КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 22 серпня 2011 р. N 1004-р
Київ

Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку та реконструкції централізованих систем водовідведення населених пунктів України на 2012-2020 роки

1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної програми розвитку та реконструкції централізованих систем водовідведення населених пунктів України на 2012-2020 роки, що додається.
Визначити Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства державним замовником Програми.
2. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити у шестимісячний строк проект Загальнодержавної програми розвитку та реконструкції централізованих систем водовідведення населених пунктів України на 2012-2020 роки та подати його на розгляд Кабінету Міністрів України.
Прем'єр-міністр України
М.АЗАРОВ
Інд. 70

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 22 серпня 2011 р. N 1004-р

КОНЦЕПЦІЯ

Загальнодержавної програми розвитку та реконструкції централізованих систем водовідведення населених пунктів на 2012-2020 роки

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

На даний час централізована система водовідведення України є складним інженерним комплексом, що складається з 50,8 тис. кілометрів мереж, 3,2 тис. насосних станцій, на яких встановлено близько 7,6 тис. насосних агрегатів, та 1,3 тис. каналізаційних очисних споруд. Значна частина споруд комплексу відпрацювала нормативний строк і потребує оновлення. За період експлуатації систем відбулися істотні технічні, соціальні, економічні та інші зміни, які вимагають їх відновлення на сучасному рівні.
Водночас 12 міст і 345 селищ міського типу, 95 відсотків сільських населених пунктів не оснащені централізованими системами каналізації, а в 187 міських населених пунктах очисні каналізаційні споруди працюють неефективно - у водойми щодоби скидається понад 12 тис. куб. метрів неочищених та недостатньо очищених стічних вод. Рівень забезпечення населення централізованим водовідведенням в усіх регіонах держави значно нижчий, ніж рівень забезпечення водопостачанням, особливо у селищах міського типу та сільських населених пунктах.
У населених пунктах, де відсутнє централізоване водовідведення, для скидання стічних вод населення використовує септики або вигрібні ями, що призводить до погіршення екологічного стану джерел водопостачання, їх забруднення, а також збільшення територій підтоплення. Внаслідок неефективної роботи наявних систем водовідведення виникла серйозна проблема отримання якісної питної води.
На сьогодні строк служби основної частини наявних систем водовідведення становить від 20 до 55 років. Отже, 35 відсотків каналізаційних мереж перебувають у ветхому або аварійному стані, 49 відсотків насосних станцій потребують реконструкції, удосконалення технологічного процесу та обладнання або невідкладної заміни.
Промислові підприємства внаслідок відсутності ефективних технологій очищення виробничих стічних вод та утилізації їх осадів скидають у системи централізованої каналізації висококонцентровані стічні води, шкідливі речовини яких руйнують каналізаційні мережі, порушують технологічні регламенти очищення стічних вод і не видаляються у процесі біологічного очищення, що унеможливлює використання очищених стічних вод та їх осадів у сільському господарстві.
Внаслідок незадовільного технічного стану централізованих систем водовідведення збільшуються матеріальні та енергетичні витрати, що призводить до збільшення витрат електричної енергії на транспортування та очищення стічних вод, а отже, збільшення собівартості послуг.
Протягом останніх років внаслідок економічної кризи майже повністю припинилося будівництво і введення в експлуатацію нових каналізаційних потужностей, а також реконструкція діючих споруд і мереж. За результатами аналізу, необхідно вирішити питання реконструкції та будівництва 5 тис. кілометрів аварійних каналізаційних мереж, 1,5 тис. насосних станцій для перекачування стічних вод та близько 1 тис. каналізаційних очисних споруд.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

Основними причинами виникнення проблеми є:
незадовільна екологічна ситуація, яка потребує оздоровлення, охорони, відтворення водних ресурсів, забезпечення сталого функціонування екосистеми та захисту водних ресурсів від забруднення і виснаження;
надмірне антропогенне навантаження на водні об'єкти внаслідок скидання неочищених та недостатньо очищених стічних вод, що призводить до кризового зменшення їх самовідтворювальних можливостей та виснаження потенціалу водних ресурсів;
стала тенденція до значного забруднення водних об'єктів унаслідок невпорядкованого відведення стічних вод від населених пунктів, господарських об'єктів і сільськогосподарських угідь;
низький рівень забезпеченості населення послугами централізованого водовідведення та орієнтованість державної політики на пріоритетність будівництва централізованих систем водовідведення у великих містах, що призвело до нерівномірного забезпечення населених пунктів системами водовідведення;
невідповідність відносин у сфері централізованого водовідведення змінам, що відбуваються у національній економіці, та необхідність прискорення переходу галузі житлово-комунального господарства до ринкової економіки, удосконалення фінансово-кредитної системи;
необхідність перегляду та вдосконалення нормативно-правових актів, державних санітарних норм і правил, стандартів та інших нормативних документів з питань водовідведення;
відсутність автоматизованої постійно діючої системи моніторингу якості скидання стічних вод у централізованих системах водовідведення населених пунктів і господарських об'єктів;
незадовільний технічний стан та зношеність основних фондів систем водовідведення, використання застарілих і недостатньо ефективних споруд, технологій, висока енергоємність та високий ступінь аварійності централізованих систем водовідведення;
невідповідність розмірів плати за надання послуг з централізованого водовідведення фактичним витратам на утримання систем водовідведення, недосконалість діючої системи фінансування робіт з обслуговуванням таких систем, безхазяйне ставлення користувачів до використання систем водовідведення, що призводить до їх фізичного та морального зношення.
Комплексне розв'язання проблеми можливе шляхом розроблення, затвердження і виконання Програми, спрямованої на удосконалення правових відносин і створення сприятливих умов для сталого розвитку централізованих систем водовідведення та очищення стічних вод у населених пунктах, сприяння розв'язанню екологічних та соціальних проблем села, відновлення систем водовідведення на сучасному рівні, збереження природних ресурсів.

Мета Програми

Метою Програми є створення належних умов для реалізації права громадян на отримання якісних послуг з централізованого водовідведення.
Спорудження, оптимізація та реконструкція централізованих систем водовідведення є одним із пріоритетних завдань соціально-економічної політики держави та важливим фактором зниження соціальної напруженості в суспільстві.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі три варіанти розв'язання проблеми.
Перший варіант передбачає залишити без змін державну політику у сфері водовідведення та очищення стічних вод, що зумовить збереження наявної системи управління водними ресурсами, погіршення екологічного, санітарно-епідеміологічного стану та стану природних водойм у місцях розташування очисних споруд, загострення економічних і соціальних проблем у галузі житлово-комунального господарства.
Під час реалізації другого варіанта планується здійснити певні зміни у державній політиці у сфері водовідведення і очищення стічних вод, збільшити фінансування з державного бюджету заходів з будівництва і реконструкції систем водовідведення та очищення стічних вод, що дасть змогу частково стабілізувати їх роботу, але не сприятиме створенню умов, необхідних для розвитку екологічного та інвестиційно привабливого середовища у сфері водовідведення та очищення стічних вод.
Реалізація третього, оптимального варіанта, що передбачає розроблення, затвердження і виконання Програми, дасть змогу розв'язати більшість соціально-економічних та екологічних проблем міського і сільського населення у сфері водовідведення та очищення стічних вод, розробити ринковий механізм регулювання правових відносин у зазначеній сфері, сприятиме формуванню інвестиційно привабливого середовища, створенню інтегрованої системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з управління водними ресурсами, удосконаленню економічних і правових відносин у зазначеній сфері, розвитку централізованих систем водовідведення та очищення стічних вод і збереженню природних ресурсів.

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми

Проблему передбачається розв'язати шляхом:
збільшення обсягу будівництва та реконструкції централізованих систем водовідведення у результаті залучення різних джерел фінансування, зокрема коштів державного і місцевих бюджетів, забудовників та інвесторів;
розроблення ефективних технологій очищення виробничих стічних вод та утилізації їх осадів;
стимулювання підприємств, установ та організацій, що провадять діяльність з проектування, спорудження і реконструкції, виробництва екологічно безпечних будівельних матеріалів та устатковання для систем водовідведення;
перегляд планів та розроблення комплексних програм розвитку централізованих систем водовідведення населених пунктів з урахуванням нових видів і методів їх спорудження;
переорієнтування будівельних організацій та виробників будівельних матеріалів на новітні технології будівництва систем водовідведення, випуск у необхідних обсягах сучасних екологічно безпечних та енергозберігаючих конструкцій, устатковання, збільшення обсягу використання будівельних матеріалів вітчизняного виробництва;
створення ринку будівельних послуг, будівельних матеріалів, технологій, проектної документації, а також першочергове спрямування недержавних інвестицій на будівництво і реконструкцію централізованих систем водовідведення;
залучення підприємств машинобудування, промисловості до випуску машин, механізмів, устатковання та засобів малої механізації для будівельних організацій, виробників будівельних матеріалів;
підвищення відповідальності користувачів централізованих систем водовідведення за їх належну експлуатацію та утримання, недопущення використання таких систем не за призначенням.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми дасть змогу:
підвищити показники безпеки централізованих систем водовідведення за пріоритетними напрямами, визначеними за результатами аналізу роботи таких систем;
усунути відхилення від вимог нормативно-правових актів, які набули чинності після введення в експлуатацію складових централізованих систем водовідведення, або зменшити вплив таких відхилень на рівень безпеки шляхом впровадження природоохоронних заходів;
запобігати аварійним ситуаціям або аваріям у системах водовідведення;
мінімізувати наслідки аварій та забезпечити можливість управління ними;
модернізувати централізовані системи водовідведення, створити інвестиційно-привабливе середовище у сфері відведення і очищення побутових стічних вод;
поліпшити екологічний, санітарно-епідеміологічний стан та стан водоймищ у місцях розташування каналізаційних очисних споруд;
забезпечити збереження здоров'я населення, підвищити його добробут;
забезпечити ефективне використання матеріальних і енергетичних ресурсів, захист навколишнього природного середовища від негативного впливу неочищених та недостатньо очищених стічних вод.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законом, з використанням людських ресурсів та науково-технічного потенціалу підприємств і організацій.
Заходи, передбачені Програмою, підлягають уточненню з урахуванням заходів, передбачених Загальнодержавною програмою "Питна вода України" на 2006-2020 роки (2455-15) та Загальнодержавною програмою реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки (1869-15) .