З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (
2493-14)
(Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 33, ст. 175; 2003 р., N 46, ст. 367):
1) частину сьому викласти в такій редакції:
"Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру трудової пенсії за віком, на яку має право особа відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (
1788-12)
, виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України";
2) частину дев'яту виключити;
3) частину десяту доповнити реченням такого змісту: "У цих випадках пенсія обчислюється у порядку, передбаченому для державних службовців, із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, за останньою займаною виборною посадою на день призначення пенсії";
4) частину одинадцяту викласти в такій редакції:
"У разі звільнення з роботи в органах місцевого самоврядування у зв'язку з виходом на пенсію посадовим особам місцевого самоврядування виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів за наявності не менше 10 років стажу на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців";
5) частину дванадцяту замінити частинами дванадцятою і тринадцятою такого змісту:
"Посадовим особам органів місцевого самоврядування, які в період перебування на службі в цих органах визнані інвалідами I та II груп, незалежно від причини інвалідності пенсії по інвалідності призначаються в розмірах, передбачених законодавством України про державну службу, після припинення ними служби в органах місцевого самоврядування, за наявності стажу служби в органах місцевого самоврядування чи державної служби не менше 10 років та загального трудового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (
1788-12)
. У разі повернення зазначених осіб на службу в органи місцевого самоврядування чи на державну службу виплата пенсії відповідно до цього Закону зупиняється до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування чи на державній службі. У цей час вони мають право на одержання пенсії, призначеної на загальних підставах.
У разі смерті особи в період перебування на службі в органах місцевого самоврядування або в період одержання пенсії у порядку, передбаченому цим Законом, непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), призначається пенсія у разі втрати годувальника в розмірі 70 відсотків заробітку годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї та 90 відсотків - на двох і більше членів сім'ї за наявності у годувальника стажу служби в органах місцевого самоврядування чи державної служби не менше 10 років. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (
1788-12)
.
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України
|
Л.КУЧМА
|
м. Київ, 2 жовтня 2003 року
N 1215-IV
|