ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету

рибного господарства України

26.07.2010 N 267

( z0661-10 )

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

10 серпня 2010 р.

за N 662/17957

1. Цей Режим розроблено відповідно до Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192 (1192-96-п) , та на підставі рішення Науково-промислової ради Держкомрибгоспу (протокол від 18 грудня 2009 року N 3).

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 8 грудня 1998 року N 164 (z0147-99) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 9 березня 1999 року за N 147/3440 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (2456-12) та положень про них.

3. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера (включаючи оз. Донузлав), що сполучаються з морем, розглядаються як самостійні водні об'єкти.

4. Написи, що в обов'язковому порядку наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

5. Маркування бирками здійснюється тільки ставних знарядь лову. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 м від однієї з гундер зливної частини котла (за відсутності гундер - від одного з кутів зливної частини котла); ятери - до верхньої частини каркаса, утворюючого вхід у ятір; підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса (у випадках постановки підйомних пасток і раколовок у порядок бирки закріплюються (2 штуки) за одним номером по одній з кожного боку порядків); сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки.

6. Східно-Чорноморське, Західно-Чорноморське державні басейнові управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, Херсондержрибохорона та Миколаївдержрибохорона до 10 числа місяця, що настає за звітним, подають до Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції звіти про фактичні улови водних живих ресурсів користувачами в басейні Чорного моря, лиманах, пов'язаних з морем, та р. Дунай. При освоєнні 90% ліміту водних живих ресурсів терміново інформують про це Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря та Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію.

7. Промисловий вилов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря забороняється, а прилов цих риб негайно випускається на місці вилову у водойму незалежно від їх життєздатності.

8. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 1 листопада не може бути більшою 20 одиниць. Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється Східно-Чорноморським державним басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

9. Розмір вічка в сітках для промислу катрана не повинен перевищувати а = 120 мм. Промисел скатів сітками дозволяється до 31 жовтня, мінімальний крок вічка в сітках - а = 180 мм.

10. При промислі калкана і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8. Кількість вічок, що припадає на 2 м підбори, повинна бути менше 9 (коефіцієнт посадки - 0,62). Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м.

11. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана та скатів, обмежено 7700 одиницями. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Автономна Республіка Крим - 4960 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 200 одиниць), Миколаївська область - 320 одиниць, Херсонська область - 470 одиниць, Одеська область - 1700 одиниць, резерв Держкомрибгоспу - 250 одиниць. Розподіл сіток між користувачами здійснюється органами охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на місцях (далі - органи рибоохорони).

12. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить:

12.1. Для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць.

12.2. Для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.

13. Забороняється:

13.1. Спеціалізований промисел піленгаса сітками до 14 жовтня у Чорному морі на північ від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30 град. 00'сх.д.

13.2. Застосування сіток для лову бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток.

13.3. Промисел у Тилігульському лимані і річці Тилігул на північ від лінії, що з'єднує південну частину с. Гуляївка та причал Дому рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в поймі цієї річки від гирла до автошляху, що з'єднує села Косівка і Мар'янівка.

13.4. Спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами у Дністровському лимані.

13.5. Використання ставних сіток у р. Дніпро, р. Інгулець з їх придатковими системами.

13.6. Використання на промислі в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка а = 50 - 75 мм.

13.7. Постановка ставних сіток з кроком вічка а = 38-50 мм на глибину до 3 м у Дніпровсько-Бузькому та Бузькому лиманах.

13.8. Спеціалізований промисел піленгаса в Дніпровсько-Бузькому та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, які визначаються органами рибоохорони.

13.9. Розміщення ставних сіток на Дніпровсько-Бузькому та Бузькому лиманах з 8 години ранку до 18 години вечора в період до 15 вересня.

14. Дозволяється:

14.1. Застосування насосів (помп) потужністю не більше 45 куб.м/год для подання повітря в товщу води при промислі личинок хірономід сачками з капронового газу у водних об'єктах або на ділянках, які не використовуються в даний час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки визначаються органами рибоохорони на підставі рекомендацій наукових установ.

14.2. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу (пункт 18.4 розділу 18 Правил рибальства (z0147-99) ) .

14.3. Спеціалізований промисел кефалевих у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і зв'язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, розмір вічка яких установлюється органами рибоохорони за погодженням з науковими установами.

14.4. Спеціалізований промисел кефалевих обкидними сітками з кроком вічка а = 24 - 40 мм в Джарилгацькій затоці до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м, застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт із плавзасобами та вибірка повинна виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 80. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць. Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється органами рибоохорони.

14.5. Спеціалізований промисел кефалевих ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб на каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Шаболатським та ін.), озерами (крім озера Донузлав), та в каналах, що з'єднують Дністровський та Шаболатський лимани, тільки у постійних місцях, визначених органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань наукових установ.

Розподіл кількості ставних неводів між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням обсягів виконання робіт з відтворення водних живих ресурсів.

14.6. Спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі, лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і зв'язаних з морем озерах.

14.7. Спеціалізований промисел креветки ятерами на акваторії Чорного моря від Кінбурнської коси до Перекопської затоки (за винятком акваторій Чорноморського біосферного заповідника). Кількість ятерів становить: у Миколаївській області - 80 одиниць, в Херсонській області - 220 одиниць. Мінімальний припустимий розмір вічка: в бочці ятера - а = 8,0 мм, в лійці - а = 6,5 мм. Нижня частина крила, прилегла до бочки довжиною не менше 2 м, повинна мати вставку з розміром вічка не менше а = 16 мм. Висота цієї вставки - не менше 12 вічок.

Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць. Розподіл ятерів між користувачами здійснюється органами рибоохорони.

14.8. Спеціалізований промисел тюльки в Дністровському лимані та річці Дністер з її придатковою системою волокушами з 15 листопада, за винятком заборонених ділянок.

14.9. Спеціалізований промисел у Дністровському лимані оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі сіл Шабо та Роксолани.

14.10. Застосування в Дністровському лимані при неспеціалізованому промислі ятерів з розміром вічка в бочці - а = 30 мм, сажалці, замку і крилах - а = 40 мм.

14.11. Спеціалізований промисел закидними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах а = - 40 мм.

14.12. Спеціалізований лов чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з вічком а = 36-40 мм.

14.13. Спеціалізований лов чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32 - 38 мм.

14.14. Спеціалізований промисел креветки у Чорному морі та лиманах із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) з 1 листопада.

14.15. Використання плавних сіток з кроком вічка а = 90 - 110 мм у р. Дніпро.

14.16. Промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості двох одиниць (довжина до 100 м, крок вічка сітного полотна а = 5,0 - 6,5 мм) та конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв.м, крок вічка сітного полотна а= 4,0 - 6,5 мм) у кількості 10 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел дозволяється здійснювати лише в темний час доби з використанням штучного освітлення.

14.17. Промисел на акваторії Дніпровсько-Бузького та Бузького лиманів тюльковими бурилами з кроком вічка сітного полотна в матні а = 5,0-6,5 мм, у приводах - не більше а = 14 мм, крилах - не більше а = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м.

14.18. Промисел тюльки в Бузькому лимані конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв.м, крок вічка сітного полотна а = 4,0-6,5 мм) у кількості 60 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел дозволяється здійснювати лише в темний час доби з використанням штучного освітлення протягом усього року.

14.19. Промисел оселедця в пониззі р. Дніпра та в Бузькому лимані плавними сітками з кроком вічка а = 28-30 мм, виготовленими виключно з капронового волокна.

14.20. Спеціалізований промисел кефалевих, передбачений Правилами у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай), ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами.

15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений період для її промислу кошільними неводами. У разі відсутності відповідного обґрунтування ПівденНІРО хамса, що розповсюджена з 1 жовтня на схід від меридіана, який проходить через мис Кікінеїз, вважається азовською, а вся інша - чорноморською.

16. Величина прилову тюльки та атерини в усіх знаряддях лову вздовж кримського узбережжя не регламентується.

Величина прилову скатів при промислі калкана та катрана сітками не регламентується.

17. Мінімальний розмір вічка в сітках при лові бичка встановлюється а = 22 мм, в Тилігульському лимані - а = 20 мм.

Максимальний розмір вічка в сітках при лові бичків не повинен перевищувати а =28 мм. Довжина однієї сітки повинна бути не більше 75 м.

18. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса на акваторії Чорного моря західніше меридіана 32 град. 13' сх.д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

19. Висота сіток для лову глоси на акваторії Чорного моря не повинна перевищувати 1,5 м, довжина - 75 м.

20. З 11 вересня прилов кефалевих у сітки при лові бичка у лиманах не регламентується.

21. Передбачені Правилами рибальства (z0147-99) норми для р. Дунай розповсюджуються також на передгирловий простір річки (від Старостамбульського гирла до Білгородського каналу включно і на 5 км у глиб моря).

22. Граничну кількість знарядь лову для р. Дунай у 2010 році наведено в додатку 1.

23. Ділянка на передгирловому просторі р. Дунай, що є забороненою для промислу протягом усього року, визначається кордоном - перед діючими гирлами і рукавами на відстані в 1 км з двох боків від гирла або рукава, починаючи від середини фарватеру, і на 5 км у глиб моря.

24. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і зв'язаних з морем озерах мінімальні розміри піленгаса і кефалевих, мінімальний розмір вічка в знаряддях для їх вилову і терміни промислу визначаються органами рибоохорони на підставі рекомендацій наукових установ.

25. Мінімальний розмір вічка в сітках у водних об'єктах у разі їх використання при неспеціалізованому промислі становить: у Дністровському лимані - а = 65 мм, у р. Дунай - а = 45 мм.

26. При неспеціалізованому промислі ставними неводами в лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий розмір вічка становить у котлі - а = 6 мм, дворі - а = 10 мм, крилах - а = 14 мм.

27. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2010 році наведено в додатку 2.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком рачих) на ланку - 15 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.

28. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах Одеської області - не більше 75 м.

29. Максимальний розмір вічка у сітках при вилученні оселедця чорноморського повинен бути не більше а = 40 мм.

30. Мінімальний розмір вічка для сіток, задіяних на промислі ляща та судака в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, при неспеціалізованому промислі становить а = 75 мм.

31. Кількість частикових закидних неводів і волокуш з розміром вічка не менше ніж у матні - а = 30 мм, приводах - а = 36 мм, крилах - а = 40 мм обмежується: у Дніпровсько-Бузькому лимані - п'ятьма одиницями, у р. Південний Буг - чотирма одиницями, у пониззі р. Дніпро - вісьмома неводами та дев'ятьма волокушами.

32. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі обмежується: для крупновічкових (а = 75 мм і більше) - не більше ніж 75 м; для дрібновічкових (а = 22 - 50 мм) - не більше ніж 50 м.

33. Мінімальний розмір вічка в частикових ятерах, які використовуються при промислі риби в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі: у бочці - а = 30 мм, сажалці, замку та крилах - а = 36 - 40 мм.

34. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 55 см (у свіжому вигляді).

35. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2010 році наведено в додатку 3. Розподіл знарядь лову між користувачами, які будуть вести промисел у Дніпровсько-Бузькій естуарій системі, здійснюється органами охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства з урахуванням дотримання Правил рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 8 грудня 1998 року N 164 (z0147-99) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 березня 1999 року за N 147/3440, освоєння квоти за попередні 2 роки, обсягів використання робіт з відтворення водних живих ресурсів, рибницької меліорації.

36. Користувачі повинні терміново повідомляти про випадки прилову риби та інших водних живих ресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря та Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію. Такі об'єкти незалежно від їх стану випускаються в навколишнє природне середовище. Якщо об'єктами прилову стали дельфіни, то питання про доцільність і можливість надання їм допомоги вирішується вищезгаданими екологічними інспекціями.

37. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря або Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції за погодженням з відповідними органами рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші, передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні живі ресурси.

38. Користувачі повинні терміново інформувати відповідні органи рибоохорони, органи Мінприроди та службу ветеринарної медицини про виявлення захворювань риби та інших водних живих ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

Додаток 1

до Режиму спеціального

промислового рибальства

в басейні Чорного моря

у 2010 році

Додаток 2

до Режиму спеціального

промислового рибальства

в басейні Чорного моря

у 2010 році

Додаток 3

до Режиму спеціального

промислового рибальства

в басейні Чорного моря

у 2010 році