У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
 

Про міжнародну технічну допомогу

 
З метою підвищення ефективності роботи, пов'язаної із залученням і використанням міжнародної технічної допомоги, та відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) постановляю:
 
1. Установити, що відносини, які виникають у зв'язку із залученням та використанням міжнародної технічної допомоги, регулюються цим Указом, законами України, чинними міжнародними договорами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
 
2. Для цілей цього Указу терміни вживаються у такому значенні:
 
донор - держава, уряд іноземної держави, а також організація, установа, фонд, уповноважені урядом іноземної держави, міжнародна організація, що надає міжнародну технічну допомогу Україні;
 
міжнародна технічна допомога - ресурси, які відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній основі Україні для здійснення програм, проектів міжнародної технічної допомоги з метою проведення реформ та реалізації програм соціально-економічного розвитку України;
 
проект міжнародної технічної допомоги - документ (проект, проектна угода), яким визначено систему послідовно пов'язаних дій, заходів, а також ресурси, спрямовані на досягнення цілей надання міжнародної технічної допомоги протягом встановлених строків;
 
програма міжнародної технічної допомоги - сукупність проектів міжнародної технічної допомоги, об'єднаних з метою досягнення загальнодержавних цілей під час проведення реформ та реалізації програм соціально-економічного розвитку України;
 
реципієнт - визначений у програмі, проекті міжнародної технічної допомоги резидент України, що одержує міжнародну технічну допомогу;
 
спеціально уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері міжнародної технічної допомоги;
 
виконавець - організація (організації), що забезпечує (забезпечують) реалізацію програм, проектів міжнародної технічної допомоги;
 
грант - фінансові ресурси, що надаються донором реципієнту на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою, проектом міжнародної технічної допомоги.
 
3. Установити, що міжнародна технічна допомога може надаватися у вигляді:
 
майна, перелік якого визначається у програмах, проектах міжнародної технічної допомоги;
 
прав інтелектуальної власності, включаючи авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау, технології тощо;
 
фінансових ресурсів у іноземній валюті або національній валюті України;
 
інших ресурсів, не заборонених законодавством України.
 
4. Установити, що міжнародна технічна допомога може надаватися у формі:
 
передачі у власність, користування майна і майнових прав;
 
консультацій із залученням експертів, у тому числі іноземних;
 
фінансування витрат на навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів реципієнта; обміну спеціалістами;
 
грантів.
 
5. Для одержання міжнародної технічної допомоги потенційні реципієнти подають запити до спеціально уповноваженого органу, який проводить експертизу запитів та за її результатами звертається до донорів з проханням прийняти рішення про фінансування програм, проектів міжнародної технічної допомоги.
 
Порядок подання запитів щодо одержання міжнародної технічної допомоги та проведення їх експертизи спеціально уповноваженим органом визначає Кабінет Міністрів України.
 
6. Програми, проекти міжнародної технічної допомоги підлягають державній реєстрації спеціально уповноваженим органом із включенням до Державного реєстру програм і проектів міжнародної технічної допомоги в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
Відмова у державній реєстрації програм, проектів міжнародної технічної допомоги можлива лише у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, і повинна бути оформлена письмово із зазначенням її причин.
 
7. Установити, що міжнародна технічна допомога, діяльність із здійснення програм, проектів міжнародної технічної допомоги підлягають особливому режиму оподаткування відповідно до цього Указу і щодо них застосовуються пільги, привілеї та імунітети відповідно до законодавства України, чинних міжнародних договорів України.
 
Особливий режим оподаткування, пільги, привілеї та імунітети щодо міжнародної технічної допомоги, здійснення програм, проектів міжнародної технічної допомоги надаються за наявності відповідного підтвердження, яке видається спеціально уповноваженим органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, за зверненням донора, реципієнта або виконавця.
 
Підставою для видачі підтвердження, зазначеного у частині другій цієї статті, є державна реєстрація відповідної програми, проекту міжнародної технічної допомоги.
 
Пільги, привілеї та імунітети міжнародному персоналу, виконавцям надаються за умови їх акредитації спеціально уповноваженим органом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
8. Установити, що міжнародна технічна допомога використовується лише для цілей, визначених у програмах, проектах міжнародної технічної допомоги.
 
Міжнародна технічна допомога не підлягає відчуженню, якщо іншого не передбачено відповідним міжнародним договором України.
 
9. Установити, що відповідно до особливого режиму оподаткування операції з:
 
продажу на митній території України товарів (устаткування, обладнання, матеріалів, сировини) та інших предметів, робіт, послуг, які придбаваються за рахунок міжнародної технічної допомоги реципієнтами або за рахунок донорів для наступної передачі реципієнтам як міжнародної технічної допомоги, а також з передачі реципієнтам на митній території України товарів (устаткування, обладнання, матеріалів, сировини) та інших предметів, надання послуг (результатів робіт) як міжнародної технічної допомоги;
 
ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (устаткування, обладнання, матеріалів, сировини) та інших предметів, що ввозяться (пересилаються) як міжнародна технічна допомога, отримання реципієнтами робіт (послуг), що надаються нерезидентами для використання або споживання на митній території України як міжнародна технічна допомога або за рахунок міжнародної технічної допомоги;
 
звільняються від обкладення податком на додану вартість та ввізним митом.
 
Особливий режим оподаткування, передбачений частиною першою цієї статті, не застосовується до підакцизних товарів.
 
У разі використання товарів та інших предметів, робіт (послуг), зазначених в абзацах другому і третьому частини першої цієї статті, не для цілей відповідних програм, проектів міжнародної технічної допомоги податок на додану вартість та ввізне мито за такі товари сплачуються на загальних підставах.
 
10. Контроль за реалізацією програм, проектів міжнародної технічної допомоги здійснюється спеціально уповноваженим органом.
 
У разі виявлення порушень законодавства України, міжнародних договорів України, невідповідності реалізації програми, проекту міжнародної технічної допомоги завданням, попередньо визначеним відповідно у програмі, проекті міжнародної технічної допомоги, спеціально уповноважений орган має право зупинити здійснення програми, проекту в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
 
11. Кабінету Міністрів України:
 
прийняти рішення, передбачені цим Указом;
 
внести на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до законодавчих актів з питань оподаткування міжнародної технічної допомоги та діяльності щодо здійснення програм, проектів міжнародної технічної допомоги;
 
забезпечити приведення органами виконавчої влади нормативно-правових актів у відповідність із цим Указом.
 
12. Покласти на Кабінет Міністрів України надання офіційних роз'яснень щодо цього Указу.
 
13. Цей Указ набирає чинності в порядку, передбаченому пунктом 4 розділу XV "Перехідні положення" (254к/96-ВР) Конституції України.
 
 
Президент України Л.КУЧМА
 
м. Київ, 1 червня 1999 року N 596/99