Юридический Харьков плюс - ратифікація (закон від 15.02.2011 N 3023-VI /3023-17/) від 15.02.2011 N 076

a) термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію (995_038) , прийняту в м. Чикаго 7 грудня 1944 року, та включає будь-який додаток, прийнятий згідно зі статтею 90 цієї Конвенції, та будь-яку поправку до додатків або Конвенції згідно зі статтями 90 й 94 цієї Конвенції настільки, наскільки ці додатки й поправки стали чинними для обох Сторін;

b) термін "авіаційні власті" означає: стосовно України - Міністерство транспорту та зв'язку, стосовно Федеративної Республіки Бразилія - Адміністрацію цивільної авіації, представлену Національним агентством цивільної авіації (ANAC), або в обох випадках - будь-яку особу чи орган, уповноважений виконувати будь-які функції, які на цей момент виконують зазначені вище органи;

c) термін "Угода" означає цю Угоду, додаток до неї, який є її невід'ємною частиною, а також будь-які поправки до Угоди або додатка;

d) термін "договірні лінії" означає регулярні повітряні сполучення за маршрутами, установленими в додатку до цієї Угоди, для перевезення пасажирів, вантажу й пошти, окремо чи комбіновано;

e) терміни "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" мають ті значення, які їм надано в статті 96 Конвенції (995_038) ;

f) термін "ємність":

i) стосовно повітряного судна означає комерційне завантаження цього повітряного судна, яке використовується на маршруті або частині маршруту;

ii) стосовно встановленого маршруту означає ємність повітряного судна, яке використовується на такому маршруті, помножену на частоту рейсів, виконаних цим повітряним судном протягом певного періоду на цьому маршруті або частині маршруту;

g) термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначено та вповноважено відповідно до статті 3 цієї Угоди;

h) термін "установлений маршрут" означає будь-який маршрут, який установлено в додатку до цієї Угоди;

i) термін "тариф" означає розмір оплати за перевезення пасажирів, багажу та вантажу, а також умови, за яких ця оплата застосовується, у тому числі оплату й умови стосовно агентських та інших додаткових послуг, але за винятком винагороди та умов стосовно перевезення пошти;

j) термін "територія" має те значення, яке йому надано в статті 2 Конвенції (995_038) ;

k) термін "збір з користувача" означає збір, який стягується з авіапідприємств за користування аеропортовими, аеронавігаційними засобами чи засобами забезпечення авіаційної безпеки, а також за надання відповідних послуг;

l) термін "стандарт" означає будь-яку вимогу до фізичних характеристик, конфігурації, матеріальної частини, технічних характеристик, персоналу або правил, однакове застосування якої визнається необхідним для забезпечення безпеки або регулярності міжнародної аеронавігації та якої Сторони дотримуватимуться відповідно до Конвенції; у разі неможливості дотримання стандарту до Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) в обов'язковому порядку надсилається повідомлення згідно зі статтею 38 Конвенції (995_038) ;

m) термін "фактичний нормативний контроль" означає те, що авіапідприємство має дійсну ліцензію на здійснення перевезень, видану авіаційними властями, та відповідає встановленим такими властями для здійснення міжнародного повітряного сполучення критеріям: доведення фінансової спроможності, здатності в разі необхідності відповідати вимогам, пов'язаним із захистом суспільних інтересів, дотримання обов'язків для гарантії обслуговування, а авіаційні власті мають і підтримують програми з нагляду за безпекою польотів, а також з авіаційної безпеки відповідно до стандартів, установлених IKAO;

n) термін "ліцензія на здійснення перевезень" означає дозвіл, виданий авіаційними властями, відповідно до якого авіапідприємство має право здійснювати повітряні перевезення пасажирів, пошти та (або) вантажу, зазначених у ліцензії на здійснення перевезень, за винагороду та (або) на умовах оренди;

o) термін "сертифікат експлуатанта" означає документ, виданий авіапідприємству авіаційними властями, який підтверджує те, що відповідне авіапідприємство має професійну здатність й структуру для забезпечення безпечної експлуатації повітряних суден під час здійснення авіаційної діяльності, зазначеної в сертифікаті.

Стаття 2

Надання прав

1. Кожна Сторона надає іншій Стороні права, зазначені далі в цій Угоді, для здійснення міжнародного повітряного сполучення за встановленим маршрутом. Призначене авіапідприємство кожної Сторони під час експлуатації договірної лінії за встановленим маршрутом користується:

a) правом здійснювати проліт територією держави іншої Сторони без посадки;

b) правом здійснювати зупинки на території держави іншої Сторони з некомерційними цілями;

c) правом здійснювати зупинки на території держави іншої Сторони в пунктах, зазначених для цього маршруту в додатку до цієї Угоди, для прийняття на борт і висадки пасажирів, завантаження та вивантаження багажу, вантажу та пошти, що прямують на територію або прибувають з пунктів на території держави іншої Сторони та перевозяться окремо чи комбіновано;

d) правом здійснювати зупинки на території третіх держав у пунктах, зазначених для цього маршруту в додатку до цієї Угоди, для прийняття на борт і висадки пасажирів, завантаження та вивантаження багажу, вантажу та пошти, що прямують на територію або прибувають з пунктів на території держави іншої Сторони та перевозяться окремо чи комбіновано відповідно до положень додатка до цієї Угоди.

2. Авіапідприємства кожної Сторони, інші, ніж ті, яких призначено за статтею 3 цієї Угоди, також користуються правами, зазначеними в підпунктах "a" та "b" пункту 1 цієї статті.

3. Ніщо в пункті 1 цієї статті не розглядається як надання права призначеним авіапідприємствам однієї Сторони приймати на борт на території держави іншої Сторони пасажирів, багаж, вантаж та пошту, які перевозяться до іншого пункту на території держави цієї Сторони за винагороду або на умовах оренди.

Стаття 3

Призначення та дозволи на виконання польотів

1. Кожна Сторона має право призначити одне авіапідприємство чи більше авіапідприємств для експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами, а також відкликати або змінити такі призначення, письмово повідомивши про це іншій Стороні. Такі призначення здійснюються шляхом надіслання письмових повідомлень дипломатичними каналами.

2. Після одержання такого повідомлення про призначення та заявок від призначеного авіапідприємства у формі та порядку, установлених для видачі дозволів на виконання польотів, інша Сторона надає відповідні дозволи за умови, що:

a) призначене авіапідприємство засновано та зареєстровано на території держави Сторони, яка призначає це авіапідприємство, відповідно до чинного законодавства держави цієї Сторони;

b) фактичний нормативний контроль над авіапідприємством здійснюється та підтримується Стороною, яка призначає авіапідприємство,

c) авіапідприємством володіють, безпосередньо або завдяки контрольному пакету акцій, та ефективно управляють Сторона, яка призначає авіапідприємство, та (або) юридичні та (або) фізичні особи держави Сторони.

3. Авіаційні власті однієї Сторони можуть вимагати від авіапідприємства, призначеного іншою Стороною, доказів того, що воно компетентне виконувати умови, передбачені чинним законодавством держави цієї Сторони, які застосовуються цими властями для здійснення міжнародних повітряних сполучень.

4. Коли авіапідприємство таким чином призначено та вповноважено, воно може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови дотримання авіапідприємством застосовних положень цієї Угоди.

5. Кожна Сторона має право згідно з положеннями пунктів 1 та 2 цієї статті замінити призначене нею авіапідприємство іншим авіапідприємством. Новопризначене авіапідприємство має такі самі права та обов'язки, що й авіапідприємство, яке воно замінює.

Стаття 4

Скасування або призупинення дії дозволів на виконання польотів

1. Кожна Сторона має право скасувати або призупинити дію дозволів на виконання польотів або призупинити користування правами, зазначеними в пункті 1 статті 2 цієї Угоди, авіапідприємством, призначеним іншою Стороною, або встановити на постійній основі або тимчасово такі умови, які вона вважатиме необхідними для користування цими правами, якщо:

a) не доведено, що призначене авіапідприємство засновано та зареєстровано на території держави Сторони, яка призначає авіапідприємство;

b) не доведено, що Сторона, яка призначає авіапідприємство, здійснює або підтримує фактичний нормативний контроль над авіапідприємством;

c) не доведено, що авіапідприємством володіють, безпосередньо або завдяки контрольному пакету акцій, та ефективно управляють Сторона, яка призначає авіапідприємство, та (або) юридичні та (або) фізичні особи держави Сторони;

d) Сторона, яка призначає авіапідприємство, не дотримується положень статті 7 й статті 8 цієї Угоди; чи

e) призначене авіапідприємство не може здійснювати повітряного сполучення відповідно до умов, передбачених за цією Угодою.

2. Якщо вжиття негайних заходів не є необхідним для запобігання подальшим порушенням, зазначеним у підпунктах "d" або "e" пункту 1 цієї статті, то права, передбачені цією статтею, використовуються тільки після консультацій з іншою Стороною.

Стаття 5

Застосування нормативно-правових актів

1. Чинне законодавство держави однієї Сторони, яке регулює прибуття на територію її держави або відправлення з неї повітряних суден, що здійснюють міжнародні повітряні сполучення, або експлуатацію та навігацію таких повітряних суден під час їхнього перебування в межах території її держави, застосовується до повітряних суден авіапідприємства або авіапідприємств, призначених іншою Стороною, та поширюється на такі повітряні судна після прибуття на територію держави першої Сторони, відправлення з неї або під час перебування в її межах.

2. Чинне законодавство держави однієї Сторони, яке стосується прибуття на територію її держави або відправлення з неї пасажирів, екіпажу, вантажу, зокрема правила стосовно прибуття, розмитнення, імміграційного, паспортного, митного контролю та карантину, поширюється на пасажирів, екіпаж або осіб, які діють від їхнього імені, а також застосовується до вантажу після прибуття на територію держави першої Сторони, відправлення з неї або під час перебування в її межах.

3. Під час застосування законодавства, зазначеного в цій статті, до призначеного авіапідприємства або авіапідприємств іншої Сторони Сторона не ставиться сприятливіше до свого призначеного авіапідприємства або авіапідприємств.

Стаття 6

Визнання посвідчень і свідоцтв

Сертифікати льотної придатності, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними однією Стороною й строк дії яких не завершився, визнаються дійсними іншою Стороною для експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами за умови, що вимоги, відповідно до яких такі посвідчення чи свідоцтва були видані чи визнані дійсними, відповідають мінімальним стандартам, установленим згідно з Конвенцією (995_038) , або є вищими за ці стандарти. Однак кожна Сторона залишає за собою право не визнавати дійсними для виконання польотів над територією своєї держави посвідчень про кваліфікацію та свідоцтв, виданих громадянам її держави іншою Стороною.

Стаття 7

Безпека польотів

1. Будь-коли кожна Сторона може надіслати іншій Стороні запит про проведення консультацій стосовно стандартів з безпеки польотів, які стосуються екіпажу, повітряних суден або їхньої експлуатації, прийнятих іншою Стороною. Проведення таких консультацій розпочнеться протягом тридцяти (30) днів з дати отримання такого запиту.

2. Якщо за результатами таких консультацій одна Сторона виявляє, що інша Сторона не дотримується та належним чином не застосовує стандартів з безпеки польотів, які щонайменше відповідають мінімальним стандартам, установленим на той час згідно з Конвенцією (995_038) , перша Сторона повідомляє іншій Стороні про виявлені недоліки, а також про заходи, яких необхідно вжити для приведення у відповідність до цих мінімальних стандартів, а інша Сторона повинна усунути виявлені недоліки. Якщо інша Сторона не може усунути недоліки протягом п'ятнадцяти (15) днів або протягом тривалішого погодженого періоду, це буде підставою для застосування статті 4 цієї Угоди.

3. Сторони домовилися, що відповідно до статті 16 Конвенції (995_038) повітряні судна, які експлуатуються призначеним авіапідприємством або авіапідприємствами однієї Сторони для здійснення перевезень на територію держави іншої Сторони або з неї, можуть під час перебування на території держави іншої Сторони підлягати проведенню уповноваженими представниками авіаційних властей іншої Сторони огляду (у цій статті - інспекція на пероні) за умови, що це не призведе до необґрунтованої затримки в перевезеннях. Визнаючи дійсність документації на повітряне судно, свідоцтв членів екіпажу згідно зі статтею 33 Конвенції, під час проведення інспекції на пероні можуть бути перевірені зазначені документи й свідоцтва, стан повітряного судна та його обладнання на відповідність стандартам, установленим на той час згідно з Конвенцією.

4. Якщо під час проведення інспекції на пероні або серії інспекцій на пероні виникають серйозні підстави вважати, що:

a) повітряне судно або його експлуатація не відповідає мінімальним стандартам, установленим на той час згідно з Конвенцією (995_038) , або

b) відсутні ефективне впровадження та дотримання стандартів з безпеки польотів, установлених на той час згідно з Конвенцією (995_038) ,

Сторона, яка проводить інспекцію на пероні, може дійти висновку, що вимоги, згідно з якими посвідчення чи свідоцтва стосовно повітряного судна чи стосовно екіпажу були видані або визнані дійсними, або вимоги, згідно з якими повітряне судно експлуатується, не відповідають мінімальним стандартам, установленим згідно з Конвенцією (995_038) , або не є вищими за ці стандарти.

5. Кожна Сторона залишає за собою право негайно призупинити дію дозволів на виконання польотів призначеного авіапідприємства або авіапідприємств іншої Сторони або змінити їхні умови, якщо за результатами проведення інспекції на пероні, серії інспекцій на пероні, консультацій або в інших випадках вирішить, що такі дії є необхідними для забезпечення безпеки польотів.

6. Будь-які дії однієї Сторони стосовно призначеного авіапідприємства або авіапідприємств іншої Сторони згідно з пунктом 2 або 5 цієї статті припиняються, як тільки підставу для вжиття заходів усунуто.

7. Якщо з урахуванням пункту 2 цієї статті встановлено, що одна Сторона продовжує не дотримуватися стандартів IKAO після закінчення погодженого періоду, Генеральний секретар IKAO повинен бути поінформований про це. Він також повинен бути поінформований про заходи, ужиті першою Стороною для дотримання стандартів IKAO.

Стаття 8

Авіаційна безпека

1. Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями за міжнародним правом Сторони знову підтверджують, що зобов'язання стосовно захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання становить невід'ємну частину цієї Угоди. Без обмеження загального застосування своїх прав та зобов'язань за міжнародним правом Сторони діють відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна (995_244) , прийнятої в м. Токіо 14 вересня 1963 р., Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (995_167) , прийнятої в м. Гаага 16 грудня 1970 р., Конвенції про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації (995_165) , прийнятої в м. Монреаль 23 вересня 1971 р., Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації (995_269) , підписаного в м. Монреаль 24 лютого 1988 р., Конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення (995_016) , прийнятої в м. Монреаль 1 березня 1991 р., а також до положень будь-якого іншого міжнародного договору про безпеку цивільної авіації, якого дотримуються обидві Сторони.

2. На вимогу Сторони надають одна одній усю необхідну допомогу для запобігання актам незаконного захоплення цивільних повітряних суден та іншим незаконним актам, спрямованим проти безпеки таких повітряних суден, пасажирів та екіпажів, аеропортів й аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.

3. Сторони у взаємовідносинах між собою діють відповідно до положень з авіаційної безпеки, установлених IKAO та визначених як додатки до Конвенції (995_038) настільки, наскільки такі положення з безпеки застосовуються до Сторін; вони вимагають, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстрованих на території їхніх держав, експлуатанти повітряних суден, які постійно базуються або мають основне місце діяльності на території їхніх держав, та експлуатанти аеропортів, розташованих на території їхніх держав, діяли згідно з такими положеннями з авіаційної безпеки.

4. Кожна Сторона погоджується, що до таких експлуатантів повітряних суден висувається вимога дотримуватися зазначених у пункті 3 цієї статті положень з авіаційної безпеки, які вимагаються іншою Стороною стосовно прибуття на її територію, відправлення з неї або перебування в її межах. Кожна Сторона забезпечує вжиття на території своєї держави необхідних заходів для захисту повітряних суден та огляду пасажирів, екіпажу, ручної поклажі, багажу, вантажу та бортових запасів до й під час прийому на борт або завантаження. Кожна Сторона доброзичливо розглядає будь-яке прохання іншої Сторони стосовно вжиття обґрунтованих спеціальних заходів з безпеки у відповідь на загрозу. У такому разі ці заходи повинні докладно обговорюватися, а їхня вартість повинна братися до уваги й бути порівну розподіленою обома Сторонами.

5. У разі дій або загрози дій, пов'язаних з незаконним захопленням цивільних повітряних суден, або інших протиправних дій, спрямованих проти безпеки таких повітряних суден, пасажирів та екіпажу, аеропортів або аеронавігаційних засобів, Сторони надають одна одній допомогу шляхом налагодження взаємодії та вжиття відповідних заходів, спрямованих на швидке та безпечне усунення таких дій або загрози дій.

6. Якщо Сторона має серйозні підстави вважати, що інша Сторона не дотримується положень цієї статті, перша Сторона може надіслати запит про проведення консультацій. Проведення таких консультацій розпочнеться протягом п'ятнадцяти (15) днів з моменту одержання іншою Стороною такого запиту. Якщо протягом п'ятнадцяти (15) днів з дня початку консультацій згоди не досягнуто, це є підставою для застосування положень статті 4 цієї Угоди.

Стаття 9

Звільнення від мит і податків

1. Кожна Сторона на основі взаємності в максимально можливому обсязі відповідно до чинного національного законодавства своєї держави звільняє призначене авіапідприємство іншої Сторони від обмежень на імпорт, мит, зборів за огляд та інших подібних державних податків і зборів на повітряні судна, паливо, мастильні матеріали, витратні технічні запаси, запасні частини, у тому числі двигуни, комплектне бортове обладнання, бортові запаси, у тому числі напої, тютюнові вироби та іншу продукцію, призначену для продажу в обмеженій кількості пасажирам під час польоту, а також інші предмети, які призначені для використання або які використовуються виключно у зв'язку з експлуатацією чи обслуговуванням повітряних суден призначеного авіапідприємства такої іншої Сторони, що експлуатує договірні лінії, а також бланки квитків, авіавантажні накладні, будь-які друковані матеріали із зображенням на них товарного знака компанії та звичайні рекламні матеріали, які розповсюджуються призначеним авіапідприємством безоплатно.

2. Звільнення, надані цією статтею, застосовуються до зазначених у пункті 1 цієї статті предметів, які:

a) увозяться на територію держави однієї Сторони призначеним авіапідприємством іншої Сторони або від його імені;

b) знаходяться на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Сторони після прибуття на територію держави іншої Сторони або після відправлення із цієї території;

c) приймаються на борт повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Сторони на території держави іншої Сторони та призначені для використання під час експлуатації договірних ліній,

незалежно від того, чи використовуються або споживаються такі предмети цілком або частково на території держави Сторони, яка надає звільнення, за умови, що такі предмети не відчужуються та (або) не продаються на території держави зазначеної Сторони.

3. Комплектне бортове обладнання, а також матеріали та запаси, які звичайно знаходяться на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства кожної Сторони, можуть бути вивантажені на території держави іншої Сторони тільки за згодою митних органів держави цієї Сторони. У такому разі вони можуть бути розміщені під наглядом зазначених органів доти, доки не будуть вивезені у зворотному напрямку або використані іншим чином згідно з митними правилами.

4. Пасажири, багаж і вантаж, які прямують транзитом через територію держави кожної Сторони та не залишають відведеної для такої мети зони аеропорту, підлягають лише спрощеному контролеві, якщо тільки заходами з безпеки для запобігання насильству, повітряному піратству або контрабанді наркотичних речовин не передбачено іншого. Багаж і вантаж прямого транзиту звільняються від мит й інших подібних податків.

5. Звільнення, передбачене цією статтею, також надається у випадках, якщо призначене авіапідприємство однієї Сторони досягло домовленостей з іншим авіапідприємством або авіапідприємствами стосовно надання в тимчасове користування або передачі на території держави іншої Сторони комплектного бортового обладнання та інших предметів, зазначених у пункті 1 цієї статті, за умови, що іншому авіапідприємству або авіапідприємствам також надаються такі звільнення іншою Стороною.

Стаття 10

Експлуатація договірних ліній

1. Призначеним авіапідприємствам Сторін надаються справедливі та рівні можливості експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами.

2. Під час експлуатації договірних ліній призначені авіапідприємства кожної Сторони беруть до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Сторони для унеможливлення завдання шкоди перевезенням, які здійснюються ним за цими маршрутами або на їхній частині.

3. Експлуатація договірних ліній призначеними авіапідприємствами Сторін здійснюється таким чином, щоб задовольнити потреби громадськості в перевезеннях за встановленими маршрутами, а першочерговою їхньою метою є надання такої ємності, яка при обґрунтованому коефіцієнті завантаження повітряного судна відповідала б існуючим та обґрунтовано очікуваним потребам у перевезенні пасажирів і вантажу, у тому числі пошти, які відправляються чи прибувають на територію держави Сторони, яка призначила авіапідприємство. Забезпечення перевезень пасажирів і вантажу, у тому числі пошти, що прийняті на борт або вивантажені в пунктах на встановлених маршрутах, інших, ніж ті, які знаходяться на території держави Сторони, що призначила авіапідприємство, відбувається відповідно до загальних принципів того, що ємність стосується:

a) потреб у перевезеннях на територію держави Сторони, яка призначила авіапідприємство, та з неї;

b) потреб у перевезеннях у регіоні, через який проходять договірні лінії, з урахуванням місцевих та регіональних повітряних перевезень;

c) необхідності в транзитних перевезеннях.

4. Авіаційні власті обох Сторін час від часу спільно визначають ємність, що надаватиметься за встановленими маршрутами.

Стаття 11

Тарифи

1. Тарифи на перевезення на договірних лініях установлюються призначеними авіапідприємствами на відповідному рівні з урахуванням усіх відповідних факторів, у тому числі інтересів користувачів, експлуатаційних витрат, помірного прибутку, особливостей перевезень.

2. Тарифи, які застосовуються призначеними авіапідприємствами на встановлених маршрутах, підлягають затвердженню авіаційними властями Сторони, на території держави якої розпочинаються перевезення.

3. Призначені авіапідприємства подають тарифи для затвердження авіаційним властям не менше, ніж за тридцять (30) днів до можливої дати їхнього введення в дію.

4. Якщо авіаційні власті однієї Сторони вважають неприйнятним поданий на затвердження тариф, вони інформують про це призначене авіапідприємство протягом тридцяти (30) днів з дати подання такого тарифу на затвердження. У цьому разі такий тариф не застосовується. Тариф, який застосовувався до цього часу та який повинен був бути замінений новим, продовжує застосовуватися.

5. Якщо авіаційні власті однієї Сторони вважають, що будь-який тариф, який затверджений авіаційними властями іншої Сторони та який використовується її призначеними авіапідприємствами, не відповідає положенням пункту 1 цієї статті, авіаційні власті цієї Сторони можуть надіслати запит про проведення консультацій з авіаційними властями іншої Сторони відповідно до статті 16 цієї Угоди.

6. Тарифи, установлені призначеним авіапідприємством однієї Сторони на перевезення на договірних лініях між територією держави іншої Сторони й територією третьої держави, що передбачені цією Угодою, підлягають затвердженню авіаційними властями цієї іншої Сторони.

Стаття 12

Розклади руху

1. Призначене авіапідприємство однієї Сторони подає на затвердження авіаційним властям іншої Сторони розклади руху на договірних лініях не менше, ніж за сорок п'ять (45) днів до запропонованої дати початку здійснення перевезень. В особливих випадках цей строк може бути скорочено за згодою зазначених властей.

2. Будь-які дальші зміни до затвердженого розкладу призначеного авіапідприємства будь-якої Сторони подаються авіаційним властям іншої Сторони для затвердження.

3. Якщо призначене авіапідприємство однієї Сторони бажає виконувати на договірних лініях додаткові рейси, які не передбачені затвердженим розкладом руху, це авіапідприємство повинно надіслати запит авіаційним властям іншої Сторони для одержання попереднього дозволу. Такі запити звичайно подаються не менше, ніж за п'ятнадцять (15) днів до початку виконання цих рейсів.

Стаття 13

Комерційна діяльність

1. Призначені авіапідприємства однієї Сторони відповідно до чинного законодавства держави іншої Сторони стосовно прибуття, перебування та працевлаштування можуть відкривати й утримувати на території держави іншої Сторони представництва з адміністративним, торговим, технічним, експлуатаційним персоналом та іншими фахівцями, необхідними для експлуатації договірних ліній.

2. За вибором призначеного авіапідприємства однієї Сторони необхідність в персоналі задовольняється за рахунок свого персоналу або шляхом користування послугами будь-якої іншої організації, компанії або авіапідприємства, яке діє на території держави іншої Сторони та є вповноваженим надавати такі послуги іншим авіапідприємствам.

3. На основі взаємності та з якнайменшою затримкою кожна Сторона надає необхідний дозвіл на працевлаштування, тимчасову візу або інші подібні документи представникам і персоналові, зазначеному в пункті 1 цієї статті. Обидві Сторони спрощують умови надання дозволу на працевлаштування персоналу, який виконує певні тимчасові обов'язки протягом періоду, що не перевищує дев'яноста (90) днів.

4. Кожна Сторона надає призначеним авіапідприємствам іншої Сторони право здійснювати продаж повітряних перевезень на території своєї держави безпосередньо та через агентів. Кожне авіапідприємство має право продавати такі перевезення в національній валюті держави відповідної Сторони.

5. Здійснюючи або пропонуючи перевезення за встановленими маршрутами, будь-яке призначене авіапідприємство однієї Сторони може укладати з авіапідприємствами іншої Сторони спільні маркетингові домовленості, а саме: домовленості про надання блоку крісел або про спільне використання кодів.

6. Кожне авіапідприємство, яке уклало домовленості про спільне використання кодів, відповідно до цього пункту повинно під час продажу квитка інформувати покупця в пункті продажу про авіапідприємство, яке фактично здійснюватиме перевезення на кожному із секторів і з яким авіапідприємством або авіапідприємствами покупець матиме договірні відносини.

Стаття 14

Конвертація та переказ доходів

1. Кожна Сторона надає будь-якому призначеному авіапідприємству іншої Сторони право конвертувати й переказувати на територію своєї держави доходи, отримані цим авіапідприємством на території держави іншої Сторони від реалізації послуг з перевезень пасажирів, вантажу та пошти на договірних лініях, сума яких перевищує видатки.

2. Конвертація та переказ таких доходів здійснюються відповідно до чинного законодавства у сфері валютного регулювання держави Сторони, на території якої ці доходи були отримані, за курсом обміну, установленим на момент подання доходів на конвертацію та переказ, а також за конвертацію та переказ таких доходів не стягуються будь-які адміністративні збори або збори за обмін, за винятком тих, які звичайно стягуються банками під час здійснення конвертації або переказу коштів.

3. Правила, установлені вище, не розглядаються як такі, що звільняють призначені авіапідприємства обох Сторін від сплати податків і зборів, сплаті яких вони підлягають.

4. У разі укладення Сторонами спеціальної угоди для уникнення подвійного оподаткування або угоди, яка регулює переказ коштів між Сторонами, така угода матиме переважну силу.

Стаття 15

Збори з користувачів

1. Жодна зі Сторін не стягує або не дозволяє стягувати з призначених авіапідприємств іншої Сторони збори з користувачів, розмір яких перевищує розмір зборів, що стягуються з її авіапідприємств під час виконання подібних міжнародних повітряних сполучень.

2. Кожна Сторона сприяє проведенню консультацій стосовно зборів з користувачів між компетентними органами її держави, які стягують збори, та авіапідприємствами, якщо це можливо, через представництва цих авіапідприємств, які користуються послугами та обладнанням, що надається такими органами. Повідомлення з обґрунтуванням будь-яких пропозицій стосовно зміни зборів з користувачів надсилається таким користувачам для уможливлення їх висловити своє ставлення до введення в дію таких змін. Кожна Сторона далі сприяє обмінові відповідною інформацією стосовно зборів з користувачів між компетентними органами, які стягують збори, та користувачами.

Стаття 16

Консультації

Будь-коли кожна Сторона може надіслати іншій Стороні запит про проведення консультацій стосовно дотримання, тлумачення, застосування цієї Угоди або внесення поправок до неї. Проведення таких консультації, які можуть проводитися між авіаційними властями, розпочинається протягом шістдесяти (60) днів з дати одержання іншою Стороною письмового запиту, якщо Сторони не домовляться про інше.

Стаття 17

Поправки

1. Якщо будь-яка зі Сторін вважає за доцільне внести поправки до будь-якого положення цієї Угоди, вона може будь-коли надіслати запит про проведення консультацій з іншою Стороною. Проведення таких консультацій розпочнеться не пізніше шістдесяти (60) днів з дати одержання запиту, якщо не передбачено іншого.

2. Будь-які поправки до цієї Угоди вносяться за взаємною письмовою згодою Сторін та оформлюються відповідними протоколами, які становлять її невід'ємну частину та набирають чинності відповідно до пункту 1 статті 20 цієї Угоди.

3. Поправки до додатка цієї Угоди погоджуються авіаційними властями Сторін і набирають чинності відповідно до пункту 1 статті 20 цієї Угоди.

Стаття 18

Відповідність до багатостороннього договору

Якщо будь-який міжнародний багатосторонній договір у сфері повітряних перевезень набирає чинності для обох Сторін, то вважається, що до цієї Угоди внесено поправки відповідно.

Стаття 19

Вирішення спорів

1. Будь-який спір стосовно тлумачення або застосування цієї Угоди вирішується шляхом проведення переговорів між авіаційними властями Сторін.

2. Якщо авіаційні власті не можуть досягти згоди, спір вирішується Сторонами через дипломатичні канали.

Стаття 20

Набрання чинності та припинення дії

1. Ця Угода укладається на невизначений строк і набирає чинності з дати одержання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення Сторін про виконання ними внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цією Угодою чинності.

2. Кожна Сторона може будь-коли після набрання чинності Угодою надіслати іншій Стороні через дипломатичні канали повідомлення про своє рішення припинити дію цієї Угоди; таке повідомлення одночасно надсилається до IKAO. Ця Угода втрачає чинність через один (1) рік з дати одержання повідомлення іншою Стороною, якщо тільки повідомлення про втрату чинності не відкликано до закінчення цього строку. У разі відсутності підтвердження про одержання повідомлення іншою Стороною, воно вважається одержаним через чотирнадцять (14) днів після його одержання IKAO.

Стаття 21

Реєстрація в IKAO

Ця Угода та будь-які поправки до неї реєструються IKAO.

На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином уповноважені своїми Урядами, підписали цю Угоду.

Учинено в м. Київ 2 грудня 2009 року у двох примірниках, кожний українською, португальською та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні положень цієї Угоди перевага віддається текстові англійською мовою.

Додаток

до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про повітряне сполучення

Розділ 1. Таблиця маршрутів

Маршрути, які експлуатуються призначеними авіапідприємствами України:

Примітка: Пасажири, багаж, вантаж і пошта не можуть бути прийняті на борт повітряного судна в проміжному пункті для їхньої висадки чи вивантаження на території Бразилії або не можуть бути прийняті на борт повітряного судна на території Бразилії для їхньої висадки чи вивантаження в пункті за межами та в зворотному напрямку, за винятком ситуацій, коли час від часу це може бути визначено авіаційними властями Сторін.

Маршрути, які експлуатуються призначеними авіапідприємствами Бразилії:

Примітка: Пасажири, багаж, вантаж і пошта не можуть бути прийняті на борт повітряного судна в проміжному пункті для їхньої висадки чи вивантаження на території України або не можуть бути прийняті на борт повітряного судна на території України для їхньої висадки чи вивантаження в пункті за межами та в зворотному напрямку, за винятком ситуацій, коли час від часу це може бути визначено авіаційними властями Сторін.

Розділ 2. Експлуатаційні умови

1. Пункти, які обслуговуватимуться на встановлених маршрутах, повинні бути спільно визначені авіаційними властями Сторін.

2. Призначені авіапідприємства Бразилії на будь-якому або на всіх рейсах можуть не здійснювати зупинок в будь-якому пункті або пунктах на зазначених вище маршрутах і можуть обслуговувати їх у будь-якому порядку за умови, що перевезення за цими маршрутами починаються або закінчуються в пунктах на території Бразилії.

3. Призначені авіапідприємства України на будь-якому або на всіх рейсах можуть не здійснювати зупинок в будь-якому пункті або пунктах на зазначених вище маршрутах і можуть обслуговувати їх у будь-якому порядку за умови, що перевезення за цими маршрутами починаються або закінчуються в пунктах на території України.

Угода

між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про повітряне сполучення

Стаття 1

Визначення