Договір
між Україною та Сирійською Арабською Республікою про правові відносини і взаємну правову допомогу в цивільних і кримінальних справах
Україна та Сирійська Арабська Республіка, далі - Договірні Сторони,
Сповнені бажання розвивати дружні стосунки та надавати взаємну допомогу в цивільних і кримінальних справах на основі принципів національного суверенітету, рівності прав та невтручання у внутрішні справи,
Керуючись взаємними намірами забезпечити рівний правовий захист особистих та майнових прав громадян Договірних Сторін, а також підвищити ефективність співробітництва компетентних органів при розгляді цивільних і кримінальних справ,
Домовилися про наступне:
Розділ I
Загальні положення
Стаття 1
Сфера застосування
Відповідно до положень цього Договору Договірні Сторони надають одна одній по можливості найширшу взаємну допомогу в цивільних і кримінальних справах.
Стаття 2
Правовий захист
1. Громадяни Договірних Сторін мають право на рівний правовий захист на території другої Договірної Сторони щодо своєї особи, своїх прав та інтересів так якби вони були громадянами останньої Договірної Сторони.
2. Громадяни однієї Договірної Сторони на території другої Договірної Сторони мають право на вільний доступ до суду та інших органів, до компетенції яких належать цивільні і кримінальні справи (далі - компетентні органи) для пред'явлення позовів та захисту своїх прав та інтересів на тих самих умовах, як і громадяни останньої Договірної Сторони.
3. Положення цього Договору застосовуються також до юридичних осіб Договірних Сторін.
Стаття 3
Правова допомога
1. Компетентні органи Договірних Сторін надають взаємну правову допомогу в цивільних і кримінальних справах відповідно до положень цього Договору.
2. Компетентні органи надають правову допомогу також іншим установам у справах, зазначених в пункті 1 цієї статті.
Стаття 4
Центральні органи
1. Компетентні органи Договірних Сторін зносяться через їхні центральні органи з метою виконання цього Договору.
2. Центральним органом в Україні є Генеральна прокуратура України (щодо запитів органів досудового слідства у кримінальних справах) та Міністерство юстиції України (щодо запитів у цивільних справах та у кримінальних справах щодо запитів судів).
Центральним органом для Сирійської Арабської Республіки є Міністерство юстиції.
3. Використання дипломатичних каналів не заперечується.
Стаття 5
Звільнення від застави
1. Від громадян будь-якої з Договірних Сторін не вимагатиметься давати заставу, передбачену для іноземців.
2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються також до юридичних осіб Договірних Сторін.
Стаття 6
Безоплатна правова допомога та звільнення від судових витрат
1. Громадяни будь-якої з Договірних Сторін мають право користуватися пільгами щодо звільнення від судового мита і витрат, та отримувати безоплатну правову допомогу в судах та інших органах іншої Договірної Сторони на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що й громадяни останньої.
Положення цього пункту застосовуються в усіх процесуальних діях у справі, включаючи процедуру виконання.
2. Довідка, необхідна для цілей пункту 1 цієї статті на підтвердження особистого, сімейного та матеріального стану заявника, видається компетентним органом Договірної Сторони, на території якої відповідна особа має місце проживання або місце перебування.
3. Якщо заявник не має місця проживання або місця перебування на території Договірної Сторони, таку довідку може видати дипломатична місія чи консульська установа відповідної країни.
4. Компетентний орган, що приймає рішення про звільнення від судових витрат або надання безоплатної правової допомоги, у разі потреби, може запитати від установи, що видала довідку, додаткову інформацію.
5. Звільнення від судових витрат, що надається у певній справі згідно із законодавством однієї Сторони, поширюється також на витрати, пов'язані з тією самою справою, на території іншої Сторони.
Стаття 7
Пересилання свідоцтв про цивільний стан та інших документів
На прохання судів чи інших компетентних органів однієї з Договірних Сторін інша Договірна Сторона пересилає без перекладу і безоплатно копії свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану та інші документи, що стосуються особистих прав та майнових інтересів громадянина будь-якої з Договірних Сторін.
Стаття 8
Дійсність документів
1. Для цілей цього Договору документи, які складені, видані чи засвідчені та скріплені офіційною печаткою на території однієї з Договірних Сторін або їх засвідчені копії, не підлягають легалізації на території іншої Договірної Сторони.
2. Документи, видані на території однієї з Договірних Сторін відповідно до пункту 1 цієї статті, мають таку саму доказову силу і на території іншої Договірної Сторони.
Розділ II
Надання правової допомоги
Стаття 9
Обсяг правової допомоги
Взаємна допомога відповідно до цього Договору може включати:
a) одержання свідчень сторін, підозрюваних, обвинувачуваних, свідків, потерпілих, експертів та інших учасників процесу;
b) сприяння присутності затриманих або інших осіб для дачі свідчень або надання допомоги у проведенні розслідувань;
c) вручення викликів та інших документів;
d) проведення обшуку та виїмки;
e) огляд об'єктів і місцевості;
f) надання інформації і речових доказів;
g) надання оригіналів або засвідчених копій відповідних документів і матеріалів, включаючи інформацію щодо судимості громадян Договірних Сторін;
h) проведення експертиз;
i) допомога у виявленні, арешті та конфіскації майна та інших доходів, одержаних злочинним шляхом;
j) виконання інших процесуальних дій, що не суперечать законодавству обох Договірних Сторін.
Стаття 10
Відмова у наданні допомоги
1. У наданні допомоги може бути відмовлено, якщо:
a) запитувана Сторона вважає, що запит у разі його задоволення може завдати шкоди її суверенітету, безпеці, публічному порядку або іншим важливим інтересам держави;
b) у випадках, коли запит про надання допомоги суперечить законодавству запитуваної Сторони;
c) злочин розглядається запитуваною Стороною як такий, що має політичний характер;
d) існують вагомі підстави вважати, що запит про надання допомоги зроблено з метою переслідування особи за ознакою раси, статі, віросповідання, громадянства, етнічної приналежності або політичних переконань, або що становище цієї особи може бути погіршене в силу будь-якої із зазначених причин;
e) запитувана допомога вимагає від запитуваної Сторони застосування таких примусових заходів, які не відповідають її власній юрисдикції;
f) діяння є злочином згідно з військовим правом.
2. Запитувана Сторона може відстрочити виконання запиту, якщо його негайне виконання може перешкодити розслідуванню або судовому розгляду, що триває в запитуваній Стороні.
3. Перед тим, як відмовити у задоволенні запиту або відстрочити його виконання, запитувана Сторона розглядає питання про можливість надання допомоги на певних умовах, на які погоджується запитуюча Сторона.
4. Будь-яка відмова або відстрочка в наданні взаємної допомоги повинна бути мотивованою.
Стаття 11
Зміст запиту
1. Запит про надання допомоги повинен містити:
a) назву запитуючого органу;
b) виклад мети запиту і стислий опис запитуваної допомоги;
c) виклад обставин справи, її юридична кваліфікація з посиланням на відповідні положення закону і наданням тексту закону;
d) ім'я, прізвище й адресу особи, про яку йдеться у запиті, а щодо юридичної особи - найменування, юридичну адресу або місцезнаходження, банківські реквізити та ідентифікаційні коди;
e) причини застосування і докладний опис будь-якої конкретної процедури або вимоги, про дотримання якої просить запитуюча Сторона;
f) визначення будь-яких строків, протягом яких бажано виконати запит;
g) у разі, коли запит стосується отримання свідчень особи, описання суті свідчень чи заяви, які запитуються, та в разі потреби перелік запитань, які слід поставити особі;
h) у разі передачі речових доказів - інформацію про особу або осіб, під наглядом яких будуть перебувати речові докази, місце, куди речові докази мають бути передані, та будь-які перевірки, які мають бути проведені;
i) у разі перепровадження осіб, які утримуються під вартою, - інформацію про осіб, які супроводжуватимуть їх під час перевезення, місце, куди має бути передана така особа, і дату її повернення;
j) у разі необхідності - інформацію про потребу в конфіденційності з викладенням причин;
k) коли запит стосується пошуку, арешту і конфіскації майна або доходів від злочину, по можливості:
i) детальний опис майна або доходів від злочину, включаючи їх місцезнаходження;
ii) опис доказів, які можуть бути надані для використання при проведенні процесуальних дій у запитуваній Стороні.
l) будь-яку іншу інформацію, необхідну для належного виконання запиту.
2. Запит про надання допомоги та супровідні документи мають бути підписані та скріплені офіційною печаткою запитуючого органу.
3. До запиту та супровідних документів додається завірений переклад на мову запитуваної Сторони або на англійську мову.
4. Якщо запитувана Сторона вважає, що інформації, що міститься в запиті, недостатньо для розгляду запиту, вона може запросити додаткову інформацію. Така інформація надається у якомога стислий строк.
Стаття 12
Виконання запитів
1. Запити про надання допомоги виконуються невідкладно відповідно до законодавства і практики запитуваної Сторони. У тій мірі, у якій це є сумісним із національним законодавством і практикою, запитувана Сторона виконує запит у спосіб, визначений запитуючою Стороною.
2. На прохання запитуючої Сторони запитувана Сторона повідомляє дату та місце виконання запиту. Посадові особи та заінтересовані особи, зазначені у запиті, можуть бути присутніми, якщо на це є дозвіл запитуваної Сторони.
3. Запитувана Сторона може надіслати засвідчені копії чи фотокопії запитуваних записів чи документів, крім випадків коли запитуюча Сторона наполягає на отриманні оригіналів. У такому разі запитувана Сторона намагається виконати такий запит.
Стаття 13
Повернення речей і документів запитуваній Стороні
Будь-які речі, а також оригінали записів або документів, що передані запитуючій Стороні відповідно до цього Договору, повертаються запитуваній Стороні в якомога короткі строки, якщо тільки остання не відмовляється від свого права на їхнє повернення.
Стаття 14
Обмеження у використанні
1. Запитуюча Сторона без згоди запитуваної Сторони не використовує або не передає інформацію або докази, надані запитуваною Стороною, для будь-яких розслідувань або розглядів, крім тих, що зазначені в запиті.
2. У випадках зміни обвинувачення у кримінальній справі наданий матеріал може бути використаний у тій мірі, в якій злочин відповідно до пред'явленого обвинувачення являє собою такий злочин, щодо якого відповідно до цього Договору може бути надана взаємна допомога.
Стаття 15
Дотримання конфіденційності
За запитом:
a) запитувана Сторона вживає всіх заходів для зберігання конфіденційності запиту про надання допомоги, змісту запиту і супровідних документів, а також факту надання такої допомоги. Якщо цей запит не може бути задоволено без порушення конфіденційності, запитувана Сторона інформує про це запитуючу Сторону, яка визначається щодо доцільності виконання цього запиту в такому разі;
b) запитуюча Сторона зберігає в таємниці свідчення та інформацію, надані запитуваною Стороною, за винятком тих випадків, коли ці свідчення та інформація потрібні для проведення розслідування і судового розгляду, зазначених у запиті.
Стаття 16
Вручення документів
1. Запитувана Сторона вручає документи, що направляються їй з цією метою запитуючою Стороною.
2. Запит про вручення виклику до суду обвинуваченій особи направляється запитуваній Стороні не пізніше ніж за (40) днів до того моменту, коли потрібна її явка.
3. Підтвердження про вручення документів оформляється відповідно до законодавства, що діє в запитуваній Стороні. У підтвердженні повинні бути зазначені дата, місце і спосіб вручення, підпис та ім'я особи, якій вручено документ, а також особа чи установа, що його вручила. Таке підтвердження має бути надіслано невідкладно запитуючій Стороні. В будь-якому разі, якщо здійснити вручення було неможливо, запитувана Сторона безвідкладно повідомляє причину запитуючій Стороні.
4. Якщо документ не може бути вручений за адресою, зазначеною у запиті про вручення, запитуваний орган вживає необхідних заходів для встановлення вірної адреси. Якщо вірну адресу встановити неможливо, запитувана Сторона інформує про це запитуючу Сторону та повертає документи іншій Стороні.
Стаття 17
Пропозиція особам щодо дачі показань чи допомоги у розслідуванні
1. Якщо запитуюча Сторона вважає, що особиста присутність свідка або експерта в її компетентних органах особливо необхідна, вона зазначає це у запиті про вручення судових документів. Запитувана Сторона пропонує цьому свідку або експерту з'явитися до суду та повідомляє запитуючій Стороні про відповідь свідка або експерта.
2. Виклик не може містити попередження про покарання на випадок відмови викликаної особи з'явитися.
3. У випадку, передбаченому пунктом 1 цієї статті, запит або виклик повинен містити приблизну суму виплачуваних коштів та суму дорожних витрат і добових, які підлягають відшкодуванню.
Стаття 18
Переміщення осіб, які утримуються під вартою, для дачі показань та участі у розслідуванні
1. Особа, яка утримується під вартою, щодо особистої присутності якої було направлено запит запитуючою Стороною для дачі показань або участі у розслідуванні, за умови її згоди, тимчасово перепроваджується на територію, де має відбутися слухання.
2. Запитуюча Сторона повинна утримувати перевезену особу під вартою та повернути її до запитуваної Сторони по закінченню справи, в зв'язку з якою було здійснено перевезення, або раніше тоді, коли присутність цієї особи вже не потрібна.
3. Коли запитувана Сторона повідомляє запитуючу Сторону про те, що вже немає потреби утримувати перевезену особу під вартою, ця особа повинна бути звільнена та до неї повинні бути застосовані положення статей 17 і 19 цього Договору.
Стаття 19
Гарантії безпеки
1. Коли особа незалежно від її громадянства перебуває в запитуючій Стороні відповідно до запиту, направленого на підставі статей 17 або 18 цього Договору:
a) ця особа не може піддаватися затриманню, переслідуванню, покаранню або будь-яким обмеженням її особистої свободи в запитуючій Стороні у зв'язку з будь-якими діями, бездіяльністю або вироками, що мали місце до виїзду цієї особи із запитуваної Сторони;
b) ця особа без її згоди не зобов'язана давати показання під час будь-якого судового розгляду або надавати допомогу у проведенні розслідування іншого, ніж ті розгляд або розслідування, яких стосується даний запит.
2. Особа, яка була викликана для притягнення до відповідальності, не може піддаватися переслідуванню або затриманню, або будь-яким обмеженням її особистої свободи в зв'язку з діяннями або вироками, що мали місце до її виїзду з території запитуваної Сторони і не були зазначені у виклику.
3. Пункти 1 і 2 цієї статті припиняють свою дію, якщо дана особа мала можливість виїхати з запитуючої Сторони, але не залишила її протягом періоду, що становить п'ятнадцять (15) днів, після того, як вона була офіційно сповіщена про відсутність необхідності в її присутності, або, залишивши її територію, повернулася туди добровільно.
Стаття 20
Допомога у проведенні заходів з конфіскації
1. У разі коли Центральному органу однієї з Договірних Сторін стане відомо про доходи чи знаряддя злочинів, які знаходяться на території іншої Договірної Сторони і які можуть підлягати конфіскації або іншим чином підлягати вилученню згідно із законодавством цієї Договірної Сторони, він може поінформувати про це Центральний орган іншої Договірної Сторони. Якщо Договірна Сторона, що отримує таку інформацію, має юрисдикцію у цьому питанні, вона може передати таку інформацію своїм компетентним органам для визначення, чи можуть бути вжиті у зв'язку з цим будь-які заходи. Рішення стосовно доходів чи знарядь приймаються відповідно до законодавства тієї Договірної Сторони, в якій вони знаходяться. Центральний орган тієї Договірної Сторони, яка отримала інформацію, інформує Центральний орган Договірної Сторони, яка надала інформацію, про вжиті заходи.
2. Договірні Сторони допомагають одна одній в межах їх чинного законодавства під час проведення заходів з конфіскації доходів та знарядь злочинів. Це може включати дії з накладення арешту на доходи чи знаряддя у процесі подальшого провадження у справі.
3. Договірна Сторона, на збереженні якої знаходяться доходи чи знаряддя злочинів, розпоряджається ними у відповідності зі своїм законодавством. Кожна Договірна Сторона може передавати все або частину такого майна чи кошти від їх продажу одна одній в межах, дозволених законодавством передаючої Договірної Сторони, та на умовах, які вона вважає прийнятними.
Стаття 21
Відомості про судимість та вироки
1. Якщо на території однієї з Договірних Сторін особа притягується до кримінальної відповідальності, інша Договірна Сторона на запит надає відомості про судимість цієї особи.
2. Договірні Сторони щорічно повідомляють одна одній про вироки, що набрали законної сили, стосовно громадян іншої Договірної Сторони.
Розділ III
Визнання та виконання судових рішень
Стаття 22
Обсяг визнання та виконання судових рішень
Згідно з положеннями цього Договору будь-яка Договірна Сторона визнає та виконує такі судові рішення, винесені на території іншої Договірної Сторони:
a) судові рішення у цивільних справах;
b) вироки в частині відшкодування шкоди.
Стаття 23
Умови визнання та виконання судових рішень
Рішення, зазначені у статті 22 цього Договору, підлягають визнанню та виконанню в іншій Договірній Стороні за таких умов:
a) судове рішення, винесене в будь-якій з Договірних Сторін, має бути остаточним та підлягати виконанню на її території;
b) стороні, проти якої винесене рішення, або її представнику було належним чином вручено виклик згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, в якій було винесено судове рішення;
c) не існує іншого остаточного судового рішення, винесеного у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав на території тієї Договірної Сторони, від якої запитується визнання та виконання;
d) не існує незавершеного провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав в судовому органі тієї Договірної Сторони, від якої запитується визнання та виконання;
e) якщо відповідно до законодавства запитуваної Сторони справа не відноситься до виключної компетенції її судів;
f) таке рішення не суперечить основним принципам законодавства та публічному порядку Договірної Сторони, від якої запитується визнання та виконання.
Стаття 24
Процедура визнання і виконання судових рішень
1. Розгляд клопотань про визнання та виконання судових рішень належить до компетенції судів тієї Договірної Сторони, на території якої повинно бути здійснене виконання.
2. Клопотання про визнання та виконання судового рішення повинно подаватися до суду тієї Договірної Сторони, на території якої повинно бути здійснене виконання. Клопотання також може бути подано до суду, який виніс рішення у першій інстанції, який направляє клопотання до суду, компетентного винести рішення щодо клопотання.
3. До клопотання про визнання та виконання судового рішення додається:
a) завірена судом копія рішення, офіційний документ про те, що рішення набуло законної сили, якщо це не випливає з тексту самого рішення;
b) документ, який засвідчує, що стороні, проти якої винесене рішення, або її законному представнику, які не брали участь у судовому засіданні, було своєчасно і в належній формі вручено виклик до суду;
c) довідка про часткове виконання судового рішення, якщо таке мало місце;
d) завірені переклади документів, зазначених у підпунктах (a), (b) та (c) цього пункту, на мову іншої Договірної Сторони або на англійську мову.
4. Якщо у суду при вирішенні питання про визнання та виконання судового рішення виникне сумнів, він може запитати у особи, яка порушила клопотання про виконання рішення, пояснення, а також опитати боржника по суті клопотання та, у випадку необхідності, запитати додаткові документи у суду, який виніс рішення.
5. Процедура визнання та виконання судового рішення регулюється законодавством Договірної Сторони, від якої запитується визнання та виконання.
6. При виконанні цього Договору орган, від якого запитується визнання та виконання, пов'язаний конкретними обставинами справи та перевіряє лише дотримання умов, передбачених цим Договором.
Стаття 25
Мирові угоди
Положення статей 22-24 цього Договору про судові рішення застосовуються і до мирових угод, затверджених судом.
Розділ IV
Прикінцеві положення
Стаття 26
Обмін інформацією
Центральні органи Договірних Сторін можуть у разі потреби обмінюватися інформацією про законодавство та практику щодо правових проблем, які складають предмет цього Договору.
Стаття 27
Витрати
1. Звичайні витрати, що пов'язані з виконанням запиту, покриваються запитуваною Стороною, окрім випадків, коли покриття таких витрат повинна здійснювати запитуюча Сторона:
a) витрати на проїзд і проживання осіб, викликаних відповідно до статей 17 і 18 цього Договору;
b) суми винагород, що сплачуються експертам.
2. Якщо виконання запиту потребує істотних або непередбачених витрат, Договірні Сторони заздалегідь проводять консультації з метою визначення строків та умов, на яких буде виконано запит, а також порядок покриття витрат.
Стаття 28
Вирішення розбіжностей
Розбіжності, що виникають при виконанні і тлумаченні цього Договору, вирішуються шляхом безпосередніх переговорів центральних органів Договірних Сторін або через дипломатичні канали.
Стаття 29
Внесення змін і доповнень до Договору
До цього Договору за взаємною домовленістю Договірних Сторін можуть бути внесені зміни і доповнення, що оформлюються окремим протоколом, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Стаття 30
Набуття чинності та дія Договору
1. Цей Договір підлягає ратифікації і набуває чинності через тридцять днів з дати обміну ратифікаційними грамотами.
2. Цей Договір укладається на невизначений строк.
3. Кожна з Договірних Сторін може денонсувати цей Договір, направивши іншій Договірній Стороні письмове повідомлення. Така денонсація набирає сили через шість місяців після дати одержання повідомлення іншою Договірною Стороною.
4. Припинення дії цього Договору не впливає на виконання запитів про надання допомоги, направлених під час його дії.
Цей Договір укладено у м. Дамаск 9 дня жовтня місяця 2008 року українською, арабською і англійською мовами. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні Договірні Сторони звертаються до тексту, викладеного англійською мовою.
|
За Україну
Олександр Турчинов
Перший Віце-прем'єр-міністр
|
За Сирійську Арабську
Республіку
Мохаммед аль-Гафарі
Міністр юстиції
|