Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Йорданського Хашимітського Королівства про взаємну допомогу в митних справах
Дата підписання:
Дата затвердження Україною:
Дата набрання чинності для України:
|
30.11.2005
12.07.2006
07.08.2010
|
Кабінет Міністрів України та Уряд Йорданського Хашимітського Королівства, далі - "Договірні Сторони",
визнаючи, що митні порушення завдають шкоди економічним, фіскальним, комерційним, торговельним та культурним інтересам їхніх відповідних держав;
ураховуючи важливість забезпечення правильного нарахування мита й інших податків, що стягуються під час імпорту й експорту товарів, а також правильного визначення митної вартості й походження товарів;
визнаючи необхідність міжнародного співробітництва з питань застосування й дотримання митного законодавства;
будучи переконаними, що боротьба з митними порушеннями може бути більш ефективною завдяки співробітництву між митними органами їхніх держав;
керуючись Рекомендаціями Ради митного співробітництва про взаємну адміністративну допомогу від 5 грудня 1953 року;
посилаючись також на положення Конвенції ООН проти незаконного переміщення наркотичних засобів та психотропних речовин (
995_096)
від 20 грудня 1988 року;
домовилися про таке:
Стаття 1
Визначення
Для цілей виконання цієї Угоди:
1. "Митне законодавство" означає сукупність законів і нормативно-правових актів, які стосуються імпорту, експорту й транзиту товарів або будь-якої іншої митної процедури, яка регламентує стягнення митними органами мита, податків, зборів або нарахувань або засоби застосування заборон, обмежень та контролю митними органами.
2. "Митний орган" означає в Україні - Державну митну службу України і в Йорданському Хашимітському Королівстві - Митний департамент Міністерства фінансів.
3. "Запитуючий орган" означає митний орган, який робить запит про допомогу згідно із цією Угодою або який отримує таку допомогу.
4. "Запитуваний орган" означає митний орган, який отримує запит про допомогу згідно з цією Угодою або який надає таку допомогу.
5. "Порушення" означає будь-яке порушення або спробу порушення митного законодавства.
6. "Мито" означає мито, податки, збори та (або) інші нарахування, які стягуються на територіях відповідних держав Договірних Сторін при застосуванні митного законодавства, але не включає збори та нарахування, які є незначними порівняно з приблизною вартістю наданих послуг.
7. "Персональні дані" означає будь-яку інформацію, що стосується ідентифікованих осіб або таких, що ідентифікуються.
Стаття 2
Сфера застосування
1. Митні органи держав Договірних Сторін надають один одному допомогу відповідно до положень, викладених у цій Угоді, у забезпеченні належного застосування митного законодавства, зокрема шляхом запобігання порушенням митного законодавства, виявлення, припинення та розслідування їх.
2. Допомога за цією Угодою надається відповідно до національного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони.
Стаття 3
Допомога на запит
1. На запит запитуючого органу запитуваний орган надає йому всю необхідну інформацію, яка дає змогу впевнитися, що митне законодавство застосовується правильно, у тому числі інформацію щодо перевезення і відвантаження товарів, їхнє розташування, призначення, вартість і походження, а також інформацію про вчинені або заплановані дії, які порушують або можуть порушити митне законодавство.
2. На запит запитуючого органу запитуваний орган повідомляє, чи товари, вивезені з території держави однієї з Договірних Сторін, були законно ввезені на територію держави іншої Договірної Сторони, зазначаючи, при необхідності, характер митних процедур, що застосовувалися до товарів.
3. На запит запитуючого органу запитуваний орган вживає усіх необхідних заходів з метою забезпечення нагляду за:
а) окремими фізичними або юридичними особами, стосовно яких є серйозні підстави вважати, що вони вчинюють або вчинили порушення митного законодавства на території держави запитуючої Договірної Сторони;
b) місцями зберігання товарів, якщо є вагомі підстави вважати, що вони призначені для незаконного ввезення на територію держави запитуючої Договірної Сторони;
c) переміщенням товарів та способом такого переміщення, про яке запитуючим органом повідомлено, що воно може бути здійснено з істотним порушенням митного законодавства держави запитуючої Договірної Сторони;
d) транспортними засобами, стосовно яких є вагомі підстави вважати, що вони використовувались, використовуються або можуть бути використані для вчинення порушення митного законодавства на території держави запитуючої Договірної Сторони.
Стаття 4
Допомога за власною ініціативою
Митні органи держав Договірних Сторін у межах своєї компетенції надають один одному допомогу, якщо вважають це потрібним для правильного застосування митного законодавства, зокрема коли вони володіють інформацією про:
- дії, які порушили, порушують або можуть призвести до порушення митного законодавства і становлять інтерес для іншої Договірної Сторони;
- нові методи і засоби, що застосовуються для вчинення порушень митного законодавства;
- товари, про які відомо, що вони є об'єктом суттєвого порушення митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони;
- окремих осіб, про яких відомо або які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони;
- транспортні засоби і вантажні контейнери, про які відомо або стосовно яких є підстави вважати, що вони використовувались, використовуються чи можуть бути використані у вчиненні порушень митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони.
Стаття 5
Технічна допомога
Допомога, передбачена цією Угодою, може включати, між іншим, надання інформації про:
а) примусові заходи, які можуть бути корисними в недопущенні порушень митного законодавства;
b) нових способів вчинення порушень митного законодавства;
c) зауважень та висновків, що випливають з успішного застосування нових засобів і методів контролю;
d) нових технологій і вдосконалених методів митного оформлення пасажирів та вантажів.
Стаття 6
Запит про передання
На прохання запитуючого органу, запитуваний орган згідно із законодавством своєї держави вживає усіх необхідних заходів, щоб:
а) передати усі документи;
b) повідомити про всі рішення, на які підпадають під сферу застосування цієї Угоди, адресату, який проживає або розташований на території його держави. У такому разі застосовується пункт 3 статті 7.
Стаття 7
Форма й зміст запитів про допомогу
1. Запити відповідно до цієї Угоди складаються у письмовому вигляді. Документи, необхідні для виконання таких запитів, додаються до них. У випадках, що не терплять зволікання, можуть прийматися запити в усній формі, але вони повинні невідкладно підтверджуватися в письмовій формі.
2. Запити згідно з пунктом 1 цієї статті містять таку інформацію:
a) назву запитуючого митного органу;
b) заходи, що запитуються;
c) об'єкт запиту та підставу для нього;
d) закони, правила та інші правові норми, що стосуються об'єкта запиту;
e) якомога точніші та вичерпні дані про фізичних або юридичних осіб, що є об'єктом запиту;
f) стислий виклад фактів, за винятком випадків, передбачених у статті 6; та
g) зв'язок між запитуваною допомогою та справою, якої вона стосується.
3. Запити подаються офіційною мовою запитуваного митного органу, англійською або іншою мовою, прийнятною для цього органу.
4. a) Допомога надається шляхом прямого зв'язку між відповідними митними органами держав Договірних Сторін.
b) Якщо митний орган держави запитуваної Договірної Сторони не є органом, до компетенції якого належить виконання запиту, він негайно передає запит компетентному відомству, яке діє згідно із запитом у межах своїх повноважень і відповідно до національного законодавства, або повідомляє запитуючому органу про умови виконання такого запиту.
5. Якщо запит не відповідає формальним вимогам, то може бути висунута вимога стосовно його зміни або доповнення, проте необхідні запобіжні заходи при цьому можуть виконуватися.
Стаття 8
Виконання запитів
1. Запитуваний орган вживає усіх потрібних заходів для виконання запиту та, якщо вимагається, буде прагнути вжити всіх офіційних або судових заходів, необхідних для виконання запиту.
2. Митний орган держави однієї Договірної Сторони на запит митного органу держави іншої Договірної Сторони проводить потрібне розслідування, зокрема опитування експертів і свідків або осіб, які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства, а також здійснює верифікацію, інспектування та розслідування фактів у зв'язку із питаннями, зазначеними в цій Угоді.
3. На запит запитуваний митний орган може дозволяти посадовим особам запитуючого органу бути присутніми на території держави запитуваної Договірної Сторони як експертам або свідкам під час проведення її посадовими особами розслідування порушень митного законодавства, які становлять інтерес для запитуючого органу.
Для цілей координування дій запитуючому органу на його прохання може бути повідомлено про час і місце проведення акцій, про які йдеться у запиті.
4. Посадові особи запитуючого органу, уповноважені на розслідування порушень митного законодавства, можуть просити запитуваний орган вивчити відповідні журнали, реєстри та інші документи або носії даних та надати їхні копії, чи будь-яку іншу інформацію, що стосується порушення митного законодавства.
Стаття 9
Форми передачі інформації
1. Запитуваний орган повідомляє про результати розслідування запитуючому органу у формі документів, засвідчених копій документів, звітів тощо, а в разі необхідності - в усній формі.
2. Документи, передбачені пунктом 1 цієї статті, можуть бути замінені електронною версією інформації, виробленою в будь-якій формі для цих цілей; інформаційні матеріали, необхідні для тлумачення та використання такої інформації, повинні бути подані разом з нею.
Стаття 10
Винятки із зобов'язання надавати допомогу
1. Митні органи держав Договірних Сторін мають право відмовити у наданні допомоги, передбаченої цією Угодою, або надати її за умови виконання певних вимог, якщо вони вважають, що надання такої допомоги може заподіяти шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку їхньої держави або іншим суттєвим національним інтересам, призвести до розголошення таємної або конфіденційної інформації, або суперечить національному законодавству. У допомозі також може бути відмовлено, якщо запит містить валютні або податкові норми інші, ніж норми, що стосуються митних зборів.
2. Якщо запитуючий орган звертається із запитом про допомогу, яку він сам не міг би надати, якби до нього був звернений такий запит, він зазначає цей факт у своєму запиті. Виконання такого запиту здійснюється на розсуд запитуваного митного органу.
3. У випадку утримання або відмови від виконання запиту рішення про це та причини відмови повинні бути без зволікання повідомлені запитуючому органу.
Стаття 11
Зобов'язання дотримуватися конфіденційності
1. Будь-яка інформація, передана в будь-якій формі відповідно до цієї Угоди має конфіденційний характер. На неї поширюються зобов'язання офіційної секретності, і вона підлягає такому самому захисту, який передбачено для такої інформації відповідно до законодавства держави Договірної Сторони, яка її отримує.
2. Персональні дані можуть бути передані лише тоді, коли рівень захисту персональних даних, передбачений законодавством держави Договірної Сторони, є еквівалентним.
Стаття 12
Використання інформації
1. Митні органи можуть використовувати інформацію, документи й інші повідомлення, отримані в рамках взаємної допомоги, лише згідно з національним законодавством держав Договірних Сторін та для цілей, визначених у цій Угоді, зокрема використовувати її в судових і адміністративних процесах.
2. Запитуючий орган не використовує отриманої інформації та свідчень для інших цілей, ніж ті, що зазначені в запиті, без попередньої письмової згоди на це запитуваного органу.
3. Якщо має місце обмін персональними даними відповідно до цієї Угоди, митні органи Договірних Сторін забезпечують використання їх виключно для цілей, зазначених у запиті, та відповідно до всіх вимог, установлених запитуваним органом.
4. Положення пунктів 1 та 2 цієї статті не застосовуються до інформації про порушення, які стосуються наркотичних засобів та психотропних речовин. Така інформація може бути передана органам держави запитуючої Договірної Сторони, що безпосередньо беруть участь у боротьбі з незаконним обігом наркотиків.
Стаття 13
Справи, документи й свідки
1. Митні органи держав Договірних Сторін на запит подають документи стосовно перевезень та відвантажень товарів, указуючи вартість, походження, розташування та призначення цих товарів.
2. Оригінали справ, документів та інших матеріалів запитуються лише у випадках, коли копій недостатньо. На окремий запит, копії таких справ, документів й інших матеріалів повинні бути належним чином засвідчені.
3. Оригінали справ, документів й інших матеріалів, надані запитуючому органу, повертаються при першій можливості. Права запитуваного органу або третіх сторін, які мають стосунок до справи, у цьому зв'язку повинні залишатися не порушеними. На запит оригінали, необхідні для прийняття судового рішення або подібних цілей, повинні бути повернуті без зволікання.
4. На запит митного органу держави однієї Договірної Сторони митний орган держави іншої Договірної Сторони, на свій розсуд, уповноважує своїх посадових осіб, за їхньою згодою, виступити свідками та (або) експертами в судових або адміністративних процесах на території держави запитуючої Договірної Сторони й подає такі справи, документи й інші матеріали, або їхні засвідчені копії, які можуть вважатися необхідними для таких процесів. Зазначений запит повинен передбачати час, місце та вид процесу, а також як хто ця посадова особа дає свідчення.
Стаття 14
Витрати
1. Митні органи Договірних Сторін відхиляють усі претензії стосовно відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виконанням цієї Угоди, за винятком витрат, пов'язаних з викликом свідків, оплатою послуг експертів, та заробітної платні перекладачів, які не є державними службовцями.
2. Якщо виконання запиту потребує чи буде потребувати додаткових суттєвих витрат, митні органи держав Договірних Сторін консультуються стосовно визначення умов і термінів виконання запиту, а також засобів відшкодування витрат.
Стаття 15
Виконання
1. Виконання цієї Угоди покладається на митні органи держав Договірних Сторін. Вони домовляються про всі практичні заходи й дії, необхідні для її виконання.
2. На основі консультацій митні органи держав Договірних Сторін можуть видавати адміністративні директиви з метою виконання цієї Угоди.
3. Митні органи держав Договірних Сторін можуть запровадити прямий зв'язок між своїми підрозділами, до компетенції яких належить розслідування порушень.
4. Усі спори стосовно тлумачення та застосування положень цієї Угоди вирішуються шляхом консультацій і переговорів між Договірними Сторонами або врегульовуються дипломатичними каналами.
Стаття 16
Набуття чинності й закінчення терміну дії
1. Ця Угода набуває чинності з тридцятого дня після дати отримання дипломатичними каналами письмового повідомлення, яким Договірні Сторони інформують одна одну про те, що всі національні процедури, необхідні для набуття чинності цією Угодою, виконано.
2. За згодою Договірних Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни й доповнення. Зміни та доповнення оформляються відповідними протоколами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди й набувають чинності згідно з пунктом 1 цієї статті.
3. Ця Угода укладається на невизначений термін, якщо її дія не буде припинена однією з Договірних Сторін у письмовій формі дипломатичними каналами. Дія цієї Угоди припиняється через шість місяців з дати отримання дипломатичними каналами однією Договірною Стороною письмового повідомлення іншої Договірної Сторони про намір припинити дію цієї Угоди.
На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, будучи належним чином уповноваженими відповідними урядами, підписали цю Угоду.
Вчинено в м. Київ 30 листопада 2005 року у двох примірниках, кожний українською, арабською та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними.
У разі виникнення розбіжностей стосовно тлумачення положень цієї Угоди переважну силу матиме текст англійською мовою.
За Кабінет Міністрів За Уряд Йорданського
України Хашимітського Королівства
(підпис) (підпис)