У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (83/98-ВР) та необхідністю приведення у відповідність з названим Законом та іншими законами України Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями НАКАЗУЮ:

1. Внести зміни до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року N 29 (z0723-96) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 року за N 723/1748, виклавши його в новій редакції, що додається.

2. Начальнику Головного управління апеляцій Лонюку І.І. подати це Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.

3. Начальнику управління справами Коваленку В.В. у п'ятиденний термін від дня реєстрації цього Положення в Міністерстві юстиції України забезпечити його тиражування та надсилання до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Затверджено

Наказ Державної податкової

адміністрації      України

03.03.98 N 93

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

17 березня 1998 р.

за N 176/2616

1. Кожна особа має право оскаржити рішення органів державної податкової служби, якщо вони обмежують її права, установлені законами України, у вищестоящому органі державної податкової служби або - в судовому порядку.

2. Це Положення розроблено на підставі норм, передбачених законами України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , Кодексом України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10) та іншими законодавчими актами України щодо захисту прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій і громадян, та визначає порядок розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків на рішення державних податкових адміністрацій (інспекцій) про:

1) зупинення операцій за розрахунковими та іншими рахунками, відкритими для платників податків у банках та інших кредитних установах;

2) примусове стягнення не внесених у строк податків та інших платежів до бюджету;

3) застосування фінансових санкцій;

4) накладення адміністративних стягнень.

Дія цього Положення не поширюється на розгляд скарг підприємств, установ, організацій і громадян на рішення, які зазначені в підпунктах 1-4 пункту 2 Положення, за наявності порушених кримінальних справ, або щодо яких подано позови до арбітражного суду чи суду, а також на рішення податкової міліції.

3. Скарга може подаватись у письмовій формі на ім'я керівника вищестоящої державної податкової адміністрації (інспекції) до державної податкової адміністрації (інспекції), яка прийняла рішення, що оскаржується, чи безпосередньо до вищестоящої державної податкової адміністрації (інспекції).

Скарга, що надійшла, реєструється в державній податковій адміністрації (інспекції), яка прийняла рішення, що оскаржується, і протягом трьох діб надсилається разом із документами, необхідними для розгляду, до вищестоящої державної податкової адміністрації (інспекції), а саме:

1) на рішення державної податкової інспекції в районі, міжрайонної або об'єднаної державної податкової інспекції - до державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

2) на рішення державної податкової інспекції в районі міста з районним поділом, крім міст Києва та Севастополя,- до державної податкової інспекції в місті;

3) на рішення державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - до Державної податкової адміністрації України.

До документів, які повинна подати державна податкова адміністрація (інспекція), рішення якої оскаржується, до вищестоящої державної податкової адміністрації (інспекції), належать:

1) акт перевірки, за наслідками якої прийнято рішення;

2) рішення про застосування фінансових санкцій;

3) розпорядження про зупинення операцій по розрахунковому та інших рахунках, відкритих для платника податків у банку або іншій кредитній установі;

4) інкасове доручення (розпорядження) про безспірне стягнення коштів з рахунків платника податків або його дебіторів;

5) протокол про адміністративне правопорушення - порушення податкового законодавства;

6) постанова по справі про адміністративне правопорушення - порушення податкового законодавства;

7) зауваження та пояснення, якщо вони були подані особою під час перевірки і розгляду матеріалів перевірки та прийняття рішення чи винесення постанови, а також висновки державної податкової адміністрації (інспекції) щодо поданих зауважень і пояснень;

8) інші наявні у платника податків або державної податкової адміністрації (інспекції) документи і дані, що засвідчують обставини справи.

Зазначені документи, за винятком висновків, подаються в копії.

Скарги, що безпосередньо подаються до вищестоящої державної податкової адміністрації (інспекції), розглядаються на підставі доданих до них документів, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 3 цього Положення, а також рішень, які приймалися за скаргою раніше, та інших документів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності орган державної податкової служби, що уповноважений розглядати скаргу, може витребувати від особи, яка оскаржує рішення, додаткові документи. При цьому, скарга розглядається у терміни, зазначені у пункті 4 цього Положення, з дати надходження витребуваних документів.

4. Розгляд скарг, за винятком скарг на постанови про накладення адміністративних стягнень, і прийняття рішень відбувається у місячний термін з дня надходження скарг. Прийняте рішення за наслідками розгляду скарги надсилається особі, яка її подала, і державній податковій адміністрації (інспекції), рішення якої оскаржувалося.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, голова (заступник голови) державної податкової адміністрації (інспекції) встановлює необхідний термін для розгляду скарги, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Скарги на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення розглядаються в десятиденний термін з дня їх надходження.

У разі незгоди особи з рішенням державної податкової адміністрації (інспекції), прийнятим за наслідками розгляду поданої скарги, вказане рішення може бути оскаржене у вищестоящій державній податковій адміністрації (інспекції) протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення керівника підприємства, установи, організації, громадянина з прийнятим рішенням.

Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються державними податковими адміністраціями (інспекціями).

Порушений з поважної причини термін подання скарги може бути поновлений на підставі заяви особи керівником вищестоящої державної податкової адміністрації (інспекції), правомочним розглядати скаргу.

5. У разі, коли платник податку відмовляється визнати висновки перевірки податкового органу або має зауваження до них і подав до державної податкової адміністрації (інспекції), працівники якої здійснювали перевірку, не пізніше десяти днів з дня складання акта перевірки, обгрунтовані заперечення до акта перевірки щодо донарахованих перевіркою сум податку на прибуток чи додану вартість, сплата цих податків та фінансових санкцій зупиняється до прийняття рішення за результатами такого оскарження.

У разі незгоди суб'єкта оподаткування з рішенням державної податкової адміністрації (інспекції) щодо безспірного стягнення коштів таке стягнення може бути зупинене вищестоящою державною податковою адміністрацією (інспекцією) за умови подання скарги платником податку до державної податкової адміністрації (інспекції), яка приймала рішення, що оскаржується, не пізніше десяти днів з дня прийняття такого рішення і якщо є достатні підстави вважати, що рішення, яке оскаржується, не відповідає законодавству України. У разі, коли платник податків ухилявся від сплати податків або існує реальна загроза несплати донарахованих перевіркою сум податків чи застосованих фінансових санкцій, зупинення стягнення не здійснюється.

Виконання рішення може бути зупинене повністю або частково із зазначенням конкретних сум податків, платежів, фінансових санкцій.

Рішення про зупинення стягнення донарахованих перевіркою сум податків чи зупинення виконання рішення про застосування фінансових санкцій приймає голова (заступник голови) вищестоящої державної податкової адміністрації (інспекції) на період до закінчення розгляду скарги, але не більше ніж на тридцять днів.

Подання скарги на постанову державної податкової адміністрації (інспекції) про накладення адміністративного стягнення протягом десяти днів з дня винесення постанови зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги.

6. Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги платника податків перевіряє законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення і приймає одне з таких рішень:

1) залишає рішення, яке оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення;

2) зупиняє у випадках, передбачених у пункті 5 цього Положення, виконання рішення, що оскаржується, і призначає здійснення переперевірки;

3) скасовує рішення, яке оскаржується, у разі його невідповідності актам законодавства;

4) зменшує розмір фінансових санкцій чи штрафів в межах, передбачених законом про відповідальність за податкове чи інше порушення.

За наслідками розгляду скарги на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення державна податкова адміністрація (інспекція) приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) зменшує розмір штрафу в межах, передбачених законодавчим актом про відповідальність за це правопорушення.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено посадовою особою державної податкової адміністрації (інспекції), неправомочною вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

7. Особа, яка подала скаргу на рішення державної податкової адміністрації (інспекції), має право:

1) особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги;

2) знайомитися з матеріалами перевірки;

3) подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті державною податковою адміністрацією (інспекцією), яка розглядає скаргу;

4) бути присутньою при розгляді скарги;

5) користуватися послугами адвоката або уповноваженого представника, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

6) одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги;

7) висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги;

8) вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом неправомірних рішень;

9) відкликати або анулювати подану скаргу в будь-який час до прийняття рішення за наслідками розгляду скарги. Відкликання або анулювання скарги проводиться за письмовою заявою особи, яка подала скаргу.

8. У разі незгоди підприємства, установи, організації, громадянина з рішенням державної податкової адміністрації (інспекції), яка розглядала скаргу, це рішення може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.