1. Схвалити Концепцію Закону України "Про ремісничу діяльність", що додається.

2. Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва разом з Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством культури і туризму та Міністерством освіти і науки розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, і подати до 31 грудня 2010 р. Кабінетові Міністрів України проект Закону України "Про ремісничу діяльність".

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 8 вересня 2010 р. N 1791-р

Ремісництво можна охарактеризувати як складову частину малого підприємництва, що стихійно розвивається у місцевій промисловості, будівництві, побутовому обслуговуванні, житлово-комунальному господарстві, охороні здоров'я та в інших галузях. Результати аналізу стану розвитку ремісничих підприємств в іноземних країнах свідчать про те, що зазначені підприємства є частиною соціально-економічного простору, становлять особливий сектор ринкового господарства, без якого неможливе створення багатовимірної виробничої структури, гармонійного та стабільного соціально-економічного середовища.

На даний час в Україні не створено нормативно-правову базу, не сформовано інфраструктуру підтримки і розвитку ремесел та ремісництва, не проводиться статистичне спостереження за розвитком ремісничої діяльності, не затверджено перелік ремісничих професій і не створено реєстр ремісників, атестованих професійною комісією.

З метою забезпечення належного розвитку ремісничої діяльності необхідно розробити правову основу її організації та провадження.

Метою Концепції є визначення шляхів законодавчого врегулювання правових, економічних, соціальних та організаційних відносин у сфері ремісничої діяльності як складової малого підприємництва, що сприятиме відновленню старовинних та освоєнню новітніх технологій виробничих процесів, збереженню і розвитку національних культурних та виробничих традицій, підвищенню рівня зайнятості населення.

Оптимальним шляхом розв'язання проблеми є розроблення і прийняття Закону України "Про ремісничу діяльність", у якому слід передбачити:

визначення таких термінів, як "реміснича діяльність", "ремісник", "суб'єкти ремісництва", "ремісничий реєстр", "реміснича організація", "майстер";

основні напрями державної підтримки ремісничої діяльності, взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів ремісничої діяльності;

організаційно-правові форми суб'єктів ремісництва;

правовий статус ремісничої організації;

права та обов'язки суб'єктів ремісництва;

критерії віднесення професії до ремісничої;

основні засади захисту інтересів ремісників, споживачів ремісничих товарів та послуг;

основні засади атестації ремісників;

створення ремісничого реєстру;

відповідальність за порушення зазначеного Закону.

Реалізація Закону України "Про ремісничу діяльність" сприятиме:

визначенню переліку ремісничих професій;

збереженню, подальшому розвитку та підвищенню престижу ремісничої діяльності;

формуванню в суспільній свідомості образу ремісника як вітчизняного виробника товарів та послуг, який зберігає та розвиває національні культурні та виробничі традиції;

підвищенню ролі професійно-технічної освіти в структурі освіти України, попиту на неї серед населення шляхом оновлення її змісту, впровадження інноваційної складової у навчальний процес професійно-технічних навчальних закладів;

підвищенню рівня зайнятості населення шляхом розширення сфери застосування праці, підтримки підприємницької діяльності та самозайнятості населення.

Розроблення та прийняття Закону України "Про ремісничу діяльність" не потребує залучення додаткових фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів.