ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 6905/6/16-1220-26 від 14.12.2000
     м.Київ

 vd20001214 vn6905/6/16-1220-26


           Про коригування податкового кредиту щодо ПДВ


     Державна податкова    адміністрація    України   <...>   щодо
коригування сум податкового кредиту  на  суму  податку  на  додану
вартість,  нараховану  у зв'язку з придбанням послуг у лютому 1998
року,  розрахунок  за  які  на  теперішній   час   не   проведено,
повідомляє.
     До  1 жовтня  1998  року  Законом  України  від  03.04.97  р.
N 168/97-ВР  (  168/97-ВР  ) "Про податок на додану вартість" було
встановлено "касовий" метод податкового обліку для всіх  платників
податку як для операцій з продажу товарів (робіт,  послуг),  так і
операцій з їх придбання,  за винятком операцій з продажу/придбання
товарів  (робіт,  послуг)  в межах бартерних договорів.  При цьому
датою виникнення права на податковий  кредит  була  дата  списання
коштів  з  банківського  рахунка платника податку в оплату товарів
(робіт, послуг).
     А тому  по  операції  з  придбання  послуг у лютому 1998 року
підприємство  не  мало  права  віднести  суму  податку  на  додану
вартість  до складу податкового кредиту до моменту списання коштів
з банківського  рахунка.  У  разі  якщо  до  1  жовтня  1998  року
зазначені послуги не були оплачені,  то нарахована сума податку на
додану вартість мала бути відображена в  одноразовому  перерахунку
сум   податкових  зобов'язань  і  податкового  кредиту  станом  на
01.10.98 р.  у Порядку, затвердженому наказом Державної податкової
адміністрації України  від  08.10.98  р.  N  468  (  z0669-98 ) та
зареєстрованому  в  Міністерстві  юстиції України 19.10.98  р.  за
N 669/3109.
     Якщо зазначена сума податку на додану вартість по придбаних у
лютому 1998 року послугах,  не оплачених  на  теперішній  час,  не
знайшла відображення в одноразовому перерахунку станом на 01.10.98
р.,  то по такій сумі податку взагалі відсутнє право на податковий
кредит.
     Що стосується  коригування  сум   податкового   кредиту   при
здійсненні   всіх   без   винятку  вищенаведених  законодавчих  та
нормативних вимог,  то відповідно до пункту 4.5  статті  4  Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) у разі коли
після продажу товарів (робіт,  послуг) здійснюється будь-яка зміна
суми  компенсації  за  продаж товарів (робіт,  послуг),  включаючи
перерахунок  у  випадках  повернення  проданих  товарів  чи  права
власності  на такі товари продавцю,  а також у зв'язку з визнанням
боргу покупця безнадійним у  порядку,  визначеному  законодавством
України,   податок,   нарахований  у  зв'язку  з  таким  продажем,
перераховується відповідно до змін бази оподаткування.  При  цьому
продавець  зменшує  суму податкового зобов'язання на суму надмірно
нарахованого  податку,  а  покупець   відповідно   збільшує   суму
податкового  зобов'язання на таку ж суму в період,  протягом якого
була зменшена сума  компенсацій  продавцю.  У  зворотному  порядку
відбувається  перегляд  сум  податкових зобов'язань при збільшенні
суми компенсації продавцю.
     Тобто у    випадку,   якщо   борг   покупця   у   законодавчо
встановленому  порядку  визнано  безнадійним  або   минув   термін
позовної давності,  то покупець повинен збільшити суму податкового
зобов'язання, а продавець у цьому періоді має право на таку ж суму
зменшити податкові зобов'язання.
     Що стосується   оподаткування   прибутку,   то   статтею   71
Цивільного кодексу  (  1540-06  )  визначено  загальний  строк для
захисту права за  позовом  особи,  права  якої  порушені  (позовна
давність), строк якої складає три роки.
     Підпунктом 4.1.6  статті 4  Закону України  від  22.05.97  р.
N 283/97-ВР  (  283/97-ВР  )  "Про внесення змін до Закону України
"Про  оподаткування   прибутку   підприємств",   із   змінами   та
доповненнями,  визначено,  що валовий дохід включає доходи з інших
джерел та від позареалізаційних операцій,  у тому числі у вигляді,
зокрема,   сум   безповоротної   фінансової   допомоги,  отриманої
платником податку у звітному періоді,  за винятком випадків,  коли
така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи,
послуги)  отримуються  неприбутковими  організаціями  у   порядку,
визначеному  пунктом  7.11 Закону,  або такі операції здійснюються
між платником податку та його відокремленими підрозділами,  що  не
мають статусу юридичної особи.
     Пунктом 1.22  статті  1 цього Закону ( 283/97-ВР ) визначено,
що  безповоротна  фінансова  допомога  -  це  сума  заборгованості
платника  податку  перед  іншою  юридичною чи фізичною особою,  що
залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
     Але при цьому дебітору необхідно перевірити,  чи не  було  на
дату  прийняття  рішення  про  закінчення строку позовної давності
позовної заяви від кредитора до арбітражного суду, іншими словами,
чи не продовжено строк позовної давності.
     У разі якщо кредитор не  звертався  до  арбітражного  суду  з
позовом,  то  кредиторська  заборгованість  (включаючи  податок на
додану  вартість),  по  якій  минув  термін   позовної   давності,
вважається   доходом  і  оподатковується  в  загальновстановленому
порядку згідно з діючим законодавством.

 Заступник Голови                                       Г.Оперенко

 "Податки та бухгалтерський облік", N 7, січень, 2001 р.