З метою забезпечення безпеки персоналу та повітряних суден експлуатантів України, захисту їх від актів незаконного втручання під час виконання авіаційних перевезень і робіт з аеропортів інших держав та упорядкування підготовки відповідних інструкцій в авіакомпаніях, відповідно до п. 2 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року "Про стан авіаційного транспорту та авіаційної промисловості України" (1143/2000) та постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2000 року N 573 (573-2000-п) "Про утворення Державного департаменту авіаційного транспорту" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт з аеропортів інших держав, що додається.

2. Державному департаменту авіаційного транспорту (Шкатюк А.Г.):

2.1. Подати цей наказ в установленому порядку до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.

2.2. Довести зазначену Інструкцію до відома структурних підрозділів Укравіатрансу, авіапідприємств, експлуатантів.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Міністерства транспорту України Демиденка А.Ф.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

транспорту України

17.01.2002 N 16

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

16 квітня 2002 р.

за N 368/6656

1.1. Інструкція про порядок забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт з аеропортів інших держав (далі - Інструкція) поширюється на юридичних та фізичних осіб, які виконують авіаційні перевезення та роботи за межами України згідно із статтями 57, 68, 70 Повітряного кодексу України (3167-12) та мають ліцензії, що одержані згідно з вимогами спільних наказів Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства транспорту України від 26.11.2001 N 140/825 (z1004-01) "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виконання авіаційно-хімічних робіт", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 р. за N 1004/6195, та від 26.11.2001 N 139/821 (z1010-01) "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 грудня 2001 р. за N 1010/6201.

1.2. Ця Інструкція встановлює вимоги до порядку забезпечення авіаційної безпеки, захисту екіпажів, персоналу, повітряних суден та майна експлуатантів від актів незаконного втручання під час виконання авіаційних перевезень та робіт за межами України.

1.3. Інструкція є підставою для розроблення експлуатантами власної інструкції про забезпечення авіаційної безпеки при підготовці до виконання авіаційних перевезень і робіт у конкретній державі.

1.4. Терміни та визначення

У цій Інструкції терміни мають такі визначення:

Авіаційна безпека - комплекс заходів, а також людські і матеріальні ресурси, які призначені для захисту міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання.

Акт незаконного втручання - протиправні дії, пов'язані з посяганням на нормальну і безпечну діяльність авіації і авіаційних об'єктів, унаслідок яких сталися нещасні випадки з людьми, майнові збитки, захоплення чи викрадення повітряного судна або які створюють ситуацію для таких наслідків.

Держава перебування - іноземна держава, де експлуатант виконує авіаційні перевезення і роботи згідно з ліцензією.

Держава з обмеженим виконанням польотів - іноземна держава, польоти в яку обмежені відповідними резолюціями ООН або в якій мають (мали у минулому) місце події, що визначені критеріями загрози безпеці цивільної авіації, затвердженими Міністерством транспорту України.

Огляд ПС екіпажем - процедура перевірки повітряного судна з метою забезпечення безпеки повітряного судна та осіб, які перевозяться на ньому, виявлення предметів загрози та пошкоджень, що можуть привести до авіаційної події.

Спеціальний догляд ПС спеціальними службами - процедура із застосуванням технічних та інших засобів, у разі виникнення надзвичайних обставин, з метою виявлення та знешкодження зброї, вибухових речовин та інших небезпечних предметів, які можуть бути використані для вчинення акту незаконного втручання.

Підозрілий предмет - предмет, що не належить пасажирам, членам екіпажу та не є приналежністю повітряного судна.

Акт тероризму - будь-яка форма насильницьких дій, у першу чергу спрямованих проти будь-якого аспекту діяльності цивільної авіації (викрадення повітряних суден, вибух бомби в аеропорту, озброєний напад біля аеропорту та інше).

Внутрішні конфлікти - безлади, включаючи громадянську війну чи її загрозу, дії місцевих повстанських груп чи раптову зміну політичного керівництва внаслідок державного перевороту.

1.5. Скорочення

ВОРЛ - вторинний оглядовий радіолокатор.

КПС - командир повітряного судна.

РНТ - радіонавігаційна точка.

2.1. Організаційні заходи перед початком авіаційних перевезень і робіт в іншій державі

2.1.1. Керівник експлуатанта забезпечує укладення угоди (контракту) із замовником (аеропортом базування в іншій державі), де окремим розділом передбачаються вимоги щодо забезпечення авіаційної безпеки та розподілення відповідальності з цього питання між експлуатантом, замовником (аеропортом базування в іншій державі).

2.1.2. Наказом авіапідприємства призначається особа, відповідальна за контроль організації заходів забезпечення авіаційної безпеки в іншій державі.

Відповідальна особа повинна:

пройти підготовку за програмою, яка необхідна для виконання вимог цієї Інструкції;

здійснювати контроль за виконанням договірних зобов'язань юридичними особами.

2.2. Вимоги до персоналу

2.2.1. Персонал, який призначений для виконання авіаційних перевезень і робіт з аеропортів інших держав, проходить відповідну підготовку за програмою, розробленою експлуатантом, в обсязі, необхідному для виконання вимог цієї Інструкції, в частині, що його стосується.

2.2.2. Для виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України призначаються фахівці авіакомпанії, найбільш професійно підготовлені для міжнародних польотів, з якими проводиться інструктаж з метою:

вивчення вимог угоди з авіаційної безпеки, укладеної із замовником (аеропортом базування в іншій державі) на авіаційні перевезення і роботи в державі, де планується їх виконання;

вивчення наявності дипломатичних представництв та консульських установ України в державі перебування;

вивчення особливостей військового і політичного становища в регіоні виконання авіаційних перевезень і робіт, особливостей національних і релігійних звичаїв для урахування поведінки персоналу під час перебування в конкретній державі;

вивчення основних вимог для забезпечення особистої безпеки персоналу.

2.3. Основні вимоги до особистої безпеки персоналу в державі перебування

2.3.1. Знати місця розташування дипломатичного представництва та консульської установи України, які є в даній державі, а також відділень поліції, шпиталів, лікарень, військових комендатур та визначення маршрутів руху до них.

2.3.2. Ознайомитись через офіційних представників влади держави перебування з інформацією про наявність у цій державі, населеному пункті певних обмежень (комендантська година, режими, час пересування і перебування поза межами проживання, кримінально небезпечні місця).

2.3.3. Знати план міста, населеного пункту, місцевості в районі аеропорту з метою визначення небезпечних зон для перебування персоналу.

2.3.4. Ухилятися від участі в будь-яких політичних чи релігійних зборах, не входити в контакт з політичними або релігійними організаціями.

2.3.5. Ухилятися від поодинокого перебування в населеному пункті, розташованому біля аеропорту (аеродрому) базування в іншій державі, особливо в нічний та вечірній час. У разі необхідності використовувати службовий транспорт.

2.3.6. Не розголошувати службову інформацію при контактах з місцевим населенням.

2.3.7. Враховувати релігійні особливості регіону перебування.

2.3.8. Не створювати конфліктних ситуацій, при їх виникненні звертатися за допомогою до поліцейських або військового патруля.

2.3.9. Мати при собі особисті документи або їх ксерокопії.

2.3.10. Зберігати валюту, цінні речі, документи в камерах схову і сейфах готелю для запобігання їх крадіжці.

2.3.11. Мати медичні свідоцтва, чинні для держави перебування.

2.4. Вимоги до оснащення повітряного судна

2.4.1. Повітряне судно повинно мати:

обладнання для використання ВОРЛ;

систему внутрішнього зв'язку між салоном (вантажним відсіком) і кабіною екіпажу. Пасажирські повітряні судна, крім того, - налагоджену систему сигналізації "небезпека";

засув на дверях з внутрішнього боку кабіни екіпажу та оглядове вічко.

2.4.2. Бортова документація повинна містити інструктивний матеріал для екіпажу щодо дій в надзвичайних обставинах:

порядок дій екіпажу при нападі на землі та в повітрі;

порядок дій екіпажу при одержанні інформації про наявність на борту вибухового пристрою;

перелік місць спеціального догляду повітряного судна на землі і в повітрі.

2.4.3. Технічна аптечка на борту повітряного судна повинна містити прилади для проведення його спеціального догляду:

поворотне дзеркало;

маркери для маркування перевірених місць;

ліхтарі та інше.

2.5. Порядок забезпечення безпеки на аеродромі базування в іншій державі

2.5.1. Організація забезпечення авіаційної безпеки на аеродромі тимчасового базування в державі перебування покладається на відповідальну особу авіакомпанії, призначену її керівником, або на командира повітряного судна (КПС).

2.5.2. Після прибуття в аеропорт відповідальна особа, яка призначена керівником авіакомпанії (КПС), організовує:

налагодження контактів:

- з дипломатичним представництвом та консульською установою України в державі перебування, які повинні надавати допомогу КПС у зносинах з властями держави перебування, а також у разі вчинення злочинів на борту повітряного судна, аварії, вимушеної посадки чи іншої надзвичайної події;

- з авіаційною адміністрацією держави перебування;

- з повноважним представником замовника в державі перебування;

- налагодження оперативного зв'язку з керівником авіапідприємства та центром координації польотів Укравіатрансу;

- узгодження з адміністрацією аеропорту (аеродрому) місць розміщення повітряних суден на безпечній відстані від небезпечних об'єктів (складів військового призначення, ємностей з паливом тощо);

- проведення додаткової оцінки рівня загрози при виконанні авіаційних перевезень і робіт у державі перебування на підставі критеріїв загрози, затверджених Міністерством транспорту України;

- визначення додаткових заходів забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт в державі перебування з урахуванням проведеної оцінки рівня загрози та представлення результатів її оцінки і вжитих заходів безпеки через адміністрацію авіакомпанії на запит Укравіатрансу.

2.6. Порядок забезпечення авіаційної безпеки при організації авіаційних перевезень і робіт в іншій державі

2.6.1. Під час організації забезпечення авіаційної безпеки для виконання авіаційних перевезень і робіт у державі перебування відповідальна особа, яка призначена керівником авіакомпанії (КПС), повинна керуватися положеннями програми безпеки авіакомпанії, узгодженої Укравіатрансом, вимогами програми безпеки аеродрому базування, наказами та вказівками Мінтрансу України, Укравіатрансу, договірними обов'язками щодо забезпечення авіаційної безпеки, укладеними з юридичними особами в державі перебування, інструкцією експлуатанта з питань забезпечення авіаційної безпеки.

Особливу увагу слід приділяти питанням перевезення зброї, військового контингенту, військової техніки, небезпечного вантажу та іншого.

2.6.2. Перед виконанням польоту члени екіпажу (коли це передбачено національними правилами держави перебування), пасажири, у тому числі службові, обов'язково проходять контроль з метою забезпечення безпеки.

2.6.3. Командир повітряного судна перед початком робіт на повітряному судні під час перебування його на землі призначає кожному з членів екіпажу сектор спостереження для забезпечення безпеки повітряного судна відповідно до його функціональних обов'язків.

2.6.4. На аеродромі тимчасового базування після закінчення робіт усі двері і люки повітряного судна зачиняються, опечатуються в місцях, передбачених керівництвом з льотної експлуатації даного типу повітряного судна. Трапи і стрем'янки віддаляються від повітряного судна, після чого воно здається під охорону відповідним службам аеропорту, якщо це передбачено національними правилами та програмою безпеки аеропорту перебування.

2.6.5. При тимчасовому перебуванні на транзитному аеродромі повітряне судно має бути під постійним спостереженням членів екіпажу, призначених КПС.

2.6.6. Прийняття повітряного судна від служби охорони аеропорту починається з огляду місця стоянки з метою виявлення підозрілих предметів біля повітряного судна.

2.6.7. У разі виявлення під час прийняття повітряного судна підозрілого предмета біля нього, пошкоджених печаток, спроб проникнення в ПС або його відсіки повідомляється служба безпеки аеропорту для віддалення підозрілого предмета від повітряного судна або буксирування ПС на інше місце для проведення спеціального догляду згідно з інструкцією, що знаходиться на борту повітряного судна.

2.6.8. Відповідальність за те, що вантаж, призначений для перевезення, є безпечний та пройшов перевірку на безпеку, а також прийнятий згідно з чинними перевізними документами, несе особа, яка супроводжує вантаж. У разі відсутності такої особи ці обов'язки покладаються на члена екіпажу, призначеного командиром повітряного судна.

2.6.9. Вантаж, на який відсутні перевізні документи, до перевезення повітряним транспортом не приймається.

2.6.10. Вантаж з пошкодженою упаковкою перед завантаженням перевіряється в присутності замовника.

2.6.11. При виконанні чартерних вантажних перевезень у державі з обмеженим виконанням польотів рекомендується обмежувати час перебування в аеропортах таких держав часом розвантаження (завантаження) та підготовки до вильоту в наступний пункт посадки з урахуванням вимог, установлених чинним законодавством.

2.6.12. При виконанні авіаційних перевезень і робіт з аеропортів держави з обмеженим виконанням польотів, КПС, згідно з рекомендаціями додатку "J" Керівництва з авіаційної безпеки (ІКАО), має право звернутися до керівництва аеродрому з проханням щодо посилення безпеки, яка може включати:

періодичне проведення детального огляду потенційно небезпечних зон перед зльотом, посадкою та під час перебування на землі;

посилення спостереження за такими зонами шляхом патрулювання;

звернення за допомогою до місцевого населення, яке буде інформувати авіаційну владу аеропорту про будь-яку незвичайну ситуацію;

попереднє визначення зон польотів підвищеного ризику, де необхідно виконувати спеціальні схеми зльоту і посадки;

перевірку зон, із яких може бути здійснений ракетний обстріл повітряного судна.

2.7. Порядок забезпечення безпеки в польоті

2.7.1. При підготовці до польоту з аеропортів в країнах з обмеженим виконанням польотів КПС одержує консультацію в органах обслуговування повітряного руху про безпечні маршрути польоту, запасні маршрути, безпечні зони і схеми заходження на посадку.

Маршрути польотів обираються в найбільш безпечних зонах та напрямах.

2.7.2. При польоті над небезпечною зоною, де можливе виникнення загрози обстрілу ракетами класу "земля - повітря", екіпаж повинен:

максимально допустимий час бути на висоті не менше 4500 м;

при зльоті та посадці використовувати максимально потрібну тягу;

виконання схеми заходу на посадку починати після виходу на РНТ аеродрому посадки на висоті >= 4500 м;

вихід на маршрут здійснювати після набору висоти >= 4500 м над РНТ аеродрому зльоту;

при необхідності політ у нічний час проводити з виключеними вогнями для маскування повітряного судна від оператора ракети;

використовувати технічні пристрої та запобіжні засоби електронного захисту (у разі наявності відповідного обладнання).

2.7.3. При підльоті до аеродрому посадки слід одержати від диспетчера керування повітряним рухом інформацію щодо забезпечення безпеки в районі аеродрому та на землі. У разі загрози безпеці повітряного судна або при небезпеці в аеропорту потрібно запросити дозвіл на посадку на запасному аеродромі.

2.8. Дії екіпажу при вчиненні актів незаконного втручання

2.8.1. У разі нападу на екіпаж, захоплення повітряного судна, що перебуває в польоті, КПС здійснює все можливе для встановлення прийомопередавача в режим А, код 7500, щоб повідомити про обставини, а у разі неможливості - використати код 7700.

2.8.2. Коли служба керування повітряним рухом дає вказівку підтвердити свій вибраний код 7500, КПС підтверджує його або не відповідає зовсім.

2.8.3. Відсутність відповіді є для служби керування повітряним рухом підтвердженням того, що код 7500 набрано не випадково.

2.8.4. При здійсненні акту незаконного втручання на землі або в повітрі екіпаж керується документами, вказаними в п. 2.4.2 цієї Інструкції.

2.8.5. КПС має право вжити додаткових заходів, не передбачених інструкціями і діяти за обставинами, коли це необхідно для забезпечення безпеки пасажирів, екіпажу і повітряного судна.

2.9. Дії екіпажу після закінчення акту незаконного втручання

2.9.1. Після закінчення акту незаконного втручання КПС, члени екіпажу і всі присутні на борту повітряного судна особи складають доповідні записки про подію, що сталася на ім'я керівника авіакомпанії, які КПС передає в дипломатичне представництво та консульську установу України в державі перебування, керівнику авіакомпанії та центральну диспетчерську службу Укравіатрансу встановленими засобами зв'язку.

2.9.2. Черговий центральної диспетчерської служби Укравіатрансу доповідає про подію, що сталася, директору Укравіатрансу та черговим МЗС, СБУ, Генеральної прокуратури України, Мінтрансу.

3.1. Керівник авіакомпанії при плануванні авіаційних перевезень і робіт в іноземній державі на підставі цієї Інструкції забезпечує розроблення інструкції про забезпечення авіаційної безпеки в конкретній країні та організовує контроль за виконанням її положень.

3.2. Спеціалісти Укравіатрансу здійснюють перевірку виконання вимог забезпечення авіаційної безпеки авіакомпаніями в інших державах на підставі плану-графіка, затвердженого наказом Укравіатрансу.

У разі одержання інформації про порушення ліцензійних умов Укравіатранс може здійснювати позапланові перевірки з метою контролю за виконанням вимог авіаційної безпеки, визначених у дозволах та ліцензіях, одержаних експлуатантами для роботи в інших державах.

4.1. Керівники авіакомпаній, авіапідприємств несуть відповідальність за організацію виконання авіаційних перевезень і робіт в інших державах та підготовку персоналу, авіаційної техніки згідно з чинним законодавством України.

4.2. Особа, відповідальна за організацію та забезпечення авіаційної безпеки в державі перебування, а також авіаперсонал, який виконує авіаційні перевезення та роботи в інших державах, несуть відповідальність за забезпечення авіаційної безпеки згідно з чинним законодавством України.