УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 17 вересня 2008 р. N 1237-р
Київ
( Розпорядження втратило чинність на підставі Розпорядження КМ N 1627-р (1627-2010-р) від 11.08.2010 )

Про схвалення Концепції Державної цільової національно-культурної програми розвитку Українського козацтва на 2009-2011 роки

1. Схвалити Концепцію Державної цільової національно-культурної програми розвитку Українського козацтва на 2009-2011 роки, що додається. Визначити МКТ державним замовником зазначеної Програми.
2. МКТ разом із іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Національною академією наук розробити і подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової національно-культурної програми розвитку Українського козацтва на 2009-2011 роки.
Прем'єр-міністр України
Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 28

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 17 вересня 2008 р. N 1237-р

КОНЦЕПЦІЯ

Державної цільової національно-культурної програми розвитку Українського козацтва на 2009-2011 роки

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Починаючи з XVI століття козацтво посідало значне місце у суспільно-політичному житті українського народу. Про це свідчать насамперед історичні події національно-визвольних змагань XVI-XVIII століть, апогеєм яких стала Визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Багатовікова історія Українського козацтва переконливо довела силу його традицій.
Здобуття Україною незалежності сприяло розвитку козацького руху, який підтримують нащадки козацьких родів, окремі громадяни, які вважають себе козаками, та козацькі організації, що відстоюють національну козацьку ідею, захищають політичні, економічні, культурні та історичні надбання українського народу, беруть участь у забезпеченні духовного розвитку, зміцненні фізичного здоров'я та підвищенні моральних якостей українського суспільства, використовуючи набутки багатьох поколінь своїх попередників.
Козацькі організації - громадські неприбуткові організації, які об'єднують громадян України на засадах єдності інтересів з метою забезпечення захисту своїх прав і свобод та задоволення інтересів щодо відродження історичних, патріотичних, господарських, культурних, духовних і моральних традицій (далі - традиції) Українського козацтва, є основою козацького руху в Україні.
Разом з тим існує ряд проблем, які не дають змоги повною мірою реалізувати потужний потенціал Українського козацтва, відродити його найкращі традиції у суспільному житті та державному будівництві України. Зокрема, слід відзначити низький рівень поінформованості суспільства про історію Українського козацтва, його традиції, сучасний стан розвитку та мету козацького руху, що певним чином спричинило виникнення на теренах України великої кількості розрізнених козацьких організацій з ознаками військових формувань (власні козацькі звання, козацька зброя, у тому числі вогнепальна), які довільно тлумачать козацькі традиції, формують власну ідеологію і систему виховання.
Розрізненість та відсутність чітко сформованої мети козацького руху призводить до залучення козацьких організацій до участі у політичних процесах, які стають на заваді стабільності у суспільстві та сталому розвитку держави.
Вирішення питань, пов'язаних з відродженням та розвитком Українського козацтва, потребує державної підтримки.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

Нинішній незадовільний стан розвитку Українського козацтва спричинений такими факторами:
пригнічення козацьких традицій в Україні під час тоталітарного режиму колишнього СРСР;
залучення різними політичними силами представників козацьких організацій до участі у соціально-політичних процесах для досягнення своїх корпоративних цілей;
відсутність законодавчого врегулювання питань щодо особливостей утворення і діяльності козацьких організацій;
відсутність системної підтримки відродження та розвитку Українського козацтва з боку держави, зокрема недостатній рівень взаємодії козацьких організацій з органами державної влади, дослідження традицій Українського козацтва.
Розрізнені козацькі організації, окремі ентузіасти, історики, публіцисти і наукові колективи не в змозі подолати негативне ставлення до Українського козацтва, що протягом десятиліть культивувалося в суспільстві, та розв'язати актуальні проблеми його відродження на сучасному етапі.
Розв'язання зазначених проблем потребує розроблення Державної цільової національно-культурної програми розвитку Українського козацтва на 2009-2011 роки (далі - Програма), в рамках якої будуть об'єднані зусилля органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових установ та козацьких організацій, що дасть змогу згуртувати козацькі організації для досягнення спільної мети розвитку Українського козацтва, а також привернути увагу широкого кола громадськості до його історії і традицій.

Мета Програми

Метою Програми є організація взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових установ та козацьких організацій у здійсненні заходів щодо відродження і розвитку традицій - Українського козацтва, створення умов у суспільстві для забезпечення його загального розвитку.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі два варіанти розв'язання проблеми.
Перший варіант передбачає збереження існуючої практики дослідження традицій Українського козацтва розрізненими козацькими організаціями, окремими ентузіастами, істориками, публіцистами і науковими установами та впровадження результатів таких досліджень у різні сфери діяльності суспільства. Певним чином зазначений варіант уже реалізовується, однак не має чіткого системного характеру та відповідно результату, який сприяв би загальному розвитку та утвердженню Українського козацтва з використанням його потенціалу в інтересах держави і суспільства.
Другий, оптимальний варіант передбачає комплексне розв'язання актуальних проблем Українського козацтва, забезпечення його ефективної взаємодії в рамках Програми з державними і громадськими інститутами. Об'єднання ресурсів держави, місцевих громад, козацьких організацій, наукових і архівних установ дасть змогу забезпечити ґрунтовне дослідження історії Українського козацтва, популяризацію його історичної і культурної спадщини, застосування у процесі виховання молоді кращих козацьких традицій.

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми

Основними шляхами і способами розв'язання проблеми є:
наукове дослідження історії Українського козацтва, його ролі в боротьбі за українську державність;
підготовка і видання наукових праць, науково-популярних творів з історії Українського козацтва;
проведення наукових конференцій, семінарів, читань з історії та культури Українського козацтва, популяризація наукових досліджень, використання їх у сфері освіти та виховання;
організація і проведення заходів, спрямованих на виховання молоді;
розвиток і популяризація видів спорту, заснованих на козацьких традиціях;
розробка та запровадження екскурсійно-туристичних маршрутів "Козацькими шляхами";
залучення козацьких організацій відповідно до Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" (1835-14) до охорони громадського порядку і державного кордону.
Строк виконання Програми - три роки.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми сприятиме:
збереженню і популяризації історичної та культурної спадщини Українського козацтва;
удосконаленню системи виховання молоді;
зміцненню та згуртуванню козацьких організацій, налагодженню ефективного механізму їх взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, науковими установами і громадськими організаціями у втіленні традицій Українського козацтва в життя українського суспільства.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання програми

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел, передбачених законодавством, в загальному обсязі 38 млн. гривень, у тому числі з державного бюджету - 21,5 млн. гривень, з місцевих бюджетів - 16,5 млн. гривень.