Юридический Харьков плюс - внесення змін (розпорядження від 04.08.2011 N 518 /z1000-11/) від 09.09.2011 N z0381-11 2e7e75563f073855c542917da1e4966e-2

Відповідно до підпункту 159.2.1 пункту 159.2 статті 159 розділу III Податкового кодексу України (2755-17) , пункту 1 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) , підпункту 18 пункту 4 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 N 157 (157-2010-п) , Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України ПОСТАНОВИЛА:

1. Затвердити Методику формування та списання небанківськими фінансовими установами резерву для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій), придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії, що додається.

2. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04.06.2004 N 912 (z0782-04) "Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24.06.2004 за N 782/9381.

3. Департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами разом з департаментом юридичного забезпечення забезпечити подання цього розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

4. Відділу зв'язків з державними органами, громадськістю та протоколу департаменту організаційно-аналітичного, документального та кадрового забезпечення забезпечити розміщення цього розпорядження на офіційному сайті Держфінпослуг в мережі Інтернет після його державної реєстрації.

5. Це розпорядження набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

6. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника Голови відповідно до розподілу обов'язків.

МЕТОДИКА

формування та списання небанківськими фінансовими установами резерву для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій), придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії

I. Загальні положення

1.1. Ця Методика розроблена відповідно до підпункту 159.2.1 пункту 159.2 статті 159 розділу III Податкового кодексу України (2755-17) , Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) , "Про заставу" (2654-12) , Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 N 559 (z1050-01) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2001 за N 1050/6241, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 N 817 (z0035-05) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 35/10315, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 N 237 (z0725-99) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.99 за N 725/4018.

1.2. Ця Методика встановлює порядок формування та списання небанківськими фінансовими установами резерву для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій), придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії (далі - страховий резерв).

1.3. Дія Методики поширюється на небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, адміністраторів недержавних пенсійних фондів, професійних учасників ринку цінних паперів.

1.4. Кредитні спілки при формуванні та списанні страхового резерву керуються вимогами Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, затвердженого розпорядженням Державної комісії по регулюванню ринків фінансових послуг України від 16.01.2004 N 7 (z0148-04) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2004 за N 148/8747 (із змінами).

1.5. У цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:

елемент розрахункової бази страхового резерву - актив небанківської фінансової установи, що відображає вартість зобов'язання контрагента перед небанківською фінансовою установою;

знецінювання (зниження вартості) активів - зменшення суми очікуваного відшкодування активу нижче його балансової (залишкової) вартості;

контрагент - особа, яка уклала договір з відповідною небанківською фінансовою установою як споживач фінансових послуг або продавець, емітент придбаних небанківською фінансовою установою цінних паперів;

кредитні операції - операції з фінансовими активами, що здійснюються за рахунок третіх осіб (крім активів, залучених від інших банківських та небанківських фінансових установ), пов'язаних з наданням контрагентам коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту та/або набуття прав грошової вимоги (крім придбаних прав грошової вимоги за простроченою заборгованістю, призначеною для продажу або примусового стягнення), проведенням ломбардних операцій, а також заборгованість за виплаченими гарантіями, поручительствами;

професійне судження - судження щодо рівня ризику втрат за всіма видами кредитних операцій та відповідно щодо можливої величини майбутніх збитків та розміру страхового резерву;

справедлива вартість забезпечення - сума, за якою може бути здійснений обмін забезпечення або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами;

умовні зобов'язання кредитного характеру - умовні зобов'язання небанківської фінансової установи здійснити виплати у випадку невиконання (неналежного виконання) контрагентами своїх зобов'язань перед іншими контрагентами;

фактори ризику - можливі порушення, недоліки та проблеми, які негативно вплинули або можуть вплинути на рівень управління діяльністю контрагента, виконання ним поставлених цілей і завдань, ефективне використання ресурсів, результати фінансово-господарської діяльності контрагента тощо, а також можливі резерви для підвищення ефективності та покращення фінансових і виробничих результатів діяльності такого суб'єкта господарювання.

Інші терміни, які вживаються в цій Методиці, застосовуються у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) та Податковому кодексі України (2755-17) .

1.6. Страховий резерв формується за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій), придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії.

При формуванні страхового резерву небанківські фінансові установи керуються принципом пріоритету економічного змісту операцій.

1.7. Під можливими збитками розуміється ризик понесення збитків через неповернення боргу, у тому числі нарахованих процентів та комісій.

1.8. Небанківська фінансова установа керується цією Методикою при визначенні норми резервування в порядку, визначеному у внутрішніх документах небанківської фінансової установи.

1.9. Страховий резерв формується по конкретній заборгованості або по портфелю однорідних заборгованостей, однорідність яких визначається характеристиками кредитного ризику, що обумовлюється діяльністю конкретного контрагента або групи контрагентів, заборгованість яких включена до портфелю однорідних заборгованостей.

1.10. Страховий резерв формується за рахунок частини доходу незалежно від фінансового результату небанківської фінансової установи таким чином, щоб наприкінці кожного місяця його розмір відповідав сумі необхідного резервування, визначеній згідно з цією Методикою.

1.11. Розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат небанківської фінансової установи, не може перевищувати розміру, що встановлюється відповідними законами про відповідну небанківську фінансову установу, але не більше 10 відсотків суми боргових вимог, а саме: сукупних зобов'язань дебіторів такої небанківської фінансової установи на останній робочий день звітного податкового періоду. До суми зазначеної заборгованості не включаються зобов'язання дебіторів, які виникають під час здійснення операцій, що не включаються до основної діяльності небанківських фінансових установ.

II. Розрахунок розміру страхового резерву на основі професійного судження

2.1. Цією Методикою визначаються п'ять категорій ризику кредитних операцій з відповідними межами норм резервування по кожній категорії ризику.

2.2. З метою визначення розміру страхового резерву елементи розрахункової бази страхового резерву класифікуються на основі професійного судження керівника небанківської фінансової установи без врахування наявності забезпечення в одну з п'яти категорій ризику:

перша категорія ризику - в діяльності контрагента відсутні реальна та потенційна загрози збитків та є причини припускати, що контрагент повністю і своєчасно виконає свої зобов'язання. Характеризується відсутністю кредитного ризику (вірогідність фінансових збитків у зв'язку з невиконанням контрагентом зобов'язань дорівнює нулю). Строк виконання контрагентом зобов'язань перед небанківською фінансовою установою ще не настав;

друга категорія ризику - аналіз діяльності контрагента виявив існування помірної потенційної загрози збитків. Характеризується помірним рівнем кредитного ризику (вірогідність фінансових збитків внаслідок невиконання або ж неналежного виконання контрагентом своїх зобов'язань обумовлює знецінення заборгованості в розмірі від 1 до 20 відсотків). Період прострочення виконання контрагентом зобов'язань перед небанківською фінансовою установою складає від 30 до 60 календарних днів;

третя категорія ризику - аналіз діяльності контрагента виявив існування серйозної потенційної чи помірної реальної загрози збитків. Характеризується значним кредитним ризиком (вірогідність збитків внаслідок невиконання або неналежного виконання контрагентом зобов'язань обумовлює знецінення даного зобов'язання в розмірі від 21 до 50 відсотків). Період прострочення виконання контрагентом зобов'язань перед небанківською фінансовою установою складає від 60 до 90 календарних днів;

четверта категорія ризику - аналіз діяльності контрагента виявив одночасне існування потенційних та помірних загроз або суттєвих реальних загроз часткових збитків. Характеризується високим рівнем кредитного ризику (вірогідність фінансових збитків внаслідок невиконання або неналежного виконання контрагентом своїх зобов'язань обумовлює їх знецінення в розмірі від 51 до 100 відсотків). Період прострочення виконання контрагентом зобов'язань перед небанківською фінансовою установою складає від 90 до 180 календарних днів;

п'ята категорія ризику - аналіз діяльності контрагента виявив, що вартість окремого елемента розрахункової бази страхового резерву буде повністю втрачена внаслідок невиконання контрагентом договірних зобов'язань, обумовлює повне знецінення зобов'язання. Період прострочення виконання контрагентом зобов'язань перед небанківською фінансовою установою складає більше 180 календарних днів.

2.3. Розрахункова база страхового резерву визначається за кредитними операціями, визначеними пунктом 1.6 розділу I цієї Методики, по кожній категорії ризику.

Розрахункова величина страхового резерву по кожній категорії ризику визначається арифметичним добутком суми розрахункової бази страхового резерву на відповідну норму резервування.

Загальна величина страхового резерву дорівнює арифметичній сумі величин розрахункового страхового резерву по кожній категорії ризику.

Страховий резерв формується в межах суми боргу (балансової вартості активів, по яких існує ризик понесення збитків).

При класифікації елементів розрахункової бази небанківська фінансова установа оцінює фінансовий стан контрагента з метою виявлення вірогідності невиконання або неналежного виконання ним своїх зобов'язань.

Вартість елементів розрахункової бази страхового резерву, які забезпечені заставою, при включенні до розрахункової бази страхового резерву зменшується на такі величини вартості застави:

сто відсотків від справедливої вартості майнових прав на депозити, іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, цінних паперів, що емітовані державою;

сімдесят відсотків від справедливої вартості нерухомого майна, що належить до житлового фонду;

п'ятдесят відсотків від справедливої вартості недержавних цінних паперів, іншого нерухомого майна, майнових прав на нерухоме майно, що належить до житлового фонду, рухомого майна, інших майнових прав і дорогоцінних металів.

Оцінка фінансового стану контрагента проводиться небанківською фінансовою установою самостійно, виходячи з оцінки впливу факторів ризику, виявлених в результаті аналізу фінансової звітності контрагента та інших даних щодо фінансового стану та результатів діяльності контрагента згідно з методикою, затвердженою внутрішніми документами небанківської фінансової установи.

Аналіз фінансового стану контрагента здійснюється не рідше одного разу на місяць керівником небанківської фінансової установи з використанням інформації, примірний перелік якої міститься в додатку 1 до цієї Методики.

Небанківська фінансова установа затверджує у внутрішніх документах політику (правила, процедури, методики), фактори ризику на основі яких керівник небанківської фінансової установи виносить професійне судження щодо рівня ризику та класифікує елементи розрахункової бази страхового резерву за категоріями ризику, що передбачені цією Методикою.

Перелік показників, що використовуються для аналізу фінансового стану контрагента, та порядок їх обчислення визначаються небанківською фінансовою установою самостійно залежно від сфери діяльності контрагента, задач аналізу, з урахуванням всієї наявної інформації як на звітні, так і на проміжні дати.

Джерела отримання можливої інформації щодо факторів ризику визначаються небанківською фінансовою установою самостійно.

Документ, що містить професійне судження по кожному елементу розрахункової бази страхового резерву, аналіз факторів, які лягли в основу вищезгаданого судження, а також розрахунок страхового резерву складається не рідше одного разу в квартал станом на звітну дату у порядку, визначеному внутрішніми документами небанківської фінансової установи.

2.4. Норма резервування та коефіцієнт повернення заборгованості за рішенням суду розраховуються так:

1) на основі історичних даних обслуговування контрагентами заборгованості по окремих категоріях ризику, що акумулюються небанківською фінансовою установою, здійснити вибірку досліджуваних показників за певний період, але не менший ніж один рік, з визначенням частини заборгованості, що була повернена за рішенням суду за досліджуваний період;

2) визначити структуру заборгованості відповідно по групах класифікації заборгованості з розподілом заборгованості на: ту, що була оскаржена в судовому порядку та (або) залишилась непогашеною зі строком затримки понад 180 днів; та заборгованість, що була повернута контрагентами самостійно;

3) здійснити розрахунок норми резервування по кожній і-й категорії ризику за такою формулою:

4) визначити коефіцієнт повернення заборгованості за рішенням суду:

Результати розрахунків норм резервування заносяться небанківською фінансовою установою в таблицю за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Методики.

2.5. Небанківська фінансова установа може враховувати й інші фактори ризику, які суттєво впливають на винесення професійного судження щодо формування страхового резерву по окремих категоріях ризику.

Норми резервування по кожній категорії ризику визначаються небанківською фінансовою установою згідно із вимогами цієї Методики.

Така норма резервування, визначена по кожній категорії ризику кредитної операції контрагентів, повинна відповідати граничним значенням норм резервування, визначеним таблицею, наведеною в додатку 3 до цієї Методики.

Якщо розрахункова норма резервування по окремо взятій категорії ризику кредитної операції контрагентів не входить в межі визначені у додатку 3 до цієї Методики, то небанківська фінансова установа приймає найближче граничне значення норми резервування відповідної категорії, наведене в додатку 3 до цієї Методики.

2.6. Небанківська фінансова установа зобов'язана забезпечити своєчасний перегляд професійного судження у порядку, визначеному пунктом 3.3 розділу III цієї Методики.

2.7. Професійне судження щодо елементів розрахункової бази та формування (регулювання) страхового резерву засновується на таких принципах:

відповідність фактичних дій по класифікації (рекласифікації) елементів розрахункової бази та формуванню (регулюванню) страхового резерву вимогам цієї Методики та вказаним в пункті 3.2 розділу III цієї Методики внутрішнім документам небанківської фінансової установи;

комплексний та об'єктивний аналіз всього обсягу інформації, що приймається до уваги при здійсненні класифікації (рекласифікації) елементів розрахункової бази страхового резерву та формування (регулювання) страхового резерву;

своєчасність класифікації (рекласифікації) елементів розрахункової бази, формування (регулювання) страхового резерву та достовірність відображення змін розміру страхового резерву у звітності та обліку.

2.8. При формуванні професійного судження враховуються такі фактори (обставини):

фінансовий стан контрагента;

рівень виконання контрагентом зобов'язань згідно з укладеними договорами;

рівень вірогідності визнання контрагента банкрутом у встановленому законодавством порядку чи припинення контрагента;

результат аналізу строків погашення контрагентом заборгованості по раніше взятим зобов'язанням, що дає змогу припустити, що всю суму основного боргу повернути не вдасться;

призначення тимчасового адміністратора по управлінню небанківською фінансовою установою-контрагентом;

інші фактори.

Для контрагентів-емітентів цінних паперів:

зміна рівня дохідності цінних паперів;

стан котирувань;

інша важлива ринкова інформація.

III. Затвердження політики (правил, процедур, методик) класифікації заборгованості

3.1. Внутрішні документи небанківської фінансової установи, що стосуються класифікації кредитних операцій та формування страхового резерву (далі - внутрішні документи), повинні відповідати вимогам цієї Методики.

3.2. Небанківська фінансова установа відображає у внутрішніх документах:

систему оцінки кредитного ризику щодо заборгованості, що дозволяє класифікувати заборгованість по категоріях ризику, передбачених цією Методикою, в тому числі вміщуючи більш деталізовану систему процедур оцінки ризику кредитної операції та формування страхового резерву, ніж це передбачено цією Методикою;

порядок оцінки кредитної операції, в тому числі критерії оцінки, порядок документального оформлення та підтвердження оцінки;

критерії однорідності, за якими небанківська фінансова установа здійснює групування однорідних за ознаками видів кредитних операцій;

процедури прийняття та виконання рішень по формуванню страхового резерву;

процедури прийняття та виконання рішень по списанню з балансу небанківської фінансової установи безнадійних боргів;

описання методів, правил та процедур, що використовуються при оцінці фінансового стану контрагента, перелік основних джерел інформації, яка використовується для проведення оцінки, повноваження працівників небанківської фінансової установи, що беруть участь в проведенні вказаної процедури;

порядок та подальше ведення історії контрагента;

порядок та періодичність визначення справедливої вартості застави;

порядок та періодичність формування (списання) страхового резерву;

інші суттєві положення.

3.3. Небанківська фінансова установа зобов'язана періодично переглядати своє професійне судження щодо класифікації окремих елементів розрахункової бази страхового резерву, якщо на час перегляду даного професійного судження існують причини та (або) обставини щодо факторів ризику, які суттєво впливають на винесення (застосування) даного професійного судження.

IV. Порядок формування (регулювання) та списання страхового резерву

4.1. Страховий резерв формується у гривнях.

Бухгалтерський облік здійснюється відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) та положень (стандартів) бухгалтерського обліку України.

4.2. Якщо розмір розрахункового страхового резерву по окремих елементах розрахункової бази, визначений відповідно до цієї Методики, більший (менший) величини сформованого страхового резерву, то проводиться відповідне донарахування (списання) страхового резерву.

4.3. Безнадійна заборгованість за кредитними операціями підлягає списанню за рахунок сформованих страхових резервів за умови її відповідності хоча б одній з ознак безнадійної заборгованості, визначених Податковим кодексом України.

Порядок відшкодування небанківськими фінансовими установами сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву визначений Податковим кодексом України.

4.4. Рішення про списання страхового резерву приймається керівником небанківської фінансової установи.

4.5. Небанківські фінансові установи щоквартально складають довідку про формування страхового резерву за формою, наведеною в додатку 4 до цієї Методики.

ПРИМІРНИЙ ПЕРЕЛІК

інформації для аналізу фінансового стану контрагента

1. Дані офіційної звітності (офіційні документи)

1.1. Для контрагента - юридичної особи (крім контрагентів, які здійснюють кредитні операції):

річна фінансова звітність в повному обсязі.

1.2. Для контрагента, який здійснює кредитні операції:

річна фінансова звітність в повному обсязі за три останні роки;

оборотно-сальдова відомість по рахунках бухгалтерського обліку кредитної організації.

1.3. Для контрагента - фізичної особи:

завірені роботодавцем довідка з місця роботи та довідка про доходи фізичної особи;

інші документи, що підтверджують доходи фізичної особи.

2. Інформація, яку варто приймати до уваги у випадку її доступності:

2.1. Звітність, складена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності.

2.2. Управлінський облік та інша управлінська інформація.

2.3. Бюджет або бізнес-план на поточний фінансовий рік.

2.4. Щоквартальний звіт емітента цінних паперів про суттєві факти, що стосуються фінансово-господарської діяльності емітента.

2.5. Дані про рух грошових коштів.

2.6. Дані щодо простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості, непогашених в строк кредитах та позиках та ін.

2.7. Довідка щодо наявності в складі дебіторської заборгованості, а також в складі довгострокових та короткострокових фінансових інвестицій заборгованості та вкладу в акції (паї) юридичних осіб, що знаходяться на стадії ліквідації.

Категорія ризику	Структура боргу по часу перебування в і-й категорії, %		Частка заборгованості в окремій категорії, %	Норма резервування по і-й категорії ризику, %
Категорія ризику	оскаржена в судовому порядку та (або) залишилась непогашеною зі строком затримки більше 180 днів	добровільно погашено контрагентами	Частка заборгованості в окремій категорії, %	Норма резервування по і-й категорії ризику, %
1	2	3	4	5

Категорія ризику	Граничні значення норм резервування, %
Перша категорія	0
Друга категорія	1 - 20
Третя категорія	21-50
Четверта категорія	51 - 100
П'ята категорія	100

N з/п	Категорія ризику	Балансова вартість	в тому числі		Розрахункова сума резерву на початок періоду	в тому числі за кредитними операціями у		Розрахункова сума резерву на кінець періоду	Донарахуван- ня (або зменшення) резерву(2)
N з/п	Категорія ризику	Балансова вартість	гривня	іноземна валюта	Розрахункова сума резерву на початок періоду	гривнях	іноземній валюті	Розрахункова сума резерву на кінець періоду	Донарахуван- ня (або зменшення) резерву(2)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Перша категорія
2	Друга категорія
3	Третя категорія
4	Четверта категорія
5	П'ята категорія
6	Всього

МЕТОДИКА

I. Загальні положення

II. Розрахунок розміру страхового резерву на основі професійного судження

III. Затвердження політики (правил, процедур, методик) класифікації заборгованості

IV. Порядок формування (регулювання) та списання страхового резерву

ПРИМІРНИЙ ПЕРЕЛІК

інформації для аналізу фінансового стану контрагента

РОЗРАХУНОК

норми резервування по категоріях ризику

НОРМИ

резервування по категоріях ризику

ДОВІДКА

про формування страхового резерву(1)