ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 3460/6/15-1116|8526/7/15-1117 від 20.06.2000
м.Київ
vd20000620 vn3460/6/15-1116|8526/7/15-1117
Про зменшення завищеної балансової вартості основних
фондів на суму індексації
В деяких випадках проведення підприємствами індексації
основних фондів у 1996 році, яка провадилась відповідно до
постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.96 р. N 523
( 523-96-п ) "Про проведення індексації балансової вартості
основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань
на повне їх відновлення у 1996 - 1997 роках", призвело до значних
відхилень балансової (залишкової) вартості окремих об'єктів
основних фондів до їх ринкової вартості. Вказане пов'язано з тим,
що при проведенні індексації основних фондів за вищезазначеним
рішенням Кабінету Міністрів України застосовувались усереднені
індекси для будівель, споруд та передавальних пристроїв, для інших
видів основних фондів, для машин, обладнання і транспортних
засобів, а не для кожного виду окремо.
Відповідно до п.3 спільного наказу Міністерства статистики
України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів
України та Фонду державного майна України від 23.05.96 р.
N 148/64/103/563 ( z0255-96 ) "Про затвердження Порядку проведення
індексації балансової вартості основних фондів підприємств,
організацій та установ за станом на 1 квітня 1996 року (крім
об'єктів житлового фонду)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 29.05.96 р. за N 255/1280, у окремих випадках, якщо
проіндексована відповідно до зазначеного Порядку вартість основних
фондів значно відхиляється від ринкової, вирішувати питання щодо
визначення балансової вартості таких фондів дозволено Мінстату.
За роз'ясненнями колишнього Міністерства статистики України
від 01.07.96 р. N 05/4-8/214 ( v_214202-96 ) і від 12.08.96 р.
N 05/4-8/396 ( v_396202-96 ) (опубліковано у газеті "Урядовий
кур'єр" від 20.08.96 р. N 156) у випадку, коли проіндексована на
01.04.96 р. вартість окремих видів основних фондів, зокрема
електронно-обчислювальної техніки, перевищує вартість їх
аналогічних нових зразків, вони зараховуються на баланс
підприємства за ринковими вільними цінами на ці види техніки, які
діяли на 01.10.95 р.
При цьому інформація про ринкову ціну повинна бути
документально підтверджена, а відповідальність за об'єктивність
визначення реальної вартості покладається на керівника
підприємства.
Таким чином, підприємствами можуть бути використані,
наприклад, прайс-листи газет, журналів (періодичних видань), які
друкують інформацію про ціни, надану їм торговцями відповідних
товарів, що обліковуються як основні фонди кінцевими споживачами.
Щодо окремих видів основних фондів, що зношені, морально
застарілі і зняті з виробництва, але перебувають в експлуатації,
визначення ринкових цін яких утруднюється відсутністю офіційної
інформації, то їх вартість може визначатись експертною комісією
підприємства.
Якщо платник податку скористається своїм правом зменшити
балансову вартість окремих основних фондів до рівня їх ринкової
(реальної) вартості, то вищевказані операції знайдуть своє
відповідне відображення в податковому обліку, в частині
відповідного зменшення балансової вартості груп основних
(виробничих) фондів.
Враховуючи вищенаведене, платники податку, які перерахували
(зменшили) балансову вартість основних фондів на суму індексації
станом на 1 квітня 1996 року, повинні визначати суму
амортизаційних відрахувань (починаючи з звітного (податкового)
кварталу, в якому відбулось вказане зменшення), шляхом
застосування норм амортизації, до зменшеної балансової вартості
основних фондів.
Заступник Голови Г.М.Оперенко
"Вісник податкової служби України", N 1 - 2, січень, 2001 р.