Юридический Харьков плюс - прийняття від 17.01.2011 N v_172342-11 fd14925b741d305b0618692e8860d1e6-1

На виконання п.7 протокольного рішення (протокол N 1/4 від 05.01.2011) наради у т.в.о. Голови Державної митної служби України Дериволкова С.Д., надаємо для використання у роботі методичні рекомендації "Щодо відбору проб газів вуглеводневих скраплених для експертного дослідження при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів", розроблені фахівцями Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи (далі - Управління), затверджені рішенням Навчально-методичної ради Управління від 17.01.2011 N 2 та введені в дію наказом Управління від 17.01.2011 N 7.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо відбору проб газів вуглеводневих скраплених для експертного дослідження при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів

1 Вступ

Методичні рекомендації розроблені для забезпечення єдиного підходу до порядку відбору проб газів вуглеводневих скраплених.

1.1 Мета розробки рекомендацій

Забезпечення єдиного підходу щодо відбору представницьких (репрезентативних) проб газів вуглеводневих скраплених для проведення лабораторних досліджень з метою їх ідентифікації та подальшої класифікації згідно з УКТЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) .

2 Перелік нормативних документів та літературних джерел

1. ДСТУ 4056-2001 Гази вуглеводневі скраплені. Методи відбирання проб.

2. Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) від 01.10.97 N 254 (z0318-98) і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України".

3. ГОСТ 12.1.010-76 ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования.

4. ГОСТ 12.4.010-75 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия.

5. ГОСТ 12.4.013-85 ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия.

6. ДСТУ 3962-200 (ГОСТ 12.4.137-2001) Взуття спеціальне з верхом із шкіри для захисту від нафти, нафтопродуктів, кислот, лугів, нетоксичного та вибухонебезпечного пилу.

7. ГОСТ 12.4.111-82 ССБТ. Костюмы мужские для защиты от нефти и нефтепродуктов. Технические условия.

8. ГОСТ 12.4.112-82 ССБТ. Костюмы женские для защиты от нефти и нефтепродуктов. Технические условия.

9. ГОСТ 12.4.121-83 ССБТ. Противогазы промышленные фильтрующие. Технические условия.

10. ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования.

11. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

12. ГОСТ 12.1.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования.

13. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

14. ГОСТ 5632-72 Стали высоколегированные и сплавы коррозионно-стойкие, жаростойкие и жаропрочные. Марки.

15. ГОСТ 9433-80 Смазка ЦИАТИМ-221. Технические условия.

16. СОУ 60.1 - 20077720-001:2003 "Налив, зливання та перевезення зріджених вуглеводневих газів у залізничних вагонах-цистернах. Інструкція".

17. ГОСТ 9293-74 (ИСО 2435-73) Азот газообразный и жидкий. Технические условия.

18. ГОСТ 17433-80 Промышленная чистота. Сжатый воздух. Классы загрязненности.

19. ISO 9162:1988 Нефтепродукты. Топливо (класс F). Газы нефтяные сжиженные. Технические условия.

3 Терміни та визначення

3.1 Скраплені нафтові гази (СНГ) - гази, які можна зберігати і (або) з якими можна працювати в рідкій фазі за умови помірного тиску за температури довкілля. Вони складені з пропану, пропілену, бутанів та бутиленів з незначною часткою етану, етилену і (або) пентанів та пентенів. Звичайно їх називають за переважаючим вуглеводнем, наприклад: товарний бутан або товарний пропан [1].

3.2 Проба - кількість нештучного товару, яка відібрана з партії, що досліджується, тотожна складу і ознакам партії.

3.3 Оператор - посадова особа, яка обслуговує газове обладнання, спостерігає за його роботою та/або має право пробовідбору. Оператор повинен знати: вимоги правил безпеки систем газопостачання України в обсязі робіт, що виконуються; конструктивні особливості й правила налагодження обслуговуваного обладнання; способи перевірки та усунення неполадок у роботі обладнання. До виконання робіт з підвищеною небезпекою робітники допускаються після попереднього спеціального навчання, перевірки знань та інструктажу з питань охорони праці відповідно до вимог державних і галузевих нормативних актів з охорони праці.

Газонебезпечними вважаються роботи, які виконуються в загазованому середовищі або за яких можливе витікання газу [2].

4 Сутність методу

Дані методичні рекомендації визначають рекомендований ДСТУ 4056-2001 "Гази вуглеводневі скраплені. Методи відбирання проб" порядок відбирання проб газів вуглеводневих скраплених, що знаходяться під надмірним тиском власних парів, у контейнери (пробовідбірники) і встановлюють методи відбирання проб із стаціонарних ємностей (циліндричних, кульових), залізничних цистерн, балонів, трубопроводів під час перекачування газів в герметичний металевий пробовідбірник шляхом продування його скрапленим газом (продуктом), а також метод відбирання проб неохолоджених скраплених нафтових (вуглеводневих) газів (пропан, бутан або суміші з них).

Сутність методу полягає у використанні способу взяття проб вуглеводневих скраплених газів у нормованій кількості, через пробовідбірну лінію з джерела (стаціонарної ємності, залізничної цистерни, балону або трубопроводу) в чисті, герметичні, укомплектовані, що витримують тиск 4,9 МПа, пробовідбірники для визначення вуглеводневого складу продукту та мікродомішок.

5 Вимоги безпеки

5.1 Під час відбирання проб необхідно додержуватись заходів з охорони праці в процесі роботи з вуглеводневими скрапленими газами та ємностями, що працюють під тиском, а також правил з техніки безпеки [1, 2, 3].

5.2 Відбирання проб проводять у спеціальному одязі та взутті, що виготовлені із матеріалів, які не накопичують статичну електрику. Щоб запобігти контакту скраплених газів зі шкірою, необхідно використовувати рукавички і захисні окуляри, запобігати вдиханню парів [4, 5, 6, 8, 9, 10].

5.3 Перед початком та під час відбирання проб устаткування, а також все обладнання і комунікації, повинні бути захищені від статичної електрики (заземлені). Під час продування та скидання частини проби необхідно забезпечити заходи техніки безпеки щодо захисту від парів рідини, що скидають [11, 12].

5.4 У місцях відбирання проб повинні бути встановлені світильники у вибухозахищеному виконанні.

5.5 Приміщення та майданчики, де відбираються проби, повинні бути оснащені первинними засобами пожежогасіння.

Під час займання використовують порошкові, повітрянопінні та вуглекислотні засоби пожежогасіння [13].

5.6 Пробу вуглеводневих скраплених газів відбирає оператор у присутності особи (спостерігача), обізнаної з методами відбирання проб.

5.7 Під час відбирання проб оператор повинен стояти спиною до вітру з метою запобігання вдихання парів вуглеводневих скраплених газів.

5.8 Забороняється відбирати проби вуглеводневих скраплених газів на відкритому повітрі під час грози.

5.9 Забороняється відбирати проби із стаціонарних ємностей та цистерн під час зливання або наливання вуглеводневих скраплених газів.

6 Підготовка до відбирання проб

6.1 Місце для відбирання проб повинно бути зручним і обладнаним пробовідбірним обладнанням для приєднання вхідного штуцера пробовідбірника. При цьому пробовідбірник повинен знаходитися у вертикальному положенні. Вуглеводневий скраплений газ повинен проходити через пробовідбірник знизу догори.

6.2 Пробовідбірна лінія повинна бути виготовлена з матеріалу, переважно металу, стійкого до продукту, що відбирають [14]. На лінії, джерелі з продуктом і контейнері повинні бути вентилі та додатково регулюючий і продувальний вентилі.

6.3 Для відбирання проб вуглеводневих скраплених газів застосовують пробовідбірники типу ПУ та ПГО, згідно з чинними нормативними документами, що виготовлені із сталі 12 Х 18Н10Т згідно з ГОСТ 5632, і які розраховані на робочий тиск 4,9 МПа (50 кг/кв.см), що зазначається на корпусі пробовідбірника.

Дозволяється відбирати проби скраплених газів у контейнери. Максимальний безпечний робочий тиск також повинен бути зазначений на пробовідбірнику (контейнері).

Зображення пробовідбірників та контейнерів у розрізі наведене у ДСТУ 4056-2001 "Гази вуглеводневі скраплені. Методи відбирання проб".

6.4 Число, наведене у позначені типу пробовідбірників (ПУ-400, ПУ-50, ПГО-400 або ПГО-50), відповідає об'єму вуглеводневого скрапленого газу, що вміщує пробовідбірник, у кв.см.

Дозволяється використовувати для відбирання проб скраплених газів контейнери з корозійно-стійкого матеріалу, що забезпечує максимальну безпеку. Придатним матеріалом є нержавіюча сталь [14]. Розмір контейнера залежить від кількості проби.

6.5 Пробовідбірники підлягають огляду перед кожним відбиранням проби. Поверхня пробовідбірника під час візуального огляду не повинна мати вм'ятин, тріщин та інших дефектів, що впливають на якість та погіршують зовнішній вигляд пробовідбірника.

6.6 Перевіряють наявність ущільнювальних кілець і прокладок у запірних втулках та заглушках [15].

6.7 Перевіряють наявність допоміжної прокладки в місці з'єднання пробовідбірника з пробовідбірним пристроєм. Витік у з'єднаннях під час відбирання проб неприпустимий.

6.8 Пробовідбірники повинні бути чистими і герметичними. Перед приєднанням пробовідбірника, пробовідбірну лінію продувають вуглеводневим скрапленим газом, який відбирається, для зливання відстояної води та промивання лінії до появлення рівного струменя продукту.

6.9 Перед відбиранням проби на аналіз знімають заглушки з пробовідбірників.

7 Відбирання проб у пробовідбірник типу ПУ

7.1 Знімають заглушки з пробовідбірника.

7.2 Пробовідбірник, який знаходиться у вертикальному положенні, приєднують до пробовідбірного пристрою будь-яким штуцером, потім відчиняють на один оберт випускну і впускну запірні втулки.

7.3 На пробовідбірному пристрої відчиняють запірну арматуру і продувають пробовідбірник вуглеводневим скрапленим газом, що відбирають. Продування закінчують після появи рівномірного струменя рідини, потім зачиняють послідовно випускну, впускну запірні втулки і запірну арматуру пробовідбірного пристрою.

7.4 Від'єднують пробовідбірник і загвинчують на обидва штуцери запірних втулок заглушки.

7.5 Запірні втулки почергово відчиняють на один оберт, на 4-5 секунд, для створення у корпусі газової "подушки" і знову їх зачиняють. При цьому пробовідбірник утримують вертикально; втулка, що відчиняється, повинна знаходитися знизу.

8 Відбирання проб у контейнери

8.1 Продування пробовідбірної лінії.

З'єднують пробовідбірну лінію з джерелом продукту і вентилем. Відкривають вентиль на джерелі продукту і продувають пробовідбірну лінію.

8.2 Продування контейнера для проб з двома вентилями.

Під час пробовідбору контейнер для проб з двома вентилями розташовують вертикально. Нижній вентиль відкривають і контейнер частково заповнюють пробою, трохи відчинивши верхній вентиль. Потім вентилі закривають, контейнер перевертають і, відкривши нижній вентиль, залишок проби у вигляді рідини зливають. Операцію повторюють не менше трьох разів. Після здійснення цієї операції контейнер заповнюють продуктом.

Пробу скрапленого вуглеводневого газу через пробовідбірну лінію відбирають з джерела у контейнер, продуваючи та заповнюючи його продуктом. Потім з контейнера випускають частину проби для створення 20%-го газового простору і наповнення контейнеру рідиною на 80% його об'єму.

8.3 Відразу після відбирання проби створюють 20%-вий газовий об'єм над рівнем продукту в контейнері. Для цього контейнер розташовують вертикально і відразу верхній вентиль трохи відкривають. Дають вийти надлишку рідини і в разі першого появлення газу, вентиль закривають.

9 Відбирання проб із залізничних цистерн

9.1 Проби вуглеводневих скраплених газів із залізничних цистерн відбирають за допомогою контрольного вентиля спорожнення цистерн. Схему розташування вентилів, приведена на рисунку (розташування арматури на кришці люка залізничного вагона-цистерни) [16].

1 та 10 - вентилі для контролю опорожнення, 2 та 3 - вентилі для контролю рівня наповнення, 4 та 9 - кутові вентилі для наповнення та зливу зрідженого газу, 5 - карман для термометру, 6 - кутовий вентиль для відбору та подачі парової фази зрідженого газу, 7 - запобіжний клапан, 8 - дренажний вентиль.

9.2 У разі виникнення розбіжностей між результатами випробувань, проби відбираються з першої і кожної четвертої цистерни залізничного маршруту, але не менш, ніж з двох цистерн, якщо в маршруті сім або менше цистерн.

10 Відбирання проб із трубопроводів

Пробу вуглеводневого скрапленого газу, що перекачують трубопроводом, відбирають з вертикальної дільниці трубопроводу.

11 Відбирання проб із балонів

Пробу вуглеводневих скраплених газів у рідкій фазі відбирають із балонів, що знаходяться в горизонтальному положенні. Пробу продукту відбирають від 1% балонів, але не менш ніж з трьох, якщо в партії менше 300 балонів.

12 Відбирання проб із стаціонарних ємностей

Перед відбиранням проби із ємностей, вуглеводневі скраплені гази відстоюють та видаляють відстояну воду та забруднення.

Пробу відбирають з середини заповненої ємності.

13 Пакування, маркування, транспортування та зберігання проб

13.1 Відібрані проби вуглеводневих скраплених газів повинні мати на пробовідбірнику етикетку. Пробовідбірник перев'язують шнурком, кінці якого протягують в отвори в етикетці. Кінці шнурка пломбують або заливають сургучем на пластинці з щільного картону чи дерева і опечатують.

13.2 На етикетці зазначається:

- назва вуглеводневих скраплених газів;

- кількість відібраних проб;

- назва підприємства - постачальника;

- одержувач;

- номер партії, одиниці транспортної тари, цистерни;

- номер та дата митної декларації;

- позначення нормативного документа на вуглеводневі скраплені гази;

- дата, час відбору, посада та прізвища осіб, які відібрали та опечатали пробу.

13.3 Відібрані проби вуглеводневих скраплених газів транспортують та зберігають у пробовідбірниках. Пробовідбірники необхідно оберігати від різких ударів.

13.4 Під час транспортування пробовідбірник розміщують у гратчасту тару з чарунками.

13.5 Пусті чисті пробовідбірники зберігають з відкритими запірними втулками та зачиненими заглушками з метою збереження властивості ущільнювальних кілець.

Пробовідбірники з відібраними пробами зберігають із загвинченими на обидва штуцери заглушками.

13.6 Зберігання проб здійснюється у приміщеннях, що обладнані припливно-витяжною вентиляцією на відстані не менше 1 м від опалювальних систем. Пробу зберігають до закінчення випробувань.

13.7 Після застосування, пробовідбірники повністю звільняють від вуглеводневих скраплених газів, продувають стисненим азотом згідно з ГОСТ 9293 або стиснутим повітрям згідно з ГОСТ 17433 і ставлять у зачинене приміщення, що вентилюється і захищене від пилу та атмосферних опадів. У разі необхідності, пробовідбірники обробляють водяною парою перед продуванням азотом [ 17,18,19].