється залишати на робочих місцях горючі відходи виробництва, легкозаймисті (ЛЗР) і горючі рідини (ГР).

1.3.2.12. Не використані протягом робочої зміни ЛЗР і ГР повинні виноситися до цехових комор або зберігатися в металевих ящиках (шафах). Використані обтиральні матеріали необхідно прибирати в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються, і після закінчення зміни видаляти з виробничих приміщень у спеціально призначені для цього місця.

1.3.2.13. Відповідальний за пожежну безпеку підрозділу щодня після закінчення роботи зобов'язаний зробити огляд приміщень, які зачиняються. Перелік приміщень і порядок огляду встановлюється керівником підрозділу. Результати огляду повинні бути записані в спеціальний зошит (журнал) і засвідчені підписами осіб, котрі проводили огляд.

1.3.2.14. Адміністрацією об'єкта повинен бути встановлений порядок заміни просоченого маслом спецодягу на чистий (періодичність очистки і знежирювання).

Зберігання просоченого маслом спецодягу допускається тільки в металевих шафах у розгорнутому вигляді. Для провітрювання двері шаф повинні мати отвори у верхній або нижній частині.

1.3.2.15. У разі необхідності влаштування на вікнах тих приміщень, де перебувають люди, гратів, останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування у цих приміщеннях людей грати повинні бути розкриті або зняті.

Влаштовувати глухі (незнімні) грати дозволяється в квартирах, банках, касах, складах, кладових, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

1.3.2.16. У виробничих, адміністративних, складських і допоміжних будівлях об'єкта забороняється:

- змінювати функціональне призначення будівель і приміщень без погодження з органами пожежного нагляду;

- розташовувати на шляхах евакуації виробниче устаткування, меблі, шафи, сейфи і інші предмети;

- прибирати приміщення із застосуванням бензину, гасу та інших ЛЗР і ГР;

- залишати після закінчення роботи увімкнене в електромережу побутове електрообладнання, використання якого у приміщенні дозволено органами пожежного нагляду та енергонагляду;

- оздоблювати стіни приміщень горючими матеріалами, не обробленими вогнезахисними речовинами;

- проводити відігрівання замерзлих труб різноманітних систем паяльними лампами, будь-якими іншими засобами із застосуванням відкритого вогню.

1.3.2.17. Куріння на території об'єкта, у виробничих, допоміжних і адміністративних будівлях допускається тільки в спеціально відведених (погоджених з пожежною охороною) місцях, обладнаних урнами і ємкостями з водою. Місця для цього повинні бути позначені відповідними знаками.

1.3.2.18. В підвальних приміщеннях і на цокольних поверхах виробничих та адміністративних будівель забороняється застосування і зберігання вибухових речовин, балонів із газом під тиском, кінострічок, пластмас та інших матеріалів, котрі мають підвищену пожежонебезпеку.

1.3.2.19. Забороняється зберігання матеріальних цінностей на горищах, технічних поверхах і в підвалах.

1.3.2.20. Горища, технічні поверхи та підвали повинні утримуватися зачиненими. На дверях цих приміщень треба вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені і зачинені.

1.3.3. Утримання евакуаційних шляхів і виходів

1.3.3.1. Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Кількість і розміри евакуаційних шляхів і виходів, їхні конструктивні і планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

1.3.3.2. У разі розміщення технологічного або іншого обладнання у приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм.

1.3.3.3. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасне перебування не більше 50 осіб.

1.3.3.4. Двері на шляхах евакуації повинні відкриватися в напрямку виходу з приміщення (будівлі).

Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення у разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік, а також у санвузлах, на балконах, лоджіях, площадках зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки).

В разі наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні засуви, які легко відмикаються.

1.3.3.5. На шляхах евакуації забороняється застосування горючих облицювальних матеріалів і фарб на горючій основі. Покриття підлог на шляхах евакуації повинно бути надійно закріплене.

1.3.3.6. Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі з поручнями, котрі не зменшували б встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок.

1.3.3.7. У сходових клітках (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення, в тому числі на висоті 2,2 м від поверхні проступів та сходових площадок, сміттєпроводи, поверхові сумісні електрощити, поштові скриньки та пожежні крани за умови, що це обладнання не зменшує нормативної ширини проходу сходовими площадками та маршами.

У незадимлюваних сходових клітках допускається встановлювати лише прилади опалення.

1.3.3.8. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та ПУЕ. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.

1.3.3.9. У приміщеннях, де можуть перебувати одночасно більше 100 осіб, у виробничих приміщеннях без природного освітлення за наявності більше 50 працюючих (або якщо площа перевищує 150 кв.м.) евакуаційні виходи повинні бути позначені світловими покажчиками з написом "Вихід" білого кольору на зеленому тлі, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення напруги на їх основних джерелах живлення.

1.3.3.10. Не допускається:

- влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні і підйомні двері, двері, що повертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші засуви, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні виходи;

- розташовувати у тамбурах виходів гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання будь-якого інвентаря та матеріалів;

- влаштовувати на сходових клітках приміщення будь-якого призначення, у т.ч. кіоски, ларки, а також виходи з вантажних ліфтів (підйомників), прокладати промислові газопроводи, трубопроводи з ЛЗР та ГР, повітроводи;

- розташовувати в ліфтових холах комори, кіоски, ларки і т.ін.;

- робити засклення або закладати жалюзі й отвори повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках.

1.4. Вимоги до інженерного обладнання

1.4.1. Електроустановки

1.4.1.1. Електрична мережа й електрообладнання, які знаходяться в експлуатації на об'єкті, повинні відповідати вимогам чинних Правил влаштування електроустановок (ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ), Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів (ПТБ) та інших нормативних документів.

1.4.1.2. Особи, відповідальні за стан електроустановок (головний енергетик, начальник електроцеху, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації, призначений наказом керівника об'єкта), зобов'язані:

- забезпечити організацію і своєчасне проведення профілактичних оглядів і планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання, апаратури й електромереж, а також своєчасне усунення несправностей, які можуть спричинити пожежу;

- стежити за правильністю вибору і застосування кабелів, електропроводів, двигунів, світильників та іншого електрообладнання в залежності від класифікації зон за ПУЕ і характеристик навколишнього середовища;

- систематично контролювати стан апаратів захисту від короткого замикання та інших аварійних режимів роботи;

- стежити за справністю автоматичних установок і засобів, призначених для ліквідації пожеж в електроустановках і кабельних приміщеннях;

- організувати систему навчання та інструктування чергового персоналу з питань пожежної безпеки при експлуатації електроустановок;

- брати участь у розслідуванні випадків пожеж в електроустановках, розробляти і здійснювати заходи щодо їх попередження.

1.4.1.3. Черговий електрик (змінний електромонтер) зобов'язаний проводити планові профілактичні огляди електрообладнання, перевіряти наявність і справність апаратів захисту і вживати негайних заходів до усунення несправностей, що можуть призвести до пожежі. Підсумки оглядів електроустановок, виявлені несправності і вжиті заходи фіксуються в оперативному журналі.

1.4.1.4. Перевірка ізоляції кабелів, проводів, надійності з'єднань, захисного заземлення, режиму роботи електродвигунів повинна проводитися у терміни, встановлені ПТЕ і ПТБ.

1.4.1.5. Усі електроустановки повинні бути обладнані апаратами захисту від короткого замикання та інших аварійних режимів роботи. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виробником або електротехнічною лабораторією). Апарати захисту повинні бути в дієздатному стані.

1.4.1.6. З'єднання, окінцювання і відгалуження жил проводів та кабелів необхідно здійснювати за допомогою опресування, зварювання, паяння або спеціальних затискачів для запобігання виникненню небезпечних у пожежному відношенні перехідних опорів.

1.4.1.7. Обладнання та експлуатація тимчасових електромереж, як правило, не допускається. Винятком можуть бути тимчасові ілюмінаційні установки й електропроводки, які живлять місця проведення будівельних і тимчасових ремонтно-монтажних робіт.

1.4.1.8. Не допускається проходження повітряних ліній електропередачі і зовнішніх електропроводок над покрівлями будівель, навісами, штабелями лісу, складами волоконних матеріалів, торфу та інших горючих матеріалів.

1.4.1.9. Освітлювальні прожектори на об'єктах треба влаштовувати на окремих опорах. Забороняється влаштовувати їх на горючих покрівлях будівель і споруд.

1.4.1.10. Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками і сітками. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури необхідно застосовувати гнучкі кабелі і проводи, призначені для цієї мети.

1.4.1.11. У виробничих і складських приміщеннях з наявністю горючих матеріалів, а також виробів у горючій упаковці електричні світильники повинні мати міру захисту, передбачену ПУЕ для відповідних зон. Конструкція світильників повинна виключати можливість випадання колб ламп, а в світильниках з люмінесцентними лампами - стартерів.

1.4.1.12. Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів повинна бути не меншою від таких значень: для ламп потужністю 100 Вт - 0,5 м, потужністю 300 Вт - 0,8 м, потужністю 500 Вт - 1 м.

Інші види світильників повинні розміщатися від горючих матеріалів та предметів на відстані не менше 0,5 м, а від горючих будівельних конструкцій - не менше 0,2 м.

У разі неможливості дотримання вказаної відстані будівельні конструкції повинні бути захищені негорючими теплоізоляційними матеріалами.

1.4.1.13. Електродвигуни, світильники, проводи і розподільні пристрої повинні очищатися від горючого пилу не рідше 2-х разів на місяць.

1.4.1.14. Встановлене в будівлях маслозаповнене електрообладнання повинно бути захищене стаціонарними і пересувними установками пожежогасіння у відповідності до вимог ПУЕ.

1.4.1.15. При експлуатації електроустановок забороняється:

- використовувати кабелі і проводи з пошкодженою ізоляцією та ізоляцією, яка втратила в процесі експлуатації захисні електроізоляційні властивості;

- застосовувати для опалення приміщень нестандартні (саморобні) електронагрівальні прилади або лампи розжарювання, а також прилади з відкритими нагрівальними елементами;

- залишати без нагляду увімкнені в мережу електронагрівальні прилади;

- сушити горючі матеріали на електронагрівальних приладах;

- користуватися електронагрівальними приладами технологічного призначення без підставок із вогнестійких матеріалів;

- користуватися несправними електроустановками;

- залишати під напругою електричні проводи і кабелі із неізольованими кінцями;

- використовувати електродвигуни та інше електрообладнання, поверхневий нагрів яких при роботі перевищує температуру навколишнього середовища понад 45 град.С, якщо до цих пристроїв не пред'являється інших вимог.

1.4.1.16. Усі несправності в електромережах та електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, нагрів горючої ізоляції кабелів та проводів вище припустимого рівня, повинні негайно усуватися черговим персоналом електроцеху. Несправні електромережі та електроапарати слід негайно вимикати до приведення їх у пожежобезпечний стан.

1.4.1.17. В усіх, незалежно від призначення, приміщеннях, що після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, усі електроустановки та електроприлади, а також мережа їх живлення повинні бути вимкнені (за винятком чергового освітлення, протипожежних і охоронних установок і установок, які за вимогами технологічних процесів працюють цілодобово).

1.4.1.18. На усіх об'єктах повинен бути встановлений порядок зняття напруги з електрообладнання, силових та контрольних кабелів у разі виникнення пожежі. При цьому електропостачання систем пожежної автоматики, протипожежного водопостачання і аварійного освітлення не повинно відключатися.

1.4.1.19. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямого попадання блискавки та вторинних її проявів повинен виконуватися згідно з вимогами РД 34.21.122-87.

1.4.1.20. Вимірювання опору ізоляції електричних мереж та електроустановок повинні проводитися у терміни, встановлені вимогами ПТЕ електроустановок споживачів.

1.4.1.21. У приміщеннях категорій А, Б, В з вибухопожежної та пожежної небезпеки повинно бути забезпечено додержання вимог електростатичної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.018-86 і ГОСТ 12.4.124-83.

1.4.2. Опалення

1.4.2.1. Відповідальність за технічний стан і контроль за експлуатацією, своєчасним і якісним ремонтом опалювальних установок на об'єкті покладається на головного енергетика (головного механіка), а в підрозділах об'єкта - на їх керівників.

1.4.2.2. Не дозволяється висипати незагашені золу, шлак, вугілля поблизу будівель. Вони повинні видалятися в спеціально відведені для їх збирання місця.

1.4.2.3. Паливо слід зберігати на спеціально відведених майданчиках. Протипожежні розриви до найближчих будівель повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.

1.4.2.4. Допускається влаштування пічного опалення при відсутності централізованого теплопостачання у будівлях і приміщеннях, про які є вказівка у розділі будівельних норм "Опалення, вентиляція і кондиціонування". При цьому повинні виконуватися вимоги зазначеного розділу і будівельних норм "Кам'яні конструкції. Правила виконання і приймання робіт".

1.4.2.5. Топлення печей повинно проводитися спеціально призначеними особами, проінструктованими про заходи пожежної безпеки при експлуатації опалювальних печей.

1.4.2.6. Топлення печей повинно припинятися не менше ніж за 2 години до закінчення роботи.

1.4.2.7. Очищення димоходів та печей від сажі необхідно проводити перед початком і протягом усього опалювального сезону, а саме:

- один раз у три місяці - для опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі;

- один раз у два місяці - для печей та осередків вогню безперервної дії;

- один раз на місяць - для кухонних плит та кип'ятильників.

На об'єктах результати очищення димоходів та печей повинні фіксуватися в журналах.

1.4.2.8. Печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій згідно з будівельними нормами.

Біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі повинен бути прибитий металевий лист розміром не менше 0,5 м х 0,7 м.

1.4.2.9. Відстань від печі до товарів, стелажів, шаф та іншого устаткування повинна бути не менше 0,7 м, а від топкового отвору - не менше 1,25 м.

1.4.2.10. При експлуатації пічного опалення забороняється:

- складати паливо безпосередньо перед топковим отвором печі;

- топити печі з відкритими топковими отворами;

- застосовувати для розпалювання печей бензин, гас, дизельне паливо та інші ЛЗР і ГР;

- залишати печі, які топляться, без догляду;

- сушити та складати на печі і біля них дрова, одяг та інші горючі речовини і матеріали;

- застосовувати види палива, не передбачені конструкцією печі;

- використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топливника;

- використовувати вентиляційні та інші канали як димоходи.

1.4.2.11. Використовувати тимчасові печі у приміщеннях, як правило, не дозволяється.

1.4.2.12. При необхідності використання на підприємствах тимчасових металевих печей та газових горілок інфрачервоного випромінювання для сушіння приміщень будівель і споруд, що будуються, треба керуватися чинними Правилами пожежної безпеки в Україні (z0219-95) .

1.4.2.13. Застосування пічного опалення у приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б, В не дозволяється.

1.4.2.14. У приміщеннях складів категорії А, Б, В, коморах та в місцях, відведених для зберігання горючих матеріалів, у приміщеннях для наповнення і зберігання балонів зі стисненими та зрідженими газами опалювальні прилади необхідно обгорожувати екранами з негорючих матеріалів, які встановлюються на відстані не менше 0,1 м від приладів опалення.

1.4.2.15. Опалювальні прилади систем водяного та парового опалення у приміщеннях категорій А, Б, В та з сильним виділенням пилу повинні мати гладкі поверхні для їх очищення.

1.4.2.16. У приміщеннях котелень допускається встановлення витратних баків закритого типу для рідкого палива:

- у вбудованих котельнях - об'ємом не більше 1 куб.м (для мазуту);

- в окремо розташованих котельнях - об'ємом не більше 5 куб.м (для мазуту) або 1 куб.м (для легкого нафтового палива).

1.4.2.17. Поблизу кожної форсунки котельної або теплогенеруючої установки, що працює на рідкому паливі, повинен бути встановлений піддон з піском, а на паливопроводі - не менше двох вентилів (один поблизу топки, інший поблизу резервуара з паливом).

1.4.2.18. У приміщеннях котелень та інших теплогенеруючих установок об'єктів забороняється:

- допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання та протипожежного інструктажу, не одержали відповідних кваліфікаційних посвідчень;

- експлуатувати установки у разі підтікання рідкого палива або витікання газу із системи паливоподачі;

- розпалювати установки без їх попередньої продувки;

- подавати паливо на згаслі форсунки або газові пальники;

- працювати з несправними або відключеними приладами контролю, регулювання, а також за їх відсутності;

- користуватися витратними баками, що не мають приладів для відводу палива в аварійний резервуар у разі пожежі;

- сушити спецодяг, взуття та інші матеріали на котлах і паропроводах.

1.4.3. Вентиляційні установки

1.4.3.1. Відповідальність за технічний стан, справність і додержання вимог пожежної безпеки при експлуатації вентиляційних систем несе головний механік (головний енергетик) або особа, яка призначена наказом по об'єкту.

1.4.3.2. Режим роботи вентиляційних установок об'єктів повинен визначатися місцевими інструкціями. В цих інструкціях повинні бути передбачені (стосовно до умов виробництва) заходи пожежної безпеки, терміни очистки повітроводів, вогнезатримувальних клапанів та іншого устаткування, а також порядок дій обслуговуючого персоналу при виникненні пожежі або аварії.

1.4.3.3. Черговий персонал (майстер, бригадир, слюсар), який здійснює нагляд за вентиляційними установками, повинен проводити плановий профілактичний огляд вентиляторів, повітроводів, вогнезатримуючих клапанів, фільтрів, заземлюючих пристроїв і вживати заходів до усунення будь-яких несправностей або порушень режиму їх роботи, що можуть спричинити виникнення або розповсюдження пожежі.

1.4.3.4. Вентиляційні установки, що призначені для видалення повітря з пожежо- і вибухонебезпечних приміщень, а також для вилучення вибухонебезпечних речовин з місцевих відсмоктувачів, повинні бути справні й обладнані приладами для захисту від статичної електрики.

1.4.3.5. Місцеві відсмоктувачі вентиляційних систем для видалення пожежо- і вибухонебезпечних речовин повинні бути обладнані каменевловлювачами або магнітними вловлювачами.

1.4.3.6. Устаткування та повітроводи витяжних систем повинні очищатися від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень (при відключених вентиляторах) пожежобезпечними засобами.

Забороняється очистка вентиляційних систем вогневими методами (випалюванням).

1.4.3.7. Перевірка, профілактичний огляд і очищення вентиляційного устаткування повинні проводитись за графіком, затвердженим керівником об'єкта або підрозділу. Результати огляду фіксуються у спеціальному журналі.

1.4.3.8. Повітроводи витяжних систем, по яких транспортуються пожежні вибухонебезпечні або горючі речовини, повинні мати пристрої для очищення (люки, розбірні з'єднання, сполучення та ін.).

1.4.3.9. При експлуатації автоматичних вогнезатримувальних клапанів необхідно:

- не менше одного разу на тиждень перевіряти їх загальний технічний стан;

- своєчасно очищати від забруднення пилом та іншими відкладеннями чутливі елементи приводів засувок (легкоплавкі замки, легкогорючі вставки, термочутливі елементи і т.п.);

- ревізію автоматичних вогнезатримувальних пристроїв проводити у терміни, що встановлені графіком планово-попереджувального ремонту (ППР), але не рідше двох разів на рік. Результати оформляти актом і заносити до паспортів відповідних вентиляційних установок.

1.4.3.10. Працюючий електродвигун підлягає негайному відключенню у разі:

- виникнення сильної вібрації електродвигуна;

- вияву несправності вентилятора;

- перегріву підшипників або корпусу електродвигуна;

- появи ознак перевантаження електродвигуна (гудіння, перегрівання корпусу, запаху горілої ізоляції), появи вогню або диму з електродвигуна.

1.4.3.11. У разі появи несправностей, котрі можуть стати прямою або непрямою причиною пожежі (перевантаження вентилятора, биття лопаток робочих коліс об кожух, перегрівання підшипників та ін.), треба негайно зупинити вентилятор і не допускати його включення до повного усунення несправності.

1.4.3.12. Очисні пристрої (скрубери, циклони, фільтри та ін.) для вловлювання пожежо- і вибухонебезпечних речовин повинні мати заземлення.

1.4.3.13. Під час експлуатації очисних пристроїв необхідно:

- очистку фільтрів проводити в міру накопичення шкідливих відходів, які повинні видалятися у спеціально відведені місця;

- вивантаження горючого пилу з циклонів проводити при вимкнутому вентиляторі;

- якщо вловлені циклоном речовини спалюються в топках котлів, то на подаючому трубопроводі треба влаштовувати шиберні засувки автоматичної дії;

- під час ручної очистки та ремонту фільтрувальних пристроїв не допускати застосування відкритого вогню або іскроутворювальних інструментів;

- здійснювати контроль за справністю вибухозахисних та вогнезатримних пристроїв (клапани, мембрани, вогнезатримувачі);

- при появі джерел самозапалення негайно вжити заходів до їх ліквідації і видалення відходів та відкладень у безпечне місце.

1.4.3.14. У разі виникнення пожежі у вентиляційній камері, повітроводах, фільтруючих пристроях або на будь-якій ділянці вентиляційної системи треба її вимкнути, повідомити про це в пожежну охорону, адміністрацію підрозділу та вжити заходів до ліквідації пожежі.

1.4.3.15. Під час експлуатації вентиляційних систем забороняється:

- відключати або знімати вогнезатримувальні пристрої;

- випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові відкладення та інші горючі речовини;

- закривати витяжні канали, отвори й решітки;

- залишати двері вентиляційних камер відчиненими, зберігати в камерах різноманітні матеріали й устаткування;

- використовувати припливно-витяжні повітроводи і канали для відведення газів від приладів опалення, газових колонок та інших нагрівальних приладів;

- складувати на відстані менше 0,5 м до повітропроводів і устаткування горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці;

- експлуатувати наповнені циклони.

1.4.3.16. Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:

- при розміщенні кондиціонера у віконному отворі використовувати для кріплення горючі елементи рам замість монтажного кріплення заводського витотовлення або інших металевих конструкцій;

- кустарно переробляти кондиціонери з метою зміни їх функціонального призначення;

- замінювати існуючі триполюсні штепсельні з'єднання на двополюсні;

- встановлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах;

- встановлювати кондиціонери у приміщеннях категорї А і Б.

1.4.3.17. Встановлені у віконних отворах кондиціонери повинні бути захищені зверху козирком із негорючих матеріалів. При цьому краї козирків повинні виступати за зовнішні габарити кондиціонера не менше ніж на 0,15 м.

1.4.3.18. Монтаж, підключення та прокладання електричної мережі, пристроїв електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні проводитися згідно з вимогами інструкції з експлуатації кондиціонерів та ПУЕ.

1.5. Вимоги пожежної безпеки до пасажирських та службово-технічних будівель сигналізації, цєнтралізації, блокування і зв'язку

1.5.1. Пасажирські будівлі

1.5.1.1. Вимоги пожежної безпеки, викладені у розділах 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 цих Правил поширюються відповідно на пасажирські приміщення основного призначення, додаткового обслуговування пасажирів, а також на службові і технічні приміщення. Планувальні рішення новозбудованих та пасажирських будівель і приміщень, що реконструюються, повинні відповідати проектній документації, розробленій на підставі вимог будівельних норм і відомчих норм технологічного проектування.

1.5.1.2. Уздовж пасажирських будівель повинен бути забезпечений наскрізний проїзд пожежних автомобілів. Пасажирські приміщення основного призначення, додаткового обслуговування пасажирів, службові і технічні приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до чинних норм оснащення об'єктів і рухомого складу залізничного транспорту первинними засобами пожежогасіння.

1.5.1.3. Розміщення кіосків для торгівлі та надання інших послуг пасажирам у пасажирських будівлях допускається за узгодженням з адміністрацією вокзалу і органами пожежного нагляду.

1.5.1.4. Обладнання пасажирських приміщень основного призначення і додаткового обслуговування пасажирів, службових і технічних приміщень автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації регламентується відповідними розділами будівельних норм "Громадські будівлі" і споруди та іншими чинними нормативними документами.

1.5.1.5. Електроопалювальні прилади, що застосовуються в буфетах, ресторанах, підприємствах побутового обслуговування пасажирів та інших приміщеннях повинні встановлюватися на негорючих підставках.

1.5.1.6. Стелажі в камерах схову ручної поклажі та багажних кладових повинні бути виконані з негорючих матеріалів. Розміщення антресолей не допускається.

1.5.1.7. Фарба для маркування багажу повинна зберігатися у спеціально відведеному місці в металевій закритій тарі.

1.5.1.8. У пасажирських приміщеннях основного призначення, додаткового обслуговування, камерах схову та в багажних кладових забороняється:

- курити у невстановлених місцях і застосовувати відкритий вогонь;

- приймати на збереження і до перевезення ЛЗР та ГР, вибухові, їдкі й отруйні речовини, мотоцикли, мопеди та іншу техніку при наявності бензину (паливної суміші) в баках і з підключеними акумуляторами;

- залишати без нагляду включені електроопалювальні прилади.

1.5.1.9. Розміщення відеозалів (приміщень для перегляду відеопрограм) у пасажирських будівлях регламентується додатком N 3 до цих Правил.

1.5.2. Службово-технічні будівлі сигналізації, централізації, блокування і зв'язку (пости ЕЦ, ГАЦ, ДЦ, ГАЦ-ЕЦ)

1.5.2.1. Планувальні рішення і межа вогнестійкості побудованих та реконструйованих службово-технічних будівель сигналізації, централізації, блокування (СЦБ) і зв'язку повинні відповідати вимогам ВНТП-85 "Відомчі норми технологічного проектування. Службово-технічні будівлі СЦБ і зв'язку на залізничному транспорті. Пристрої автоматики й телемеханіки на залізничному транспорті".

1.5.2.2. Категорія службово-технічних приміщень і будівель СЦБ і зв'язку з вибухопожежної та пожежної небезпеки встановлюється відповідно до вимог чинних відомчих норм технологічного проектування.

1.5.2.3. Будівлі СЦБ і зв'язку повинні бути обладнані протипожежним водопостачанням та автоматичною пожежною сигналізацією згідно з чинними нормативними документами.

За відсутності централізованого водопостачання для будівель, що мають будівельний обсяг 1000-5000 куб.м, допускається пожежне водопостачання з пожежних водосховищ або резервуарів.

1.5.2.4. Протипожежні вимоги до систем теплопостачання, опалення і вентиляції регламентуються будівельними нормами та ВНТП-85.

Утримання території, будівель, приміщень та енергетичного обладнання повинно відповідати вимогам, викладеним у розділах 1.3 й 1.4 цих Правил.

1.5.2.5. Дизельні електростанції, розташовані в будівлях СЦБ і зв'зку, повинні відділятися від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу згідно з вимогами будівельних норм "Протипожежні норми". У приміщенні електростанції треба влаштувати витратний бак, обладнаний аварійним зливом.

При об'ємі горючої рідини до 1000 л допускається влаштування піддону або приямку, розрахованого на прийом зазначеної кількості рідини.

1.5.2.6. Для зберігання палива поза будівлею посту ЕЦ або будинку зв'язку, при загальній його кількості до 600 л, допускається використання тарного зберігання. При більшій кількості палива повинні будуватися спеціальні сховища у відповідності до чинних протипожежних норм.

1.5.2.7. Приміщення акумуляторних батарей, у яких проводиться заряд акумуляторів при напрузі понад 2,3 В на елемент, повинні відповідати вимогам глави 4.4 ПУЕ, при цьому належить дотримуватися наступних основних правил:

- для акумуляторної батареї треба передбачати блокування, що не допускає проведення заряду батарей з напругою понад 2,3 В на елемент при відключеній вентиляції;

- проходи для обслуговування акумуляторних батарей повинні бути завширшки не менше 1 м при двосторонньому розміщенні акумуляторів і 0,8 м - при односторонньому;

- відстань від акумуляторів до опалювальних приладів має бути не менше 0,75 м;

- акумуляторні батареї рекомендується розміщувати у приміщеннях з природним освітленням, для вікон необхідно застосовувати матове або покрите білою клеєвою фарбою скло. Допускається розміщення акумуляторних батарей у приміщеннях без природного освітлення, при цьому світильники повинні бути у вибухозахисному виконанні, а електропроводка виконуватися у кислототривкій оболонці. Вимикачі, запобіжники, штепсельні розетки та інші електричні прилади монтуються поза межами приміщення акумуляторної;

- вхід у приміщення акумуляторної повинен здійснюватися через тамбур. Влаштування входу з побутових приміщень не допускається. Тамбур повинен мати такі розміри, щоб двері з приміщення акумуляторної до тамбуру можна було відчиняти та зачиняти при зачинених дверях з тамбура в суміжне приміщення. Двері тамбура повинні відкриватися назовні і бути обладнані замком, що дозволяє його відмикання без ключа з внутрішньої сторони. На дверях повинні бути написи: "Акумуляторна", "Вогненебезпечно", "З вогнем не входити", "Куріння забороняється";

- приміщення акумуляторних батарей повинні бути обладнані стаціонарною примусовою припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог глави 4.4 ПУЕ. Об'єднання повітроводів вентиляції з димоходами або з загальною системою вентиляції будівлі забороняється;

- опалення приміщення акумуляторної батареї рекомендується здійснювати за допомогою калориферного приладу, що розміщується поза його межами. При застосуванні електропідігріву необхідно вжити заходів проти потрапляння іскор через канал. Водяне (парове) опалення повинно бути виконане гладкими трубами, з'єднаними зварюванням. Фланцеві з'єднання і влаштування вентилів забороняються.

1.5.2.8. У будівлях СЦБ і зв'язку силові кабелі напругою 380/220 В прокладаються окремо від кабелів СЦБ та зв'язку. Кабелі в приміщеннях повинні прокладатися по металевих конструкціях, що кріпляться на стінах або релейних стативах, а в апаратних приміщеннях - у каналах. Дерев'яні щити, що перекривають кабельні канали, повинні бути обшиті знизу покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу. Кабельні канали повинні утримуватися в чистоті.

1.5.2.9. Будівлі СЦБ і зв'язку повинні мати захист від прямих влучень блискавки і вторинних її проявів, який має виконуватися відповідно до вимог РД-34.21.122-87.

1.5.2.10. Щити виключення живлення постових пристроїв СЦБ і зв'язку повинні розташовуватися у місцях, доступних для обслуговуючого персоналу в разі виникнення пожежі й аварійних ситуацій.

2. Вимоги пожежної безпеки для залізничних станцій, депо з ремонту й обслуговування рухомого складу, колійного господарства, спеціальних і допоміжних об'єктів

2.1. Залізничні станції

2.1.1. Територія кожної залізничної станції, будівлі та споруди, розташовані в її межах, усе станційне обладнання повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм і розділу 1.3 цих Правил.

2.1.2. Протипожежне водопостачання у парках станцій, на базах відстою вагонів пасажирських депо, в яких проводиться розформування, формування, вантажно-розвантажувальні операції та відстій составів, повинно відповідати вимогам чинних будівельних норм.

2.1.3. У парках станцій і на базах відстою вагонів з кількістю колій понад три через кожні 150 м обладнуються міжшпальні лотки для прокладання не менше двох рукавних ліній під рейками в кожному лотку. Кількість лотків визначається розрахунком, залежно від витрати води на зовнішнє пожежогасіння. При наявності десяти і більше колій через кожні 150 м прокладаються сухотруби діаметром 77-89 мм з улаштуванням пожежних кранів. Прокладка сухотрубів проводиться не менше як через п'ять колій. Пожежний кран обладнується заглушкою.

2.1.4. Засоби зв'язку залізничних станцій, які можуть бути використані для передачі інформації про пожежу, повинні утримуватися у справному стані і бути доступними для роботи в будь-який час протягом доби.

2.1.5. На всіх сортувальних і дільничних станціях, станціях навантаження, розвантаження, перестановки вагонів з небезпечними вантажами з однієї колії на іншу мають бути розроблені та впроваджені в дію спеціальні інструкції (додатки до технічно-розпорядчих актів станцій), що регламентують дії працівників станції у разі виникнення пожежі або аварії, а також порядок виклику додаткових сил і засобів інших відомств для ліквідації пожежі або аварії. Ці додатки розробляють начальники станцій за допомогою працівників пожежної охорони.

Витяги з додатків до технічно-розпорядчих актів повинні бути розміщені на помітних місцях у приміщеннях чергового по станції, маневрового диспетчера, чергових по парках станцій і сортувальних гірках.

2.1.6. Організація і керівництво гасінням пожежі, рятуванням людей, евакуацією рухомого складу та вантажів до прибуття підрозділів пожежної охорони покладається на начальника станції і його заступників, а за їхньої відсутності - на чергових по станції.

2.2. Локомотивні депо

2.2.1. Загальні положення

2.2.1.1. Вимоги цього розділу поширюються на депо, склади рідкого палива та пункти технічного обслуговування й екіпіровки локомотивів і моторвагонного рухомого складу (тягового рухомого складу - ТРС).

2.2.1.2. Начальники служб локомотивного господарства, їх заступники (головні інженери), начальники локомотивних відділів відділків залізниць та їх заступники, начальники локомотивних і моторвагонних депо і їх заступники (головні інженери) зобов'язані забезпечити виконання вимог, викладених у розділах 1.1-1.4, 6, 7, 8 цих Правил.

2.2.1.3. Посадові особи, які відповідають за пожежну безпеку основних виробничих дільниць локомотивних, моторвагонних депо і пунктів технічного обслуговування локомотивів, зобов'язані:

- організувати вивчення робітниками та службовцями правил пожежної безпеки і контролювати виконання їх вимог;

- у встановлені терміни перевіряти протипожежний стан своїх дільниць (технологічне обладнання, первинні засоби пожежогасіння, установки пожежогасіння, сигналізації та засоби зв'язку і т.д.) на їх відповідність вимогам інструкцій і правил пожежної безпеки;

- перевіряти у робітників та службовців знання й уміння користуватися наявними засобами пожежогасіння і діяти в разі виникнення пожежі.

2.2.1.4. Головні фахівці (механіки, енергетики, технологи, метрологи і т.д.), старші майстри, майстри та бригадири допоміжних відділень на своїх дільницях зобов'язані:

- забезпечувати своєчасні профілактичні огляди і планово-попереджувальні ремонти технологічного обладнання, інструменту, приладів, електроустановок, систем опалення та вентиляції;

- розробляти інструкції з безпечної експлуатації обладнання;

- забезпечувати додержання вимог вибухопожежобезпеки обладнання, пристроїв і приладів, які виготовляються в депо;

- під час поточного ремонту ТР-1 тепловозів перевіряти рівень водного розчину та якість піноутворювача у резервуарі установки пінного пожежогасіння;

- при поточних ремонтах ТР-2 і ТР-3 тепловозів перевіряти справність установок пожежогасіння.

2.2.2. Територія, будівлі та приміщення локомотивних депо

2.2.2.1. Утримання території депо, резервуарних парків і складів палива повинно відповідати вимогам розділу 1.3.1 цих Правил.

2.2.2.2. Ремонти, будівельно-монтажні та інші види робіт на території резервуарів, що експлуатуються, пов'язані з небезпекою виникнення пожежі (електро- і газозварювання, різання, зачистка резервуарів, варіння бітуму і т.д.), повинні проводитися тільки з узгодженого з пожежною охороною письмового дозволу головного інженера.

2.2.2.3. Для всіх приміщень і будівель депо необхідно встановити категорію з вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони за ПУЕ. Їх утримання повинно відповідати вимогам розділу 1 цих Правил.

2.2.2.4. Проходи і проїзди всередині виробничих дільниць та відділень повинні забезпечувати безпечний рух людей, авто- і електрокар та інших транспортних засобів.

Ширина проходів і проїздів повинна відповідати вимогам чинних нормативних документів. Межі проходів і проїздів повинні бути розмічені габаритними білими лініями. Не допускається захаращувати проходи і проїзди обладнанням і матеріалами.

2.2.2.5. На виробничих дільницях та в приміщеннях, у яких застосовуються нафтопродукти, кислоти та інші вибухо- і пожежонебезпечні речовини, підлога повинна бути виконана з пожежобезпечних матеріалів і мати ухил для відведення пролитих рідин до збірних колодязів. Траншеї, канали і лотки повинні щільно закриватися плитами з негорючих матеріалів.

2.2.2.6. Оглядові канави повинні мати гладкі стіни й ухил до збірних колодязів. Електропроводка повинна бути ізольована від рейок і шпал, переносні світильники напругою до 36 В повинні мати захист від механічного пошкодження. Ніші для розміщення світильників і приєднання рукавів для обдуву повинні мати захист від потрапляння пально-мастильних матеріалів.

2.2.2.7. Вибухопожежонебезпечні та пожежонебезпечні приміщення повинні обладнуватися автоматичними установками пожежної сигналізації і пожежогасіння згідно з чинними нормативними документами.

2.2.2.8. Для забезпечення безперебійної роботи пожежних підрозділів під час гасіння великих пожеж на базі локомотивних депо станцій I-II класу створюються пункти збереження запасу піноутворювача, з розрахунку не менше 5 тонн у кожному пункті. Відповідальність за своєчасне поповнення запасу піноутворювача і контроль за його збереженням та якістю покладається на начальників локомотивних депо.

2.2.2.9. Для виробничих, складських, адміністративних та інших приміщень депо повинні бути розроблені плани евакуації людей, рухомого складу і майна під час пожежі. Ці плани розміщуються на помітному місці і відпрацьовуються з персоналом не менше 1 разу на рік.

2.2.3. Екіпірувальні споруди і пристрої

2.2.3.1. Резервуари для зберігання дизельного палива і мастила, складські будівлі та споруди для зберігання нафтопродуктів у тарі, зливно-наливні естакади, насосні станції повинні відповідати вимогам розділу 6 цих Правил.

2.2.3.2. Зливно-наливні естакади виконуються з негорючих матеріалів. Опір заземлюючих пристроїв треба перевіряти не рідше одного разу на рік згідно з графіком, затвердженим керівником підприємства. На межах зливно-наливних естакад влаштовуються знаки пожежної безпеки.

2.2.3.3. Роздавальні паливні і мастильні колонки повинні бути обладнані дистанційним пуском насосів. Наконечники шлангів, за допомогою яких забирають і зливають нафтопродукти, повинні бути заземлені та виготовлені з матеріалу, який виключає можливість іскроутворення в разі ударів.

Постачання дизельним паливом і мастилом тепловозів допускається у місцях ремонту з роздавальних колонок за допомогою пістолетів, обладнаних заземлюючими пристроями.

2.2.3.4. У насосних станціях дизельного палива, мастильно-роздавальних приміщеннях повинні бути вивішені схеми технологічного розведення трубопроводів, розміщення насосів, вентилів, фільтрів з вказівкою їх призначення.

2.2.3.5. Працювати з пошкодженою системою охолодження сальників та інших частин насосів з метою запобігання надмірного їх нагрівання забороняється.

2.2.3.6. Допускається нагрівання в'язких і застиглих нафтопродуктів за умови застосування пожежобезпечних нагрівальних приладів та наявності над ними рідини не менше 0,5 м. Нагрівання застиглих нафтопродуктів відкритим вогнем перед їх зливом забороняється.

2.2.3.7. Експлуатація і ремонт резервуарів для зберігання нафтопродуктів та насосних станцій повинні проводитися у відповідності з вимогами розділу 6 цих Правил.

2.2.3.8. На складах рідкого палива і в пунктах екіпіровки забороняється:

- користуватися джерелами відкритого вогню і курити;

- проводити заправку паливних баків під час роботи дизелів на тепловозах і при діючих форсунках на паровозах;

- під час ремонту резервуарів і трубопроводів встановлювати електро- і газозварювальні агрегати ближче 20 м від місця проведення пожежонебезпечних робіт та проводити пожежонебезпечні роботи на відстані менше: 20 м - від працюючих насосних станцій, які перекачують нафту і нафтопродукти, 50 м - від діючих резервуарів з нафтопродуктами, 100 м - від естакад під час зливно-наливних операцій;

- допускати в'їзд автотракторної та іншої техніки на територію без справних іскрогасників і первинних засобів пожежогасіння;

- порушувати призму обвалування;

- експлуатувати негерметичне екіпірувальне обладнання й обладнання з несправною запобіжною апаратурою;

- проводити злив нафтопродуктів під час грозових розрядів;

- користуватися іскроутворювальним інструментом;

- експлуатувати люки та кришки резервуарів і цистерн без прокладок;

- залишати без нагляду відкритими люки резервуарів, зливні колодязі і лотки;

- виливати забруднене паливо і відпрацьоване мастило в місця, не призначені для цієї мети;

- проводити ремонт та заміну електрообладнання у насосних станціях і мастильно-роздавальних приміщеннях за наявності напруги в мережі та при працюючих насосах;

- зберігати промаслене обтиральне ганчір'я у невстановлених місцях;

- виконувати з горючих матеріалів стелажі для зберігання тари з горючими рідинами;

- допускати сторонніх осіб в насосні станції, мастильно-роздавальні приміщення, зони резервуарного парку та пункти екіпіровки;

- пропуск паровозів та парових кранів по зливно-наливних естакадах;

- зрушувати цистерни з місця зливу, підкочувати і гальмувати їх з використанням пристроїв, спроможних утворювати іскри.

2.2.3.9. Під час огляду резервуарів, взяття проб або замірів рівня рідини обслуговуючий персонал повинен бути у взутті без стальних накладок і цвяхів.

2.2.3.10. Місця зливу та наливу повинні утримуватися в чистоті, пролиті ЛЗР та ГР треба негайно прибирати за допомогою тирси або шмаття, а місця розливу засипати піском.

2.2.3.11. Огляд цистерн або резервуарів допускається тільки із застосуванням для освітлення акумуляторних ліхтарів у вибухобезпечному виконанні. Їх вмикання і вимикання можна робити на відстані не менше 10 м від місця огляду.

2.2.3.12. Під час експлуатації піскосушильних установок повинні виконуватися вимоги до опалювальних приладів, викладені у розділі 1 цих Правил.

2.2.4. Насосні станції водопостачання і водонапірні башти

2.2.4.1. У приміщеннях насосних станцій, обладнаних двигунами внутрішнього згоряння і дизель-генераторами, витратний бак з паливом допускається розміщувати всередині приміщення.

Паливний бак повинен мати пожежобезпечну систему заміру рівня рідини і бути обладнаний системою аварійного зливу палива в резервну ємкість, встановлену за межами приміщення.

Витратні баки котлів опалення розміщуються за межами приміщень машинних відділень станцій.

2.2.4.2. Приміщення насосних станцій, у яких розміщено пожежні або резервні насоси, повинні мати телефонний зв'язок з пожежною командою (поїздом).

Категорія надійності електропостачання насосних станцій (установок) повинна відповідати вимогам будівельних норм та ПУЕ.

2.2.4.3. Водонапірні башти повинні бути забезпечені під'їздом і пристосовані для відбору води пожежною технікою в будь-який час року. Не допускається використовувати для господарських та виробничих цілей запас води, призначений для пожежогасіння.

2.2.4.4. Будівельні конструкції водонапірних башт, виконані з горючих матеріалів, повинні захищатися вогнезахисними покриттями або оброблятися вогнезахисною речовиною із зовнішньої і внутрішньої сторони.

Організація, яка проводить обробку, зобов'язана надати власникові акт із зазначенням дати проведення робіт і терміну дії обробки.

2.2.4.5. У приміщенні насосної станції повинна бути вивішена загальна схема протипожежного водопостачання і схема обв'язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі треба вказувати їхнє призначення.

Порядок увімкнення насосів-підвищувачів повинен визначатися відповідною інструкцією.

2.2.4.6. Електрифіковані засувки повинні перевірятися не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця й утримуватись у постійній експлуатаційній готовності.

Не рідше одного разу на місяць повинна перевірятися надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі.

2.2.4.7. Розміщення запірної арматури на всмоктувальних і напірних трубопроводах повинно забезпечувати можливість заміни або ремонту будь-якого з насосів, зворотних клапанів та основної запірної арматури.

2.2.5. Дільниці ремонту паровозів і бази запасу локомотивів

2.2.5.1. Утримання баз запасу локомотивів і дільниць ремонту паровозів повинно відповідати вимогам пунктів 2.2.1.1-2.2.3.11 цих Правил.

2.2.5.2. На дільницях ремонту паровозів забороняється:

- ставити до стійл депо цистерни з ЛЗР і ГР, порожні цистерни з-під ЛЗР і ГР без попереднього їх очищення;

- очищати топки і зольники паровозів у невстановлених для цього місцях;

- ставити в депо паровози з діючими топками.

2.2.5.3. Шлакозбиральні канави повинні розташовуватися на відстані не менше 50 м від складів зберігання горючих матеріалів, а також будівель IV і V меж вогнестійкості. Шлак у місцях чистки топок необхідно заливати водою і регулярно прибирати.

2.2.5.4. Вуглеподавальні естакади треба влаштовувати з негорючих матеріалів. На вуглеподавальній естакаді забороняється:

- користуватися на естакадах приладами освітлення невибухозахисного виконання;

- подавати на транспортер і до бункера паливо з ознаками його горіння або нагрітого до температури вище 60 град.C;

- курити і застосовувати відкритий вогонь для відігрівання редукторів та інших вузлів транспортера.

2.2.5.5. Водопостачання бази повинно відповідати вимогам розділу 2.2.4 цих Правил, а будівлі і приміщення мають бути обладнані первинними засобами пожежогасіння у відповідності до вимог чинних норм.

2.2.5.6. Комори для зберігання інструменту, інвентаря, запчастин, хімікатів, консервуючих мастил та інших матеріалів для періодичного оновлення, консервації техніки повинні відповідати вимогам розділу 6 цих Правил.

2.2.5.7. Піч для сушіння силікагелю повинна відповідати вимогам стандартів. Встановлення печі й інструкція з її експлуатації повинна бути узгоджена з пожежною охороною.

2.2.5.8. Під час проведення робіт з консервації окремих вузлів паровоза шляхом нанесення суміші паливного мазуту і вісьового мастила за допомогою розпорошуючих пристроїв забороняється:

- користуватися приладами освітлення вибухонебезпечного виконання;

- палити і застосовувати відкритий вогонь;

- проводити вогневі роботи.

2.2.5.9. Після закінчення робіт з консервації вузлів і деталей паровоза необхідно:

- видалити усі горючі й обтиральні матеріали з місць проведення консервації;

- прибрати пролите паливо, масло, а місця проливу засипати піском.

2.3. Вагонні депо, депо і дільниці з ремонту контейнерів

2.3.1. Вимоги цього розділу поширюються на депо з ремонту і технічного обслуговування вантажних та пасажирських вагонів, рефрижераторних поїздів і секцій, автономних рефрижераторних вагонів, депо, цехи й майстерні з ремонту контейнерів.

2.3.2. Утримання території, будівель і приміщень депо повинно відповідати вимогам розділу 1 цих Правил.

2.3.3. Вагонне депо площею понад 5 га повинно мати не менше двох заїздів. Відстань між заїздами не повинна перевищувати 1500 м. Під'їзд пожежних автомобілів до будівель і споруд повинен бути забезпечений по всій їх довжині. При ширині будов до 18 м під'їзд може бути з однієї сторони, понад 18 м - з двох сторін. Усі проїзди і під'їзди повинні мати тверде покриття. На території парків і баз відстою вагонів повинні бути дороги навколишнього об'їзду та проїзди вздовж з площадками для розвертання пожежних машин розмірами не менше 12 м х 12 м. Розміщення вагонів для проживання людей серед вагонів, що знаходяться у відстої, забороняється.

2.3.4. Колії відчіпного та невідчіпного ремонту вагонів повинні вчасно очищатися від горючих матеріалів, вагонних деталей і відходів. Для їх збирання у визначених місцях влаштовують металеві ящики з кришками.

2.3.5. Розташування виробничих дільниць та відділень, розстановка вагонів і технологічного устаткування в будівлях депо повинні відповідати вимогам норм проектування. Ширина проїздів, проходів, розриви між ремонтними позиціями повинні забезпечувати пожежну безпеку технологічних процесів і відповідати вимогам норм технологічного проектування депо.

2.3.6. Запас матеріалів і виробів повинен бути:

- на робочому місці - не більше змінної потреби;

- у коморах дільниць і відділень - не більше п'ятидобової потреби;

- на складі депо - не більше місячної потреби. Навантаження на корисну площу складу повинно відповідати нормативній величині.

2.3.7. На кожну базу (парк) відстою вагонів опрацьовується оперативний план пожежогасіння з урахуванням залучення відомчої і державної пожежної охорони, а також працівників і техніки об'єкта.

2.3.8. На території депо повинні бути спеціально обладнані:

- місця для збирання горючого сміття й обтирального матеріалу в металеві контейнери з кришками;

- місця для відходів пиломатеріалів у обсязі п'ятидобової потреби, розміщення яких повинно відповідати вимогам чинних норм.

2.3.9. Об'ємно-планувальні рішення виробничих приміщень депо і дільниць з ремонту контейнерів повинні відповідати вимогам норм технологічного проектування.

2.3.10. Зберігання контейнерів повинно здійснюватися на спеціально відведених майданчиках, розміщених на відстані не менше 15 м від будівель і споруд депо (дільниць). Розміри майданчиків для розміщення контейнерів, які очікують на ремонт або відправлення після ремонту, регламентуються нормами технологічного проектування.

2.3.11. Кількість ярусів розміщення контейнерів повинна бути:

- для великотоннажних та середньотоннажних - не більше 2-х;

- для малотоннажних - не більше 3-х.

2.3.12. Контейнери формуються по секціях, при цьому через кожні 50 м довжини майданчика відстань між секціями повинна бути не менше 5 м.

2.4. Станції та пункти промивання і пропарювання

2.4.1. Майданчики, відведені під промивно-пропарювальні станції (пункти), повинні розташовуватися від залізничних колій і найближчих станційних та тракційних колій на відстані не менше 30 м, а від сусідніх залізничних будівель і споруд - не менше 50 м. Дільниці території, на яких проводиться обробка цистерн, повинні мати тверде покриття, яке не допускає проникнення нафтопродуктів у грунт.

2.4.2. Подача цистерн до місць їх обробки виконується тільки тепловозами (мотовозами), обладнаними стандартними іскрогасниками. Під час подачі цистерн влаштовується прикриття не менше 2-х чотирьохвісних вагонів. Наближення тепловозів до місць очищення ближче 20 м не допускається, ще повинно бути позначено знаком, який забороняє подальший рух.

2.4.3. Усе електрообладнання в депо очищення повинно відповідати вимогам ПУЕ. Влаштування електророзподільного обладнання у приміщеннях очищення не допускається.

2.4.4. Зливне обладнання, кришки ковпаків і завантажувальних люків цистерн, які подаються під обробку на промивно-пропарювальні станції та пункти, повинні бути герметично закриті. Оброблені цистерни повинні мати справну запірну арматуру.

2.4.5. Майданчики зливу цистерн повинні мати ухил для стікання рідин до лотків або обладнуватися пристроями для повного вилучення залишків нафтопродуктів.

Люки та приямки на відстійниках і трубопроводах повинні бути постійно закриті кришками.

2.4.6. На майданчиках обробки цистерн повинні використовуватися тільки пожежобезпечні освітлювальні прилади й інструмент, що не утворює іскор.

2.4.7. Резервуари, трубопроводи, естакади, цистерни, які знаходяться під зливом, залізничні колії та інше технологічне обладнання повинні мати заземлення.

Опір заземлюючих пристроїв необхідно перевіряти не рідше 1 разу на рік згідно з графіком, затвердженим керівником об'єкта.

2.4.8. Металеві переносні і пересувні драбини обладнуються пристроями для опори, які не утворюють іскор, та гумовими подушками під башмаками.

2.4.9. Вентиляційні камери, короби і повітроводи в депо очищення виконуються з негорючих матеріалів. Вентиляційні агрегати повинні бути пожежовибухобезпечними, переключення їх для дегазації цистерн не допускається.

2.4.10. Опалення депо очищення та інших будівель повинно бути центральним (водяне, парове низького тиску, повітряне без рециркуляції й електропідігріву).

2.4.11. Освітлення всередині цистерн допускається акумуляторними ліхтарями у вибухобезпечному виконанні, вмикання і вимикання яких виконується поза цистерною.

2.4.12. Обтиральний матеріал, який використовувався, після закінчення робочої зміни прибирається у металеві ящики з кришками і виноситься в спеціально встановлене місце.

2.4.13. Естакади та майданчики очищаються від залишків нафтопродуктів і промиваються гарячою водою не рідше 1 разу в зміну.

2.4.14. На території промивно-пропарювальної станції (пункту) забороняється:

- прокладати над залізничними коліями, будівлями та спорудами повітряні електромережі;

- користуватися під час роботи всередині котла взуттям, яке має стальні пластини або цвяхи;

- курити і застосовувати відкритий вогонь;

- зливати залишки ЛЗР і ГР разом з водою та конденсатом в загальну систему каналізації, відкриті канави і т.д.;

- застосовувати для спускання людей в цистерни переносні драбини, що утворюють іскри від ударів і тертя;

- в'їзд локомотивів в депо очищення і під естакади.

2.5. Колійне господарство

2.5.1. Утримання смуги відведення

2.5.1.1. Смуга відведення залізниць повинна постійно утримуватися у чистоті і систематично очищатися від чагарників, порубкових залишків, шпал, непридатних для подальшого використання, та іншого горючого сміття.

2.5.1.2. Пролиті на коліях ГР повинні засипатися піском або видалятися за смугу з допомогою перекачування (переливання).

2.5.1.3. При тимчасовому зберіганні на перегонах, станціях і ланкозбиральних базах шпали та бруси повинні вкладатися у штабелі. Підштабельні місця і територія на відстані не менше 3 м повинні очищатися до грунту від трав'яного покриву, горючого сміття і відходів, обкопуватися або оборюватися.

2.5.1.4. Штабелі шпал і брусів вкладаються паралельно колії на відстані не менше:

- 30 м від будівель і споруд;

- 10 м від шляхів організованого руху поїздів;

- 6 м від інших колій;

- однієї з половиною висоти опори від вісі ліній електропередач або зв'язку.

Укладання шпал, брусів та інших горючих матеріалів на трасі кабелів електропостачання, СЦБ і зв'язку не дозволяється.

2.5.1.5. При зберіганні шпал і брусів на складах місткістю понад 10 тис.куб.м треба керуватися протипожежними нормами проектування складів лісових матеріалів.

2.5.1.6. Зберігання сіна, соломи, дров ближче 50 м від мостів, колійних споруд, житлових будинків і колій організованого руху поїздів, а також під проводами ліній електропередач або зв'язку не допускається.

2.5.1.7. Житлові будинки, переїзні будки, насосні станції та інші споруди з боку лісів і хлібних масивів відділяються канавами або мінералізованими захисними смугами шириною не менше 1,4 м.

2.5.1.8. У смузі відведення забороняється розпалювати вогнища, спалювати хмиз, порубкові залишки.

2.5.1.9. Для обмеження росту трави, чагарників у смузі відведення і влаштування мінералізованих захисних смуг рекомендується застосовувати спеціальні хімікати.

2.5.2. Штучні споруди

2.5.2.1. Залізничні мости, розташовані у лісових масивах, обрамляються мінералізованою смугою не менше 1,4 м завширшки по зовнішньому периметру смуги відведення.

2.5.2.2. Земельні ділянки під мостами у радіусі 50 м повинні бути очищені від сухої трави, кущів, чагарника, горючого сміття.

2.5.2.3. На мостах з дерев'яними конструкціями й опорами простір між контррейками або спеціальними брусками покривається дощатим настилом із засипкою його жорствою або гравієм, а простір між колійними рейками і контррейками (або бруском) - покрівельною сталлю.

На мостах з металевими конструкціями на дерев'яних опорах зазначені покриття влаштовуються під усіма опорами в усі сторони від них на відстань від 2-х до 5-ти м (залежно від висоти опор).

2.5.2.4. Під час замерзання річок біля всіх дерев'яних і металевих мостів із дерев'яним настилом для цілей пожежогасіння влаштовуються незамерзаючі ополонки та під'їзди до них. Місце ополонки позначається покажчиком.

2.5.2.5. Мости, що охороняються, забезпечуються телефонним зв'язком і первинними засобами пожежогасіння згідно з чинними нормативними документами.

2.5.2.6. На мостах і шляхопроводах забороняється:

- проводити вогневі роботи без узгодження з пожежною охороною;

- розміщувати під ними або поблизу них склади матеріалів, місця для стоянок суден, плотів, барж і човнів;

- заправлення гасових ліхтарів і баків бензомоторних агрегатів;

- утримувати не очищені від нафтопродуктів конструктивні елементи;

- залишати не прибраними по закінченні робіт скалки, стружку та інші горючі відходи;

- експлуатувати несправне електрообладнання й електромережу;

- випалювати під мостами суху траву, спалювати чагарник, хмиз та інші горючі матеріали.

2.5.3. Колійні машинні станції

2.5.3.1. Місця стоянок і баз колійних машинних станцій (КМС) визначаються комісією, до складу якої входять представники відомчої пожежної охорони.

2.5.3.2. Залізничні колії стоянки вагонів КМС обладнуються стрілочними переводами для забезпечення виведення і розосередження рухомого складу на випадок пожежі.

2.5.3.3. У пунктах стоянки вагони КМС розставляються групами по 15-20 вагонів з розривом між групами не менше 5 м.

2.5.3.4. Вагони, в яких розміщуються виробничі майстерні, дитячі, побутові заклади і т.д., повинні розміщуватися окремими групами з протипожежними розривами від житлових вагонів не менше 5 м.

2.5.3.5. У разі відсутності штучних і природних вододжерел в місцях розміщення КМС створюється запас води для цілей пожежогасіння у залізничних цистернах або ємкостях з розрахунку 50 куб.м на кожну групу вагонів.

2.5.3.6. До штучних і природних вододжерел повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року.

2.5.3.7. На території КМС повинні бути обладнані місця для:

- збирання сміття і шлаку;

- спалювання горючих відходів.

2.5.3.8. На кожні 15 житлових вагонів і на кожний спецвагон (вагонкухня, їдальня, клуб і т.д.) наказом призначається відповідальний за пожежну безпеку, опрацьовується інструкція з пожежної безпеки, яка вивішується на помітних місцях у вагонах.

2.5.3.9. Кожна КМС повинна бути обладнана:

- телефонним зв'язком з найближчою залізничною станцією;

- сигналом сповіщення про пожежу.

2.5.3.10. У вагонах, обладнаних під клуби і школи, допускається тільки водяне опалення з встановленням котлів в окремому ізольованому приміщенні.

2.5.3.11. В критих вантажних вагонах, обладнаних під майстерні, контори, кухні, житло та об'єкти іншого призначення, допускається встановлення печей-плит із цегли у металевому каркасі, які надійно закріплюються до підлоги вагона.

2.5.3.12. При встановленні печей-плит необхідно дотримуватися таких вимог:

- підлога на місці встановлення печі ізолюється покрівельною сталлю поверх теплоізолюючого матеріалу завтовшки не менше 10 мм;

- у разі встановлення печей на дерев'яній підлозі основа під піччю повинна бути зроблена з чотирьох рядів цегли, покладеної плиском на глиняному розчині, причому два нижніх ряди кладки дозволяється робити з шанцями (порожнявими);

- ізоляція підлоги повинна виходити за габарити печі на 0,25 м, а перед топковим отвором - на 0,50 м;

- печі від стін і перегородок вагона розташовуються на відстані не ближче 0,28 м. При цьому стіни і перегородки по всій висоті до стелі вагона захищаються покрівельною сталлю по теплоізолюючому матеріалу завтовшки не менше 10 мм;

- на висоту печі на ізольованих стінах і перегородках влаштовуються металеві екрани з повітряним прошарком в 35 мм та отворами для обміну повітря (насподі і вгорі);

- димова труба від печі на всю висоту до стелі укладається в металевий кожух із отворами для обміну повітря;

- в стелі (покрівлі) вагона влаштовується протипожежна розділка розміром 0,25 м;

- димова труба повинна підніматися вище покрівлі вагона на висоту не менше 0,30 м і бути обладнана іскрогасником.

2.5.3.13. Підлоги, стіни і стелі всередині вагонів-ковалень, машинних, котельних, електростанцій і т.д. захищаються покрівельною сталлю по теплоізолюючому матеріалу завтовшки не менше 10 мм.

2.5.3.14. Освітлення повинно бути тільки електричне:

- у місцях стоянок і баз - від місцевих джерел електропостачання;

- під час стоянки на ділянках залізниці - від власних електростанцій. У кожному вагоні, зайнятому під клуб, школу, їдальню, повинно бути не менше 3-х справних акумуляторних ліхтарів.

2.5.3.15. Електромережі й електрообладнання рухомого складу КМС повинні бути виконані відповідно до вимог проекту та ПУЕ.

У вагонах-школах, клубах і виробничих приміщеннях проводи прокладаються у стальних трубах, у житлових, службових та інших вагонах - у металевих гнучких рукавах.

Міжвагонні електричні з'єднання повинні бути забезпечені перехідними пристроями промислового виготовлення.

2.5.3.16. Вагони, призначені для перевезення людей у робочих поїздах, обладнуються:

- стандартними освітлювальними приладами;

- типовими металевими печами з виконанням вимог п.2.5.3.12;

- первинними засобами пожежогасіння згідно з чинними нормативними документами.

2.5.3.17. У кожному вагоні робочого поїзда призначається особа, відповідальна за додержання правил пожежної безпеки (за посадою не нижче бригадира).

Відповідальність за виконання протипожежних заходів з підготовки поїздів покладається на керівника господарського підрозділу.

2.5.3.18. У вагонах робочих поїздів забороняється:

- користуватися відкритим вогнем;

- розвішувати біля печей одяг, залишати взуття та інші горючі матеріали;

- застосовувати для опалення дрова, довжина яких перевищує розміри топки;

- перевозити ЛЗР і ГР;

- розтоплювати печі ЛЗР і ГР та залишати їх без нагляду;

- викидати на ходу поїзда золу і шлак.

2.5.3.19. Закриті склади ЛЗР і ГР повинні відповідати вимогам будівельних норм і розташовуватися у безпечних місцях, віддалених від житлових, виробничих та складських приміщень і будівель на відстань, передбачену чинними будівельними нормами.

2.5.3.20. Тара для транспортування, зберігання та використання ЛЗР і ГР повинна мати герметичні кришки, що закриваються.

2.5.3.21. Територія складу повинна мати огорожу з негорючих матеріалів і бути очищеною від сухої трави, кущів, сміття.

2.5.3.22. У приміщеннях і на території складу повинні бути вивішені знаки пожежної безпеки згідно з вимогами чинних стандартів та розміщені первинні засоби пожежогасіння згідно з нормами оснащення.

2.5.3.23. Заправлення паливом автомобілів і тракторів допускається на відстані не ближче 10 м від місця зберігання ЛЗР і ГР.

2.5.3.24. Перевезення паливно-мастильних матеріалів до робочих місць здійснюється спеціально обладнаними транспортними засобами, що мають первинні засоби пожежогасіння згідно з нормами належності.

2.5.3.25. Автоцистерни та спеціально обладнані автомобілі, призначені для перевезення ЛЗР і ГР, повинні мати надійне заземлення, вимикач для виключення акумуляторної батареї. Їх вихлопні труби повинні бути проведені під радіатор і обладнані справними іскрогасниками.

2.5.3.26. Працівникам КМС та членам їх сімей, що проживають у вагонах, забороняється:

- прибудовувати до вагонів будь-які споруди (тамбури, сараї, комори і т.д.);

- зберігати паливо під вагонами й у кількості понад встановлену норму;

- зберігати ЛЗР та ГР у вагонах і на території стоянки вагонів;

- використовувати ЛЗР і ГР для розпалення печей, освітлення та приготування їжі;

- топити печі з відкритими топковими отворами і залишати їх без нагляду;

- сушити білизну, одяг та інші горючі предмети над піччю, що топиться, або впритул до неї;

- залишати у вагоні без нагляду малолітніх дітей;

- висипати сміття і шлак у місцях, не передбачених для цього;

- влаштовувати газифікацію вагонів або користуватися газовими плитами різноманітних типів без узгодження з відомчою пожежною охороною.

2.6. Шпалопросочувальні заводи

2.6.1. Територія, будівлі та приміщення

2.6.1.1. Утримання території заводу повинно відповідати вимогам відомчих норм технологічного проектування (ВНТП) шпалопросочувальних заводів і розділу 1 цих Правил.

2.6.1.2. Склади деревини повинні мати роздільні площі для зберігання, сушіння лісоматеріалів і для просоченої продукції. Мінімальна відстань від відкритих складів лісоматеріалів до вісі залізничних колій повинна бути не менше 5 м.

2.6.1.3. Засоби і технологія укладання штабелів шпал, бруса та стовпів для атмосферного сушіння, їх розміри регламентуються ВНТП шпалопросочувальних заводів.

Розміщення штабелів, протипожежні розриви між штабелями і групами штабелів, протипожежне водопостачання повинні відповідати протипожежним нормам проектування складів лісових матеріалів і вимогам Правил пожежної безпеки в Україні до складів лісопиломатеріалів.

2.6.1.4. Ангар вистигання просоченої деревини повинен бути обладнаний:

- системою примусової вентиляції;

- траншеями для стікання антисептика і пристроями для його збирання і відкачування з наступним вивезенням до очищувальних споруд.

2.6.1.5. Укладання шпал в пакети після вистигання і їх навантаження у рухомий склад повинно здійснюватися відповідно до вимог ВНТП для шпалопросочувальних заводів.

2.6.1.6. Якщо площа складів перевищує 9 га, то повинні бути передбачені:

- кільцева мережа протипожежного водопостачання високого тиску з розміщенням пожежних гідрантів;

- стаціонарні лафетні стволи.

2.6.1.7. Якщо площа складів перевищує 18 га, то необхідно створювати додаткові протипожежні розриви шириною не менше 100 м, за допомогою яких територія складів ділиться на ділянки площею не більше 18 га.

2.6.1.8. Внутрішні заводські колії, територія складів лісоматеріалів і просоченої продукції, передциліндрові майданчики та інші ділянки повинні постійно очищатися від скалок, кори, горючих рідин, які стікають з шпал, інших відходів і систематично посипатися піском.

2.6.1.9. Склади антисептика повинні відповідати вимогам розділу 6.2 цих Правил. Пункт зливу антисептика повинен бути обладнаний:

- зливним стояком;

- пристроями підігрівання;

- естакадою з негорючих матеріалів;

- майданчиком з твердим покриттям, який обладнаний пристроями для збирання розлитих рідин.

2.6.1.10. У головному виробничому корпусі повинно бути передбачено:

- повернення антисептика по трубопроводах з агрегатів на склад;

- аварійний злив до ємкості, яка розміщується за межами корпусу. Ємкість резервуара повинна забезпечувати злив 30% антисептика, що знаходиться в корпусі, і бути не меншою від ємкості маневрового циліндра.

2.6.1.11. На шпалопросочувальному заводі забороняється:

- курити і користуватися відкритим вогнем у невстановлених місцях;

- проводити огляд резервуарів з антисептиками із застосуванням відкритого вогню або гасових ліхтарів;

- спалювати горючі відходи на відстані менше 150 м від цехів, складів деревини й антисептиків;

- проводити на території заводу очищення вагонів від сміття;

- зберігати шпали, брус, стовпи в кількості, яка перевищує встановлені норми;

- залишати устаткування цехів після закінчення зміни неочищеним від горючих відкладень;

- зберігати горючі матеріали й устаткування в протипожежних розривах, проїздах;

- захаращувати підступи до первинних засобів пожежогасіння, пожежних вододжерел;

- застосовувати відкритий вогонь для розігрівання нафтопродуктів у цистернах перед зливанням.

2.7. Автотранспортні підрозділи

2.7.1. Розміщення транспорту в приміщеннях, під навісами і на відкритих майданчиках повинно відповідати вимогам будівельних норм, норм технологічного проектування та Правил пожежної безпеки в Україні.

2.7.2. Для приміщень і майданчиків із зберіганням понад 25 одиниць транспорту необхідно розробляти спеціальний план розміщення транспортних засобів із зазначенням черговості та порядку евакуації в разі виникнення пожежі.

Цим планом має передбачатися чергування персоналу в нічний час, вихідні і святкові дні, а також визначатися порядок зберігання ключів запалювання з урахуванням їх використання черговим у разі вимушеної евакуації транспорту.

2.7.3. Над приміщеннями, де знаходяться гаражі, не допускається розміщувати приміщення з масовим перебуванням людей.

Приміщення для обслуговування транспортних засобів (за винятком приміщень для миття) треба відділяти протипожежними стінами (перегородками) від приміщень для зберігання автомобілів.

Під навісами з горючих матеріалів дозволяється зберігати не більше 20 машин.

2.7.4. Автоцистерни, призначені для транспортування ЛЗР і ГР, повинні розміщуватися в одноповерхових будівлях, ізольованих від інших приміщень протипожежними стінами 2-го типу, або на спеціально відведених для цієї мети відкритих майданчиках.

2.7.5. Миття і знежирювання деталей повинно проводитися, як правило, негорючими миючими засобами. Застосування для миття та знежирювання ЛЗР і ГР дозволяється лише в тих випадках, коли наявні негорючі речовини і безпечні методи не забезпечують необхідної за технологією чистоти обробки деталей.

2.7.6. Не дозволяється експлуатація і зберігання газобалонних автомобілів з несправною газовою апаратурою.

2.7.7. Під час проведення ремонту газобалонних транспортних засобів з виконанням зварювальних і фарбувальних робіт (у тому числі і штучне сушіння) газові балони повинні бути зняті та продуті.

2.7.8. Місця розміщення транспорту повинні бути забезпечені буксирними тросами та штангами з розрахунку 1 трос (штанга) на 10 одиниць техніки.

2.7.9. Оглядові канави на постах технічного обслуговування обладнуються освітленням з напругою не вище 36 В із захистом, відповідним класу зони за ПУЕ, і повинні мати не менше 2-х виходів.

2.7.10. У приміщеннях, призначених для стоянки та ремонту техніки, а також на стоянках під навісами і відкритих майданчиках забороняється:

- встановлювати транспортні засоби в кількості, яка перевищує норму, порушувати план їх розміщення, зменшувати відстань між ними, а також від них до конструктивних елементів будівель (споруд);

- тримати транспортні засоби з відкритими горловинами бензобаків, а також при витіканні з них пального і масла;

- зберігати пальне (бензин, дизельне паливо, балони з газом), за винятком палива в баках або газових балонах, змонтованих на автомобілях;

- залишати навантажені автомобілі;

- проводити заправку паливом;

- зберігати порожню тару з-під ЛЗР і ГР;

- розміщувати на загальних стоянках транспортні засоби, призначені для перевезення ЛЗР, ГР, горючих та отруйних газів;

- залишати транспортні засоби з включеним запалюванням;

- захаращувати виїзні ворота і проїзди;

- залишати у транспортних засобах промаслені обтиральні матеріали та спецодяг після закінчення роботи;

- підігрівати двигуни відкритим вогнем;

- використовувати відкриті джерела вогню для освітлення;

- залишати після закінчення роботи оглядові канави не очищеними від промасленого ганчір'я, розлитих ЛЗР і ГР;

- влаштовувати оглядові канави в гаражі, де передбачається зберігання автомобілів на газовому паливі.

2.8. Зарядні станції, стоянки електрокар і автонавантажувачів

2.8.1. Зарядження тягових стартерних акумуляторних батарей проводиться у спеціально призначених для цієї мети приміщеннях. Стаціонарні установки кислотних акумуляторних батарей повинні відповідати вимогам п.4.4 ПУЕ.

2.8.2. З боку живлення зарядних приладів змінним струмом повинно бути передбачено блокування відключення зарядного приладу в разі припинення роботи вентиляції.

2.8.3. Тягові акумуляторні батареї можуть заряджатися або безпосередньо на електрокарах, або на помостах зі зняттям батарей. В'їзд електрокар до зарядного приміщення і їх стоянка дозволяється тільки на час заряджання.

2.8.4. При кількості електрокар до 6-ти тягові акумуляторні батареї дозволяється заряджати в окремих приміщеннях з природною вентиляцією або у загальних виробничих вибухобезпечних приміщеннях при розміщенні в одному місці не більше 2-х електрокар або батарей за умови зарядки батарей під місцевими вентиляційними пристроями.

Місця заряджання батарей повинні розташовуватися біля зовнішніх стін з віконними отворами, а також мають бути огороджені.

2.8.5. Підключення акумуляторних батарей до зарядних приладів повинно виключити можливість іскроутворення. Процес зарядки необхідно постійно контролювати спеціальними приладами.

2.8.6. Стоянка електрокар та автонавантажувачів здійснюється у гаражі, під навісами і на спеціальних майданчиках.

2.8.7. При виїзді електрокар та автонавантажувачів із гаража необхідно перевіряти герметичність паливної та гідравлічної систем, стан електрообладнання. Несправний транспорт до експлуатації не допускається.

2.8.8. Під час перевезення горючих рідин у тарі і вантажів у горючій упаковці використання автонавантажувачів з двигунами внутрішнього згоряння без іскрогасників не допускається.

2.8.9. У зарядному приміщенні забороняється:

- проводити ремонт акумуляторів та інших приладів;

- проводити паяльні роботи, різання металів, зварювальні та інші вогневі роботи.

2.9. Лабораторії

2.9.1. Працівники лабораторій зобов'язані знати показники пожежної небезпеки хімічних речовин і матеріалів, які використовуються, та дотримуватися заходів безпеки під час роботи з ними.

2.9.2. Ширина проходів між лабораторним устаткуванням повинна бути не менше 1 м.

Робочі поверхні столів і витяжних шаф повинні мати негорюче покриття з бортами, які перешкоджають розливу рідин.

Стелажі витяжних шаф для зберігання хімічних речовин і матеріалів повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів.

2.9.3. Припливно-витяжна вентиляція (ПВВ) лабораторій повинна включатися за 15-20 хв до початку роботи з шкідливими та вибухо- і пожежонебезпечними речовинами і виключатися через 20-30 хв після закінчення роботи з ними.

2.9.4. Всі роботи з ЛЗР, ГР та речовинами, спроможними виділяти вибухо- і пожежонебезпечні пари і гази, необхідно проводити тільки в справних витяжних шафах при включеній вентиляції.

2.9.5. Переміщення і зберігання ЛЗР, ГР та шкідливих речовин повинно проводитися згідно з вимогами ГОСТів і ТУ.

2.9.6. Лужні метали треба зберігати під шаром захисного середовища (інертних газів, мінеральних масел, гасу, парафіну) у металевих банках або контейнерах.

2.9.7. Балони зі стисненими, зрідженими та розчиненими горючими газами розміщуються за межами будівель у металевих шафах, біля глухих стін або стін між вікнами. Шафи повинні мати отвори або жалюзійні грати.

2.9.8. Приміщення лабораторій повинні бути обладнані первинними засобами пожежогасіння згідно з чинними нормативними документами. На кожне приміщення опрацьовується інструкція щодо заходів пожежної безпеки.

2.9.9. В лабораторіях, де застосовуються ЛЗР, ГР і горючі гази, необхідно передбачити централізовану подачу їх на робочі місця в герметично закритій пожежобезпечній тарі.

На робочих місцях кількість цих речовин не повинна перевищувати змінну норму. Вони повинні зберігатися в металевих ящиках або шафах.

2.9.10. Повітроводи з витяжних шаф і їх стіни треба очищати від пожежонебезпечних відкладень не рідше одного разу на місяць.

2.9.11. Світильники, встановлені всередині витяжних шаф, повинні бути виконані згідно з вимогами ПУЕ. Вимикачі, штепсельні розетки, трансформатори потрібно розміщувати поза межами витяжних шаф.

2.9.12. Відпрацьовані ЛЗР і ГР необхідно збирати в спеціальну герметичну тару, яка в кінці робочого дня видаляється з приміщення для регенерації або утилізації.

2.9.13. Апарати і ємкості, в яких проводилися роботи з ЛЗР і ГР, після закінчення досліджень повинні негайно промиватися пожежобезпечними розчинами.

2.9.14. Проведення робіт на експериментальних установках, де застосовуються вибухо- і пожежонебезпечні речовини і матеріали, дозволяється тільки після прийняття їх в експлуатацію спеціальною комісією, призначеною наказом по об'єкту.

2.9.15. В лабораторіях забороняється:

- проводити роботи у витяжній шафі при наявності в ній матеріалів і устаткування, які не стосуються операцій, що виконуються;

- цілодобове зберігання ЛЗР, які мають низьку температуру кипіння;

- зберігати зріджене повітря і кисень в одному приміщенні з ЛЗР, жирами і кислотами;

- відлучатися з робочого місця і залишати без нагляду запалені горілки та інші нагрівальні прилади;

- використовувати вогонь для виявлення витікання газу з газопроводу і газових приладів;

- користуватися витяжними шафами з розбитим склом або несправною вентиляцією.

2.10. Обчислювальні центри

2.10.1. Планувальні рішення будівель і приміщень обчислювальних центрів (ОЦ) повинні відповідати проектній документації, розробленій на підставі чинних нормативних документів.

2.10.2. Сховища інформації ОЦ (приміщення для зберігання перфокарт, перфострічок, магнітних стрічок, дисків) повинні розташовуватися у відокремлених приміщеннях, обладнаних стелажами і шафами з негорючих матеріалів.

2.10.3. Установками газового автоматичного пожежогасіння обладнуються приміщення ОЦ відповідно до чинних норм за спеціальним переліком. Інші приміщення обладнуються автоматичною пожежною сигналізацією та пересувними (переносними) вуглекислотними вогнегасниками згідно з чинними нормами, але не менше 2-х у приміщенні.

2.10.4. Над і під залами електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), а також у суміжних з ними приміщеннях не допускається розміщення приміщень категорій А і Б з вибухопожежної небезпеки. Приміщення категорії В повинні відділятися від залів ЕОМ протипожежними стінами.

2.10.5. Фальшпідлоги в приміщеннях ОЦ повинні бути виконані з негорючих матеріалів (або важкогорючих з межею вогнестійкості 0,5 години). Простір під підлогами необхідно поділяти негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 кв.м. Діафрагми повинні мати межу вогнестійкості не менше 0,75 години. Комунікації у місцях перетинання ними діафрагм прокладаються у спеціальних обоймах, а щілини зашпаровуються негорючими матеріалами.

2.10.6. Для миття деталей треба застосовувати негорючі препарати. Знезжирювання та миття вузлів із застосуванням ЛЗР і ГР допускається тільки в спеціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.

У разі необхідності проведення дрібного ремонту або проведення технічного обслуговування ЕОМ безпосередньо у машинному залі і неможливості застосування негорючих засобів для миття, дозволяється мати в машинному залі не більше 0,5 л ЛЗР в пожежобезпечній тарі.

2.10.7. Приміщення, у яких розташовуються персональні ЕОМ і дисплейні зали, де застосування автоматичного пожежогасіння необов'язкове, треба обладнати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.м площі приміщення з урахуванням гранично припустимої концентрації вогнегасної речовини.

2.10.8. Персональні комп'ютери після закінчення роботи вимикаються з джерел електропостачання.

2.10.9. Очищення від пилу вимірювальної апаратури, вузлів та агрегатів ЕОМ, кабельних каналів і простору під підлогою повинно проводитися не рідше одного разу на квартал.

2.10.10. Система вентиляції ОЦ повинна бути обладнана приладами, які забезпечують автоматичне вимикання її при пожежі, а також вогнезатримувальними клапанами.

2.10.11. В приміщеннях ОЦ забороняється:

- розміщати шафи для зберігання матеріалів у машзалах ЕОМ;

- зберігати перфокарти, перфострічки та інші носії інформації, запасні блоки в залах ЕОМ;

- проводити роботи з ремонту вузлів (блоків) ЕОМ у машинному залі;

- залишати без нагляду включену в мережу радіоелектронну апаратуру, яка використовується для вимірювань і контролю за ЕОМ;

- застосовувати плівку на нітрооснові;

- використовувати групові розетки на горючих панелях й електронагрівальні прилади;

- користуватися відкритим вогнем;

- встановлювати ящики з плівками і перфострічками в проходах, на евакуаційних виходах, біля приладів опалення.

3. Вимоги пожежної безпеки до технологічних процесів для заводів та депо по ремонту і технічному обслуговуванню рухомого складу

3.1. Вимоги пожежної безпеки, спільні для заводів та депо по ремонту і технічному обслуговуванню рухомого складу

3.1.1. Загальні вимоги

3.1.1.1. Технологічні процеси необхідно проводити у відповідності з регламентами та іншою, затвердженою у встановленому порядку, нормативно-технічною і експлуатаційною документацією.

3.1.1.2. Технологічне обладнання при нормальних режимах роботи повинно бути пожежобезпечним і мати захисні пристрої, що обмежують масштаб і наслідки пожежі. Обладнання, в якому застосовуються пожежо- і вибухонебезпечні речовини і матеріали, повинно відповідати конструкторській документації.

3.1.1.3. При проведенні й організації технологічних процесів треба здійснювати:

- постійний контроль за роботою систем автоматизації і регулювання вибухопожежонебезпечних технологічних процесів;

- контроль стану повітряного середовища виробничого приміщення;

- заміну пожежонебезпечних речовин на негорючі або важкогорючі;

- своєчасне вилучення вибухопожежонебезпечних відходів виробництва.

3.1.1.4. У технологічних процесах знежирення і зняття фарби з поверхні кузовів рухомого складу повинні застосовуватися пожежобезпечні розчини та препарати.

Якщо пожежобезпечні розчини і препарати не забезпечують необхідної за технологією чистоти обробки виробів, допускається застосування відповідних ЛЗР і ГР за умови точного додержання вимог пожежної безпеки.

3.1.1.5. Приміщення, в яких розміщені вибухопожежонебезпечні виробництва, повинні бути обладнанні автоматичними засобами контролю параметрів процесу, сигналізацією досягнення граничних значень і системами блокування, що запобігають виникненню аварійних ситуацій, які повинні забезпечувати:

- включення в роботу звукової і світлової сигналізації;

- включення аварійної вентиляції;

- зупинку компресорів, насосів та інших апаратів або включення в роботу аварійних засувок (відсікаючих клапанів), які припиняють надходження у технологічне устаткування і комунікації виробничого приміщення пожежонебезпечних речовин;

- викидання горючих газів і пари або зливання ЛЗР та ГР з аварійного технологічного устаткування за межі виробничого приміщення або подачу флегматизаторів у технологічне устаткування і комунікації.

Приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.

3.1.1.6. У виробничих і складських приміщеннях, в яких використовуються або зберігаються речовини і матеріали, здатні створювати вибухонебезпечні концентрації парів та газів, встановлюються газоаналізатори для контролю стану повітряного середовища.

3.1.1.7. Аварійне зливання ЛЗР та ГР із апаратів повинно забезпечуватися аварійними ємкостями, що розташовуються за межами виробничої будівлі, або піддонами з бортами (при невеликій кількості ЛЗР і ГР), що обмежують розлив ЛЗР і ГР по підлозі виробничого приміщення при аварійних ситуаціях.

3.1.1.8. Збірні та аварійні ємкості для ЛЗР і ГР рекомендується обладнувати сигналізаторами максимального рівня заповнення, а при необхідності і переливними трубами, зв'язаними з витратними та запасними ємкостями.

3.1.1.9. Обладнання для зливання ЛЗР та ГР із стаціонарних апаратів у випадку аварії або пожежі повинно бути справним. Засувки ліній аварійного зливання повинні мати розпізнавальні знаки, а підходи до них бути вільними.

3.1.1.10. Профілактичний огляд, планово-попереджувальний і капітальний ремонти технологічного устаткування повинні здійснюватися у терміни згідно з відповідними графіками, з урахуванням заходів щодо забезпечення вибухопожежобезпеки, передбачених проектом, технологічним регламентом, технічними умовами.

3.1.1.11. Технологічне обладнання, апарати і трубопроводи, в яких обертаються речовини, що виділяють вибухопожежонебезпечні пари, гази і пил, повинні бути герметичними.

Не допускається виконувати виробничі операції на обладнанні з несправностями, що можуть стати причиною виникнення пожежі, а також при вимкнених контрольно-вимірювальних приладах, за якими визначаються технологічні параметри.

3.1.2. Виробництва із застосуванням ЛЗР і ГР

3.1.2.1. Переливання ЛЗР і ГР у роздавальних, розливних і розфасувальних приміщеннях повинно бути механізоване, здійснюватися за допомогою насоса або сифона та проводитися на піддонах із кольорових металів з бортиками висотою не менше 0,05 м тільки у спеціальну тару з кришками (пробками), що щільно закриваються. Переливання ЛЗР і ГР вільно падаючою цівкою, а також їх відпускання у скляну чи поліетиленову тару забороняється.

Швидкість заповнення і спорожнення не повинна перевищувати загальної пропускної спроможності встановленого на тарі дихального пристрою.

Замірювання рівня рідини у резервуарах (ємкостях) і відбір проб повинен проводитися у світлий час доби. Забороняється замірювання рівня та відбір проб ручним способом під час грози, закачування або відкачування ЛЗР і ГР.

Забороняється переливання ЛЗР і ГР на складах для зберігання нафтопродуктів.

3.1.2.2. Тара (ємкості) для зберігання, перевезення, використання на робочих місцях та збирання відходів ЛЗР і ГР повинна виготовлятися з матеріалів, що виключають іскроутворення та забезпечують електростатичну безпеку, і мати кришки, які щільно закриваються.

3.1.2.3. Перевезення ЛЗР і ГР повинно здійснюватися з додержанням вимог ГОСТів або ТУ на ці речовини.

ЛЗР і ГР повинні надходити в справній тарі з повним комплектом супровідної документації, оформленої у встановленому порядку.

3.1.2.4. На робочих місцях дозволяється зберігати ЛЗР і ГР у кількості не більше змінної потреби, яка встановлюється для кожного підрозділу головним технологом підприємства.

3.1.2.5. Не використані протягом робочої зміни ЛЗР і ГР повинні видалятися до комор або складів підрозділу. Дозволяється зберігати ЛЗР і ГР у металевих шафах (ящиках), обладнаних місцевою вентиляцією.

На внутрішній стороні кришки шафи (ящика) необхідно вказати найменування і загальну кількість ЛЗР та ГР, яка допускається до зберігання.

Проходи до місць зберігання ЛЗР і ГР повинні бути вільними.

3.1.2.6. Ступінь захисту вентиляційного й електричного обладнання, приладів у приміщеннях при роботах з ЛЗР і ГР вибирається за ПУЕ та відомчими нормативними документами.

3.1.2.7. Робочі поверхні столів і витяжних шаф при роботах з ЛЗР та ГР повинні бути негорючими і мати бортики.

Витяжні шафи повинні утримуватися у справному стані. Користуватися шафами з розбитим склом або неефективно працюючою вентиляцією забороняється.

3.1.2.8. В місцях проведення робіт з ЛЗР і ГР забороняється проведення вогневих робіт та застосування іскроутворювального інструмента.

3.1.2.9. Обладнання й електроустановки повинні мати захист від електростатичної небезпеки у відповідності з вимогами ПУЕ. Обтиральні матеріали повинні застосовуватися тільки з бавовняних і льняних тканин.

3.1.2.10. У місцях проведення робіт з ЛЗР і ГР повинні бути засоби пожежогасіння.

Місця підтікання ЛЗР і ГР необхідно засипати піском або тирсою без використання металевих лопат і совків.

3.1.2.11. Тару, яка вивільнилась, треба зберігати поза межами виробничого приміщення.

3.1.3. Виробництва із застосуванням полімерних матеріалів

3.1.3.1. Технологічні процеси й устаткування виробництва повинні задовольняти вимогам розділу 3.1.1 цих Правил.

3.1.3.2. Стіни, стелі і внутрішні комунікації виробничих приміщень повинні мати гладку, легку для очищення поверхню. Підлоги приміщень та робочий інструмент повинні виключати іскроутворення.

3.1.3.3. У приміщеннях пресування деталей і їх механічної обробки повинні виконуватися вимоги для вибухопожежонебезпечних приміщень категорії Б.

3.1.3.4. Зовнішні поверхні прес-форм і нагрівальних плит повинні мати теплову ізоляцію. Температура поверхні обладнання під час роботи не повинна перевищувати температуру навколишнього середовища більше ніж на 45 град.С.

3.1.3.5. Напруга на стаціонарних нагрівальних плитах не повинна перевищувати 36 В.

3.1.3.6. Перевірку, профілактичний огляд та очищення обладнання і повітроводів витяжних систем необхідно проводити за графіком, який затверджується керівником об'єкта.

3.1.3.7. Місцеві всмоктувачі вентиляційних систем, що видаляють пожежонебезпечний пил, повинні мати заземлення і бути обладнаними захисними сітками або магнітовловлювачами.

3.1.3.8. Комори для зберігання прес-матеріалів треба розміщувати в ізольованих приміщеннях. Запас прес-матеріалів не повинен перевищувати змінної потреби. Місця для розтарювання повинні бути обладнані місцевою вентиляцією. Прес-порошки мають бути в тарі постачальника або в металевій тарі з кришками, які щільно закриваються.

3.1.3.9. Для миття і знежирювання поверхонь виробів, деталей і пресформ треба застосовувати негорючі миючі засоби.

3.1.3.10. Пожежонебезпечне пилоутворювальне устаткування й апарати повинні бути герметичними.

3.1.3.11. Поверхні електродвигунів, світильників, проводки і розподільного обладнання повинні періодично очищатися від горючого пилу.

3.1.3.12. Аналіз запилення та загазування треба проводити згідно з графіком, затвердженим керівником підрозділу, а також після зміни технологічного процесу і ремонту устаткування.

3.1.3.13. Приміщення повинні обладнуватися первинними й автоматичними установками пожежогасіння, а також пожежної сигналізації згідно з затвердженим переліком.

3.1.4. Деревообробні виробництва

3.1.4.1. Технологічне обладнання деревообробних виробництв, прилади опалення і електрообладнання треба очищати від пилу, стружки та інших горючих матеріалів кожної зміни, а будівельні конструкції і світильники - не рідше одного разу на два тижні.

Камери для збирання пилу і циклони повинні бути постійно закритими, а зібрані в них відходи деревини вчасно видалятися. Не можна допускати перевантаження циклонів та забруднення відходами виробництва території в місцях їх розміщення.

Для вилучення відходів деревообробні верстати повинні обладнуватися місцевими відсмоктувачами.

3.1.4.2. Під час експлуатації й обслуговування устаткування повинні вживатися заходи для виключення підтікання і розливу масла та просочення ним дерев'яних конструкцій.

3.1.4.3. Необхідно сурово дотримуватися термінів змащування частин устаткування і підшипників.

3.1.4.4. Розігрівати клей необхідно парою або електроприладами з водяною "лазнею". Клеєварки необхідно розміщувати в ізольованому приміщенні або у відведеному для цього безпечному місці. Клей на основі синтетичних смол та легкогорючих розчинників необхідно зберігати в негорючих ящиках.

3.1.4.5. Приміщення з петролатумними ваннами необхідно обладнувати припливно-витяжною вентиляцією, а ванни - місцевими відсмоктувачами.

Для кожної сушарки треба встановлювати гранично допустиму норму завантаження матеріалами і її температурний режим роботи.

В усіх сушарках терморадіаційного типу з безупинним рухом матеріалів (виробів) необхідно передбачати автоматично відключення системи обігрівання у разі раптової зупинки конвеєра.

3.1.4.6. У деревообробних підрозділах забороняється:

- зберігати лісоматеріали в кількості, яка перевищує змінну потребу;

- залишати по закінченні роботи не прибрану продукцію, стружки, тирсу, пил деревини, масло, оліфу, лаки, клей та інші горючі речовини і матеріали;

- експлуатувати лісопильні рами, круглопильні, фрезерні та інші верстати й агрегати в разі торкання пилами огорож, перекосу рами, ослаблення і неправильної підгонки повзунів, несправних систем охолодження та змащення, нагрівання підшипників понад 70 град.С, вимкнення систем місцевої вентиляції або за їхньої відсутності, а також при порушенні герметичності повітроводів;

- залишати електроустановки під напругою.

3.1.5. Проведення фарбувальних робіт

3.1.5.1. Приміщення фарбувальних і фарбоприготувальних відділень повинні бути обладнані самостійною примусовою припливно-витяжною вентиляцією та системами місцевих відсмоктувачів від фарбувальних камер, ванн занурення, установок обливання, постів ручного фарбування, сушильних камер, ділянок знежирювання тощо.

Забороняється здійснювати фарбувальні роботи з відключеною системою вентиляції. Необхідно передбачати захисне блокування, котре виключає подачу матеріалів (або стисненого повітря) до розпорошувальних пристроїв у разі припинення роботи вентиляції. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних приміщень повинні мати звукову та світлову сигналізацію, яка сповіщає про припинення їх роботи.

3.1.5.2. Підлоги приміщень фарбувальних і фарбоприготувальних відділень повинні бути з негорючих і неіскроутворювальних матеріалів, легко очищатися і бути стійкими до розчинників.

3.1.5.3. Забороняється:

- проводити у фарбоприготувальному відділенні будь-які роботи, крім приготування фарби;

- об'єднувати між собою загальну витяжну вентиляцію, локальні відсмоктувачі повітря від фарбувальних камер, ванн занурення та іншого технологічного фарбувального устаткування, а також вентиляційні системи приміщень фарбоприготувальних відділень;

- захаращувати фарбоприготувальні відділення і фарбувальні камери бідонами, відрами з фарбою та розчинниками, обтиральними матеріалами тощо;

- залишати працюючі фарбувальні установки без нагляду;

- готувати фарби і лаки безпосередньо на робочому місці;

- застосовувати лакофарбувальні матеріали і розчинники невідомого складу, а також речовини та матеріали, на які відсутні показники їх пожежної небезпеки.

3.1.5.4. Лакофарбувальні матеріали дозволяється зберігати:

- у коморах при фарбоприготувальному відділенні в кількості, яка не перевищує тридобової потреби (дозволяється зберігати лакофарбувальні матеріали безпосередньо у фарбоприготувальному відділенні без влаштування окремої комори, якщо змінна потреба у цих матеріалах не перевищує 300 кг);

- у цеховій коморі - в кількості, яка не перевищує змінну потребу;

- на робочих місцях - у кількості, яка не перевищує ємкість фарбоприготувального бака або стандартної фляги (40 л). Тара повинна мати кришки, які щільно закриваються.

3.1.5.5. Фарбувальні роботи, що виконуються способом розпилення лакофарбувальних матеріалів, повинні проводитися у фарбувальних камерах, виконаних з негорючих матеріалів і обладнаних гідрофільтрами або іншими ефективними пристроями очищення.

Під час фарбування розпиленням фарбонагнітальні бачки повинні розміщуватися поза фарбувальними камерами.

Фарборозпилювачі повинні мати заземлення.

3.1.5.6. При застосуванні фарбування методом безповітряного розпилення забороняється включати в роботу електронагрівник установки з підігрівом до повного заповнення гідросистеми. Фарборозпилювач, який перебуває під високим тиском лакофарбового матеріалу, повинен мати на робочому місці попереджувальний напис "Вогненебезпечно! Високий тиск". Сіткові фільтри установок безповітряного розпилення треба вилучати і промивати не рідше одного разу на тиждень.

3.1.5.7. У разі фарбування виробів в електростатичному полі високої напруги роботи мають проводитися у спеціальній огородженій електрофарбувальній камері. Відкриті отвори в огорожі камери можуть влаштовуватися лише для проходження транспортних засобів з виробами, що фарбуються.

Конструкція підвісок для виробів на конвеєрі має бути такою, щоб вироби, які фарбуються, під час роботи не розгойдувалися.

В електрофарбувальному обладнанні необхідно мати захисне блокування, що виключає можливість увімкнення розпилювальних пристроїв, коли вимкнена вентиляція або конвеєр нерухомий, а також відключає електростатичне поле в разі припинення роботи вентиляції.

3.1.5.8. Для аварійного відключення електрофарбувальної камери і конвеєра поблизу камери треба встановлювати кнопки "Стоп", місце розміщення яких повинно бути відоме всьому персоналу.

3.1.5.9. Для зняття остаточного заряду з високовольтного устаткування після вимкнення високої напруги електрофарбувальні камери оснащують автоматичними розрядниками, які повинні бути виконані відповідно до класу зони по ПУЕ.

3.1.5.10. У конвекційних і терморадіаційних сушильних камерах необхідно передбачати захисне блокування для припинення подачі теплоносія та зупинки конвеєра в разі відключення вентиляції.

Забороняється застосовувати у сушильних камерах пальники інфрачервоного випромінювання.

3.1.5.11. Сушильні камери необхідно теплоізолювати негорючими матеріалами (температура зовнішньої поверхні стінок не повинна перевищувати 45 град.С). Нагрівальні прилади повинні мати захист від потрапляння на них крапель лакофарбувальних матеріалів.

3.1.5.12. Сушильні камери повинні бути обладнані відповідними електричними датчиками температур. Регулювання температури повинно здійснюватися автоматично.

3.1.5.13. Під час сушіння пофарбованих виробів в електросушильних камерах забороняється:

- експлуатувати сушарку з несправними електродвигунами;

- підвищувати температурний режим і збільшувати час перебування виробів у камері понад встановлений регламентом;

- здійснювати сушіння виробів без попереднього стікання з їх поверхні надмірної кількості лаку або фарби.

3.1.5.14. У кожному підрозділі пофарбування повинен бути розроблений графік очищення фарбувального устаткування, кабін, вентиляційних камер і повітроводів, апаратів та установок від осілих лаків і фарб.

Витяжні повітроводи повинні мати пристрої для очищення (люки, розбірні з'єднання тощо).

Проведення робіт з очищення фіксується у спеціальному журналі із зазначенням дати, часу проведення і прізвища працівника з обов'язковим контролем за якістю очищення особою, відповідальною за пожежну безпеку підрозділу.

3.1.5.15. Після закінчення роботи необхідно очистити фарборозпилювачі і шланги від залишків лакофарбових матеріалів.

Фарбувальні камери очищаються від осілої фарби в міру її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень після закінчення зміни (коли працює вентиляція).

Ванни гідрофільтрів фарбувальних камер очищаються не рідше одного разу за зміну від фарби, що плаває на поверхні води, і не рідше одного разу на тиждень - від осілої фарби.

Огляд та очищення форсунок гідрофільтрів необхідно здійснювати один раз на добу.

3.1.5.16. Очищення підвісок при конвеєрному пофарбуванні проводиться не рідше двох разів на тиждень.

3.1.5.17. Для підвищення якості очищення камер від осілої фарби та лаку їх стінки рекомендується покривати тонким шаром тавоту або суміші ПС-40. Під час очищення поверхні від осілої нітрофарби не можна допускати ударів по металевих конструкціях. Для запобігання іскроутворенню робочий інструмент повинен бути виготовлений з металу, який не утворює іскор.

3.1.5.18. Під час пофарбування виробів технологічне й електричне обладнання повинно бути заземлене і мати захист від статичної електрики. На повітроводах систем місцевих відсмоктувачів повинні бути встановлені металеві перемички.

3.1.5.19. Пролиті на підлогу лакофарбувальні матеріали і розчинники треба негайно прибирати.

Прибирання епоксидних лакофарбувальних матеріалів необхідно проводити за допомогою паперу, а після цього ганчір'ям, яке просочене ацетоном або етилцелозольвом, після чого промити теплою водою з милом.

Миття підлог, стін й устаткування горючими розчинниками забороняється.

3.1.6. Виробництва з наявністю верстатів, ковальсько-пресового і штампувального устаткування, які містять масла в системах гідроприводу, змащення й охолодження

3.1.6.1. До виробництв з верстатами, ковальсько-пресовим та штампувальним устаткуванням, які містять масла у системах гідроприводу, змащення й охолодження, вимоги пожежної безпеки аналогічні вимогам до виробництв із застосуванням ЛЗР і ГР.

Розміщення верстатів й устаткування повинно відповідати проекту і забезпечувати безпечну евакуацію людей при пожежі.

3.1.6.2. Планово-попереджувальний ремонт і технічне обслуговування повинно проводитися у встановлені терміни. Робота на несправних верстатах й устаткуванні при наявності підтікання масла з систем гідроприводу, змащення й охолодження не дозволяється.

3.1.6.3. Промивання гідробаків, фільтрів та інших вузлів і деталей в органічних розчинниках допускається у ваннах, які поміщено в шафах з витяжною вентиляцією.

Заміна масла в гідробаках здійснюється пересувними насосами з герметичної тари. Пролите масло повинно бути прибране, а система гідроприводу перевірена на герметичність.

3.1.6.4. Ступінь захисту корпусів електродвигунів, приладів, шаф та електричних світильників повинна відповідати класу П-1а по ПУЕ, а кабелі та проводи - мати оболонку з матеріалів, які не розповсюджують горіння. Застосування неізольованних проводів забороняється.

3.1.6.5. Верстати, які містять масла, повинні обладнуватися піддонами, що можуть вмістити весь обсяг масла, а приміщення цехів - засобами пожежогасіння згідно з чинними нормами.

3.1.7. Сушильно-просочувальні відділення

3.1.7.1. Сушильно-просочувальні відділення треба розміщувати в окремому приміщенні, ізольованому від сусідніх приміщень протипожежними перегородками. Приміщення повинно бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією, а електроустановки - відповідати класу приміщень В-1а за ПУЕ.

3.1.7.2. На сушильно-просочувальні відділення поширюються вимоги пожежної безпеки для виробництв із застосуванням ЛЗР і ГР, а також фарбувальних робіт.

3.1.7.3. Розведення просочувального лаку розчинниками до робочої в'язкості і подача його в робочі ємкості повинні здійснюватися по трубопроводах централізовано з лакоприготувального приміщення.

Граничний ступінь заповнення робочих ємкостей повинен зазначатися у технологічному регламенті і місцевій інструкції.

3.1.7.4. Автоклави для просочування обмоток якорів і пофарбування полюсних котушок способом занурення повинні мати спеціальне укриття з витяжною вентиляцією. Обсяг повітря, яке видаляється, повинен бути достатнім для розбавлення випарів розчинників до концентрації, що не перевищує 20% нижньої межі вибуховості.

3.1.7.5. Для аварійного зливання з автоклавів та лакоприймачів просочувальних і лакофарбувальних матеріалів повинен влаштовуватися за межами будівлі підземний резервуар.

3.1.7.6. В сушильно-просочувальному відділенні повинен встановлюватися сигналізатор довибухонебезпечної концентрації парів розчинників, який забезпечує автоматичний і ручний пуск аварійної вентиляції.

3.1.7.7. Для обмеження розливання рідини при пошкодженні устаткування повинні встановлюватися швидкодіючі клапани-відсікачі і засувки, а також обладнано приямок з робочими ємкостями, який розраховано на максимальну кількість рідини, що витікає з найбільшого за обсягом автоклава.

3.1.7.8. Вимоги до сушильних камер викладені в розділі 3.1.5 цих Правил. Природне сушіння пофарбованих полюсних котушок треба проводити у витяжних шафах (камерах), обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

3.1.8. Регенераційно-просочувальні відділення

3.1.8.1. Приміщення регенераційно-просочувальних відділень повинні обладнуватися припливно-витяжною вентиляцією.

3.1.8.2. Приготування масла, просочування підбивних матеріалів і польстерів проводиться у металевих баках з кришками, які щільно закриваються.

3.1.8.3. Сушильні камери для підбивних матеріалів і польстерів обладнуються паропроводом.

Сортування цих матеріалів проводиться на спеціальних столах, обладнаних витяжною вентиляцією.

3.1.8.4. Під спускними кранами роздавальних баків встановлюються металеві деки. Пролиті у них горючі рідини повинні регулярно видалятися.

3.1.8.5. ЛЗР, які застосовуються як розчинники, дозволяється зберігати у металевій тарі з герметичними кришками у кількості не більше змінної потреби.

3.1.8.6. У приміщеннях і на території регенераційно-просочувального відділення забороняється:

- залишати без нагляду у сушильних камерах підбивні та інші матеріали;

- зливати масло з цистерни у баки по відкритих лотках;

- встановлювати і зберігати сторонні предмети і матеріали;

- курити і застосовувати відкритий вогонь.

3.2. Вимоги пожежної безпеки під час проведення робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту рухомого складу

3.2.1. Тяговий рухомий склад (ТРС)

3.2.1.1. У депо і пунктах технічного обслуговування локомотивів (ПТОЛ) повинні бути первинні засоби пожежогасіння у кількості, визначеній чинними нормативними документами. Розливання масла та палива в кузові локомотива чи поблизу нього не допускається.

3.2.1.2. При підзарядженні акумулятормих батарей електровозів на ремонті в кузовах повинна бути включена примусова вентиляція. Кришки акумуляторних ящиків, люки і заливні пробки батарей повинні бути відкриті.

3.2.1.3. У разі проведення ремонту тепловозів і дизель-поїздів дизельне паливо та масло необхідно зливати в спеціально встановлені ємкості.

3.2.1.4. Під час проведення зварювальних робіт у кузові ТРС необхідно обладнати робоче місце первинними засобами пожежогасіння і встановити захисні екрани з негорючого матеріалу.

Виконувати зварювальні роботи на паливних баках і резервуарах дозволяється після вилучення із них залишків горючих рідин й очищення їх водними розчинами технічних миючих засобів з наступною перевіркою на відсутність вибухонебезпечних концентрацій пари ЛЗР.

Вогневі роботи проводяться тільки з оформленням наряду-допуску згідно з додатком 5 до Правил пожежної безпеки в Україні.

Не допускається проведення зварювальних робіт на щойно пофарбованому рухомому складі.

3.2.1.5. Пофарбування кузова зсередини повинно проводитися при включеній примусовій вентиляції.

3.2.1.6. Очищення та знежирювання деталей гідропередачі і дизеля органічними розчинниками, перевірка паливної апаратури та її ремонт повинні проводитися на стендах і у ваннах, обладнаних місцевими відсмоктувачами або витяжними шафами.

3.2.1.7. Пофарбування ТРС необхідно проводити в окремих ізольованих стійлах у відповідності з вимогами розділу 3.1.5 цих Правил.

При виконанні ремонту ПР-3 допускається фарбування локомотива щіткою у загальному приміщенні цеху з дотриманням правил пожежної безпеки і при наявності первинних засобів пожежогасіння. При цьому вибухонебезпечна зона від поверхні пофарбованих вузлів ТРС приймається рівною 5 м. Проводити роботи із застосуванням відкритого вогню допускається на відстані не ближче 15 м від неї.

Місце зварювальних робіт треба обгороджувати захисними екранами, висота яких повинна бути не менше 1,8 м, а відстань між екраном і підлогою - не більше 50 мм. Для запобігання розлітанню розпечених часток цей зазор повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1 х 1 мм.

3.2.1.8. На виробничих дільницях повинні бути відведені місця для куріння, позначені відповідними вказівними знаками. У відділеннях ремонту паливної апаратури, фільтрів, акумуляторних батарей, просочувальному, фарбувальному, столярному та відділеннях з горючими матеріалами не допускається застосовувати відкритий вогонь і курити. На дверях цих приміщень повинні бути вивішені відповідні заборонні знаки.

3.2.2. Вантажні вагони

3.2.2.1. Вантажні вагони і контейнери, які подаються для ремонту в депо, повинні бути ретельно очищені від залишків вантажів, а цистерни - очищені, промиті розчином гарячої води з технічними миючими рідинами, пропарені і провентильовані.

Дані лабораторного аналізу повітряного середовища мають бути підтвержені відповідними документами.

3.2.2.2. Колії ремонту вагонів повинні регулярно очищатися від горючих відходів, які необхідно збирати в металеві ящики з кришками.

3.2.2.3. Зберігання горючих матеріалів, які застосовуються для ремонту вагонів, повинно проводитися у спеціально відведених місцях з додержанням протипожежних розривів від будівель та споруд.

3.2.2.4. У вагонних депо і на коліях відчіпного ремонту вагонів забороняється:

- в'їзд локомотивів у складальні цехи і розміщення вагонів з діючими приладами опалення;

- безвідчіпний ремонт завантажених вагонів із застосуванням електрогазозварювальних робіт без дозволу особи, яка відповідає за пожежну безпеку;

- ремонт у депо і на ремонтних коліях котлів цистерн та інших спеціальних ємкостей з-під ЛЗР і ГР без їх попереднього очищення від залишків нафтопродуктів;

- відігрівання паяльними лампами або факелами зливного обладнання цистерн;

- підігрівання відкритим вогнем мастила і розігрівання залишків в'язких нафтопродуктів під час зливу їх з цистерн або бітумних напіввагонів;

- стоянка автомобілів та автодрезин у складальних цехах;

- зварювальні роботи на рухомому складі, завантаженому небезпечними вантажами, а також на відстані ближче 5 м від щойно пофарбованих місць на вагонах.

3.2.2.5. Під час зовнішнього огляду цистерн з нафтопродуктами і вагонів з небезпечними вантажами необхідно користуватися акумуляторними ліхтарями, вмикання та вимикання яких повинно проводитися на відстані не менше 10 м від місця огляду.

3.2.3.2. Рефрижераторні вагони (секції) та автономні рефрижераторні вагони

3.2.3.1. Розкриття холодильної установки повинно проводитися тільки після відкачування холодоагента з частини, що відкривається.

3.2.3.2. Під час огляду компресора необхідно користуватися тільки переносними лампами напругою до 36 В або акумуляторними ліхтарями.

3.2.3.3. Витікання холодоагента з холодильної установки повинно усуватися негайно. Підтягування болтів, повна або часткова заміна сальникової набивки і запірної арматури допускаються тільки після зниження тиску холодоагента в пошкодженій ділянці до атмосферного з відключенням її від основної магістралі.

Заповнення холодоагентом системи треба виконувати тільки зі сторони низького тиску з категоричною забороною підігрівання балонів.

3.2.3.4. Перед проведенням вогневих робіт з апаратів і трубопроводів необхідно вилучити холодоагент, а внутрішні порожнини сполучити з атмосферою.

3.2.3.5. Ремонт гумового покриття підлоги у вагонах повинен проводитися в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.

Електроустановки повинні відповідати класу приміщення В-1а за ПУЕ.

Гумовий клей і розчинники в кількості не більше змінної потреби повинні зберігатися у металевих ємкостях із кришками, які щільно закриваються.

Під час проведення ремонтних робіт у загальному приміщенні цеху вибухонебезпечна зона приймається рівною 5 м від місця їх проведення. У зазначеній зоні забороняється проведення робіт з іскроутворювальним інструментом, куріння і вогневі роботи, а також повинні виконуватися вимоги п.3.2.1.7 цих Правил.

3.2.3.6. На депо і пункти технічного обслуговування рефрижераторних секцій і АРВ поширюються вимоги розділу 3.1.1, а також вимоги для тягового рухомого складу, вантажних і пасажирських вагонів з аналогічних позицій ремонтних робіт.

3.2.4. Пасажирські вагони

3.2.4.1. Ремонт труб опалення, калориферів, розширювачів, інших вузлів і деталей, розміщених у просторі над стелею та важкодоступних місцях, із застосуванням вогневих робіт повинен проводитися після їх демонтажу і тільки поза межами вагона.

3.2.4.2. Вогневі (зварювальні) роботи безпосередньо на вагонах треба проводити у відповідності з технологічними картами і правилами їх проведення.

3.2.4.3. Фарбувальні роботи всередині вагона допускається проводити тільки щіткою при провітрюванні вагона за допомогою механічної вентиляції.

3.2.4.4. Місця для малярних робіт по фарбуванню вагонів повинні розташовуватися в окремих ізольованих приміщеннях і відповідати вимогам розділу 3.1.5 цих Правил. Допускається у складальному цеху фарбування щіткою кінцевих стін вагонів і тамбурів, грунтування кузовів, при цьому радіус вибухонебезпечної зони від пофарбованих і грунтованих поверхонь приймається рівним 5 м. У зазначеній зоні куріння, застосування відкритого вогню та проведення вогневих робіт забороняється.

3.2.4.5. Перед початком робіт з підзарядження акумуляторних батарей, встановлених на вагонах, повинні бути виставлені попереджувальні знаки "Курити заборонено!" і "Вогненебезпечно!".

Підзарядження акумуляторних батарей повинно проводитися тільки при відкритих акумуляторних ящиках і заливних пробках батарей.

3.2.4.6. У цехах депо забороняється:

- використовувати металеві конструкції вагонів у ролі зворотнього проводу при проведенні електрозварювальних робіт;

- проводити вогневі роботи поблизу акумуляторних ящиків;

- користуватися відкритим вогнем поблизу щойно пофарбованих вагонів і для освітлення всередині вагонів;

- ставити у депо вагони з незагашеними котлами;

- фарбувати котли і котельні відділення під час роботи топки;

- проводити зварювальні роботи на вагонах у цеху профілактичного огляду;

- фарбувати вагони при непрацюючій або несправній вентиляції;

- застосовувати газо-бензорізальні апарати для зрізання болтів і заклепок;

- видаляти шляхом обпалювання стару фарбу на кузовах вагонів.

4. Вимоги пожежної безпеки під час експлуатації рухомого складу

4.1. Загальні вимоги

4.1.1. Рухомий склад парку залізничного транспорту, що перебуває в експлуатації, повинен відповідати вимогам пожежної безпеки, викладеним у державних, галузевих та інших нормативних актах.

4.1.2. Перелік відповідальних осіб за забезпечення пожежної безпеки на рухомому складі та їх обов'язки викладено в розділі 1.2 цих Правил, а також у відповідних інструкціях щодо забезпечення пожежної безпеки в рухомому складі.

4.1.3. Забороняється випускати в експлуатацію після проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту рухомий склад, який не має повного комплекту первинних засобів пожежогасіння, з несправними установками пожежної сигналізації та автоматичними установками пожежогасіння, а також несправними аварійними виходами та системами димовидалення у пасажирських вагонах.

4.1.4. Керівники депо і ремонтних заводів повинні забезпечити виконання вимог пожежної безпеки при проведенні ремонтів КР-1, КР-2 та поточного ремонту рухомого складу в повному обсязі і не допускати його до експлуатації з несправностями, що можуть призвести до виникнення пожежі, та у випадках невиконання робіт щодо модернізації пожежонебезпечних вузлів та засобів пожежогасіння.

4.1.5. Забороняється захаращувати проходи, тамбури й виходи у пасажирських вагонах, вагонах дизель- та електропоїздів, перевозити в них небезпечні вантажі (легкозаймисті рідини, гази, вибухові й отруйні речовини тощо), палити у невстановлених місцях.

4.1.6. Електропечі, електрокалорифери, вентиляційні канали, надстельовий простір тамбурів, шафи з електроапаратами та інші пожежонебезпечні вузли й обладнання повинні бути очищені від пилу, горючих матеріалів і сміття. Періодичність очищення встановлюється у залежності від особливостей експлуатації рухомого складу.

4.1.7. Робітники і службовці, пов'язані з технічним обслуговуванням та ремонтом рухомого складу, локомотивні і поїзні бригади повинні проходити спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки згідно з додатком N 1 до цих Правил.

4.1.8. Обов'язки локомотивної бригади на шляху прямування і при гасінні пожежі визначаються Інструкцією щодо забезпечення пожежної безпеки на локомотивах та в мотор-вагонному рухомому складі.

4.2. Тепловози і дизель-поїзди

4.2.1. Дизельні приміщення тепловозів і дизель-поїздів, апаратні камери, акумуляторні батареї, кабіни машиністів та інші вузли локомотивів і дизель-поїздів повинні вчасно очищатися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватися в чистоті.

Терміни очищення встановлюються технологічним регламентом або інструкціями щодо забезпечення пожежної безпеки.

У кабінах машиністів повинні бути встановлені попільниці в зручних для обслуговуючої бригади місцях. Викидати у вікна незагашені цигарки та сірники забороняється.

4.2.2. Електричні машини, апарати й обладнання (апарати управління, пускорегулювання, контрольно-вимірювальні прилади, електродвигуни, світильники), електропроводи та кабелі за виконанням і ступенем захисту повинні відповідати класу зони (за ПУЕ), мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

4.2.3. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки. Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

4.2.4. На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати й обладнання повинні бути нанесені знаки, які зазначають їх ступінь захисту відповідно до встановлених стандартів.

4.2.5. Входи кабелів, проводів, клемні рейки, перехідні коробки і виходи з них повинні виконуватися із застосуванням ущільнення з негорючих матеріалів і гільз.

З'єднання, відгалуження й окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо).

Місця з'єднання жил проводів і кабелів, з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції. Струм втрат ізоляції з'єднань повинен бути не більшим струму втрат ізоляції цілих жил проводів і кабелів.

При знеструмленні окремих ділянок електричного кола проводи повинні бути від'єднані від клем з обох сторін. Від'єднані кінці треба ізолювати і закріпити, щоб уникнути їх доторкання до частин інших електричних кіл та рухомих деталей.

4.2.6. Електричні проводи, деталі і вузли електричного обладнання, розміщені у місцях можливого впливу на них масла або палива, повинні мати покриття з маслостійких фарб або бути захищені кондуїтами, кожухами тощо.

4.2.7. Електропечі закритого виконання повинні бути закріплені й ізольовані від конструкцій з горючих матеріалів покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу товщиною не менше 10 мм.

4.2.8. У дизель-поїздах та електропоїздах внутрішні поверхні тамбурних шаф з електрообладнанням, камери електрокалориферів і канали калориферного опалення упродовж 1,5 м від камер повинні бути ізольовані покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу товщиною не менше 5 мм.

4.2.9. Під час експлуатації електрокалориферів необхідно систематично проводити пневматичним або гідравлічним способом очищення від забруднень і стежити за тим, щоб транзитні канали, по яких подається нагріте повітря, не мали отворів, за винятком каналів, призначених для подавання повітря у салон.

4.2.10. Гнучкі з'єднання вентиляційних каналів електродвигунів та інших систем, а також захисні рукави силових кабелів повинні бути виконані з негорючих або важкогорючих матеріалів.

4.2.11. Під час поточних ремонтів і технічного обслуговування повинна проводитися очистка дахів локомотивів від нафтопродуктів; глушителів й іскрогасників - від нагару, а також перевірка й очистка дренажних труб тепловозів і дизель-поїздів.

4.2.12. Підтікання масла і палива у трубопроводах, на дизелях, компресорах, редукторах та інших вузлах не допускається. При появі підтікання масла або палива треба негайно усунути пошкодження, а нафтопродукт видалити з допомогою ганчір'я. Чисті і замащені обтиральні кінці повинні зберігатися окремо в металевих ящиках з кришками, які поміщаються у встановлені місця службових відділень або в підкузовні спеціальні ящики.

4.2.13. Змащувальні матеріали повинні зберігатися у металевих ємкостях (бідонах, маслянках тощо) з щільно закритими кришками.

4.2.14. Заповнювати паливні баки тепловозів та дизель-поїздів треба на 50 мм нижче верхнього рівня. Заправний пістолет повинен мати пристрій для накручування на горловину бака, зняття статичної електрики і раптового припинення подачі палива. Після заправлення паливом пробки баків повинні бути щільно закриті.

4.2.15. На тепловозах і дизель-поїздах забороняється:

- користуватися для освітлення та інших цілей відкритим вогнем (факелами, свічками, паяльними лампами тощо);

- курити в дизельному приміщенні, поблизу акумуляторних батарей і під час заправлення паливних баків;

- застосовувати нетипову або невідповідну даному електричному колу за струмом спрацювання апаратуру захисту;

- експлуатувати електрообладнання без дугогасильних камер, з пошкодженою ізоляцією електричних проводів і незакріпленими контактами;

- захаращувати проходи, тамбури і виходи, зберігати і перевозити сторонні предмети (матеріали) у дизельному відділенні, високовольтній камері, шахтах холодильників та інших місцях;

- сушити спецодяг та інші матеріали на двигунах, генераторах, виплескних трубах та інших пожежонебезпечних місцях;

- залишати відкритими індикаторні крани дизелів;

- залишати без нагляду локомотиви з працюючими дизелями;

- промивати бензином або гасом кузови й агрегати. Для цих цілей повинні застосовуватися розчини негорючих технічних миючих засобів.

4.3. Електровози і мотор-вагонний рухомий склад

4.3.1. На електровози і мотор-вагонний рухомий склад поширюються вимоги пп.4.2.1-4.2.5, 4.2.7, 4.2.8, 4.2.10, 4.2.15 (у частині, що стосується електрообладнання та дотримання протипожежного режиму) цих Правил.

4.3.2. Конструкції металевих кожухів електропечей, кабельних вводів та інших вузлів електровозів і мотор-вагонного рухомого складу повинні виключати потрапляння та накопичення під ними сторонніх предметів і сміття.

4.3.3. На електровозах та мотор-вагонному рухомому складі забороняється:

- замикати або розмикати контакти реле примусовим способом;

- експлуатувати ізолятори з механічними пошкодженнями;

- підтікання масла з тягового трансформатора, компресорів та інших вузлів.

4.4. Паровози

4.4.1. Паровози, які працюють на твердому паливі, повинні бути обладнані іскрогасниками і гумовим шлангом для змочування вугілля. Наявність в іскрогасниках зазорів у місцях з'єднань відбійних та інших листів поміж собою, в місцях кріплення сітки біля конуса, пароробочих труб більше 2 мм, а також сіток з розміром чарунок, що не відповідають конструкторській документації, не допускається.

4.4.2. На паровозах, які працюють на твердому паливі, не дозволяється використовувати для розпалювання топок ЛЗР і ГР, а також використовувати дрова, довжина яких перевищує розміри топки.

4.4.3. Паровози, що працюють на рідкому паливі, обладнуються запірними пристроями паливного бака та форсунки. Підтікання палива з форсунки при закритих кранах не допускається.

4.4.4. На паровозах забороняється:

- порушувати порядок операцій з пуску форсунки в роботу або припинення її дії та інструкцію з нафтового опалення паровозів;

- чистити топку, викидаючи шлак під час руху поїзда й у невстановлених місцях;

- захаращувати обтиральними матеріалами та іншими горючими відходами будку машиніста і тендер;

- залишати відкритими люки паливного бака і неочищеними від сажі димові коробки;

- перевищувати встановлену лабораторією депо граничну температуру підігріву палива;

- залишати неприбраним пролите пальне.

4.5. Суцільнометалеві пасажирські, поштові, багажні, поштово-багажні, спеціальні вагони і вагони-ресторани

4.5.1. Конструктивні елементи і матеріали, які застосовуються при ремонті вагоків, повинні відповідати технічним вимогам "Пожежна безпека пасажирських вагонів".

4.5.2. Застосування електроплиток дозволяється у вагонах (поштових, багажних, поштово-багажних і пасажирських), на які є відповідна технічна документація.

4.5.3. Брезентові з'єднання вентиляційних систем і суфле повинні бути просочені вогнезахисними речовинами або виготовлені з негорючих чи важкогорючих матеріалів.

4.5.4. У вагонах пасажирських поїздів забороняється:

4.5.4.1. З утримання та експлуатації електрообладнання:

- включати силову й освітлювальну мережу при наявності несправного електрообладнання;

- експлуатувати кабелі і проводи з пошкодженою ізоляцією, яка втратила захисні властивості;

- експлуатувати силову і освітлювальну мережу при нагріванні приладів або окремих місць на електрощиті;

- залишати під напругою кабелі та проводи з неізольованими струмоведучими жилами;

- користуватися пошкодженими розетками та вимикачами;

- залишати працююче електрообладнання без нагляду;

- користуватися нагрівальними приладами та іншими споживачами електроенергії, не передбаченими схемою вагона та технічною документацією заводу, на якому вагон був побудований або пройшов капітально-відновлювальний ремонт;

- використовувати електрообладнання в умовах, які не відповідають рекомендаціям підприємств-виготовлювачів;

- застосовувати електрообладнання, потужність якого вища від встановленої підприємством-виробником та схемою енергопостачання;

- допускати експлуатацію вагона з витіканням струму на корпус вагона;

- вмикати електрообладнання без відповідного контролю при цьому за показаннями контрольно-вимірювальних приладів;

- залишати міжвагонні електричні з'єднання (штепселі, головки та ін.) не прибраними в холості розетки й захисні коробки;

- проводити зарядку акумуляторних батарей недозволеними способами;

- зберігати сторонні предмети в нішах з електроапаратурою, складати горючі матеріали поблизу приладів опалення, електросвітильників та ін.;

- розкривати кожухи і робити ремонт або регулювання стабілізаторів у вагонах на шляху прямування;

- вмикати електропідігрівачі водоналивних і зливних труб, які не мають приладів автоматичного відключення, більше ніж на 15-20 хв;

- включати електрообігрів вагона з електроопаленням напругою 3000 В при ручному режимі більше ніж на 30-40 хв;

- вмикати електрокалорифери з непрацюючою вентиляцією і допускати їх перегрів вище 28 град.С за показаннями дистанційного термометра;

- встановлювати електричні лампи, потужність яких перевищує встановлену технічною документацією;

- експлуатувати несправні акумуляторні батареї (при наявності короткозамкнутих елементів, обриву понад 20% жил гнучкої перемички або проводу, без кришок або з відкритими коробками запобіжників, з пошкодженими або залитими електролітом чохлами, з невідповідною технічним нормам щільністю і рівнем електроліту та ін.).

4.5.4.2. З утримання й експлуатації приладів опалення:

- експлуатація кухонної плити на рідкому паливі у вагоні-ресторані при наявності течі паливопроводу і тріщин у паливному баці, несправностях або відсутності протипожежних фільтрів у витратному й основному паливних баках, тріщин та відколів на чавунних плитах жарочної поверхні, колосникових решітках і конфорках, несправностях регуляторів та заслонок димоходів, духовок, у плитках та водонагрівачах;

- застосовувати для розпалювання котлів, печей, плит та кип'ятильників легкозаймисті і горючі рідини, а також спалювати в них паливо, яке не відповідає експлуатаційній документації на вагон;

- зберігати за котлом, біля кип'ятильника, кухонних плит, на електропечах і під ними обтиральні та інші горючі матеріали;

- топити котел, бойлер і кип'ятильник без води або з водою нижче допустимого рівня, із зламаними димовитяжними трубами, їх кожухами, розділками, без флюгар або з нарощеними трубами, за відсутності вогневідбивача у топці кип'ятильника;

- залишати без нагляду діючі опалювальні прилади;

- викидати на перегонах і на станціях у невстановлених місцях шлак чи золу, а також чистити котел при відкритих тамбурних дверях під час руху вагона;

- експлуатувати вагони з пошкодженою термоізоляцією стін, перегородок та інших огороджувальних конструкцій у котельних, кухнях, біля кип'ятильників і в надстелевому просторі в зоні проходу димовитяжних труб;

- залишати не очищеними від пилу та інших горючих відходів і матеріалів надстельовий простір котельних, місця розміщення циркуляційних насосів опалення, вентиляційні дефлектори та ін.

4.5.4.3. З додержання протипожежного режиму:

- застосовувати для приготування їжі та інших потреб гасниці, примуси, спиртові пальники, газові прилади, праски, електрочайники та електроплитки, не передбачені конструкцією вагона або його модернізацією;

- відігрівати відкритим полум'ям (факелом, розжареним вугіллям, нагрітим металевим предметом та ін.) заморожені труби водопостачання, опалення та фанової системи;

- палити у невстановлених місцях;

- застосовувати для освітлення відкритий вогонь (свічки без ліхтарів, гасові і карбідні лампи та ін.);

- закривати перехідні тамбурні двері на заглушки на шляху прямування;

- допускати перебування в службових відділеннях сторонніх осіб;

- допускати до поїзної роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) та протипожежних інструктажів, не мають посвідчень про проходження спеціального навчання або не здали екзамен з техніки безпеки при експлуатації електричного устаткування напругою 380-3000 В.

4.5.5. Вимоги пожежної безпеки при підготовці вагонів до рейсу, на шляху прямування поїзда визначаються Інструкцією щодо забезпечення пожежної безпеки у вагонах пасажирських поїздів.

4.6. Рефрижераторні секції (поїзди) й автономні рефрижераторні вагони (АРВ)

4.6.1. На рефрижераторний рухомий склад поширюються вимоги розділів 4.1, 4.2, 4.3 та 4.5 цих Правил у частині, що їх стосується.

4.6.2. Зберігати балони з холодоагентом, також і порожні, треба лише у встановлених інструкцією місцях.

4.6.3. Необхідно щодня перевіряти справність масляних і паливних трубопроводів. При цьому необхідно виконувати вимоги п.4.2.12.

4.6.4. Не допускається накопичування паливно-мастильних матеріалів, обтиральних кінців у піддонах, встановлених під дизель-генераторами.

4.6.5. Забороняється запускати дизелі під час екіпіровки поїзда (секції) дизельним пальним.

4.6.6. Забороняється тримати відкритими двері одночасно між дизельним і щитовим приміщеннями, між щитовим приміщенням і кухнею при роботі плити або котла опалення та, водночас, дизеля.

4.6.7. Обов'язки бригади поїзда під час пожежі визначаються Інструкцією з експлуатації рефрижераторного рухомого складу.

4.7. Вагони-клуби і вагони технічної пропаганди

4.7.1. Обладнання вагонів-клубів і вагонів технічної пропаганди виконується тільки за проектами або типовими проектами, узгодженими з пожежною охороною. Впровадження в експлуатацію здійснюється комісійно, з обов'язковою перевіркою відповідності технічних рішень вимогам пожежної безпеки.

4.7.2. На вагони-клуби і вагони технічної пропаганди поширюються вимоги розділу 4.5 цих Правил.

4.7.3. Із глядацьких і лекційних відділень вагона повинно бути влаштовано не менше двох запасних виходів, не враховуючи виходу через тамбур. Допускається влаштовувати один вихід при наявності у відділенні не більше 30 посадочних місць. Двері, призначені для евакуації, повинні відкриватися у напрямку виходу з вагона. Ширина дверей повинна бути не менше 1 м.

4.7.4. Кіноапаратна повинна бути відділена від глядацьких або лекційних приміщень протипожежною перегородкою з межею вогнестійкості не менше 0,75 години і мати самостійний вихід назовні. Стіни, підлога і стеля кіноапаратної оббиваються листовою покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу.

4.7.5. Проекційні й оглядові вікна в кінопроекційній необхідно захищати заслінками або завісами з механічним приводом з межею вогнестійкості не менше 0,25 години.

4.7.6. Зберігання кіноплівки дозволяється здійснювати тільки у фільмостатах або фільмоносках. Обривки й обрізки кіноплівки повинні складатися у спеціальний металевий ящик, який щільно закривається.

4.7.7. До роботи на кіноапаратурі допускаються особи, які мають кваліфікаційне посвідчення кіномеханіка та посвідчення, яке підтверджуе проходження пожежно-технічного мінімуму, а також щорічну перевірку знань згідно з додатком N 1 до цих Правил.

4.7.8. Для обслуговуючого персоналу має бути розроблена інструкція щодо забезпечення пожежної безпеки та порядку дій у разі виникнення пожежі.

4.7.9. Місце демонстрації кінофільмів повинно бути забезпечене не менше ніж 2-ма вогнегасниками, які можуть застосовуватися для гасіння пожеж класу Е (електроустановки).

4.7.10. Килими, килимові доріжки та інші покриття, драпіровки повинні оброблятися вогнезахисним розчином, надійно кріпитися і бути малонебезпечними за токсичністю продуктів згоряння, а також мати помірну димоутворюючу спроможність (за ГОСТ 12.1.004-89). Організація, яка здійснює обробку, зобов'язана видати акт із зазначенням дати проведення робіт і термінів дії вогнезахисної обробки. Якість вогнезахисної обробки перевіряється щоквартально.

4.7.11. Освітлення допускається тільки електричне (аварійне від акумуляторної батареї) зі світильниками закритого виконання.

4.7.12. У вагонах-клубах і вагонах технічної пропаганди забороняється:

- курити у глядацьких, лекційних і кіноапаратних відділеннях;

- затемнювати вікна ставнями і ставити на вікна грати;

- замикати двері під час проведення масових заходів;

- встановлювати у глядацькому залі стільці, не прикріплені до підлоги;

- зберігати в кіноапаратній сторонні речі, промаслені обтиральні кінці і спецодяг;

- спалювати обривки плівки в котлах вагонів;

- проводити перемотку кіноплівки в період демонстрації фільму, зберігати фільмокопії у відкритому вигляді;

- демонструвати фільми на несправній кіноапаратурі;

- влаштовувати світлові реклами, ілюмінації і новорічні ялинки, застосовувати бенгальські вогні, свічки, піротехнічні вироби;

- допускати у глядацькі, лекційні та інші відділення глядачів (слухачів) понад зазначену в паспорті (проекті) кількість;

- залишати без нагляду кіноапаратні і глядачеві зали під час демонстрації фільму;

- демонструвати фільми на кінопроекційній апаратурі безпосередньо у глядачевій залі.

4.8. Вагони з відеосалонами

4.8.1. Переобладнання вагонів-ресторанів, міжобласних і купейних вагонів у вагони з відеосалонами здійснюється відповідно до вимог Положення про вагони з відеосалонами (577-ЦЛ-90 РД).

4.8.2. Документом, який дозволяє курсувати вагону з відеосалоном у складі швидких і пасажирських поїздів, є акт впровадження в експлуатацію, зареєстрований в Головному пасажирському управлінні (ЦЛ) Укрзалізниці.

4.8.3. Для приймання вагона в експлуатацію створюється комісія, до складу якої входять представники:

- підприємства, яке володіє вагоном;

- підприємства, яке експлуатує вагон;

- пасажирської служби залізниці;

- служби воєнізованої охорони залізниці.

Після приймання вагона акт направляється у Головне пасажирське управління Укрзалізниці. Вагону з відеосалоном присвоюється реєстраційний номер ЦЛ, який вказується в акті приймання.

4.8.4. При переобладнанні вагонів допускається додатково, за узгодженням з пожежною охороною, влаштовувати полиці, кронштейни під відеотехніку, демонтувати перегородки для устаткування відеозалів у купейних вагонах; встановлювати у вагонах-ресторанах барні стійки, вітрини, холодильники, фризери і сокоохолоджувачі.

4.8.5. Додаткові меблі повинні кріпитися до підлоги, перегородок або стін.

4.8.6. Місткість (кількість місць для глядачів) відеозалів повинна відповідати вимогам Положення про вагони з відеосалонами.

4.8.7. Електрообладнання вагонів з відеосалонами повинно відповідати вимогам Положення про вагони з відеосалонами (п.8.1), причому повинні бути виконані наступні основні вимоги пожежної безпеки:

- пускозахисні і вимірювальні прилади необхідно встановлювати на спеціальних металевих щитах. Місце встановлення щита повинно бути оббите покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу товщиною 5 мм;

- уся електропроводка повинна бути прокладена в металорукавах і металевих трубах. Коаксіальні кабелі для передачі відеосигналу допускається прокладати без механічного захисту;

- електромонтажні проводи від одного місця з'єднання до іншого повинні бути суцільними, без пошкоджень ізоляції. З'єднання проводів допускається тільки клемне;

- монтажні проводи повинні бути зібрані в джгути і скріплені бандажами;

- металеві корпуси електрообладнання повинні мати заземлювальні затискачі. Приєднання заземлюючих провідників до корпусів електрообладнання треба виконувати нарізними з'єднаннями. Металорукави і труби для прокладки проводів повинні бути заземлені на корпус вагона;

- для монтажу повинні застосовуватися марки проводів, передбачені Положенням про вагони з відеосалонами.

4.8.8. До складу відеосистем входять:

- відеомагнітофон (вітчизняний або імпортний);

- телевізор, один або декілька, з імпульсним стабілізатором напруги.

В разі недостатнього рівня звуку допускається застосування підсилювальних акустичних систем.

4.8.9. Складові відеосистеми встановлюються на полиці, столи, прокладені листовою гумою товщиною 10-20 мм, і кріпляться кронштейнами, скобами, іншими пристроями, які запобігають їхньому падінню.

4.8.10. Дерев'яні конструкції і деталі вагона, які заново встановлюються, повинні бути оброблені вогнезахисною речовиною.

Організація, яка здійснює обробку, зобов'язана видати акт із зазначенням дати проведення робіт і термінів дії просочення. Якість вогнезахисної обробки перевіряється щороку.

4.8.11. Вагон повинен бути обладнаний установкою пожежної сигналізації, датчики якої мають бути в усіх приміщеннях, крім тамбурів і туалетів.

4.8.12. Вагон повинен бути обладнаний вогнегасниками ОУ-5 або ОП-5, які влаштовуються в залі для глядачів, купе оператора, апаратній, додатково до вогнегасників, якими оснащується вагон згідно з чинними нормами.

4.8.13. Приміщення, в яких встановлюються телевізори, повинні бути укомплектовані покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу або грубошерстої тканини розміром 2 х 2 м.

4.8.14. В усіх приміщеннях застосування електронагрівальних приладів (плиток, чайників, самоварів, кип'ятильників), крім тих, що входять до комплекту устаткування вагонів, а також куріння і застосування відкритого вогню категорично забороняються. Про це повинні сповіщати таблички з чіткими написами і знаками.

4.8.15. Усі вікна у вагоні з відеосалоном повинні бути обладнані під аварійні виходи, за винятком тих, які знаходяться в безпосередній близькості від можливих вогнищ пожежі (телевізорів, електрощитів). До аварійних виходів повинен бути забезпечений вільний доступ. На шибці аварійного виходу (вікна) або поряд з ним яскравою фарбою наноситься напис "Аварійний вихід" і стрілка, що вказує напрямок відчинення вікна. Тимчасово допускається поруч з вікнами, обраними під аварійні виходи, встановлювати на спеціальних кронштейнах молотки, пофарбовані в червоний колір, для розбивання шибок у вікнах під час пожежі.

4.8.16. Відеокасети повинні зберігатися на стелажах або в шафах, виготовлених з негорючих матеріалів. Основний фонд відеокасет треба розміщати в спеціально відведеному для їх схову приміщенні.

4.8.17. У вагонах між службовим відділенням і салоном повинні бути обладнані протипожежні перегородки з межею вогнестійкості не менше 0,75 години.

4.8.18. Двері в коридорі, які примикають до протипожежної перегородки, повинні бути обладнані жаростійким склом.

4.8.19. Вагони повинні бути обладнані пожежними кранами для підключення інвентарното шланга в котельному відділенні і в туалеті негальмового кінця.

4.8.20. Замикати перехідні тамбурні двері на заглушки і виходи з салону під час перегляду відеофільмів не допускається.

4.8.21. Спеціалізоване устаткування вагонів з відеосалонами повинно експлуатуватися згідно з інструкцією заводів-виробників.

4.8.22. Спецобладнання не можна розташовувати поблизу приладів опалення, в нішах або місцях, які не мають достатнього повітряного обміну. Забороняється закривати вентиляційні отвори у кришках, стінках, днищах і корпусах устаткування.

4.8.23. Лінії живлення спецобладнання відеосалону повинні бути виконані окремо від ліній інших споживачів електроенергії і мати власні вимикальні пристрої, розміщені у доступному для обслуговуючого персоналу місці.

4.8.24. Для кожної одиниці спецобладнання на місці її влаштування повинна бути передбачена індивідуальна розетка, змонтована в місці, доступному для швидкого відключення устаткування від електромережі.

4.8.25. В спецобладнанні відеосалонів повинні застосовуватися тільки стандартні запобіжники, номінальні струми яких передбачені інструкцією заводів-виробників з експлуатації цього обладнання.

4.8.26. Забороняється залишати без нагляду увімкнене спецобладнання. Обладнання, що не працює тривалий час, треба відключати від електромережі. Устатковувати телевізори на шляхах евакуації забороняється.

4.8.27. При будь-яких аварійних ситуаціях (іскріння, перегрів, запах диму та ін.) необхідно негайно відключити спецобладнання і повідомити начальника поїзда. При виникненні пожежі обслуговуючий персонал повинен діяти згідно з вимогами Інструкції щодо забезпечення пожежної безпеки у вагонах пасажирських поїздів і Інструкції про заходи пожежної безпеки у вагонах з відеосалонами.

4.8.28. Особи, допущені до обслуговування вагона з відеосалоном, є відповідальними за забезпечення пожежної безпеки у ньому. Вони повинні проходити спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) з питань пожежної безпеки, в подальшому щороку - перевірку знань, і мати при собі посвідчення встановленої форми.

4.9. Вагони з установками двигунів внутрішнього згоряння, відбудовні і пожежні поїзди

4.9.1. Внутрішні конструкції кузовів вагонів-насосних, штабних вагонів для відпочинку повинні відповідати проекту.

4.9.2. Робити у вагонах перепланування без узгодження з пожежною охороною, оздоблювати стіни і стелі горючими матеріалами заборонено.

4.9.3. Стіни, стелі, підлога і двері машинного відділення (відділення для установки двигунів внутрішнього згоряння) повинні бути захищені покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу товщиною не менше 5 мм.

4.9.4. Вихід з машинного відділення повинен влаштовуватися безпосередньо назовні або в тамбур з виходом назовні.

4.9.5. Двигуни внутрішнього згоряння (пожежні мотопомпи) повинні влаштовуватися на металевому піддоні.

4.9.6. Вихлопні труби від двигунів виводяться назовні. По всій довжині їх треба укладати в металевий кожух з отворами для обміну повітря або ізолювати негорючим матеріалом. У місцях пропуску вихлопної труби назовні через підлогу, стіну чи стелю робляться типові розділки.

4.9.7. Переобладнання типової схеми опалення вагонів на комбіноване допускається тільки за спеціально розробленим проектом при узгодженні з органами пожежного нагляду й енергонагляду.

4.9.8. Встановлення газової плити на кухні допускається при наявності узгодженого з пожежною охороною проекту. При цьому газовий балон повинен бути встановлений у зовнішньому тамбурі, а трубопровід для подачі газу проходити під вагоном.

4.9.9. Електроплитки на кухні повинні бути закріплені.

4.9.10. Стіна, яка примикає до газової плити (електроплити), повинна бути захищена негорючим екраном.

4.9.11. Запас пального в металевій герметично закритій тарі у вагоні-насосній (та інших вагонах з двигунами внутрішнього згоряння) може зберігатися тільки в типових металевих ящиках під вагоном. Діжки або каністри з пальним повинні бути надійно закріплені в ящиках. Не допускається зберігання в ящиках будь-яких інших предметів і матеріалів.

4.9.12. Безпосередньо у відділенні двигунів внутрішнього згоряння вагона-електростанції зберігання пального допускається в межах ємкості типового паливного бака двигуна.

4.9.13. Всі паливомаслопроводи повинні мати надійне з'єднання, яке виключає підтікання масла і палива. Пролите паливо або масло повинно негайно прибиратися. Обтиральний матеріал допускається зберігати тільки в межах змінної потреби.

4.9.14. Заправка двигунів пальним здійснюється лише при денному світлі і при зупиненому холодному двигуні.

4.9.15. Для куріння у вагонах повинні бути визначені спеціально обладнані місця.

4.9.16. Для поїздів, до складу яких входять вагони з двигунами внутрішнього згоряння, повинні бути розроблені інструкції про заходи пожежної безпеки.

4.9.17. У вагонах з установками двигунів внутрішнього згоряння забороняється:

- курити (крім спеціально виділених приміщень) і користуватися відкритим вогнем;

- зберігати промаслені обтиральні матеріали, а також устаткування, предмети і матеріали, не передбачені технологією проведення робіт;

- допускати підтікання масла з гідросистем підйомних установок;

- зберігати запас палива, крім заповнених витратних баків;

- залишати працюючий двигун без нагляду;

- працювати з несправними двигунами, з витіканням пального чи мастила;

- заповнювати переносні ємкості шляхом переливання з діжок із запасом бензину (для цієї мети повинен бути спеціальний ручний насос).

4.10. Вагони-крамниці

4.10.1. Обладнання залізничних вагонів під крамниці виконується за кресленнями (типовими проектами), узгодженими з пожежною охороною.

4.10.2. На вагони-крамниці поширюються вимоги Правил пожежної безпеки в Україні в частині підприємств торгівлі.

4.10.3. Опалення вагонів-крамниць допускається водяне, освітлення - електричне зі світильниками закритого виконання.

4.10.4. В котельній і в службових відділеннях при установці кухонної плити стіни, підлога та стеля захищаються покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу товщиною не менше 5 мм. При встановленні й експлуатації кухонної плити і котлів опалення потрібно дотримуватися вимог розділу 4.5 цих Правил.

4.10.5. Обов'язки обслуговуючого персоналу визначаються місцевою інструкцією про заходи пожежної безпеки у вагонах-крамницях.

4.11. Вагони-готелі

4.11.1. На вагони-готелі поширюються вимоги розділу 7.1 Правил пожежної безпеки в Україні.

4.11.2. Вагони-готелі (купейні пасажирські вагони), встановлені на постійних місцях стоянки єдиною групою, повинні використовуватися тільки для відпочинку.

4.11.3. Всі громадяни, які прибувають на відпочинок, повинні бути ознайомлені черговим адміністратором з основними вимогами пожежної безпеки. Це має бути засвідчене власноручними підписами громадян.

4.11.4. У вагонах-готелях на видних місцях повинні бути вивішені:

- схематичний план індивідуальної евакуації з купе, місць розміщення засобів пожежогасіння, а також необхідний пояснювальний текст і пам'ятка про дії у разі виникнення пожежі;

- стисла пам'ятка для відпочиваючих про правила пожежної безпеки.

4.11.5. Вагони-готелі допускається об'єднувати в групи. Кожна група повинна складатися не більше ніж з 10 вагонів. Протипожежний розрив між групами влаштовується не менше 15 метрів.

4.11.6. Обслуговування вагонів-готелів здійснюється черговими адміністраторами, для яких повинні бути відведені два службових купе, розташованих у різних кінцях групи вагонів. Службові купе чергових адміністраторів повинні бути обладнані переговірними пристроями з кожним вагоном і телефонним зв'язком.

4.11.7. Особи, допущені до обслуговування вагонів-готелів, повинні пройти спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму.

4.11.8. Черговий адміністратор повинен мати при собі комплект ключів від дверей евакуаційних виходів, електричний ліхтар, знати порядок виклику пожежної охорони і дій у разі виникнення пожежі, а також мати індивідуальні засоби захисту органів дихання для організації евакуації. В нічний час черговому адміністраторові забороняється спати і відлучатися за межі вагонів-готелів.

4.11.9. У вагонах-готелях забороняється:

- користуватися будь-якими видами нагрівальних приладів;

- курити, в тому числі і в тамбурах;

- зберігати ЛЗР і ГР;

- закривати двері перехідних майданчиків на замки;

- застосовувати відкритий вогонь.

5. Вимоги пожежної безпеки під час перевезення вантажів

5.1. Перевезення небезпечних вантажів

5.1.1. До небезпечних вантажів належать речовини, матеріали, вироби, відходи виробництва та іншої діяльності, які за своїми властивостями чи особливостями (за наявності певних факторів у процесі транспортування), при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт і зберіганні можуть завдати шкоди навколишньому середовищу, стати причиною вибуху, пожежі або пошкодження транспортних засобів, обладнання, будівель і споруд, а також загибелі, травмування, отруєння, опіків чи захворювання людей, тварин, птахів.

5.1.2. Клас, підклас, категорія і група небезпечних вантажів визначається вантажовідправником відповідно до ГОСТ 19433-88 "Вантажі небезпечні. Класифікація і маркування".

5.1.3. До перевезення залізницями допускаються небезпечні вантажі, поіменовані в абетковому покажчику і у Переліку небезпечних вантажів класу 1 (додатки 2 і 10 до Правил перевезення небезпечних вантажів залізницями, що затверджені на п'ятнадцятому засіданні Ради по залізничному транспорту держав-учасниць Співдружності).

5.1.4. Загальні умови перевезення небезпечних вантажів визначаються відповідними розділами Правил перевезень вантажів і Правилами перевезень небезпечних вантажів залізницями і повинні безумовно виконуватися при підготовці рухомого складу під навантаження, а також при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт і транспортуванні цих вантажів.

5.1.5. Небезпечні вантажі подаються до перевезення вантажовідправником у передбаченій стандартами або технічними умовами тарі й упаковці.

5.1.6. Допускається за дозволом Укрзалізниці, на підставі клопотання міністерства або відомства вантажовідправника, перевезення не поіменованих в абетковому покажчику небезпечних та інших вантажів, які необхідно перевозити в спеціально призначених вагонах або за умов, не передбачених Правилами перевезень небезпечних вантажів, з додатком до клопотання за встановленою формою характеристики вантажу й аварійної картки.

Відповідальність за наслідки, викликані неправильним визначенням умов перевезення вантажу і надання неправильних відомостей щодо його характеристик у аварійній картці, несе вантажовідправник.

5.1.7. Під час перевезення небезпечних вантажів необхідно перевірити:

- наявність у документах на перевезення під назвою вантажу помітки про номер аварійної картки або помітки про її додання, а також встановленого Правилами перевезення вантажів маркування;

- правильність заповнення перевізних документів (наявність штемпелів про ступінь вибухової або пожежної небезпеки, норми прикриття, порядок спускання з гірок, очищення і безпеки тари з-під небезпечних вантажів);

- готовність вагонів і контейнерів, які подаються під навантаження небезпечних вантажів, ліквідацію в них нещільностей, очищення та промивання після вивантаження небезпечних вантажів;

- правильність постановки вагонів і платформ з контейнерами до складу поїздів з додержанням встановлених норм прикриття.

5.1.8. Рухомий склад, який подається під завантаження будь-яких вантажів, повинен бути очищений від горючого сміття і залишків раніше перевезених вантажів.

5.1.9. Не допускається перевезення на відкритому рухомому складі вантажів, які упаковані із застосуванням паперу та інших легкогорючих матеріалів. При використанні таких матеріалів для захисту від механічних пошкоджень і впливу атмосферних опадів вантаж повинен бути упакований у щільні ящики - з багатошарової фанери або зі щільно підігнаних між собою обструганих дощок.

5.2. Перевезення вантажів у супроводі провідників вантажовідправників (вантажоодержувачів)

5.2.1. Забороняється захаращувати вантажем та іншими матеріалами дверні отвори вагонів.

5.2.2. При наявності у вагонах печей топчани, постільні та особисті речі провідників і запаси палива та надійно закріплені вантажі, в тому числі у горючій упаковці, треба розміщувати на відстані не менше 1 м до печей, не ближче 1,25 м від їх топливних отворів і витримувати відстань не менше 0,5 м між верхнім рівнем вантажу та стелею вагона.

5.2.3. У вантажних вагонах дозволяється встановлення тільки чавунних печей стандартного типу зі спалюванням твердого палива за умов додержання таких вимог:

- місце встановлення печі на підлозі по негорючому матеріалу товщиною 10 мм ізолюється піддоном з покрівельної сталі, виготовленим у вигляді дека з висотою бортів не менше 15 мм, яке прикріплюється до підлоги вагона цвяхами довжиною 30-50 мм;

- вісь отвору димової труби в стельовій розділці повинна збігатися по вертикалі з віссю отвору кришки чавунної печі, а ізольована ділянка підлоги перед топковим отвором - виступати за контури печі на 500 мм та з інших сторін - на 250 мм;

- опори чавунної печі повинні забезпечувати її правильне і стійке положення;

- кріплення печі до підлоги вагона здійснюється шурупами або цвяхами довжиною не менше 150 мм;

- димова труба діаметром 120 мм повинна виводитися тільки крізь постійну типову розділку в даху вагона, бути вище нього на 300-400 мм і закінчуватися іскрогасним ковпаком, а ланки труби повинні з'єднуватися по ходу диму і входити одна в одну на 70 мм;

- допускається встановлення двох печей у центрі вагона проти дверних отворів, зв'язаних за кільця дротом діаметром 3-4 мм. Димовитяжні труби повинні складатися не більше ніж з двох колін і виводитися поверх вантажу у відповідні стельові пічні розділки. У кожній половині вагона горизонтальна частина труб кріпиться у трьох місцях до стелі і розтяжками з дроту діаметром 3 мм - до бокових стін. Відстань від димовитяжної труби до стелі вагона і вантажу не повинна бути меншою від 700 мм (при цьому не допускається знаходження під трубами горючих матеріалів);

- вантажовідправник зобов'язаний забезпечити провідників з метою пожежогасіння запасом води у кількості не менше 100 л води в брезентових або поліетиленових ємкостях і зажадати від них додержання заходів пожежної безпеки відповідно до правил перевезення вантажів.

5.2.4. У вагонах для освітлення повинні застосовуватися пожежобезпечні освітлювальні прилади.

5.2.5. Провідники, які супроводжують небезпечні вантажі, повинні знати розроблену і затверджену вантажовідправником службову інструкцію з супроводу вантажу, його небезпечні властивості і заходи пожежної безпеки. У разі виникнення пожежі або аварійної ситуації провідники зобов'язані діяти у відповідності до вимог Правил безпеки та порядку ліквідації аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізницею.

5.2.6. Провідникам забороняється курити, користуватися свічками, залишати або вішати ліхтарі у місцях, до яких дістають тварини, а також складати сіно і солому поблизу відкритих дверних отворів і люків, допускати у вагони, які ними супроводжуються, сторонніх осіб, провозити не зазначені в накладній вантажі та понад встановлену норму ручну поклажу.

5.2.7. Вантажовідправник (вантажоодержувач) несе повну відповідальність за наслідки, викликані відправкою небезпечного вантажу без провідників.

5.3. Вантажно-розвантажувальні роботи під час перевезення пожежонебезпечних вантажів

5.3.1. Працюючі на завантаженні або розвантаженні пожежонебезпечних вантажів повинні бути забезпечені вантажовідправником (вантажоодержувачем) необхідними засобами індивідуального захисту і проінструктовані з правил поводження з конкретним видом вантажу.

5.3.2. Під час виконання вантажно-розвантажувальних операцій з пожежонебезпечними вантажами працюючі повинні:

- суворо дотримуватися вимог маркування і попереджувальних написів на упаковках;

- не допускати скидання вантажу з плеча і не застосовувати допоміжних перевантажувальних засобів, здатних пошкодити тару або упаковку;

- курити тільки в спеціально відведених місцях;

- кріпити вантажі у транспортному засобі тільки за допомогою іскробезпечного інструменту.

5.3.3. Місця навантаження і розвантаження пожежонебезпечних вантажів повинні мати достатнє освітлення для забезпечення виконання робіт у сутінках.

5.3.4. Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних операцій з пожежонебезпечними вантажами несе прийомоздавач, який контролює проведення цих робіт.

5.4. Перевезення нафтопродуктів

5.4.1. Під час перевезення ЛЗР і ГР наливом у цистернах необхідно перевірити:

- очищення від забруднення зовнішньої поверхні цистерни;

- щільність закриття кришки нижнього зливного пристрою;

- правильність наливання цистерн за сезонними нормами з урахуванням можливого змінення температури зовнішнього середовища;

- наявність під кришками ковпаків ущільнюючих прокладок суворо за діаметром кришки;

- герметичність цистерн (у разі наявності підтікання нафтопродуктів включення цистерни до складу поїзда забороняється);

- наявність відповідних знаків на цистерні, які характеризують небезпеку вантажу;

- наявність і справність запобіжного клапана.

5.4.2. Огляд цистерн, які завантажені ЛЗР і ГР, у нічний час повинен проводитися тільки з використанням акумуляторних ліхтарів у вибухобезпечному виконанні.

5.4.3. Під час зливання цистерн з в'язкими ГР розігрівання у них вантажу і зливних пристроїв з використанням відкритого вогню забороняється.

5.4.4. Перед зливанням і наливанням нафтопродуктів на зливно-наливних естакадах повинні бути перевірені правильність відкриття переключаючих вентилів, засувок та щільність з'єднання шлангів. Виявлена теча на зливно-наливних пристроях повинна бути негайно усунена. У разі неможливості усунення течі стояки або секції повинні бути відключені до повного усунення несправності.

5.4.5. Наконечники гнучких рукавів, телескопічні та інші пристрої, які використовуються для наливання, повинні бути виконані з іскробезпечного матеріалу. Довжина наливних пристроїв має бути такою, щоб вони занурювалися до дна цистерни під час наливання нафтопродуктів.

5.4.6. Під час подавання на зливання-наливання цистерн з ЛЗР і ГР повинно бути прикриття з двох порожніх або завантажених негорючими вантажами платформ (вагонів). Паровози повинні працювати тільки на рідкому паливі.

5.4.7. Під час подавання на зливання-наливання і виведення маршрутів машиністам тепловозів і паровозів забороняється підводити потяги до межі зливно-наливних пристроїв без сигналу, сифонити, відкривати і форсувати топку, гальмувати і штовхати потяг, тримати відкритим піддувало, користуватися відкритим вогнем. Швидкість руху під час подавання цистерн не повинна перевищувати 5-6 км/год.

5.4.8. Гальмування потягу металевими башмаками на території зливно-наливних пристроїв забороняється. Для цієї мети повинні використовуватися тільки дерев'яні підкладки. Не дозволяється також використання металевих ломів та інших металевих речей для зрушення з місця і підкочування цистерн.

5.4.9. Сортування цистерн, зчіплення і розчіплення їх повинно виконуватися за межами зливно-наливних естакад.

5.4.10. На зливно-наливні естакади поширюються вимоги розділів 2.2.3 і 6.2 цих Правил.

5.5. Перевезення автотракторної техніки

5.5.1. Під час перевезення автотракторної техніки вантажовідправник повинен суворо виконувати технічні умови навантаження і кріплення вантажів та правил пожежної безпеки.

Вантажовідправник автотракторної техніки зобов'язаний підготувати її таким чином, щоб забезпечити безпеку руху поїздів і збереження її під час перевезення.

5.5.2. Залишок палива у баках не повинен перевищувати:

- для легкових автомобілів, колісних тракторів малої і середньої потужності, автомобілів вантажністю до 5 т - 10 л;

- для автомобілів вантажністю понад 5 т, гусеничних тракторів і важких шляхових машин - 15 л.

5.5.3. Під час навантаження й супроводу автотракторної техніки забороняється:

- користуватися свічками, факелами та іншими джерелами відкритого вогню, курити і використовувати різноманітні нагрівальні прилади;

- залишати паливні баки з відкритими горловинами;

- заводити двигуни, заправляти автотракторну техніку паливом і підключати різні джерела споживання до акумуляторної батареї під час перевезення;

- перевозити в машинах ЛЗР і ГР;

- використовувати бензин та інші ГР для промивання кузова і деталей;

- захаращувати кабіни, кузови техніки і рухомий склад обтиральними матеріалами, папером та іншими горючими матеріалами;

- приймати до перевезення машини з підтіканням бензину, дизельного пального, масла й електроліту.

6. Вимоги пожежної безпеки до складів загального і спеціального призначення, вантажних районів, контейнерних майданчиків та сортувальних платформ

6.1. Загальні вимоги

6.1.1. Об'ємно-планувальні рішення при будівництві або реконструкції складських будівель, а також побутових приміщень повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм і відомчих норм технологічного проектування. Категорії складських приміщень та будівель з вибухопожежної і пожежної небезпеки повинні визначатися за відомчими нормами технологічного проектування.

6.1.2. Під час зберігання в складах (приміщеннях) різних речовин і матеріалів повинні враховуватися їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості (здатність до окиснення, самозаймання у разі потрапляння вологи, взаємодії з повітрям тощо), сумісність, а також ознаки однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі (згідно з додатком 4 до Правил пожежної безпеки в Україні (z0219-95) ) .

Спільне зберігання в одній секції з каучуком або автомобільною гумою, а також ЛЗР та ГР з будь-якими іншими матеріалами, незалежно від однорідності застосовуваних вогнегасних речовин, не дозволяється.

6.1.3. Зберігання вантажів, тари і вантажних механізмів на рампах складів не дозволяється.

Матеріали, вивантажені на рампу, в той же день до кінця роботи складу повинні бути прибрані.

6.1.4. У складських будівлях (приміщеннях) усі операції, пов'язані з розкриттям (відкоркуванням) тари, розфасуванням продукції, перевіркою справності і дрібним ремонтом, приготуванням робочих сумішей пожежонебезпечних рідин та іншими подібними роботами, повинні здійснюватися в ізольованих приміщеннях.

6.1.5. У разі застосування безстелажного способу зберігання матеріали повинні складатися у штабелі. Проти дверних отворів необхідно залишати проходи, ширина яких повинна дорівнювати ширині дверей, але бути не меншою 1 м. Якщо склад шириною понад 10 м, то посередині його робиться повздовжній прохід шириною не менше 2 м. Ширина проходу і місця штабельного зберігання повинні бути позначені лініями на підлозі, які добре видно. Ширина проходу між стелажами повинна бути не менше 1 м. Відстань між стелажами і стінами повинна бути не меншою 0,8 м.

6.1.6. Складські приміщення (відсіки), які розміщені в підвальних або цокольних поверхах, повинні мати люки або вікна розміром 0,9 х 1,2 м з приямками, які розміщуються згідно з вимогами будівельних норм. При неможливості виконання цієї вимоги, дозволяється обладнувати ці приміщення спеціальною системою видалення диму.

6.1.7. У складах конторські і побутові приміщення повинні відділятися протипожежними перегородками першого типу і протипожежними перекриттями третього типу (без отворів), мати самостійний вихід назовні.

Дозволяється розміщувати в складських приміщеннях робочі місця комірників (обліковців, товарознавців) з огородженням їх скляними перегородками або негорючими матеріалами висотою 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей і матеріальних цінностей.

6.1.8. Горючі конструкції будівель і навісів складів повинні бути оброблені вогнезахисними речовинами.

6.1.9. Використання опалювальних електронагрівальних приладів дозволяється тільки в приміщеннях для обслуговуючого персоналу складів (конторські, побутові), відокремлених від складських приміщень протипожежними перегородками і перекриттями.

6.1.10. В складських приміщеннях, де зберігаються вибухопожежонебезпечні речовини та матеріали (лаки, фарби, розчинники, сірники та ін.), балони з газом і продукція в аерозольній упаковці, на зовнішній стороні дверей (воріт) повинна бути вивішена інформаційна картка, у якій має бути наведена характеристика пожежної небезпеки товарів, зазначена їх кількість і заходи, яких необхідно вжити під час гасіння пожежі.

6.1.11. У складських приміщеннях не дозволяється:

- зберігання товарів навалом і впритул до приладів і труб опалення;

- стоянка і ремонт вантажно-розвантажувальних і транспортних засобів;

- експлуатація газових плит, печей, побутових електронагрівальних приладів і встановлення штепсельних розеток;

- розміщення чергового освітлення і прожекторів зовнішнього освітлення безпосередньо на дахах складів;

- зберігання аерозольних упаковок в одному приміщенні з окислювачами, горючими газами, ЛЗР і ГР;

- зберігання кислот там, де можливе їх сполучення з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження;

- зберігання рослинних масел спільно з іншими горючими речовинами;

- використання транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння без іскрогасників;

- в'їзд локомотивів безпосередньо в складські приміщення категорій А, Б, В;

- куріння, застосування відкритого вогню;

- встановлення під навіси дахів складів і критих сортувальних платформ локомотивів, дрезин, мотовозів, вагонів, які опалюються печами, а також цистерн з ЛЗР і ГР.

6.1.12. Залежно від класу приміщень складів за ПУЕ електропроводка й електричні світильники повинні відповідати вимогам розділів 7.3 та 7.4 ПУЕ.

Електросвітильники у приміщеннях складів треба розміщувати над проходами. Вони повинні бути на відстані не менше 0,3 м від горючих конструкцій і 0,5 м від вантажів.

6.1.13. В неробочий час всі силові й освітлювальні мережі в складах повинні знеструмлюватися. Увімкнення і вимкнення силового й освітлювального електрообладнання треба робити в кожній секції складу окремо.

Вимикальні апарати повинні бути встановлені зовні складів на негорючих стінах або на окремо встановлених опорах у закритих негорючих ящиках, які в неробочий час повинні пломбуватися або опечатуватися.

6.1.14. Транзитна прокладка проводів або кабелів всередині складських приміщень не допускається.

6.1.15. Допускається застосовувати переносні електричні світильники з напругою 12 В у захисній металевій сітці.

6.1.16. Стелажі і шафи для зберігання вантажів повинні бути виконані з негорючих матеріалів і надійно закріплені. В окремих випадках, коли це вимагається правилами зберігання вантажів, допускається застосовувати дерев'яні полиці, просочені вогнезахисною речовиною.

6.1.17. Не дозволяється використовувати горищні приміщення для зберігання будь-яких вантажів. Вікна горищних приміщень повинні бути з цілими шибками і зачинені.

6.1.18. Вантажні райони, матеріальні склади і бази повинні бути обгороджені парканом. Утримання території повинно відповідати вимогам розділу 1.3.1 цих Правил.

6.1.19. Відкриті стоянки автомобілів на складських територіях допускається розміщувати не ближче 10 м від будівель, споруд і майданчиків зберігання вантажів, а від глухих протипожежних стін - на відстані не менше 2 м.

6.1.20. Не допускається розміщення повітряних ліній електропередачі і зовнішніх електропроводів над горючими покрівлями, навісами, штабелями горючих вантажів, тари і складами для зберігання горючих матеріалів.

6.1.21. Майданчики для навантаження і вивантаження небезпечних вантажів повинні розташовуватися не ближче 50 м від будівель, споруд і шляхів організованого руху поїздів. При цьому зберігання небезпечних вантажів слід здійснювати в складах I та II межі вогнестійкості.

6.1.22. Комори для балонів з газами і хімічних речовин на вантажних подвір'ях, матеріальних складах і базах розташовуються в спеціально відведених місцях.

6.1.23. Естакади та інші розвантажувальні пристрої для вивантаження вугілля повинні розташовуватися не ближче 50 м від складів тарних і штучних вантажів та контейнерних пунктів.

6.1.24. Розміщення складів для ЛЗР і ГР на територіях вантажних районів і матеріальних складів (баз) не допускається.

6.1.25. В усіх складських приміщеннях повинні бути вивішені таблички із зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, а також заборонні знаки: "Вогненебезпечно!" і "З вогнем не входити!".

6.2. Склади ЛЗР і ГР

6.2.1. На складах ЛЗР і ГР, які є частиною підприємств (промислових, транспортних тощо), норми зберігання нафтопродуктів і протипожежні вимоги до приміщень, пов'язаних із зберіганням та роздачею нафтопродуктів, а також до протипожежних розривів регламентуються чинними будівельними нормами.

6.2.2. Відкриті склади ЛЗР і ГР треба розміщувати на майданчиках з нижчою відміткою відносно виробничих будівель і території населених пунктів.

Резервуари повинні мати огорожі (обвалування), які перешкоджають розтіканню рідин у разі аварії. Склади нафтопродуктів, які розташовуються на обгороджених майданчиках підприємств, не повинні мати окремої огорожі.

6.2.3. Територія складу ЛЗР і ГР повинна бути рівною, утрамбованою, посипаною піском, обгородженою, мати зовнішнє освітлення й утримуватися в чистоті. Місця, де були розлиті горючі рідини, повинні засипатися піском.

6.2.4. Для запобігання теплового впливу сонячного проміння наземні резервуари мають бути пофарбовані світлою фарбою.

6.2.5. На кожному резервуарі повинні бути вказані вид продукту, тип резервуара і максимальний рівень заповнення. Результати огляду резервуарів та іншого устаткування складів ЛЗР і ГР повинні записуватися в спеціальному журналі. Забороняється експлуатація резервуарів з наявністю підтікання і наскрізних отворів.

6.2.6. Земляне обвалування і загорожа повинні завжди бути в справному стані, площа всередині обвалування - спланована, посипана піском і утримуватися в чистоті. Пошкодження обвалування і перехідних містків треба негайно усувати.

6.2.7. При огляді резервуарів, відборі проб або проведенні замірів рівня рідини треба застосовувати пристрої, які виключають іскроутворення при ударах. Треба здійснювати нагляд за справністю блискавковідводів і заземлюючих пристроїв, перевіряти їх опір розтіканню електричного струму не рідше одного разу на рік. Вогнеперегороджувачі повинні перевірятися при температурі повітря вище нуля не рідше одного разу на місяць, а при температурі нижче нуля - не рідше двох разів на місяць.

6.2.8. Роботи з ремонту резервуарів треба проводити тільки після відокремлення від нього трубопроводу, відкриття всіх люків, ретельного очищення від залишків нафтопродуктів, відбору з резервуара проб повітря і проведення аналізу на відсутність вибухонебезпечної концентрації.

6.2.9. При наливанні нафтопродуктів наконечник шланга повинен бути опущений до дна цистерни.

Категорично забороняється наливати ЛЗР і ГР в резервуари, цистерни та іншу тару вільно спадаючою цівкою. Інструмент, який застосовується під час операції зливання або наливання, повинен бути виготовлений з металу, що не утворює іскор при ударах.

6.2.10. Для місцевого освітлення під час зливно-наливних операцій необхідно застосовувати акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні.

6.2.11. Зливні і наливні трубопроводи та стояки підлягають регулярному оглядові і повинні своєчасно ремонтуватись.

6.2.12. У приміщеннях насосних станцій повинен здійснюватися постійний нагляд за герметичністю насосів і трубопроводів, їх схеми повинні бути вивішені у встановлених місцях. Течі в сальниках насосів і в з'єднаннях трубопроводів повинні негайно усуватися.

Перед початком роботи насосних станцій повинна бути включена припливно-витяжна вентиляція.

6.2.13. Ремонт електрообладнання, електромереж, зміну електроламп дозволяється виконувати тільки з відключеним електроживленням.

6.2.14. ЛЗР і ГР у тарі треба зберігати в будівлях (під навісами, на відкритих майданчиках), які мають нижчі відмітки до рівня землі, ніж відмітки виробничих цехів і населених пунктів.

Майданчики повинні мати огорожі (обвалування), які перешкоджають розтіканню рідини на випадок аварії.

6.2.15. Зберігати ЛЗР і ГР потрібно тільки в справній тарі. Укладку діжок у сховищі необхідно проводити обережно, не допускаючи їх ударів, і обов'язково пробками вгору.

6.2.16. Для розливання ЛЗР і ГР повинен бути передбачений ізольований майданчик (приміщення), обладнаний відповідними пристроями для виконання цих робіт.

6.2.17. На території складів ЛЗР і ГР забороняється:

- рух автомобілів, тракторів та іншого транспорту, не обладнаного спеціальними іскрогасниками, засобами пожежогасіння і заземлюючими пристроями;

- курити, а також застосовувати відкритий вогонь для освітлення та відігрівання замерзлих або застиглих нафтопродуктів, частин запірної арматури, трубопроводів тощо. Відігрівати їх потрібно тільки парою, гарячою водою або нагрітим піском.

6.3. Склади зберігання небезпечних й особливо небезпечних вантажів

6.3.1. Небезпечні й особливо небезпечні вантажі треба зберігати у відповідності до вимог пожежної безпеки в разі сумісного зберігання речовин і матеріалів. При вході до кожного складу, відсіку або комори на помітному місці повинен бути вивішений список речовин, допущених до зберігання в даному приміщенні, а також вказаний вид вогнегасних засобів.

6.3.2. Складські приміщення з небезпечними й особливо небезпечними вантажами повинні бути розташовані на відстані не менш ніж:

- 35 м від шляхів організованого руху поїздів, виробничих і службових будівель;

- 50 м від місць масового перебування людей.

Стоянка автотракторної техніки на території складів не допускається.

6.3.3. Умови сумісного зберігання і розділення речовин та матеріалів, які належать до розряду небезпечних й особливо небезпечних, регламентуються додатком 7 до ГОСТ 12.1.004-91 і повинні суворо виконуватися.

6.3.4. Небезпечні й особливо небезпечні речовини та матеріали в пошкодженій тарі або упаковці, а також з іншими порушеннями, які можуть призвести до пожежі, вибуху й отруєння, приймати до навантаження або зберігання забороняється.

6.4. Склади лісоматеріалів

6.4.1. Лісоматеріали повинні бути укладені в штабелі за розробленими й узгодженими з відомчою пожежною охороною технологічними картами.

Розміри штабелів круглого лісу не повинні перевищувати за шириною довжину колоди, за довжиною - 50 м і за висотою - 2 м.

Розміри штабелів пиломатеріалів і шпал не повинні перевищувати за довжиною та шириною довжини дошки, шпали або бруска, а за висотою - 4 м.

Штабелі повинні формуватися в групи. Кількість штабелів у групі не повинна перевищувати 12 за граничної довжини групи - 50 м і за ширини - 15 м. Розриви між штабелями в одній групі повинні бути не менше 2 м, а між групами - 25 м.

6.4.2. Основа під штабелі пиломатеріалів, круглого лісу і шпал перед складуванням повинна бути очищена.

У разі чималих накопичень відходів під штабелями їх покривають шаром піску, гравію або землі.

6.4.3. До штабелів лісоматеріалів повинен бути забезпечений вільний доступ. У протипожежних розривах між штабелями не допускається складування лісоматеріалів, устаткування тощо. Розміщення пакетів лісоматеріалів у проїздах і під'їздах до вододжерел забороняється.

На територію складу дозволяється в'їзд тепловозів, обладнаних іскровловлювачами, і паровозів, працюючих на рідкому паливі.

6.4.4. У спекотну, суху і вітряну погоду територію, що межує зі штабелями і розриви між ними, рекомендується щодня поливати водою.

6.4.5. Не допускається зберігання на складі речовин і матеріалів, які не належать до профілю даного складу.

6.4.6. Оздоблення кабін мостових, консольних, козлових, вежових та інших кранів горючими матеріалами і зберігання в них змащувальних й обтиральних матеріалів забороняється.

6.4.7. Територія складу лісоматеріалів повинна бути в чистоті і періодично очищатися від кори, трісок та інших відходів деревини, а також сухої трави, листя, тополиного пуху.

6.5. Склади вугілля і торфу

6.5.1. Майданчики для складування вугілля і торфу повинні бути очищені, обгороджені, освітлені й обладнані пожежними гідрантами. З майданчиків відкритого складування повинен влаштовуватися стік води за межі території складу. Грунти, які містять органічні речовини (бітуми, колчедани), не можуть бути використані для підштабельних підставок.

Застосування асфальту, асфальтобетону і дерев'яних настилів для покриття майданчиків забороняється.

6.5.2. Забороняється розміщувати штабелі вугілля і торфу під різноманітними комунікаціями (газопроводом, електролінією) і над місцями проходження підземних споруд і комунікацій (тунелів, трубопроводів, кабелів).

6.5.3. Вугілля і торф різноманітних марок і видів повинні вкладатися в окремі штабелі. Забороняється складування знов привезеного вугілля в старі відвали вугілля, які пролежали понад один місяць.

6.5.4. Відстань між складеними штабелями вугілля повинна бути не менше 1 м при висоті штабеля не більше 3 м і не менше 2 м - при більшій висоті штабелів.

6.5.5. Для торфу висота штабелів не повинна перевищувати 3 м, довжина підстави - 80 м, ширина - 15 м. Штабелі розміщують попарно, з розривами між кожною парою в 4 м і між суміжними парами не менше 20 м. Між торцями штабелів роблять розрив для кускового торфу 10 м, для фрезерного - 20 м. Для вугілля висота штабеля не повинна перевищувати 5 м, довжина основи - 200 м, ширина - 30 м.

6.5.6. При укладанні вугілля і торфу та їх зберіганні не повинно допускатися потрапляння в штабелі відходів деревини, ганчір'я, паперу, сіна.

6.5.7. Для запобігання самозайманню вугілля і торфу необхідно здійснювати систематичний контроль за їх температурою шляхом встановлення у відкосах штабелів контрольних залізних труб і термометрів.

6.5.8. При підвищенні температури вище 60 град.С необхідно ущільнити штабель на ділянці виникнення осередку можливого самозаймання або видалити розігріте вугілля (торф), негайно засипавши місце, що звільнилось, свіжим вугіллям (торфом) й ущільнити його.

6.5.9. Видалене зі штабелю розігріте вугілля охолоджується шляхом розкидання його на запасному майданчику шаром до 0,5 м. Після охолодження допускається закладка такого вугілля назад у штабелі. Воно має бути використане в першу чергу.

6.5.10. Забороняється приймати на склад вугілля і торф з осередком самозаймання.

6.5.11. Гасіння або охолодження вугілля водою безпосередньо в штабелях не допускається. Вугілля, яке зайнялося, треба гасити водою тільки після вилучення з штабеля.

6.5.12. При виявленні займання брикетованого торфу в штабелях необхідно осередки займання залити водою з додаванням змочувача або закидати сирою торф'яною масою, після чого розібрати уражену частину штабеля. Фрезерний торф, який загорівся, необхідно видалити, а місце, що звільнилося, заповнити сирим торфом й ущільнити.

6.6. Склади горючих газів (ГГ)

6.6.1. Балони з ГГ дозволяється зберігати в приміщеннях і на відкритих майданчиках, захищених від впливу опадів та сонячних променів.

6.6.2. Допускається розміщення групових балонних установок без протипожежних розривів тільки біля глухих негорючих стін будівель.

Зберігання групових балонних установок допускається в шафах або спеціальних будках з негорючих матеріалів.

6.6.3. Склади необхідно поділяти на відсіки. Кількість відсіків визначається у залежності від виду ГГ і можливості їх сумісного зберігання згідно з вимогами додатка 7 до ГОСТ 12.1.004-91.

В кожному ізольованому відсіці допускається розміщати не більше 500 балонів з горючими або 1000 балонів з негорючими газами. Загальна ємкість складу не повинна перевищувати 3000 балонів (у перерахунку на 40-літрові).

6.6.4. Балони, призначені для зберігання ГГ, повинні задовольняти вимогам Правил устаткування та безпечної експлуатації судин, працюючих під тиском. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована у встановлений для даного газу колір.

6.6.5. Забороняється заповнювати ємкості скрапленими газами падаючими цівками. Налив повинен проводитися під рівень (шар) рідини, яка знаходиться у резервуарі, цистерні. Забороняється проводити зливно-наливні операції скраплених газів під час грозових розрядів.

6.6.6. Не допускається перевищення встановлених норм заповнення балонів газами.

Норма наповнення балонів газами і засоби її контролю повинні бути вказані в цеховій інструкції.

6.6.7. Балони з ГГ (водень, ацетилен, пропан, етилен тощо) повинні зберігатися окремо від балонів з киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором та іншими окислювачами.

6.6.8. У вибухонебезпечних приміщеннях станцій скраплених газів і в приміщеннях для зберігання балонів з ГГ повинні бути встановлені прилади, які сигналізують про виникнення небезпечної концентрації газу в приміщенні. За відсутності зазначених приладів необхідно проводити лабораторний аналіз повітря на вміст у ньому газу не рідше одного разу за зміну.

Проби повітря для аналізу треба відбирати в нижній і верхній зонах приміщення.

6.6.9. При складуванні не можна допускати ударів балонів між собою, падіння балонів на підлогу.

6.6.10. У складах балонів з ГГ не дозволяється зберігати інші речовини, матеріали і предмети.

6.6.11. Покриття підлоги складу і рампи повинно бути неіскроутворюючим та з негорючих матеріалів. Експлуатація закритих складів, не обладнаних вентиляційними установками, забороняється.

6.6.12. При перекантуванні балонів вручну забороняється братися за вентилі. Торкатися вентилів кисневих балонів і балонів зі стисненим повітрям руками, рукавицями й обтиральним матеріалом, які забруднені маслами та жирами, забороняється.

6.6.13. В складах повинні бути вивішені інструкції, правила, плакати щодо правил поводження з балонами. Розміщувати балони необхідно таким чином, що був забезпечений вільний доступ до них для термінової евакуації.

6.7. Контейнерні майданчики, сортувальні платформи по переробці великовагових вантажів

6.7.1. Майданчики та платформи повинні мати тверде покриття і проїзди, які забезпечують вільний під'їзд та розворот пожежних автомобілів.

6.7.2. Ширина смуги руху на прямих ділянках повинна бути не менше 4 м. При односторонньому розміщенні критих складів і платформ відстань від них до огорожі повинна бути не менше 16 м; при двосторонньому розміщенні відстань між складами повинна бути не менше 28 м. При тупиковому проїзді в кінці його необхідно передбачати майданчик для розвороту автомобілів у вигляді кільця із зовнішнім радіусом не менше 15 м.

6.7.3. Майданчики і платформи повинні постійно бути в чистоті, суха трава з території повинна вчасно видалятися.

6.7.4. По фронту встановлених на майданчику контейнерів, а також великовагових вантажів через кожні 100 м влаштовуються і позначаються протипожежні розриви шириною не менше 5 м.

6.7.5. Ремонт мостових, козлових кранів та інших засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт з проведенням газоелектрозварювальних робіт повинен проводитися на відстані не ближче 20 м від місць установки контейнерів і вантажів.

6.7.6. На контейнерних майданчиках, сортувальних платформах і майданчиках по переробці великовагових вантажів забороняється:

- розпалювати вогнища, курити і користуватися відкритим вогнем;

- приймати від клієнтури порожні контейнери, не очищені від пакувальних відходів та іншого сміття;

- проводити маневрові роботи тепловозами, паровозами без іскрогасних пристроїв;

- загороджувати протипожежні розриви, проїзди, під'їзди і пожежні гідранти;

- зберігати ЛЗР і ГР.

7. Протипожежне водопостачання, пожежна техніка і засоби зв'язку

7.1. Системи протипожежного водопостачання підприємств залізничного транспорту повинні цілодобово забезпечувати подачу води з необхідними витратами і тиском, при недостатньому тиску в мережі - обладнуватися насосами-підвищувачами.

Відповідальність за технічний стан пожежних гідрантів на водопостачальній мережі несуть керівники об'єктів, власники, орендарі.

7.2. Пожежні резервуари, водосховища, водопостачальна мережа, гідранти, спринклерні, дренчерні і насосні установки повинні бути в постійній готовності до використання, а пожежні насоси перевірятися на утворення необхідного тиску з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі.

7.3. До природних пожежних водосховищ і гідрантів повинні бути влаштовані зручні під'їзди та пірси розмірами не менше ніж 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забору води будь-якої пори року.

7.4. Під час експлуатації штучних закритих пожежних водосховищ необхідно:

- влаштовувати на перехресті доріг стрілочні покажчики з написом "До водосховища N ___";

- стежити за рівнем води і поповнювати її, а при виявленні течі негайно вживати заходів до усунення причин;

- не допускати витрат води на господарські чи інші потреби;

- стежити за збереженням і справним станом відкосів, водозабірних пристроїв, проїздів та майданчиків біля водосховищ;

- не допускати засмічення водосховища сміттям і сторонніми предметами, у разі загнивання води її відкачувати, а водосховище очищати і заповнювати свіжою водою.

7.5. Поблизу місць розміщення пожежних гідрантів і водосховищ треба влаштовувати об'ємні зі світильником або пласкі із застосуванням світловідбивальних покрить покажчики з позначеннями на них:

- для пожежного гідранта - літерним індексом "ПГ", цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра водопроводу в міліметрах, виду водопроводної мережі (тупикова, кільцева);

- для пожежного водосховища - літерним індексом "ПВ", цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, які можуть одночасно встановлюватися на майданчику поблизу водосховища.

7.6. Пожежні гідранти перевіряються відповідальними особами на працездатність двічі на рік з реєстрацією результатів перевірки в журналі встановленої форми. Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути пофарбовані в червоний колір, очищені від бруду, криги і снігу, в холодний період року - утеплені, а стояки - звільнені від води.

7.7. В усіх приміщеннях пожежні крани внутрішнього протипожежного водопостачання повинні знаходитися в опломбованих шафах, обладнані стволами та сухими, добре скатаними та примкнутими до крана та ствола пожежними рукавами, які необхідно не рідше одного разу на 6 місяців перемотувати.

На дверцях шафи пожежного крана із зовнішньої сторони необхідно вказати літерний індекс "ПК", порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.

7.8. Підрозділи і допоміжні приміщення об'єктів повинні бути оснащені засобами гасіння пожеж і зв'язку для негайного виклику пожежної охорони.

7.9. Засоби зв'язку і сигналізації треба утримувати в справному стані, який забезпечує в будь-який час доби прийом та передачу сигналу про виникнення пожежі.

7.10. Категорично забороняється використання пожежної техніки й устаткування для потреб, не пов'язаних з навчанням пожежних формувань і гасінням пожеж.

7.11. Виїзна пожежна техніка й устаткування повинні постійно знаходитися в справному стані і розміщуватися в опалюваному приміщенні.

Відповідальність за стан і своєчасний ремонт пожежної техніки й устаткування та засобів зв'язку несе керівник об'єкта. Вогнегасники, які знаходяться у виробничих приміщеннях підрозділів, та засоби виклику пожежної охорони передаються під відповідальність (збереження) керівників цих підрозділів або осіб, які їх заміщають.

7.12. Порядок розміщення, обслуговування і застосування вогнегасників визначається інструкціями підприємств-виготовників, чинними нормативно-технічними документами і наступними вимогами:

- не допускається зберігати і застосовувати в непровітрюваних приміщеннях площею менше 15 кв.м вогнегасники із зарядом, який містить галоїдно-вуглеводневі сполучення;

- забороняється встановлювати вогнегасники на шляху евакуації, крім випадків розміщення їх у нішах;

- вогнегасники повинні розміщуватися в тумбі або шафі, які дозволяють визначити тип вогнегасників, що зберігаються в них, на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього краю вогнегасника та від дверей на відстані, достатній для їх повного відкривання.

- в зимовий час при температурі нижче плюс 5 град.С пінні вогнегасники треба переносити в опалюване приміщення з вказівкою місця їх розміщення.

7.13. Засоби пожежогасіння і пожежний інструмент необхідно фарбувати згідно з державними стандартами.

7.14. Вимоги до пунктів стоянки та дільниць виїзду пожежних поїздів, порядку їх формування й утримання регламентуються Положенням про пожежні поїзди на залізничному транспорті.

8. Порядок дій адміністрації і технічного персоналу підприємств залізничного транспорту й пожежної охорони під час ліквідації пожеж

8.1. Працівники залізничного транспорту у разі виявлення пожежі зобов'язані:

- негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону (при цьому необхідно назвати адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище) і вжити заходів щодо виклику на місце пожежі керівника підприємства або іншої компетентної посадової особи;

- вжити заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі і збереження матеріальних цінностей.

8.2. Керівник підприємства або інша посадова особа, яка прибула до місця пожежі, зобов'язані:

- продублювати повідомлення про пожежу в пожежну частину;

- залучити до гасіння пожежі добровільну пожежну дружину об'єкта, довести подію до відома власника підприємства;

- у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі існуючі сили та засоби;

- видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;

- припинити всі роботи (якщо це можливо за технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов'язаних з гасінням пожежі;

- здійснити, у разі необхідності, відключення електроенергії (за винятком живлення систем протипожежного захисту), зупинення пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, систем вентиляції в аварійному і суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та виконати інші заходи, які сприяють запобіганню розвитку пожежі і задимленості будівлі;

- перевірити включення в роботу автоматичних систем протипожежного захисту (сповіщення людей про пожежу, пожежогасіння, протидимового захисту);

- здійснювати керівництво гасінням пожежі до прибуття пожежної охорони з урахуванням специфічних особливостей об'єкта, що горить;

- забезпечити захист людей, які беруть участь в гасінні пожежі, від можливих обвалів конструкцій, ураження електрострумом, отруєнь, опіків;

- організувати зустріч пожежної охорони і надати допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до місця пожежі та в установці на водні джерела;

- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію матеріальних цінностей і забезпечити їхнє збереження;

- у разі необхідності викликати до місця пожежі медичну та інші аварійно-рятувальні служби.

8.3. Після прибуття підрозділів пожежної охорони керівник об'єкта (підрозділу) або інша посадова особа, керуюча гасінням пожежі, поступає в підпорядкування керівника гасіння пожежі (КГП) і діє за його вказівками.

8.4. Представник об'єкта в оперативному штабі пожежогасіння зобов'язаний консультувати керівника гасіння пожежі про специфічні особливості об'єкта, що горить (його технології, небезпеку впливу на апарати та матеріали високої температури пожежі і продуктів горіння тощо).

Рекомендована програма навчання заходам пожежної безпеки працівників залізничного транспорту

Ця програма визначає порядок організації і проведення протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з працівниками залізничного транспорту.

Працівники підприємств залізничного транспорту під час прийому на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (протипожежні інструктажі) відповідно до порядку, встановленого розділом 1 цих Правил.

Особи, які влаштовуються на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, до початку самостійного виконання робіт повинні пройти навчання з пожежно-технічного мінімуму, а після цього - постійно, один раз на рік - перевірку знань.

Особи, які суміщують професії (роботи), навчаються або інструктуються за основною і суміжною професією (роботою).

Організація своєчасного і якісного проведення спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника, а у структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів.

Порядок проходження працівниками спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань визначається керівником підприємства (наказом чи відповідним положенням, яке опрацьовується на підприємстві та затверджується керівником).

Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання, інструктажів або перевірки знань, не дозволяється.

1. Протипожежні інструктажі

1.1. До протипожежних інструктажів належать вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі.

1.2. Вступний протипожежний інструктаж проводиться з усіма працівниками, щойно прийнятими на постійну або тимчасову роботу, і з прибулими на підприємство у відрядження, на практику (навчання).

Інструктаж проводиться на підставі чинних на Укрзалізниці правил, інструкцій та інших нормативних актів з пожежної безпеки в спеціально обладнаному приміщенні фахівцем, на якого покладено ці обов'язки, і може поєднуватися зі вступним інструктажем з охорони праці.

Програма такого інструктажу затверджується керівником (заступником, головним інженером) підприємства.

Особи, які інструктуються, повинні бути ознайомлені з:

- наявністю небезпечних у пожежному відношенні виробництв (дільниць, робіт) та їх загальною характеристикою;

- чинними на об'єкті правилами, інструкціями, наказами, положеннями з питань пожежної безпеки, загальними вимогами щодо підтримки протипожежного режиму;

- порядком куріння, застосування відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;

- можливими причинами пожеж та запобіжними заходами щодо них;

- відповідальністю за порушення правил пожежної безпеки;

- місцем розташування об'єктової пожежної охорони (пожежного поїзда або команди) та найближчої пожежної частини;

- прийнятою системою (порядком) сповіщення людей про пожежу;

- діями у разі виникнення пожежі (порядком виклику пожежної допомоги, евакуації людей, матеріальних цінностей та ін.);

- правилами користування первинними засобами пожежогасіння.

1.3. Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника.

Його повинні проходити:

- всі новоприйняті на постійну чи тимчасову роботу;

- переведені з інших структурних підрозділів підприємства;

- особи, які прибули на підприємство у відрядження для безпосередньої участі у виробничому процесі;

- будівельники сторонніх організацій, які виконують на підприємствах Укрзалізниці будівельно-монтажні, ремонтні чи інші роботи;

- учні (студенти) під час виробничої практики (навчання), а також перед проведенням з ними практичних занять у навчальних майстернях, лабораторіях та ін.

Програма проведення первинного протипожежного інструктажу затверджується керівником відповідного структурного підрозділу, відповідальним за протипожежний стан.

1.4. Програми для проведення вступного і первинного протипожежних інструктажів погоджуються з посадовою особою відомчої пожежної охорони, яка здійснює контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки на підприємстві, або з начальником добровільної пожежної дружини.

1.5. Під час проведення первинного протипожежного інструктажу необхідно ознайомити працівників із:

- стислою характеристикою пожежної небезпеки агрегатів, устаткування, речовин і матеріалів, які використовуються в даному приміщенні чи певній споруді;

- можливими причинами виникнення пожеж і запобіжними заходами і діями щодо них (у тому числі в процесі роботи і після її завершення);

- правилами (інструкціями) пожежної безпеки, встановленими для працівників даного приміщення, дільниці чи споруди, із зазначенням місця куріння, якщо це не забороняється;

- засобами зв'язку і місцем розміщення найближчого телефону;

- правилами утримання шляхів евакуації;

- призначенням наявних установок пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння;

- місцем розташування первинних засобів пожежогасіння і правилами їх використання;

- діями в разі виникнення пожеж (порядком виклику пожежної охорони, сповіщення людей, проведення евакуації та ін.).

1.6. Повторний протипожежний інструктаж проводиться на робочому місці не рідше одного разу на рік за переліком питань, з якими необхідно ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів.

1.7. Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці чи в наданому з цією метою приміщенні:

- у разі введення в дію нових чи перероблених нормативних актів з питань пожежної безпеки (норм, правил, інструкцій, положень і т.п.);

- у разі зміни технологічного процесу, використанні нового, заміні чи модернізації наявного пожежонебезпечного устаткування;

- на вимогу державних інспекторів пожежного нагляду або посадових осіб відомчої пожежної охорони, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у випадках пожежі і користуватися первинними засобами пожежогасіння.

Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників споріднених спеціальностей (видів робіт). Обсяг і зміст інструктажу визначається у кожному випадку окремо в залежності від причин, які викликали необхідність його проведення.

1.8. Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з робітниками перед виконанням пожежонебезпечних робіт (зварювальних, розігрівальних та ін.), при ліквідації аварій, стихійного лиха.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий протипожежні інструктажі проводяться безпосередньо керівниками робіт (начальником виробництва, цеху, дільниці, поїзда та ін.), які пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Первинний, повторний та позаплановий інструктажі закінчуються перевіркою знань. Перевірку здійснює особа, яка проводила інструктаж.

Після проведення всіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, в спеціальних журналах встановленого зразка згідно з додатком N З до Типового положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в закладах і організаціях України (далі - Типове положення про спеціальне навчання) робляться записи (окремо від інструктажів з питань охорони праці) з підписами осіб, з якими проводився інструктаж і тих, хто його проводив.

Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі, який дозволяє виконання робіт (наряд-допуск, дозвіл).

2. Спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) і перевірка знань працівників, залучених до робіт з підвищеною пожежною небезпекою

Заняття з пожежно-технічного мінімуму проводяться з працівниками, які приймаються на роботу з підвищеною пожежною небезпекою:

- електрогазозварювальниками;

- особами, які будуть безпосередньо брати участь у виробничому процесі в приміщеннях категорій з вибухопожежної небезпеки А і Б (відповідно до ВНТП 24-86);

- особами, які будуть виконувати роботи на установках, устаткуванні, апаратах, де перебувають в обігу легкозаймисті та горючі рідини, горючі гази, речовини і матеріали, спроможні вибухати або горіти при взаємодії з водою, киснем повітря і одне з одним та ін;

- працівниками складського господарства, де зберігаються пожежонебезпечні матеріали і речовини;

- електриками, які працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах (відповідно до ПУЕ);

- іншими категоріями працівників, діяльність яких вимагає більш глибоких знань з питань пожежної безпеки і навиків у разі виникнення пожежі.

Під час навчання пожежно-технічному мінімуму у відповідності з Програмою теми 3, 4 і 5 в основному належить відпрацьовувати практичним шляхом з засобами пожежогасіння та зв'язку, які є на об'єкті.

Працівники у разі переводу з одного цеху до іншого повторно вивчають пожежно-технічний мінімум за темами 2, 4 і 5.

Пожежно-технічний мінімум проводиться з метою підвищення загальних пожежно-технічних знань працюючих, їх навчання правилам пожежної безпеки з урахуванням пожежонебезпечних особливостей виробництв (промивно-пропарювальні станції, шпалопросочувальні заводи, пункти зливання і наливання нафтопродуктів, пункти навантаження та розвантаження небезпечних, легкогорючих і цінних вантажів, цехи просочування і регенераційні, деревообробні цехи та ін.), глибшого ознайомлення з протипожежними заходами і діями в разі виникнення пожежі, напрацювання навичок використання наявних засобів пожежогасіння.

Порядок, форма, місце проведення пожежно-технічного мінімуму, а також конкретний перелік робіт і спеціальностей, з яких проводиться таке навчання, встановлюються наказом керівника підприємства з урахуванням специфіки виробництва, характеру і виду робіт, вимог відповідних міжгалузевих та галузевих нормативних актів і цих Правил.

Заняття проводяться по групах з урахуванням фаху працівників.

Можливе проведення занять із запрошенням для їх проведення сторонніх фахівців, які мають відповідні знання з питань, що вивчаються, і ліцензію на проведення таких занять за спеціальними програмами, або в установленому порядку на інших споріднених за технологією підприємствах, де є необхідні для цього умови та фахівці.

В таких випадках результати спеціального навчання фіксуються на підприємствах, де воно проводилося.

По закінченні вивчення програми пожежно-технічного мінімуму у тих, хто навчався, приймаються заліки, результати яких оформляються протоколом. Комісія для прийому заліків створюється наказом керівника. Її очолює заступник керівника (головний інженер) підприємства.

Допускається здача заліків за місцем навчання на інших підприємствах за участю в комісії представника адміністрації підприємства, яке відрядило працівників на навчання.

Працівники, які показали задовільні знання з питань пожежної безпеки, одержують посвідчення встановленого зразка (додаток N 4 до Типового положення про спеціальне навчання) і допускаються до роботи.

Звільнення від проходження навчання може надаватися особам, які на попередньому місці роботи вже проходили його за спеціальністю чи видом роботи, на яку їх приймають, і мають про це посвідчення. При цьому термін останньої перевірки їх знань не повинен перевищувати одного року.

Працівники, які проходять попереднє спеціальне навчання на підприємстві, куди вони оформляються, можуть звільнятися від вступного і первинного протипожежних інструктажів. При навчанні на інших підприємствах працівники від таких інструктажів не звільняються.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, повинні щороку проходити перевірку знань з питань пожежної безпеки. Комісія з перевірки знань також створюється наказом керівника підприємства і її очолює один із його заступників чи головний інженер.

Допускається утворення декількох комісій, очолюваних заступниками керівників, при наявності на підприємстві самостійних структурних підрозділів.

Перелік питань для перевірки знань з пожежної безпеки розроблюється комісією та затверджується керівником підприємства.

Результати перевірки оформлюються протоколом. При незадовільному результаті перевірки працівники зобов'язані пройти її повторно протягом місяця. Відмітки про перевірку вносяться до посвідчення про проходження спеціального навчання.

3. Програма проведення занять з пожежно-технічного мінімуму

На заняттях доцільно вивчити такі теми:

Тема 1 (2-4 години). Заходи пожежної безпеки на об'єкті.

Стисла характеристика виробництва (об'єкта) і його пожежної небезпеки. Основні положення Закону України "Про пожежну безпеку" (3745-12) . Загальнооб'єктові правила, інструкції, положення і накази з питань пожежної безпеки. Відповідальність за порушення правил пожежної безпеки.

Основні причини пожеж: несправність устаткування, іскри електрогазозварювальних робіт і необережне поводження з вогнем, несправність електроустановок, порушення правил користування інструментами й електронагрівальними приладами та ін.

Вимоги щодо утримання території, протипожежних розривів, джерел протипожежного водопостачання.

Дії робітників і службовців щодо виявлення порушень правил пожежної безпеки. Місце розташування і порядок виклику об'єктової пожежної охорони, а в разі її відсутності - найближчої пожежної частини.

Порядок організації, мета і завдання добровільної пожежної дружини.

Тема 2 (2-4 години). Заходи пожежної безпеки на робочому місці.

Характеристика пожежної небезпеки агрегатів та установок, які знаходяться в приміщенні (споруді). Дії персоналу у разі порушення режиму роботи устаткування, машин та апаратів. Протипожежний режим на робочому місці. Правила пожежної безпеки, встановлені для працівників даного приміщення, дільниці чи споруди.

Можливі причини виникнення пожеж. Дії персоналу при загрозі виникнення пожежі, аварії чи вибуху. Правила виключення установок та агрегатів, порядок зняття напруги з електроустановок, виклик аварійної допомоги та ін.

Заходи пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватися при перебуванні на роботі, в процесі роботи і по її закінченні з метою попередження виникнення пожеж.

Тема 3 (1 година). Сповіщення про пожежу і виклик пожежної допомоги.

Встановлений на підприємстві порядок (система) сповіщення людей про пожежу.

Засоби зв'язку, сигналізації, існуючі на об'єкті і на робочому місці, розміщення найближчих апаратів телефонного зв'язку, сповіщувачів пожежної сигналізації, пристосованих для подачі звукових сигналів пожежної тривоги, системи сповіщення й управління евакуацією людей, порядок використання цих засобів у випадку виникнення пожежі.

Тема 4 (2 години). Засоби пожежогасіння, протипожежне устаткування й інвентар, порядок використання їх у разі пожежі.

Призначення і місцеперебування існуючих на об'єкті засобів пожежогасіння, протипожежного устаткування та інвентаря (вогнегасники, внутрішні пожежні крани, діжки з водою, ящики з піском, стаціонарні установки пожежогасіння та ін.).

Загальні поняття про пожежну сигналізацію, спринклерне і дренчерне устаткування та інші установки пожежогасіння (вуглекислотні, пінні, порошкові та ін.).

Порядок утримання існуючих на об'єкті засобів пожежогасіння у літніх і зимових умовах. Правила використання вогнегасних засобів, протипожежного інвентаря та устаткування.

Тема 5 (2 години). Дії під час пожежі.

Дії у разі виявлення на робочому місці чи на території об'єкта задимлення або пожежі. Порядок повідомлення про пожежу в пожежну охорону та інші аварійні служби. Організація зустрічі пожежних підрозділів. Відключення при необхідності устаткування, комунікацій, електроустановок і вентиляції.

Гасіння пожежі засобами пожежогасіння, існуючими на об'єкті, порядок включення стаціонарних вогнегасних установок, евакуації людей і матеріальних цінностей.

Дії після прибуття пожежних підрозділів (надання допомоги в прокладанні рукавних ліній, участь в евакуації матеріальних цінностей і виконанні інших робіт за розпорядженням керівника гасіння пожежі).

Обов'язки членів добровільної пожежної дружини за табелем бойової обслуги.

Рекомендована програма для підготовки членів добровільних пожежних дружин (команд) на об'єктах Укрзалізниці

1. Організаційно-методичні вказівки

1.1. Розроблена програма освітлює основні питання пожежної безпеки, які повинні знати члени добровільних пожежних дружин і команд (ДПД і ДПК).

Залежно від характеру процесу виробництва та його пожежної небезпеки керівникам об'єктів Укрзалізниці (надалі - об'єктів) треба вносити в програму відповідні зміни і доповнення для того, щоб члени ДПД (ДПК) мали достатньо знань і навичок щодо попередження та гасіння пожеж, виходячи з особливостей об'єкта.

1.2. Підготовка ДПД (ДПК) проводиться, як правило, у вільний від роботи час за розкладом, складеним на квартал та затвердженим адміністрацією об'єкта і узгодженим з відомчою пожежною охороною.

Дні занять визначаються особами, відповідальними за підготовку членів ДПД (ДПК), за узгодженням з керівником об'єкта.

1.3. Проведення занять доручається керівному складу ДПД (ДПК) і фахівцям об'єкта, які мають необхідні знання з питань, що вивчаються.

1.4. Заняття необхідно проводити конкретно і цілеспрямовано, відповідно до особливостей практичної роботи ДПД (ДПК) з попередження можливих пожеж та їх гасіння, враховуючи наявні засоби пожежогасіння і пожежно-технічного озброєння.

1.5. Члени ДПД (ДПК), включені до бойової обслуги на пожежних автомобілях і мотопомпах, додатково проходять підготовку під час чергувань.

Для членів ДПД (ДПК), які залучаються для підсилення бойової обслуги пожежного поїзда, проводиться ознайомлення з пожежним поїздом і його пожежно-технічним озброєнням.

Начальники ДПД (ДПК), водії, мотористи пожежних автомобілів (мотопомп), інші члени ДПД (ДПК) можуть проходити підготовку (навчання) у підрозділах державної пожежної охорони на договірних засадах.

До чергування у складі бойової обслуги на пожежних автомобілях і причіпних мотопомпах допускаються тільки ті члени ДПД (ДПК), які пройшли підготовку та здали заліки.

1.6. Правила пожежної безпеки необхідно вивчати безпосередньо на місцях (у цехах, виробничих приміщеннях, складах тощо), де керівник навчання повинен розповісти про пожежну небезпеку виробничих процесів і заходи по запобіганню пожежам.

1.7. Заняття по вивченню засобів пожежогасіння треба проводити безпосередньо на місці їх розміщення, а також у класі (куточку) пожежної безпеки з використанням наочних посібників.

1.8. Заняття з відпрацюванням обов'язків членів ДПД (ДПК) по табелю бойової обслуги треба проводити у відділеннях, при цьому особливу увагу звертати на порядок розподілу членів ДПД (ДПК) по робочих змінах, номерах бойової обслуги і закріплення основного пожежного обладнання та інвентаря.

З бойовою обслугою пожежних автомобілів і мотопомп потрібно не рідше одного разу в квартал практично відпрацьовувати навики пожежогасіння.

1.9. Основні правила й засоби гасіння пожеж вивчаються з членами ДПД (ДПК) безпосередньо в цеху (виробничому приміщенні) з урахуванням обставин, які можуть скластися під час реальної пожежі.

1.10. Після закінчення вивчення питань цієї програми з членами ДПД (ДПК) проводять підсумкове заняття з прийняттям від них заліків. Наступні заняття з пожежно-технічної підготовки проводяться у міру необхідності.

2. Програма підготовки членів ДПД (ДПК)

2.1. Навчальний план, який рекомендується для проведення занять з членами ДПД:

2.2. Зміст програми

Тема 1. Організація роботи ДПД і ДПК (2 години).

Закон України "Про пожежну безпеку" (3745-12) , Положення про ДПД (ДПК), нормативні акти з питань організації роботи ДПД (ДПК). Пільги та заохочення, встановлені для членів дружини. Завдання ДПД (ДПК). Керівний склад, порядок зарахування в члени ДПД і виключення з них, організація роботи.

Тема 2. Правила підтримки протипожежного режиму на об'єкті. Можливі причини виникнення пожеж на об'єкті і попереджувальні заходи (8 годин).

Стисла характеристика виробництва (підприємства), конструктивних елементів будівель депо, цеху, складу тощо та їх пожежної небезпеки. Наявність умов виникнення і розповсюдження пожеж.

Пожежна небезпека, норми, місце і порядок зберігання сировини, реактивів, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва, паливномастильних матеріалів.

Вибухо- та пожежонебезпечні приміщення. Режим роботи пожежонебезпечних агрегатів й устаткування.

Виробничі трубопроводи, вентиляційні установки, інше інженерне устаткування, їх пожежна небезпека і заходи профілактики пожеж.

Зварювальні та інші вогненебезпечні роботи і вимоги пожежної безпеки під час їх проведення.

Пожежна небезпека електропроводки, нестандартних запобіжників та електроарматури, електродвигунів і електроагрегатів. Пожежна небезпека від оголених і пошкоджених електропроводів, штепсельних електророзеток, вимикачів, контактів, які іскрять. Пожежна небезпека від перевантаження і короткого замикання електропроводів та електроустановок. Пожежно-профілактичні вимоги до утримання та експлуатації електромереж і установок.

Пожежна небезпека місцевого і центрального опалення, систем опалення, а також приладів, які використовуються під час сушіння приміщень. Профілактичні вимоги до їх утримання та експлуатації.

Протипожежний режим на підприємстві. Дозволені місця для куріння та застосування відкритого вогню. Своєчасність прибирання горючих відходів. Вимоги до евакуаційних виходів та підходів до засобів пожежогасіння.

Вимоги до утримання приміщень у процесі роботи. Утримання робочого місця.

Протипожежний режим у складських приміщеннях, норми і порядок зберігання в них матеріальних цінностей. Правила поводження з вогненебезпечними речовинами та матеріалами під час їх зберігання.

Загальні відомості про найбільш поширені причини пожеж на підприємствах залізничного транспорту, в тому числі необережне поводження з вогнем, несправність електроустановок, виробничого устаткування, порушення правил користування електронагрівальними приладами, іскри від електрогазозварювальних робіт тощо. Випадки пожеж, які мали місце на підприємстві.

Відповідальність за порушення правил пожежної безпеки.

Тема 3. Протипожежний режим на території підприємства. Контроль за його додержанням (2 години).

Постанови, розпорядження, правила, інструкції, накази та інші нормативні акти, які визначають протипожежний режим на території підприємства. Попереджувальні написи і плакати з питань додержання встановлених протипожежних правил.

Вимоги до утримання території, протипожежних розривів, проїздів, під'їздів до будівель і вододжерел.

Порядок роз'яснення працівникам встановлених правил пожежної безпеки, контроль за додержанням цих правил. Робота членів ДПД (ДПК) з проведення пожежної профілактики на об'єкті. Дії у випадках виявлення порушень протипожежного режиму.

Тема 4. Пожежна небезпека рухомого складу, можливі причини виникнення пожеж на рухомому складі та заходи щодо їх попередження (4 години).

Стисла характеристика пожежної небезпеки тепловозів, дизель-поїздів, електровозів, пасажирських, вантажних вагонів і вагонів спеціального призначення. Основні причини пожеж у рухомому складі. Характерні випадки пожеж у рухомому складі.

Пожежна небезпека при порушенні правил експлуатації електрообладнання та протипожежні вимоги до утримання електрообладнання.

Пожежна небезпека опалення пасажирських вагонів (вугільне, комбіноване, електричне). Вимоги пожежної безпеки в пасажирських вагонах і вагонах спеціального призначення.

Вимоги до тимчасових печей у вагонах-теплушках, вагонах-крамницях.

Правила пожежної безпеки у вагонах: пасажирських, багажних, поштових, спеціальних; у рефрижераторних секціях, автономних рефрижераторних вагонах, вагонах-клубах, вагонах-крамницях.

Правила пожежної безпеки при експлуатації тепловозів та електровозів. Порядок підготовки і подання вагонів та контейнерів під навантаження легкогорючих вантажів. Вимоги пожежної безпеки при перевезенні небезпечних вантажів.

Тема 5. Засоби пожежогасіння, зв'язку, пожежної сигналізації у рухомому складі та сповіщення про пожежу. Відомості про автоматичний пожежний захист об'єкта (6 годин).

Джерела зовнішнього протипожежного водопостачання: пожежні резервуари, водосховища, гідранти. Мережі протипожежного водопостачання. Утримання, порядок використання.

Первинні засоби гасіння пожеж: пожежний кран внутрішнього водопостачання, вогнегасники, пожежний інструмент, кошма, ящики з піском, діжки з водою і переносні драбини.

Поняття про будову, принцип дії, склад заряду вогнегасника (пінного, вуглекислотного, порошкового та ін.). Розміщення вогнегасників, пожежних кранів. Приведення в дію, правила роботи, найбільш розповсюджені несправності, догляд й утримання вогнегасників.

Основні відомості про пожежні рукави і пристрої до них. Загальні поняття про пожежну сигналізацію, автоматичні установки пожежогасіння: водяні, вуглекислотні, пінні, парові та порошкові. Поняття про будову, принцип дії, порядок приведення в дію.

Порядок утримання наявних на підприємстві засобів пожежогасіння (у літніх та зимових умовах).

Встановлений на об'єкті порядок (система) сповіщення людей про пожежу. Засоби зв'язку та сповіщення, правила їх використання у разі виникнення пожежі. Порядок виклику пожежної охорони.

Нагляд за справністю автоматичних установок протипожежного захисту. Відомості про призначення та устаткування пожежного поїзда (тільки для членів ДПД (ДПК), які залучаються до виїзду на пожежу).

Практична робота членів ДПД (ДПК) з наявним на підприємстві пожежно-технічним озброєнням.

Вивчення дружинниками, які входять до складу ДПД (ДПК), тактико-технічних даних пожежних автомобілів і мотопомп, пожежно-технічного озброєння, практична робота з ним.

Тема 6. Обов'язки членів ДПД (ДПК) за табелем бойової обслуги (4 години).

Табель бойової обслуги. Розподіл обов'язків серед членів ДПД (ДПК) за табелем бойової обслуги. Обов'язки членів ДПД (ДПК), які залучаються для підсилення бойової обслуги пожежного поїзда. Порядок збирання і виїзду на пожежу. Обов'язки членів ДПД (ДПК), котрі працюють на гасінні пожежі зі стволами та вогнегасниками, займаються рятуванням людей і евакуацією майна, здійснюють виклик і зустріч пожежних підрозділів. Засоби виклику пожежної допомоги у разі пожежі. Практично тренування з відпрацювання обов'язків членів ДПД (ДПК) за табелем бойової обслуги.

Тема 7. Основні правила гасіння пожеж (4-6 годин).

Загальні відомості про пожежу і пожежну тактику. Поняття про можливі способи розповсюдження вогню під час пожежі на об'єкті. Умови горіння ЛЗР і ГР. Засоби припинення горіння.

Основні правила гасіння пожеж, рятування людей, майна, розкриття і розбирання конструкцій. Техніка безпеки під час роботи з пожежною технікою та при гасінні пожеж.

Вивчення членами ДПД (ДПК) документів з цих питань. Практичні заняття з метою вирішення пожежно-тактичних завдань в умовах об'єкта.

Тема 8. Надання першої медичної допомоги (2 години).

Основні відомості про опіки, отруєння чадним газом, фізичне травмування й ураження електричним струмом. Визначення ознак життя, проведення штучного дихання, непрямого масажу серця, долікарська допомога. Практичні заняття з уміння користуватися набором засобів для надання першої долікарської допомоги.

3. Порядок забезпечення спецодягом членів ДПД (ДПК). Норми потреби

3.1. Спецодяг і спорядження повинні видаватися тільки членам добровільних пожежних дружин (команд), які входять до складу бойової обслуги пожежних поїздів, автомобілів і мотопомп.

3.2. Зарахування до бойової обслуги пожежних поїздів, автомобілів і мотопомп визначається наказом керівника підприємства.

3.3. Видання спецодягу (спорядження) здійснюється безкоштовно за рахунок підприємства Укрзалізниці, де створюється добровільна пожежна дружина (команда).

3.4. В комплект (з мінімальними термінами експлуатації) спецодягу і спорядження входять:

- бойовий одяг - 2 роки;

- рукавиці брезентові - 1 рік;

- каска пожежна - до зносу;

- пояс пожежний - до зносу;

- тілогрійка льняна - 3 роки;

- шаровари льняні утеплені - 6 років;

- взуття спеціальне - до зносу.

3.5. Списання одягу здійснюється по мірі його зносу, але не раніше встановлених термінів експлуатації.

Стан спорядження, яке непридатне до подальшої експлуатації і не підлягає ремонту і відновленню, визначається за результатами випробувань або за висновком комісії.

3.6. Бойовий одяг, рукавиці, каски, пояси є інвентарним майном і повинні постійно знаходитися у приміщенні, де розміщена пожежна техніка (у пожежному депо) та використовуватися тільки під час практичних занять або роботи на пожежах.

Правила пожежної безпеки для відеокомплексів, які розміщуються в пасажирських будівлях

1. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на відеотеки (пункти зберігання і прокату відеокасет з відеокабінами та без них), відеозали (приміщення для перегляду відеопрограм) та відеокомплекси (в складі відеотек і відеозалів) незалежно від їх відомчої приналежності (далі - відеокомплекси).

1.2. Вимоги пожежної безпеки у разі розміщення у відеокомплексах точок торгівлі і громадського харчування, проведенні будівельних, монтажних, електрогазозварювальних та інших пожежонебезпечних робіт визначаються спеціальними правилами та інструкціями.

При розміщенні відеокомплексів в будівлях іншого призначення треба враховувати відповідні правила пожежної безпеки.

1.3. Експлуатація відеокомплексів допускається тільки після їх приймання міжвідомчою комісією на відповідність приміщень і устаткування вимогам проектування та оснащення відеозалів, відеотек та відеокомплексів чинним будівельним нормам, правилам влаштування електроустановок та інших нормативних документів.

1.4. Усі працівники відеокомплексу, незалежно від посади, зобов'язані знати і виконувати положення цих Правил.

1.5. Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки відеокомплексів несуть їх керівники.

1.6. При розміщенні відеокомплексів в орендованих будівлях керівники відеокомплексів несуть відповідальність за додержання встановленого протипожежного режиму, а також за виконання протипожежних заходів, зазначених у договорі на оренду.

1.7. Керівник відеокомплексу зобов'язаний:

- встановити у приміщеннях протипожежний режим (обладнати місця для куріння, визначити порядок проведення вогненебезпечних робіт, користування електронагрівальними приладами, огляду і закриття приміщень по закінченні роботи та ін.) і періодично контролювати його додержання обслуговуючим персоналом та відвідувачами;

- призначити осіб, відповідальних за забезпечення пожежної безпеки і додержання цих Правил у приміщеннях і дільницях, а також за експлуатацію та справний технічний стан установок пожежної автоматики, протипожежного водопостачання, первинних засобів пожежогасіння та ін.

- забезпечити утримання у справному стані і постійну готовність до дії існуючих засобів пожежогасіння та пожежної автоматики;

- проводити з обслуговуючим персоналом періодичне (не рідше двох разів на рік) відпрацювання планів евакуації глядачів і відвідувачів;

- стежити за справністю системи освітлення, встановленого відео- та електрообладнання, станом шляхів евакуації і вживати заходи до усунення порушень при їх експлуатації;

- проводити вступний інструктаж з додержання Правил пожежної безпеки з усіма працівниками відеокомплексу, які приймаються на роботу;

- організовувати проведення первинних, повторних, позапланових інструктажів з питань пожежної безпеки і щорічну перевірку знань цих Правил обслуговуючим персоналом.

1.8. Приміщення відеокомплексів повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з нормами.

1.9. Біля кожного службового телефонного апарата повинна бути табличка із зазначеними номерами телефонів для виклику пожежної охорони.

1.10. Кожен працівник, який виявив які-небудь порушення цих Правил, зобов'язаний негайно повідомити про це адміністрацію для вжиття заходів до усунення виявлених недоліків.

У випадках загрози виникнення пожежі робота відеокомплексу має бути негайно припинена, з усіх приміщень евакуйовані глядачі і відвідувачі.

1.11. Щодня по закінченні роботи відеокомплексу всі приміщення повинні бути оглянуті адміністрацією.

2. Вимоги пожежної безпеки до приміщень відеокомплексу

2.1. У приміщеннях відеокомплексу на помітному місці повинен бути план евакуації відвідувачів у разі виникнення пожежі.

2.2. В усіх приміщеннях відеокомплексу застосування електронагрівальних приладів (плиток, чайників, самоварів, кип'ятильників), відкритого вогню і куріння, крім спеціально відведених місць, категорично забороняється. Про це повинні сповіщати таблички з чіткими написами або знаками (відповідно до чинних стандартів).

2.3. В місцях установки вогнегасників, а також на шафах, призначених для їх розміщення, повинні влаштовуватися таблички з чіткими написами або знаками (відповідно до чинних стандартів).

2.4. У відеокомплексах забороняється влаштування житлових приміщень.

2.5. В усіх приміщеннях, де перебувають глядачі і відвідувачі, двері повинні відкриватися назовні. В дверних отворах не повинно бути порогів.

2.6. Число місць в залах для глядачів не повинно перевищувати 100, а у відеокабінах - 8.

2.7. Замикати двері глядацького залу під час показу відеопрограм допускається тільки на внутрішні засуви, що легко відчиняються.

2.8. Над дверима глядацького залу повинні бути встановлені освітлені таблички з написом "Вихід" зеленого кольору.

2.9. Місткість глядачевого залу приймається з розрахунку не менше 1,5 кв.м підлоги на одного глядача, а відеокабіни - 2,0-2,5 кв.м.

2.10. У глядачевих залах, призначених тільки для перегляду відеопрограм, кріплення крісел до підлоги може виконуватися за умови обов'язкового з'єднання їх у рядах.

2.11. У глядачевих залах і відеокабінах забороняється обклеювати стіни шпалерами та папером, застосовувати драпове покриття, не просочене вогнезахисними речовинами, та розташовувати спецобладнання на відстані менше 0,6 м від горючих матеріалів.

2.12. У приміщеннях, призначених для глядачів, килими і килимові доріжки повинні бути міцно прикріплені до підлоги.

2.13. У приміщенні пункту прийому і видачі відеокасет одночасно не повинно бути понад 100 їх одиниць.

Основний фонд відеокасет повинен знаходитися в спеціальному приміщенні, призначеному для їх зберігання. Двері приміщення повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості не менше 0,6 години.

2.14. Відеокасети повинні зберігатися на стелажах або в шафах, виготовлених з негорючих матеріалів.

3. Вимоги пожежної безпеки при експлуатації спеціалізованого устаткування

3.1. Спеціалізоване устаткування відеокомплексів (відеомагнітофони, телевізори, відеопроекційні прилади та ін.) повинно експлуатуватися у повній відповідності з інструкціями заводів-виробників.

3.2. Спецобладнання не можна влаштовувати поблизу приладів опалення, в нішах або в місцях, які не мають достатнього обміну повітря. Забороняється закривати вентиляційні отвори в кришках, стінах, днищах і корпусах устаткування.

3.3. Лінії живлення спецобладнання відеокомплексів повинні бути прокладені окремо від ліній інших споживачів електроенергії і мати власні вимикаючі пристрої, розміщені у доступному для обслуговуючого персоналу місці.

3.4. Для кожної одиниці спецобладнання на місці його розміщення повинна бути передбачена індивідуальна розетка, змонтована в місці, доступному для швидкого відключення устаткування від мережі.

3.5. У спецобладнанні відеокомплексів повинні застосовуватися тільки стандартні запобіжники, номінальні струми яких передбачено керівництвом з експлуатації заводів-виробників.

3.6. Забороняється залишати ввімкнене спецобладнання без нагляду.

3.7. Тривалий час не працююче обладнання повинно бути повністю відключено від мережі.

3.8. За будь-яких ситуацій (іскріння, перегрів, запах диму та ін.) необхідно відключити спецобладнання від мережі і доповісти про це адміністрації.

4. Дії обслуговуючого персоналу на випадок виникнення пожежі

4.1. Обслуговуючий персонал відеокомплексу, організації, де здійснюється відеопоказ, у разі виникнення пожежі зобов'язаний:

- негайно повідомити про це в пожежну охорону і назвати точну адресу пожежі;

- вжити заходів до евакуації людей і розпочати гасіння пожежі засобами, які є в наявності.

4.2. В усіх випадках виникнення пожежі в спецобладнанні необхідно негайно витягнути вилку живлення з розетки або повністю відключити спецобладнання.

Примітки: 1. Кількість вогнегасників вибирається з розрахунку не менше одного вогнегасника будь-якого рекомендованого чи такого, що допускається, типу на 75 кв.м площі приміщення.