Керівникам митних органів

(крім Регіональної

інформаційної митниці)

Відповідно до статті 256 Митного кодексу України (92-15) особа, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності (далі - правовласник), має право подати до Держмитслужби заяву про сприяння захисту майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Відповідно до Порядку реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, отримання інформації та взаємодії митних органів з іншими правоохоронними і контролюючими органами та власниками прав на об'єкти права інтелектуальної власності у разі призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 N 622 (622-2007-п) , митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності складається Держмитслужбою на підставі заяв правовласників або їх представників.

Статтею 421 Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України) визначено, що суб'єктами права інтелектуальної власності є особи, яким належать особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Майновими правами інтелектуальної власності, згідно із статтею 424 ЦК України (435-15) , є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно із статтею 1107 ЦК України (435-15) розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі ліцензії на використання об'єкта права інтелектуальної власності, ліцензійного договору, договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, іншого договору, оформленого у письмовій формі, щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Таким чином, правовласником може бути особа, якій майнові права інтелектуальної власності передані на підставі, зокрема, письмового ліцензійного договору. Перелік переданих майнових прав інтелектуальної власності та, відповідно, наявних у ліцензіата повноважень щодо їх здійснення, міститься у такому договорі.

Щодо представника правовласника слід зазначити, що він вчиняє правочини від імені правовласника, якого представляє.

Крім того, відповідно до статті 238 ЦК України (435-15) представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Повноваження представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.

Таким чином, виконання дій в рамках статей 257 та 257-1 Митного кодексу України (92-15) , пов'язаних з можливістю подальшого використання об'єкта права інтелектуальної власності, здійснюється за рішенням:

- правовласника, в тому числі такого, якому майнові права інтелектуальної власності надані на підставі відповідного договору, зокрема, ліцензійного;

- представника правовласника, що діє на підставі довіреності або відповідного договору.

Відмінність у здійсненні відповідних повноважень у сфері інтелектуальної власності між вказаними особами полягає в тому, що правовласник діє у відносинах з митними органами від власного імені, в той час як представник здійснює надані йому повноваження від імені правовласника.